Вживання апострофа. Тренувальні вправи

Про матеріал
Матеріал закріплює знання учнів про вживання апострофа, удосконалює навички правильно вимовляти й писати слова з апострофом, формує вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяє розвиткові навичок логічно мислити, поліпшує культуру спілкування; виховує шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова.
Перегляд файлу

Відкритий урок з української мови у 5-А класі

Тема: Вживання апострофа. Тренувальні вправи (Слайд 1)

Мета: закріпити знання учнів про вживання апострофа, удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяти розвиткові навичок логічно мислити, поліпшувати культуру спілкування; виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова.

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу з використанням інтерактивних технологій

Форма проведення: урок – подорож

Обладнання: підручник, картки з роздатковим матеріалом, портрет Т. Г. Шевченка, презентація

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія

Кобзарем його ми звемо,

                                                                                    Так від роду і до роду,

                                                                                        Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський

Хід уроку

І.Організація класу

З’ясування емоційної готовності до уроку. (Слайд 2)

Вчитель. Любі діти, у наш клас

        Завітали гості щирі.

        Привітайте в добрий час

           Гостей посмішкою й миром.

Подаруйте посмішку один одному. Сподіваюся на такий настрій протягом уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

  1. Вступне слово вчителя 

             Епіграфом до нашого уроку (Слайд 3)  стануть рядки відомого українського поета М.Т.Рильського (зачитати). І не випадково. Саме в березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Т. Г. Шевченко.  Він є основоположником сучасної української літературної мови, яка сьогодні зачаровує нас милозвучністю, красою, неперевершеністю.

 Отже, усі завдання на уроці української мови будуть пов’язані  з життям Великого Кобзаря.

    Тема уроку звучить так: «Вживання апострофа. Тренувальні вправи». Запишіть у зошит сьогоднішнє число та тему уроку.

  1. Інтерактивна вправа «Очікування» (Слайд 4)

Чого кожен з вас очікує від уроку?

  • Я очікую, що ( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе)
  • Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене правильно писати слова з апострофом, робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: (Слайд 5).

На сьогоднішньому уроці ви зможете закріпити знання  про вживання апострофа, удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяти розвиткові навичок логічно мислити, поліпшувати культуру спілкування; виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова.

(Слайд 6) Зверніть увагу на світлини України. Ось яка вона велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите подорожувати?

— Маленький Тарас Шевченко теж полюбляв подорожі. Якось він пішов подивитися на стовпи, що підпирають небо, а повернувся додому з чумаками. Тож щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по тих  місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

     Для того, щоб ми змогли успішно вирушити в дорогу, нам треба здійснити взаємоперевірку знань про вживання апострофа.

Вправа «Мовна дуель» (Слайд 7) (Учитель диктує слова, учні записують, потім обмінюються зошитами для взаємоперевірки.)

Пір’їнка, морквяний,  слов’яни, міжгір’я,  подвір’я, любов’ю, Лук’ян,  під’їзд, від’їжджати, мавпячий, Святослав, пів’ящика.

Питання до учнів:

— Написання яких слів змусило вас сумніватися, викликало труднощі? (відповіді учнів).

ІV. Виконання вправ на закріплення матеріалу

Зупинка І. Дитинство Т. Г. Шевченка

Учитель. Усі ми родом з дитинства, і витоки чи не кожної родини — у селі. А чи пам’ятаєте ви назви тих сіл, звідки походить ваш рід? (Слайд 8)

Т.  Шевченко писав:

Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року  на Черкащині у сім’ї кріпаків. Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чималенька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. Старша сестра Катерина була Тарасові за няню.

Вправа-ключ

 Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Шевченко, виконаємо роботу з ключем.

I варіант. Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без м’якого знака.

Жмен..ці, ін..ший, лос..йон, одц..вітати, Ірпін.., жін..ці, щиріст...

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву — прочитаєте назву села, де народився Т. Шевченко.

Відповідь. Моринці.

II варіант. Записати спочатку слова з апострофом, а потім — без апострофа.

Зв..зок, тьм..яні, реп..яхи, Солов..йов, арф..яр, пор..ядок, бур..яни, п..єдестал, духм..яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву, прочитаєте назву села, де жив Т. Шевченко.

Відповідь. Кирилівка.

  • Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка.

Майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма. Зупинка ІІ. Талант до малювання (Слайд 9)

Учитель. Тарас Шевченко вже з малих літ захоплювався малюванням.

Нехтуючи забороною пана, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».

Краса України постає і у віршах, і на художніх полотнах Кобзаря. Пригляньмося ж і ми, спробуймо власні творчі сили.

Вправа «Усне малювання» (Виразно прочитайте поезію. Усно намалюйте картину, яка постає у вашій уяві.Поясніть орфограми).

Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Т..хесенько віт..р віє.
Ст..пи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби з..леніють.
Сади рясні пох..лились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляют.. з полем.                        

 Т. Шевченко

Зупинка ІІІ. Мрії та сподівання поета (Слайд 10)

Лінгвістична гра «Я – редактор»

Уявіть себе  у ролі вчителя. Прочитайте уважно текст. Виправте помилки.

Жахливі картини народних бідувань болем озивалися в  полумяному сердці тараса шевченка. У творчій спадщині поета ми знаходимо правдиві картини підяремного житя україньського силянина.

Кобзар бажав кращої долі для окривдженого люду. Він був певний, що його співучий, прикрасний душею народ заслуговує на це. Майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма.

  • Про що ж мріяв Шевченко?

Зупинка ІV. Фізкультхвилинка. (Слайд 11)

(Проводить учениця)

Ми писали, ми трудились.

Очі й руки потомились.

Час настав нам відпочити.

Наші сили поновити.

Нема краще відпочинку,

Ніж моя фізкультхвилинка.

Зупинка V. Заповіт Т. Г. Шевченка (Слайд 12)

У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш "Заповіт". Думав, що незабаром доведеться піти з життя. А скільки ще хотілося зробити для милої України, для визволення рідного народу! Саме тоді і народилося це його полум'яне звернення до українського народу, в якому заповідає поховати його на могилі коло Дніпра "на Вкраїні милій".

Вправа «Третій зайвий»

    Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути перешкоду: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

  1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.
  2. Тонший, женьшень, менший.
  3. Батько, призьба, бризкати.
  4. Юність, сміється, умивається.
  5. Цвях, свято, черв’як.
  6. Цар, вчотирьох, Кобзар.
  7. Мавпячий, бур'ян, торф’яний.

КЛЮЧ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Зупинка VІ. Чернеча гора (Слайд 13)

Вибірковий диктант (Виписати із прочитаного вчителем тексту  слова з апострофом, записати фонетичну транскрипцію цих слів)

      Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо вони тут особливі. Це єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів цих птахів. Солов'ї сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, наспівати йому, звеселити його.

     Як тільки спаде надвечір’я, птахи тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий пташиний хор. Слухає цю  хвалу Кобзареві Дніпро. Слухає українське широке поле і вся Україна.

 Зупинка VІІ. Низький уклін тобі, Тарасе! (Слайд 14)

Кожному народові Господь Бог дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Тарас Шевченко.

Двоє заздалегідь підготовлених учні  під музичний супровід читають напам’ять поезію І. Гнатюка  «Цілий світ задивлений на Канів»

                 Цілий світ задивлений на Канів,

                 Дивне місто – що не говори.

                Скільки видно піків та вулканів

                З висоти Чернечої гори.

                День у день – хурделиця чи спека –

                З різних сіл, губерній і країн

                Йдуть до неї люди, як до Мекки,

                Йдуть до неї люди на поклін.

                Йдуть каліки, скривджені судьбою,

                Кобзарі,  бродяги, варнаки,

                Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

                Йдуть усі – чужинці й земляки.

                Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

                Йдуть і йдуть – без ліку  і числа,

                Щоб вогнем Тарасового слова

                Очищати душі і тіла!

Багато школярів приїжджають на екскурсію до Тарасової могили. Ви бачите фото,на якому семикласники нашої школи (теперішні учні 11-А класу)  піднялися сходинками на Чернечу гору, щоб вклонитися Великому Кобзарю. Можливо, і ви зможете побувати у Каневі, щоб подивитися на кручі Дніпра й вклонитися  Тарасу Шевченку.

  Творча  вправа (Від  поданих  слів  утворити  слова  з  апострофом, з  одним  таким  словом  скласти  речення про шану Кобзареві)

Соловей, ластівка,  хлопець,  камінь, Дніпро,єднати, вечір, їздити.

V. Підсумок уроку

Добігла кінця наша подорож стежками Кобзаря. У кожного з вас на уроці були певні здобутки і труднощі. Скажіть: (Слайд 15) Метод «Мікрофон»

  • Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?
  •  Що вас найбільше зацікавило, здивувало?

Учитель: Отже, Тарас Шевченко—пророк, письменник України. Ми повинні шанувати і цінити, що залишено нам у спадок. Людина, яка усе своє життя віддала заради рідного народу. Поки живе мова — житиме й народ як національність (Іван Огієнко). 

VІ. Оцінювання учнів

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 10)

Написати міні-твір на тему «Низький уклін тобі, Тарасе!», уживаючи слова з апострофом.

 

 

docx
Додано
10 січня 2020
Переглядів
1159
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку