Урок. "Засудження рабства у творі Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан»

Тема уроку. Засудження рабства у творі Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан»

Мета уроку: предметні (дослідити проблему рабства у творі «П’ятнадцятирічний капітан», розкрити ідею засудження рабства в романі Ж. Верна); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ, дослідницької діяльності учнів, уміння виразно читати і переказувати окремі фрагменти тексту твору, публічно виступати з інформаційними повідомленнями, самостійно формулювати думку, відстоювати її, аргументуючи чіткими і стилістично грамотними висловлюваннями, цитатним матеріалом, робити узагальнення на основі аналізу тексту; комунікативну: навички ефективної роботи в групі, колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: навички ефективної роботи з книгою, вміння самостійно знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати, узагальнювати та презентувати її, загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд, формувати високі моральні якості, непримиренне ставлення до зла, насильства, расизму, почуття відповідальності за свої вчинки.   

Тип уроку: урок - ток-шоу (диспут: торгівля людьми — ганебне явище в людському суспільстві)

Мета вправи: розширити знання про «медіа», «телебачення», ознайомити з поняттям «ток-шоу», використовувати рольові ігри як найбільш інформативний і результативний з точки зору сприйняття метод навчання.

Випереджувальне домашнє завдання: з’ясувати особливості ток-шоу як телепередачі.

Работоргівля! Всі знають, що означає це слово, якому б не повинно бути місця в людській мові.

Ж. Верн

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель:

•    Телебачення відіграє дуже важливу роль у нашому житті. Це постійне джерело розваги й інформації, двері, через які до наших будинків може ввійти весь світ. За середньостатистичними даними, наші співвітчизники дивляться телевізор в середньому три з половиною години щодня, у той час як читають газети, слухають радіо, ходять в кіно або театр значно рідше і менше. Таке монопольне становище телебачення пояснюється багатьма причинами: оперативністю, образністю, ефектом присутності тощо. Відповідно, займаючи таке положення, телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість і проникло у всі сфери життя людського суспільства. Особливо чутливими до впливу телебачення є школярі з їх несформованою психікою, браком соціального досвіду. Численні соціологічні дослідження показують посилення ролі телебачення в житті суспільства взагалі і дітей насамперед.
•     Наразі швидкого розповсюдження та популярності набирають реаліті-шоу, без яких сьогодні жоден канал України не може обійтися у своєму ефірному часі. Реаліті-шоу, реаліті-телебачення – (від англ. reality – дійсність, реальність) – своєрідний телевізійний жанр, гібрид розважальної телевізійної передачі та онлайн трансляції. Сюжет заснований на показі дій групи людей в наближеному до життя середовищі. Початковою ідеєю цього жанру була відсутність сценарію, подача в ефір картинки з першого дубля, участь не акторів, а звичайних людей «з вулиці», умови зйомок – максимально наближені до реальності.
•    Учасником проекту може стати кожен. Герої ток-шоу – свідки й учасники резонансних подій. Головне – це реальна історія, яка буде цікавою і актуальною для громадськості. На глядачів чекають ексклюзивні історії, розслідування і викриття. На жаль, всі шоу містять маніпулятивні аспекти. Так здійснюється вплив на емоційне сприйняття людей для того, щоб не повторювати помилки, які були здійснені героями проектів.
•    На попередньому уроці ви отримали випереджувальне домашнє завдання: з’ясувати особливості ток-шоу як телепередачі, сформулювати власне ставлення до проведення сучасних ток-шоу взагалі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель:

•    Сьогодні спробуємо провести наш урок у форматі телепередачі, тобто ми всі станемо учасниками незвичайного соціального ток-шоу, навіть більше зробимо крок вперед у розвитку телебачення, скористаємося можливостями телебачення  майбутнього, коли люди навчаться мандрувати в часі за допомогою телепортації.

ІІІ. Розподіл ролей між учнями (можна за бажанням або за жеребом):

• учасники ток-шоу: ведучий ток-шоу, Жуль Верн, Дік Сенд, Том, Геркулес, місіс Уелдон, Бет, Актеон, Остін, Негору, Гарріс, Муані-Лунга, Жозеф-Антоніу Алвіш (ролі розподіляються між учнями, які прочитали повний текст твору);
• запрошені гості: представники Англії, Франції, Америки, журналісти-репортери, представники ООН;
• експерт: філолог, історик;
• глядачі.

ІV. Перебіг реаліті-шоу.

Ведучий ток-шоу:

• Це ток-шоу та телеканалі «...». В ефірі я, …  Вітаю вас. Прошу, увага на екран (1 хвилина перегляду  https://www.youtube.com/watch?v=cfze1MzrgvU)

Отже, сьогодні ми порушуємо надзвичайно важливу проблему. Ми будемо говорити, пристрасно та аргументовано, про ганебне явище в суспільстві — торгівлю людьми.

• Які емоції та почуття у вас виникають при звучанні цього слова?
• Що ви знаєте про рабство?
• На яких шкільних уроках, можливо пам’ятаєте,  говорили про рабство?
• На нашому ток-шоу присутні експерти. Запитаємо у них, що ж таке рабство?

Орієнтовна довідка експерта-філолога.

Раб – це ( у рабовласницькому суспільстві) людина, яка позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва, перебуває у повній залежності і власності рабовласника.

Раб – людина, яка потрапила в економічну, політичну залежність від когось, втратила свої права, свободу.

Раб – людина, яка сліпо виконує  волю особи, що стоїть вище за соціальним становищем, посадою.

Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей.

    Орієнтовна довідка експерта-історика.

 Упродовж історії рабство було часто легалізованим, тобто людина була рабом  і розглядалася рухомим майном. Рабство виникло на межі  ІV - ІІІ тисячоліть до н.е. у найбільш розвинутих тоді країнах Азії та Африки, найвищого свого розвитку досягло у Стародавній Греції і Стародавньому Римі.

 Рабство — найжорстокіша форма експлуатації людини людиною. Примус раба до праці здійснювався під страхом смерті. Через надмірно інтенсивну працю, постійне напівголодне й голодне існування сотні й тисячі рабів передчасно вмирали. Це, а також прагнення рабовласників розширити своє господарство, вимагало постійного й масового оновлення армії рабів.

 Для рабовласницького суспільства характерною була непримиренна боротьба між рабами і рабовласниками, яка часто переростала у повстання рабів. Незважаючи нате, що рабовласницький лад давно зійшов з історичної арени, його пережитки ще довго існували в економіці багатьох країн у вигляді плантаційного рабства (США, Латинська Америка), патріархально-рабовласницьких відносин в окремих районах Азії, Африки, Океанії. Тривалий час існувала й работоргівля.

Ведучий ток-шоу. Хочу нагадати, що 6 квітня 1873 року шхуна-бриг «Пілігрим» розбився біля берегів Анголи в Центральній Африці, пасажири шхуни, потрапивши до рук работорговців, зазнали страшних випробувань.

 Тому зараз влаштуємо телеміст, за допомогою телепорталу перенесемся до Лондона у квітень 1878 р., куди ми запросили учасників, свідків, винуватців цієї трагедії, героїв роману «П'ятнадцятирічний капітан» і не тільки… та поставимо їм декілька запитань.

• Шановний Жуль Верне, Ви – французький письменник, який піднімає  проблему рабства – однієї з форм гноблення та приниження особистості – на сторінках свого роману «П'ятнадцятирічний капітан. Що означає работоргівля? Коли почалася торгівля неграми? Чому це відбувається? Які її причини?

Ж. Верн: «Работоргівля! Усі знають, що означає це слово, якому б не повинно бути місця в мові людини. Цю ганебну торгівлю тривалий час із великим зиском проводили європейські країни, що володіли заокеанськими колоніями: Англія, Франція, Іспанія...

 …Торгівля неграми почалася в XV сторіччі…

 Наприкінці XVI сторіччя ця ганебна торгівля поширилась повсюди. Всі держави підтримували работоргівлю, вбачаючи в ній швидкий і певний засіб для колонізації своїх далеких володінь у Новому Світі. Чорні раби могли жити там, де незвиклі до тропічного клімату європейці гинули б тисячами. Тож на спеціальних суднах стали регулярно перевозити негрів-рабів до американських колоній. Міжнародна торгівля рабами невдовзі призвела до створення на африканському узбережжі великих торгових агентств. «Товар» коштував дуже дешево у себе на батьківщині і давав величезний зиск. Та хоч як були потрібні заокеанські колонії, вони не виправдовували цієї комерції. Шляхетні люди підняли голос протесту і в ім'я гуманності вимагали від європейських урядів закону про скасування работоргівлі…».

Ведучий ток-шоу. Просить слова представник Англії, будь ласка, що Ви хочете сказати з цього приводу.

Представник Англії. У 1807 р. Англія заборонила работоргівлю у своїх колоніях. У 1814 р. нас підтримала Франція, і ми уклали відповідну угоду. Проте угода не виконувалася. Судна работорговців і далі курсували морями, вивантажуючи в портах «чорне дерево». На початку 20-х років XIX ст. три держави: Північна Америка, Англія та Франція уклали пакт про оголошення работоргівлі піратством. Але південні штати США, іспанські та португальські колонії не підписали цей документ, продовжуючи вигідну торгівлю чорними рабами.

Ведучий. Так-так. Новий закон про скасування работоргівлі не мав зворотної сили. Заборонялося купувати нових рабів, але старі не діставали свободи.

Представник Англії. Англія першою подала приклад. У 1833 р. ми видали закон про звільнення всіх негрів у британських колоніях, і в серпні 1838 р. 670 тис. чорних невільників дістали свободу.

Представник Франції. Через 10 років, 1848 p., Французька республіка звільнила у своїх колоніях 260 тис. негрів.

Представник Америки. У 1859 р. у всій Північній Америці, а в 1862 р. і в Південній, негри стали вільними. Так було врешті скасовано рабство в колоніях трьох великих держав. Ми вважаємо, що ганебний експорт рабів сьогодні значно скоротився. Ситуація з работоргівлею в Африці перестала бути загрозливою.

Жуль Верн. «...торгівля рабами в Африці не зменшилася. Навпаки — вона збільшилася».

Ведучий. Звернемося до героїв твору, які пройшли через це випробування, а дехто, навіть, не один раз.

Запитання ведучого до учасників

- Томе, що Ви можете розповісти про работоргівлю, адже Вам довелося двічі бути рабом і двічі Ви ставали вільною людиною?

- У мене запитання до Бета та Актеона. Як саме відбувається полювання на людей у Центральній Африці? («Із записника Діка Сенда»).

- Остіне, які небезпеки чекають на невільничий караван у  дорозі? («Із записника Діка Сенда»).

- Розкажіть нашим глядачам про долю Нен? («Із записника Діка Сенда»).

- Як відбувається торгівля людьми на невільничому ринку? (Розділ X. «Ярмарок». Від слів «Тим часом торг почався...»).

- Хто має зиск із работоргівлі? (Розповідь про Муані-Лунга). («Казонде»).

- Геркулесе, як Ви думаєте, чому саме негри часто  були рабами?

- Місіс Уелдон, работоргівля – це проблема виключно темношкірого населення? Розкажіть, що Вам довелося пережить?

- Діку, що Ви можете розповісти про работоргівлю?

- Муані-Лунгу, чи не соромно вам було торгувати громадянами своєї країни? Чи могли б ви власних дітей чи батьків продати?

- Алвішу, що вами рухало, невже гроші важливіші за совість, чисте сумління?

- Гаррісе, Негору, ви вважаєте себе представниками цивілізованих країн. Як ви стали на ганебний ниций шлях торгівлі людьми? Що стало причиною? Хто в цьому винний? Що змусило вас займатися продажем «чорного дерева» і як розпочалася руйнація ваших душ?

- Чи заслуговують на покарання Гарріс, Негору, Алвіш, Муані-Лунгу? Чи вважаєте ви їх долю справедливою?

- Що з цього приводу думають наші глядачі?

- Чи є запитання у глядачів до учасників ток-шоу?

Жуль Верн. Торгівля рабами все ще провадиться у великому масштабі по всій Екваторіальній Африці. Незважаючи на англійські й французькі військові кораблі, що крейсують у прибережних водах, судна з чорним товаром рік у рік відпливають од берегів Англії й Мозамбіку, беручи курс у різні кінці світу і, слід додати, світу цивілізованого.

- Чи можна назвати такий світ, у якому є повністю залежні  люди, цивілізованим? (Аргументовані відповіді учасників ток-шоу)

Жуль Верн. «Як важко мені описувати ці картини! Але я вважав своїм обов'язком відтворити їх у всій їхній жахливій реальності... І треба, щоб у світі знали про це»

Ведучий ток-шоу.

- Шановні учасники телемосту, у вас є можливість звернутися до людей світу. (Учні складають лист-звернення)

Орієнтовний варіант

   Ми, учасники телемосту, офіційно заявляємо: торгівля рабами все ще проводиться у великому масштабі по всій Екваторіальній Африці.

В Африці точаться кровопролитні війни. Тубільні вожді полюють на людей, організовують криваві облави, під час яких вбивають дев'ятьох негрів, щоб поневолити десятого, а часом цілі племена потрапляють у рабство. Невільників женуть до великих торгових центрів Африки. Небагато з них прибувають до місця призначення живими. Трагічно складається подальша доля цих нещасних людей: силою розлучають матір з дитиною, чоловіка з дружиною, брата із сестрою. Жінок відправляють на ринки мусульманського Сходу, чоловіків — на тяжкі роботи до іспанських колоній.

Щороку з Африки вивозять понад 40 тисяч невільників.

Невже работоргівля в Африці закінчиться тільки тоді, коли буде винищено всю чорну расу?

Ведучий. Дякую учасникам телемосту.

Виступ журналістів-репортерів.

Здійснивши мандрівку у часі, нам вдалося побувати на африканській землі 1878 року, коли герої роману Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» долали складний шлях по дорогах рабства. Побачивши страхіття такого гноблення людей, ми не можемо більше мовчати, адже порушуються законні права кожної людини на свободу, ув’язнюються їхні душі, знищуються надії на майбутнє. Тож сьогодні ми звертаємося із заявою в ООН, щоб спільними зусиллями засудити рабство і знищити його в Африці.

Робота в групах.

1 група (журналісти-репортери) – Підготовка учнями заяви до Комісії з прав людини ООН з переліком порушень прав людини у романі Ж. Верна «П’ятнадцятилітній капітан».

2 група (представники ООН) – Складання рекомендації щодо скасування рабства в Африці в Міжнародний Суд юстиції ООН.

Орієнтовний варіант 1 група

Ми, громадяни України, журналісти-репортери 6 класу, вважаємо, що, відповідно до розгляду історичних фактів роману Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан», африканською державою в особі работорговців Негору, Гарріса, Алвіша порушено права людини у зв’язку з вчиненням злочину щодо вільних негрів, а саме: расова дискримінація, незаконне ув’язнення їх, катування невільників, примусова безоплатна праця, продаж в рабство і заподіяння смерті.

Просимо розглянути дане питання на засіданні Комісії з прав людини ООН і прийняти відповідні рішення щодо скасування рабства на території Африки.

Орієнтовний варіант 2 група.

Рекомендації:

• заборонити ув’язнення негрів на території Африки, ярмарки продажу людей;
• засудити злочинну діяльність Негору, Гарріса, Алвіша, направлену проти порушення свободи і прав людини;
• притягти до кримінальної відповідальності осіб, які причетні до работоргівлі;
• поширювати гуманістичні ідеї мирного співіснування людей різних рас і національностей;
• зобов’язати глави держав країн Африки прийняти закон про скасування рабства

Ведучий ток-шоу.

Однозначно, відважні герої Ж. Верна да і сам автор, керуючись загальнолюдськими цінностями, знанням правових законів, сміливо і відверто заявляють про порушення прав людини, принизливе ставлення до собі подібних. Тому так переконливо і безкомпромісно вони повстають проти рабства, засуджують цей ганебний факт приниження людини.

-  Як ви гадаєте, чи актуальна проблема рабства сьогодні?  Чи існує поняття рабство у сучасному світі?

- Що необхідно робити, куди звертатися, коли порушуються права людини?

- Що таке аболіціоністична діяльність?

• Чи віримо, що такі  події могли відбуватися в ХУІІ столітті? 
• Що надає роману реалістичності?
• Що нового дізналися?
• Що здивувало та  вразило найбільше?
• Чи відомо вам, що 2 грудня  відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Дата обрана не випадково, адже 02.12.1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми.
• Що є гарантом прав і свобод людини?

V. Висновок.

Заключне слово учителя:

Соціальні проекти сьогодні зайняли неабияку нішу в українському телевізійному просторі, їхня тематика різноманітна і об’єднує групи людей за інтересами. Вони висвітлюють ті соціальні проблеми, які є актуальними для суспільства – це насилля в сім’ї, соціальна незахищеність тощо. А нам слід пам’ятати, що людина загартовується у складних життєвих ситуаціях і те, що за будь-яких обставин кожен має залишатися людиною.

Давно минули часи масової работоргівлі, але, на жаль, у сьогоднішньому світі ще існує торгівля людьми, тепер уже незалежно від кольору шкіри, національності, статусу. Тому картини, змальовані Жулем Верном у романі «П’ятнадцятирічний капітан», ще раз нагадують нам про ганебність такого явища. Проблеми, розкриті у творі, залишаються актуальними і сьогодні, тому і сучасним підліткам приходиться випробовувати дружбу на міцність, дорослішати, шукаючи себе, розуміти важливість моральних принципів як основи формування особистості. Ми маємо зробити все, щоб таке більше не повторилося.

Використані джерела:

1. Півнюк Н., Чепурко О., Гребницька Н. Зарубіжна література : підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2006
2. Паращич В.В. Усі уроки світової літератури. 6 клас. – Харків.: Видавнича група «Основа», 2014
3. Ковбасенко Л.В., Тригуб І.А., Турок А.В., Мележик В.О., Пішук О.В., Середюк Т.М., Хроменко І.А., Д’ячок А.В.  Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас. 12-річної школи. – К.: Грамота, 2006.
4. https://naurok.com.ua/urok-zasudzhennya-rabstva-u-tvori-zh-verna-p-yatnadcyatirichniy-kapitan-harakteristika-obraziv-negoru-i-garrisa-63141.html
5. https://naurok.com.ua/urok-zhul-vern-p-yatnadcyatirichniy-kapitan-zasudzhennya-rabstva-v-romani-obraz-dika-senda-i-negoro-70590.html
6. https://naurok.com.ua/zasudzhennya-rabstva-v-romani-zhulya-verna-p-yatnadcyatirichniy-kapitan-152590.html 

Додатки

Додаток 1

Матеріал для вчителя

Глосарій

Ме́діа (англ. Media – засоби, способи) – це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані.

Медіа – синонім засобів масової комунікаціїта інформації, до яких належать друковані видання, фотографія, преса, телебачення, радіо, носії зовнішньої реклами тощо (https://uk.wikipedia.org/wiki/Медіа)

Телеба́чення (від грец. τῆλε – далеко) – загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з безпровідною передачею рухомих зображень зі звуковим супроводом у реальному часі, на далекі відстані. Телебачення є потужним засобо мкомунікації, засобом масової інформації. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Телебачення)

Телевізі́йна перед́ача, телерадіопередача, телепереда́ча – змістовно завершена частина програми ТБ з відповідною назвою, обсягом трансляції й авторським знаком, що може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Телевізійна передача)

Ток-шо́у (англ. talk show) – жанр телепередачі, телевізійної дискусії, обговорення питань загального інтересу, точок зору. Як правило, в ток-шоу беруть участь запрошені експерти з якихось конкретних питань, запрошені гості, але можуть також і присутні глядачі. Спілкування гостей телепрограми організує звичайно один, або іноді декілька телеведучих – ЗМІ-модераторів. Найчастіше, основною темою дискусії є інтерв’ю із запрошеними гостями до студії – політиками, знаменитостями, фахівцями. Відносяться до шоу, а не до реальної аналітики. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ток-шоу)

Реа́літі-шо́у або реаліті-телебачення (від англ. Reality – дійсність, реальність) – телевізійний жанр, різновид розважальної телевізійної передачі та онлайн-трансляції. Сюжетом є показ дій групи (або груп) людей у наближеній до життя обстановці. Реаліті-телебачення дуже розвинене в США і Великій Британії, а відсоток реаліті-програм в мережі мовлення цих країн набагато вищий, ніж в Україні, проте термін «реальне телебачення» існує тільки в західній типології жанрів, в Україні в тому ж значенні вживається менш точний – «реаліті-шоу».

Цей телевізійний жанр об’єднує безліч телевізійних програм, початкова ідея жанру передбачала присутність у передачі таких ознак:

• відсутність сценарію;
• подача до телеефіру з першого дублю;
• участь звичайних людей, а не професійних акторів;
• умови зйомок, максимально наближених до реальних ситуацій (інколи– екстремальних, наприклад, боротьбі за життя).

Упродовж довгого часу в передачі показується ніби природне життя і взаємодія ізольованої групи персонажів у тій чи іншій обстановці. Декларується свобода поведінки учасників – вважається, що події розвиваються вільно, без попередньо визначеного сценарію, в цьому й полягає привабливість реаліті-шоу. Глядача переконують, що він стає свідком не розіграної вистави, а реальних сцен із життя. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Реаліті-шоу)