Виховна година "Планета Світла і Добра"

 «Планета Світла і Добра»

Мета: сприяти вихованню в учнів бажання творити добрі справи, любити

людей, поважати їх; навчати бути толерантними у ставленні до інших,

самовдосконалюватися.

Обладнання: кольорові фломастери, скотч, вислови, прислів’я та приказки про добро ,квіти, кольорові олівці, тлумачення слова «невіглас», пам’ятка, краплинка, папір,парасольки чорна і кольорова, тексти про вчинок, мал.. казкових героїв,сердечко, грілка, дзеркало ,коробочка для листочків, смітник, дощові краплинки з описом вчинків.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Слайд 1

 

А) Привітання

Усміхнися сонечку: «Здрастуй, золоте!»

Усміхнися квіточці, хай вона цвіте!

Усміхнися дощику: «Лий, мов із відра!»

Друзям усміхнися, побажай добра!

 

Слайд 2

 

Веселенько олівцями 

Розмалюй квітник.

Повідом про настрій,

Вибравши  барвник.

 

Слайд 3         

Гра «Мій настрій»

Кожна група отримує малюнок чорно-білої квіткової галявини. (Квіти – по кількості дітей у групі )

 Кожен з вас має на даний час різний настрій. Подивіться на таблицю кольорів і розфарбуйте кожен свою квіточку, залежно від вашого настрою:

червоний – мені весело;

рожевий – я задоволений;

жовтий – я здивований;

синій – я спокійний;

фіолетовий – мені сумно;

чорний – мені не цікаво.

( Перегляд картинок, підсумок)

 

 

Б) Створення позитивного настрою

- Якщо ви хочете бути добрими і розумними, погладьте себе по голівці.

- Якщо ви хочете допомагати один одному, протягніть руку товаришу.

- Якщо ви хочете бути дружними, візьміть один одного за руки.

- Якщо ви хочете бути працелюбними, підніміть руки в гору.

- Якщо ви хочете бути веселими і здоровими, поплескайте в долоні. Нехай чудовий настрій супроводжує вас протягом всієї подорожі.

 

Слайд 4

 

 Учитель: Сьогодні нам трапилася нагода побувати у світі

доброзичливості, чистих помислів, чарівних слів, прекрасних вчинків. Живуть на цій планеті щедрі на добро люди, у душах яких оселилися мир, спокій.

  Вони залюбки приходять один одному на допомогу. Їхні обличчя  усміхнені,

привітні, лагідні. А гарячі серця бринять готовністю робити щось хороше і

добре.

  Мудрий філософ Сократ сказав ,що кожна дитина -  це Сонце,яке дарує тепло  і світло . Зараз переді мною 7 сонечок ,які своїми посмішками освітлюють нашу  подорож в країну» Світла та Добра».

 

Слайд 5

 Спробуйте підтримати одне одного  у цій подорожі закінчивши  по своєму фразу  Олександра Гріна «Ніколи не бійся….                           

Відповіді  учнів: «Ніколи не бійся невдач».                                                                                                                      «Ніколи не бійся казати правду»                                                                                                               «Ніколи не бійся залишатися сам»                                                                                                                                                   «Ніколи не бійся  довіряти»                                                                                                                          «Ніколи не бійся труднощів»                                                                                                                   «Ніколи не бійся починати»                                                                                                                              «Ніколи не бійся просити пробачення»                                                                                                  «Ніколи не бійся ставити  запитання»                                                                                                                                   «Ніколи не бійся допомагати «                                                                                                                                 «Ніколи не бійся дарувати посмішку»                                                                                                 «Ніколи не бійся помилятися,на помилках вчаться» 

Слайд 6

  Отже,коли ми такі вже сміливі, то  варто вже вибрати транспортний засіб для космічної подорожі.

Слайд 7

Ми машину вже знайшли

Тож поїдем залюбки.

Хоч планета й загадкова

Буде подорож чудова.

 

Слайд 8

  Щоб потрапити на цю незвичайну планету, відвідати її країни і подружитися з мешканцями, треба добре познайомитися з пам’яткою, яку склав для нас В. Сухомлинський. Вона ніби перепустка у світ честі й гідності, порушення її – ганьба і моральне невігластво.

Чого ж не можна?

Десять «не можна»:

1. Не можна ледарювати, коли всі працюють.

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це велике

блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; є у світі три

речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до

жінки і старість.

3. Не можна заходити в суперечку з шанованими й дорослими людьми.

4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе нема якоїсь речі.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, -

кращий шматок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг.

6. Не можна робити того, що засуджують старші, - ні на очах у них, ні десь

на стороні.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір.

8. Не можна збиратися в дорогу н, не спитавши дозволу і поради у

старших, не попрощавшись з ними.

9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

10.Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим

більше жінка; не чекай, коли з тобою привітається старший, ти повинен

першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго  1

 здоров’я.

 

І ось перед нами відчиняються двері країни Добрих Вчинків

Слайд 9

Країна Добрих Вчинків.

Легенда  про Добро .                                                                                                                                 

 Боги  вирішили  створити світ. Вони створили  зорі , Місяць , Сонце, моря, гори,  квіти. Потім  вони створили людину. І нарешті вони створили Добро. Задумались Боги ,куди сховати Добро,щоб людина не  знайшла  його     відразу.» Давайте ,сховаємо   на найвищій  гірській вершині «- сказав  один.                                          «Давайте ,сховаємо його на зворотній стороні Місяця   ,ми сховаємо його в серці  людини» .Вона  буде  шукати  Добро  по всьому   Всесвіті ,не підозрюючи ,що носить  в собі.

Вчитель. Чому вчить нас ця легенда?                                                                                                      Учень . У серці кожної людини   закладена  зернина добра ,яка повинна прорости добрими вчинками.                                                                                                                                                       Вчитель. Які ви знаєте добрі вчинки ?                                                                                                                                                                                                                             Учні. Допомагати  слабшим ,маленьким.                                                                                     Пробачати помилки інших.                                                                                                                                                                                                                                                                                      Бути милосердним.                                                                                                                                                                                                                                                                                Шанувати батька ,матір.                                                                                                                              Не вбивати ,не красти.                                                                                                                                      Не свідчити неправдиво проти свого ближнього.                                                                                 Не заздрити.                                                                                                                                                      

Сценка « Вчинки»  

                                                                                                                                 Дійові особи: автор. Катерина, Оля,Оленка

Автор. Оленка не прийшла до школи. Провідати її  прийшли дві  подруги.                                                    

Катя, Оля. Добрий день,Оленко!                                                                                  

Оля. Ти , що захворіла?

Оленка. В мене болить зуб.

Катя. «Ой, Оленко ! А у тебе , напевно флюс! Ах який флюс був у мене літом! Цілий нарив!      А ти знаєш  мама була  на роботі,тому  бабуся до нас з Ковеля приїхала.                                                                                                                                                 

Оленка. А в мене ні мами ,ні бабусі  нема. Тато на роботі. А стоматолог приписав мені полоскання  .                                                                                                                                  

Катя. Оленко, мені теж  давали  полоскання  . Стало значно краще! Як полощу так і краще!А ще мені допомагала грілка  гаряча-гаряча.                                                 

Оля непомітно виходить  на кухню.                                                                                                                                       

Оленка зраділа і закивала головою.                                                                                                                        Так , так грілка . Катю,у нас  на кухні  стоїть чайник.                                                                             

Катя. А це не він шумить?                                                                                                                                 

Оленка.  Я не знаю                                                                                                                                

Катя. Це мабуть дощ?- здогадалася Катя. Вона зіскочила із  стільця і підбігла до вікна.                                                                                                                                                             Так і є дощик! Добре , що я зонтик взяла! А то  могла  б застудитися.                                                                                        Катя  схопила зонтик і крикнула:- Одужуй ,Оленко! Я ще  прийду  до тебе. Обов’язково  прийду,не турбуйся!                                                                                                                

Оля.  Входить в руках в неї  стакан із  ліками  для полоскання і гаряча грілка.                               – А де,Катя.                                                                                                                   

Оленка. Злякалася  дощу  і   побігла  додому , а я думала ,що ти пішла з нею.                                                                                                                                                                   

Оля. Ну, що ти ? Як  я тебе  можу  залишити саму. Ось ліки  для полоскання зуба, гаряча грілка. Лікуйся,Оленко. Я зателефоную своїй  мамі , що затримуюсь у тебе.                                                                                                                                                                      

Автор. Батько ,Оленки, цілий день переживав за неї . Після роботи він  не  йшов ,летів  додому. Відкривши двері ,чоловік  завмер  від того ,що побачив.   У кімнаті було  чисто,прибрано. На подушці з грілкою спокійно спала Оленка,а Оля готувалась до уроків. Він мовчки  стояв і сльози текли  по його обличчю.                                                                                                          

Вчитель .Які це були сльози?                                                                                                                         Учні .Це були сльози вдячності і радості,що  в  його  дочки є справжня подруга.                                                                                                                                                       Вчитель . Що ви бажаєте дівчаткам ?                                                                                                                    Учень. Катерині  вчитися бути доброю, а Оленці і Олі берегти дружбу.   Пам`ятати,що друзів вибираємо ми ,а кращих  вибирає і  залишає час.

 Вчитель.А чи готовий наш клас  до добрих вчинків?                                                                                                                                        У мене в руках скринька .Це не скринька Пандори з якої розлетілись всі лиха на Землі,а на дні скриньки залишилась тільки  надія. А у мене скринька Добра на дні якої є секрет. «-Хто хоче подивитися?  Від цього секрету буде залежати чи зерно добра проросте, розцвіте і дасть  добрі  плоди, чи проросте  чортополохом ,який будуть обминати люди.

На дні скриньки дзеркало і учні бачать своє відображення.

  Все у ваших руках. Вдома вам треба було записати  на листочках добрий вчинок,який ви виконаєте  цього місяця. Ця скринька вперше заповниться добрими вчинками учнів 6 класу (вкидання листочків).

  Ця скринька, що буде поповнюватися новими добрими вчинками туристів, стане дороговказом для тих, хто раптом заблукає  у пітьмі.                                                                                                                              

  Запишіть  на аркуші свій поганий вчинок за який вам соромно перед батьками , вчителями ,друзями. А тепер розірвіть і викиньте  в смітник, щоб ніколи не повторювати його.

Слайд 10

  Ой, до нас зазирнула дощова хмаринка.. Пропонує подружитися і запрошує до своєї країни.                                                                                                                             

              Хмаринка вчинків

      Незвичайна хмаринка – «хмаринка вчинків».

 

Слайд 11

 Пішов рясний дощ. Розкриємо парасольки. Діти розкрили парасольки – яскраву та чорну.

Гра « Кольорові парасольки»

Кожній групі на стіл «впала» дощова  краплинка, яка розповідає про людські вчинки. Оцініть їх і станьте під відповідну парасольку.

Яскрава – гарний, добрий вчинок, прояв милосердя.

Чорна – негативний вчинок, прояв неповаги, злості.

 

Вчинки знайшли свої парасольки

Не помилились у надійності

Тож хмаринка проводжа

Нас в країну вихованості.

 

Слайд 12

Країна Вихованості

Тут почуваєш себе напрочуд гарно і легко. Мешканці доброзичливі та  привітні, вітаються чемно, дякують один одному за допомогу. Скрізь охайно. Жителі дружать між собою. Пропонують нам довідатися для чого кажуть    « спасибі» та чи треба говорити « здрастуйте»?

( зачитують учні)

Для чого кажуть « спасибі»?

 

 

Для чого кажуть «спасибі»

Дрімучим лісом ішли два мандрівники – дідусь і хлопчик. Було безвітряно, жарко, мандрівникам хотілось пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилились, напились.

Дідусь сказав:

• Спасибі тобі струмок.

Хлопчик дуже здивувався.

Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «спасибі» ? Адже він не жива істота.

• Це так. Якби води напився вовк, він міг би й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, для чого люди кажуть «спасибі»? Знаєш кого це вшановує, звеличує, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер же був час подумати: шлях через ліс ще довгий.

Чи треба говорити « здрастуйте»?

Чи треба говорити « здрастуйте»

Лісовою доріжкою ідуть батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чутно, як десь далеко вистукує дятел, і струмок жебонить у лісовій гущавині. Раптом хлопчик побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

• Тату, куди йде бабуся? – спитав син.
• Побачити, зустріти, або провести, сказав батько. – Старі люди тільки для того й виходять з дому. Коли ми зустрінемось з нею, скажемо їй слово  «здрастуйте», і ти довідаєшся куди вона йде.
• Для чого їй говорити це слово? – здивувався син. Адже ми зовсім незнайомі.
• А ось зустрінемось, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш, для чого.

Ось і бабуся.

• Здрастуйте, - сказав син.
• Здрастуйте, сказав батько.
• Здрастуйте, відповіла бабуся і усміхнулася. І син здивовано побачив: усе довкола змінилося. Сонце засяяло яскравіше. У верховітті дерев зашумів легенький вітерець, листя заграло, затріпотіло. В кущах заспівали пташки – досі їх не було чутно. На душі в хлопчика стало легко і весело.
• Чому це так? – спитав син.
• Тому, що з нашим «здрастуйте» з’явилась усмішка, яка відкрила  не бачене і не чутне досі.

Слайд 13

З мудрими словами,  добрими думками, щедрою душею опинилися біля будинку доброзичливих людей

Чудовий будинок знаходиться поруч з парком. Не будинок, а справжній казковий палац!

- Як ви вважаєте, хто живе у цьому палаці?

Дійсно, у цьому будинку поселилися добрі казкові герої.

 

Гра « Посели героїв у будинок».

Завдання: серед поданих героїв казок, мультфільмів обрати лише тих, хто є доброзичливим, хто має добре серце.

У казках завжди добро перемагає зло, тому добрих героїв більше.

Подорожуючи довкола палацу, ми опинилися біля мосту

 

Слайд 14

                                           Міст Мудрості

Піднімемося на міст Мудрості. Щоб його перейти, треба пригадати прислів’я, які склав  український народ про добро та добрих людей.

Кожна група отримує  конверт. У ньому знаходяться слова, з яких діти утворюють прислів’я.

Де є добро, там зникає зло.

 Добро не лихо, ходить по світу тихо.

 Не одяг красить людину, а добрі діла.

Добре діло роби сміло

Не роби комусь, що тобі не мило.

 

  Чулово! Ми у країні Чарівних Слів!

 

Слайд 15

 

. Країна Чарівних Слів.

 Нема просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса,

або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або

пітьма. (Р. Гамзатов).

 Слова цієї Країни променилися щирістю і красою. Від них, здавалося, йшов

якийсь струмінь тепла, що зігрівав душу і серце. Навіть у похмуру погоду

було сонячно. Добрими словами у цій країні гоїли рани.

 Малюків уже в рік вчили «давати чолом», тобто, вітаючись зі старшими,

цілувати їх у руку. Діти, виростаючи, до кожного члена родини ставилися

ласкаво-шанобливо. А коли погане слово все ж зривалося з язика, то одразу ж

говорили: «Дух святий при хаті, при кочерзі, при лопаті».

 І ніхто в цій країні не лихословив, бо розуміли, що від нецензурних слів

трухлявіють людські душі .

 

Гра «Скажи добре слово другу».

Завдання: діти один одному передають сердечко і говорять добре слово сусідові

(декламують вірш про добро.)

.

1. У злому світі жити погано,

Свариться тато, свариться мама.

Зраджують друзі – це так жахливо.

З сірого неба падає злива.

 

Як добре жити в доброму світі!

Сонце всміхається в ясній блакиті.

Люди веселі, мама і тато.

Дома і в школі друзів багато!

                                                          (Г. Манів)

 

2.  Стану слухняним, буду старатись.

Вчити на совість, частіше всміхатись.

Буду усім я допомагати,

І постараюсь образи прощати.

Що хочу для себе –

Зроблю те для інших,

І світ усміхнеться, і стане добрішим!

                                                              (Г. Манів)

 

3. «Треба бути чемним, сину,

   Люблять всі такі дитину.

  Якщо ти когось вітаєш,

  Ти йому добра бажаєш!»

  Мама так мені казала,

  Коли в школу проводжала.

 

 Доброго  усім вам дня!

  Хочу я усіх вітати,

  Хочу всім добра бажати.

  Щоб для тих, кого вітав,  

  День насправді добрим став!

                                                   (Г. Манів)

 

4. Сказав  мудрець:

    - Живи, добро звершай!

    Та нагород за це не вимагай.

    Лише в  добро і вищу правду віра

    Людину відрізня від мавпи і від звіра.

    Хай оживає істина стара:

    - Людина починається з добра!

                                                         (Л. Забашта)

 

5. На доброті існує світ.

    Із добротою пахне хліб.

    І мирне небо в школу йти

    Це також вияв доброти.

    І до людей любов свята –

    Це чистота і доброта!

                                          (Д. Павличко)

Вчитель

А серденько буде гріти

Бо слова ці, як вогонь,

Пронесіть їх, любі діти,

Промінцями  цих долонь.

 

Слайд 16

Такі напутні слова від жителів казкової планети. звучать нам на дорогу додому .

 

Слайд 17

Наша ракета подана.

Повернімося додому

              Де найкраще жити. 

 

Слайд 18

Вмощуємося якомога зручніше.  Заплющуємо очі,                          

 

Я у космічному просторі. Політ плавний, ніби сповільнений. Обабіч безліч яскравих зір. Вони підморгують мені. А ось одненька навіть посміхнулась. Тут напрочуд тихо.

  З’являється тихенький шум. Він трохи сильнішає. В моїй уяві виринають земні пейзажі.

 

Слайд 19

  Літо, тепло, затишно. Я знаходжуся на лісовій галявині. Наді мною гойдаються верхівки дерев. Шелестить листя. Співають птахи. Світить сонце, зігріваючи землю. У блакитному небі спокійно пливуть хмаринки. Мені дихається вільно , легко.  Я слухаю чарівну музику поляни.

  Відкриваємо оченята.

  Ми на знайомій поляні.

 

Слайд 20

Подивіться на таблицю кольорів і розфарбуйте кожен свою квіточку, залежно від вашого настрою

 

Слайд 21

Намагайтеся жити у мирі та злагоді з оточуючим світом, з навколишніми.  Робіть добро не за дякую, а від щирого серця. В народі говорять: « Хто людям добра бажає, той і собі має.»

Планета Світла і Добра чекає на кожного з вас.. 

А перепусткою нехай стануть доброзичливість, повага до оточуючих, любов,

щирість, світлість душ, справедливість, щедрість.

Нехай постійно живе у ваших душах прагнення зробити щось світле й радісне. Перемагайте зло лише добром.

З добром та любов’ю йдіть назустріч один одному. Бо ніхто й ніколи не заборонить нам творити добро.

 

Презентація до виховного заняття «Планета Світла і Добра».

Переглянути можна за посиланням:

https://drive.google.com/open?id=0B8ZhwVX-Fb6EM1Fod0toSW9tamM