Важливим засобом розвитку читацької культури учнів початкових класів є робота на уроках позакласного читання. Дитячі книги в різних типах видань для молодших школярів, від книжок-картинок до романів і енциклопедій,розширюють коло читання, задане в підручниках,представляють відсутні елементи, зокрема зарубіжну літературу,повісті,пригодницьку,історичну,енциклопедичну книгу і т. ін. Поєднання двох напрямів у формуванні читацької культури – підручника і дитячої книги – дасть можливість вивести кожну дитину на мінімально значимий рівень начитаності й розв'язувати проблему індивідуалізації у формуванні читача.
Завдання вчителів початкової школи – не тільки допомогти дітям освоїти коло доступної літератури і таким чином формувати в школярів читацький кругозір, а й розвивати читацькі інтереси, тобто вміння читати вибірково, співвідносячи свої потреби і можливості. Неодмінною умовою виникнення, а потім розширення і поглиблення читацьких інтересів у будь-якої людини, а в молодших школярів особливо, є досить високий рівень особистої начитаності, гарної поінформованості в доступному колі читання,усвідомлення того, що читати можна і що читати потрібно. Поступовий розвиток усіх цих складових і є запорукою формування першооснов читацької культури молодших школярів.
Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що читати систематично й осмислено навчає школа у співпраці з батьками. Багато чого в читацькій біографії дитини залежить від того, наскільки майстерно вчитель залучає її до книги, допомагає оволодіти мистецтвом читання, наскільки активно популяризує книги, формує характер і моральні якості школяра.
Таким чином, формуючи читацьку культуру, ми вчимо учнів сприймати, усвідомлювати, відтворювати зміст тексту (книжки), забезпечуємо читання-спілкування з автором через його слово, яке, за В. Сухомлинським, «торкається струн дитячої душі», реалізуючи ще один із шляхів літературного розвитку школярів.
Читання. 3 клас.
Д. Гуцало « Якого кольору слова.»
Мета: формувати у дітей здатність сприймати життя таким, як воно є, та усвідомлення того, що у кожного своє власне бачення світу; розвивати навички правильного, виразного, швидкого читання, пізнавальний інтерес, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її; формувати естетичне сприйняття світу.
Обладнання: конверти з кольоровими смужками, світлофор,репродукції картин: Г. Нісського « Веселка над Дніпром», А.Куїнджі « Ніч над Дніпром», « Сонячний день»,І. Левітана « Золота осінь.»; ксерокопії текстів Є . Гуцала « Жовтий гостинець», Н Красоткіної « Народження веселки», статті « Земляні фарби» зі збірки « Дванадцять місяців».
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.
Перевірка домашнього завдання.
Двоє – троє учнів виразно читають вірш.
( Куди б він не дивився, бачив свою казку. Він бачив усе так, як сприймало, бачило, розуміло його дитяче серце.)
Вправа « Знайди слово».
Діти отримують пошукові таблиці, за орієнтирами, вказаними у картках, знаходять відповідні слова.
Синій – трикутник – третій рядок. ( Рука).
Червоний – овал – шостий рядок. ( Любити).
Жовтий – трикутник – сьомий рядок.( Гарно.)
( Вірш В. Терена « Як то гарно, любі діти.»)
-На що схожа наша мова? ( На вікно)
- Чому вона схожа на вікно? ( З її допомогою можна почути багато цікавого, цінного для себе, відкрити непізнане.)
ІІІ. Сприймання та засвоєння матеріалу уроку.
Підготовка до сприймання нової теми.
Вправа « Друкарська машинка»
У кожного учня є картка, на якій зображено клавіатуру комп’ютера.
Червоний
Оранжевий
Жовтий
Зелений
Блакитний
Синій
Фіолетовий
Яким одним словом можна їх об'єднати? ( Кольори).
Підготовлений учень зачитує із тлумачного словника значення слова « колір».
Одночасно біля назви кожного кольору вчитель вивішує відповідний кружечок.
Діти дивляться навкруги крізь призму.
У природничій школі під час уроку запитали:
І кожен з них був правий. ( Пауза).
Оголошення теми уроку
Тихенько всі, будь ласка!
Чекаємо в гості казку.
Не просто казкову,
А – різнокольорову.
В цій казці пречудовій
Слова всі кольорові:
І кольору звичайного,
І кольору незвичного,
А просто симпатичного.
Робота над темою уроку.
( У кожного учня на парті конверт із різнокольоровими картками.)
Ходить півень молодцем
Із вогнистим гребінцем. (Червоний колір).
На леваду я пішла б
Ціла купа там кульбаб.
Ніби сонечка малі,
Посідали на землі…( Жовтий).
Лілії заздрять усі хлопчаки -
Кожен би квіткою став залюбки:
В озері лілія зранку до ночі
Може купатися скільки захоче. (Білий).
Ми дзвіночки, лісові дзвіночки,
Славимо день
Ми співаємо, дзвоном зустрічаємо
День! День! (Синій).
Красуня – ялинка у лісі стояла
І білку маленьку на лапках гойдала. ( Зелений).
Кольорове все в природі,
Всі кольори стають в пригоді…
Восени прийшов до нас
Колір жовтий – оце раз.
( Демонстрація малюнка із зображенням осені).
Два – це білий – білий сніг,
Всі дерева вкрив й поріг
Це, друзі, до нас завітала зима,
Кольору іншого в неї нема.
( Демонстрація малюнка із зображенням зими),
Колір зелений прийде з весною –
Вкриється зеленню все молодою.
( Демонстрація малюнка із зображенням весни ).
Літо - червоне, усі так гадають,
Бо ягоди колір полум’я мають.
(Демонстрація малюнка із зображенням літа).
Фізкультхвилинка « Світлофор».
Учитель показує кольори на світлофорі, а діти виконують відповідні рухи.
Червоний – присісти
Жовтий – стояти
Зелений – йти
Повідомлення про дитячі роки Є . Гуцала.
Роки життя – 1937 – 1995
Народився на Вінниччині у сім’ї вчителів. Батько викладав українську мову і літературу, а мама – хімію та біологію. Мабуть, тому в Євгена була рівновелика любов до рідного слова і рідної природи, до ледь уловимих відтінків барвистої мови і шовкових трав.
Хлопець змалку тягнувся до слова. Одного разу треба було написати твір на вільну тему. Прочитавши його творіння, батько підозріло глянув на сина і на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?» Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому класі.
За хатою в кущах бузку сам змайстрував собі столика із жердин і спекотними днями ховався у затінку і писав вірші та оповідання.
Робота над оповіданням Є.Гуцала «Якого кольору слова?».
Уже дорослою людиною Є.Гуцало написав оповідання «Якого кольору слова?», що було навіяне спогадами дитинства.
Словникова робота.
Прочитайте слова в кінці тексту і поясніть їх значення.
Читання тексту по абзацах.
1-3-й абзаци – читання мовчки.
4-й абзац читає учитель.
5-6-й абзаци – читання «ланцюжком».
Вузлики Теорії
2-3 учні зачитують свої твори.
А оце – моя сім’я,
В ній зелений,друзі, я.
Червоненька – то сестричка,
В неї в смужечку спідничка.
Білий зовсім – то дідусь.
Малювать я тільки вчусь.
Має тато таку вдачу –
Фарбу взяв жовтогарячу.
А матуся, моя ненька,
Вся, як сонечко, жовтенька.
У бабусі, ось, будь ласка,
Срібний колір – колір казки.
Сім’я моя невеличка,
Зате дуже симпатична.
Учитель ілюструє вірш малюнками.
7-8-й абзаци – читання за методикою О. Кушніра.
10-12-й абзаци – читає один учень.
( Припущення учнів.)
Чорна ворона каркнула:
Гляньте! За хатою біла гора!
Біло на вулиці,
Біло в гаях,
Сливи і яблуні
В білих шапках.
Білі городи,
Білі поля,
В білому світі
Чорна – лиш я!
IV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Діти підходять до столу і беруть відповідні завдання.
Важливим засобом розвитку читацької культури учнів початкових класів є робота на уроках позакласного читання. Дитячі книги в різних типах видань для молодших школярів, від книжок-картинок до романів і енциклопедій,розширюють коло читання, задане в підручниках,представляють відсутні елементи, зокрема зарубіжну літературу,повісті,пригодницьку,історичну,енциклопедичну книгу і т. ін. Поєднання двох напрямів у формуванні читацької культури – підручника і дитячої книги – дасть можливість вивести кожну дитину на мінімально значимий рівень начитаності й розв’язувати проблему індивідуалізації у формуванні читача.
Завдання вчителів початкової школи – не тільки допомогти дітям освоїти коло доступної літератури і таким чином формувати в школярів читацький кругозір, а й розвивати читацькі інтереси, тобто вміння читати вибірково, співвідносячи свої потреби і можливості. Неодмінною умовою виникнення, а потім розширення і поглиблення читацьких інтересів у будь-якої людини, а в молодших школярів особливо, є досить високий рівень особистої начитаності, гарної поінформованості в доступному колі читання,усвідомлення того, що читати можна і що читати потрібно. Поступовий розвиток усіх цих складових і є запорукою формування першооснов читацької культури молодших школярів.
Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що читати систематично й осмислено навчає школа у співпраці з батьками. Багато чого в читацькій біографії дитини залежить від того, наскільки майстерно вчитель залучає її до книги, допомагає оволодіти мистецтвом читання, наскільки активно популяризує книги, формує характер і моральні якості школяра.
Таким чином, формуючи читацьку культуру, ми вчимо учнів сприймати, усвідомлювати, відтворювати зміст тексту (книжки), забезпечуємо читання-спілкування з автором через його слово, яке, за В. Сухомлинським, «торкається струн дитячої душі», реалізуючи ще один із шляхів літературного розвитку школярів.