Урок. Українське читання
Клас : 3- А
Школа:Запорізька загольноосвітня школа І-ІІІ ст.№92
Запорізької міської ради
Вчитель:Цимбал Тетяна Василівна, вища категорія,«Старший вчитель», 33 р.пед.стаж
Тема. Л. Українка «Біда навчить»
Завдання уроку:формувати навички свідомого читання, особистісного спілкування і спілкування у групах; розвивати мислення, зв’язне мовлення, вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, прислів’я; виховувати інтерес до читання, бажання вчитися.
Обладнання: малюнок горобчика, виставка книг , аудіозапис, відео.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Вправа на розвиток швидкості читання
1.Читання деформованого тексту
І васоснузала. робчикГо не мівспо її ругевддибути, вісбісо на біду та й чаповдатижчіно. давЖ , давж, аж муйо риобдло. лиКо це лотаснітитем, кинупроласьвасо та як де заве: «уГ-у-у! уГ-у-у!…» чикробГо аж терпо зо хустра: тіхов уже кавтіти, та якось ся утримав. лалізВивасо з пладу, лагляну на чикаробго, а чіо в неї тятьсві! Страх та й діго!..
-Спробуйте прочитати текст якомога швидше.
-Кому вдалося прочитати весь текст?
2.Бесіда
-В уривку, який ви прочитали, описано зустріч горобця з ким?
-Чому горобчик звернувся до сови? (Сова дуже розумна, вона, навіть, є символом мудрості)
IІІ. Усвідомлення нового матеріалу
1.Загадки
Хто прилетів до нас на урок дізнаєтесь,відгадавши загадку.
Сіренький, моторний.
На соняшник сів,
Надзьобався добре й далі полетів.
Горобчик
Вірно, діти – це горобець. Герой нашого сьогоднішнього уроку.
А про що просив горобець у своїй пісні?
2.Мозкова атака
-Що ви знаєте про птахів?
3.Розповідь вчителя
Батьківщина горобця далека Африка. Горобці склонні селитись колоніями (групами). Утворюючи стаї, горобці легше помічають небезпеку та скоріше знаходять їжу. Є у них і звуковий сигнал „чр – р”, за допомогою якого горобці улітають.
Цей звук подає старий, досвідчений горобець, помітивши небезпеку.
В інших випадках збуджені будь чим горобці влаштовують переполох, підіймають тріскотню, голосно повторюючи „чере – ре – ре”. Так буває при несподіваній появі кішки, або коли маленьке пташенятко випаде з гнізда.
Горобці ведуть осілий спосіб життя.
4. Передбачення змісту за назвою,за малюнком обкладинки.
Про що, на вашу думку, казка? |
Чому ви так думаєте?Які докази ви можете навести? |
Що сталося насправді? |
Діти, ви зрозуміли, що головний герой сьогоднішнього уроку – горобець. А казка, яку ми будемо читати, називається «Біда навчить».
- Як ви гадаєте, про що піде мова в казці?
ІV. Робота над текстом
1.Розповідь про автора(відео)
https://www.youtube.com/watch?v=slqqB2tWiiA
2. Слухання аудіоказки
https://www.youtube.com/watch?v=3pSwKu9yAWU
3.Словникова робота
Ні гадки йому – ні про що не думав.
Зоглядівся – не помітив.
Статкує – хазяйнує.
Вславився – прославився.
Дбає – турбується.
Клопіт – турбота.
Клуні – будівлі для зберігання харчів, врожаю. (Діти намагаються пояснити значення самостійно, потім уточнюють за тлумачним словником.)
а) Читання колонок слів зоглядівся
рілля скубуться доволі
клуні навернеться поживляться
вельми чималенького дбає
- Які слова вам незрозумілі?
б)Робота з тлумачним словником
(кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику).
- Доберіть синоніми до слів мешкає (живе, проживає), поживиться (поїсть, похарчується), дбає (піклується, турбується).
в) Вправа на миттєве сприймання слів
- Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.
- Слова на картках:
сорока сова зозуля курка поні горобець крук
(Вчитель назви птахів прикріплює на дошці).
- За якою ознакою об’єднаєте ці слова? (Птахи).
4.Читання казки за логічно-завершеними частинами
а) Перша частина – до слів, «... та й пішла собі в курник» Читання мовчки.
- Яким був горобчик?
-Скільки зерняток знайшли горобчики?
-Чому вони почали битися?
-Хто скористався бійкою?
-Над чим замислився горобчик?
-Про що він попросив курку?
-Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?
б) Друга частина – до слів «А тепер іди: мені ніколи». Читання вголос «ланцюжком»
- Чому зозуля теж відмовила горобчику?
- Хто був наступним?
-Що зробив Бузько?
-Яку пораду отримав від гави?
-Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому?
-Чи навчила мудра сова горобчика розуму?
-Чому вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?
-Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?
-Чия порада сподобалась вам? Чому?
5.Передбачення по третій частині
-Чим закінчиться оповідання?
6.Вправи на розвиток швидкості читання:
а) Гра «Закінчить прислів’я» (робота в парах)
- Знайдіть у казці прислів’я .
«Дурні бились, а ...» (розумні поживились).
«Хто дурнем вродився, той... «(дурнем згине).
«Не на те мудра, щоб ...» (дурнів розуму навчати).
«Поки біди не знатимеш, то ...» (й розуму не матимеш).
«Розум на дорозі ...» (не валяється).
7.Читання в особах другої частини
8.Визначення головної думки твори.
(Треба самому навчатися, здобувати розум.)
9.Бесіда про дбайливе ставлення до птахів
Горобець – це тільки один представник багаточисленної армії птахів. А скільки радості приносить нам спів птахів?
Самий великий птах – страус, його зріст, 2,5 метрів, а вага 156 кг.
Самий голосний голос у індійського павлина. Його чути за декілька км.
Самий рідкісний птах – „кауаі э - э” 20 років тому на Гавайських островах залишилось всього одна пара.
V . Підсумок уроку
1.Продовжіть думку:
«Казка навчає цінувати розсудливість, ...»
Що в ній засуджує автор? ( Наші помилки у житті змушують нас замислюватись над життям, вчитись нового, жити по іншому, краще думати.)
2.Розшифруйте прислів’я.Поясніть, як розумієте їх?
М_др_м н_хт_ не вр_д_вс_, а н_вч_вс_.
(Мудрим ніхто не вродився, а навчився)
Ч_ж_м р_з_м_м ж_ть, д_бр_ не н_ж_ть.
(Чужим розумом жить, добра не нажить)
-Яка з приказок співзвучна з головною думкою?
3.Гра
VІ . Домашнє завдання
-Придумати свою кінцівку
-Інсценізувати