Урок № 73

Зв’язне мовлення

Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати тему та головну думку тексту, колективно складати його план, самостійно  добирати адекватні змісту виражальні засоби мови, реалізуваим задум (усне відтворювати прослуханий  текст); формувати вміння вирізняти в тексті ознаки публіцистичного стилю та свідомо відтворювати їх у переказі, а також вміння виділяти в переказуваному тексті головне й переказувати, опускаючи все другорядне, менш істотне; виховувати повагу до таких моральних рис, як гуманність, розсудливість, відповідальність; розвивати увагу, логічне й образне мислення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів..

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану докладного переказу  тексту.

* Перебудова плану докладного переказу  тексту на план стислого переказу.

*Повторне читання вчителем або учнями  тексту.

ІІІ. Усне переказування учнями тексту за планом.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити  п.16, вправа  227.

Тексти  публіцистичного стилю

для усного стислого переказу

1. Чи  допустиме убивство ім’ям держави

Це слово  бояться навіть вимовити ті, хто має тяжко хворих  родичів або друзів. Укладачі словників  уперто не впускають це слово до своїх томів. Проте найближчим часом воно цілком може з’явитися в законах  європейських держав. І в наших законах також.

Це слово – евтаназія. У перекладі з грецької – “легка смерть”. Вперше як  науковий термін слово  запровадили в ХVІІ столітті. Тоді воно означало “умертвління кого-небудь із жалю”. Сьогодні  за цим словом стоїть  допомога лікаря хворому у здійсненні самогубства  із застосуванням  сильнодіючих медичних препаратів.

Кожен, хто народився, має право на життя. А на смерть? Не  природню, а передчасну, добровільний відхід із життя? У лікарні чи вдома, із висококваліфікованою допомогою медицини, попередньо підписавши відповідні  документи й  тепло попрощавшись із родиною?

Звісно, йдеться про умертвління приречених, смертельно хворих, тих, кому медицина допомогти сьогодні не спроможна. Про тих, хто чекає на невмолимий кінець, а приходить він у неймовірних муках, і навіть наркотичні  речовини  не тамують болю. Такий хворий, буває, страждає  не тижні  -  місяці, що стають суцільним пеклом і для нього, і для рідних.  Випивши  до дна свою гірку чашу, він помирає, як було це заздалегідь  застережено людьми в білих халатах. Тож чи не краще, коли вже немає виходу,  урвати даремні тортури?  Звісно, здійснивши це із дотриманням  визначених  відповідним   законом вимог...

Які ці вимоги? Евтаназія має бути здійснена лише за умови бажання пацієнта, якщо його болі справді нестерпні, а рятунку бути не може.  Рішення повинні схвалити двоє лікарів. Хворий попрощається з близькими, складе заповіт і після відповідної ін’єкції  тихо засне. Навіки.

Та невже все так легко й просто? А моральний бік? А етика? Адже це схоже на... передбачене законом убивство. Принаймні противники евтаназії вважають її державним убивством.

Поки  сперечаються фахівці  - лікарі, психологи, юристи -  в Голландії набрав чинності перший у світі закон про евтаназію. Його схвалив парламент. Отже, Голландія – перша в світі країна, яка законодавчо закріпила право тяжко хворої людини на добровільну  смерть.

Проти евтаназії категорично виступила християнська  церква. Адже  евтаназія, як і самогубство, є порушенням Божих заповідей.  Людське життя є безцінним, тому боротися за нього треба  до останньої миті. Треба жити. І жити, звичайно, за Божими законами. (За В.Чемерисом;  345 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів етика (норми поведінки; сукупність  моральних правил), пацієнт (хворий, який лікується у лікаря або в лікарні), препарат (тут: хімічний або фармацевтичний  продукт лабораторного  чи фабричного виготовлення); розкрити значення фразеологізму  випити гірку чашу до дна.
• Дібрати синоніми до слів тортури, тамувати (про біль), фахівець,  ін’єкція.
• Скласти план тексту (орієнтовний: І. Страхітливе для багатьох слово. 1. Бояться вимовити родичі тяжкохворих. 2. Не включають до словників. 3. Уперше слово з’явилося у ХVІI ст. ІІ. Що стоїть за словом евтаназія сьогодні. ІІІ. Чи має людина право на передчасну смерть? 1. Йдеться про умертвління приречених. 2. Чи не краще урвати тортури? 3. Зазначені законом умови смерті. ІV. Як бути з моральним боком справи? V. Протест  християнської  церкви.)
• Перебудувати  складений  план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Значення страхітливого для багатьох слова ІІ. Чи має право людина на смерть? 1. Тільки для приречених. 2. Бажання  полегшити страждання. 3. Умови умертвління передбачені законом. ІІІ. Треба жити за Божими законами).
• Стисло переказати текст (усно).

2. Про дипломатію та елітарність

Російський письменник Костянтин Паустовський писав, що за ставленням людини до материнської мови  визначають її культурний рівень. Деякі наші чиновники з високої трибуни зізнаються у своєму безкультур’ї: “Извините! Я – украинец, но буду говорить на русском...”

Уявімо, що цей чиновник  поїхав до Гондурасу. І заявляє: “Извините! Я буду говорить на русском, потому что мне так легче...” На нього спочатку здивовано подивляться, а тоді  покажуть у напрямі, звідкіля він прибув. У нас же все навпаки. Кажуть: “Пужалуста! Нас учілі: когда к  тєбе на руськом, ти тоже на руськом...”

Справа зовсім не в дипломатичних тонкощах. Просто обурливо, що   деякі дипломати офіційно користуються мовою сусідньої держави.  Може, їм так  “легче”. Але нам, українцям, від цього важче. Бо тим самим вони принижують нашу державу. І нас, українців.

Часто чуємо: “Еліта нації”... Спортивна, культурна, політична. Даруйте, якої нації?  І чи, взагалі, часто ця “еліта” відчуває  приналежність до якоїсь нації?  А якщо не відчуває, то яка ж вона еліта? Адже еліта – це сукупність  таланту, розуму, честі й совісті...

Є таке прислів’я: “ У здоровому тілі – здорова душа”. Та буває, що статура богатирська, а душа рабська. Наші спортсмени традиційно спілкуються російською,  вивчаючи англійську, німецьку, грецьку. А материнську? Що це? Зневага до свого народу?

Можна було б списати на те, що мова спортсмена – це його ноги, руки, тому ставка робиться на них. Але ж, даруйте, на кінські ноги теж ставлять.  У людини, окрім ніг, є ще й голова. І в ній повинно щось бути. Те, що прив’язує людину до рідної землі, до свого роду й народу.

Виступає “елітарна” співачка. Народилася в Україні, живе в Україні,  а  за  нагороду  дякує “Украине и родной Буковине” російською. Звісно, це можна виправдати  хоча б прислів’ям: “Як киця хоче, так і муркоче”. Проте така котяча етика щось не дуже гармонує з елітарним інтелектом...

Звісно, в декого такі слова можуть викликати  образу, обурення. А хіба українці не мають право обурюватись? За мову свого народу, за святиню нації?

Не ставатимем перед манкуртом на коліна, не проситимем: “Схаменися! Повернися до материнської мови, до своєї нації”. Це було б принизливо і для мови, і для нації. Скажімо йому: “Ти – манкурт!” І цим усе сказано.  І про його інтелект, і про всю його елітарність. Вичавити з душі раба  може лише він сам. Але це вже лицарство. Він здатний до нього?

Щоб говорити рідною мовою, шанувати її, піднімати її й підніматися разом із нею, не треба бути патріотом. Вистачить бути нормальною людиною. (За Є. Дударем; 395 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів дипломатія (офіційна діяльність глав держав, урядів та спеціальних органів щодо здійснення зовнішньої політики  й захисту прав та інтересів держави за кордоном),  еліта (найактивніша, найкраще освічена частина суспільства, народу),  етика (норми поведінки; сукупність  моральних правил),  інтелект (здатність до мислення, особливо на його найвищих, теоретичних рівнях), манкурт (людина, як вороги позбавили пам’яті про свій народ; перен. відступник, зрадник).
• Дібрати синоніми до слів статура, гармоніювати, вичавити.
• Скласти план тексту (орієнтовний: І.  Мудрі слова К.Паустовського. ІІ. Чиновники зізнаються у безкультур’ї. ІІІ. Чи терпіли б таке в Гондурасі? ІV. Справа не в дипломатичних тонкощах. V. Еліта – сукупність таланту, розуму й честі. 1. Спортсмени традиційно спілкуються російською. 2. Крім ніг, має бути голова. 3. Котяча етика “елітної” співачки. VІ. Скажімо манкурту: “Ти – манкурт!” VІІ. Щоб спілкуватись рідною мовою  досить бути нормальною людиною).
• Перебудувати складений план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Як чиновники зізнаються в безкультур’ї. ІІ.  Що таке еліта. 1. Чи завжди “в здоровому тілі здорова душа”? 2. Чи належить до еліти співачка з котячою етикою? 3. Хіба українці не мають права обурюватися? ІІІ. Що ми скажумо манкурту. ІV. Слід  бути  просто нормальною людиною).
• Стисло переказати текст (усно).