Урок "Творчий переказ художньо-публіцистичного тексту «Слово про гетьмана»

Урок  мовленнєвого розвитку у 9 класі

Творчий переказ художньо-публіцистичного тексту

«Слово про гетьмана»

Мета: підготувати учнів до написання творчого переказу за допомогою засобів музики та живопису; збагатити мовлення дітей образними мовними засобами; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати інтерес до національної історії, мистецької спадщини.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: запис «Пісні про Богдана Хмельницького»; репродукція картини А Кацнельсона ; « Богдан Хмельницький», ноутбук, проектор.

 

 

                                                  Перебіг уроку

І. Організація класу до роботи.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Підготовка до сприйняття тексту

1. Слухання у записі української народної пісні  «Пісня про Богдана Хмельницького» .

2. Бесіда за прослуханим музичним твором.

- Про йдеться в пісні?

- Які образи-символи зображені в пісні? Розкрийте їх зміст.

- Якою постає перед вами постать славетного гетьмана України?

- Які якості, властиві Богдану Хмельницькому, визначає народ?

- Які риси характеру, на вашу думку, є важливими для розуміння образу гетьмана?

- Якою за характером є мелодія пісні?

- Як музика допомагає уявити вам постать Хмельницького?

- Чи змінюється характер інтонації залежно від руху?

ІV. Читання тексту.

У ч и т е л ь. Прослухайте текст, присвячений славетному гетьману України, і визначте, які якості Богдана Хмельницького виділяє автор.

Слово про гетьмана

    В історії України постать Богдана (Зиновія) Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення української держави, формування української нації. Його внесок в історію українського народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських  магнатів, збереженні мови й культури, будівництві української держави.

    Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один з найосвіченіших людей свого часу, Хмельницький, без сумніву, належить до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм, порівнюючи з Олександром Македонським.

    У цьому історичному визначенні гетьмана розкривається краса героїзму і величі подвигу славного сина України, легендарного воїна і патріота. Ніхто так, як він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення та думи. І народ увічнив його образ у своїх невмирущих думах та піснях.

     Саме в особі Хмельницького український народ дістав такого велетня духу, який ясно зрозумів історичну обстановку і бачив мету своєї діяльності в інтересах народу. І саме на народні маси, козацькі низи спирався він у здійсненні своєї мети – визволити українську державу. Він говорив послам і королям, і царям, що «народ, ним очолюваний, є народ волелюбний і завжди готовий умерти до єдиного за свою волю».

    Новатором був Хмельницький і в організації козацького війська, і в державній діяльності. Засновник української держави, він став і першим організатором адміністративного управління в Україні, а також немало сил доклав до зміцнення зовнішньополітичного становища.

     Говорячи про велич діянь Богдана Хмельницького, не можна не згадати Переяславської ради 1654 року. Усі документи, які дійшли до нас, говорять про те, що гетьман прагнув до автономії України у складі Росії. І не вина Хмельницького, що після його смерті закладене ним для блага Вітчизни було сплюндроване, і не без допомоги російських правителів.

    Велич людини і пам'ять про неї визначаються її ділами. Життя і справи Богдана Хмельницького були віддані народу, збереженню миру і єдності, і це забезпечило йому видатне місце у нетлінній пам’яті рідного народу

(В. Землинський.)

V.  Словникова робота. (Пояснення незрозумілих слів, словосполучень.)

VІ. Бесіда за текстом.

- З якими політичними заходами в Україні пов’язане ім’я Богдана Хмельницького.

- Яким є його внесок в історію рідного народу?

- Чому Хмельницький належить до плеяди найвидатніших постатей історії?

- Ким вважали гетьмана сучасники?

- Якими епітетами характеризує автор Хмельницького?

- За що народ увічнив образ гетьмана в думах та піснях?

- Якою була мета діяльності видатного полководця?

- У чому полягає новаторство гетьмана?

- Який крок у діяльності Богдан Хмельницький дістав суперечливі оцінки? Чому?

- До чого прагнув гетьман, укладаючи угоду з Росією?

- Чому постать Богдана Хмельницького посідає видатне місце в світовій і вітчизняній історії?

VІІ. Складання плану переказуваного тексту.

   Учні разом з учителем ділять текст на частини й складають план, який записують на чернетці, оскільки його буде змінено або ж доповнено.

                                        Орієнтовний варіант плану

1. Богдан Хмельницький – одна з найвидатніших постатей в історії України.

2. Краса героїзму й величі славного сина української держави.

3. Політична діяльність гетьмана:

а) утворення української держави;

б) новаторство в державній діяльності;

в) суперечливість Переяславської ради.

      4. Ім’я  Богдана Хмельницького в пам’яті народній.

VІІІ. Підготовча робота до виконання творчого завдання.

1. Робота за картиною Л. Кацнельсона «Богдан Хмельницький».

- Чи містить текст опис зовнішності гетьмана?

- Якою ви її уявляєте?

- Розгляньте портрет Богдана Хмельницького, виконаний художником

Л. Кацнельсоном. Що передусім привертає увагу в зовнішності цієї людини?

- Зверніть увагу на риси обличчя гетьмана. Опишіть його.

- Який вираз обличчя передав художник?

- Чому художник надав погляду полководця задумливості?

- Зверніть увагу на одяг гетьмана. Що він підкреслює?

- Що символізує булава?

- Як ви вважаєте, що хотів підкреслити автор, пишучи портрет славного сина України?

2. Історичні відомості про Богдана Хмельницького.

- Що вам відомо про походження Хмельницького? Яку мав освіту? (Відповідають заздалегідь підготовлені учні (випереджувальне завдання)

 

(Під музичний супровід «Ой на горі та й женці жнуть» виходять учні в українських національних костюмах – в образах сподвижників

Б. Хмельницького - І. Богуна, І. Виговського, І. Сірка).

І. Б о г у н.

Зіновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в Чигирині. А оскільки це був третій день різдвяних свят, коли вшановувалася пам'ять святого Федора Начертаного, то по святотцях він отримав ім’я Богдан

(переклад грецького ім’я Федір - « Богом даний»). Його батько, Михайло Хмельницький, прибув у Чигирин як представник польського магната Івана Даниловича, у якого перебував на службі. Старий Хмельницький служив тут осадчим, тобто засновником нових поселень. Згодом дослужився до підстарости і став Чигиринським сотником. За старанну службу Данилович у 1616 році наділив його пущею на правому березі річки Тясмин за 14 км. Від Чигирина, де Михайло Хмельницький заклав хутір Суботів.

І. В и г о в с ь к и й .

Є підстави вважати, що Богдан Хмельницький розпочав своє навчання спочатку вдома, потім продовжив в одній з приходській шкіл Києва. Коли ж у 1608 році польський гетьман і канцлер, ревний єзуїт Станіслав Жолкевський заснував у Львові латинську школу для підготовки в ній служителів Ватикану, у тому числі і з дітей православних, він запропонував Михайлу Хмельницькому, який служив до Даниловича в нього, віддати туди Богдана. І той не посмів відмовитися.

І. С і р к о.

 Після закінчення навчання повернувся в Чигирин (через 5 років). Служив у кінній сотні свого батька і разом з ним брав участь у битві під Цецорою проти турецьких військ у 1620 році. Богдан Хмельницький пройшов складний шлях від писаря до гетьмана України, яким був обраний 19 квітня 1648 року на Запоріжжі.

     Були успішно виграні битви і під Пилявцями (16480, і під Зборовом (1649), і під Батогом (1652), і під Жванцем (1653). І це незважаючи на поразку під Берестечком (1651), Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві.

І. Б о г у н.

А чи знаєте ви легенди про славнозвісного Богдана Хмельницького?

(Учні по черзі розповідають легенди).

1-й у ч е н ь. На горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда й баби не було дітей, і вони по цьому журилися. Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. У густому-прегустому хмелі він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а на голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним. Тільки дід увійшов у хату, як побачив, що в стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати, і в усіх палатах ясно-ясно стало.

     Дід і баба назвали цю дитину Богданом Хмельницьким, бо вони думали, що сам Бог послав їм цю дитину, яку вони знайшли у хмелю. Так говорить народна легенда.

2-й у ч е н ь. А я хочу розповісти легенду про смерть Богдана Хмельницького.

     Богдан Хмельницький був за рідного батька і за брата козакам: дуже його козаки любили.

    А як помер Богдан, то козаки обливалися сльозами і поховали його у стіні церкви-кріпості. А шляхта польська зраділа, що вже немає Богдана, і вирішила з нього хоч з мертвого познущатися. Вона хотіла відмурувати тіло гетьмана, спалити і попіл за вітром пустити. Дізнались про це козаки, і один козак відмурував тіло з стіни і з священиком перенесли та замурували в стіну Михайлівської церкви, щоб ніколи не поглумилися над Богданом вороги.

     І. С і р к о. Добре, багато ви знаєте про славного сила України, батька Богдана. А чи знаєте ви пісні про нього?

(Учні співають українську народну пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди…»)

1. Гей, не дивуйте, добрії люди,

Що на Вкраїні повстало.

Там, за Дашевим, під Сорокою

Множество ляхів пропало.

А Перебийніс просить чимало –

Сімсот козаків з собою.

Рубає мечем голову з плечей,

А решту топить водою:

Ой, пийте, ляхи, води-калюжі,

Води болотянії,

А що пивали на тій Вкраїні

Вина та меди ситнії».

Дивуються панки, вражії синки,

А що козаки вживають.

Вживають вони щуку-рибаху

Ще й соломаху з водою.

Ой, чи бач, ляше, що наш Хмельницький

На Жовтім Піску підвівся.

Од нас, козаків, од нас, юнаків,

Ні один панок не вкрався.

Ой чи бач, ляше, як козак пляше

На сивім коню горою.

З мушкетом стане, аж серце в’яне ,

А пан од жаху вмирає.

Ой, чи бач, ляше, що по Случ наше,

По Костяную Могилу.

Як не хотів, забунтували

Та й утеряли Вкраїну.

Ой та зависли пани, зависли,

Як чорная хмара на Віслі.

Не допустимо ляхви з Польщі,

Поки нашої жизності.

Ну, ну, козаки! Гей, ну у скоки

Та зберімося у боки!

Загнали панів геть аж за Віслу,

Не вернуться і в три роки.

У ч и т е л ь. Ми вдячні вам, вельмишановні брати - козаки, що завітали до нас, за цікаву розповідь про батька Запорожжя – Богдана Хмельницького.

І. Богун.

Згадаймо слова Григорія Сковороди, який славить Богдана Хмельницького у своїй поезії «De libertate» («Про свободу»):

«…Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою!»

(Козаки під супровід пісня «Ой на горі та женці жнуть» виходять з класу).

 

3.Інструктаж до творчого завдання.

Ми багато говорили про постать героя Б. Хмельницького, а тепер вам пропоную написати переказ. Але переказ цей – із творчим завданням: унести в текст певні доповнення, наприклад, додавши портретну характеристику, короткі відомості про походження гетьмана, зображення Хмельницького в усній народній творчості та ін. Отже, вам треба поширити переказ так, щоб створити цілісний образ великого полководця, зберігши при цьому зміст тексту «Слово про гетьмана». У плані відповідно запишіть ті пункти, які ви додаєте.

ІХ. Робота над художніми засобами.

На дошці записано слова, до яких учням потрібно дібрати мовні засоби, а також ті ключові слова, що пропонуються дітям використати в творчому переказі.

Доберіть епітети до поданих слів:

воїн (досвідчений, бувалий, легендарний);

прагнення (волелюбні, благородні, найпотаємніші, щирі);

мета (цілеспрямована, справедлива, найзаповітніша);

син (славний, вдячний, справжній);

патріот (самовідданий);

обличчя (рідне, дороге, близьке серцю);

очі (зажурені, задумливі, печальні);

погляд (впевнений, суворий, владний).

Ключові слова, словосполучення: Богдан (Зіновій) Хмельницький; становлення української держави; українська нація; славний син України; засновник української держави; адміністративне управління; Переяславська рада 1654 року; булава.

Х. Повторне читання тексту.

ХІ. Орфографічна робота.

- Повторення орфограми «Велика літера у власних назвах»

- Повторення пунктограми «Кома між однорідними членами речення».

ХІІ. Написання творчого переказу (у класі і вдома).

ХІІІ. Домашнє завдання.

Закінчити творчий переказ.