Вступна записка до збірника відкритих занять «Акторська майстерність»

Вступна записка до збірника «Акторська майстерність».

Театральне виховання - погляд на життя.

 Театральне виховання – це погляд на життя крізь призму театрального мистецтва.

Один із принципів театрального виховання: все що вивчається на занятті, має бути актуально для вихованців в житті, має зачіпати їх особисто. Якщо дитина буде ставитися до кожного заняття, як до розмови про життя, то й поза заняттями – буде читати книги, дивитися фільми, ходити в театр.

І така увага до театру не випадкова: театр створює простір для неформального спілкування, наповненого загальнолюдськими значеннями - подібних просторів так мало у сучасних дітей.

У «театру» є чому повчитися. Вивчення театрального мистецтва, це - створення відкритого творчого середовища для живого спілкування. Точка подиву, мізансцена, пропоновані обставини ... Виявляється, ці терміни зі світу театру дозволяють зробити звичайне заняття захоплюючим та правдивим. Й систематична театральна практика, пошук художнього образу, імпровізація, здатні перетворити «смартфонову» залежність в простір інтелектуальних і емоційних відкриттів та пошуків.

Кожне заняття побудоване з необхідністю максимального особистого включення всіх і кожного вихованця в процес театрального дійства. Це важлива особливість кожного заняття. Коли вихованці  осягають ази акторської майстерності, вони освоюють безліч речей, корисних в житті далеко за межами сцени. Вони долають психологічні бар'єри, у них підвищується мотивація в пізнанні світу, вони вчяться сприймати художні образи мистецтва, розвивають комунікативні здібності. Кожне заняття будується за головними  принципами.

Принцип подієвості. Кожне заняття, саме по собі, має бути подією для кожного вихованця). Це означає, що під час занять має відбуватися щось таке, що змінює світ. До заняття, репетиції, вистави вихованець - актор приходив був трохи іншим, думав трохи по-іншому, діяв по-іншому. Але через переживання подій, в якій він був безпосереднім учасником, дитина  розвивається.

Принцип проживання. Цей принцип визначає, що подія не може бути результатом прийняття зовнішніх умов. Вона може бути тільки результатом особистого переживання, відкриття, особистої творчої дії через пропоновані обставини, проблеми та труднощі, які треба подолати. При дотриманні цього принципу всі компетенції стають результатом особистісно-значущих відкриттів, а не нав'язування догм.

Принцип імпровізації - відмінна риса виховання засобами театрального мистецтва. Спонтанність, невимушеність, відвертість, це якості, які дозволяють розкрити потенціал дитини.

Згадаймо китайську приказку: «скажіть мені - і я забуду, покажіть - і я запам'ятаю, дайте зробити - і я зрозумію».

Методичний матеріал посібнику з курсу «Театральне мистецтво» містить приклади вправ, плани занять, ігор, тренінгів, групових етюдів, тестів, теоретичний та практичний матеріал.

Акторська майстерність - одна з найефективніших методик розвитку особистості. Іншими словами, граючи ролі, людина вчиться краще розуміти та виражати себе. Управляючи собою, він тренує когнітивні здібності - пам'ять, увагу, мову, а також виробляє навички, що дозволяють відчувати себе в житті впевненіше.

Не обов'язково грати «по Станіславському», але зрозуміти свою роль можна, тільки співпереживаючи персонажу. Емпатія - одне з найцінніших людських якостей.

Зображуючи на сцені інший світ, чиєсь життя, діти тренують свою уяву, вчаться не просто фантазувати, але використовувати фантазію для створення чогось нового.

Спектакль - живий процес, а не розписана по хвилинах церемонія, його учасники імпровізують, на ходу самі приймають рішення і повинні бути готові до несподіванок. Перетворюючи думки і почуття в творчість, реалізуючи свій задум, дитина підвищує самооцінку і отримує відчуття емоційного комфорту. Переживання не може бути повним, якщо його не висловити. Це дуже важливий психологічний навик.

Акторська майстерність - не просто гра, це - творчий процес. Взаємодія, вміння бачити, чути, розуміти інших людей, здатність з ними домовлятися - така ж частина творчості, як імпровізація або робота з образом. Потрібно бути постійно включеним в процес, перебувати «тут і зараз». Не всі в дитинстві мріють бути артистами, але кожному важливо бути почутим й зрозумілим, навчитися виражати себе. Тому театр завжди залишиться одним з кращих методів виховання та освіти.