26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Як у Стародавньому Китаї розвивалися наукові знання, писемність та освіта

Про матеріал

Розробка уроку дасть можливість дослідити наукові та культурні здобутки Стародавнього Китаю; оцінити внесок Стародавнього Китаю у світову культуру; продовжувати розвивати дослідницькі уміння, навички аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки та висловлювати власну точку зору; розвивати критичне мислення; формувати просторові та хронологічні компетентності; виховувати культуру особистості на принципах доброзичливості і толерантності та поваги, спонукати до самовдосконалення.

Перегляд файлу

Урок 26

ТЕМА: Як у Стародавньому Китаї розвивалися наукові знання, писемність та освіта

6

клас

 

Дата/клас

Мета:

  • дослідити наукові та культурні здобутки Стародавнього Китаю; оцінити внесок Стародавнього Китаю у світову культуру;
  • продовжувати розвивати дослідницькі уміння, навички аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки та висловлювати власну точку зору; розвивати критичне мислення; формувати просторові та хронологічні компетентності;
  • виховувати культуру особистості на принципах доброзичливості і толерантності та поваги, спонукати до самовдосконалення;

Історія України. Всесвітня історія

Д/з

§ 24, сенкан

План

1. Китайські наукові винаходи та відкриття

2. Писемність Стародавнього Китаю

3. Мислитель Конфуцій та його вчення

Тип уроку: урок практичного застосування знань, умінь і навичок

Форма уроку: практичне заняття

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 - 256 с., наочність

 

Структура уроку

 

Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Метод «Мозковий штурм» - які асоціації виникають у Вас, коли Ви згадуєте Стародавній Китай?

 

Мотивація навчальної діяльності

Ваш підручник надрукований на папері. І папір, і найдавніший спосіб друкарства тисячі років тому були винайдені в Стародавньому Китаї. Також важко собі уявити ранок без чаю, а технологію його заварювання та фарфоровий посуд також винайшли китайці. Корабель або літак зіб’ються з курсу без компаса, який так само винайшли в цій давній країні. Китайські майстри вдягали в шовкові одежі заможних людей в усьому стародавньому світі.

Сьогодні на нашому практичному занятті ми дізнаємось не тільки про наукові знання та відкриття, а й про писемність та освіту Стародавнього Китаю.

«Навчайтеся! Коли людина перестав вчитися, вона може втратити і те, чого навчилася раніше»

 

Повідомлення теми, мети, плану уроку

 

Вивчення нового матеріалу

1. Китайські наукові винаходи та відкриття

  • Презентація творчих проектів «Наукові винаходи Стародавнього Китаю»;
  • метод «Прес» - обґрунтування важливості винаходу;
  • метод «Кластер» - узагальнення китайських винаходів;
  • письмове завдання – визначити 4 великі винаходи стародавнього Китаю

2. Писемність Стародавнього Китаю

 

  • робота з таблицею с.111, порівняння різних типів письма;
  • письмове завдання – робота з наочністю (ієрогліфи);
  • робота з підручником, складання логічної схеми «На чому писали в Стародавньому Китаї»

3. Мислитель Конфуцій та його вчення

  • робота з поняттям «Конфуціанство»
  • метод «2-4-разом» - робота з історичними джерелами (афоризми Конфуція).

 

Узагальнення та систематизація знань

Візуальні тести – письмове завдання

 

Підсумки уроку

Культура, наука і техніка Давнього Китаю на кілька сотень років випередили у розвитку європейські країни і зробили видатний вклад у світову скарбницю.

 

Повідомлення домашнього завдання

  • опрацювати § 24
  • метод «Сенкан» - складіть сенкан про Стародавній Китай

1. Китайські наукові винаходи та відкриття

 

Китай - країна, у якій було зроблено багато відкриттів та винаходів, що ними користуємося й сьогодні. Додому Вам було завдання підготувати творчі проекти «Наукові винаходи Стародавнього Китаю».

 

Завдання 1. Презентація творчих проектів «Наукові винаходи Стародавнього Китаю».

Учні називають по одному винаходу і аргументують свій вибір методом «ПРЕС», пояснюючи де (для чого) цей винахід використовувався.

 

Паралельно на дошці відбувається узагальнення китайських винаходів методом «Кластер».

 

Завдання 2. Із перелічених винаходів оберіть 4 найважливіші, на Вашу думку.

Чотири великі винаходи Стародавнього Китаю — так китайські дослідники китайської культури охрестили найважливіші винаходи Китаю. Подумайте і назвіть 4 найважливіші для Вас винаходи. Поглянемо, чи співпадуть Ваші думки з поглядами дослідника китайської культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Писемність Стародавнього Китаю

 

Для запису слів китайці користуються ієрогліфами. Вони виникли з картинок, які люди малювали в давнину. Для кожного слова була своя картинка. Минав час, дедалі більше ставало слів і картинок-ієрогліфів для них. На сьогодні в китайській мові відомо 80 тис. ієрогліфів. Культурній людині достатньо вміти писати і читати 5—6 тис. ієрогліфів, а щоб надрукувати сучасну газету, потрібно «лише» 4 тис. ієрогліфів.

 

Завдання 1. Визначте за таблицею с. 111 типи письма, що набули поширення у Єгипті, Дворіччі, Фінікії та Китаї. Порівняйте їх.

- Людина -  rén

  - Дерево -         

- Ліс - sēn

– 1 yī            

 

– 2 èr           

 

– 3 sān

  – вітання - ní  hǎo

 

Завдання 2. Який тип письма опанувати найлегше?

Легенда про появу ієрогліфів

Перші ієрогліфи, як вважають китайці, створив імператор Фу Сі п'ять тисяч років тому. Гуляючи берегом річки Хуанхе, імператор побачив дракона, що з'явився над поверхнею води. На його спині виднілися дивні знаки. Імператор придивився і змалював їх. На основі цих знаків він створив вісім малюнків, що складалися з різних комбінацій прямих довгих та коротких ліній. Це і були перші ієрогліфи.

Давайте ж познайомимося з китайськими ієрогліфами.

 

Завдання 3. Подумайте, що можуть означати ці ієрогліфи

 

Завдання 4. Прочитати текст с. 112 підручника та заповнити схему «На чому писали в Стародавньому Китаї»

Ієрогліфи писали стовпчиками згори донизу тушшю за допомогою пензлика. Китайці з повагою ставилися до знарядь письма — пензлика, туші, паперу і каменя для розтирання туші. Вони називали їх «чотири коштовності вченої людини».

 

Завдання 5. Протягом читання тексту ви зустрічали числа: ІІІ тис.,   52,  10 тис. – що вони означають?

ІІІ тис.   – років тому виникла писемність у Китаї
52 – риски може бути максимально у китайського ієрогліфа
10 тис. – ієрогліфів використовували стародавні китайці

 

4. Освіта Стародавнього Китаю

 

Завдання. Опрацюйте с. 113-114 підручника. Читаючи текст, застосуйте метод опорних слів – випишіть ті слова і словосполучення, які Ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту.

 

 

Можливі опорні слова:

  • Повага.
  • «Шість мистецтв».
  • Школи.
  • Історія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                Лист самооцінювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Мислитель Конфуцій та його вчення

 

Найвідоміші і найшановніші твори Стародавнього Китаю, написані ієрогліфами належать авторству видатного мислителя Конфуція (Кун Фу-цзи, «Вчитель Кун») 551 - 479 рр. до н.е.
 

Завдання 1. Познайомитись із афоризмами Конфуція, пояснити їх, обрати  найактуальніший афоризм для сучасної людини.

Афоризм Конфуція

Про які якості людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

уважна

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

лідер

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

мудра, добра, розсудлива

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

діяльна, активна, енергійна

 

Завдання 2. Обговорити свій особистий вибір за методом «Два — чотири — всі разом». Визначити, які чесноти мають переважати у сучасної людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

Афоризм Конфуція

Про які якості (риси характеру) людини йде мова?

Часом ми бачимо багато, проте не помічаємо найголовнішого.

 

Якщо тобі плюють у спину — значить ти йдеш попереду.

 

Не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.

 

Можна усе життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Релігія Стародавнього Китаю

 

  • Язичники
  1. Світ і людей створили боги та духи.
  2. Вони дару­вали людям знання і надавали своє заступни­цтво, інколи навіть усупереч волі Верховного Володаря.
  3. Китайці вірили, що всі природні явища та сти­хійні лиха відбуваються за волею богів і духів.
  4. Вони вважали, що існують боги сонця, місяця, дощу, вітру, землі та води. У кожної гори, річ­ки, джерела є свої духи.
  5. Усім їм необхідно по­клонятися і приносити жертви
  6. Існував розвинений культ предків. Китайці віри­ли, що душі померлих залишаються жити серед людей і можуть втручатися в їхні справи: допо­магати, захищати від злих духів тощо. Їм також приносили жертви та просили їх про допомогу

 

  • Із виникненням держави влада царя, а потім — імператора, стала обожнюва­ною. Правитель вважався «Сином Неба», представником Верховного Володаря на землі. Свою державу китайці називали «Піднебесною імперією», а себе — «меш­канцями Піднебесної».

 

  • Одним із головних принципів вірувань стародавніх китайців був поділ усього іс­нуючого на дві першооснови — інь і янь.
  1. Інь уособлював жіночу першооснову, був пов'язаний з Місяцем, усім темним, по­хмурим і слабким.
  2. Янь пов'язувався з чо­ловічою основою, з усім світлим, яскра­вим, твердим і сильним.
  • Інь вважався негативною силою, а Янь позитивною. Вони були взаємопов'язані й гармонійно взаємодіяли

 

  • Релігії поширені у Китаї:
  1. Конфуціанство
  2. Даосизм
  3. Буддизм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конфуціанство

 

  • Конфуціанство виникло на рубежі VI—V ст. до н.е.
  • Засновником вчення вважається мандруючий проповідник Кунцзи, латинською мовою — Конфуцій (Кон Фуцзі) (551—479 pp. до н. е.).
  • Він створив своє вчення, яким китайці керуються вже впродовж 25 століть.

 

  • Виникнувши спочатку як фі­лософське вчення, конфуціанство в 59 р. до н.е. стає релігією.
  • Самого Конфуція відтепер стали вважати богом.
  • Конфуцій виклав своє вчення у вигляді бесід з учнями, які пізніше були зібрані у книгу «Луньюй» («Бесіди та судження»). Багато віків ця книжка була основним підручником у китайських школах. Діти вчили її напам'ять.

 

  • Згідно з цим вченням
  1. верховним божеством є Небо.
  2. Імпе­ратор вважався сином Неба і тому виходило, що влада над іншими людьми дана йому богом.
  3. Кожна людина посідає призначене їй місце. З волі Неба суспільство поділене на «керуючих» — благородних людей, здатних до самовдосконален­ня, і «керованих» - упосліджений люд, який му­сить годувати та утримувати «керуючих». Голов­ний принцип у вченні Конфуція: «Правитель по­винен бути правителем, батько—батьком, син—си­ном». Те, що конфуціанство освячувало нерівність людей, стало причиною підтримки його прихиль­ників правителями Китаю.
  4. Вчення мало і позитивні риси:
    • Конфуцій був засновником першої в світі приватної шко­ли і викладав у ній.
    • він закликав чинов­ників учитися, справедливо вважаючи, що тільки освічена людина може обіймати державні посади.
  5. Проте в основі вчення лежало негативне став­лення до всього нового. Знаменита фраза Конфуція: «Я передаю, а не створюю» - стала причиною боротьби конфуціанців проти запровадження пи­саних законів. Пізніше учні Конфуція пристосу­вали його вчення до потреб імперії, і воно стало державною релігією, яка проіснувала до початку нашого століття.

 

 

  • Висловлювання (афоризми) Конфуція:
  1. Правитель має бути правителем, батько — батьком, а син — сином.
  2. Люди не повинні порушувати закони.., інакше в країні почнуться міжусобиці, чвари, безладдя.
  3. Найголовніший обов'язок кожної людини — шанувати своїх батьків: годувати їх найкращими стравами, журитися, коли вони хворі... доглядати їхні могили.
  4. Чого собі не побажаєш, того не роби й іншим.
  5. Не будь легкий на слова, не говори недозволеного.
  6. Немає слова без відповіді, немає добра без подяки.
  7. Коли зробив помилку, не бійся її виправити.
  8. Молоді люди мусять удома виявляти повагу до батьків, а поза, домом — пошану до старших, серйозно і чесно ставитися до справи, безмежно любити свій народ і товаришувати з добрими людьми. Якщо після цього в них ще будуть сили, нехай читають книжки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Даосизм

 

  • Даосизм - філософське вчення, яке виникло в Китаї у V—III ст. до н. е. і релігією.
  • Являючись суперником конфуціанства, даосизм з часом також перетворився у релігію. її сповідува­ла більшість учасників повстання «жовтих пов'язок».

 

  • Поява даосизму була пов'язана з ім'ям мудреця Лао-цзи (Лі Ер), сучас­ника Конфуція. Його ім'я в перекладі означає «ста­рий філософ».
  • Лаоцзи згадується в давніх китайських легендах як засновник світу. Так, повідомляється, що він "змінив своє тіло": ліве око перетворилося на сонце, праве — на місяць, голова — на гору Куньлунь, борода — на планети й небо, кістки — на драконів, плоть — на тварин, нутрощі — на змій.
  • Він вважається автором «Дао Де Цзін» («Книги про шлях і доброчинність»).

 

  • Згідно з цим вченням
    1. Слово «дао» приблизно перекладається як «шлях». Лао Цзи повчав, що все живе і неживе проходить однаковий шлях — від народження до зникнення. Це шлях, яким ідуть усі — зорі і Сонце, люди і тварини, неживі предмети і живі істоти.
    2. Сенс, ціль і ща­стя життя — пізнати свій Дао — знайти свій шлях самовдосконалення
    3. Основна дія — У вей (недіяння) — поступливість, покірність, відмова від боротьби. Людині нічого не потрібно робити, найкраще — спостерігати
    4. Ідеал суспільства — відмова від розкоші, простота, самовдосконалення. Адже в світі все влаштовано розумно й правильно. Людина своєю нерозумною поведінкою може порушити світовий поря­док і заподіяти собі зло.
    5. Дао­сизм швидко розповсюдився серед тих, хто ви­ступав за рівність усіх жителів Піднебесної. Наув популярності серед простих людей.
    6. Лао Цзи — даоси — засуджували гніт, війни, виступали проти ро­зкоші та багатства, зловживань владою.
    7. Лао-цзи вважав, що люди повинні відмовитись від досягнень техніки та науки, від збройних зіткнень. Тоді зміниться людська вдача і країни перестануть во­рогувати між собою.

 

  • З ПОВЧАНЬ ФІЛОСОФА ЛАО ЦЗИ
  1. Слід зробити своє серце байдужим, твердо зберігати спокій, тоді все у світі саме змінюватиметься, а нам лишатиметься тільки споглядати.
  2. У світі багато різних речей, але всі вони повертаються до свого початку. Повернення до початку називається спокоєм.
  3. Той, хто діє, зазнає невдачі. Той, хто чимось володіє,— втра­чає, а потім за цим жалкує. Наймудріший не діє, і тому не зазнає невдач. Він нічого не має і тому нічого не втрачає. Він просто пливе за течією життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Давньокитайські міфи

 

  • На жаль, на відміну від індійських міфів, китайські значною мірою були втрачені, до наших днів дійшли лише розрізнені уривки, розсіяні по творах давніх авторів.
  • Ці уривки не мають певної системи, як, наприклад, міфи Індії або Греції. Цьому є кілька пояснень:
    1. Умови життя і землеробства в долині Хуанхе були складними, головною для китайців була боротьба за існування, тому вони не створили великих епічних творів.
    2. Фантастичні перекази про богів та надприродні сили не узгоджувались з конфуціанським вченням, що стало державною ідеологією Китаю, а тому їх намагалися пояснювати раціонально. Це перетворювало міфи на історичні оповідання.
    3. Не існувало певної традиції міфотворення. Нові міфи нашаровувались на старі та витісняли їх. Але й нові міфи не ставали популярними в народі і майже не збереглися.

 

  • Уявлення китайців про створення світу та появу людей
  1. Перекази міфів про Паньгу
    • Яйце, що дало початок Паньгу, зародилося із хаосу. В яйці зародився першогіредок Паньгу. Він спав і ріс. Минуло 18 тис. років, перш ніж він прокинувся. Прокинувшись, він побачив навколо лише чорну пітьму, дістав сокиру і розколов яйце зсередини на дві частини. Так небо відокремилось від землі. Паньгу стояв між небом і землею та утримував їх, щоб вони знов не з'єднались.
    • Коли Паньгу помер, його дихання перетворилося на вітер і хмари, очі — на сонце і місяць, руки й ноги — на 4 сторони світу, кров — на ріки, плоть — на землю, волосся, вуса та шкіра — на зірки, трави й дерева, зуби і кістки — на метали і коштовне каміння, піт — на росу та дощ.
    • З тіла Паньгу також виникли різні верстви людей: душа стала імператором, кістки — чиновниками, паразити на тілі — простолюдинами.
  2. Переказ міфу про Нюйву
  • Людей створило жіноче божество — Нюйва. Вона ліпила їх на березі озера, дивлячись на своє відображення, тому люди схожі на неї.
  • Богиня довго працювала і стомилася. Тоді вона взяла мотузку, вмочила її у глину і струсила цю глину на землю. З грудочок, що впали на землю, виникли нові люди. Вони жили і вмирали, а Нюйва геть стомилася їх робити.
  • Тоді вона наказала людям одружуватись і народжувати дітей. Після цього рід людський продовжується без втручання богів.

 

  • Уявлення китайців про будову світу та світове дерево
  1. Подібно до єгиптян, китайці уявляли землю чотирикутною, яку з усіх сторін оточують світові води, що поділяються на 4 моря. Китайці вважали, що їхня країна знаходиться в центрі Всесвіту, тому її називали Серединною державою. Серцевиною космосу була священна гора Син Неба.
  2. Далеко на сході, в долині світла, знаходилося світове дерево (шовковиця). На гілках шовковиці жило 10 сонць, а на її верхівці сидів півень, що сповіщав про початок нового дня і розганяв усю нечисту силу. Ще одне світове дерево знаходилось на заході, його листя було схоже на зірки і випромінювало світ ночі.

 

  • Міфи про край безсмертних
  1. Мрії китайців про щасливе життя відобразились у переказах про країну (острови) безсмертних. В цій країні можна не обробляти землю, але мати вдосталь їжі, не ткати, але мати гарний одяг, тобто непотрібно працювати. Будинки там — із золота й нефриту, птахи та звірі — з білого шовку, дерева — з перлів та коралів, а їх плоди дарують вічне життя.
  2. Чутки про ці острови здавалися настільки реальними, що один з китайських правителів послав на їх пошуки спеціальну експедицію. Звичайно ж, експедиція безслідно зникла. Подібні спроби робилися ще кілька разів, але всі вони закінчувалися провалом.

 

  • Поклоніння горам у китайській міфології
  1. Давні китайці поклонялись горам, реально існуючим та міфічним. Існував культ 5 священних гір, розташованих у 4 сторонах світу та в центрі.
  2. Понад усе китайці поклонялись горі Тайшань. Тайшань (буквально Гора Сходу, тобто Східна гора) — гора в китайській провінції Шаньдун (Центр-Сх Китай) заввишки 1545 м. Вона вважалася «світовою горою», шо з'єднує небо й землю. Найсильніша клятва китайців починалася словами: «Поки Жовта річ­ка (Хуанхе) не зміліє, поки Велика гора Тайшань не зрівняється із землею, при­сягаюся...». Гора Тянь-Шань вважалася покровителькою імператорського дому, їй приносили жертви.

 

  • Образи тварин у китайській міфології
  1. Китайці вважали, що земна родючість залежить від жаб, змій та черепах. Цих тварин вважали священними, зверталися до них з молитвами про вологу, дощ, урожай. Навіть їх зображення були священними. Наприклад, в імператорських палацах розміщували статуї жаб. Часто згадуються у міфах білий тигр, червоний птах, дракон.
  2. Навіть своїх богів китайці уявляли у вигляді фантастичних напівлюдей-напівтварин. Так, Нюйва — це жінка зі зміїним хвостом замість ніг, дух Луу, що живе на горі Куньлунь, має обличчя людини, тулуб і лапи тигра та 9 хвостів. Сянглу мав 9 людських голів та синє зміїне тіло.

3. Мова Стародавнього Китаю

 

  • У мові давнього Китаю були тільки односкладові слова. Жодне з них не змінювалося. При розмо­ві китайська мова нагадує спів. Ставити слова можна тільки в певному порядку. Якщо порядок слів змінити, то змінюється й зміст.
  • У китайській мові багато образних зворотів. Напри­клад, речення: «Треба докласти багато зусиль» дослівно перекладається: «Треба докласти зусилля дев'яти волів і двох тигрів». Вислів «охоронці імператора» дослівно перекладаєть­ся як «кігті і зуби імператора».

 

  • Писати китайці навчилися дуже давно, ще 4 тисячі років тому (II тис. до н. е.). Відтоді їхня писем­ність майже не змінилася.
  • Для запису слів китайці користуються ієрогліфами.
  • Перші ієрогліфи, як вважають китайці, створив імператор Фу Сі п'ять тисяч років тому. Гуляючи берегом річки Хуанхе, імператор побачив дракона, шо з'явився над поверхнею води. На його спині виднілися дивні знаки. Імператор придивився і змалював їх. На ос­нові цих знаків він створив вісім малюнків, що складалися з різних комбінацій прямих довгих та коротких ліній. Це і були перші ієрогліфи.
  • Ієрогліфи виникли з картинок, які люди малювали в давнину. Для кожного слова була своя кар­тинка. Минав час, дедалі більше ставало слів і картинок-ієрогліфів для них.
  • На сьогодні в китайській мові відомо 80 тис. ієрогліфів. Культурній людині достатньо вміти писати і читати 5—6 тис. ієрогліфів, а щоб надруку­вати сучасну газету, потрібно «лише» 4 тис. ієрогліфів.
  • Ієрогліфи писали стовпчиками згори донизу тушшю за до­помогою пензлика.
  • Китайці з повагою ставилися до знарядь письма — пензлика, туші, паперу і каменя для розтирання туші. Вони називали їх «чотири коштовності вченої людини».
  • Каліграфія (написання ієрогліфів) є своєрідним видом китайського мистецтва.

 

  • З давніх часів зберег­лося багато старовинних предметів з написами. Це бронзові вази, храмові дзвони, кам'яні барабани. Археологи знаходять панцирі черепах і баранячі лопатки з написами. їх використо­вували для ворожіння, на них писали запити до богів: чи піде дощ, чи переможуть ворогів, чи потрібно приносити людські жертви. Кістки палили на вогні і за тріщинами, що утворювалися, визначали волю богів.
  • На кістках тварин і на панцирах черепах не можна було записати великий текст. Для цього почали використовувати бамбукові пластини. На них писали дерев'яною паличкою, вмочаючи її у лак, зроблений із соку дерева. У верхньому краї дощечок просвердлювали дірочки і зв'язували їх докупи шкіряним чи шовковим шнурком. У бам­букових книжках записували народні перекази, пісні, доку­менти. Один з китайських літописів так і називається: «Бамбу­ковий літопис». Ці книжки мали значну ваду — вони були занадто важкі. Наприклад, бамбукову книжку одного вченого III ст. до н. е. перевозили на п'яти возах.
  • Коли з'явився шовк, то накази імпера­тора, важливі документи, твори вчених почали писати на ньому. Писали на шовку пензликом, вмочаючи його в туш, виготовлену із соснової сажі. Але шовк дуже дорогий матеріал, тому він не годився для широкого вжитку.
  • У і ст. китаєць Цай Лунь придумав, як робити папір з кори дерев, конопель, ганчір'я та старих рибальських сіток. Відтоді папір став широко використовува­тися. Проолієним папером китайці заклеювали вікна в своїх будинках (фанзах), з нього робили парасольки і віяла. Худож­ники малювали на папері картини. Але найбільшої популярності папір набув як матеріал для письма. Китайські паперові книжки нагадували гармошку, тому шо аркуш не розрізували, а складали.
  • Переписування книжок від руки — дуже важ­ка і тривала справа. Тому пізніше, у IX ст., китай­ці винайшли, як друкувати книжки: на де­рев'яних дошках вирізали ієрогліфи, покривали їх фарбою і притискували до аркуша паперу.

 

  • У Китаї з давніх-давен існувала багата література.
    1. У казках та легендах розповідалося про диво­вижні пригоди людей, лаоських ченців-чародіїв, перевертнів-лисів.
    2. Китайці тонко відчували красу природи й описували її у своїх віршах.
    3. Першим поетом Китаю, який присвятив свою творчість жіночій красі та коханню, став Сун Юй (290-223 рр. до н.е.).
    4. Поезія була тісно пов'язана з музикою; вірші прийнято було співати.

4. Культура Стародавнього Китаю

 

  • Наукові знання
  1. Китайські астрономи вивчали рух Сонця, Місяця і п'яти планет стосовно нерухомих зірок, склали карту зоряного неба і позначили на ній близько 2500 зорь (саме стільки бачить людина неозброєним оком), які входять у 320 сузір'їв, дали назви 28 сузір'ям, знали, що Місяць сяє не власним світлом, а відображає сонячне світло. Китайські астрономи в 28 р. до н.е. вперше по­мітили плями на сонці, уміли передбачати сонячні й місячні затемнення. Створили точний календар, у 104 р. до н. е. обчисливши три­валість року — 365,25 днів.  Учений Чжан Хен (78-139 рр. н.е.) створив модель, яка відтворювала рух небесних тіл, а також найдавніший сейсмографприлад для визначення сили підземних поштовхів при землетрусах.
  2. Китайські математики знали десят­кові дроби та дії з від'ємними числами, уміли робити точні підрахунки, необ­хідні для будівництва каналів, укріплень і палаців.
  3. Досягненням світового значення у галузі фізич­них знань стало винайдення компаса. Компас був відомий уже за часів Цінь Ши Хуанді. Він мав вигляд квадратної пластини з магнітною ложкою, що знаходилась на її поверхні і вільно оберталась, незмінно вказуючи своєю ручкою на південь.
  4. У розвитку медицини слід відзначити появу ка­талога книг, присвячених лікуванню різних хво­роб і способів визначення захворювань за пуль­сом, які розробив Чжан Чжунцзин. Китайські лікарі вміли лікувати чимало хвороб за допомогою лікарських рослин. Вони відкрили тонізуючі властивості чаю, який спочатку використовувався як ліки. Відкрили знеболюючі властивості соку деяких рослин і використовували їх під час хірургічних операцій. Застосу­вання лікувальної гімнастики. Уперше у світі китайські лікарі розробили новий метод ліку­вання хворих — голковкалування. Акупунктура — голкоте­рапія — вплив особливими голками на біологічно активні точки людини
  5. Розвивалась у Стародавньому Китаї й історич­на наука. Найвидатнішим істориком був Сима Цянь (приблизно 145-86 рр. до н.е.). Він написав 130-томну історію Китаю від найдавніших часів до кінця правління імператора У-ді.

 

  • Ремесла
  1. До видатних успіхів китайського ремесла нале­жить старовинне лакове виробництво. Китайські лаки високо цінувалися за унікальні властивості. Вони, мали здатність консервувати дерево, протистояти дії кислот та високих темпе­ратур (до 500 °С).
  2. Ми вже говорили про виробництво китайського шовку. Шовковичний черв'як (тутовий шовкопряд) не прижився в жодній з країн світу, хоча було бага­то спроб його вивезти. Не зупиняло торговців навіть те, що вивіз шовкопряда з Китаю карався смертю.
  3. Виготовлення паперу. У I ст до н.е. в Китаї був винайдений папір. Її виготовляли з прядива, рослинних волокон (бамбука). Вся ця маса вимочувалася або виварювалася, а потім поміщалася у форми. Потім листи пресували і просушували на нагрітій стіні. Цей матеріал був сповна придатний для письма і дуже дешевий. Пізніше, в VIII ст., навчилися виготовляти відтиски з дерев'яних дощок, на яких був вирізаний малюнок або текст, забарвлений фарбою. Так вперше з'явилася друкарська  справа. У XI ст китайці винайшли розбірний шрифт.
  4. У VI ст. китайські майстри винайшли фарфор (порцеляну), з якої почали робити чашки та красиві вази. Перш ніж зліпити посуд, порцелянову глину — каолін — закопували в землю на кілька десятиліть. Порцеляновий посуд був дуже гарний і дорогий. Його прода­вали на вагу золота. Технологію виробництва фарфору тримали в секреті, особливо від чужоземців.
  5. Будівництво (іригаційні споруди, храми, піраміди, палаци, фортеці). Великий китайський мур - серія кам’яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії проти вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина муру була збудована ще в 5 столітті до н.е. Пізніше, будівництво нових секцій тривало аж до 16 століття включно. Великий мур з усіма його секціями простягається на 8,851.8 км. 
  • Музика
  1. Китайці — дуже музикальний народ. Вони так люблять музику, що навчилися ще в далеку давни­ну робити музичні інструменти «восьми видів»: з каменю, шовку, бамбука, дерева, металу, шкіри, гарбуза й глини.
  2. Три основні групи музичних інструментів — струнні, духові, ударні.
  3. Але королевою інструментів була цінь, на якій грали, легко доторкуючись кінчиками пальців до струн. Цінь нагадує наші цимбали. Сім струн символізували сім відомих китайцям планет. Китайці вважали, що людина ніколи не повинна розлуча­тися з цінь, бо її звуки допомагають удосконалювати розум і спрямовувати свої бажання на добро.
  4. За часів правління імператора У-ді була ство­рена «музична палата». Тут зберігалися тексти народних пісень, писались музичні твори.

 

  • Мистецтво
  1. Китайські будівничі створювали грандіозні споруди. Головним будівельним матеріа­лом слугувало дерево. Споруди прикрашалися вкритими різьбленням дерев'яними колонами й фігурами фантастичних тварин. Стіни будинків прикрашалися розпи­сами і картинами, намальованими на папері або шовку. На жаль, про будівлі того часу можна судити лише по глиня­них моделях та зображеннях на рельєфах. Ці будів­лі були, звичайно, дво- та триповерховими з баш­тами, і мали багатоярусні черепичні покрівлі.
  2. Високої майстерності досягли скульптори. У гробниці Цінь Ши Хуанді знайдено шість тисяч фігур піхотинців і вершників у натуральну величину, що були виготовлені з обпаленої глини. Зберег­лося також чимало скульптур, виконаних із каменю, бронзи й дерева. Китайські майстри виготовляли вишуканий бронзовий посуд, прикрашений золотом, сріблом і коштовним камінням. На ньому також зображували краєвиди, фантастич­них драконів, сцени військових походів тощо. У VI ст. було відкрито спосіб виготов­лення посуду з порцеляни, який вкривали спеціальними емалями і розписами
  3. В цей же час у Китаї виник театр.

 

  • Винаходи - Порох. Компас. Сейсмограф. Порцеляна. Шовк.

 

 

 

doc
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.)
Додано
29 серпня 2018
Переглядів
1526
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку