"Вивчення різноманітних систем обробітку ґрунту, оцінка якості обробітку"

Про матеріал
Матеріали до заняття " Вивчення різноманітних систем обробітку ґрунту, оцінка якості обробітку" гуртка "Юні рослинники" ( для керівників гуртків та їх вихованців).
Перегляд файлу

Керівник Павлусик О. Л.

Гурток «Юні рослинники» №3

23.11.2020

Гурток «Юні рослинники» №4

17.11.2020

Тема: Вивчення різноманітних систем обробітку грунту, оцінка якості обробітку.

Який обробіток ґрунту обрати

Для умов усіх зон України найповніше відповідає система диференційованого різноглибинного обробітку ґрунту в сівозмінах із використанням ґрунтообробних знарядь різного типу.

Диференційована система обробітку ґрунту передбачає різні способи обробітку під окремі культури. Ґрунтується вона на мінімалізації обробітку ґрунту за рахунок спеціальних ґрунтозахисних і вологонакопичувальних прийомів. Полицевий обробіток проводиться в основному для загортання органічних добрив і під культури, технології вирощування яких за безполицевого обробітку ще не повністю відпрацьовані. Під ранні зернові і зернобобові ефективним є безполицеве розпушування на глибину не більше 12–14 см, за якого відпадає необхідність у ранньовесняному вирівнюванні поверхні ґрунту, а також у першій культивації під пізні культури.

Важливим елементом системи землеробства є система обробітку ґрунту. Під обробітком ґрунту розуміють механічну дію на ґрунт робочими органами машин з метою створення найкращих умов для рослин. Значення механічного обробітку ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому земних факторів життя рослин, які визначають родючість. Неправильно проведений обробіток завдає ґрунту значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість, а якісно проведений обробіток сприяє підвищенню ефективності всіх інших агротехнічних заходів. До основних завдань обробітку ґрунту належать: 1) створення глибокого орного шару й оптимальної структури ґрунту; 2) знищення бур’янів, шкідників та хвороб рослин; 3) захист ґрунтів від водної і вітрової ерозії, ліквідація її наслідків; 4) підготовка ґрунту до високоякісної сівби насіння сільськогосподарських культур та створення оптимальних умов для їхнього проростання

Система обробітку ґрунту — сукупність окремих заходів обробітку, виконаних у певній послідовності з метою створення найкращих умов для вирощування культурних рослин.

Система обробітку ґрунту при вирощуванні певної сільськогосподарської культури поєднує три етапи — основний, передпосівний та післяпосівний обробітки. Кожний із зазначених етапів також складається з кількох заходів і теж є системою. Вибір заходів обробітку ґрунту, складових кожної системи залежить від потреб вирощуваної культури, її попередників, типу ґрунту та його окультурення, рельєфу, погодних умов, типу забур’яненості поля, строків виконання робіт, матеріальних можливостей.

Розрізняють прийоми основного, поверхневого та спеціального обробітку ґрунту. Під основним обробітком розуміють найбільш глибокий обробіток ґрунту під певну культуру сівозміни, що суттєво змінює його будову. До основного обробітку належать оранка, розпушування, чизелювання. Поверхневий обробіток — це обробіток ґрунту різними знаряддями на глибину, що не перевищує 12–14 см. До таких робіт слід віднести лущення, культивацію, боронування тощо. Спеціальний обробіток ґрунту застосовують за наявності специфічних умов з певною конкретною метою (для затримання вологи або її відводу, для снігозатримання тощо). Сюди відносяться лункування, фрезерування, щілювання, кротування.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов і вирощуваних культур системи обробітку ґрунту класифікують за технологічними групами земель, окультуреністю ґрунту, режимом зволоження, інтенсивністю обробітку, залежно від переважаючого виду ерозії та від культур, під які проводиться обробіток. За технологічними групами земель — на систему обробітку земель першої технологічної групи (рівнинних) і систему обробітку земель другої технологічної групи із крутизною схилів від 3 до 7°; за окультуреністю ґрунту — на системи обробітку ґрунту староорних, новоосвоюваних і рекультивованих земель; залежно від переважаючого виду ерозії — на систему обробітку ґрунту у районах поширення водної ерозії та систему обробітку ґрунту в районах поширення вітрової ерозії; за режимом зволоження — систему обробітку ґрунту на землях осушених, систему обробітку ґрунту на землях перезволожених, систему обробітку ґрунту в умовах зрошення і богарного землеробства; за інтенсивністю обробітку — на систему інтенсивного і мінімального обробітку ґрунту; залежно від культур, під які проводять обробіток — на систему обробітку під озимі, систему обробітку під ярі, систему обробітку під проміжні посіви, систему обробітку під час догляду за чистим паром, систему обробітку під багаторічні насадження.

 Системи обробітку ґрунту під озимі культури залежно від попередників, у свою чергу, поділяють на систему обробітку ґрунту після чистих парів, парозаймаючих культур і непарових попередників.

 Система обробітку ґрунту під малорічні і багаторічні культури включає заходи основного обробітку, обробітку під час підготовки до сівби (садіння) і заходи післяпосівного (післясадивного) обробітку.

 Основний обробіток ґрунту під ярі культури наступного року за часом виконання поділяють на зяблевий і весняний. Зяблевий обробіток за строками проведення поділяють на ранній і пізній, а за кількістю заходів і послідовністю їх виконання — на звичайний і поліпшений. Поліпшений обробіток, у свою чергу, за набором заходів та послідовністю їх виконання поділяють на комбінований та напівпаровий. Обробіток ґрунту під час догляду за багаторічними насадженнями за періодом його проведення поділяють на зяблевий і весняно-літній.

Фрезерування — захід мілкого або середнього (іноді глибокого) обробітку ґрунту фрезами, під час якого шар, що обробляється, добре очищається від вегетуючих бур’янів, кришиться, розпушується і ретельно перемішується на всю глибину роботи знаряддя, а поверхня залишається досить вирівняною, що створює сприятливі умови для сівби. При цьому немає потреби додатково застосовувати борони чи культиватори. Широко використовують фрези для розробки скиб після основного обробітку (першої оранки) чагарниково-болотними плугами на осушених болотах і заболочених землях (що сприяє кращому розкладу решток), для руйнування купин на луках і пасовищах. Їх використовують також для обробітку важких за гранулометричним складом ґрунтів під час передпосадкової підготовки їх під картоплю при гребеневому способі вирощування, під час обробітку приштамбових смуг у садах, при мілкому загортанні в ґрунт органічних добрив, де фреза має перевагу перед іншими знаряддями. Проте продуктивність фрези дуже низька, а на ґрунтах, де є каміння, фреза виходить з ладу (ламається). На полях, засмічених кореневищними і коренепаростковими бур’янами, фрезерування сприяє їх розмноженню, а під час обробітку вологого ґрунту є загроза руйнування структури і виникнення фрезерної підошви. Межі вологості ґрунту, за якої можна використовувати фрези, значно вужчі, ніж для плуга.

Культивація — захід поверхневого або мілкого обробітку ґрунту культиваторами з метою розпушування, кришення, часткового перемішування, вирівнювання верхнього шару, загортання добрив і знищення вегетуючих бур’янів, підгортання і нарізування поливних борозен. За призначенням розрізняють культиватори для суцільного обробітку ґрунту, просапні та універсальні.

Шлейфування — захід поверхневого обробітку ґрунту з метою вирівнювання поверхні і деякого розпушування верхнього шару. Шлейф-волокушу застосовують навесні для вирівнювання гребенястої поверхні ріллі, щоб за рахунок зменшення 7 площі випаровування звести до мінімуму непродуктивні витрати вологи у допосівний період. Шлейфи подрібнюють великі грудки або загортають їх у ґрунт, де вони зволожуються водою, що піднімається по капілярах, і легко кришаться при наступному боронуванні або культивації. Після шлейфування створюються сприятливі умови для проростання насіння бур’янів із верхнього шару ґрунту, які знищують передпосівним обробітком. Якщо невчасно провести шлейфування, то ґрунт втратить вологу, а наявні заглиблення на поверхні ґрунту під час передпосівної культивації засипатимуться сухими грудками різного розміру, що у бездощові весни спричинить зрідження сходів висіяної культури. Іноді шлейфування використовується на слабооструктурених ґрунтах, де зяб після виходу із зими запливає. В такому разі агрегат комплектують так, щоб у першому ряду важкі борони руйнували монолітну поверхню на грудки, а у другому ряду шлейфи подрібнювали б ці грудки, поки вони ще не втратили вологу і здатні розсипатись на дрібніші частинки. Шлейфи простої конструкції у вигляді бруса чи ланцюга використовують в агрегаті з плугами, культиваторами чи сівалками.

Боронування — захід поверхневого обробітку ґрунту з метою мілкого розпушування, кришення, вирівнювання, часткового перемішування верхнього шару, знищення сходів і проростків бур’янів, ґрунтової кірки, поліпшення обміну повітря, а іноді і для загортання мінеральних добрив чи насіння. Борони бувають зубові та дискові. За однакових ґрунтових умов глибина боронування залежить від форми зубоконструкції, їх довжини, навантаження на один зуб, з’єднання між собою окремих ланок, швидкості руху борони, прикріплення борін до зчіпки.

Коткування — захід поверхневого обробітку ґрунту котками для ущільнення верхнього шару, подрібнення брил, грудок і часткового вирівнювання поверхні поля та з метою збільшення капілярності ґрунту і контакту насіння з ним, створення умов для неглибокого і рівномірного загортання насіння, зменшення дифузного випаровування води, руйнування ґрунтової кірки на посівах. Глибина ущільнення котка залежить від конструкції робочих органів (діаметра, ширини захвату, робочої поверхні), їх маси та робочої швидкості. За конструкцією робочих органів розрізняють кільчасті, кільчасто-шпорові, кільчасто-зубчасті, борончасті, рубчасті, зірчасті, гладенькі (водоналивні), а за масою — легкі (тиск 0,05 – 0,2 кг/см2 ), середні (0,3 – 0,4) і важкі (тиск понад 0,5 кг/см2 ).

Дискування — захід поверхневого або мілкого обробітку ґрунту дисковими знаряддями для розпушування, кришення, часткового перемішування і обертання верхнього шару, підрізання вегетуючих бур’янів і загортання їх насіння у ґрунт, подрібнення дернини і рослинних решток, щоб рівномірно їх розподілити по полю, а за потреби — й для подрібнення брил і грудок після оранки. Проводять його дисковими лущильниками на глибину 5 – 8, а важкими дисковими боронами — на 8 – 12 см і більше. 8 3. Спеціальні заходи обробітку ґрунту. Крім заходів загального призначення, розглянутих

http://megalib.com.ua/content/3079_424_Specialni_zahodi_shodo_obrobitky_grynty

https://www.youtube.com/results?search_query=%23GrowEX

https://www.youtube.com/watch?v=hQcdKTiN_gM

Зустріч 50. ЯКІ ВИДИ ҐРУНТІВ Є В УКРАЇНІ?

 

 

docx
Додано
8 грудня 2020
Переглядів
926
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку