Миколаївська філія Київського Національного університету культури і мистецтв

Кафедра – Графічний дизайн

1.    Поняття, ознаки, мета та основні напрямки діяльності підприємства.

 

Виробниче підприємство – це відокремлена спеціалізована одиниця, основою якої є професійно організований трудовий колектив, який за допомогою наявних засобів виробництва виготовляє необхідно споживчу продукцію.

До виробничих підприємств відносять: заводи, фабрики, комбінати, шахти, кар’єри, порти, бази та інші об’єкти виробничого призначення.

Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, що зареєстрований та оформлений за нормами діяльного законодавства, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.  Згідно з цим воно має право на виробництво та реалізацію продукції або надання послуг населенню, можливість здійснювати будь-які види діяльності.

Після проходження процедури реєстрації в державних органах підприємство набуває права на виробництво або вирощування продукції з метою подальшого отримання прибутку внаслідок її продажу споживачам. Також компанія має можливість отримувати дохід, не вдаючись до виробництва (реалізовувати різноманітні послуги), що передбачені статутом. За умови, що вони не заборонені законодавством та спрямовані на задоволення попиту споживача.

 

Юридична особа має право самостійно і від свого імені приймати участь в господарському обороті, придбати майнові і немайнові права (право на фірмовий і товарний знаки), відповідати в суді і подавати позов. Кожне підприємство самостійно визначає скільки і як виробляти продукції, питання її реалізації і питання розподілу доходу.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб (внутрішня структура підприємства може бути представлена відділами, цехами, відокремленими структурними підрозділами тощо).

Підприємство може бути засновником або учасником інших господарюючих суб'єктів — юридичних осіб. Учасники не ліквідуються як юридичні особи.

Засновником підприємства є суб'єкт, який прийняв рішення про заснування підприємства, підписав установчі документи такого підприємства та передав частину майна до його статутного капіталу на правах власності чи господарського відання або оперативного управління.

Учасником підприємства є власник корпоративних прав, у тому числі власник прав засновника унітарного підприємства.

Підприємства можуть створюватись для здійснення господарської як комерційної, так і некомерційної діяльності.

 

Система цілей підприємства:

–     випуск продукції з метою забезпечення потреб держави і отримання максимального прибутку;

–     створення страхових запасів (резервів), за для надійності і стабільності функціонування підприємства;

–     створення ділової репутації (іміджу підприємства);

–     розширення і реконструкція підприємства, оновлення технологій і асортименту продукції що випускається;

 

Кожне підприємство має свої права і обов’язки визначені Господарським кодексом України.

 

Умови досконалої організації господарювання:

• всебічне знання свого конкретного ринку, споживача, цін на свою продукцію та послуги;
• чітка взаємодія з постачальниками;
• постійна увага та контроль за бюджетом підприємства;
• поточний та періодичний контроль за станом ліквідності.

 

Основні напрямки діяльності підприємства:

 

1. Виробнича діяльність – характеризується особливостями організації і технічним рівнем виробництва, його економічною ефективністю.
2. Комерційна діяльність – сутність: товарно-грошові відносини, торгово-обмінні операції. На відміну від виробничої діяльності, у цьому напрямку не має необхідності забезпечення матеріальними ресурсами, які необхідно для випуску продукції.

Основне становище – вибір, що купувати, що продавати і де. Заздалегідь знаючи оцінку руху товарів і послуг, виробляється конкретний і точний бізнес-план.

3. Вдосконалення і розвиток інноваційної діяльності;
4. Фінансова діяльність. Об’єкт: гроші, валюта, цінні папери. Особлива увага приділяється зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД). Раніше в умовах СРСР підприємства не мали прямого виходу на зовнішні ринки, експортно-імпортні операції здійснюються через державно-посередницькі торгові організації.

Переважно, експорт здійснюється в пострадянські країни. Всі розрахунки здійснювалися на основі клірингу. Кліринг – система безготівкових розрахунків на основі зарахування взаємних грошових вимог і зобов’язань.

 

2.Види підприємств. Класифікація за ознаками.

 

Для практики господарювання в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємства важливим являється їх чітка і повна класифікація по різним признакам.

Класифікують підприємства по таким ознакам: (Додаток1)

1. Мета і характер діяльності —  розрізняють на  на комерційні і некомерційні.

– більшість підприємств носять комерційний характер, метою яких є отримання прибутку.

– некомерційними є медичні, наукові та інші підприємства не виробничої діяльності.

 

2. Форми власності майном — розрізняють підприємства: приватні, колективні, комунальні, державні, змішані.

–    Приватне – діє на основі приватної власності громадян чи суб'єктів господарювання.

–    Колективні — Підприємство, що діє на основі колективної власності.

–    Комунальне підприємство – діє на основі комунальної власності територіальної громади.

–    Державне підприємство — діє на основі державної власності.

–    Підприємство на змішаній формі власності —  на базі об'єднання майн а різних форм власності.

3. За належністю капіталу — розрізняють такі підприємства:

–  національні – капітал належить підприємцям своєї країни;                          – закордонні - капітал є власністю іноземних підприємців повністю або в певній частині, що забезпечує їм необхідний контроль. Такі підприємства створюються у формі філіалів або дочірніх фірм та реєструються у країні місцезнаходження;

якщо іноземна інвестиція становить у статутному фонді 100%;

підприємство з іноземними інвестиціями – якщо іноземна інвестиція 

становить у статутному фонді не менше 10%;

–  змішані - капітал належить підприємцям двох або кількох країн, їх реєстрація здійснюється у країні одного із засновників такого підприємства, це зумовлює місцезнаходження його штаб квартири. Якщо метою створення змішаного підприємства слугує спільна підприємницька діяльність, то його називають спільним.

 

4. Юридичний статус і форма господарювання —  розрізняють:                                                                    – підприємство під єдиним керівництвом, яке являється власністю однієї особи або сім’ї, несе відповідальність по своїм зобов’язанням всім своїм майном;

 – добровільне об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності.

 

В Україні функціонують 2 види кооперативів: виробничі і споживчі;         — орендне підприємство – означає засноване на договірних началах;            — тимчасове – володіння і користування майном; господарське товариство: в світовій практиці розрізняють повні; з додатковою відповідальністю; з обмеженою відповідальністю; командитні та акціонерні товариства.

 

5. Галузево-функціональний вид діяльності — по технологічній і територіальній цілісності розрізняють: материнські (головні) підприємства або фірми, які контролюють інші фірми, дочірні підприємства та компанії, які юридично самостійні, але материнська фірма строго контролює їх діяльність, оскільки володіє контрольним пакетом їх акцій;                    асоційовані підприємства, які являються самостійними, але знаходяться під контролем фірми, яка володіє їх акціями.

 

6. Технологічна і територіальна цілісність — по чисельності підприємства поділяють на малі і великі:

— малі – незалежно від форми власності, середньо облікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не перевищує 5 тис. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні.

— великі – середньо облікова чисельність працівників перевищує 1000 осіб, виручка перевищує суму еквівалентну 5 млн. євро.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

 

7. Розмір середньооблікового за чисельністю працівників і сумою валового доходу від реалізації продукції — по функціонально-галузевому виду діяльності розрізняють підприємства: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, виробничо-торгівельні, торгово-посередницькі, інноваційновпроваджувальні, банківські, страхові, лізингові, туристичні та ін.

— під лізинговими підприємствами слід розуміти такі орендні фірми-продуценти, які за плату здають в оренду різне технологічне обладнання, техніку, транспортні засоби тощо.

 

8. Залежно від способу утворення формування статутного капіталу — розрізняють такі види:

– Унітарні – створюються одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Унітарними є підприємства: державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднань громадян, релігійні організації або на приватній власності засновника.

– Корпоративні – утворюється, як правило двома або більше засновниками за їх спільним рішенням - договором, діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

 

Для більшості підприємств властивим є комерційний характер діяльності з одержанням прибутку.

До некомерційних відносяться: благодійницькі, освітянські, медичні, наукові та інші підприємства.

Приватними є підприємства, що засновані на власності майна окремих громадян.

 

Можна визначити такі 3 види приватних підприємств:

- індивідуальне приватне підприємство, засноване на приватній власності і праці однієї фізичної особи;

- сімейне приватне підприємство, засноване на приватній власності та праці громадян, що проживають спільно як члени однієї сім'ї і ведуть спільне господарство;

- приватне підприємство з правом найму робочої сили, засноване на приватній власності окремого громадянина України з правом найму робочої сили.

3. Види підприємств за розміром

 

Класифікація підприємств в Україні може бути здійснена за декількома категоріями. Одна з яких — це розмір компанії. Під час віднесення підприємства до будь-якого виду враховується сукупність декількох чинників. Для оцінки аналізують:

• об'єми доходів, що отримує компанія;
• кількість робітників;
• вартість загальних активів.

 

Класифікують за цими ознаками всі зареєстровані в Україні підприємства. Виняток становлять лише бюджетні організації, що фінансуються державними коштами.

Одним з факторів, що впливає на розмір підприємства, є технологічний тип виробничого процесу. За цією ознакою розрізняють масове, серійне й одиничне виробництво.

• Масове виробництво спеціалізується на випуску невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях.
• Серійне виробництво передбачає більшу номенклатуру виробів, але в менших кількостях. Воно зорієнтоване на постійні, але не масові потреби.
• Одиничне виробництво розраховане на широку, але не стійку номенклатуру, потреба в якій обчислюється одиницями.

 

Відповідно до трьох технологічних типів виробництва можна створювати великі, середні і малі підприємства.

 

Усі компанії розділяють на 4 великих групи:

• великі;
• середні;
• малі;
• мікропідприємства.

 

Положення про правила класифікації регулюються Кабінетом Міністрів України, зокрема 2-ю частиною статті 2 Закону про бухгалтерський облік.

Варто розуміти, що під час розподілу видів підприємства за розміром сфера діяльності та форма власності до уваги не беруться.

 

Велике підприємство

До великих підприємств належать компанії з чималими річними оборотами, ті, що мають багато працівників. Відповідно до законодавства до таких підприємств можуть бути віднесені фірми, де чисельність робітників перевищує 250 осіб. Розрахунки виконуються в перерахунку на національну валюту за актуальним курсом Нацбанку на момент аналізу. (обсяг валового доходу — більше 50 млн. євро)                                     

 

Мале підприємство

Кількість робітників на малому підприємстві може складати від 10 до 50 осіб. Для того щоб компанію віднесли до типу малих підприємств, потрібно, щоб вона відповідала хоча б двом із трьох ознакам. Для аналітики використовують дані за минулий звітний рік. (обсяг валового доходу — менше 2 млн. євро)

Мікропідприємства

Організації будь-якої форми власності, що мають невеликі обороти та чия діяльність не потребує використання великої кількості працівників. У подібних компаніях середня кількість працівників не перевищує 10 осіб. (обсяг валового доходу — менше 2 млн. євро)

 

Середнє підприємство

Усі комерційні структури, що не підпадають під категорію малих та великих. Чисельність працівників в таких компаніях складає від 50 до 250 осіб. (обсяг валового доходу — менше 50 млн. євро)

Будь-яке підприємство як юридична особа визначається за такими ознаками:

–     Організаційна єдність. Підприємство — це відповідним чином організована господарська діяльність із певною структурою управління і визначеними принципами внутрішньої побудови.

–     Відокремлення майна. Будь-яке підприємство має власні верстати, устаткування, машини, технологічні пристрої, матеріали, паливо тощо, якими володіє, розпоряджається і користується у виробничому процесі.

–     Майнова відповідальність. Підприємство несе юридичну та економічну відповідальність за своїми обов'язками перед постачальниками, споживачами і державою.

 

Підприємство має право від свого імені й у власних інтересах звертатися до суду із позовами, вимагати відшкодування своїх збитків, якщо вони заподіяні іншим підприємством, або скасування рішень державних органів влади у разі їх незаконного характеру.

 

ФОП

Розповсюджена форма власності підприємств в Україні, відрізняється простою процедурою реєстрації. З боку оподаткування також має ряд переваг, можливість застосовувати спрощену систему оподаткування. Спрощена система звітності дає можливість обійтись без додаткового спеціаліста для ведення бухгалтерії.

Фізична особа-підприємець відповідає власним майном щодо зобов'язань компанії. Чинник належить до негативних сторін, також до них зараховують складну систему ліквідації та складнощі з залученням інвесторів.

 

Висновки

Отже, роблячи висновки з усього вище зазначеного, можна сказати, що оптимальним буде такий розмір підприємства, який забезпечує максимально можливий випуск товарів чи послуг при мінімальних затратах на виробництво продукції та її доведення до споживача. Зрозуміло, що для кожного конкретного підприємства є свій оптимальний розмір, але залежно від виробничого профілю воно може бути більшим або меншим.

Різним за розмірами підприємствам притаманна здатність швидко реагувати на зміни ринкової ситуації, на рух попиту, появу нових потреб у суспільстві. Великі підприємства менш мобільні, тому вони орієнтуються на стійкий попит.

Ринок вимагає від підприємства конкурентоспроможної продукції, тому оптимальним розміром підприємства буде такий, який забезпечує створення конкурентоспроможних товарів, послуг і робіт, що досягається за умови мінімізації витратна виробництво і реалізацію продукції.

Вибір конкретної організаційної форми підприємства здійснюється підприємцями самостійно. При цьому варто враховувати зміст і основні напрямки діяльності, сфери здійснення, ресурси, які можуть бути включені до неї, вид власності, кількість і склад осіб, що безпосередньо об'єднуються для ведення господарської діяльності, інші вигідні умови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

[1, с.4]

Список використаних джерел

 

1. Загальна характеристика підприємства. Посилання:                                        [ https://studfile.net/preview/5013437/ ]
2. Види підприємств: класифікація за різними ознаками. Посилання:                 [ https://studfile.net/preview/5013437/page:2/ ]
3. Підприємство. Посилання: [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE ]
4. Класифікація підприємств. Посилання:                                                                  [ https://online.novaposhta.education/blog/klasifikaciya-pidpriemstv ]
5. Види підприємств та їх класифікація. Посилання:                                            [ https://pidru4niki.com/16280414/ekonomika/vidi_pidpriyemstv_klasifikatsiya]