12 червня о 18:00Вебінар: Дидактична гра як засіб навчання та виховання дітей із порушеннями зору

Виховна година "Калина - святий оберіг"

Про матеріал

узагальнити знання учнів про символи України. виразне читання віршів напам'ять.інсценізація творів, закріплення знань про Велику Вітчизняну війну, вшанування пам'яті загиблих воїнів АТО Горностаївщини.

Перегляд файлу

1

 

 

Ірина Буняк, учитель початкових класів, Червонополянського закладу повної загальної середньої освіти Костянтинівської сільської ради

Горностаївського району, Херсонської області.

                                     «КАЛИНА – СВЯТИЙ ОБЕРІГ»

Святково прибрана класна кімната.

Звучить пісня «Це край де я родилась і живу» (Світлана Канюк)

Учениця.

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи,

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати.

Учень.

Для людей відкрита наша хата біла.

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом з любов’ю і миром.

Вручення короваю зав. методкабінетом

Учениця.

Хліб ясниться в хаті.

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилося в мирі.                                             

Учень.

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

 

Вчитель. Ми живемо в Україні і любимо її гарну та співочу мову. Її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте  жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується у нас калина.

 

Десь там, за далекими гонами літ,

Де в травах дитинства стежина,                       

Стоїть біля батьківських сивих воріт

Калина, червона калина.

Червона калина – символ України, краси, щастя, кохання. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, мов наречена, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Ягоди калини люблять і люди, і птахи. На смак вони кислі і трохи гіркуваті, але дуже корисні: і лікують, і надають бадьорості.

Колись давно, проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм, а з собою давала  хліб із калиною.

Презентація - фільм В.Симоненко «Лебеді  материнства»

 

 

Інсценізація

Донька.

Мамо, а чому калина зветься калиною?

Розкажіть, будь ласка.

 

Мати.

А про це в народі склалась чарівна казка та неперевершені легенди,

Хочете її почути? Треба мою скриньку відімкнути,

Скринька моя дуже незвична,

Ось вишиванка, рушник, а ось – чарівна свічка.

А як запалим свічку, то станеться все так:

Червона калина – святий оберіг. У сивій давнині, жила – була в однім селі дівчинка Калинка. Працьовита була, весела і дуже любила співати.

(виходить Калина)

 

                                        

Калина

Ще маленька я дівчинка, звуть усі мене Калинка,

Вірна донька свого роду, українського народу.

Все, що рідне, я кохаю, всім, хто рідний, помагаю,

Своє ціню, свого вчуся і до рідного горнуся.

 

Живе образ калини в легендах, прислів’ях, приказках, не злічити пісень про цю рослину.

(пісня «Ой є в лісі калина»)

 

Вчитель. Червона калина! Надзвичайно шанують її в народі. Не було колись хати, біля якої не кущувала б калина. Як збіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали. А коли вже кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Ідеш, а  хати, неначе в коралах, червоніють до пізніх заморозків.

 

                                 

Вчитель. Калинонька – це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого красного. Тож «не цураймося, признаваймося, бо багато нас є». Ламати, зневажати калину – великий гріх. Вона – жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

 

Учень.

Говорила мати:

  • Не забудься, сину,

Як збудуєш хату,

Посади калину.

Білий цвіт калини –

Радість України,

А вогнисті грона –

Наша кров червона.

Червона калина –

Символ України.

 

Учень.

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнувся щиро долі

Материнський ніжний цвіт.

 

Учень.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час.

Рід наш любить дуже волю,

Хай же й воля любить нас.

 

Учень.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

 

Учень.

Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода цвіла.

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.

 

Учень.

Посадіть калину край дороги.

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіть калину коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

Танець «Віночок» - виконують дівчатка

 

 

Вчитель. Щедро оспівана калина у творах українських письменників: Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки.

Наш великий поет Т.Г.Шевченко дуже любив співати пісню про гірку долю матері «Ой зацвіла червона калина».

Мабуть, з тієї пісні народилися вірші, в яких йдеться про калину.

     Учень. Тече вода з – під явора,                               

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

     Червоні кетяги калин                                  и

Горять вогнями усіма.                              

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

Найдеш у гаю ту калину,

То й пригорнись,

Бо я любила, моя дитино,

Її колись.

 

Вчитель. Калина – це символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя.

Леся Українка «Калина» - інсценізація

 

Козак умирає, дівчинонька плаче:

  • Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!
  • Ой коли ж ти справді вірная дівчина,

Буде з тебе на могилі хороша калина:

Як упадуть роси на ранні покоси,

То в не мою домовину, а на твої коси;

Як припече сонце веснянії квіти,

Хай не в’ялить моїх костей, тільки твої віти.

  • Ой що ж тобі, милий, з того за потіха,

Щоб я мала червоніти серед мого лиха?

Ой що ж тобі, милий, з того за відрада,

Щоб я мала процвітати, як мені досада?

Чи то ж тобі стане миліш домовина,

     як я буду зеленіти – німа деревина?

  • Ой так не затужить і рідная ненька,

Як ти, моя калинонька, моя жалібненька…

Ой ще ж над миленьким не зросла й травиця,

Як вже стала калиною мила – жалібниця.

 

Дивуються люди і малії діти,

Що такої пригодоньки не видали в світі:

«чия то могила в полі при дорозі,

Що над нею калинонька цвіте на морозі,

Що на тій калині листя кучеряві,

А між цвітом білесеньким ягідки криваві».

Шуміла калина листом зелененьким:

«Ой що ж се я німа стою над моїм миленьким?

Поки ніж не крає, дерево не грає.

А хто вріже глибоченько, тому заспіває.

А хто вріже гілку, заграє в сопілку,

То той собі в серце пустить калинову стрілку»

Пісня «Пісня за Україну»

 

Вчитель.

Калина – це пам'ять про тих, хто не повернувся з боїв. Не повернувся юнак до рідного порога, разом з рідними сумує й калина.

        Опустила кетяги калина,

Вся в зажурі, краще б не цвісти,

Хто її чекав, вже не прилине,

Вже йому до неї не прийти.

У роки В.В. війни біля села був бій. Воїнам довелося відступати. Двоє поранених не могли рухатись, і люди ховали їх за селом у рівчаку під кущем калини.

Схилила калина свої віти, сховала бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селу шукали воїнів,  та так і не знайшли. Поки ворог був у селі, діти непомітно носили бійцям їжу, жінки лікували. Коли бійці одужали, всім селом проводжали їх на бій з ворогом. Підійшли солдати до калини і низько вклонилися їй, як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя.

А люди посадили в своїх  садочках паростки від тієї калини. Розрослися вони і дарують радість старим і малим.

Події Великої  Вітчизняної війни відбувалися на території і наших сіл. Бій…на території села Миколаївка,  два розвідники на конях, чотири радянських танки. Розвідники, спитавши у жителя села про німців, - «Чи є німці у селі та у ближніх селах». У відповідь «ні братки, німців немає». Воїни дали сигнал їхати танкістам. Коли в’їхали танкісти, на підступах до села Кристянівки (зниклого вже з карти), були розгромлені фашистами.  Згорівші танки, деякі бійці були ще живі. Німці залишили наших воїнів на полі бою. Коли стемніло жителі села Миколаївка забрали бійців і заховали до темної ночі у льох. Вночі, поклавши їх у ночви, прикривши рядниною,

 

вони доправили бійців до Червоної Поляни де і поховали у братській могилі.

Більша частина чоловічого населення була на війні, а в тилу залишилися жінки, матері, які молилися за своїх дітей, були як ангели охоронці для них.

 

        Учениця.

Я – калинонька,

Засни, мала дитинонько.

Буде місяць колихати,

Через листя заглядати,

Тебе в щічку цілувати,

А ти будеш міцно спати.

Танець «Мій ангел» - виконують учні 2 класу

 

Вчитель. Ось така наша супутниця вічна – корисна і символічна, пісенна у кожній квітці, ім’я якої – калина.

Наша країна переживає важкий час і їй зараз як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків Горностаївщини  на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході, захищають кордони нашої держави. 

Війна забрала життя наших молодих земляків. Це сини, брати, чоловіки, батьки – яких уже не вернути.

Пам'ять -  вічно жива!

Презентація загиблих воїнів АТО

Дорогі присутні вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща та вольова може бути патріотом і громадянином своєї держави, по –справжньому любити й захищати, відстоювати її інтереси і приносити користь не забуваючи при цьому звичаї та символи держави. Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцем.

    

      Учень.

   Молюсь за тебе, Україно,

   Молюсь за тебе кожен час,                 

   Бо ти у нас одна  - єдина,                              -

   Писав в своїх віршах Тарас.

 

 

 

 Учень.

Молюсь, - казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

        Учень.

Щоб завше у садках калина

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

 

Вчитель.

Ми – єдина країна! Ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави й чистого неба над головою.

Щоб росла у вас червона калина, будьте самі гарні не лише зовнішністю, а й внутрішнє, будьте щедрими на добро, бережіть у своїй душі берегиню.

 

Червонії кисті калини

Горять вогнями усіма,

У калини білі, білі квіти,

Бережіть цей символ України,

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

 

Пісня «Україна – це ти…» (Тіна Кароль+ голос діти + кліп)

 

Після свята вручення подарунків – сувенірів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 березня 2018
Переглядів
565
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку