Урок з української мови в 5 класі з теми "Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина"

Мова 5-ий клас

Тема:   Другорядні члени речення: додаток, означення,  обставина

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв’язному висловлюванні; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками, розрізняти додатки, означення, обставини; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв’язному висловлюванні; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння будувати речення, поширюючи їх другорядними членами речення; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти патріотичному розвиткові особистості

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань

Обладнання: підручник з мови, роздатковий матеріал, оформлена дошка

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

• Гра «найуважніший»

1. До другорядних членів речення належать:

а) підмет, присудок;

б) словосполучення, абзац, текст;

в) означення, додаток, обставина.

2. Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? котрий? чий? Називається:

а) додатком;

б) означенням;

в) обставиною.

3. Речення, в яких, крім головних членів, є інші члени речення, називаються:

А) непоширеними;

Б) окличними;

В) поширеними.

4. Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного і кличного називається:

а) додатком;

б) означенням;

г) підметом.

5. Обставини відповідають на питання:

а) непрямих відмінків

б) як?  де?  куди?  звідки?  коли?  відколи?  чому?  з якою метою? 

в) який? котрий? чий?                                                                             

підведення підсумків гри – робота в парах

 

ІV. Виконання практичних завдань творчого характеру

• Творче спостереження над мовним матеріалом

Списати текст, визначити члени речення. Визначити тип мовлення (робота біля дошки)

 

Споконвіку на дніпровських берегах селилися й жили слов’яни. Дніпро був їхньою колискою і чистою купіллю.

 

• Формування орфографічних навичок – словниковий диктант

 

Дощик, льон, дитина, поле, цвіт

 

• Творчий диктант на побудову речень з другорядними членами речень

Доповнити речення, користуючись словами з словникового диктанту. Підкреслити підмети, присудки й додатки.

 1) Виорав чоловік ( що?)… . 2) Посіяв на полі ( що?)… . 3) Виріс славний льон і вкрився ( чим?)… . 4) Сонечко світило на ( що?)… тепленько, хмарка кропила ( чим?)… . 5) З того було так любо і весело ( кому?)… .

• Робота з підручником: вправа 134 – поширити речення ( робота в групах)
• Відтворення деформованого тексту

Визначити межі речень. Прочитати і списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти означення, підкреслити їх хвилястою лінією.

 

Багато письменників та істориків стародавніх віків писало про значення Дніпра в житті наших далеких предків у їхніх творах ми знаходимо розповіді про культуру і побут слов’янських племен минуле нашого народу воістину героїчне

 

• Пізнавальне завдання на зіставлення синтакичних одиниць

Скласти і записати речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали: означенням, присудком

Зразок: Сумний Семен ходив цілий день. – Цілий день Семен був сумний.

    І  ряд                               ІІ ряд                                     ІІІ ряд

Старий ліс                     глибокий яр                           круті гори

1.  

 

• Робота з підручником.                         

              

•  

V.   Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Скласти і записати три речення зі словом Дніпро так, щоб у першому воно виступало підметом, у другому – додатком, у третьому – обставиною.