Урок "Суспільна організація та організація влади за первісних часів"

6 клас

Тема уроку: Суспільна організація та організація влади за первісних часів.

Мета уроку: Сформувати в учнів уяву про суспільну організацію та організацію влади за первісних часів.

Завдання уроку:

1. Простежити розвиток суспільної організації: сім’я – рід – плем’я – община.

2. Охарактеризувати організацію влади за первісних часів.

3. Навчати учнів порівнювати спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України.

4. Формувати поняття та терміни: «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь».

5. Оцінити значення первісної доби в історії людства.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. Характеризувати суспільну організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя.

2. Порівнювати спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України.

3. Застосовувати і пояснювати на прикладах поняття: «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь».

4. Оцінювати значення первісної доби в історії людства.

Основні терміни та поняття: «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, інформативні тексти, ілюстративний матеріал, таблиця.

Структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

    1. Від людського стада до родового ладу.

    2. Від родової до сусідської общини.

    3. Організація влади за первісних часів: народні збори – рада старійшин – вождь.

VI. Осмислення нових знань, умінь.

VII. Закріплення нових знань.

VIII. Контрольно-коригувальний етап.

IX. Підсумки уроку.

X. Домашнє завдання.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Протягом первісних часів людина здійснила величезні звершення: перетворилася, завдячуючи праці, з мавпоподібної істоти в людину; винайшла способи виробництва знарядь праці; навчилася добувати вогонь; приручила тварин; опанувала мову; винайшла мистецтво. У той час виникли роди, племена, які дали початок нинішнім народам.

IV. Оголошення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Від людського стада до родового ладу

Самостійна парна робота з навчальним текстом.

Прочитавши текст, відповісти на питання.

Для того, щоб вирити величезну яму-пастку або для влаштування полювання, були потрібні спільні зусилля багатьох людей. Тому люди почали жити більш численними та згуртованими колективами, ніж раніше.

Археологи знаходять стоянки — стійбища давніх людей, в яких проживало вже близько 100–150 чоловік.

Люди, що жили в одному стійбищі, поступово усвідомлювали, що всі вони походять від загальних предків та є родичами. До часу появи людини розумної

на зміну людському стаду приходить родова община. Її члени все робили спільно: ходили на полювання, ловили рибу, виготовляли зброю та одяг. Жінки по черзі наглядали за дітьми та готували їжу для всього роду, поки решта дорослих членів роду займалися полюванням і збиранням поживних рослин.

Все, що вдалося зібрати або вполювати, належало всьому роду та ділилося порівну між усіма родичами. Але й кожний член общини мав брати посильну участь у житті колективу. Житла та територія, на якій люди мешкали й здобували їжу, теж були власністю общини, члени якої користувалися ними спільно. Родові общини виникли на Землі з появою людини розумної. Предки всіх народів і племен, що мешкають зараз на нашій планеті, у давнину жили родовими общинами.

Питання

1. Назвіть заняття людей, що вимагали спільних дій.

2. Назвіть ознаки, за якою групу найдавніших людей можна було визначити як колектив.

3. Який колектив людей називають родовою общиною?

Після обговорення вчитель пропонує записати визначення поняття «родова община» у зошит і називає етапи розвитку родової общини від матріархату до патріархату.

Рід – це згуртування кровних родичів.

Члени роду, що займалися спільним господарством, утворювали родову общину.

Родова община (громада)— перша форма громадської організації людей, в якій люди кровно споріднені. Родова община створювала колективну працю, колективне споживання, колективну власність на землю і знаряддя праці (полювання).

Розгляньте ілюстрацію та виокреміть ознаки родової общини.

(Мешканці – родичі, згуртовані під одним дахом, господарюють на землі разом, худобу випасають на одному пасовищі)

Життєвий уклад родової общини

Вчені назвали етапи розвитку родової общини – це матріархат і патріархат.

Учитель. Чому, на вашу думку, етапи розвитку родової общини саме так названі? Відомо, що спочатку на чолі роду стояли жінки. Такий лад дістав назву матріархат («архе» - влада).

Матріархат – первісна форма роду, у якому жінкам належала провідна роль в управлінні та господарстві.

«Мозковий штурм»

- Поміркуйте, чому жінки відігравали провідну роль у житті роду?

Учитель пояснює причини панування жінок у первісному суспільстві:

- неможливо було визначити спорідненість за чоловічою лінією;

- жінки зберігали вогонь, від якого залежало життя общини;

- збиральництво давало більше їжі та було постійнішим, ніж полювання;

- добробут роду залежав від трудової діяльності жінок.

        Дослідження істориків та етнографів свідчать,що матріархат був неминучою формою розвитку людського суспільства – усі народи без винятку пройшли через неї у своєму розвиткові.

Патріархат — період в історії первіснообщинного ладу, який прийшов на зміну матріархату.

Перехід до патріархату відбувався внаслідок розвитку продуктивних сил. Розвиток плужного землеробства, скотарства, рибальства, ремесел (обробка металу) створили умови для зростання ролі чоловіка у суспільстві.

Робота в парах  Розгляньте таблицю і скажіть, які обов’язки чоловіків і жінок збігалися, а які – відрізнялися?

Евристична бесіда

1.  Чому члени роду почали об’єднуватися для спільної роботи?

2.  Чи  зберігалася  необхідність  у  колективному  веденні  господарства із збільшенням запасів продовольства?

3.  З появою більш досконалих знарядь для обробки землі чи могла

кожна родина господарювати самостійно?

4.  Як це впливало на стан родинних стосунків?

Учитель. Так із розпадом родової общини суспільство переходить до сусідської.

2. Від родової до сусідської общини

Метод «Упіймай думку»

Учитель дає завдання учням під час його розповіді записати найважливіші положення.

Учитель. З появою плуга (плугове землеробство) кожна сім’я могла вже сама обробляти поле, достатнє для її проживання, і старійшини починають ділити землю общини між окремими сім’ями. Кожна з них отримувала свій наділ, який вона обробляла власними силами і власними знаряддями праці. Їй також належав зібраний з цього поля врожай. Не всі сім’ї вміло вели господарство. Дехто збагатився, інші — зубожіли. Серед людей виникає нерівність. У руках окремих сімей накопичилися значні багатства — золоті й срібні прикраси, вироби з міді, запаси продовольства.

Поступово родова община починає розпадатися на окремі сім’ї, хоча деякі продовжували жити разом, але вже вели власні господарства окремо  один  від  одного.  У селищі  тепер  не  обов’язково  могли  жити  лише родичі. Деякі сім’ї залишали рідні місця, селилися по сусідству з іншими общинами та починали вести власне господарство. На зміну родові общині поступово приходить сусідська община. (Визначення учні записують у зошиті.)

 Сусідська (сільська, землеробська, територіальна) община — територіальна спільнота людей, які не мають родинних зв'язків, але мають певну обмежену територію колективно оброблюваних земель.

Розгляньте ілюстрацію та виділіть ознаки сусідської общини.

(люди живуть сім'ями — кожна під своїм дахом; земля поділена на ділянки;

кожна сім'я обробляє свою ділянку; не всі її члени були родичами; з’являється знать)

Життєвий уклад сусідської общини

Плем’я – об’єднання кількох родів, які мають між собою родинні стосунки.

Метод «Навчаючи - вчуся»

Працюючи зі схемою, дайте визначення поняттям

3. Організація влади за первісних часів.

Учитель. З появою у людей надлишків продовольства й ремісничих виробів та накопиченням запасів між племенами починають спалахувати війни. Багато хто замість того, щоб довгою наполегливою працею накопичувати багатства, вважали за краще швидко відняти їх у інших. Одне плем’я прагнуло захопити в іншого худобу, запаси продовольства й металів, родючі землі.

Завдяки досконалішим знаряддям праці, способам виготовлення продуктів харчування в людей з'явилася достатня кількість їжі, що привело до розпаду родових общин. Зникла необхідність працювати великими колективами. Тепер члени родини були спроможні самостійно забезпечити своє прожиття. Кожна сім'я окремо обробляла свою земельну ділянку. Тільки найважчі роботи виконувалися спільно.

Зрозуміло, що врожайність землі не була однаковою. Кращі землі потрапляли до старійшин громад і вождів племен, яких обирали на народних зборах усіх членів громади. Поступово старійшини та вожді перетворювалися на знать, посідаючи панівне становище. Так у суспільстві виникає перша форма влади. Коли в суспільстві виникає торгівля, це неодмінно призводить до збагачення одних і зубожіння інших, яких називають незаможними людьми. Виникає нерівність. Незаможні потрапляють у залежність до багатіїв і працюють на них, віддаючи значну частину продуктів своєї праці. Таке явище називається експлуатацією і свідчить про розподіл людей на верстви, появу нерівності.

Для ведення військових дій воїни племені обирали предводителя —вождя. Йому, а також старійшинам діставалася значна частина захопленої на війні здобичі. Вони ж забирали собі й усіх полонених, які ставали їх рабами. Вожді й старійшини швидко накопичували значні   переставали вважати себе рівними решті одноплемінників. Вони почали вважати себе знатними людьми. Поступово вони починають передавати у спадок не тільки своє майно, але й посади. Син вождя ставав вождем, а син старійшини — старійшиною. Всі важливі посади тепер могли посідати лише люди, що походили зі знатних сімей. Становище людини у племені визначалося не її досвідом чи заслугами, як раніше, а знатністю походження.

Поетична хвилинка

Над озерами, річками,                Оселились цілим родом:

На полянах лісових,                    Що людина, як одна?!

На стрімких високих горах,        Кревні люде рід складали,

На просторах степових, -            Кревні роди – племена.

 

Де лише сіріє стежка,                   Наймудріший і найстаріший

Або вкрився збіжжям лан,           Цілим родом керував,

Скрізь розкидались оселі            Видавав щодня накази,

Наших прадідів-слов’ян.             Правив, милував, карав.

Олександр Олесь

Питання: Які обов’язки виконував вождь?

                 Хто допомагав вождю керувати племенем?

Робота зі схемою

Влада – право та можливість розпоряджатися, керувати.

Народні (загальні) збори – зібрання всіх членів (дорослих чоловіків) общини, роду, племені з метою обговорення певних справ, питань.

Старійшини – найшановніші, найстарші члени роду, радники при вождях.

VI. Осмислення нових знань, умінь.

Учитель. Яка інформація вам видалася найбільш важливою і чому?

Учні висловлюють власні міркування.

Метод «Незакінчене речення»

Продовжте речення « Значення первісної доби в історії людства полягає в тому, що…………..»

VII. Закріплення нових знань.

Тестове завдання (кожна відповідь - 2 бали) (Слайди 11, 12)

1.  Приведіть у відповідність:

1 Нерівність                     А Глава племені 

2 Другий розподіл праці Б Відмінності у майновому становищі людей

3 Вождь                     В Відокремлення ремесла від землеробства і

                                                             скотарства

Відповідь: 1— Б       2 — В     3 — А

2.  Проставте у логічній послідовності наведені факти:

а) поява великих сімей;

б) виникнення орного землеробства;

в) поява знаті та нерівності;

г) виникнення міст.

Відповідь: б — а — в — г.

3.  Оберіть правильну відповідь.

Поява обміну стала необхідною у зв’язку:

а) з виникненням землеробства й мотики;

б) з появою знаті;

в) з розподілом праці.

4.  Оберіть неправильну відповідь.

Декілька родових общин, що живуть в одній місцевості:

а) складали плем’я;

б) складалися з великих сімей;

в) управлялися радою старійшин.

5.  Знайдіть зайве.

У землеробстві використовували:

а) мотику;

б) плуг;

в) гончарний круг;

г) кам’яну сокиру.

6. Заповніть пропуски, відновіть текст:

Перейшовши до осілого способу 1)_______ і тримаючись разом, первісні люди утворили 2)_____ - згуртування родичів. Вони зростали у кількості і поділялися на 3)______ общини. Кілька 4)____ могли об’єднуватися в 5)_____.

Відповідь: 1) життя; 2) роди; 3) родові; 4) родів; 5) племена.

VIII. Контрольно-коригувальний етап.

Самоперевірка виконаних завдань. Виправлення типових помилок

IX. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

X. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Складіть розпорядок дня жінки за родового ладу.

Напишіть міні-твір «Я – старійшина роду».

Одне завдання на двох: один із вас представник родової общини, а інший – сусідської. Розкажіть про життєвий уклад своєї общини.