Виховна година "Свято Березня стрічають всі жінки"

Тема. «Свято Березня стрічають всі жінки»

Мета. Звернути увагу на місце жінки в родині, примножити почуття гордості за свою маму та бабусю. Формувати вміння декламувати вірші. Розвивати пам’ять, мислення, увагу. Виховувати повагу до жінок.

Обладнання: святково прикрашений зал, виставка портретів мам.

 

Хід свята

 

Весняний вальс присвячується всім мамам.

 

Рознесли по лісу звістку

Дві сороки-вертихвістки,

Дві подружки-говорушки

Стрекотали всім на вушки:

Дятлу, зайчику ,вороні –

Що запряжені вже коні,

Їде, мчить чарівна

Гостя – сонячна весна!

 

Знов починається весна,

Знов починаються дива,

То серед двору, із-під снігу,

Раптово визирне трава.

То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,

Чи роз щебечуть іще зранку

Птахи на різні голоси.

 

З давніх-давен у слов’ян образ весни порівнювали з молодою вродливою жінкою з вінком первоцвітів на голові. Це образ молодості,надії, вічної краси й любові.

 

Якось я спитала у весни:

– Ти чому приходиш, поясни!

І весна мені сказала прямо:

– Поспішаю я на свято мами.

 

Поспішають квіти проростати,

Поспішають журавлі вертати,

Поспішає сонечко теплішать,

Поспішають діти розумнішать.

 

В Африці далекій, пам’ятаю,

Говорив мені премудрий слон,

Що якби на світі мам не стало,

То й весни б на світі не було!

 

Ще казав: ви помічали, може

Кожна мама із весною схожа!

І відкрив мені він таємницю –

Що весна із мамою сестриці.

 

І першим до нас крокує місяць березень – пустун, капризун. Він то снігом притрусить, то дощем заплаче, то сонячними промінцями приголубить. Поводиться, ніби примхлива жінка. Тому, мабуть, і свято жіноче в цьому місяці святкуємо. Так, так. І проліски розквітли, і мімози – перші квіти весни. А жінки дуже полюбляють квіти.

 

Голубіє неба височінь,

З вирію вертаються пташки.

Проліском до нас іде весна,

Свято Березня стрічають всі жінки!

 

Звучить пісня «Восьме березня»

 

Перше слово сказали ми – мама,

І вона посміхнулась ласкаво,

Колискову тихенько співала,

Коли спати мене вкладала.

 

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало.

Спасибі тобі –

Всі: Моя мамо!

 

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі –

Всі: Моя ненько!

 

До школи мене проводжала,

Портфель залюбки ти збирала,

В житті ти мене виручала.

Спасибі тобі –

Всі: Моя мамо!

 

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і полаєш.

І впевнено в світ я дивлюся.

Уклін тобі –

Всі: Люба матусю!

 

Ви, мами, у дитинство поверніться,

І зараз пригадайте своїх мам,

А ми для вас тихенько заспіваєм –

Цю пісню ми присвячуємо вам!

 

Звучить пісня «Найкраща в цілім світі матінка моя»

 

Підняли мене з колиски ніжні руки мами,

Берегли від лиха-горя днями і ночами.

Вчили на землі стояти і ходити вчили,

А коли бувало важко – додавали сили.

Працьовиті та невтомні, ласкою зігріті –

Руки мамині для мене – найсвятіші в світі!

 

Мамині руки – щедрі, робочі –

Втоми не знають зранку до ночі.

Вранці, коли ще усі спочивають,

Сонце, напевно, вони піднімають.

 

Їх теплотою щоранку зігріті

Їдуть до школи усміхнені діти.

Мамині руки – добрі, ласкаві –

Всюди в пошані, всюди у славі.

 

І на заводі біля верстата,

В полі, у школі – всюди їх знати.

Мамині руки все вміють робити,

Як же ці руки нам не любити!

 

Конкурси:

Діти впізнають своїх мам по руках.

(Декілька мам стають в ряд. Дитині-учаснику зав’язують очі. Потрібно по руках впізнати свою маму)

Мами впізнають себе на портретах.

(Завчасно намальовані учнями портрети своїх мам прикрашають залу. Мами, які себе впізнали, можуть взяти їх собі напам’ять.)

 

Милі наші бабусі!

Ми вам шану складаєм.

І признатися мусим,

Що без вас нас немає.

 

Ви нас, рідні,зростили,

Нам життя дарували.

І безмежно любили,

Від біди захищали.

 

Тож сьогодні я хочу

Вам спасибі сказати

За недоспані ночі,

За тривоги багаті.

 

За натруджені руки,

Що не знають утоми,

За хвилини розлуки,

Як не ладиться в домі.

 

Ви завжди у роботі,

На вас кинуті діти,

Повсякдення турботи –

Нема часу й хворіти.

 

Густі зморшки покрили

Ваше добре лице,

І все менше в вас сили –

Пам’ятати б про це.

 

Ми вас любимо щиро,

Любим вас,як онуки.

Всім здоров’я вам,миру,

І цілуєм вам руки.

 

Ти тільки вслухайся: бабуся… бабусечка… бабусенька… Яке ніжне ,красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?

А тому,що бабуся – це мамина або татова мама, отже вона:

* прожила на світі удвічі більше твоїх мами чи тата, бо вона – їхня мати.

* бачила у житті удвічі більше твоїх мами чи тата, бо вона – їхня мати.

* і ти, мабуть, удвічі дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.

* бо ти її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.

* бо ти – її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, голуб’ятко, нехай іноді навіть – і телятко чи поросятко.

* але ти – її дитиночка кровиночка.

Бо правду кажуть у народі: діти – це діти, а справжні діти – це онуки!

 

Діти вітають своїх бабусь і вручають їм подарунки.

 

Ти чемний і простий,

І ніжний, і ласкавий.

В тобі добра – не ріки, море.

Але дозволь мені почути,

Як ти з матір’ю говориш?

 

У тебе поклики ясні,

У тебе є мета – висока і прозора.

Але дозволь мені почути,

Як ти з матір’ю говориш?

 

Ти геній і герой,

Ти ріки повертаєш і зсуваєш гори.

Але дозволь одне почути:

Як ти з матір’ю говориш?

 

Я прокидаюся рано

Й зразу, хоч не встаю,

Тільки спросоння погляну –

Бачу матусю свою.

 

Звучить пісня «Сірі, сірі котики»

 

Діти вручають подарунки своїм матусям.