Урок з української літератури на тему: «Вірний син свого народу.» (Життєвий і творчий шлях одного з найяскравіших представників української еміграційної літератури- Івана Багр

Про матеріал

Показати неповторність творчої спадщини Івана Багряного, ознайомити з віхами життя письменника;розвивати навики самостійної роботи з літературою; підтримати зацікавлення творчістю одного з найталановитіших художників слова України; формувати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, аналізу, застосовувати набуті знання практично, розвивати творчі здібності; усне та писемне мовлення, любов до рідного слова, пошану до українських діячів культури;виховувати любов до рідного слова, до спадщини Івана Багряного, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя, виховувати патріотичні почуття.

Перегляд файлу

Катеринівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Лозівської районної ради Харківської області

Урок з української літератури

на тему:

«Вірний син свого народу.»

(Життєвий і творчий шлях одного з найяскравіших представників української еміграційної літератури- Івана Багряного.

«Тигролови»-авантюрно-пригодницький роман)

Підготувала

вчитель української мови та літератури,

Дейнеко Олена Ігорівна

Катеринівка 2018

Клас:9

Предмет: українська література

Тема: «Вірний син свого народу.»(Життєвий і творчий шлях одного з найяскравіших представників української еміграційної літератури- Івана Багряного. «Тигролови»-авантюрно-пригодницький роман)

Мета уроку:

показати неповторність творчої спадщини Івана Багряного, ознайомити з віхами життя письменника;
розвивати навики самостійної роботи з літературою; підтримати зацікавлення творчістю одного з найталановитіших художників слова України; формувати вміння ставити навчальні завдання, здатність до моделювання, аналізу, застосовувати набуті знання практично, розвивати творчі здібності; усне та писемне мовлення, любов до рідного слова, пошану до українських діячів культури;
виховувати любов до рідного слова, до спадщини Івана Багряного, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя, виховувати патріотичні почуття

Тип уроку: урок-подорож ( комбінований ).

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів,
ілюстрації до творів письменника, роздатковий матеріал, епіграфи.

Хід уроку

Ми об’їхали всю землю навколо,

Пропливли океани й моря,

Та тебе не зрікались ніколи,

Україно ясна, як зоря!

І.Організаційна частина

1.Вітання

2.Створення емоційного настрою.

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

- Хто такі емігранти? З яких причин люди залишали рідний край?
- За що переслідували митців українського слова?
- Чи можна вважати патріотами письменників, які, емігрувавши за кордон, продовжували писати про Україну, вболівати за її долю? Відповідь умотивуйте.
- Чому влада вважала ворогами тих, хто палко кохав свій народ, Батьківщину?

- Яких страждань зазнали українці від переслідувань НКВС?
- З яких причин інформація про творчість багатьох українських письменників тривалий час була невідомою?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

Епіграфом нашого уроку є слова:

Ми об’їхали всю землю навколо,

Пропливли океани й моря,

Та тебе не зрікались ніколи,

Україно ясна, як зоря!

Сьогодні на уроці ми познайомимося з одни із найяскравіших представників української еміграційної літератури, вірним сином українського народу Іваном Багряним.

Запис учнями у робочий зошит теми та епіграфу уроку
Учні записують на картках очікуванні результати від уроку

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота з портретом письменника.
Рольова гра

До нас на урок завітав сам Іван Багряний. Тож просимо його розповісти про себе, а щоб краще запам’ятати його розповідь, слухаючи поета, заповніть анкету

(Кожен учень отримує бланк анкети «Життєвий і творчий шлях І.Багряного»).

Заповнення анкети письменника:

Справжнє ім’я :	Іван Павлович Лозов'яга

Рік народження:	2 жовтня 1906 р
Місце народження:	Полтавщина
Рід діяльності:	Прозаїк, публіцист, драматург, громадсько-політичний діяч.
Напрямок:	Реалізм.
Найкращі твори:	“Тигролови”, “Сад Гетсиманський”
Помирає:	25 серпня 1963 р.
Премії:	Шевченківська.

Звучить лірична мелодія

Учень ( у ролі І.Багряного. ) Добрий день, юні українці! Я радий зустрічі з вами, надіюсь, що наше знайомство буде цікавим та плідним. Тож не гаймо часу і перенесемось з вами в часи мого життя. Моє справжнє прізвище – Лозов’яга. Народися 19.09 (2.10). 1906 р. в с.Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) у родині робітника-муляра. Це село поблизу Груні, де народився відомий гуморист Остап Вишня, у тому ж Охтирському повіті. Навчався я спочатку в церковно-парафіяльній школі в Охтирці, пізніше перейшо до Краснопільської художньо-керамичної школи. З 1926 р.став студентом Київського художнього інституту.

Серйозні твори почав писати у 1925 році, друкуючи їх в журналах “Глобус”, “Плужанин”, “Всесвіт”,“Гарт”, “Кіно”, “Червоний шлях”, “Життя і революція”.

У 20-тих роках видав збірку віршів “До меж заказаних”, поеми “Монголія” і “Ave Maria”, роман у віршах “Скелька”.
Поему “Ave Maria” видав власноруч за свій рахунок, але видання було конфісковано, але більшість накладу встигли розкупити.
16 квітня 1932 року за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та агітації мене було заарештовано. Півроку перебував у в’язниці, в камері самотнього ув’язнення, а з 1933 р. – у засланні на Далекому Сході. 1936 р. Пізніше втік і жив нелегально.

Думками я завжди був зі своєю Батьківщиною, мою любов до неї було відображено у вірші “Рідна мова”

Учень:

Мово рідна!
Колискова
материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перейшов усі світи я,
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

Вчитель:

Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає. Уже 16 червня 1938 року він був повторно заарештований та відсидів у Харківській в'язниці на Холодній горі. Хоч тривали довгі дні знущань та допитів, Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав.
У 1940 року прийнято постанову, у якій відзначалося, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність належать до 1928 — 1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'ягіна слідством не добуто».

Хворий, знесилений, Іван Багряний повертається в Охтирку. Під час німецької окупації працював у газеті “Голос Охтирщини”, художником-декоратором у харківському театрі, друкувався в газеті “Нова Україна”.

Свою творчу діяльність Іван Багряний починав в Україні, але більшість його творів була видана за кордоном. У 1944 році Багряний емігрував до Словаччини, згодом до Австрії (Інсбрук), звідки перебрався до Баварії (Новий Ульм). Постійно Багряний жив у Німеччині, де вів активну громадську і творчу діяльність.

Як публіцист, Багряний написав понад дві сотні статей. Більшість надрукована під прізвищем Багряний, інші – під псевдонімами: Іван Рябовіл, С.Рябовіл, С.Дорошенко, П.Січинський та ін.
Фундацією ім. Івана Багряного було видано публіцистику письменника.

Іван Багряний пробував себе як маляр, він автор портретів Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Докії Гуменної, Григорія Китастого.
Портрет Докії Гуменної
Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року у Шварцвальді в санаторії Блазієн (Німеччина). Поховано митця у Новому Ульмі в Німеччині. На могилі Багряного встановлено пам’ятник.

1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи “Сад Гетсиманський ” і “Тигролови”.

Робота з літературними термінами

Пригодницький (авантюрний) роман -великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ризикованими ситуаціями.

Робота над твором І. Багряного «Тигролови».

Історія написання твору

Задум роману «Тигролови» виношувався І. Багряним під час його перебування в таборі, коли, втікаючи з нього, він блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. 1943 року задум було втілено, а в 1944 році твір, який спочатку мав назву «Звіролови», побачив світ і незабаром був відзначений премією у Львові. У 1946 році роман видано у вдосконаленому варіанті. Він витримав багато видань українською та німецькою мовами, перекладався англійською (у США, Канаді, Англії), голландською, французькою мовами.
Сам автор згадував: «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво». З цієї «цікавості», очевидно, й народився роман «Тигролови». А ще — з великого
болю за Україну, за її знищуваний, тероризований народ. Роман написаний у 1943 році за 14 днів. Твір не є автобіографічним, але переживання «страшного державного злочинця», його пригоди в тайзі належать І. Багряному.

Ознайомлення із сюжетом твору. Стислий переказ твору заздалегідь підготовленими учнями.

Тема твору:зображення драматичної долі українського юнака Григорія, його боротьби за найвище благо в цьому жорстокому й бездушному світі бути вільним.
Ідея твору: засудження сталінського терору, його політики, яка калічила людей, позбавляючи їх права на життя; гімн людині, що за будь-яких обставин намагається боротися за своє щастя і перемагає.
Основна думка:
а) український народ (Григорій Многогрішний) — невмирущий, незнищений, мучений, гнаний, але невпокорений;
б) «сміливі завжди мають щастя»;
в) «ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи».
Жанр: пригодницький (авантюрний) роман

           Учень знайомить із сюжетом твору:
      Атлетичний юнак-українець, за фахом інженер-авіатор, хоробра й гуманна людина, Многогрішний не дав себе перемолоти в тоталітарній м’ясорубці і був засуджений на 25 років до ГУЛАГу. На кожній зупинці Медвин перевіряв присутність Григорія серед в’язнів, бо відчував його нескореність духу й могутню внутрішню волю. Але Многогрішний не змирився зі своїм безвихідним становищем і, вирізавши у вагоні отвір, вистрибнув із чрева страшного дракона, вселяючи упевненість у душі в’язнів, що навіть приречена на смерть людина нездоланна, коли вона сповідує високу духовність і над усе цінить людську гідність. У тайзі Григорій знаходить тепло й затишок у родині полтавських переселенців Сірків. Добрий душею Сірко, його лагідна дружина відігріли серце й поранену душу колишнього в’язня, повернули його до життя. Однак Григорій знав, що Медвин не залишить його в спокої, буде шукати і в тайзі. Так і сталося. І при першій нагоді Многогрішний поквитався зі своїм кривдником.
       Перемога Григорія над Медвином символізує перемогу волелюбного українського народу над жорстоким тоталітарним режимом. Коли Многогрішний і його наречена Наталка, яка ніколи не бачила України, народилась і виросла на Далекому Сході, прорвалися крізь кордон і думками вже проклали шлях у майбутнє, їх охопив могутній порив до осягнення України. Їхнє щасливе майбутнє — то шлях до відродження життя на українській землі.

Композиція.
Твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви, як ось: «Дракон», «Навзаводи зі смертю», «Memento more», «Заколот і капітуляція», «Бог кохання» і т. ін.

Особливості назви твору.
Сюжет твору вибудований на полюванні майора НКВД Медвина — цього новітнього тигролова за гордим, не прирученим тоталітарною системою, молодим «тигром» із України (Григорій Многогрішний), який у тайзі знайшов земляків, друзів, кохання. Любителі-тигролови, авантюрники, любителі екзотики, пройдисвіти, контрабандисти, розтратники і можновладні бюрократи — поєднані в цій своєрідній екстериторіальній державі блаженної незалежності з професійними тигроловами, які вирушають на полювання за людьми в ім’я збереження пролетарської держави, чистоти її ідеології.

Особливості роману.
Однією з важливих особливостей роману є те, що він поєднав у собі глибокі і серйозні проблеми із романтикою пригод. Головне для І. Багряного переконати читача, що за будь-яких обставин людина повинна зберегти в собі співчуття, доброту, віру в людяність. Для героїв письменника почуття національної гідності, патріотизму є органічним, природним, як саме життя.

V. Узагальнення вивченого матеріалу

Скласти «Доміно», відповідаючи на питання: «Хто ж він, Іван Павлович Багряний?»
(І. Багряний — письменник — патріот, політичний діяч — емігрант — художник — шахтар — член літературного об’єднання «Марс» — політв’язень — театральний декоратор — «народний ополченець» — редактор української газети «Голос Охтирщини» — національний інтелігент — засновник МУРу — засновник УРДП — голова УНР — журналіст…)

VI. Підбиття підсумків уроку.