Урок української мови в 10 класі "Однозначні і багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Основні типи переносних значень слів: метафора, метонімія, синекдоха."

Наталія Антонівна Осатюк,

учитель української мови та літератури

гімназії № 2 м.Хмельницького

 

Урок української мови

10 клас

Тема: Однозначні і багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Основні типи переносних значень слів: метафора, метонімія, синекдоха.

Мета: Систематизувати й поглибити знання учнів про однозначні і багатозначні слова, про пряме й переносне значення слів, про основні типи переносних значень; навчити учнів вживати слова в прямому й переносному значеннях в усному й писемному мовленні; виховувати культуру мовлення.

Тип уроку. Застосування знань і формування вмінь.

Структура уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

Мова - напрочуд сильний засіб, але треба мати багато розуму, щоб користуватися ним.

Гегель

І. Актуалізація опорних знань учнів.

• Бліц-опитування (метод «Продовжи речення»):

1. Сукупність слів, наявних у мові (Лексика).
2. Розділ лінгвістики, що вивчає лексику (Лексикологія).
3. Слово, яке вийшло з ужитку (Застаріле).
4. Слово, яке вживається в усіх стилях (Загальновживане).
5. Слово, яке має одне лексичне значення (Однозначне).
6. Нове слово або вислів, що з’яляється у мовленні (Неологізм).
7. Синонім до слова лінгвістика (Мовознавство).

Додаткові запитання:

• Які види синонімів ви знаєте?
• До якого виду синонімів можна віднести пару мовознавство – лінгвістика? Аргументуйте свою думку.
• Яка різниця між лексичними та контекстуальними синонімами?
• Чи можна вважати синонімами слова лоб і чоло? Які це види синонімів?

• Виконати лексичний аналіз тексту (проаналізувати лексику з точки зору значення, емоційного забарвлення, активності вживання, віднесеності до мовного стилю).

Браконьєр – це, власне кажучи, людина тільки зверху: в неї, коли починати знизу, - дві ноги, черево, груди, дві руки, писок, баньки, голова й кашкет або капелюха на голові.

У баньках (у людей ці штуки звуться – очі) нема ні радості, ні суму, самі тільки хитрощі. У людей очі дивляться, а баньки в браконьєра – бігають.

Серця в браконьєра нема. Замість серця в нього торбочка з м’язів.

Торбочка ця в нього спеціально для того, щоб сильно дуже калататися, коли хтось тюкне.

Нам ніколи не доводилося бачити браконьєра за його підлою роботою, але ми не уявляємо собі, як може лупати він тими баньками, коли кізочка дивиться на нього своїми печальними-печальними, повними сліз очима і вмирає…

І яка шкода, що її благородство не дозволяє їй плюнути тому звірові межи його баньки!

• Знайти контекстуальні синоніми у наведеному уривку (браконьєр, він, звір).

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація діяльності. Сприйняття нового матеріалу.

Презентація учнівського проекту «Переносне значення слова. Метафора»

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

 

 

1. Самостійна робота № 1 (взаємоперевірка)

 

2. Визначити рядок, у якому всі слова багатозначні.

А. Вигляд, серпень, весілля, черепаха.

Б. Полювати, земля, бал, вистрибувати.

В. Вулиця, вступ, тангенс, читати.

Г. Динамометр, стіл, рука, сім’я.

 

2. Вказати, у якому з варіантів є зайве словосполучення.

А. Палає вогнище, віє вітер, тече вода.

Б. Меценат театру, диригентська паличка, фортуна усміхнеться.

В. Сталева сокира, народні думи, яскраве світло.

Г. Грозові хмари, знаменитий поет, барвисті квіти.

 

3. Позначте речення, у якому виділене слово вжито в переносному значенні.

А. До булави треба й голови.

Б. Як голова сивіє, то й чоловік мудріє.

В. Скільки голів, стільки й умів.

Г. Хліб – усьому голова.

 

 4. Вказати, у яких рядках усі словосполучення мають переносне значення.

А. Гострий розум, гострий спис, гостра шабля.

Б. Дощ плаче, море сміється, літо прилетіло.

В. Ліс дрімає, зима ридає, дитина плаче.

Г. Весняний день, весняний настрій, весняні квіти.

 

5. «Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски.»

У наведеному уривку використано:

А. Уособлення.

Б. Метонімію.

В. Синекдоху.

Г. Алегорію.

 

6. «Ми промовляємо слово обрій – і перед нами – гарячий літній день, степ цвіте і духмяніє, блакитне небо десь далеко доторкнулось своїм кришталевим куполом до землі.

Кожне слово рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви.»

Визначити, якого з художніх засобів немає у наведених рядках.

А. Метафора.

Б. Синекдоха.

В. Порівняння.

Г. Епітет.

 

2.Творча робота. Написати твір-мініатюру за поданим початком з використанням метафори.

Осінь… Ліс стоїть задумливий, печальний…

Порівняти з відповідним описом з усмішок Остапа Вишні.

Зачитуються учнівські міні-твори. Учні визначають художні засоби.

3. Прослуховування аудіозапису пісні І.Франка «Місяць», визначення художніх засобів.
4. Самостійна робота № 2.

Самостійна робота №2

І варіант

Приклад		Троп
Ревуть блискавиці хмар. Я ходив-блукав до ночі синім степом без доріг. А у тебе очі  - як волошки в житі. Влаштувався на роботу, може, яку копійку заробить.		А. Метафора Б. Метонімія В. Синекдоха Г. Епітет Д. Порівняння

 

1	2	3	4

 

Приклад		Троп
В мужика землянка вогка, В пана хата на помості. А я дивлюся, поглядаю, Сміюся сльозами. А в білих пін хвилястогривім  рейді риб щічки розцвітають з глибу дна. Ходить літо берегами в шумі яворів		А. Уособлення Б. Оксиморон В. Антитеза Г. Інверсія Д. Алегорія

 

1	2	3	4

 

Приклад				Троп
Я в снах колись стрівся з нею в терновому саду. Слухати Солов’яненка – насолода. Поезія згубила камертон. Усі чекали вечері, бо досі крихти в роті не було.				А. Синекдоха Б. Порівняння В. Метонімія Г. Епітет Д. Метафора
1	2		3		4

 

 

Самостійна робота № 2

ІІ варіант

Приклад		Троп
Район перевиконав план збирання зернових. Вже вечір тіні склав у стоси. Чи чуєш в поклику моїм палке благання? Копійка карбованець береже.		А. Метафора Б. Метонімія В. Синекдоха Г. Епітет Д. Порівняння

 

1	2	3	4

 

Приклад		Троп
Кують світанок молоточки птиць. Василь Стус перекладав Аполінера і Верлена. Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна. Мандрівники зайшли у хащі, куди не ступала людська нога.		А. Метонімія Б. Метафора В. Синекдоха Г. Епітет Д. Порівняння

 

	1	2		3		4
Приклад					Троп
Зажурилась Україна, бо нічим прожити… Заглядає в шибку казка сивими очима… Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав					А. Інверсія Б. Персоніфікація В. Метонімія Г. Епітет Д. Синекдоха
1		2		3		4

 

IV. Рефлексія: думки учнів щодо змісту епіграфа уроку.

Домашнє завдання.