Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики

     «Математика цікава тоді,

 коли живить нашу винахідливість

і здатність міркувати».

Д. Пойа

   Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Модернізація навчально-виховного процесу  на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку  таких  якостей особистості, як креативність, інтелектуальна допитливість, критичне та системне мислення, комунікативні навички, ІТ-обізнаність, здатність до самоосвіти і здатність адаптуватися до умов  навчання.

      Переглядаючи цей перелік, уявляємо собі допитливого учня із жагою до знань, який використовує всі навколишні ресурси для навчання, може визначати проблеми, креативно їх розв’язувати, застосовувати свої знання для розв’язання реальних життєвих ситуацій, активно діє, зазнає невдач, навчається на власних помилках, пробує знову і домагається свого. Однак сьогодні, на жаль, не всі здобувачі освіти  мають розвинені навички і готові до самостійного життя. Це є свідченням того, що необхідно модернізувати традиційний підхід до навчання, зробити його таким, що відповідає вимогам сучасності.

    Отож, щоб  пробудити інтерес учнів до навчання, зацікавити їх і зробити  так,  щоб вивчення математики було для учнів  доступним, ненав’язливим, сповнене  позитивних емоцій,  уроки  математики   проводжу з використанням методів інтерактивного навчання. Намагаюся перетворювати  традиційний урок в інтерактивний, інтенсивний, що сприяє гармонійному формуванню творчої та діяльнісної особистості учня.  Роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, адже це стимулює розвиток  здібностей кожної дитини, її самодіяльності, вільного вираження свого «Я».

      Інтерактивне навчання - це  форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти).

       Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивне навчання включає:

- технології кооперативного навчання (робота в парах, ротаційні трійки, два - чотири – всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум);

- колективно-групової діяльності (обговорення проблеми в загальному колі,

мікрофон, незакінчені речення, навчаючи - учусь, мозковий штурм, ажурна пилка, вирішення проблем);

- ситуативного моделювання (імітаційні ігри);

- опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС,  займи позицію);

- проблемне викладання ( створення проблемної ситуації – проблемний діалог –

традиційні пояснення замінюють «відкриттям знань»);

- задачі практичного змісту;

- логічні задачі, кросворди, ребуси,

     Для підвищення ефективності уроку  математики, впровадження поряд з традиційними  інтерактивних методів навчання, при розв’язуванні  більш складних задач,  використовую інтерактивну технологію «Мозковий штурм», яка полягає в тому, що всі учасники штурму після чітко поставленого проблемного запитання висувають ідеї щодо розв’язування цієї проблеми. Один учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються. Решту учасників процесу  вибираються ті, що допоможуть розв’язати поставлену проблему.

     Універсальним на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині,  а також як засіб перевірки знань є  метод «Асоціативний кущ».

Називаю тему одним словом, а здобувачі освіти згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Відповіді фіксую у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

     Наприклад,  при актуалізації опорних знань з теми «Натуральні числа» задаю запитання: Що ви знаєте про натуральні числа? Діти згадують все, що вчили у початкових класах. У кінці уроку добавляють ще одну «гілку куща» з нового матеріалу.

      Також використовую технологію «Коло ідей» (Раунд робін, кругова система), яка включає в себе обговорення  послідовності  розв’язування прикладів, аналіз умови задачі, обговорення   гострих   суперечливих   питань, створення    списку    загальних    ідей   до розв’язання задач,  прикладів, підбору  чисел  до  розв’язання  нерівностей тощо. Залучаю       всіх      учнів      до дискусії,     навчаю     правильно   формулювати   запитання,   що   стосується       математичної       проблеми, а також лаконічно відповідати на запитання, поставлені іншими учнями.

          Для проведення  актуалізації опорних знань учнів, на деяких уроках під час фронтального опитування я користуюсь ще однією інтерактивною формою роботи – «Мікрофон», або «Незакінчене речення» , що надає можливість по черзі кожному висловитись швидко, відповідаючи на запитання.

       Наприклад, визначивши тему «Властивості і ознаки параглелограма», використовуючи уявний мікрофон, формулюю незакінчені речення і пропоную учням закінчити їх:

     1.  Паралелограм – це геометрична фігура …

1. Діагоналі у паралелограмі  ...
2. Протилежні  сторони паралелограма ...
3. Протилежні кути паалелограма …
4. Сума кутів паралелограма, прилеглих до однієї сторони...

 Під час повторення та узагальнення вивченого матеріалу використовую іншу форму інтерактивного навчання «Навчаючи - вчуся».  Роздаю картки з питаннями теоретичного характеру, по  одній на кожного учня. Протягом 1-2 хвилин учні читають питання на картці та продумують  відповідь. Учні ходять по класу і знайомлять  зі своєю інформацією інших однокласників. Учням дозволяю одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання  полягає в тому, щоб поділитися  своєю думкою і самому отримати інформацію від іншого учня. Після того, як учні завершать дану вправу, пропоную їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Аналізую та узагальнюю отримані знання  учнів. На проведення таких вправ на уроці  відводжу 10 хв.

       Також, використовуючи  інтерактивні технології навчання на уроках математики  впроваджую метод «Акваріум». Об’єдную учнів у групи по 4 – 6 осіб і пропоную їм ознайомитися із завданням. Одна з груп сідає в центр  класу, щоб відокремити діючу групу від  слухачів певною відстанню. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії,  сформульоване приблизно так:

• прочитайте завдання вголос;
• обговоріть його в групі;
• за 3 –5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

        Поки діюча група займає місце в центрі,  знайомлю решту класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропоную вголос протягом 3 –5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення, лише піднімають сигнальні картки в разі виявлення помилки.

        По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на своє місце, а вчитель ставить до класу такі запитання:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

             На таку бесіду відводжу  не більше 2-3 хвилини. Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію.

        Наприкінці обговорюю з учнями хід групової роботи, коментую ступінь оволодіння навичками дискусії у малих групах і звертаю увагу на необхідність та напрям подальшого вдосконалення таких навичок. У межах “Акваріума” можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

        Під час проведення роботи за методом «Акваріуму» учням необхідно робити  багато логічних кроків , що позитивно впливає на творче  поняття   теоретичних надбань і сприяє інтелектуальному розвитку учнів. Крім того, учні цим збагачують свою уяву, вчаться прогнозувати результат, відпрацьовують культуру мови і послідовність думки, збагачуються духовно взаємним спілкуванням.

      Використовую ще один відомий спосіб роботи учнів у групах – «Ажурна пилка». Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи. Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах.

1.  Спочатку учень працює в «домашній» групі.
2.  Потім він в іншій групі виступає в ролі консультанта з питання,
       над яким він працював в «домашній» групі та отримує інформацію від
       представників інших груп.
3.  В останній частині заняття учень знову повертається в свою
       «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією,
       яку йому надали учасники інших груп.

Наприклад, при закріплені знань та формуванні вмінь з  теми « Додавання та віднімання раціональних  дробів» об'єдную учнів у три групи. Кожна група отримує аркуш, на якому шість прикладів додавання та віднімання раціональних  дробів. Кожен учень групи вибирає собі один приклад і розв’язує його. За кожен розв’язаний приклад група отримує по два бали. У кожній групі є учень-консультант. Він коригує роботу в групах та може консультувати інших членів групи. Після того, як всі приклади розв’язані кожною групою, розв’язання записую на дошці по одному, а всі інші записують у зошитах.

Метод «Прес» можна використовую  у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, переконати інших у правильності своєї думки.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: "Хто більше знає", "Поле чудес", вікторини, прийом "П’ять речень".

   Також проводжу підсумкові уроки з тем у вигляді уроків-ігор, уроків-подорожей, застосовую  метод проектів, адже допомогти учневі побачити результати своєї праці – один із стимулів формування інтересу учнів до  набуття нових знань. 

      Створюю в класах «консультативні пункти», «пункти швидкої допомоги», «клуби помічників учителя» –  дієві форми навчання і виховання дітей.     

     Впроваджуючи  інтерактивні методи навчання  в освітній процес  підвищую  власну професійну компетентність щодо формування креативної  особистості учня на уроках математики, постійно вивчаю  стан цієї проблеми і сутність технологій. Аналізую  інтерактивні методи навчання, доцільність їх  застосування  щодо розвитку креативного мислення здобувачів освіти на уроках математики. Встановлюю залежність між інтерактивними методами навчання і      комунікативними та соціальними компетентностями учнів, дотримуюся наступних методичних рекомендацій щодо організації інтерактивного навчання. Підбираю і опрацьовую літературу з проблеми впровадження інтерактивних методів  навчання, розробляю основні етапи власного  професійного розвитку.   

     Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Бо вірю – виховавши особистість, здатну творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави, громадян України.        

      Готуючись до зустрічі з дітьми, керуюсь настановою В.О. Сухомлинського: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кадемія М. Ю. Інтерактивні засоби навчання: навчально-методичний посібник / М.    Ю. Кадемія, О. А. Сисоєва. – Вінниця : ТОВ «Планер», 2010. – 217 с.

2. Пометун О.,Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика.-К., 2002.-136 с.

3. Пометун О.І. Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології  навчання -  К.А.С.К., 2006 - 192с.

4. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

    Г.О.Сиротенко. – Х.: Основа, 2003. – 80 с

5. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у  класифікації  

    педагогічних інновацій//Імідж сучасного педагога.-2001.-№3-4(14-15).-с.71-74

6.Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для XXI століття / Кроки

     до компетентності та інтеграції в суспільство : Науково-методичний збірник.

     К.: контекст, 2000. – 38 с.

7. Кучерова Г.М., Ягоднікова В.В. Інтерактивні вправи та ігри. – Харків: Вид.

    група "Основа", 2012. – 144 с. – (Серія «Адміністратору школи»).