"Вивчення теми "Дієприслівниковий зворот" у 7 класі на основі історичних матеріалів"

Тема «ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ» (для 7 класу)

Завдання 1.1. Вибірковий диктант. Прочитайте (прослухайте) поданий текст. Знайдіть речення, ускладнені дієприслівниковим звором. Зачитайте їх. Запишіть. Усно поясніть розділові знаки.

Петро Кульгавий був упевнений в перемозі. На передньому фланзі свого війська він виставив 500 турецьких яничарів з гарматами і вогнепальною зброєю, які відкрили шалену стрілянину. Козаки попадали. Вирішивши, що вони побиті, турки кинулися вперед. І це була фатальна помилка, бо раптом козаки підхопилися й одночасно відкрили вогонь з рушниць, поклавши на місці відразу 300 турецьких яничарів. Залишки ворожого війська миттєво облетіла чутка, що серед козаків, є чаклун, який уміє замовляти кулі. Турками опанував забобонний страх, і решта  паніці кинулися врозтіч.

Насправді ж ніякого чаклунства не було. Козаки вдалися до хитрощів: коли вороги підносили до гармат ґніт, то, помітивши димок, козаки миттєво падали на землю.

Запорожці ставали «зачарованими» і невразливими для пострілів недругів не завдяки чаклунству, а завдяки винахідливості та кмітливості. 

Запорожців не зупиняли ніякі накази польського короля, і вони продовжували походи проти турків.

Завдання 1.2.

Запорожців не зупиняли ніякі накази польського короля, і вони продовжували походи проти турків.

Про це свідчить один із випадків, коли козаки, захопивши 12 турецьких гармат та багато іншої здобичі, поверталися на Січ. Дізнавшись про це, Баторій послав своє військо наздогнати і знищити запорожців, а гармати повернути султану. Та козаки потопили гармати в річці, а самі розчинилися у безмежних степах запорозьких. 

Завдання 1.3.    Михайло Дорошенко

Розбивши татар, Дорошенко надіслав польському королеві чимало значних бусурманських полонених, 10 ворожих корогов та бунчук.

Сподіваючись на королівську ласку, попросив повернути козакам їхні стародавні права. Та король, ухиляючись від певної відповіді, наказав гетьманові зібрати 2000 козаків поверх записаних до реєстру і негайно вести на війну зі шведами.

Михайло Дорошенко не скорився наказу короля, бо пам’ятав, як «віддячили» Сагайдачному. Він відповів, що не може залишити Україну незахищеною від нападів татар, і йому не під силу змусити козаків служити польській короні, коли над ним учинять усілякі утиски.

Завдання 2. Коментований диктант. Запишіть речення під диктовку. Знайдіть зворот. Підкресліть його. Усно поясніть розділові знаки. 

1. Уранці князь разом зі своїм військом пішов далі до Царгорода, а улюбленого коня відіслав до Києва, наказавши слугам дбати про свого бойового товариша. 2. Мине небагато часу, і Ольга стане справжньою господинею Київської землі, міцно прибравши її до своїх рук. 3. Уклавши мир з Візантією, Ігор розвернув своє військо, і воно пішло до берегів Каспійського моря. 4. Зібравши своїх воїнів, Ольга пішла походом на деревлян. 5. Залишаючи земний світ, Ярослав Мудрий наказував своїм дітям любити один одного, жити в мирі й злагоді між собою та берегти найдорожче – рідну землю. 6. Побачивши свого великого батька Святослава переможеним, із сльозами на очах Володимир дав юнацьку клятву розбити половців і навіки вигнати їх із Землі Руської. 7. Узявшись за господарські справи, не покидаючи військових, Мономах заспокоїв усю Русь. 8. Скориставшись тимчасовим спокоєм на своїх землях, князь Данило заходився будувати нові міста й фортеці. 9. Утративши надію на допомогу сусідів поляків та угорців, Данило сам розпочав боротьбу з татарами. 10. Останні роки свого життя князь Данило Галицький доживав в улюбленому Холмі, передавши стерно влади синам і родичам. 11. Деякі невільники падали й волочилися за кіньми, доки бусурмани не добивали знесилених, залишаючи їх серед степу на поталу хижим звірам та птахам. 12. Оселяючись за порогами Дніпра на островах, козаки почали відбудовувати січі. 13. Після повернення з неволі Іван Вишневецький брав участь у походах проти ненависних татар, наганяючи на них жах. 14. Сигізмунд ІІ Август, віддаючи данину поваги сміливості Дмитра Вишневецького, призначає його старостою Черкас та Канева. 15. Згуртувавши навколо себе понад 300 козаків, Дмитро Вишневецький вирушив за Дніпровські пороги до острова Мала Хортиця. 16. Ставши гетьманом, Самійло Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, в першу чергу – відкрити запорожцям шлях до моря. 17. Рятуючись від кріпацтва, селяни почали тікати на Запорожжя, чим збільшували й зміцнювали силу Війська Запорозького. 18. З добірною дружиною безстрашних козаків Ружинський увірвався в татарські володіння аж за Перекоп, спустошивши їх вогнем і мечем. 19. Упоравшись із татарами на суходолі, козаки на чолі з Богданком (Ружинський) вирушають у морські походи, захоплюють і руйнують турецькі міста. 20. На Запоріжжі Іван Підкова з’явився десь 1550 року, привівши із собою на Січ цілий козацький полк. 21. Іван Підкова міг зупинити віз, запряжений шістьма кіньми, ухопивши його за заднє колесо. 22. Іван Підкова, узявшись зубами за край бочки меду, міг перекинути її через голову, волячим рогом пробивав дубові ворота. 23. Незважаючи на славні перемоги, Іван Підкова розумів, що його не вистачає сил назавжди вигнати турків з Молдавії. 24. Прибувши до Черкас, Косинський незабаром загинув від рук зрадників, яких підкупив коронний гетьман. 25. Населення Поділля радо зустріло Наливайка, додаючи воїнів до його загонів та забезпечуючи припасами. 26. Знаючи, що на Запорожжі існує велика потреба в конях, Наливайко з послами передав на Січ 1600 добірних скакунів. 26. Самійло Кішка поставив козацтво на міцний ґрунт, повернувши йому давню славу і повагу. 27. Добре знаючи тактику татар, Конашевич завжди використовував її слабкі місця, вносячи сум’яття  в бусурменські лави, що призводило до блискучих перемог. 28. Попаливши ворожі судна, набравши багато скарбів, визволивши чимало невільників, запорожці повернули на Січ. 29. Від Кафи, перепливши море, козаки відправилися до Синопу і Трапензоту. 30. Поруйнувавши околиці столиці, запорожці попрямували уздовж західних берегів Чорного моря, визволяючи невільників і завдаючи великої шкоди турецьким містам. 31. Скориставшись сутичкою в таборі поляків, Криса й Кривоніс, маючи гострий розум, хитрість та відвагу, втекли до свого  табору. 32.  Дізнавшись про відмову запорожців, Конецпольський дав наказ узяти приступом козацький табір.  33. Дізнавшись, що більшість козаків вирушила на війну зі шведами, татари скористалися ситуацією і на початку 1626 року напали на Поділля й просувалися аж до Галичини, руйнуючи все на своєму шляху й забираючи людей у неволю.  34. Спираючись на мирний договір з Московщиною, Польща вимагала повернути українців-переселенців зі Слобожанщини.           

Завдання 3. Ознайомтеся з поетичними рядками поеми Леоніда Ісакова «Історія України».  Знайдіть зворот. Запишіть. Усно поясніть розділові знаки.

   Згадуючи здобутки Ярослава,

   Згадаймо й брата його Мстислава.

Цей князь, силою й розумом дужий,

Був, як дід Святослав, вельми мужній.