Значущі частини слова. Основні способи словотвору. Орфограми в префіксах і суфіксах.

Про матеріал
Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про будову слова й основні способи словотвору, про орфограми в префіксах і суфіксах; удосконалювати вміння робити морфемний i словотвірний аналіз слів, визначати в словах орфограми та обґрунтовувати вибір написання відповідними орфографічними правилами; виховувати патріотизм, повагу до майстрів художнього слова; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.
Перегляд файлу

Урок № 69

Тема: Значущі частини слова. Основні способи словотвору.  Орфограми в префіксах і суфіксах.

Мета: систематизувати  й узагальнити вивчене про будову слова й основні способи словотвору, про орфограми в префіксах і суфіксах; удосконалювати  вміння робити морфемний i словотвірний аналіз слів, визначати в словах орфограми та обґрунтовувати вибір написання відповідними орфографічними правилами; виховувати патріотизм, повагу до майстрів художнього слова; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок систематизації  та узагальнення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

 

Хід уроку

 

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання (повтореного з  лексикології).

 

*Виконання індивідуальних завдань за картками.

 

 

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Синоніми підкреслити. Визначити лексичне й граматичне значення виділеного слова.

 

Все літо злі палючі суховії шугали в полі, сушачи думки. Тепер інакший вітер степом віє, він повіва в замети безнадії. Коли вже вихор схопиться новий – не легіт, пустотливий і пестливий, а налітний ревучий буревій?

Г.Кочур.

 

 

 

Картка 2

 

Переписати прислівя, на місці крапок уставляючи антоніми. Вказати антоніми спільнокореневі і власне лексичні. Визначити лексичне і граматичне значення виділеного слова.

 

Плітку в одне вухо впусти, а в друге - ... . Що легко прийде, то легко ... . Боржник весело бере, та ... віддає.  Умів улізти, умій і ... . Малий тілом, а ...  ділом. Хто великого не бачив, той ... дивується. Одні очі і плачуть, і ... . Голова каже: “Іди!” , а ноги: “...”. Менше говори, то ... почуєш. Де свої бються, хай ... не мішаються. Багатому свято, а ... діла багато.

 

Для довідок. Випусти. Піде. Сумно. Вилізти. Великий. Малому. Сміються. Сиди! Більше. Чужі. Бідному.

 

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання таблиці “Будова слова” (с.149).

 

* Бесіда.

        Які значущі частини слова вам відомі?

        Що обєднує значущі частини слова і чим вони різняться?

        Що таке основа слова? Які є основи?

        У чому різниця між похідною й непохідною основами?

        Як співвідносяться основа й корінь?

        Яка роль закінчення? Яку характерну ознаку має нульове закінчення?

 

V. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Вибірковий диктант. Виписати  спільнокореневі слова, виділити в них корені.

 

     До мови рідної уважний, слова споріднені відзнач: житняк – хліб житній, ячник – ячний, пшеничний – булка і калач. Коли у полі колоситься – зернина в колосі, зерня; виймають з печі – паляниця,  хлібець, хлібина, хлібеня. (Д.Білоус.) О слів жорстока і солодка влада! Такі ж близькі звучанням: “рада” й “зрада”! Які ж провалля поміж них страшні! (Б.Олійник.) І що нам домисли, що помисли, що замислів чужих орда? (Є.Гуцало.) Дзвонять дзвони на подзвіння з жовтої дзвіниці. Жовтий вітер несе подзвін в жовте вітровіння. (Ф.Г.Лорка.)  Уже і вечір звечорів – мені не до вечері, я спів почув і враз майнув на вулицю до Мері. (Р.Бернс.)  Горби горбаті горблять спини, й граки чорніють, мов ожина. Імлиста млиста мла імлиться, як куниця. І в млистій млі імлистий ліс імлиться. (Є.Гуцало.)

 

 

*Робота біля дошки. У записаних словах позначити значущі частини. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити повний  розбір виділених слів за будовою (усно).

 

Порада, зеленкуватий, бездіяльний, потривожений, сидячи, світанок, пальто, журі, горілиць, навперейми.

 

* Робота з підручником. Виконання  вправи 293.

 

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання таблиці “Способи словотворення” (с. 151).

 

VІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 297.

 

* Прочитати. Визначити способи  творення виділених слів. Які з цих слів  є авторськими неологізмами? За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити словотвірний аналіз підкресленого слова (усно).

 

Древня праматінко Русь, я твій законний нащадок, що українцем зовусь. (Д.Білоус.) Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козачище! (П.Загребельний.) Народе мій рідний! Твій стяг заповітний, він жовто-блакитний, він жовто-блакитний. (Л.Барабаш.) Жовоблакиттю квітка презавзята цвіте  крізь брук торованих  сторіч у сяйві поранкового багаття. (І.Немченко.) Гей, недругам усім наперекір внесіте прапор вільної держави! (В.Крищенко.) Тут Сагайдачний в кожнім серці плаче: пояничарились козачі юнаки. (Т.Мельничук.) Важко буть безбатченком нашої духовності, у любові праведній, ні, нема гріховності! (В.Каюков.) Ми віримо, що нашому огню належить всяку нечисть  спопеляти. (В.Симоненко.) Один з розділів нашої історії зветься: Українські Січові Стрільці, УСС. (О.Климчук.)

 

VІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Орфограми у префіксах” (с.  154).

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 154-155).

 

VІІІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Словниковий диктант. Виділити в словах префікси, позначити орфограми. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити морфемний аналіз виділених слів (усно).

 

Премудрий, приморський,  причинений, прізвище, розмова, безлюдний, сформульований, зчепитися.

 

 

*Пояснювальний диктант. Позначити орфограми у префіксах слів.

 

І. І Кобзаря думки пророчі ведуть нас у прийдешні дні. (М.Сингаївський.) Яка ж ти, о воле, прекрасна, пречиста! Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів. (Олександр Олесь.) Як жити маю я на чужині? Клекоче плач придушений в мені. (З.Красівський.) Я зневажаю час і зміни всі, на вірність присягаючи красі. (В.Шекспір.) Куди схилюся і до кого? В якому напрямі брести? Вже на притомлених дорогах од родоводу – лиш хрести. (М.Осадчий.) О епохо розбрату й безладдя, ти людей вбиваєш і сади! (В.Базилевський.) Ти не тривожся, що обіч – провалля, скільки невпевнених в прірву зірвалось! (В.Герман.) І мовчать, як сон, премудрі верби. (Д.Фальківський.) Я знаю: трави міцно прикуті  ногами до галери степу. (Т.Мельничук.) Минуле не гортають, а пригортають, як пянкий романс. (Н.Яницька.)

     ІІ. Серденьком бється джерельце цілюще, з ним розмовляю один на один. (М.Осадчий.) Неначе випурхнула з казки пречиста райдуга-дуга. (І.Драч.) Прекрасні дні, в минулім потонулі! Я пю блаженним слухом клич зозулі. (М.Орест.) Горобиної ночі присниться даленіючий лет журавля. (В.Базилевський.) Вартують вечір безшелесні буки, снує багаття диво позолот. (М.Сарма-Соколовський.) Волала ніч: “Не розбудіте тишу!” (В.Герман.) Схлипують вікна: під вікнами примерзли квіти. Але ж землі – родити?! (В.Поліщук.) А заметіль заграє навкруги. А потім спатиме в німім безсиллі. (М.Сарма-Соколовський.) І в темну прірву манять, звуть нудьга й безмежний сум. (М.Філянський.) Дівчиськом запальним розмріється весна. (А.Волинська.)

 

ІХ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 156-158).

 

ХІ. Виконання  вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 317.

 

* Диктант iз коментуванням. У виділених словах позначити орфограми.

 

І. На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилася вона. Я ломачкою розворушив  пригасле багаття і таки знайшов  вуглину, на краєчку якої трималася цятка вогню. (М.Стельмах.) Ти прислухаєшся, як пахне земля. Вона пахне картоплинням, гарбузинням, а ще вогко пахне гудинням огірків, прив’ялим цвітом і пуп’янками. (Є.Гуцало.) Спадає ніч на Чигирин, на сіре прядиво годин, на тлусті видива родин, якими славен  Чигирин. (І.Драч.) І думка безпорадно грузне в клейкім баговинні слів. (В.Симоненко.) Та далека мрія недосяжна, як марево пустині. (Леся Українка.)

ІІ. Опівдні сонце пригріло так, що в степу, за сторожовою могилою, заструмувало марево, ніби там, на обрії, пастухи варили куліш у здоровенному казані, і пара, що виходила з нього, ніжно слалася над землею. (Григорій Тютюнник.) З яблунь червиві падають яблука, соки грушеві оси спивають. (Л.Забашта.) Струни, срібні струни, струни дощові, забіліли перла, перла у траві. (В.Сосюра.) Немов тумани, тане сиве марево. (М.Сингаївський.) Вітер в лице мені холод космічний несе. (Б.Олійник.)

 

* Пояснити значення фразеологізмів. У прикметниках визначити орфограми, обґрунтувати написання суфіксів.  З двома-трьома фразеологізмами скласти речення (усно).

 

Бабине літо. Матусин синок.  По Марусин обідок. Пенолопина вірність. Аріаднина нитка. Пандорина скринька.

 

ХІ. Підбиття підсумків уроку.

 

ХІІ. Домашнє завдання. П. 21, вправи  315, 320.

 

 

doc
Додано
20 березня 2020
Переглядів
2105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку