Урок української мови. 9 клас. Складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку

Про матеріал

Навчальний матеріал допоможе закріпити знання учнів про складні речення зрізними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку, сформувати вміння креслити схеми речень, пояснювати вживання розділових знаків, удосконалити навички синтаксичного розбору речення.

Перегляд файлу

Урок української мови

 9 клас

ТЕМА: Складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового звязку

Мета:

навчальна – закріпити знання про речення із сполучниковим і безсполучниковим звязком, формувати вміння креслити схеми таких речень, пояснювати вживання розділових знаків між частинами речень; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень;

виховна – сприяти духовному розвиткові учнів, виховувати повагу до життєвого і творчого шляху Великого Кобзаря;

розвивальна – розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять, усне і писемне мовлення; удосконалювати навички колективної й самостійної роботи.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник, таблиця, картки, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

  1. Індивідуальна робота з картками

Картка №1

              , і       , і      , і     , і        ;     ;        .     .

 

 

Картка №2

              :         :      ,         ,      .         .

 

 

Картка №3

              , і       , і                ,           ,                 ,          .

 

Завдання:

  • скласти речення за поданими схемами. Розказати про види складних речень із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком , опираючись на складені речення і таблицю «Складні речення із різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку».
  1. Пояснити розділові знаки у реченні вправи №295. Накреслити схеми на дошці.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 Мотивація навчальної діяльності.

IV. Актуалізація опорних знань.

Перевірка завдання на картках.

Висновок: складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку розподіляються на три основні різновиди: складні речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком, складні речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком, складні речення із сполучниковим сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1) Інструктування.

2) Об’єднання в групи, пари.

 Робота в групах.

1 творча група. Робота зі зв’язним текстом з елементами лінгвістичного аналізу і творчим завданням.

Завдання: прочитати текст, визначити стиль, тип мовлення, які види речень переважають, роль цих речень, знайти вивчені орфограми; стисло переказати текст, використовуючи складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

 Був початок липня 1844 року. День видався напрочуд сонячний і жаркий. Надвечір подув легенький північно-західний вітерець, по небу попливли хмари, пішов рясний теплий дощ. Дощовий вечір змінила чудова біла ніч. Додому Тарас повертався пізно. Йшов безлюдними вулицями, пригадував події прожитого дня: з ранку до полудня працював у Академії, на обід потрапив до Євгена Павловича, якого довгенько не бачив. Наговорилися від душі. Євген Павлович прочитав останній розділ свого нового роману «Чайковський», а він познайомив Гребінку зі своєю останньою поемою «Слова». Гребінка уважно прочитав раз, вдруге і замислився:

  • Скажи, навіщо ти пишеш? Невже ти думаєш, що хтось надрукує цю поему? Читаєш – і страшно стає. За тебе, Тарасе, страшно.
  • Знаю, все знаю, дорогий Євгене Павловичу. Але інакше писати не вмію. Ні серце, ні совість не дозволяють писати по-іншому. Кажете, не надрукують? Ну й що ж? знайдуться такі, що переписуватимуть, читатимуть своїм однодумцям. Я вважаю – це головне.

Ось уже п’ять місяців спливло, як він повернувся з України, а перед очима знову і знову повстали картини жахливих страждань кріпаків, дикого свавілля панів, і ці спогади не давали покою, ятрили серце. Знову й знову перегортав у своїй пам’яті сторінки баченого ним на рідній землі. Багато змін сталося в його житті протягом тих майже п’ятнадцяти років, відколи він залишив свою знедолену батьківщину. Так не змінився його рідний край за ці п'ятнадцять років. Хіба що неволя й рабство стали лютішими, стогін народний ще голосніший, а хвилі гніву людського ще потужніші.

(з книги Д. Красицького «І оживе добра слава»)

2 група. Завдання ідентифікаційного характеру.

Завдання: підібрати до кожного речення відповідну схему; варіанти відповідей записати у таблицю; підставити під написані номери схем букви, прочитати ім’я героя поеми Т.Г. Шевченка та назвати поему.

  1. Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє, де вітер цвіт з мигдалі обсипає, - хай він мене дощем рожевим скропить, оплаче цвітом молодість мою. 2) Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглись, поле і гай серпанки тонкі повились, марево біле покрило і річку, і сагу, і вітер с полудня несе без кінця ту югу. 3) Тішся, дитино; поки ще маленька, ти ж бо живеш навесні, ще твоя думка літає легенька, ще твої мрії ясні. 4) Реве – гуде негодонька, негодоньки не боюся; хоч на мене погодонька, та я не журюся. 5) Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літня нічка була, і сон був короткий, - він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.

(З творів Лесі Українки)

 

  1.           ,                 ,           ,                ,                 ,                .

 

  1.                ,                ,                 , -              .

 

  1.                ,                , і              , -                 ,               .

 

  1.                ;                 ,               ,                ,               .

 

  1.                ,                 ;               , та               .

 

Речення

1

2

3

4

5

Відповідь

 

 

 

 

 

Букви

 

 

 

 

 

 

1 – р

4 – е

2 – я

5 – м

3 – а

 

Робота в парах.

Пари виконують завдання конструктивного характеру.

Завдання: поєднати прості речення у складні із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком, визначити граматичні основи, накреслити схеми, визначити види зв’язків у реченнях.

Завдання для 1 пари

Один київський генерал запросив Шевченка у гості. Прийшли майже всі.. Не було лише Тараса Григоровича. Заради нього зібралося все товариство.

(З книги «Цікаві бувальщини»)

Завдання для 2 пари

Пройшов час. Генерал почав не на жарт хвилюватися. Він послав слугу на розшуки поета. Ніхто не хотів починати вечірку без Шевченка.

(З книги «Цікаві бувальщини»)

Завдання для 3 пари

Виявилося, Шевченко давно вже прийшов. Він спочатку завітав на кухню. Там він у розмові з двірнею забувся про гостини. Ось так поет залишався завжди з народом.

(З книги «Цікаві бувальщини»)

3) Виконання завдання.

4) Презентація результатів виконання завдань.

  1. Презентація результатів виконання завдання групи №2. Оцінювання презентації.
  2. Презентація результатів виконання завдання у парах. Оцінювання презентації
  3. Презентація результатів виконання завдання групи №1. Оцінювання презентації
  1. Колективна робота.

Синтаксичний розбір речення.

Із стислого переказу учнів виписують складне речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком і виконують синтаксичний розбір у зошитах, а один учень біля дошки.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання результатів уроку.

Бесіда:

  • На які основні різновиди розподіляються складні речення із сполучниковим зв’язком?
  • В яких стилях мовлення найчастіше вживаються складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?

VII. Домашнє завдання

 

docx
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
857
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку