Урок.Співуча Україна. Українські дитячі і жартівливі народні пісні. Пісні-небилиці. «Два півники» (українська дитяча пісенька). «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня).

Літературне читання            36                                    дата________

Тема: Співуча Україна.  Українські дитячі і жартівливі народні пісні. Пісні-небилиці. «Два півники» (українська дитяча пісенька).  «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня). (с. 54-55)

Мета: ознайомити учнів з українськими народними дитячими пісеньками; вдосконалювати навички правильного свідомого читання; розвивати уяву; фантазію учнів; вчити розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєварозминка.

1.Гра «Знайди “зайве” слово»

ліслисичкалісочоклісовий

котик кіт кит котячий

дуб дубочок зуб дубовий

2. Робота над чистомовкою

Па-па-па — розсипана крупа.

Пе-пе-пе — кошенясліпе.

По-по-по — річкаЛімпопо.

Іп-іп-іп — зеленіє кріп.

Ап-ап-ап — травку щипле цап.

Уп-уп-уп — поживний суп.

Оп-оп-оп — у річці короп.

Пу-пу-пу — по широкому степу.

Пи-пи-пи — золотаві снопи.

3. Робота над скоромовкою.

Цап налузі,
Ставши дибки,
Цвіркунову слухав скрипку.

III. Перевіркадомашньогозавдання.

-Який розділ вивчаємо? Які твори належать до усної народної творчості?

- З якими творами усної народної творчості ми з вами вже ознайомилися?

- Що називають  казкою? Які види казок ми вивчили? Навести приклади чарівних казок?

- Що таке прислів*я?  Що передають прислів*я?  Навести приклади прислів*їв? Як ви його розумієте?

II. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

Тема: Співуча Україна.  Українські дитячі і жартівливі народні пісні. Пісні-небилиці. «Два півники» (українська дитяча пісенька).  До їжі вовк, а до роботи заєць. «Грицю, Грицю» (жартівлива народна пісня).

Мета: ми сьогодні ознайомимося  з українськими народними дитячими пісеньками; піснями –небилицями , ознайомимося з поняттям персонаж твору, будемо виконувати дитячі пісні, вдосконалювати навички правильного свідомого читання; розвивати уяву; фантазію учнів; вчити розрізняти реальність і вигадку; виховувати любов до художнього слова.

До усної народної творчості відносяться народні пісні.

Народні пісні мають віршовану форму. 

За змістом: веселі і сумні, повчальні і жартівливі.

Послухайте вірш:

Якбипшоно, якбисіль,
То зварила б я кисіль.

Якбиснігу тадощу,

То зварила б я борщу.

Якбитрохипростокваші,

То зварила б горщиккаші.

— Щонезвичайного в цьомувірші?

— Чого не буває?

— Сьогодні ми почнемовивчати

небувалиці. Небилиці, абонебувалиці,— церозповіді про те, чого не буваєнасправді. У піснях-небилицяхзображеносвіт, у якомувідбуваютьсядивовижніподії: тваринивиконуютьлюдську роботу, грають на музичнихінструментах, танцюють... Народ їх придумав для дитячихрозваг.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Опрацюванняукраїнськоїдитячоїпісеньки «Два півники» (с. 54–55)

1.Словникова робота

Молотити – вдавнину селяни молотили пшеницю цепами.

Молоти – пшеницю  на муку мололи у жорнах.

Віжки— прикріплений з обохбоків до вуздечкидовгийремінь, мотузоктощо, якимправлятькіньми.

Залигав – зв’язаввіжками (абомотузком) роги.

2. Виконання учнями дитячої пісні «Два півники».

Дійові особи: два півники, курочки-чубарочки, цап, каза,маленьке козенятко, вовк.

Запитання: Що в цій пісні не буває насправді?

— Якийнастрій у вас післяпрослуховуванняцієїпісеньки?

Хочу ще раз нагадати, щонародні твори не мають одного автора, а це значить, що вони можутьвідрізнятися у різнихджерелах. От і наша пісенька не є виключенням: у підручнику вона написана дещопо-іншому, ніжщойно прозвучала. По-перше, у нійбільше строф (співали 4 куплети, у підручнику – їх 6)

3. Повторнечитанняпісеньки за строфами «ланцюжком»

4. Аналіззміступісеньки з елементамивибірковогочитання

— Про кого цяпісенька?

Персонаж — дійова особа в художньомутворі.

Назвітьусіхперсонажівтвору.

—Знайти і зачитати що виконує кожен персонаж пісні.

 Тепердоберемовідповідні для кожного героя дієслова. Відшукайтеїх у тексті. То щоробилипівники? Курочки? Цап? Коза? Козенятко? Вовчок?

 Відшукайтеутексті і прочитайте слова, які звучать ніжно (пестливі слова).
Учні: Півники, курочки-чубарочки, маленькекозенятко, на скрипочці, козуненько, ніженьками, татусенько з матусею, вовчок-сірячок, новенькії, ріжки, реберце.
— Поміркуйте, чиможназамінити слово небилицяіншим словом, наприклад: казка, вигадка, фантазія, неправда, нісенітниця.

V. Опрацювання жартівливої народної пісні «Грицю, Грицю» (с. 55)

1. Слухання пісні по аудіо запису.Про кого розповідається у пісні?

2. Читання учнями «дощиком».Визначити персонажів твору. Батьки, діти, Гриць.

Яким був Гриць?

Щозасуджується

 в пісні? — Чому вона жартівлива?

3. Робота в парі

Самостійне читання пісні

 в парі. 1 варіант – слова мовця,

 2 варіант – слова Гриця.

4. Гра «Актори»

— Розіграйте сценку за змістом пісні.

5. Розповідь учнями дитячих народних пісень.

V. Підсумок уроку

До їжі вовк, а до роботи заєць.

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? Хто їх автор?
З якими поняттями сьогодні ознайомилися?

— Кого з персонажів ви засуджуєте?

VI. Домашнєзавдання

Прочитати пісеньку вдома батькам (с. 54–55). Намалюва ти ілюстрацію до пісеньки.