Урок "Воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр. "

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

 Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр.

Мета: проаналізувати перебіг воєнних подій на українських теренах у 1915 – 1917 рр.; розвивати уміння учнів узагальнювати та систематизувати історичний матеріал; удосконалювати навички роботи з історичною картою; виховувати зацікавленість до історії, патріотичні настрої.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати події Першої світової війни, що відбулися на території України у 1914 – 1915 рр.;

•                аналізувати перебіг та наслідки воєнних кампаній 1915 – 1917 рр.;
•                показувати на карті місця визначних бойових дій на території України 1915 – 1917 рр.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності.

А. Виникнення ЗУР. (5 травня 1915 р.)

Б. Взяття російськими військами Перемишля. (березень 1915 р.)

В. Початок Галицької битви. (серпень 1914 р.)

Г. Виникнення Галицького генерал-губернаторства. (серпень 1914 р.)

2. Робота з історичною картою (с. 20 підручника).

• За допомогою карти прокоментуйте перебіг Галицької битви.

3. Назвіть історичного діяча, про якого йдеться.

• Очолив успішний наступ російський військ в напрямку на Львів і Галич. (Олексій Брусилов)
• Граф, призначений Галицьким генерал-губернатором. (Георгій Бобринський)
• Був заарештований за звинувачення в австрофільстві та висланий до Поволжя. (М. Грушевський)
• Перебував у в’язниці Суздаля до 1917 р. (Андрей Шептицький)

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з ілюстрацією (с. 24).

• Розгляньте фотоілюстрацію.
• Що святкують солдати?
• Поміркуйте, які події могли посприяти поваленню царизму.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з історичною картою (с. 23 підручника).

• Розгляньте карту.
• Про що свідчить пересування лінії фронту на схід від початку 1915 р. на початок 1916 р.?
• Унаслідок яких подій ліня фронту змінилася на кінець 1916 р.?

2. Робота в парах.

• З курсу всесвітньої історії пригадайте, що являв собою Горлицький прорив? (айстро-угорська наступальна операція на російський фронт)
• Коли він відбувся? (2 – 10 травня 1915 р.)
• Для кого він мав позитивне значення, для кого – негативне? (позитивне – айстро-угорські війська, негативне – російські).
• Прослідкуйте на карті (с. 20) лінію, вздовж якої фронт стабілізувався на кінець 1915 р. (Камянець-Подільськ – Тернопіль – Кременець – Дубно)

3. Робота в малих групах.

• Опрацюйте додаткову інформацію та зробіть короткі записи в зошиті.

1. Робота в групах.

1-ша група.

Початок наступу.

Наступ німецько-австрійських військ почався о 10 годині ранку 19 квітня. Загальній атаці передувала могутня артилерійська підготовка, що тривала близько доби.

Можна вважати, що події Горлицької операції відбувалися у три етапи.

•     Перший етап — з 19 по 23 квітня — включав прорив армією Макензена оборони 3-ї російської армії в районі Горлиць і відхід російських військ до р. Віслок.
•     Другий етап — з 24 по 30 квітня — охоплював оборонні дії 3-ї і 8-ї російських армій у межиріччі Віслоку і Сяну.
•     Третій етап — з 1 по 9 червня — бої на рубежі р. Сян і відхід російських військ за Львів.

У росіян до початку весни вже був майже вичерпаний запас артилерійських снарядів, розрахований на недовгу війну. Витрата снарядів у перші місяці війни виявилася непередбачено великою. Перед чудово озброєними та підготовленими солдатами Макензена російські солдати виявились майже беззбройними.

2-га група.

Відступ росіян.

19 квітня 1915 р. почався «великий відступ» російських армій. Раптово з'ясувалося, що їм катастрофічно не вистачає найнеобхіднішого — снарядів, патронів, рушниць, навіть чобіт.

Далеко не всі бійці мали гвинтівки, багатьом доводилось чекати загибелі чи поранення своїх товаришів, аби одержати їхню зброю. Командування віддавало накази «не витрачати патронів даремно», «забирати патрони в поранених і убитих». Штаб Південно-Західного фронту розіслав телеграму про створення піхотних рот, озброєних «алебардами».

На ураганний вогонь противника все що могли росіяни, це лише відповідати рідкими поодинокими пострілами. На один випущений росіянами снаряд припадало приблизно 300 гарматних пострілів армії німецького генерала Августа Макензена.

3-тя група.

Закінчення битви.

Аби врятувати армію від повного винищення, росіянам залишалось тільки відступати. Російські війська покинули Перемишль, Львів — майже все Королівство Галичини та Володимирії. Вони зазнавали величезних втрат — загальна кількість вбитих і поранених за час «великого відступу» становила 1 мільйон 410 тисяч чоловік^.

Під час Горлицької операції російське командування вперше в широких масштабах використало тактику руйнування важливих об'єктів та нищення різного майна на шляху наступу австро-угорсько-німецьких військ. На всіх напрямках були вивезені інтендантські вантажі, знищені мости, зруйнована залізнична колія, спалені стаціонарні будівлі, вивезені паровози і вагони. Майно, яке не можна було вивезти, знищувалося на місці. Мости зберігались до останньої хвилини і їх підривали перед приходом противника. Це дещо сповільнювало просування австро-угорсько-німецьких військ.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B2

2. Представлення результатів роботи.

• Визначте головні причини поразки російського війська.

4. Перегляд відеоролику «Брусиловський прорив» з подальшим обговоренням.

• Перегляньте відеоролик.

https://inter.ua/uk/video/episode/faces_utro/2014/11/13/WWI_battles

• Проаналізуйте хід битви, її результат та наслідки для подальшого ходу війни.

5. Робота з текстом підручника (с. 24).

• Прочитайте текст підручника.
• Чим завершився наступ російських військ у червні 1917 р.?
• Чому, на вашу думку, відступ російських військ супроводжувався грабунками та насильством?

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Складіть речення зі словами: Горлицький прорив, Олексій Брусилов, царизм, Луцьк.
2. Робота з контурною картою.

• Позначте на контурній карті:

• Південно-Західний фронт після Брусиловського прориву;
• місто, яке захопили росіяни 7 червня 1916 р.; (Луцьк)
• губернії, які вдалося відновити в результаті Брусиловського прориву. (Чернівецька та Тернопільська)

6. Підсумки уроку.

1. Зробіть висновки про результати воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.