Мамулькіна Олена Григорівна, методист позашкільного навчального закладу «Міського Палацу дитячої та юнацької творчості» Запорізької міської ради Запорізької області.
Відбірка методичних матеріалів про інклюзивну освіту та особливості інклюзивного навчання в позашкіллі
У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і поведінка методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності.
Принципове значення має розгляд позашкільного педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її у специфічних умовах життєдіяльності – у сфері дозвілля.
Найхарактернішими особливостями цієї сфери є невимушене, неформальне спілкування і самовираження, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами.
Крім того, сама організація дітей, їхньої діяльності у позашкільному закладі досить різноманітна. Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок саме такої організації діяльності дітей у позашкільних закладах виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.
У позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей.
Отже, позашкільні навчальні заклади за своїм значенням можуть забезпечити психофізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами у творчості.
Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.
Причина виникнення інклюзивного навчання – це велике зростання народження дітей з особливими потребами. Перед державою постала проблема збільшення спеціальних інтернатів або пошук нових форм реабілітації таких дітей. Тобто інклюзивне навчання влада почала впроваджувати, як альтернативу інтернатній системі, за якою діти з особливими освітніми потребами навчалися в спеціальних закладах освіти та змушені були проживати в інтернатних відділеннях при них. Це надавало збільшення фінансування та зростання проблем отримання цих відділень через їх територіальну розгалуженість. Також виникала проблема соціалізації таких дітей у суспільстві. Багато батьків дітей з особливими потребами вимагали від влади дозволити їх дітям навчатися у звичайних освітніх закладах. Також у позашкільних закладах.
Важливо відмітити, що влада на державному рівні запровадила нормативну базу для цього процесу. Враховуючи інструкції постанови КМУ від 15 вересня 2021 р. за № 957 потрібно зазначити, що: керівник закладу позашкільної освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) вихованця та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром, може дозволити організувати інклюзивне навчання в будь-якому гуртку позашкільного закладу з урахуванням рівня підтримки батьків.
Позашкільна освіта надає дітям з особливими освітніми потребами можливість соціалізації, розвитку своїх інтересів і талантів і подальшої інтеграції в суспільство. Навчаючись у гуртку діти з особливими освітніми потребами мають змогу налагодити дружні стосунки з однолітками та моделювати належні способи взаємодії з колективом. В позашкільному закладі можливо в дитячих колективах створити атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей.
Позашкільні установи мають яскраво виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з педагогами, керівниками гуртків та секцій, диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості.
Результативність навчально-виховної, корекційно-реабілітаційної роботи в позашкільному закладі значною мірою залежить від с координованості впливів усіх членів команди (керівника закладу, педагогів, психолога, батьків) на дітей з особливостями психофізичного розвитку, комплексного підходу до планування і реалізації корекційно-розвивальних заходів. Важливо організовувати дружні відносини в групах гуртків з метою створення творчого простору для соціальної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку.
Інклюзивне навчання може здійснюватись в позашкільних закладах за однією з форм:
У позашкільних закладах найбільш раціональні форми: повна та комбінована, бо заняття в групах проходять або 2 години, або 3 години – 2 рази на тиждень, або 3 рази на тиждень. Таким чином, діти з особливостями психофізичного розвитку мають змогу бути на заняттях в гуртках, але з присутністю одного з батьків, як асистента.
Інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей.
Ефективності навчально-виховного процесу сприяють різні форми роботи: навчальна робота в парах; робота груп кооперативного навчання; робота з індивідуальними інструкціями; незалежні самостійні заняття.
Для досягнення успіху дітей з особливостями психофізичного розвитку в навчальній діяльності необхідно враховувати:
Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекційно спрямованими. Це означає, що кожна тема, яка вивчається в гуртку, кожний метод і прийом, використаний педагогом, мають сприяти не лише засвоєнню знань, умінь, навичок, формуванню поведінки, а й виправленню вад психофізичного розвитку (залежно від дефекту).
Дитина з особливостями психофізичного розвитку не повинна займати особливого становища в гуртку, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо. Дуже важливо в гурткової групі створити таку атмосферу взаєморозуміння та взаємодопомоги між вихованцями, щоб забезпечити дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, подолати неадекватні установки та стереотипи, набути певних навичок соціальної поведінки.
Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії. Але будь-яка форма інтегрованого позашкільного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку може бути ефективною при відповідних умовах:
До таких форм роботи корисно залучати батьків, щоб вони брали як найактивнішу участь у навчально-корекційному процесі.
Література
1