Залежність швидкості ферментативної реакції від різних чинників
Будь-які ферменти мають різну активність в залежності від температури, рН середовища, співвідношення кількостей реагуючих речовин тощо. Саме при виконанні наступних лабораторних робіт учні мають з’ясувати, як залежить швидкість ферментативної реакції від різних чинників.
Лабораторна робота №1
Залежність швидкості ферментативної реакції від температури
Мета: дослідити залежність швидкості ферментативної реакції від температури, перевірити вміння добирати необхідні реактиви та обладнання.
Реактиви: 1) індикатор бромтимоловий синій, 2) насичені розчини ацетилхолінхлориду, ацетилсаліцилової кислоти та бутилацетату, 3) 1% розчин крохмалю, 4) розчин Люголя (100 мл розчину містять: йоду – 1,0 г, калію йодиду – 2,0 г, гліцерину – 94,0 г), 5) фосфатний буфер рН = 8.
Матеріал дослідження: слина, розведена 1:10, екстракти з мікробних культур або насіння, екстракт печінки курки домашньої.
Дослід № 1. Залежність активності амілази від температури
Принцип
Крохмаль при розщепленні ферментами перетворюється на полімери з меншим ступенем полімеризації, далі – в мальтозу, потім – в глюкозу. Таким чином утворюється цілий набір сахаридів:
(C6H10O5)X→ (C6H10O5)Y→ (C6H10O5)Z→C12H22O11→C6H12O6
крохмаль розчинний декстрини мальтоза глюкоза, де x>y>z.
крохмаль
Декстрини, які утворюються при гідролізі крохмалю, також реагують з йодом, але колір комплексу залежить від ступеню полімеризації (див.таблицю 1).
Таблиця 1. Кольорові реакції декстринів з йодом
Декстрин (С6Н10О5)k |
Ступінь полімеризації k |
Забарвлення комплексу з йодом |
Амілодекстрини |
>30 |
Синє чи фіолетове |
Еритродекстрини |
25–29 |
Червоне |
Охродекстрини |
21–24 |
Жовто-коричневе |
Мальтодекстрини |
<20 |
Відсутність забарвлення |
Низькомолекулярні декстрини проявляють ознаки альдегідної форми глюкози, тому що по мірі зменшення полімерного ланцюга росте частка залишків глюкози. Нерозщеплений крохмаль утворює з йодом комплекс фіолетового забарвлення.
Проведення аналізу
У чотири пробірки вносять по 10 крапель крохмалю, у інші 4 – по 10 крапель розчину амілази. Пробірки розділяють по парам 1-5, 2-6, 3-7, 4-8 і розміщують при різних умовах – першу пару поміщають у баню з льодом (0°С); другу залишають при кімнатній температурі (20°С); третю поміщають у водяну баню при t = 38-40°С; четверту – в киплячу водяну баню (100°С). Через 10 хв вміст кожної пари пробірок об’єднують, перемішують і інкубують ще на 10 хв при тих же умовах. По закінченню інкубування з третьої пробірки відбирають три краплини суміші на предметне скло і додають 1 краплю реактива Люголя. Якщо з’являється червоне або жовте забарвлення, то це вказує на завершення гідролізу крохмалю амілазою. Для виявлення результату аналіза в кожну пробірку додають 2 краплі реактиву Люголя і спостерігають за появою забарвлення, за яким роблять висновок про швидкість ферментативної реакції