28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Загальні екологічні проблеми Азовського та Чорного морів

Про матеріал
Стаття для проведення позакласниї заходів, науковиї гуртків, написання робіт МАН
Перегляд файлу

Стаття     учителя економіки Буриліної Інни Вячеславівни  

Загальні екологічні проблеми Азовського та Чорного морів

      Розглянемо проблему забруднення морських акваторій на прикладі Чорного і Азовського моря.  Хоча тема нашої роботи стосується лише північного Приазов’я, але ж не можна відділяти проблеми Чорного моря від проблем Азовського моря за відомими для всіх причин. 

      Аналіз екологічної ситуації свідчить про те, що екосистема Чорного та Азовського  морів  відчуває значне антропогенне навантаження, деякі ділянки акваторії втратили здібність до самоочищення. Найбільше антропогенне навантаження випробовує прибережні частини  Чорного моря та Азовського моря, особливо в зоні діяльності портів, гирл річок, а також в зоні розміщення крупних міст.

З 23 видів промислових риб, які здобувалися в 1965 р., залишилося лише п'ять. У 1957 р. в Чорному морі була велика популяція дельфінів, їх улов щорічно складав 35 тисяч особин. Після різкого скорочення їх кількості улов цих тварин давно заборонений. За популяцію дельфінів Азовського моря буде докладно описано вище.

      Сімнадцять європейських країн забруднюють Чорне море, а разом з тим і Азовське. Одним з провідних чинників, які формують екологічний стан морських вод, є забруднення, які поступають в Чорне море із стоками великих європейських річок. Щороку з ними в Чорне та Азовське моря потрапляють сотні тонн забруднюючих речовин. Це стосується в основному біогенних речовин, мінеральних добрив, пестицидів і нафтопродуктів.

      До відома, із загальної кількості промислових і побутових стічних вод, які поступають щорічно в Чорне море, 60 % поставляють Дніпро, Дністер і Дунай, до 20 % - побережжя Північного Кавказу, близько 10 % - район Севастополя і по 5 % - побережжя Одеси, Південний берег Криму і берег Грузії.

     У 1996 році в Стамбулі була проведена перша міжнародна конференція з проблеми захисту навколишнього середовища Чорного моря. Її організатором  була  Рада Європи. Також в 1996 році в місті  Євпаторія була проведена міжнародна конференція з проблем місцевого самоврядування і екології в басейні Чорного моря, Дніпра і Дунаю.

     До фінансування робіт по захисту Чорного  та Азовського морів приєднався світовий банк. Багато в цьому напрямі робить Європейський парламент. У 2000 році затверджено Положення про Державну інспекцію по охороні Чорного моря Міністерства екології і природних ресурсів України.

     Якщо Чорне море на фанові екологічної кризи, то Азовське море - зона екологічної катастрофи.  Деградація Азовського моря почалася з моменту збільшення солоності його води унаслідок зменшення надходжень в нього річкового стоку Дону і забруднення вод басейну моря.

      Визначено декілька основних причин, що сприяють екологічній катастрофі Азовського моря:

- зменшення річкового стоку (недолік прісної води);

- скидання забруднених стічних вод, зокрема металургійного комбінату «Азовсталь»;

- пестициди і добрива, побутові відходи і каналізаційні стічні води;

- браконьєри (зникнення осетрових риб).

     Щоб запобігти екологічній катастрофі Азовського моря, необхідно різко скоротити безповоротне вилучення річкового стоку і понизити рівень забруднення.

Вивчаються можливості будівництва дамби між Азовським і Чорним морями з метою обмеження надходження в Азовське море солоних чорноморських вод, розробляються варіанти біомеліорації басейну Азовського моря, реконструкції іхтіофауни, встановлення квоти на промисел осетрових риб.

     Важливим завданням досліджень на перспективу до 2020 р. в Азовському морі є проблема реаклиматизаціі зникаючих цінних порід риб. Починаючи з початку 60-х років минулого сторіччя, улови цінних азовських прохідних і напівпрохідних риб неухильно знижувалися і в даний час на північному Приазов’ї, а також на кожній ділянці риболовецького промислу  не перевищують 800 т., тобто в порівнянні з 1951 р. (37720 т) зменшилися майже в 50 разів. Для збереження і відновлення природного відтворення цінних видів риб Азовського моря необхідне проведення наступних заходів:

- здійснення весняних рибо-нерестових проходів  з Цимлянського і Краснодарського водосховищ і створення необхідних гідрологічних умов в річках Дон і Кубань для нерестовищ, а також в їх дельтах;

- будівництво рибохідно-нерестових каналів в обхід всіх гідровузлів на річках з метою безперешкодного пропуску виробників прохідних  риб на нерестовища;

- забезпечення ефективними засобами рибозахисту  існуючої мережі водозабірних споруд;

- розробка і реалізація програм розчищення малих річок і проток з метою відновлення їх водного балансу;

- поліпшення якості води в річках і рибогосподарських водоймищах за рахунок належного очищення промислових, комунальних і сільськогосподарських стоків;

- проведення комплексних меліоративних для рибовода робіт на лиманах.

Інтенсивна антропогенна дія на природні ресурси Азово-чорноморського басейну зумовила негативні зміни його екосистеми: редукцію біорізноманітності, катастрофічне зменшення цінних видів біоресурсів, запасів осетрових риб. У справжній період це найважливіший напрям по запобіганню негативному антропогенному впливу знаходиться в депресивному стані, не має належної матеріальної підтримки ні на регіональному, ні на федеральному рівнях. В умовах, що склалися, першочерговим завданням в проблемі розвитку осетрового господарства басейну є розробка Програми ефективного поповнення запасів осетрових риб, створення економічних передумов для комплексного розвитку цього напряму (наука і виробництво), тим більше що приймальна потужність моря велика (більше 200 млн. штук/рік  стандартної памолоді). Поетапне збільшення об'ємів штучного відтворення (2010 г.- 15; 2015 р. -25; 2020 р. - 40 млн. штук/рік) дозволить довести улови до 2-2.5 тис. тон. Це реально за умови модернізації тих, що існують і будівництві нових ферм, де розводять осетрові породи риб, вдосконаленню і розробці нових технологій розведення осетрових. Слід враховувати, що осетрові є важливим об'єктом не тільки промислу, але і інтенсивної товарної аквакультури. Басейновими науковими і практичними організаціями розроблена і освоєна промислова технологія, що дозволяє отримувати сотні тонн товарних осетрових за наявності достатньої кількості якісного посадочного матеріалу, виробничих потужностей і підтримуючих виробництв (зокрема, по виробництву кормів).

    У сучасних умовах і на перспективу зростає економічне значення північної зони Приазов’я , як місце можливого і інтенсивного розвитку міжбасейнових транспортних комунікацій (значні об'єми транспортування нафтопродуктів, хімічних і сипких речовин і інших вантажів). Для розробки науково-методичних основ захисту інтересів галузі в Азово-чорноморському басейні на сучасному етапі, проведення ефективних заходів по охороні і збереженню водних екосистем необхідно:

- здійснювати моніторинг якості середовища водних екосистем Азово-чорноморського басейну і розробку природоохоронних заходів, направлених на охорону середовища і водних біоресурсів;

- розробити методики оцінки збитку, що наноситься біоресурсам і місцю їх існування від судноплавства;

- проводити оцінку збитку біоресурсам і місцю їх існування від будівництва і експлуатації портів;

- ретельно проаналізувати і переглянути існуючі нормативні і правові бази з метою зниження негативної дії господарської діяльності на стан водних біоресурсів і місце їх існування, для посилення позицій галузі при захисті своїх інтересів;

- розробити пропозиції по збереженню біорізноманітності Азовського і Чорного морів.

 

docx
До підручника
Економіка (профільний рівень) 11 клас (Радіонова І. Ф., Радченко В. В.)
Додано
13 серпня
Переглядів
11
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку