Утворення СРСР, " Договірна федерація "

Тема: «Радянський Союз. «Договірна федерація» радянських республік. Утворення СРСР».

Мета: охарактеризувати причини утворення СРСР; розкрити позицію політичних угруповань щодо створення СРСР; визначити наслідки утворення СРСР для України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методично-дидактичне забезпечення: підручник, атлас, презентація, відеоролик.

Хід уроку

Урок супроводжується презентацією.

І. Організаційний момент уроку.

1. Привітатись з учнями, оголосити тему уроку, записати в зошити число, класна робота, тема уроку. (Слайд 1)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Обговорити питання: (Слайд 3)

    2.1. Назвіть події, що призвели до зміни державного ладу в Росії.

    2.2. Пригадайте, яким чином Росія вийшла із Першої світової війни.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На момент 1921 року в країні панувала розруха, економічна криза викликана Першою світовою та громадянськими війнами, а також політикою «Воєнного комунізму», що остаточно призвели до руйнації господарчого комплексу колишньої Російської імперії.

Прошу вас звернути увагу на карикатуру та малюнок, що відображають події тих років. (Слайд 4)

Уважно подивіться на представлені вам карикатуру та малюнок і спробуйте відповісти на запитання:

1. Хто перед вами зображений?

2. У яких відносинах перебувають люди, що зображені перед вами?

3. Які емоції викликає у вас побачене?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Вплив Першої світової війни на становище в Росії. (Слайд 5)

Розповідь вчителя.

Росія не входила до першої десятки найбільш постраждалих у війні країн, незважаючи на величезну кількість людських жертв (друге місце після Німеччини). Вона втратила близько 1,8 млн загиблими й 5 млн осіб пораненими та полоненими. За непрямими підрахунками, серед загиблих у складі російської армії було близько 400 тис. осіб, мобілізованих на українських землях. У селах залишилося до 40% працездатних чоловіків. Погіршення через війну соціально-економічної ситуації в країні викликало величезне незадоволення населення.

Людські втрати, нестача озброєння, боєприпасів і спорядження для армії породжували в російському суспільстві розмови про «шпигунів і зраду». Це прямо пов’язували з нездатністю політичного й військового керівництва країни домогтися перемоги у війні. Царизм критикували ліві революційні партії, праві консервативні сили та навіть монархісти. Державний апарат країни був уражений корупцією. Чиновники та великі підприємці й фінансисти збагачувалися за рахунок постачання військового спорядження в армію, не піклуючись про захист національних інтересів.

На початок 1917 р. викликана війною криза охопила всі сфери життя російського суспільства й сприяла активізації суспільних процесів. Це призвело до краху імперії та встановлення нового режиму в результаті Російської революції 1917 р. Фактичним продовженням процесу зміни влади в країні стала громадянська війна 1917—1922 рр. між більшовиками («червоними», як їх називали) та їхніми противниками («білими»). З обох сторін відбувалося фізичне винищення тих, кого підозрювали в прихильності до противника. Протистояння в роки війни ускладнювалося тим, що його частиною була боротьба бездержавних народів, які намагалися сформувати на руїнах імперії свої національні держави. Відображенням цього процесу стали Білоруська Народна Республіка, Молдавська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, Бухарське та Хівінське ханства та інші утворення.

Робота з документом. (Слайд 6)

Учні зачитують показання свідків і судово-медичні огляди. «Дії «білих» і «червоних» у роки громадянської війни в Росії». (ст. 79)

Запитання:

На підставі наведених фактів зробіть висновок про характер дій «білих» і «червоних» щодо своїх противників.

2. Утворення СРСР.

2.1. Робота з термінами (Слайд 7)

Автономія - самоврядування; надане загальнодержавною конституцією право будь-якій частині держави (території, регіону) самостійно здійснювати певні функції державної влади й управління.

Федерація — форма державного устрою, за якої республіки, штати, землі тощо, які входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Одночасно створюються єдині федеративні (союзні) органи державної влади, встановлюється єдина державна грошова одиниця тощо.

Конфедерація — форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою політичну і юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і загальне законодавство. Спеціальні об’єднані органи конфедерації створюються лише для координації дій у певних цілях (зовнішньополітичній, воєнній та ін.).

2.2. Робота зі схемою «Проєкти об’єднання країн у Радянський Союз». (Слайд 8)

До початку 1920-х років більшовики поширили свою владу на всю територію Росії, а також на Україну, Білорусь, держави Закавказзя. Вони розробляли сценарії відновлення Російської імперії під іншою назвою. Зрештою був прийнятий варіант, запропонований В. Леніним.

Запитання:

Як Ви вважаєте, який із трьох сценаріїв найбільше відповідав намірам відновлення імперії, а який був приречений на відхилення? Чому, на Вашу думку, перевагу віддали ленінському плану?

2.3. Розповідь учням нового матеріалу.(Слайд 9)

На 1922 р. більшовицька Росія, спираючись на підтримку місцевих комуністів, встановила свою владу на більшості територій колишньої Російської імперії — у Східній Україні, Білорусії, на Кавказі (Грузія, Вірменія, Азербайджан) та в Центральній Азії. Перед більшовиками, які прагнули розпалити «світову пролетарську революцію», постало питання про статус цих територій. Проектів щодо майбутнього державного устрою було декілька. Керівництво радянської Росії ставилося до інших радянських республік, як до підлеглих територій. Російські більшовики прагнули об’єднати їх під своєю владою і створити таку державу, яка могла бути моделлю всесвітньої пролетарської держави після перемоги світової революції.

Й. Сталін, тоді народний комісар у справах національностей уряду РРФСР, запропонував перетворити Україну, Білорусь, Вірменію, Грузію та Азербайджан на автономні республіки РРФСР.

Ленін відкинув «ідею автономізму» Сталіна, оскільки вона зменшувала привабливість комунізму як союзника національно-визвольних рухів.

Згідно з пропозицією В. Леніна (формально ухваленою), планувалося сформувати федерацію, наднаціональну державу. Росія, зауважував Ленін, мала ввійти до нової держави як складова частина на рівних правах з Україною та іншими радянськими республіками.

Керівництво Грузії вважало, що радянські республіки повинні зберегти атрибути незалежності і будувати свої відносини на договірних засадах. Це означало створення конфедерації радянських республік. Цю пропозицію відкинули.

У грудні 1922 р. було розглянуто проект договору між чотирма республіками (РРФСР, УСРР, БРСР і Закавказькою РФСР). Вони висловили намір утворити нову державу — СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік).

29 грудня 1922 р. у Кремлі відбулася конференція уповноважених представників делегацій радянських республік, яка затвердила проекти Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. Їхнє підписання було призначене на 30 грудня 1922 р. У цей день розпочав роботу І Всесоюзний з’їзд Рад. На ньому розглянули Декларацію і Договір. Й. Сталін запропонував ухвалити ці документи без обговорення, але за пропозицією М. Фрунзе їх прийняли за основу і відправили на доопрацювання.

У 1922—1924 рр. тривало розроблення основ державного устрою СРСР. Після численних дискусій вони були сформульовані в Конституції СРСР, утвердженій II Всесоюзним з'їздом Рад 31 січня 1924 р. Конституція складалася з двох розділів: Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. Але Договір 1924 р. не мав нічого спільного з проектом Договору 1922 р. Фактично Договір між чотирма державами було замінено Конституцією 1924 р., підготовленою сталінським керівництвом.

Отже, процес утворення СРСР тривав у 1922-1924 рр. Більшовики прагнули створення централізованої держави, в якій національні республіки фактично не мають тих прав, які формально проголошені.

2.4. Уточнення інформації нового матеріалу.

Наприкінці 1922 р. в Москві на І Всесоюзному з’їзді рад було проголошено створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), до якого ввійшли Білорусь, Закавказька федерація (Азербайджан, Вірменія та Грузія), Росія, Україна. Раду народних комісарів (уряд) очолив В. Ленін. Центральний виконавчий комітет (ЦВК) (подібний до парламенту), в умовах однопартійної диктатури мало на що впливав. Передбачали, що договір про створення СРСР для кожної союзної республіки набере чинності тільки після ратифікації його республіканським з’їздом рад, але насправді ратифікації не відбулося. У 1924 р. було прийнято Конституцію СРСР.

2.5. Робота з картою.

На кожну групу видати карту « СРСР 1924-1939 роках ». Вчитель показує номер республіки, а учні називають ці республіки. Перегляд відео « Заснування СРСР » ( 24 канал).

1. Коли і де було проголошено створення СРСР?
2. Скільки республік заснувало СРСР?
3. На яких умов увійшли ці республіки до складу СРСР?

3. Боротьба за владу в комуністичній верхівці після смерті В. Леніна.

3.1. Випереджаюче завдання. Повідомлення «Йосиф Сталін (Джугашвілі) (1879-1953)». (Слайд 13)  та відеоматеріал « Йосип Сталін » ( 24 канал ).

1. Які особисті риси характеру Й.Сталіна?

2. Чи був створений культ особи Й.Сталіна?

3. Які методи він застосовував при управлінні державою?

4. Чи можемо ми назвати його диктатором?

3.2. Розповідь учням нового матеріалу. (Слайд 11)

В. Ленін керував Радянським Союзом недовго. Ще наприкінці 1921 р. він захворів і його відправили лікуватися в селище поблизу Москви. У найближчому оточенні розпочалася боротьба за владу.

Основними претендентами були Лев Троцький та Йосиф Сталін. У квітні 1923 р. В. Ленін продиктував (сам він писати вже не міг) секретареві «Лист XII з’їзду», у якому охарактеризував провідних більшовиків. Й. Сталіна він назвав не тільки справжнім «соціал-націоналом», а й «грубим великоросійським держимордою» і запропонував усунути його з посади.

Делегатам з’їзду лист так і не зачитали, але сам факт його існування становив для Й. Сталіна й тих, хто його підтримував, серйозну загрозу. 21 січня 1924 р. В. Ленін помер. Після його смерті боротьба всередині комуністичної верхівки загострилася. Зручним для Й. Сталіна та його прихильників приводом для атаки на Л. Троцького — наркома з військових і морських справ, голови Реввійськради СРСР — стали його публікації, у яких серед «героїв жовтня 1917 р.» і друзів В. Леніна не знайшлося місця для Й. Сталіна. Як засвідчили подальші події, Л. Троцький переоцінив власні сили й недооцінив Й. Сталіна. Партійна преса розпочала кампанію з дискредитації Л. Троцького. На початку 1925 р. його спочатку змусили «покаятися», а потім усе одно зняли з посади. Після цього розпочалася боротьба за владу між спільниками в справі знищення Л. Троцького.

У 1927 р. з партії, яку перейменували на Всесоюзну комуністичну партію (більшовиків) — ВКП(б), виключили десятки опозиціонерів, зокрема й Л. Троцького. Наступного року його вислали до Казахстану, а ще через рік — за межі СРСР. Поразку Л. Троцького в боротьбі за владу одні сприймали як продовження курсу В. Леніна, інші — як заперечення зробленого ним. Наприкінці 1920-х років, коли комуністичний терор ще не став масовим, були можливі два варіанти розвитку країни: ліберальний та адміністративний.

Більшовики обрали адміністративний шлях, який, на їхню думку, давав їм виграш у часі. Неп став непотрібним і в 1928 р. (також датується й 1929 р.) його згорнули.

Адміністративний шлях:

• Згортання непу, повернення до методів жорсткого адміністративного контролю епохи «воєнного комунізму».

• Відмова від поступального розвитку й «стрибок» у соціалізм.

• Економічне та військове зміцнення в очікуванні світової революції.

Акцентувати увагу на дату та записати її  в зошити.

1922 р. — утворення СРСР.

V. Узагальнення навчальних досягнень учнів.

1. Гра « Права чи неправда »Учні зачитують твердження та доводять його правдивість чи хибність. ( Слайд 16 )

1. Російська імперія з Першої світової війни вийшла переможницею.

2. Більшовики – прихильники влади царя.

3. В результаті Лютневої еволюції було повалено владу царя.

4.« Білі» – прихильники царської влади.

5. Ленін висунув проект утворення СРСР у формі федерації.

6. СРСР засновано 30 грудня 1922 року.

7. Засновниками СРСР було 4 республіки.

8. Сталін – один з найбільших диктаторів світу.

9. Сталін у боротьбі за владу застосовував інтриги та сфабриковані справи проти свого опонента Л.Троцького

VІ. Підсумки уроку.

1. Участь у війні призвела до глибокої соціально-економічної та політичної кризи, яка спричинила Російську революцію 1917 р.

Здобувши владу, більшовики не мали програми розвитку країни й розпочали експерименти з будівництва комуністичного суспільства. Після провалу політики «воєнного комунізму» вони перейшли до непу, в основі якого було контрольоване державою відновлення основних засад ринкового механізму функціонування економіки.

Прихід до влади Й. Сталіна та його прибічників розпочав новий етап у розвитку більшовицької диктатури в країні.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 18-19 та конспект в зошиті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. «Всесвітня історія (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти Гісем О. В., Мартинюк О. О. – Харків « Ранок 2018, - 240с.
2. Всесвітня історія : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти І.Я. Щупак – К., « Оріон », 2018, - 208 с.
3. https://naurok.com.ua/urok-utvorennya-srsr-naslidki-dlya-ukra-ni-administrativno-teritorialniy-podil-usrr-100415.html
4. https://vseosvita.ua/library/plan-konspekt-uroku-radanskij-souz-dogovirna-federacia-radanskih-respublik-utvorenna-srsr-495837.html
5.  Всесвітня історія. 10 клас Стандартний та Академічні рівні / Н.М. Морозова. –  Харків, « Основа », 2018. – 87 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Смолінський ліцей № 1

Смолінської селищної ради

Кіровоградської області

 

 

 

 

 

План-конспект уроку

з Всесвітньої історії

10 клас

на тему:

«Радянський Союз. «Договірна федерація» радянських республік. Утворення СРСР».

 

 

 

 

               Підготувала

вчитель історії та правознавства

Шікільова Є.О.

 

 

 

 

 

 

 

Смоліне 2022 рік