Урок української мови для 9 класу "Не приймаю обчухрану мову, довіряю пшеничному слову..."
Урок української мови для 9 класу
Тема: Не приймаю обчухрану мову, довіряюсь пшеничному слову.
Мета: формувати уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування;
поглибити володіння лексичними, граматичними, стилістичними й орфоепічними нормами літературної мови;
удосконалити навички правильного й точного усного та писемного мовлення;
виховувати внутрішню потребу постійно вдосконалювати власну мовну культуру, бажання не порушувати норм літературної мови.
- Оголошення теми і мети уроку.
- 1. Бесіда про культуру мовлення і культуру спілкування, про мовний етикет.
Слово вчителя:
« Людина може володіти кількома мовами. Залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою» , - зазначав Б. Антоненко-Давидович, сам щиро закоханий в українське слово та глибоко переконаний в тому, що однією й тією ж мовою... можна і полову віяти, й святий вогонь викрешувати, усе залежить від того, як хто вміє володіти цим чарівним інструментом, що ним є мова. В одних устах вона звучить такою силою, що, кажучи словами Івана Франка, «мов трубою, мільйони зве за собою», в інших – тільки ріже слух, вона – мов те лушпиння без животворного зерна…
Відомо, що мовна культура безпосередньо пов’язана із загальною культурою людини, є її органічною частиною. Адже людина реалізується в культурі праці, культурі думки й культурі мови, а мова є основою культури нації, народу (В. М. Русанівський). Саме тому питанням культури мови (писемної й усної) при вивченні української мови приділяється така велика увага. Усі ви за два роки закінчите гімназію, продовжите здобувати освіту і знання з вами обраного фаху у різних вишах. А фахівець з вищою освітою, особливо той, хто має справу з діловими паперами, без сумніву, повинен бути грамотним - це вимога сьогоднішнього дня. Тож сьогодні на уроці ми з вами попрацюємо над підвищенням рівня культури вашого мовлення.
Перш за все з′ясуймо, що таке «культура мовлення» і «культура спілкування».
2. Робота над підвищенням рівня культури мовлення учнів.
Вправа 1. Прочитайте текст. З′ясуйте, зразком якого стилю він є.
Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.
Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності… Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст чомусь перестали сприйматися як пляма на службовому мундирі. Культура мови - це насамперед грамотність, дотримання загальноприйнятих лiтературних норм, дослiдження того, яким чином виникли тi чи iншi форми, як те чи iнше слово примандрувало до нас iз iнших краïн, подолавши кiлька кордонiв. Культура мови передбачає використання лексичних, фонетичних, морфологiчних, синтаксичних засобiв мови, аби чiтко окреслити думку, передати головну суть судження чи дати можливiсть слухачевi (читачевi) зрозумiти певний емоцiйний стан. Тобто дотримання норм мови дає можливiсть розвиватися нашому iнтелекту, бути всебiчно розвиненою людиною.
Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.
В. Русанівський
Хочу звернути вашу увагу на виділене слово у тексті. Справа в тому, що в українській мові є слова-близнюки, які іноді важко розрізняти. Це слова пароніми. Так, в українській мові є слова загальноприйнятий і загальноприйнятний. Загальноприйнятий — «визнаний усіма», «узвичаєний». «Дозволю собі побіжно висловити думку, яка трохи розходиться з загальноприйнятою». (М. Рильський.)
Загальноприйнятний — «такий, що його всі можуть визнати, прийняти». «Нова пропозиція виявилася загальноприйнятною».
В усному мовленні інколи роблять помилку: не розрізняють слова загальноприйнятий і загальноприйнятний, вживаючи друге замість першого.
Що, на вашу думку, означає вислів «пляма на службовому мундирі»?
У даному випадку ми не говоримо про культуру мови як про щось таке, що було створене в кабiнетах. Сучасна украïнська мова виплекана столiттями народом - носiєм саме цiєï украïнськоï мови, який завжди піклувався про свій мовний етикет, і це відображено в українському фольклорі. (Діти мали випереджаюче завдання: виписати п′ять приказок чи прислів′їв про культуру мовлення, їх вони і зачитують, наприклад:
Розумну річ приємно й слухать.
Хто говорить — сіє, хто слухає — жне.
Приємне слово — всім до любові, а мова гірка — кожен тіка.
Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.
Крім прислів′їв та приказок, вражає і велика кількість примовок, спрямованих на виховання культури мови. Призначення цих примовок — навчити дітей (а може, і не тільки дітей) ввічливо й правильно розмовляти, правильно використовувати слова і не засмічувати мову, оберігати її від різних нашарувань та грубої лексики.
Дiтей змалечку привчали правильно говорити: по-перше, нiхто з ними особливо не сюсюкав, по-друге, коли малеча починала таки розмовляти, мовноï культури навчали примовками. Наведу кiлька прикладiв.
Пiдходить хлоп'я до гурту i комусь каже: «Здоров!» Обов'язково хтось кине
у вiдповiдь: «Здоров до коров, а до людей здрастуйте.» Або ще таке: в
украïнськiй мовi вiдсутнє слово да, є слово так, так от, щоб вiдучити неохайну в мовi дитину вiд дакання, придумали приповiдку. Вiдповiдаючи, хтось iз дiтей скаже: «Да». А йому у вiдповiдь:
«Да свиня вуха пооб'ïда» (це означає: треба казати
украïнською мовою так). Часте й невиправдане вживання «ну» тут же
буде припинене зауваженням: «Не запрягав, то й не нукай». Неправильне
вживання слова « жалко» замiсть «жаль» спричинить зауваження: «Жалко у бджілки». I ще: часто дiти, якi особливо не турбуються про те, як вони спiлкуються, замiсть запитального «Що?» можуть сказати: «Га?» На таке неввiчливе га вiдповiдь не забариться: «З'ïж те, що плига!».
Отже, як бачимо, усi цi примовки, як i скоромовки, лiчилки, прислів′я та приказки з найменшого вiку виховують у дітях культуру спiлкування.
Культура мовлення передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету.
Вправа 2. Уважно прочитайте текст пізнавального характеру та перекажіть його. Яка інформація викликала у вас особливий інтерес?
Цікаво, що звуки допомагають створити певні враження від почутого. Яке ж враження справляє на нас той чи інший звук? Дослідники встановили, що [а] дає відчуття величі, яскравості, простору; [е, и, о, у, і] — співучості, легкості, краси, мелодійності; [л, м, н, й] — плавності, радості, дзвінкості; м’які приголосні — ніжності, теплоти, ласки; [р] — різкості, могутності, грубості; [з, с, ж, ч, ш, щ] — темноти, шуму, свисту; [ф] — суму, слабкості, тьмяності. …У деяких словах можна почути звуки, що відтворюють голоси природи — це звуконаслідувальні слова.
Не варто забувати про те, що дібрані слова з певними голосними і приголосними звуками можуть відчутно вплинути на смисл і настрій висловлювання (З кн. «Фонетика — це цікаво»).
Виразно прочитайте текст і скажіть, якби вам запропонували дібрати музичний супровід до фільму про море, яку б музику ви запропонували б до умовних «кадрів» фільму? Як вплинуло звукове оформлення тексту на ваше рішення? Які букви на позначення звуків особливо часто повторюються? Які враження вони підсилюють?
Сонце припікало наче влітку. Море ледве дихало.
Воно спокійне, заколихане синявою й гарячим сонячним промінням. Все віщувало чудову годину. Раптом дмухнув вітер і погнав на берег високі буруни. Удалині загуркотіло, наче далекі гарматні постріли. Море заревло, запінилось, закипіло. Гуркіт наближався. Над головою струснулося небо. Грім упав на тім’я важким чавунним молотом. Хлинула злива (О. Донченко).
Вправа 3. Як ви гадаєте, чи сприяє мелодійності мовлення наголос у словах тексту?
Визначте наголос у кожному слові окремої групи. Скажіть, чи не «заблукало» часом «зайве» слово в кожному з рядків? Знайдіть це слово. Чому ви вважаєте, що воно «зайве»? Звірте із словником наголосів.
1. Кенгуру, пелікан, осел, заєць.
2. Тринадцять, одинадцять, шістдесят, чотирнадцять.
3. Зелений, синій, красний, завдання.
4. Львів, Донецьк, Полтава, Ірпінь.
5. Читання, навчання, запитання, разом.
6. Виразний, комбайнер, єднання, загадка.
Вправа 4. Прочитайте текст вголос, дотримуючись орфоепічних норм.
Дивною є жива душа людини! Вона боїться безслідно згинути. Як людській душі потрібен довірливий погляд і ласкаве й добре слово, чиясь віра в неї, яка окрилює, підносить настрій, зсуває із плечей тягар розпачу, вселяє упевненість, що життя минає недаремно, що воно когось захищає, збагачує, комусь освітить дорогу. І що хтось невідомий і далекий тобі колись мовчки схилить у шанобі голову… І скаже: То була Людина.
Безслідно - [бес:л′і´дно]
Зсуває - [с:ува´йе]
Розпачу - [ро´спачу]
Скажіть, у чому полягає особливість вимови приголосних звуків у виділених словах. Зробіть звуковий запис цих слів.
Найбільше помилок трапляється у лексиці. Найтиповішими є:
- Вживання русизмів та російських кальок;
- Наявність у реченнях плеоназму (вживання при запозиченому слові українського відповідника в ролі означення);
- Надмірне вживання іншомовних слів.
Уникайте таких неправильних висловів:
вільна вакансія, моя автобіографія, захисний імунітет, інша альтернатива, пам'ятний сувенір, окремі епізодичні явища, сервісне обслуговування, комерційна торгівля, дивний парадокс. прейскурант цін, долоні рук, дитячий лікар-педіатр, святкове свято, осінній день осені, вперше знайомитися, кожна хвилина часу, мова йдеться (мова йде або йдеться), мій автопортрет, проїжджа частина бруківки, навідуватися в гості з візитами, більша половина, менша третина, нові новобранці, папір трохи синюватий, святкова сукня вкрилася брудними плямами. (Святкова сукня вкрилася плямами.)
Вправа 5 на виявлення русизмів і російських кальок:
Тепер підписку (передплату) на газети, журнали можна зробити в любому (будь-якому) поштовому відділенні.
Керівництво нашого підприємства рахує (вважає), що ваша фірма невчасно розраховується за пред’явлені (надані, отримані) послуги.
Другими словами (отже), з таким фінансуванням ми не зможемо як слід кормити (годувати) дітей.
Покорміть (нагодуйте) дітей і вложіть (вкладайте) їх спати. Поговоримо один на один (сам на сам).
Не мішайте (не заважайте) виступаючому! На тій неділі (наступного тижня) попрацюємо в округах.
Прилад надійний у роботі, єдиний його недостаток (недолік) – непривабливий дизайн.
Увесь цьогорічний урожай пішов під заклад на пальне, за комбайн «Джон Дір» та запчастини до нього.
Не дивлячись на круглодобове чергування, розкрадання все ж трапляються.
Буду відноситись (ставитися) до цих пропозицій з небезпекою (із застереженням).
На урочистому вечорі його поведінка була нетактичною (нетактовною).
Висловлені пропозиції представляють (становлять) інтерес для підприємства.
Відредагувати речення з граматичними помилками та вказати, у чому полягає їх суть (помилки в утворенні форм слів, помилки у побудові словосполучень, помилки у структурі речень):
П'ять чоловік з нашого класу навчаються в художній школі.
Авторитетна думка: Незважаючи на те, що запозичення — природне явище в житті мов, єдиного погляду на вживання іншомовних слів немає. Навпаки, з цього приводу науковці висловлюють різні, часом діаметрально протилежні думки. Розгляньмо деякі з них і спробуймо дати їм свою оцінку.
Деякі вчені занепокоєні великою кількістю іншомовних слів і вважають, що чужомовні елементи руйнують природу рідної мови, позбавляють її національної самобутності. Саме тому вони виступають проти будь-яких лексичних запозичень,
за повне очищення словника від іншомовних слів.
Особливо пожвавився процес упорядкування рідномовної термінології в період українізації. Тоді, зокрема, пропонувалося вживати слова «рівник» (екватор), «стіжок» (конус), «витинок» (сектор), «приросток» (префікс), «наросток» (суфікс), «неділка» (атом). Але ці слова, як і багато інших, були вилучені з ужитку в 30-х роках у зв'язку із втіленням у життя ідеї злиття мов.
Учений С. Караванський, наприклад, переконаний, що настав час повернути до словників «репресовані» за сталінського режиму українські терміни, і пропонує вживати знак м'якшення (замість м'який знак), Великий Віз (замість Велика Ведмедиця), Чумацький Шлях (замість Молочний Шлях), живе срібло (замість ртуть), руханка (замість зарядка, гімнастичні вправи), прозірки (замість слайди, діапозитиви), довкілля (замість навколишнє середовище).)
Дехто з мовознавців вважає, що процес проникнення чужорідних елементів у мову цілком природний, закономірний, він тісно пов'язаний із відкритістю суспільства, з розвитком економічних і культурних зв'язків країни зі світом, через те й не потребує посиленого контролю спеціалістів. Чи справді це так? Як ви гадаєте?
(«У питанні про те, в якій мірі чужомовні слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип: не цуратися їх, але й не бгати їх в нашу мову без міри». (В. Самійленко)
Якщо є дві назви – українська й іншомовна, то перевагу слід надати українській. Вона завжди зрозуміліша, доступніша, милозвучніше, легше запам’ятовується. Наприклад, краще сказати вихідний, ніж уїк-енд, образ, ніж імідж, торгівля, ніж маркетинг і т. д.
Щоправда, іноді іншомовне слово і його український відповідник можуть різнитися відтінками чи обсягом значення. Наприклад, коли йдеться про офіційне відвідання, вживають слово візит, а не відвідини. Різні відтінки значення мають слова повідомлення, звіт і рапорт; ухвала і резолюція (останнє означає ще й напис службової особи на заяві, доповідній записці тощо).
Є чимало запозичених слів, які не мають точних українських відповідників: абстрактний, валюта, ломбард, інститут, стандарт, центр та ін.
Отже, дійсно не потрібно без міри вживати запозичені слова, а використовувати їх тоді, коли в цьому виникає потреба.
— Уявімо собі таку ситуацію: з активного вжитку поступово зникають власне українські слова й переходять у пасивну лексику, натомість панівне становище займають запозичені слова. Як би ви оцінили окреслену ситуацію? Що вона засвідчила б? (Така ситуація засвідчила б припинення розвитку рідної мови, її остаточну загибель).
Вправа 5: визначення основних типів помилок у вживанні запозичених слів.
Переді мною постала дилема: що робити після закінчення школи.
Не ефективним одягом вона полонила нас, а своїм розумом.
Варіанти відредагованих речень:
Переді мною постала проблема (постало питання): що робити після закінчення ліцею.
Не ефектним одягом вона полонила нас, а своїм розумом.
Формулювання суті помилки:
Неправильне вживання запозиченого слова, причиною якого є незнання значення слова.
На змаганнях наша команда зазнала фіаско.
2) Нарешті фінішували цьогорічні жнива.
Варіанти відредагованих речень:
1) На змаганнях наша команда зазнала поразки.
Або ж: На змаганнях наша команда програла.
Протягом новорічної ночі на вас чекають несподівані сюрпризи.
Молоде покоління — передовий авангард суспільства.
Варіанти відредагованих речень:
Протягом новорічної ночі на вас чекають сюрпризи (несподіванки, несподівані подарунки).
Молоде покоління — авангард (передовий загін) суспільства.
Авторитетна думка: Замінювати усталені рідномовні слова й вислови, точні, повноцінні й милозвучні, чужомовними, часто незграбними й незрозумілими,— це вже неабиякий злочин.
(Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем.— К., 2001.— С. 7)
Іншомовні двійники українських слів не збагачують мови, а навпаки,— збіднюють її, бо утруднюють спілкування і псують враження від сказаного.
(Коваль А. Слово про слово.— К., 1986.— С. 21)
Вправа 6: Виправте алогізми в переліках (АЛОГІ́ЗМ, у, чол., книжн. Що-небудь безглузде; те, що суперечить логіці):
Близько двох мільйонів пасажирів перевозить щодня міський транспорт і метрополітен.
• Хочеться побачити Азію, Індію, екзотичні країни.
• фірма «Український народний сувенір» торгує товарами українських народних промислів: виробами з кераміки, скла, дерева, глини, витворами малярства, гончарства, ткацтва тощо.
Вправа 7: Відредагувати речення та вказати вид помилок (лексичні, орфоепічні, граматичні, стилістичні тощо):
По вул. Коцюбинського продається диван. Запитати діда Захарченка, він хоч і б.у., але перетягнутий новими пружинами. (По вул. Коцюбинського продається диван. Він хоч «б/у» (хоч і не новий), але перетягнутий новими пружинами. Запитати діда Захарченка.)
З лісу вийшли кілька солдатів у камуфляжних куртках, які щось кричали. (З лісу вийшло кілька солдатів у камуфляжних куртках. Вони щось кричали.)
Грізно поблискуючи шаблею,кінь з вершником летів вперед. (Грізно поблискуючи шаблею, вершник на коні летів вперед.)
Вправа 8: Заслуховування індивідуального наукового проекту на тему «Мовні помилки у сучасній рекламі» (на основі аналізу написів на вивісках магазинів у нашому місті) та обговорення його (виступи 2 учнів з презентаціями).
Культура мови - це духовне обличчя людини. Хоча останнiм часом це твердження почали розхитувати своєю творчiстю сучаснi украïнськi модерновi письменники, якi пишуть так, як часто розмовляють на вулицi з нецензурними словами. Пропоную вашій увазі уривок з роману популярного серед молоді українського сучасного письменника Левка Дереша «Поклоніння ящірці» .
«Я лежу на веранді - прозорій та ажурній, бо з трьох сторін оточеній вікнами - і прислухаюся до шуму дощу. Прозора скляна веранда, залита сірим грозовим світлом, вікна у підтьоках дощу і стара (старезна) канапа із колись червоною обшивкою…. Якщо мій здоровий глузд не дасть тріщини від дощу та Фєді, я пробуду в Мідних Буках до середини серпня. Ми, бачте, уклали з татком угоду - ця дача ціле літо належить мені одному. Таким чином, ані старий сину, ні син старому не мулятимуть очі. Раз на місяць приїжджає мама з грошима й хавчиком, який ми з Гладким Хіппі й Дзвінкою з’їдаємо за три дні… Гладкий Хіппі та Дзвінка мої єдині справжні друзі. Ми брати й сестри в Андеґраунді. Ми відщепенці від міського суспільства, від тіла колективу. Бо ми кляті індивідуалісти й паскудні неформали. Дзвінка походила з ідеальної української сім’ї,… Протягом двох років Дзвінка доглядала за немічною бабусечкою, яку поїдала болячка Альцгаймера. Бабка твердила, що в її голові засів великий рожевий конус. Врешті-решт стара пердуниха представилася: спочила, здохла, відкинула лещата, померла, пішла до Бозі гайтю, врізала дуба, простягла ноги - називайте це, як вам завгодно. Суті ви не зміните і радість від її смерті не приховаєте. Дзвінка зітхнула з полегшення….
Вправа 9: Протягом уроку діти самостійно створюють пам'ятку «Як запобігти помилкам у мовленні та спілкуванні», в кінці уроку зачитують.
Завершити наш урок я хочу словами українського класика Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить Вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Список використаних джерел
- КГБ: Культура мови, думки, почуттiв / Бiологiя / Шкiльнi вправи .
- Коваль А. Слово про слово.— К., 1986.— С. 21
- lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/kultura_movi_dumki.txt
- Найденко Р.М. Матеріали для проведення практичних занять з факультативного курсу «Культура мовлення» - м. Кривий Ріг, КЗШ № 126, 2010. – 40 с.
- Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем.— К., 2001.— С. 7
- Тетяна Симоненкова Робота над підвищенням рівня культури мовлення учнів.-www.kievskiy-ruo.edu.kh.ua/.../Symonenkova.
- Українська мова. Вправи і завдання для самостійної роботи студентів: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Я. В. Януш, О. В. Безугла, І. І. Козловець та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — 204 с.
Додатки до уроку
Пам′ятка «Як запобігти мовним помилкам у мовленні та спілкуванні»
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Текст 1.
Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.
Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності… Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст чомусь перестали сприйматися як пляма на службовому мундирі.
Культура мови - це насамперед грамотність, дотримання загальноприйнятих лiтературних норм, дослiдження того, яким чином
виникли тi чи iншi форми, як те чи iнше слово примандрувало до нас iз
iнших краïн, подолавши кiлька кордонiв. Культура мови передбачає використання лексичних, фонетичних, морфологiчних, синтаксичних засобiв мови, аби чiтко окреслити думку, передати головну суть судження чи дати можливiсть слухачевi (читачевi) зрозумiти певний емоцiйний стан. Тобто дотримання норм мови дає можливiсть розвиватися нашому iнтелекту, бути всебiчно розвиненою людиною.
Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.
В. Русанівський
Текст 2
Цікаво, що звуки допомагають створити певні враження від почутого. Яке ж враження справляє на нас той чи інший звук? Дослідники встановили, що [а] дає відчуття величі, яскравості, простору; [е, и, о, у, і] — співучості, легкості, краси, мелодійності; [л, м, н, й] — плавності, радості, дзвінкості; м’які приголосні — ніжності, теплоти, ласки; [р] — різкості, могутності, грубості; [з, с, ж, ч, ш, щ] — темноти, шуму, свисту; [ф] — суму, слабкості, тьмяності. …У деяких словах можна почути звуки, що відтворюють голоси природи — це звуконаслідувальні слова.
Не варто забувати про те, що дібрані слова з певними голосними і приголосними звуками можуть відчутно вплинути на смисл і настрій висловлювання.
(З кн. «Фонетика — це цікаво»).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку