Урок "Урок мовленнєвого розвитку. Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту"

Про матеріал
Урок має на меті поглиблювати поняття про конспект як вид роботи з текстом, удосконалювати вміння аналізувати готовий конспект; розвивати вміння здійснювати змістово-композиційний та мовний аналіз тексту науково-популярного стилю, сприймати прочитаний текст, розуміти його, стисло відтворювати зміст прочитаного; удосконалювати навички редагування складеного тексту; виховувати повагу до українських традицій і звичаїв.
Перегляд файлу

27                                            Українська мова                                  

                                                         8 клас

 

Тема уроку. Урок мовленнєвого розвитку. Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту.

Мета: поглиблювати поняття про конспект як вид роботи з текстом, удосконалювати вміння аналізувати готовий конспект; розвивати вміння здійснювати змістово-композиційний та мовний аналіз тексту науково-популярного стилю, сприймати прочитаний текст, розуміти його, стисло відтворювати зміст прочитаного; удосконалювати навички редагування складеного тексту; виховувати повагу до українських традицій і звичаїв.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

 

Хід уроку

 

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданням уроку

Вступне слово вчителя

Як ви вважаєте, хто розумніший: людина чи комп’ютер?

Ви знаєте, що комп’ютерні архіватори архівують рівномірно та прямолінійно, вони скорочують інформацію у 2-3 рази? Людина все-таки розумніше комп’ютера, тому вона не архівує, а конспектує, підкреслюючи одне, пропускаючи друге, підсвідомо запам’ятовуючи третє, у підсумку людина скорочує текст на 10 раз.

 

III. Актуалізація мовленнєвознавчих знань учнів

 

IV. Виконання системи практичних завдань творчого характеру, спрямованих на формування комунікативних умінь і навичок

1. Дослідження-порівняння
Зіставте текст статті та текст конспекту. Чим вони відрізняються один від одного?

СТАТТЯ

Конспект – це короткий виклад твору; він містить найсуттєвіші факти, положення й висновки книги.

Конспектування – трудомістка, але вдячна праця, яка дає вміння точно мислити і говорити, вибирати лаконічну форму, обдумувати весь прочитаний матеріал. Зміст книжки після такого обдумування й чіткого викладу легше запам’ятовується.

Дуже важливо виробити в собі навички до так званого партитурного читання, тобто такого ознайомлення з книгою, яке дозволяє за дві-ури години одержати правильне уявлення про неї, довідатись, іцо там найцікавіше, який фактичний матеріал у ній можна знайти (як свідчить практика, протягом двох-трьох годин можна познайомитись з працею обсягом 200-300 сторінок настільки, щоб її зміст залишився в пам’яті як своєрідний резерв).

Конспектувати слід не одразу (при першому читанні). Доцільніше спочатку оримати загальне уявлення про твір у цілому, а лише після цього, при повторному його читанні, почати конспектування.

Існує два види конспектів: текстуальний конспект (найважливіші положення виписують у вигляді точно документованих цитат) і вільний конспект (це стислий переказ праці; у формі цитат включаються лише корінні принципові положення, висновки, формулювання).

Техніка конспектування: головні ідеї й положення книжки виділяти (підкресленням, новим рядком, розміром літер та іи.); цитати супроводжувати позначенням сторінки; на полях робити короткі підзаголовки, що розкривають зміст розділу. Дуже корисно розшукати рецензію на книжку й використати її. Тоді зростає об’єктивність знань, при зіставленні різних точок зору на одну проблему є можливість уникнути повторення перед аудиторією неточностей і хибних положень книги, якщо з’явиться потреба на неї посилатися (За А. П. Коваль).

 

2. Опрацювання таблиці

Конспект

1. Що таке конспект?

Конспект — це короткий виклад твору, що містить найсуттєвіші факти, положення й висновки книги

2. З якою метою робиться конспект?

Конспектування дає вміння точно мислити і говорити, вибирати лаконічну форму, обдумувати весь прочитаний матеріал. Зміст книжки після такого обдумування й чіткого викладу легше запам’ятовується

3. «Партитурне читання»

«Партитурне читання» дозволяє за дві-три години одержати правильне уявлення про книгу,  довідатись, що там найцікавіше, який фактичний матеріал у ній можна знайти

4. Види конспектів

Існує два види конспектів: текстуальний конспект (найважливіші положення виписують у вигляді точно документованих цитат) і вільний конспект (це стислий переказ праці)

5. Техніка конспектування

Техніка конспектування: головні ідеї й положення книжки виділяти; цитати супроводжувати позначенням сторінки; на полях робити короткі підзаголовки, що розкривають зміст розділу

 

 3 Робота з підручником. Складання конспекту прочитаної статті

> Прочитайте текст. Визначте його стильову налеяшість. Доберіть дві-три назви. Запишіть їх, підкресліть найбільш вдалу, на ваш погляд. Аргументуйте свій вибір. Складіть вільний конспект статті.

ШАНУЙ ОДЕЖИНУ, А ЛЮДИ – ТЕБЕ

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока.

Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів люди уявляли світ у трьох вимірах. Верхній світ – небесний, світ богів. І головний убір ставав наче посередником між людиною та вищим світом.

Відомо, що зображення кола – це магічний знак, оберіг, символ сонця. Начільну пов’язку – стрічку, що служила оберегом і символізувала сонячний диск, дівчата носили з найдавніших часів.

Оберегом від зла був віночок, що плели дівчата. У повному українському вінку було дванадцять квіток, кожна з яких була символом: безсмертник – символ здоров’я, деревій – нескореності, барвінок – життя та безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні – символ материнської відданості, любисток і волошка – вірності в коханні, ромашка – дівочої чистоти та цноти, ружа, мальва та півонія – віри, надії та любові, хміль (вусики) – гнучкості та розуму.

До віночка в’язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка – символ матінки-землі, зліва та справа дві жовті – символ сонця, світло-зелена й темна – символи живої природи, краси та юності, далі йдуть синя та блакитна – символи неба й води; потім з одного боку оранжева – символ хліба, з іншого – фіолетова – символ розуму, малинова – символ щирості та рожева – символ багатства; по краях вінка в’язали білі стрічки – символ чистоти, на лівій внизу вишивали сонце, на правій – місяць.

Вінок недаремно є одним із основних образів, що фігурують у зразках народної творчості. З ним дівчата ворожили, пускаючи його за водою й т. ін. Він був постійним атрибутом святкового одягу, особливо це стосується весілля.

Як уже зазначалося, магічним знаком-оберегом ще задовго до християнства був хрест. Він уважався символом чотирьох сторін світу – сходу, заходу, півночі та півдня. Намагаючись захистити себе з усіх боків від зла, хвороб, нечистої сили, наносили знак хреста на денце капелюха (на Поділлі), вишивали на крисах (на Львівщині).

А дівчата пришивали до гільця вовняні кульки спереду, ззаду та з обох боків, що теж служило знаком хреста та оберігало з чотирьох боків.

Оберегом у давнину був і пасок. Про це свідчить обряд “зв’язування пояса” для хлопчиків, які досягли трьох років. Недаремно ж дуже часто зустрічаємо й у Біблії нагадування Ісуса своїм учням, щоб “рамена їхні були підперезані”.

Хто забуває минуле, той не вартий майбутнього – справедливість цього вислову перевірена часом. Неможливо пробачити сучасному українцю небажання осягнути багатющий шар народної культури. Прикро, коли народ забуває свої духовні традиції, народні звичаї, моральні засади.

Пам’ятайте, що “нащадки пам’ять бережуть”. Заповнюючи “білі плями” у своїх знаннях та латаючи порожнечі душі, тобто повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми повертаємося до джерел, що живлять його дух, ми п’ємо з його душі-криниці.

У коленому з пас живе наш пращур. Тому за відсутності ікони, ми подекуди молимось, повертаючись обличчям до сонця, ми часто пов’язуємо з фазами Місяця не лише зміни погодних явищ, але й власне самопочуття, ми переконані у впливі цих фаз на виконання приписів народної медицини, свідомо чи несвідомо з острахом ставимося до того часу, коли місяць уповні тощо. І хоч на хвильку, але захоплено стріпнеться душа, схвильовано перебираючи найзаповітніші, найпалкіші бажання, та прикипить око до яскравого вогника падаючої зірки – а раптом наші предки не помилялися?.. (За М. Шкодою).

 

V. Підсумок уроку
Перевірка виконаних робіт

 

VI. Домашнє завдання
 

 

 

 

 

docx
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
29 жовтня
Переглядів
67
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку