КЗ Шалигинської  селищної ради

«Соснівський навчально-виховний комплекс:

загальноосвітня школа І-ІІІ ст.,

дошкільний навчальний заклад «Теремок»

 

?

 

 ?

ЦІКАВЕ ТА КОРИСНЕ ДЛЯ СУЧАСНОГО УЧИТЕЛЯ

Автор:

учитель української мови та літератури

Соснівського НВК

Кривенко М.О.

?

 ?

 

 Соснівка - 2019 рік

 ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ І. Корисне  для  сучасного  учителя.

1.1.     Розклад да Вінчі для вчителів

1.2.    8 безпрограшних способів зіпсувати презентацію

1.3.    Навчальні ігри.Розвиваємо креативність

1.4.    Мегамозок : що треба знати про діяльність мозку , щоб  ефективно організувати роботу з учнями

1.5.    Секрети управління часом для вчителя

1.6.    Звички, які заважають учителеві  любити  свою роботу

1.7.    6 способів  використання  QR – кодів на уроках.На будь-яких уроках!

1.8.    Цей  небезпечний інтернет : як вберегти себе та учнів від неприємностей

1.9.    Бренди сучасної  освіти: як бути зі школярами на одній хвилі в умовах використання новітніх технологій

1.10.   9 пізнавально-розважальних   українських  YouTube каналів для  дітей

1.11.   Пишемо та говоримо  українською без помилок :

онлайн-ресурси для вдосконалення знання мови

1.12.   Самопрезентація вчителя у соціальній мережі : про що розкаже ваш акаунт

1.13.   6 справ,які потрібно зробити наприкінці навчального року

1.14.   Навчальна кінезіологія : проста гімнастика для мозку

1.15.   10 фраз,які вчителю не варто казати своїм учням

1.16.   Освіта без дискримінації : формування дитячого світогляду через учительську позицію

1.17.   8 порад вчителю,як   зберегти голос

1.18.   Чи варто додавати батьків учнів у друзі на Facebook?

1.19.   Сучасна освітата професії майбутнього.Чому навчати, якщо світ змінюється?

 

РОЗДІЛ ІІ. Цікаве  для  сучасного  учителя.

2.1.     5 правил креативного учителя

2.2.     Як інтернет –олімпіади покращать життя вчителя та учнів

2.3.    5 важливих STEM-уроків від роботів,яких люблять діти

2.4.    7 ознак того ,   що ви – чудовий учитель

2.5.    У часи змін учителі – герої , яких потребує світ

2.6.    5 ознак того, що ви справді вчитель

2.7.    Учительська кухня : рецепти щастя від знавців

2.8.    7 порад вчителям від  викладачів та викладачок Гогвортсу.А який ваш рецепт учительського щастя?

2.9.    Досвід Мері Поппінс у роботі сучасного вчителя

2.10.  Неочікувані факти про професію вчителя

2.11.  Ad Astra - школа майбутнього  від  Ілона Маска.Що може запропонувати геній-мільярдер?

2.12.  9 типів батьків , які можуть зіпсувати настрій вчителю

2.13.   10 типів учнів,які були у кожного вчителя

2.14.   Як виглядають учні та їх класи у різних країнах світу.

2.15.   А ви ідеальний вчитель?Перевірте себе!

2.16.   Що б здивувало українського учня в Америці?

Плюси і мінуси, які чекають   українських школярів у США

2.17.   10 найбільш незвичайних шкільних предметів для українського школяра

2.18.   5 незвичайних шкіл світу

2.19.   Що спільного у вчителів та  олімпійських атлетів?12 дивовижних збігів

2.20.    Як гармидер на робочому столі наближає вас до Твена та Ейнштейна?

2.21.    Секс і стосунки: чи варто про це говорити у школі?

 

РОЗДІЛ ІІІ. Викорнистана література

 

 

 

 

Чи готові Ви до цікавої та корисної подорожі дорогами сучасного учителя?

Якщо так,

тоді Вам сюди 

 

 

 

 

 

 

Як спланувати свою роботу в новому семестрі.

    Починати новий семестр завжди непросто, адже під час канікул усі вже налаштувалися на відпочинок. Але доводиться повертатися на роботу, де на вас вже чекає сила-силенна справ, які треба терміново зробити! І тут на допомогу вам прийде вміння контролювати свій час та вибудовувати послідовність справ таким чином, щоб все встигнути, тобто тайм-менеджмент. Скажете, він є ефективним не для всіх? То ви просто ще не знайшли свою методику! Геніальні люди розумілися на тому, як організувати свій час, адже нерідко працювали одразу над декількома проектами, як, наприклад, Леонардо да Вінчі. Його метод точно вартий уваги!

     Розклад да Вінчі допоможе стати гнучкішими, для того, щоб робити всі справи не тільки швидко, а ще й творчо та радісно. Так-так, це цілком реально! І не так уже й складно.

Вважається, що планувати свій тиждень необхідно з понеділка, але насправді краще починати раніше, наприклад, у неділю. Такий підхід дозволить увійти у понеділок, у цей найскладніший день тижня, підготовленим та трохи розвантажити його. Але якщо ви хочете досягти дійсно хорошого результату, то варто постаратися та ретельно класифікувати всі завдання відповідно до складності та важливості кожного з них. Вдалося? Чудово! Але ні в якому разі не відкладайте найважливіші справи до кінця тижня!

Організуємо свій час як генії

    Кожен ваш день має бути чітко структурованим. А якщо ви зможете структурувати день, тоді вдасться і правильно розподілити час протягом тижня! Зрозуміло, що деякі справи ви не зможете «пересунути» на більш зручний час. Наприклад, із  затвердженим розкладом уроків боротися немає сенсу. Втім, у вас залишається ще безліч часу та можливостей!

1. Глибока робота

    Тобто рутина, яку необхідно виконувати кожного дня. У вчителів це, наприклад, підготовка до уроків, перевірка зошитів та різноманітних робіт, заповнення журналу тощо. Робіть речі, які здаються вам найважчими та найнуднішими, на початку робочого дня, відклавши всі другорядні завдання.

2. Адміністрування

    Така робота є у всіх, а не тільки у самих адміністраторів різного рівня. Вам необхідно займатися організацією документів, перевіркою електронної пошти та складанням графіку зустрічей (із батьками, адміністрацією школи, колегами…). Ці завдання дуже важливі та часто потребують більше часу, ніж здається. Втім, якщо ви звикнете до необхідності систематично виконувати таку роботу, то незабаром відчуєте, що вам стало легше.

3. Зустрічі

    Наради та зустрічі з батьками, безумовно, є важливим елементом роботи вчителя. Але вони часто відволікають вас від основної роботи… Тому їх також необхідно заздалегідь внести до свого графіку. Фахівці з тайм-менджменту говорять про те, що такі зустрічі краще планувати або на ранок (до 10 години, що не дуже зручно для вчителя), або після 17-ї. Таким чином ви позбавитеся емоційних потрясінь протягом робочого дня.

4. Спорт

    Регулярні заняття спортом допоможуть вам підтримувати у тонусі не лише тіло, а й душевний стан. І для цього зовсім не обов’язково йти до спортзалу! Робить зарядку та бігайте – це вже чудово. Найкраще займатися вранці, ще до роботи, особливо якщо вам доводиться часто затримуватися у школі через позакласну роботу, наради чи зустрічі з батьками учнів. І, як кажуть фахівці, тренуватися краще за все у понеділок, середу та п’ятницю.

5. Самоосвіта

    Учителі просто вимeшені займатися самоосвітою – це вимога професії. Тому принаймні раз на тиждень варто приділяти відвідуванню (не обов’язково офлайн, це можуть бути онлайн конференції та вебінари) освітніх заходів. До речі, вони не можуть бути не пов’язані  безпосередньо з вашою роботою, адже додаткові знання ніколи не бувають зайвими!

6. Відпочинок

     Леонардо да Вінчі вмів не тільки працювати, а й добре відпочивати! Отже і ви, складаючи свій денний та тижневий графік, передбачайте час на відпочинок. Присвятіть час собі та своєму хобі чи спілкуванню з друзями, нехай навіть дві години на день. Ви заслуговуєте на відпочинок і потім обов’язково подякуєте собі за це!

І неодмінно влаштовуйте собі справжні вихідні. Зрозуміло, що вчителю часто доводиться працювати на вихідних, але це не означає, що треба згоріти на роботі. Раз на тиждень можна дозволити собі розслабитися, сходити в ресторан, клуб, кіно чи театр, аби розвантажити мозок та просто відпочити.

Зверніть увагу!

     Щоб розклад да Вінчі подіяв, треба виконати кілька важливих умов. По-перше, складіть список завдань – це чудовий інструмент, який дозволить підвищити продуктивність праці, співвіднести цілі з можливостями. Тому не забувайте щоранку вносити до списку 5 найважливіших завдань, з якими треба впоратися впродовж дня. Розподіліть їх за складністю: від найважчого до найпростішого, це дозволить впоратися значно швидше. І ще - на час глибокої роботи обов’язково вимикайте зовнішні подразники: телефон, електронну пошту тощо. Спробуйте, а раптом це ваш ідеальний розклад дня?

 

 

 

 

 

 

 

Огляд типових помилок, які псують вашу ідеальну презентацію.

    Погодьтеся, що використання презентацій – це не просто слідування моді чи вияв розуміння реалій сьогодення. Насамперед – це чудовий спосіб пояснити нову тему, зацікавити учнів та звернути їхню увагу на головні аспекти проблеми. Презентації допомагають візуалізувати шкільний матеріал, додати навчанню інтерактивності.

    Не треба забувати і про негативні наслідки невдалої презентації. Вона може не просто не зацікавити дітей, а і навіть збити з пантелику чи викликати у них роздратування. І замість бажання дізнатися більше про питання, які вивчаються, в учнів виникає антипатія до теми чи навчальної дисципліни взагалі.

     Ми визначили типові помилки, яких можна припуститися, створюючи презентацію. Від них ніхто не застрахований. Але, як кажуть, ознайомлений – отже, озброєний. До вашої уваги 8 хибних суджень, які заважають зробити гарну презентацію.

    На слайді має бути максимум інформації

      Психологи підрахували, що середня тривалість концентрації уваги людини становить 8 секунд. Саме стільки часу є в учня, щоб зацікавитись інформацією зі слайду вашої презентації. Або ж проігнорувати її як заскладну чи нецікаву. Тому не варто переповнювати слайди змістом (текстом, графіками чи таблицями). Краще виокремити з усього масиву даних декілька найбільш яскравих маркерів і акцентувати на них увагу. Ідеальний варіант – коли один слайд розкриває одну ідею.
Варто пам’ятати, що презентація не повинна надавати учням максимум інформації, наголошуючи на кожному з найважливіших елементів. Вона має сконцентрувати увагу дітей на проблематиці, на головних аспектах питання, яке вивчається. Тому слідкуйте, щоб ваша презентація була змістовною і не повторювала загальновідомих речей. І найголовніше – інформація на слайді не має дублювати текст розповіді вчителя!

Яскравий шаблон неодмінно зацікавить учнів

     Сприйняття, аналіз та засвоєння інформації – це завдання, які наш мозок виконує, докладаючи певних зусиль. А насиченість слайду різними кольорами, тінями та градієнтами значно ускладнює його сприйняття. І до того ж створює додаткове навантаження на очі дітей.

Незвичайні шрифти приємно здивують дітей

Текст на слайдах має добре читатися і бути зрозумілим для кожної дитини. Незалежно від того, як далеко вона сидить від дошки.

 

     Найкраще для цього підійде великий і простий для сприйняття шрифт. При цьому текст має виділятися контрастно. Наприклад, чорний текст на білому фоні – це класика, ефективність якої випробувана часом. Звичайно ж, шрифти краще обирати не банальні та невиразні. Але головна вимога до них – слова мають легко читатися. Крім того, діти мають зосереджувати увагу не на формі літер, а на суті написаного.

Не можна залишати жодного вільного сантиметру на слайді

     Одна із найбільших помилок під час створення презентації – намагання заповнити весь слайд текстом чи іншими об’єктами. Але ж саме вільний простір допомагає читачу «перевести подих», сприймаючи інформацію.

    Крім того, варто пам’ятати, що на слайді має бути чітка структура. Тобто, головна думка має розташовуватися у заголовку, її уточнення – у підзаголовку, а деталі та подробиці – в основному тексті.

Багато яскравих кольорів стимулюють увагу дітей

    Не потрібно намагатися сконцентрувати увагу учнів на кожному важливому аспекті теми, використовуючи різноманітні яскраві кольори. Адже замість зацікавлення та захоплення діти чекатимуть, щоб швидше перемкнули слайд і їхні очі відпочили.

   Професіонали радять використовувати у презентації загалом не більше 3–4 основних кольорів. Крім того, кольори не мають бути занадто яскравими чи агресивними.

Зображення стане кращим, якщо розтягнути його

     Не варто забувати, що презентація – це насамперед засіб візуальної передачі інформації. Саме від якості фото та зображень залежить концентрація уваги дитини та якість сприйняття нових знань. Тож закономірно, що неякісні та деформовані ілюстрації можуть викликати сміх і здивування.

    Не варто деформувати зображення, поєднувати на одному слайді фото і текстовий блок.

Зображення завжди вдало ілюструє текст

    Ілюстрації і фото на слайдах активізують увагу та фантазію дитини. Якісне зображення мотивує клас до дискусії та глибоких роздумів. Але так само зображення низької якості чи поганий приклад можуть нівелювати важливість інформації і зосередити увагу дітей саме на тому, наскільки невдало обрано картинку.

Усе – головне, але треба додатково виділити найголовніше

      Звісно, треба допомагати учням і наголошувати на головному. Але треба пам’ятати, що типовою помилкою є одночасне використання одразу декількох видів виділення тексту (напівжирним, курсивом чи підкресленням). Через це у дітей може виникнути проблема: як зрозуміти, що є головним, а що – другорядним?

     Так, напівжирний шрифт можна використовувати у заголовках чи ключових словах абзацу (2–3 максимум), адже саме на них ми насамперед звертаємо увагу. Курсивом варто позначати приклади, цитати чи другорядні ідеї. Підкресленням – фрагменти, на які треба звернути увагу, чи гіперпосилання.

    Деякі з наведених зауважень не є критичними. Розуміючи, яку роль презентація відіграє у навчальному процесі, ми легко можемо усунути будь-які недоліки. Адже головне – щоб вона була дієвим інструментом засвоєння знань, а не банальною даниною моді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Матеріали, що допоможуть ефективно розвивати креативність ваших учнів.

  Одним із важливих завдань сучасної школи є формування креативності учнів як здатності до творчого пошуку, формулювання нових ідей і бачення нових підходів.

    Під час вивчення будь-яких шкільних дисциплін дуже важливо не тільки передати знання з певного предмету, необхідно навчити дітей застосовувати їх у повсякденному житті: вирішувати професійні завдання, досягати поставлених цілей. Які інструменти для цього застосувати? Спробуйте використати навчальні ігри. Редакція «На Урок» зробила для вас добірку розробок, представлених у бібліотеці проекту вчителями-новаторами.

                  Лінгвістичні ігри   «Омонімічна лихоманка»

Завдання: дати роз’яснення омонімів, увести до речень.

 

Ключ відповіді: записані лише омоніми, зясування значень можна визначити за омонімічним словником.

                         «Знайди зайве» («Знайди НЕ омоніми»)

Ключ відповіді:

Архів, гігієна, бандура, аптекар, калина.

                                   Лінгвістичні ігри  «Знайди пару»

 (за підручником для учнів 8 класу - українська мова, за редакцією Заболотний О.В., Заболотний В.В.)

Завдання: знайти тлумачення слова, увівши його до речення (робота у команді на швидкість).

 

 

 

 

Секрети роботи мозку дорослих та дітей, знання яких відкриє нові горизонти в освіті.

     Якщо наш мозок – за твердженням учених – надпотужний комп’ютер, то чому ми забуваємо номери телефонів, важливі дати чи не можемо вивчити нову тему? Ні, не варто списувати все спадковість, лінь, обсяг інформації чи невдале розташування зірок. Насправді ми просто не завжди знаємо, як правильно використовувати ресурси, що має наш мозок. А для цього достатньо просто розуміти, які процеси відбуваються у нашому «персональному комп’ютері».

Ми всі – візуали

    Саме так! Мозок краще сприймає візуальну інформацію, а 50% усіх його ресурсів використовують саме зоровий канал сприйняття інформації. Цей феномен називають ефектом переваги образу. Науково доведено, що людина за один раз здатна запам’ятати близько 2500 зображень, а точність їх подальшого відтворення становить 90%. Навіть тексти мозок сприймає, перш за все, як картинки, де кожна літера – окреме зображення.

   Тобто, якщо ви хочете, щоб ваші учні добре запам’ятали нову тему, то додайте більше зображень! Адже працювати лише з текстовою чи усною інформацією учням буде складніше. А тим, хто хоче досягти разючого результату, варто пам’ятати, що ми приділяємо більше уваги тим речам, які рухаються. Отже, використовуйте анімацію!

Ми краще сприймаємо інформацію «в цілому»

      Чи звертали ви увагу на те, що під час сприйняття нової інформації деякі учні губляться у великому масиві отриманих даних? Це цілком нормально. Справа у тому, що, коли мозок отримує нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з уже наявною. Все зовсім незнане? У такому випадку обробка даних потребує значно більшого часу.

     Щоб полегшити сприйняття, варто пов’язувати нові теми з уже вивченими. До речі, у цьому випадку дуже зручно малювати діаграми: в центрі загальний концепт, а навколо нього – додаткові факти та деталі.

Сон та харчування справді впливають на роботу мозку

    Думаєте, що для того, аби запам’ятати великий обсяг нової інформації, необхідно цілодобово сидіти над підручниками? Звісно, ні, адже саме повноцінний сон є запорукою вдалого засвоєння матеріалу, а от його нестача може призвести до страшних наслідків. Більше того, недосипання може звести нанівець усі старання щось вивчити. Тому добре висипатися просто необхідно. Єдине, що дозволено, – повторити матеріал перед сном, адже відпочинок підвищує продуктивність мозку.

   Їжа також здатна покращити роботу мозку та поліпшити процес навчання. Але, звісно, не будь-яка. Лікарі радять надавати перевагу продуктам, багатим на вітаміни, мікроелементи та жирні кислоти рослинного походження. Особливо важливо, аби організм отримував достатньо магнію, фосфору, кальцію, заліза та цинку. А ще краще – вживати вітаміни!

Запам’ятати легше, якщо інформація чергується

     Не варто одразу намагатися дати учням вичерпні теоретичні знання з певної теми. Щось вони, звісно, запам’ятають, але якщо не буде практики, то все це марно. Найбільш вдалим варіантом буде мікс нового матеріалу та тренування навичок, які він має розвивати. Так, під час вивчення іноземної мови не треба акцентувати увагу лише на говорінні, необхідно також тренувати аудіювання та письмо.

Тим, хто грає на музичних інструментах, легше

    Гра на музичних інструментах дуже корисна не тільки тому, що дає можливість розвинути природні здібності, а ще й тому, що може бути тренажером для мозку. Регулярні заняття сприяють утворенню нових нейронних зв’язків, а це, у свою чергу, сприятливо впливає на здатність до запам’ятовування. Численні дослідження свідчать, що музиканти легше сприймають нову інформацію та без проблем згадують її за потреби. Ви можете і самі перевірити це твердження, простеживши за учнями, які додатково займаються музикою.

    Наш мозок – приголомшливий. І не варто думати, що він не здатний вивчити чи сприйняти щось нове. Це не жорсткий диск, інформація зберігається в усій структурі мозку, а кожен нейрон може утворювати до 20 тисяч зв’язків з іншими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради, що допоможуть організувати роботу педагога з будь-яким навантаженням. Навіть у гарячу пору ви знайдете час на все!

      Скоріше за все вам знайома прикра ситуація, коли учні докоряють в тому, що ви не принесли перевірену контрольну, хоч і обіцяли. Ви знаєте, чому так трапилось, але школярі погано розуміють, наскільки велике у вас навантаження. Інколи здається, що тільки вчитель вчителя й зрозуміє.

    Аби вистачало часу на ефективну роботу, відпочинок, хатні справи, спілкування з родиною й на 5 хвилиночок в тиші з філіжанкою кави, потрібно вміло керувати власним часом. Це мистецтво, і воно має назву – тайм-менеджмент.

   Тайм-менеджмент – це низка методик, використання яких спрямоване на підвищення працездатності, ефективності виконання поточних та запланованих задач. Простіше кажучи, це вміння розумно керувати власним часом.

    Є думка, що важливо організувати робочі процеси саме на час перебування у школі. Проте для вчителя є два ключові періоди: викладання та підготовка до уроків. Часто педагог відчуває себе канатоходцем, який балансує над прірвою нескінченних задач. Це вірний шлях до стресу та вигорання. Розумне управління часом допоможе вам:

• позбутися стресу;
• відчути задоволення від роботи;
• підвищити продуктивність власну та класу;
• знайти час на пошуки та втілення нових цікавих освітніх методів.

Організованість і ще раз організованість

    Цей пункт вимагає великої сили волі. Вам потрібно організувати власний робочий простір, думки та робочі матеріали. Наприклад, ви можете зробити помітки у кабінеті, підписавши коробки, шафи. Така робота допоможе прибрати та позбутися зайвих речей, які створюють хаос. Визначайте ваші справи за пріоритетністю, у цьому вам допоможе метод Ейзенхауера, про який ми писали у контексті прокрастинації.

Ретельно готуйтесь до уроків

    Кожен учитель знає, що гарно підготований урок можна використати і з іншим класом, чи навіть наступного року. Зберігайте плани в електронному вигляді, аби наступного року витратити мінімум часу для їх підготовки. Боїтесь, що випадково видалите матеріали? Зберігайте їх на хмарних сервісах. Рекомендуємо також використовувати спеціальні додатки та інтернет-ресурси, які урізноманітнять урок і зменшать кількість паперової роботи.

Не бійтеся просити про допомогу

    Попросіть поради у колеги, зверніться за допомогою у соціальні мережі. Ви здивуєтесь, наскільки багато вчителів ладні допомогти просто так, бо їм не важко, бо вони розуміють. Сьогодні допомогли ви, а завтра допоможуть вам. Лишень, будь ласка, не витрачайте даремно час на гортання стрічки новин. Під час підготовки це недоречно.

Робіть перерву

    Вчителі також потребують відпочинку. Робіть паузу між напруженими годинами. Не перевіряйте зошити на перерві, відпочиньте. Два перевірених зошитки погоди не зіграють.

Просто скажіть «ні»

     Ви знаєте, скільки «добровільної» роботи вам пропонують щотижня. Навчіться відмовляти, якщо у вас дійсно немає часу. Можливо, наступного разу вас і не попросять, а значить, часу на важливі справи у вас буде більше.

Не робіть одночасно декілька справ

    Пориньте в одну, визначте час (наприклад, півгодини), який можна витратити на неї. Коли сплине час, можете відволікатись. Звісно, говорити з кимось і перевіряти зошити – заманливо. Та чи допоможе це роботі?

Попрацюйте над своїм перфекціонізмом

     Ви знаєте, скільки часу у вас забирають спроби довести справу до досконалості. Перегляньте свої принципи, на жаль, ви фактично єдина людина, яка помітить, наскільки досконалим вийшов новий урок.

Поради, що допоможуть управляти часом, перевірені вчителями:

• Організуйте спеціальну коробку чи теку для паперів, напишіть на ній «На завтра».
• З вечора готуйте матеріали, які будуть потрібні завтра, і складайте в ту спеціальну теку.
• Спробуйте знайти у кожному класі учня-помічника.
• Використовуйте спеціальні додатки на телефоні чи комп’ютері.
• Розділяйте папери за категоріями: читати, заповнювати, оцінювати тощо.
• Користуйтесь порадою, яку даєте своїм учням: не відкладайте на останній вечір підготовку до уроку.
• Передбачайте кризу. Ви знаєте, коли в навчальному семестрі у вас найбільше навантаження, підготуйтесь до нього заздалегідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради, що допоможуть позбутися неприємних вражень від роботи.

     Ніхто не заперечуватиме, що неодмінна складова щасливого життя – це улюблена робота. Вона приносить задоволення, відчуття необхідності, зрештою, гроші. А чи виникала у вас колись думка про те, що робота вам не подобається, ви її не любите і йти «туди» не хочете?

Але ж бути вчителем цікаво? Чи ні? Що ж заважає педагогам любити свою роботу?

Звичка – друга натура

    У першу чергу, мабуть, звичка доводити усі справи до кінця. Здивовані? Але дуже часто ми беремо на себе забагато справ. І намагаємося виконати все якнайшвидше. А потім не можемо розподілити сили, нервуємо, страждаємо, намагаємося, крім роботи, знайти час для родини, хатніх справ, самопідготовки, хобі, спілкування з друзями… Але ж годин у добі тільки 24! Про те, як найкраще управляти своїм часом, «На Урок» уже писав.

   Додамо одне зауваження: якщо ви не встигаєте виконати якусь справу, поміркуйте, можливо, вона може почекати до завтра? Чи справді неодмінно сьогодні треба її виконати? У жодному разі ми не пропонуємо відкладати все на останню мить або чекати «поки саме минеться».

Просто треба навчитися розділяти справи за важливістю, визначати, що є першочерговим, а що може почекати. Ви зареєструвалися на дистанційний курс, але не встигаєте переглянути відеолекцію? Вона, напевно, є у запису. Не встигаєте підготувати завдання для перевірочної роботи? Можна скористатися напрацюваннями колег, викладеними в інтернеті. Деякі справи і справді можуть почекати. Головне – правильно визначити, які.

Краще – ворог хорошого

    Другий супутник вчителя, що не любить свою роботу, – перфекціонізм. Іноді наше прагнення бути бездоганними дуже заважає нам жити. Вчитель, звісно, – зразок для учнів, він виховує самою своєю поведінкою, зовнішнім виглядом. Але усі не можуть бути бездоганними! І не мусять! Найцінніше, що може педагог транслювати своїм учням – це те, що всі люди різні, вони можуть помилятися, мати проблеми, поганий настрій, іншу думку тощо.

   І дуже добре, якщо ми навчилися визнавати свої помилки і виправляти їх. Усі люди мають свої недоліки, але натомість мають і переваги, й оцінювати їх, передусім, слід саме за позитивними рисами. Прагнучи досконалості, не слід забувати про те, що вона – не самоціль, а просто один із способів зробити життя кращим.

Емоції – сильніші за логіку

    Третя проблема – звичка весь час тримати емоції під контролем. Справді, педагогічна діяльність часто змушує нервувати, потребує розвиненого самоконтролю. Всі пам’ятають вислів: «Учитель не може нести свій поганий настрій у клас». І ми не несемо, контролюємо, накопичуємо… А потім вибухаємо. Або притлумлюємо всі емоції. І потихеньку починаємо ненавидіти роботу, яка вимагає такого нервового напруження.

   Що ж робити? Давати собі відпочинок. Не заради подальшої ефективної роботи, нової справи, кар’єрного зростання. А заради спокою, улюбленої справи, родини, заради себе! Особистий час належить тільки нам. Навчіться розслаблятися. Так, ми робимо це (переважно) вдома, у відпустці. А як у школі? Вчитель на перерві має таке ж право на відпочинок, як і учні. Більше того, він власним прикладом вчить дітей планувати і раціонально розподіляти свій час, чергувати періоди роботи і відпочинку.

Відповідальність – так за весь світ

   А звичка все брати на себе? І все контролювати? І за все відповідати? Звісно, і вони теж. Кожен вчитель відповідає за своїх учнів, їхнє життя, здоров’я, знання. Він має планувати, навчати, перевіряти, оцінювати, виховувати... Але це не означає, що абсолютно все він має виконати сам! Навчіться делегувати повноваження. Розподіліть частину своїх обов’язків між оточуючими. Наприклад, дозвольте учням декілька разів на місяць перевіряти домашнє завдання в однокласників, проведіть самооцінювання при виконанні певних робіт, залучіть батьків до проведення позакласних заходів.

    Усе це звільнить ваш час, дозволить більше уваги приділити собі й родині.І одного разу ви знову відчуєте, що любите свою роботу.

 

 

   Прості та дієві способи, які допоможуть залучити QR-коди у навчальний процес будь-якого класу.

    Хоч раз вам доводилося сканувати QR-код. Як правило, його здачі зовсім не стосувалися освітнього процесу. Ви просто скануєте зображення за допомогою планшету чи телефону – і вже за мить переходите на зашифровану сторінку чи сайт. Ми вже писали статтюпро ресурси та засоби для створення та використання QR-кодів на уроках. Зараз же акцентуємо на їх практичному застосуванні у школі.

Як ви вже можете знати, QR-коди можна з легкістю створювати, використовуючи безкоштовні генератори коду. А де саме їх застосувати, читайте далі:

1. QR-код як елемент квест-уроку

   Організуйте пошукову роботу у межах уроку квесту чи певного заходу. Розмістіть запитання у класній кімнаті, по школі, на подвір’ї. Ці запитання потребують конкретних відповідей, чиї варіанти буде розміщено на тому ж аркуші поряд з QR-кодами. Лише правильна відповідь дозволить перейти до наступного запитання, неправильна – змусить повернутися до певного етапу. Уся потрібна інформація буде зафіксована у кодах.

2. QR-коди в ігровому форматі роботи

   Розробіть ігри з роздатковими матеріалами, де учні самостійно зможуть перевірити якість виконаної роботи. Додайте половину QR-коду на бланку із запитанням, а іншу половину – на бланку із відповідями. І щоб зчитати інформацію, потрібно поєднати дві частини коду. Якщо учень обрав неправильний варіант, то зчитування не відбудеться. Це прекрасний варіант роботи для самоконтролю.

3. Інструмент для прискорення поширення інформації

    Використовуючи коди, ви зможете надавати швидкий доступ на посилання до навчальний статей, сторінок та сайтів, які допоможуть розкрити ту чи іншу тему.

4. Інструмент звітності роботи школярів

    Навчіть школярів створювати QR-коди – і ви забудете про те, що потрібно носити за собою стоси рефератів чи зберігати низку посилань на учнівські роботи, якщо ті виконувалися в мережі. Це універсальний спосіб контролю за виконання групової чи індивідуальної роботи. Отримайте послання на YouTube, Dropbox чи Google Drive у форматі коду та перегляньте документ прямо зі свого смартфону хоч у дорозі, хоч на перерві.

5. Елемент домашнього завдання

    Додайте QR-код у домашнє завдання. За ним може бути сховане посилання на додаткові матеріали, презентація чи конспект до уроку, що дуже допоможе учням, які відстали у роботі. Також таким чином ви можете записати та надати ролик, за яким діти пригадають матеріал з попередньої теми.

6. Додатковий інструмент для опрацювання літератури

    Попросіть учнів написати відгук про книгу чи записати короткий відеоролик-враження. Особливо це актуально для роботи з літературою на літо. Посилання зашифруйте у QR-код та розмістить на тематичному стенді. Так однокласники дізнаються враження один одного про твір, ви зможете проконтролювати темп та масштаб виконання завдання, а самі школярі, переглядаючи відгуки, пригадають прочитаний матеріал навіть півроку по завершенню книги.

 

Огляд найрозповсюдженіших інтернет-небезпек та поради, які допоможуть захиститися.

   Чи ви коли-небудь задумувалися над тим, наскільки безпечними є ваші візити в інтернет? Що інтернет і небезпека ходять поруч? Навіть короткий візит в онлайн може спричинити безліч проблем. На думку фахівців, краще користуватися комп’ютером, попередньо від’єднавши його від мережі, але навіть це не гарантує того, що ви поза зоною ризику.

    Звісно, все не так страшно, а інтернет, перш за все, друг, а не ворог. Але все ж таки не можна не визнати, що є певні проблеми. Втім, для того, щоб себе захистити, не потрібно бути генієм інформатики та програмування, достатньо розуміти основні загрози та знати, як їх уникнути.

Джерела інтернет-небезпеки

   Невблаганна статистика свідчить про те, що причиною проблем більшості інтернет-користувачів є «людський фактор». Тобто звичайна недбалість та недостатня обізнаність. Багато хто, особливо це стосується дітей, думає, що їхній комп’ютер/планшет/смартфон нікому не потрібний, адже що взагалі може зацікавити зловмисників? Але насправді небезпеки є. І ось основні з них:

1. Віруси та троянські програм.

    Вони зручно ховаються у безкоштовних програмах, які так полюбляють скачувати користувачі. А, опинившись у комп’ютері, віруси розпочинають активну діяльність, шкодячи роботі ПО.

2. Мережеві атаки.

  Зловмисники знаходять вразливі місця в операційній системі та комп’ютерних програмах, а потім використовують їх у власних цілях. Метою зловмисників може бути як банальний вивід вашого комп’ютера з ладу, так і крадіжка персональних даних.

3. Шахрайство.

  Чули про шахраїв, які видають себе за знайомих вам осіб, яким ви довіряєте, а потім намагаються змусити виконати певні дії. Наприклад, надати номер банківської картки, перерахувати гроші чи відкрити підозрилий електронний лист з дивним вкладенням.

4. Фішинг.

  Мабуть, найнебезпечніша схема. Шахраї вдало мімікрують під відомі компанії, розсилаючи нібито від їхнього імені електронні листи та створюючи сайти, ідентичні сайтам банків, інтернет-магазинів тощо. Що відбувається далі? Ви заходите на сайт банку, вводите пароль та логін і… Втрачаєте усі гроші.

Що робити, аби не потрапити у пастку

    Отже, як може захистити себе пересічний громадянин, та про що мають розказати дітям батьки та вчителі?

   На перший погляд все просто. Потрібно слідкувати за оновленнями, перевіряти адреси веб-сайтів, на яких збираєтеся вводити персональні дані, вигадувати складні паролі та не вірити повідомленням про раптові виграші у лотерею (тим більше, якщо для того, щоб забрати гроші, потрібно спочатку трохи заплатити).

   Існує декілька насправді золотих правил, яких мають дотримуватися діти під час користування інтернетом. Ці правила можна роздрукувати у форматі пам’ятки та роздати учням:

1. Не передавайте нікому особисту інформацію (номери телефонів, домашню адресу, назву школи чи дані про роботу батьків).
2. Якщо побачили у мережі інформацію, яка вас засмутила чи налякала, повідомте про це батьків.
3. Не надсилайте незнайомим людям свої світлини.
4. Не погоджуйтеся на особисту зустріч із людиною, з якою познайомилися в інтернеті.
5. Не заходьте на сайти з аморальним змістом.
6. Не відповідайте на листи, які містять погрози чи лайку.
7. Не відкривайте електронні листи, Web-сторінки, або файли, отримані від людей, яких ви не знаєте або яким не довіряєте.
8. Не називайте нікому свої паролі, навіть друзям.
9. Не ображайте інших користувачів.
10.                     Не чиніть протизаконних дій.

    Часто так виходить, що в теорії ми нібито знаємо все, а от коли справа доходить до практики, то може статися прикра ситуація. Особливо це стосується дітей. Вони ще не настільки добре ситуаційно орієнтуються, тому довіряють незнайомцям та часто поводяться необачно. Тому так важливо навчити їх бачити проблеми та небезпеки. А як це зробити найкраще? Звісно ж, на практиці!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Огляд сучасних освітніх трендів, які набувають популярності в Україні.

   Як організувати цікавий урок? Як зробити його корисним і водночас таким, щоб його зміст запам'ятався? Як максимально залучити у навчальний процес новітні технології в умовах браку коштів на технічне оснащення школи? Як бути зі школярами на одній хвилі в умовах їх гаджетоорієнтованості?

   Ці питання практично щодня постають перед більшістю сучасних педагогів, які сприймають школу, як невід'ємну частину свого життя, де вони не тільки навчають, але і навчаються самі у школярів та разом з ними!

Найбільш важливі навички у ХХІ ст. та відповідні світові освітні тренди

  Цьогоріч сучасна українська школа глобально змінює орієнтири. Змінюються вимоги до рівня знань та вмінь, та пріоритети навчання. Адже ті задачі, які поставали перед школою, вже не відповідають вимогам динамічного розвитку суспільства.

В умовах вільного доступу практично до будь-якої інформації цінність самих знань у світі в цілому дещо зменшується, поступаючись навичкам реального використання теорії, самонавчання, вмінню командної взаємодії та креативності мислення!

Отже, якщо узагальнити навички, на які найбільший попит, то отримуємо такі орієнтири для Української школи:

• навчальні (творчість, інноваційність, критичне мислення та вміння взаємодіяти у команді для вирішення спільної мети);
• вміння працювати з інформацією (ІКТ, інформаційна та медіаграмотність);
• життєві та соціальні навички (гнучкість та пристосовуваність, ініціатива та самостійність, відповідальність та лідерство).

    Відповідно до попиту на навички, у світі виникають принципово відмінні тренди в освітньому процесі. Як зазначають експерти Education Dive, головними світовими трендами сучасної освіти на 2018 рік є:

1. Інтегроване навчання, персоналізація навчальних програм із використанням гаджетів.
2. Розвиток у межах шкіл креативних та STEM-майданчиків, широке залучення засобів віртуальної реальності у навчальний процес.
3. Письмові завдання поступаються мультимедійному контенту, який дозволяє більш ефективно оцінити реальні знання та навички.
4. Технології не мають витісняти живе спілкування: онлайн-платформи не можуть повністю замінити досвід роботи в групі, ігрові завдання та емоційну взаємодію.

    В цих умовах найбільш ефективними є проектні форми навчання. Вони широко використовуються на практиці в багатьох європейських країнах, а в Україні – тільки-но набирають популярності.

Проектне навчання: зміст та способи реалізації

    Проектне навчання – це динамічна форма пізнання, при якій учні не просто вивчають певні абстрактні відомості щодо влаштування навколишнього світу, а й безпосередньо випробовують на власному досвіді «як це працює».

Це дозволяє учням більш усвідомлено та вмотивовано навчатися, розвивати міждисциплінарні навички і вдосконалювати вміння командної взаємодії для досягнення спільної мети! Адже, як свідчить піраміда навчання, найбільш ефективний результат можна досягти лише при безпосередньому залученню учнів у освітній процес.

   Проектне навчання може бути використане в межах будь-якої шкільної дисципліни у широкому діапазоні форм (наприклад, створення лепбуку, здійснення скрайбінгу, зйомка буктрейлеру, створення власного квесту тощо).

 

Популярні YouTube-канали з україномовним контентом для дітей.

   Коли дітей потрібно чимось зайняти, стикаєшся з проблемою, де дістати якісні мультфільми та вберегти дитину від інтернет-небезпек. Ми знайшли найпопулярніші ютуб-канали з якісним українськомовним контентом. Матеріали на них будуть корисними вчителям початкової школи, вихователям ДНЗ та усім, хто хоче, аби діти зростали, переглядаючи та слухаючи щось дійсно хороше.

1. Ukranimaua

  «УкрАніма» – результат багаторічної роботи спеціалістів, які оцифрували та додали на канал мультфільми студії «КиївНаукФільм», яка згодом стали називатися «УкрАнімаФільм». Тут ви знайдете анімаційні фільми, створені ще у 1961 році. Канал продовжує поповнюватися новими роботами майстрів жанру.

    Тут ви знайдете мультфільми, які любили ще в дитинстві. Запевняємо, тут десь заховався і мультик, про який ви вже й забули. Та коли побачите його, на ваших губах з’явиться добра посмішка.

    Канал створено для з розважальною метою для дітей та дорослих. Звертаємо увагу, що на каналі є низка відео для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема для незрячих.

• «Історія Про Дівчинку, Яка Наступила На Хліб» (для незрячих, з тифлокоментарем) – мультфільми українською мовою.
• Мотузочка» (для незрячих, з тифлокоментарем) – мультфільми українською мовою.

    Вчителям іноземної мови рекомендуємо звернути увагу на серію епізодів про капітана Врунгеля, вони містять субтитри англійською, італійською, німецькою, французькою, іспанською мовами. Звісно ж, українська літературна класика також знайшла своє місце у роботах аніматорів. Зокрема разом зі старшокласниками можна переглянути «Енеїду» – непоганий допоміжний матеріал у підготовці до ЗНО.

Пригоди Котигорошка та його друзів

Це лише побіжний погляд на канал, насправді багато цінного для налагодження освітнього процесу та відпочинку.

2. KozakyTV

     Не могли ми й оминути канал KozakyTV,  присвячені славнозвісним козакам Око, Грай і Тур. А чи знали ви, що відзнято 22 коротких епізоди мультфільму? Процесом так само керує Володимир Дахно, тому серія не втратила свого духу. Якщо ви хочете знати, що трапилось з козаками у нових епізодах, то вам варто завітати на цей канал.

3. З любов'ю до дітей

    Цей канал відрізняється величезною кількістю відео скоріше пізнавального характеру. Тут є все – від дитячих пісеньок до розвиваючих відео, фізкультхвилинок та мультфільмів. Найкраще підійде для організації роботи педагогів ДНЗ та початкової школи.

   Відео розраховані і на батьків, які зацікавлені у всебічному розвитку дитини. Можна виокремити декілька тематичних блоків:

• Дитячі пісні.
• Пісні про тварин.
• Руханки.
• Мультфільми за збірки казок.
• Мультики про транспорт.
• Розвиваючі відео (для вивчення іноземної мови, рідної абетки, математики тощо).

    І багато іншого. Як то кажуть, потрібно самому побачити, аби обрати щось для своєї роботи. Підкреслимо, що матеріали оновлюються досить часто.

4. Мультики UA

   «Мультики UA» – канал для наймолодших діток, оскільки контент розраховано на вік від 6 місяців, уявіть собі. Тематика мультфільмів досить вузька, але сподобається багатьом – про машинки та транспортні засоби. Відео виходять регулярно по декілька разів на тиждень, тому якщо дитині сподобався стиль мультиків, то довго чекати на нові епізоди не доведеться.

5. Янко Гортало

   Подарунок для киці. Віршик Янка Гортала. Веселі вірші про тварин

   Освітньо-розважальний канал для дітей. Містить відео для дошкільнят та учнів початкової школи. Вірші зручні для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Як відомо, новий матеріал цікавіше засвоювати у формі віршиків, тому на каналі знайдуться матеріали для вивчення базових тем: кольори, букви, цифри, пори року, час, вага, тваринки та як вони говорять, що їдять. Віршики та відео дуже «затишні”, навчають в ігровій формі.

6. Малятко ТВ

   Шукаєте прості та небуденні дитячі пісеньки, які легко вчити? Тоді вам на канал «Малятко ТВ». Абсолютний переможець нашої редакції – пісня «Черепаха Аха», ми точно ще не скоро її забудемо. Тому впевнені, що дітям сподобається.

   Всі пісні транслювалися по телебаченню. Якщо вам сподобалась пісня з ТВ каналу «Малятко», ви знайдете її на YouTube. Вихователі дитячих садочків, вчителі початковою школи точно знайдуть щось для щоденної роботи. Відео погруповано у списки відтворення, тому просто відшукати розважальні та навчальні пісеньки.

7. Дитинство TV

«Дитинство TV» називає себе професійним каналом для малюків віком вд 2-х до 8-ми років. Чому? Бо на регулярній основі випускають нові відео з 3Д графікою. Тут ви знайдете народні пісні, колискові, перекладені світові хіти для дітей, виконані у сучасній манері з цікавим відеорядом. Також автори створюють власні колискові для наймолодших.

8. ПЛЮСПЛЮС

  «ПЛЮСПЛЮС» від початку був телеканалом, проте його YouTube-канал також користується неабиякою популярністю. Матеріали на ньому адаптовано для родин з дітьми дошкільного та шкільного віку. Педагоги також знайдуть корисний у навчанні контент.

Усі відео-матеріали професійно зроблені та ставлять за мету не стільки розважити дитину, скільки навчити її. До речі, до роботи над озвучанням залучені відомі теле- та радіо-ведучі.

Звернемо увагу на декілька плей-листів:

• Світ чекає на відкриття – доступно про складні технічні прилади: вертоліт, телескоп, батарейка тощо.
• Казка з татом. Про ПЛЮСОТРАСУ світу – розповіді про пригоди Кружко (на каналі є й інші збірки пригод героя), читають зірки телебачення.
• Це наше і це твоє очима дітей – 25 серій мультфільмів про Україну.
• Корисні підказки – у дотепній, іронічній та легкій для запам’ятовування формі розглядаються «несерйозні» дитячі проблеми.

Подивіться, може, ви знайдете те, що ми проминули увагою.

9. Хмаринка

  Це розважальний канал для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Містить контент пізнавального характеру. Оскільки у доступній формі діти вивчають лічбу, літери, кольори. Але цим не обмежується, адже у адаптованому форматі малечі розкажуть про тваринок, космічні явища, про географію та культуру України та багато іншого. Нещодавно на каналі почали з’являтися відео англійською для дітей. Зацікавило? Тоді завітайте на канал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добірка інтернет-ресурсів, використання яких дозволить швидко знайти потрібну інформацію (власне українські відповідники запозиченим словам, лексикографічні відомості, тлумачення тощо) або перевірити текст на наявність лексичних, граматичних та пунктуаційних помилок.

  Далеко не всі можуть похизуватися вродженою стовідсотковою грамотністю. Всі ми час від часу робимо помилки, не знаючи всіх мовленнєвих нюансів.

  Будь-яка мова, в тому числі українська, не статична: певні слова зникають, інші – додаються. На її формування широко впливають запозичені слова (русизми, англіцизми тощо) та сленг. Тому знання мови потребує постійного вдосконалення та перевірки на відповідність стандартам.

Пропонуємо добірку зручних ресурсів, які допоможуть перевірити текст на наявність помилок та дозволять опанувати нюанси української:

1.  LanguageTool: автоматична перевірка граматики, синтаксису та пунктуації

LanguageTool – зручний онлайн-ресурс для перевірки граматики та пунктуації текстів українською та ще 27 мовами, серед яких японська, китайська, перська, російська, англійська тощо.

Хто розробник
Проект існує понад 10 років, він започаткований міжнародною групою ентузіастів. Наразі існує 3 версії сервісу – Free, Premium, Enterprise.

Як це можна використати
На головній сторінці ресурсу вбудоване спеціальне віконце для відповідної перевірки тексту. У версії Free можна одночасно перевірити текст об'ємом 20 тис. символів.

В залежності від типу помилки (лексична, пунктуаційна чи орфографічна), слово підсвічується відповідним кольором. При наведенні курсором на виділення, ресурс пропонує більш влучні варіанти заміни.

За принципом роботи LanguageTool подібний до сервісу «Мова-ДНК нації», Onlinecorrector та «Російсько-українські словники». Однак перевагою саме цього ресурсу є ширші функціональні можливості (працює з 20 мовами) та наявність мобільної версії, при активізації якої, текст перевіряється автоматично.

2. «Словотвір»: український відповідник англіцизмів

«Словотвір» – це майданчик для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів з англійської.

Хто розробник
«Словотвір» є некомерційним проектом, створеним командою львівських ентузіастів – Михайлом Свистуном, Левом Лукомським, Романом Запотічним та Іваном Ціхотським.

Як це можна використати
З використанням цього ресурсу можна не тільки знайти влучний український аналог з синонімами до англіцизмів, але і взяти участь в обговоренні нових суто українських відповідників. Наразі словник пропонує власне українські визначення до понад 3 тис. запозичених слів.

Скориставшись абетковим покажчиком чи пошуковою стрічкою, можна віднайти переклад іншомовного слова і отримати кілька українських аналогів. Якщо слова, яке ви шукаєте, не знайдено у словнику, то його можна запропонувати для обговорення.

3. «Словники України on-line»: відмінювання, синоніми, значення cлів

«Словники України on-line» – сайт, який містить лексикографічну інформацію про слова української мови.

Хто розробник
Сайт розроблено у 2008 році на основі CD-версії електронного видання «Словники України». Проект реалізовано Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.

Як це можна використати
На сайті міститься понад 256 тис. слів. У рядок пошуку можна ввести необхідне слово, а словник автоматично надасть вичерпну лексикографічну інформацію до нього: рід, словозміну, синоніми та фразеологізми з його використанням.

Також подібний за функціоналом та інформативністю є ресурс «Всесвітній словник української мови».

4. Stalivyrazy: питомі стилістичні відповідники українською мовою з російської

Stalivyrazy – російсько-український словник сталих виразів. Він містить російські фразеологізми, типові синтаксичні сполуки і їхні українські відповідники.

Хто розробник
Словник сталих виразів був укладений філологами І.О. Вирганом та М.М. Пилинською у 2008 році.

Як це можна використати
Скориставшись рядком пошуку, можна віднайти перелік сталих виразів з використанням певного слова та їх суто українські відповідники. Наразі на сайті міститься 6208 словникових статей.

З аналогічною метою радимо використовувати «Російсько-український словник. Труднощі перекладу».

5. Академічний тлумачний словник

«Словник української мови», або СУМ-11, –  перший у історії тлумачний словник української мови. Він був укладений ще у 1970-1980 роках. І саме він взятий за основу при укладанні більш сучасних словників з  трактування змісту слів української мови. Електрона версія словника запущена у 2013 році.

Хто розробник
Словник укладено великим колективом з 36 науковців-українознавців. Онлайн версія словника була створена у 2010 році.

Як це можна використати
За допомогою цього ресурсу можна віднайти трактування будь-якого слова, а також приклади контекстів його вживання.  

6. Словник скорочень української мови

Словник скорочень української мови – найбільш повний словник такого типу. Він є єдиним словником, який містить нові та сучасні скорочення.

Хто розробник
Словник укладено мовознавцями Андрієм Шитовим та Владимірою Груліховою у 2004 році. Його онлайн версія доповнюється щоденно.

Як це можна використати
На сайті містяться значення понад 10,5 тис. абревіатур. Знайти необхідну можна легко, скориставшись пошуковим рядком.

7. Лайфхаки українською: як вдосконалити мовлення

«Лайфхаки українською» – це телевізійний проект, на меті якого є популяризація української мови та загальнодержавне підвищення грамотності.

Випуски транслюються щотижнево, а у вільному доступі можна подивитися 13 відеороликів, і добірка постійно доповнюється.

Хто розробник
Проект започатковано українським національним телеканалом «UA:Перший» у 2017 році.

Як це можна використати
Кожний випуск присвячений певній темі. Правила мовлення пояснюються на прикладах життєвих ситуацій, що максимально унаочнює їх.

З метою швидкого ознайомлення з ключовими моментами правопису, можна скористатися онлайн-конспектами «Лайфхак української мови»від проекту Еd-Еra.

«Лайфхак українською» з Дмитром Коркіним

Правила в такому форматі будуть легше засвоєні школярами, якщо такі відео демонструвати в межах уроку.

8. Офіційний сайт української мови: правопис, все про мову, корисні матеріали, культура

Офіційний сайт української мови – сайт, що створений для школярів, студентів, вчителів та викладачів, а також для тих, хто цікавиться українською культурою. Тут міститься багато корисного матеріалу, використання якого дозволить поглибити знання української під час підготовки до іспитів, контрольних робіт чи диктантів

Як це можна використати
Цей сайт справжня скарбничка для учнів, вчителів, мовознавців чи тих, хто тільки починає вивчати українську чи знайомитися з культурою нашої країни. Ресурс корисний для підготовки до контрольних робіт, диктантів та іспитів. А також буде незамінним помічником при підготовці до ЗНО.

На цьому ресурсі міститься безліч корисних матеріалів:

• всі правила (3 варіанти правопису, включаючи довоєнний);
• про мову (зміст державної символіки, історія мови, наявні діалекти тощо);
• корисне (підручники, презентації, відеоуроки, словник синонімів, онлайн перевірка орфографії);
• блоги (корисні статті для вчителів, учнів та батьків);
• культура (велика добірка щедрівок, колядок та веснянок).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради, які допоможуть вчителеві покращити професійний імідж.

   Спілкування і обмін інформацією завжди були надзвичайно важливими складовими людського життя. А останнім часом все більшого значення набуває наше спілкування в соціальних мережах. Ми звикли оцінювати людей за тією інформацією, яку вони  про себе «викладають».

   Загальновідомо, що HR-фахівці все частіше звертають увагу на профілі шукачів роботи в соціальних мережах, бо вважають важливою представлену там інформацію. Профілі співробітників у мережах Фейсбук, Твіттер або Телеграм навіть можуть стати причиною публічних обговорень і службових розслідувань.

  Про що ж може розповісти сторінка вчителя в соціальних мережах і на що треба звернути увагу, якщо ми прагнемо успішно презентувати себе в інтернеті?

1. Аватар

   Найперше, на що фахівці у сфері інтернет-комунікацій радять звернути увагу, – головне фото (аватар). Бажано, щоб воно було портретне, за можливості – студійне. Аватар не повинен демонструвати особливості нашого світосприйняття і самоусвідомлення, проте має дати можливість роздивитися обличчя і впізнати при зустрічі.

Було б добре, якби фон, на якому розміщений портрет, був нейтральний, не відволікав уваги від обличчя, не створював додаткових асоціацій. Не варто часто змінювати головне фото. Краще це робити не частіше 1 – 2 разів на рік, або тоді, коли змінюється колір чи довжина волосся, вага, вік тощо. Головне, щоб людина, з якою ви не знайомі безпосередньо, могла легко впізнати вас при зустрічі «в реальному житті».

2. Фонове фото

   Треба звернути увагу й на фонове фото – обкладинку. Як зазначають фахівці, воно має працювати на створення шару додаткової інформації, яка має «читатися»  з цього зображення. Воно може розповідати про ваші уподобання, місце роботи, містити картинку з улюбленим краєвидом або архітектурною спорудою. Тут може бути «атмосферне» фото, яке характеризуватиме ваш настрій, створюватиме враження про ставлення до життя, роботи або важливих життєвих подій. До того ж фонове фото можна змінювати часто, оживляючи таким чином свою сторінку і привертаючи до неї увагу.

3. Фото для самопрезентації

   Додатковою можливістю для самопрезентації у сучасному Фейсбуці є 5 обраних фото. Це світлини, які докладніше розповідатимуть про вашу професійну діяльність, уподобання, особисті здобутки. Ви перемогли у конкурсі, отримали престижну нагороду, вперше випустили свій клас, провели цікавий урок, познайомилися із авторитетною і знаною людиною, здійснили із учнями захопливу подорож або зробили важливий крок у професійному житті? Маєте світлини? Обов’язково треба їх завантажити!

    Але пам’ятаймо, що ці знімки може побачити велика кількість людей, і перед тим, як їх поширювати, ще раз спитаємо себе: чи хочу я, щоб про це знали усі? Якщо нашою метою є успішна самопрезентація, ми маємо чітко визначитися, яку сферу намагаємося представити і відповідно добирати зображення та інформацію. Усе це стосується й інших світлин, які ми поширюємо у стрічці. Якими мають бути завантажувані фото? Вони повинні відповідати основним вимогам:

• розповідати про ті подробиці нашого життя, які ми хочемо зробити публічними;
• стосуватися важливих життєвих і кар’єрних подій;
• не дискредитувати осіб, які на них зображені;
• не повторюватися;
• містити інформативні підписи.

4. Інформація про власника акаунту

   Важливим інструментом самопрезентації є розділ «Про себе». Тут необхідно розмістити інформацію про навчальні заклади, які ви закінчили, наявний досвід роботи, професійні здобутки і компетенції. Не забуваймо про розділ «Додати тимчасову інформацію». Тут в кількох реченнях, якщо це можливо, можна не просто розповісти про те, де і ким ви працюєте, а повідомити про те, хто ви, які особливості саме вашої професійної діяльності тощо. Наприклад: «15 років працюю в школі. Навчаю математики найкращих дітей України».

 

 

Важливі речі для вчителя, про які краще не забути перед відпусткою.

   Вітаємо! Ви дістались до кінця навчального року! Зараз ви можете почувати себе знесиленими, або ж окриленими. Та ви маєте пишатися собою і роботою, яку провели разом зі своїми учнями.

  Хтось уже скоро піде у відпуску, а в когось попереду шкільний табір, ДПА та немало роботи, принаймні ще місяць. Думками ви вже можете бути десь на пляжі, чи на дачі. Та перш ніж усе відбудеться, знайдіть час зробити 6 речей, за які ви собі потім подякуєте.

1. Візьміть блокнот чи аркуш паперу та подумайте над тим, що в цьому році відбулося хорошого

Рекомендуємо вести блокнот, де ви нотуватимете свої ідеї, гарні події, приємні речі. Наприкінці навчального року саме час підбити підсумки. Спробуйте перерахувати щонайменше 5-10 ситуацій, які були найкращими цього року.  Блискуче проведений урок? Особлива книга? Цікаві освітні курси? Успіхи учнів та визнання вас як педагога? А можливо, ви позбулись якоїсь нав'язливої звички, яка була з вами роками. Великі чи маленькі, ваші успіхи мають бути у списку.

2. Запитайте себе, що ви хочете покращити наступного року?

    Можливо, ви хотіли випробувати новий прийом чи стратегію на уроках, та не встигли? А можливо, дізналися про нову освітню методику, яка вас зацікавила. Хоча не виключено, що у вас постійно не вистачало часу, аби налагодити комунікаційні зв’язки з батьками учнів. Запишіть усі ці ідеї та додайте у список завдань, бо через місяць ви можете й не згадати про все це.

3. Створіть список книг для читання влітку

    Скоріше за все ви любите читати, та протягом навчального року так непросто було знайти на це час. Складіть список книг професійного спрямування, мотивуючих та просто для душі. Не хочете шукати книги? Підпишіться на блоги цікавих вам людей, читайте статті в онлайн-журналах. Прочитайте нарешті ті статті, які додали до закладок браузеру, недарма ж вони вас так зацікавили колись.

4. Зробіть інвентаризацію у кабінеті

     Це важливо. І важливо зробити це саме наприкінці року, а не у серпні. Ви маєте розуміти, що у вас є, а чого не вистачає. До того ж пригадайте те прекрасне почуття, коли ви викидаєте мотлох та звільняєте місце для нового. Створіть таблицю того, що у вас є, й того, що треба купити, й того, чого вам завжди не вистачало. Такий порядок не буде недоречним.

   Безперечно, у класі назбиралось багато непотрібних речей – від забутої старої спортивної кофти до ручок. Віддайте на благодійність те, що чогось варте, але так і не знайшло власника, а мотлох викиньте. Наступного року ви встигнете назбирати нового.

5. Обдумайте, що можна змінити у кабінеті

   Подумайте про функціональність вашого простору. Чи все вас влаштовує? Мова не йде про необхідність ремонту. Мова йде про надання кабінету індивідуальності. Відкрийте у собі талант дизайнера. Що, якщо у вересні, ваш кабінет буде схожим на літературне кафе? Чи лабораторію фізика? Додайте характеру приміщенню, ви надихатимете учнів на навчання.

6. Подякуйте собі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Огляд кінезіологічних вправ, які допоможуть зробити навчання простішим.

    Навчатися у школі складно, про це вам скаже будь-хто з учнів. Але у вчителя є всі можливості для того, щоб поліпшити процес навчання, при чому на це не доведеться витрачати багато часу! А все завдяки кінезіології – унікальній науці, що вивчає м’язові рухи у будь-яких проявах. Але особливої уваги заслуговує вплив руху на мозкову активність.

   Навчальна кінезіологія – це дуже проста та дієва методика. Виконання відповідних вправ не займе багато часу і неодмінно сподобається дітям! Особливо, якщо мова йде про початкову школу. Втім, такі вправи будуть корисними і більш старшим школярам, і самим вчителям.

Як це працює?

  Кінезіологія – здоров’язберігаюча технологія. Використовуючи її, ви зможете допомогти учням зняти емоційне та фізичне напруження, а заразом ще й забезпечити такі процеси:

• синхронізацію роботи півкуль мозку;
• покращення зорово-моторної координації;
• формування просторового орієнтування;
• стимулювання інтелектуального розвитку тощо.

   Секрет такої ефективності полягає у тому, що спеціальні вправи позитивно впливають на неокортекс – нову кору мозку, яка відповідає за когнитивні процеси, раціональну обробку інформації, мову, логіку тощо. Тобто, коли новоутворена кора мозку працює на повну силу, підвищується ефективність навчання.

Звучить все це дуже науково, але насправді все просто. Фактично кінезіологія – це спеціальні фізичні вправи, до того ж здатні поліпшити роботу мозку. Саме їх можна використовувати під час фізкультурних п’ятихвилинок на уроці. Кінезіологічний комплекс включає такі види вправ як окорухові, дихальні, тілесні, для релаксації та розвитку дрібної моторики. Розглянемо найцікавіші з них.

Лобно-потиличний обхват

   Допомагає зосередитися та налаштуватися на навчальний процес, тому чудово підходить для виконання на початку уроку. Попросіть учнів сісти рівно, а потім покласти одну долоню на лоба, іншу – на потилицю. Потім треба заплющити очі, сконцентруватися на майбутньому занятті та зробити кілька глибоких вдихів-видихів.

Слон

Цікава вправа, яка допоможе підняти настрій та розслабитися. Запропонуйте дітям стати та нахилити голову до лівого плеча. Далі треба:

• витягнути руку (ніби хобот слона);
• почати малювати нею горизонтальну вісімку від центру зорового поля і вгору проти годинникової стрілки;
• очима треба пильно стежити за кожним рухом пальців.

Вправа виконується повільно, по 3-4 рази кожною рукою.

Ковпак мудреця

Ця вправа загострює слух, покращує рівновагу, одночасно підвищуючи розумові та фізичні здібності. Виконувати її учні можуть стоячи чи сидячі:

• голову треба тримати прямо, але шия та підборіддя при цьому мають бути розслаблені;
• треба взятися за вуха так, щоб великий палець опинився з тильного боку, а всі інші – попереду;
• виконується масаж вух зверху донизу, а дійшовши до мочки, м’яко масажується і вона.

Вправа повторюється чотири рази.

Сова

   Цю вправу можна виконувати під час уроку для зняття напруження. Вона стимулює приток крові до головного мозку та сприяє поліпшенню уваги. Станьте перед учнями та запропонуйте їм повторювати за вами наступні рухи:

• праву руку покладіть на лівий м’яз між шиєю та плечем;
• стисніть м’яз та починайте поволі повертати голову зліва направо;
• потім починайте рух в зворотній бік;
• губи складіть трубочкою і на видиху вимовляйте «ух!»;
• поміняйте руку, поклавши її на правий м’яз та повторіть вправу.

Дзеркальне малювання

   Ця вправа здатна зняти напругу з рук та очей, а також допомагає синхронізувати роботу півкуль мозку, що помітно збільшує ефективність його роботи.

   Покладіть на стіл перед кожним учнем чистий аркуш та попросіть їх взяти в кожну руку по олівцю. А отім можна починати малювати обома руками дзеркально-симетричні малюнки: цифри, літери, квіточки, будь що! Такі вправи дуже подобаються дітям.

!

        

Огляд фраз-кліше, якими користуються вчителі, та їх вплив на учнів.

   Вчителі нерідко генерують фрази, які учні потім згадують протягом всього життя. Але деколи педагоги з виховною метою користуються певними кліше, які далеко не завжди є вдалими. Більше того, інколи вони можуть ще й травмувати дитину. А от цього точно не потрібно.

Ми склали список сталих фраз, якими часто користуються вчителі, та які варто поступово виключати з лексикону.

1. А голову ти вдома не забув?

   Ця фраза, яку адресують тим, хто забув вдома домашнє завдання, робочий зошит чи підручник, відома всім. Вона настільки давня, що вже стала крилатою та цілком заслуговує на почесне місце у словнику фразеологізмів. Як правило, після таких слів клас починає сміятися. Весело всім, крім того учня, якому вони були адресовані.

   Ви ж знаєте, що всі діти бояться висміювання з боку однокласників? Тоді не варто провокувати це, кепкуючи з учня. Бо діти подумають, що якщо вже сам вчитель сміється з їх товариша, то їм теж можна.

2. Це треба вам, а не мені.

   Звісно, ви давно вже здобули освіту. А ще ви чудово знаєте, що далеко не всі діти хочуть вчитися, та й зацікавити абсолютно кожного неможливо. Але при цьому педагог має не забувати про те, що навчання – двосторонній процес. Щоб він був успішним, зусилля мають докладати обидві сторони.

  Коли ж ви кажете такі слова, то повністю перекладаєте відповідальність на учнів. А вони вже роблять з цього цілком логічний висновок: чекати на допомогу від вчителя не варто. Як ви гадаєте, чи стануть після цього діти вчитися краще?

3. Якщо ви такі розумні, то станьте на моє місце та проведіть урок!

  Дисципліна на уроці має бути на висоті, адже від неї залежить якість сприйняття учнями матеріалу. Але така фраза є нічим іншим як проявом вербальної агресії. Діти чудово це відчувають та напружуються, готуючись захищатися чи взагалі нападати. До того ж, у цих словах міститься непрямий натяк на не надто високі інтелектуальні здібності школярів.

5.  За всі роки викладання ваш клас – найгірший.

   Класичне висловлювання, яке може повторюватись із року в рік, і яке зазвичай не відповідає дійсності. Говорячи так, ви намагаєтеся присоромити учнів, але насправді ефект буде протилежним. Постійно чуючи про те, які вони погані, діти несвідомо намагаються відповідати твердженню вчителя. Тобто ситуація не покращиться, а погіршиться.

6.  З такими знаннями тебе треба посадити в перший клас

    Це оціночне судження, яке не завжди відповідає дійсності. Ці слова ви можете сказати на емоціях, а такий підхід має негативні наслідки. Одна фраза легко зводить нанівець усі старання школяра та програмує на негатив: він вважатиме себе нездарою, найгіршим у класі. Думаєте, такі звинувачення допоможуть школяреві зібратися та довести, що він не безнадійний? Навпаки, скоріш за все він образиться та навіть не подумає щось міняти. Навіщо, якщо на нього вже повісили ярлик?

6. Який ти невихований/жадібний

   Ще одне оціночне судження, якому не місце у школі. Зрештою, ви має право на власну думку, але казати про це дитині не варто. До того ж, чи впевнені ви на 100%, що дитина дійсно є такою, як ви кажете? Та навіть якщо учень поводить себе не так, як вам хотілося б, то може він має на це причини?

7. Поки ти хворів, у класі була ідеальна тиша

   У кожному класі є діти, поведінку яких важко назвати ідеальною. Але давайте будемо чесними – відсутність однієї людини не робить колектив чудовим. Тому покладати відповідальність за погану поведінку в класі на когось зі школярів не зовсім коректно.

8. Ти не можеш це вивчити? Нічого з тебе не вийде!

   Звісно, вам прикро, що учень ніяк не може зрозуміти тему, хоча ви старалися розповідати максимально чітко та доступно. Але робити прогнози щодо подальшого життя та успішності дитини дещо занадто, як думаєте? Зрештою, все може бути до банальності просто: учню просто не цікаво розбиратися в тонкощах синтаксису, він любить фізику, чи навпаки.

9. Для особливо обдарованих повторюю ще раз!

   І ще одне емоційне висловлювання, яке означає, що ви втомилися повторювати одне й те саме, не бачачи при цьому розуміння з боку учнів. Це, звісно, прикро, але натякати дітям на те, що їх розумові здібності недостатньо високі для розуміння теми, не варто.

10. Вчив? Не вірю!

   Така постановка питання взагалі не передбачає продуктивного діалогу. Єдине, чого можна досягти, це образити учня, він зрозуміє, що йому не довіряють. При цьому ваше «не вірю» не підкріплене фактами. Перш ніж давати таку оцінку, треба дійсно оцінити рівень знань, але навіть якщо він недостатній, варто розуміти, що на те можуть бути об’єктивні причини.

   Дуже важливо пам’ятати, що стосунки вчителя та учнів залежать від старань обох сторін. Діти не завжди розуміють, як їхні вчинки та слова відбиваються на оточуючих, тож станьте для них прикладом та ідеальним педагогом! 

Методи та заходи формування антидискримінаційної політики у школі.

     Як ви гадаєте, як часто у нашому суспільстві трапляються випадки дискримінації? Точно підрахувати складно, але очевидно, що це прикре явище існує і з ним варто боротися. Але з чого починати? Не секрет, що змінити думки дорослих з приводу тих чи інших проблем можливо, але дуже складно, проте формувати світогляд дітей значно простіше. І, звісно, ефективніше. Саме тому в першу чергу треба змінювати освіту, застосовуючи антидискримінаційний підхід у навчанні.

   Ще декілька років тому теми дискримінації у школі взагалі воліли не торкатися, подеколи роблячи вигляд, що проблеми просто не існує. Зараз ситуація поступово змінюється, про проблему почали говорити та шукати шляхи її подолання. Один з них - створення недискримінаційного освітнього контенту. Звісно, створити його фактично з нуля дуже непросто, тому Міністерство освіти та науки України, Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення України, «Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» та «ЕдКемп Україна» розробили і почали проводити відповідні навчальні тренінги для видавництв та авторських колективів.

Один з таких тренінгів проходив з 24 по 26 вересня у Харкові. Серед тем, які обговорювали учасники, такі:

• проблема дискримінації у школах;
• антидискримінаційна експертиза підручників;
• дискримінація за ознакою статі;
• мова, вільна від дискримінації.

   Цікавим доповненням теоретичної програми тренінгу стали практичні вправи, що мали на меті знаходження проявів дискримінації у підручниках (якими, до речі, зараз вже користуються у школах), а також у звичайному спілкуванні. Насправді існує дуже багато нюансів, яких багато хто з нас просто не помічає, а отже, навіть не задумується над тим, що може когось образити.

    Наприклад, можна зверхньо ставитися до чиїхось політичних чи релігійних переконань, не розуміючи, що для людини таке ставлення є неприємним та навіть болючим. Не кажучи вже про необачні висловлювання, які є наслідком стереотипного ставлення до тих чи інших членів суспільства, наприклад, до представників інших етнічних груп, національностей, людей з інвалідністю тощо. Все це є проявами дискримінації, яких необхідно і дуже важливо уникати.

   І зверніть увагу – найбільша проблема полягає у тому, що інколи люди воліють не бачити проявів дискримінації та стверджують, що вона може і є, але десь, тільки не в їхньому колективі. Звісно, такі випадки, коли все дійсно добре, є, і це чудово, але і заплющувати очі на реальну ситуацію також не можна. Кожен випадок необхідно вивчати та аналізувати окремо.

    І особливо – не можна допускати будь-яких проявів дискримінації у школі. Дітям треба пояснювати та на власному прикладі показувати адекватну модель поведінки, вільну від стереотипів. Може здатися, що це не так просто, але коли є мета, немає перешкод!

 

 

 

 

 

 

 

Виконуйте ці прості поради, щоб зберегти голос та не втратити профпридатність.

   Втрата голосу для вчителя – професійна небезпека. Хоча кожен має якісь універсальні секрети, які допоможуть вилікувати хворе горло. Та чи багато хто з педагогів знає, як уникнути такого стану? Ми знайшли для вас корисну інформацію. Слідуйте цим 8 дієвим порадам, і тоді точно ваш голос завжди буде з вами.

1. Бережіть здоров'я

   От тільки не треба сміятись. Як часто ви лишаєтесь вдома підлікуватись, коли застудилися? Практично ніколи, адже таке несерйозне захворювання можна перенести на ногах, правда? Активна робота у школі припадає якраз на пік застуд, грипу. Зробіть усе, щоб не захворіти – профілактичні пігулки, здоровий сон, збалансоване харчування, мийте руки та намагайтесь якомога рідше торкатися обличчя, губ, носа. Так, ми знаємо, що простіше сказати, ніж зробити.

2. Не говоріть надто голосно

    Кричати – найпростіший спосіб зірвати голос. Вивчайте нові стратегії, технології, аби не доводилось кричати. Якщо у вас надто гамірливий клас, використовуйте дзвінок, клаксон, чий сигнал став би знаком до стишення без підвищення голосу. Маєте провести батьківські збори на декілька класів? Наполягайте, щоб вам видали мікрофон. Один день перенапруження – тиждень лікування.

3. Сповільнюйте мову

   Одна з причин перенапруження голосових в'язок – намагання говорити занадто швидко. Звісно, вчителі багато говорять своїм учням, але намагання сказати все швидко та голосно – згубне. Рівний, твердий голос, мова у певному темпі – ось ідеальний варіант.

4. Не забувайте про дихання

   Дихання має бути регулярним та рівним, щоб голос був рівним, не переходив у верхні тони. Намагайтесь дихати «животом», а не грудною клітиною. Оскільки це більш природно для людського організму. Починайте говорити, коли видихаєте, таким чином ви збережете голосові зв'язки.

5. Знайдіть свій природний темп/голос

   Кращий варіант – не надто високий та не надто низький голос у природному діапазоні. Вчителі часто можуть говорити нижче оптимального діапазону для того, щоб голос здавався більш авторитетним, або приязним. Обидва варіанти часто є надто обтяжливими для голосу. Замість того віддайте перевагу звуковому діапазону, який максимально природно відповідає вашому голосу. Це тон вашого голосу, коли ви спонтанно говорите: «хм», зазвичай це і є ваш оптимальний тон.

6. Виконуйте голосові вправи

   Якщо голос сідає часто, а ще частіше відчувається його повна втрата, існує велика потреба зайнятися тренуванням голосових зв'язок. Зазвичай вони займають всього декілька хвилин в день, але з їх допомогою можна суттєво покращити стан голосу.

Рекомендуємо вправу з коктейльною паличкою:

7. Зволожуйте горло

   Вода корисна не тільки для голосу, а й для усього організму. Чашечки чаю ранком та увечері замало. Більш того напої з кофеїном мають зворотній ефект та можуть погіршити становище. Намагайтесь пити більше чистої води, це потрібно вашому тілу.

8. Не зловживайте гострою, гарячою їжею та зберігайте баланс температур

   Гостре, гаряче, холодне – травмує слизову оболонку ротової порожнини. Критичними є розмови на морозній вулиці (особливо, якщо ви щойно вийшли із теплого приміщення), намагайтесь звести до мінімуму перемовини по телефону. Чи варто говорити про шкоду паління для голосових зв'язок? Систематичне куріння збільшує шанси втратити голос, зробивши його грубим та хриплим.

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

Думки про те, чому батьки учнів не бажані в друзях у соціальних мережах.

   Facebook та інші соціальні мережі можуть поєднувати людей, розділених океанами та горами. Це інструмент, який робить ближче рідних людей, яких з якоїсь причини розділила доля та розкидала куточками світу. Я люблю проводити час на цьому сайті, знайомитись з людьми, яких у реальності не могла б зустріти з безлічі причин. Це все добре, але я на 100% переконана, що не всіх варто додавати у друзі. Це для мене твердження, яке не підлягає оскарженню, як і те, що вчитель не має дружити у соціальних мережах з учнями та їх батьками.

    І якщо з першими все більш-менш зрозуміло, то що ж не так з батьками? Начебто ж усі дорослі люди, мають розуміти один одного. Все так, якби не одне «але».

   Декілька років тому я зробила помилку та почала додавати учнів та їх батьків до себе у друзі. І тут я зрозуміла, що затиснута у лещата, з’явилось враження, що за мною постійно стежать. І кожен мій запис чи слово буде використане проти мене (хоча нічого непристойного на сторінці не було). Що сталося?

• Спершу батьки цікавились успіхами дитини, питали домашні завдання та просили пояснити складні моменти теми.
• Далі одна з матусь написала та спитала, де я купила помаду, яка у мене на фото профілю.
• Далі почали приходити повідомлення про те, що хтось коментує мої студентські фото (було обмеження, що це можуть робити лише друзі).
• Далі пішли запитання із серії: «Раніше ви були на фото з хлопцем, а де він зараз? Ви вже не зустрічаєтесь? Така гарна пара…».
• А потім сталось таке: мене почали оцінювати на основі моєї соціальної активності. Багато з публікацій обговорювались, щось засуджувалось, від пропозицій вподобати якусь групу чи підписати петицію не було відбою.

   Це була остання крапка, але вибратися з такої пастки виявилось не так просто. Як пояснити людям, чому я видаляю їх із друзів? Той період у моєму житті був не надто спокійним…

Між школою та особистим життям має бути межа

  Навіть у соціальних мережах.

   Багато сказано про те, що вчителі не мають виставляти на публіку своє особисте життя. Не викладайте у соціальні мережі те, що не варто бачити вашим учням. Вчитель – моральний орієнтир та ідеал, так кажуть, правда? Всі чекають, що навіть за шкільними стінами освітяни невтомно підтримують усім відомі стандарти професії.

  Додаєте когось у друзі – запрошуєте їх у свій дім. Хоча ваша сторінка у соціальних мережах могла б стати місцем, де можна трохи розслабитись, бути собою.

Додаючи батьків у друзі, майте на увазі:

1. Вони будуть думати, що ви насправді друзі

Стосунки між вами та батьками зміняться, зникне умовна межа між вами. Відповідно, по-дружньому, мама чи тато Оленки зможе написати вам навіть опівночі з проханням пояснити ще раз, як розв’язати той чи інший приклад. Вам же не важко, правда? Ви ж друзі.

2. У вас не стане приватного життя

Будьте готові відмовитись від свого особистого життя на догоду створення образу, що відповідає очікуванням спільноти. Навіть якщо ви не публікуєте нічого відвертого чи недоречного. Чи готові ви, щоб батьки ваших учнів все бачили? Жарти, які зрозумієте тільки ви та ваша близька подруга, політичні погляди, деталі суспільного та особистого життя, ваші плани на відпустку чи деталі стосунків. Все це прекрасний привід попліткувати про вас.

3. Вони покажуть все своїм дітям

Навіть якщо ви обрали тактику додати у друзі не учнів, а їх батьків для вирішення різних питань, то від дітей нічого не приховаєш. Самі батьки будуть показувати та обговорювати з донькою чи сином ваш новий статус чи фото профілю.

4. Ваша сторінка у Facebook може бути використана як зброя

Зараз у вас можуть бути прекрасні стосунки з батьками, дітьми, але будьте готовими, що все зміниться. Потенційно деякі моменти вашого особистого життя можуть зіграти не на вашу користь.

Уявіть собі ситуацію: ви пішли у кіно з друзями увечері, скажімо, в четвер. Виклали фото, де ви усміхнені та радісні у залі кінотеатру або поруч. А наступного дня ви ставите двійку дівчині за контрольну. Згодом її мама йде скаржитись директору, що оцінку занизили несправедливо, бо вчитель не виспався через похід в кіно (вона ж бо бачила те фото!).

Не може бути? Це реальна ситуація. Звісно, не значить, що таке трапиться саме з вами, але небезпека є.

Друзі, знайомі з Facebook дають оманливе відчуття близькості там, де має стояти профеcійна межа. Чи готові ви впускати чужих людей у свій світ, втрачаючи одне з небагатьох місць, де ви можете бути собою?

Альтернативний вихід

Чи значить це те, що ви маєте відмовитись від переваг, які дає соціальна мережа? Звісно ні! Сьогодні досить нерозумно не використовувати на свою користь можливості Facebook.

Порада: залиште свою основну сторінку закритою від стороннього ока, перегляньте налаштування приватності, хай друзями в ній будуть ваші реальні знайомі, родичі, колеги та ідейно цікаві люди. Для батьків і учнів створіть окрему спільноту або сторінку. Там ви зберігатимете свій образ вчителя, першокласного спеціаліста. Окрема сторінка для класу дозволить вам ділитися домашніми завданнями, подіями та шкільними оновленнями. Там ви й будете спілкуватися з батьками, що особливо актуально для класних керівників.

Вчителі дуже багато часу приділяють своїй професії, тому кожен заслуговує мати приватне життя. Натисніть «видалити запит» та підтримайте здорову професійну відстань.

 

 

 

 

Поради щодо виховних годин з профорієнтації. Приклади завдань для старшокласників на визначення майбутньої професії.

    Футорологи запевняють: невдовзі ринок праці суттєво зміниться. Звичні нам професії зникнуть, звільнивши місце для таких екзотичних спеціальностей, як екоурбаніст, проектувальник роботів, оператор дронів, тренер з mind-фітнесу, онтоінженер, експерт у сфері альтернативної енергетики тощо. І все це станеться вже у найближчі 20-30 років! Звучить цікаво, чи не так? А от чи знають про такі тенденції старшокласники і чи зможуть відповісти на виклики сучасності?

Родом з фантастики

   Майбутнє вже почалося і життя змінюються на наших очах: одні професії вже майже зникли, а інші ще не з’явилися, але до них треба готуватися. Кому потрібні листоноші, якщо можна написати емейл чи зв’язатися через вайбер? Навіщо на виробництвах токарі та слюсарі, якщо їх можуть замінити роботи? Що робити бібліотекарям, якщо будь-яку книжку можна знайти в інтернеті? І головне: що робити старшокласникам, які опиняться у самому центрі цих кардинальних змін?

   І тут вчитель може перетворитися на справжнього ідейного натхненника, розповівши, чого не варто боятися та до чого варто готуватись. Але спочатку треба відповісти на одне питання: чи корелюється сучасна освіта з очікуваними змінами на ринку праці. Вважаєте, що ні? Помиляєтесь! Звісно, навчити учня бути, наприклад, корпоративним дезорганізатором (спеціалістом, який створює атмосферу стартапу у компанії, яка працює вже не перший рік), ви не можете. Ці навички йому доведеться опановувати самотужки, отримуючи додаткову освіту, але правильно спрямувати підлітків більш ніж реально.

Перш за все, треба вивчити прогнози футурологів, наприклад, за основу можна взяти доповіді знаного експерта Томаса Фрея. Він уже давно розклав майбутнє ринку праці по полицях. Згідно з прогнозами, вже зовсім скоро роботодавці активно шукатимуть працівників для роботи з:

• нанотехнологій;
• генетики;
• геронтології (науки про старіння живих організмів);
• етики;
• екоурбаністики (створення проектів «зелених» міст);
• віртуальної освіти;
• криптовалют;
• проектування роботів;
• оператор дронів;
• 3D-технологій тощо.

Цікаві перспективи, чи не так? Але відповідних спеціальностей у ВНЗ поки не існує, тож треба донести до учнів, що їм доведеться проявляти гнучкість та вміти опановувати нові навички, спираючись на отримані у школі знання. І головне – не панікувати!

Шукаємо себе у майбутньому

    Ознайомлення з професіями майбутнього та пошук варіанту для себе може стати важливою та неймовірно цікавою частиною профорієнтаційної роботи у класі. Так, ми можемо оперувати лише даними прогнозів, але вони цілком можуть стати частиною реальності. До того ж це просто цікаво!

Завдання. Запропонуйте учням самостійно спробувати передбачити те, як буде розвиватися світ далі та скласти перелік професій, які стануть затребуваними у найближчі 10 років. Після цього розкажіть, що з приводу цього думають експерти.

Учні не згодні з тим, як майбутні професії бачать футурологи? Чим не привід провести диспут чи дискусію, а також запропонувати виділити альтернативні шляхи розвитку подій. Можна розділити клас на групи, кожна з яких буде відстоювати певну точку зору.

Завдання. Запропонуйте підліткам поміркувати над тим, ким би вони могли працювати, при чому вибір треба обґрунтувати. Скоріше за все, обирати ту чи іншу професію, школярі будуть, виходячи з того, які навчальні дисципліни їм подобаються. Допоможіть їм та підкажіть, які предмети найбільш вдало корелюються з професіями. Наприклад, фізика – проектування роботів чи створення розумних електромереж.

Створіть разом з дітьми табличку чи інфографіку, аби структурувати отримані дані:

Фізика	Проектувальник роботів, розробник альтернативних носіїв електрики, нанотехнолог
Юриспруденція	Віртуальний адвокат
Інформатика	Спеціаліст з безпечного видалення особистих даних та інформації з інтернету, менеджер з роботи з великими масивами даних
Економіка	Аудитор спільного майна, дослідник можливостей, фахівець з залучення активів
Екологія	Екоурбаніст, інженер-еколог, спеціаліст з переробки відходів
Біологія	Мікро-біолог, розробник біо-фабрик, інспектор з біо-хакерства, проектувальник ДНК
Етика	Спеціаліст з прийняття рішень, експерт з національних та релігійних конфліктів
Лінгвистика	Онтоінженер (спеціаліст, який виділяє дані з неструктурованого тексту), журналіст-агрегатор (поєднує вже існуючу інформацію з різних джерел)

Завдання. Запропонуйте учням обрати найбільш цікаву на їх погляд професію та коротенько описати, як міг би проходити їх робочий день.

Це тільки частина напрямків, насправді можливостей безліч і всі вони дійсно фантастичні! Але починається все саме зі школи та з цілком звичних нам навчальних дисциплін. Не дивлячись на те, що життя не стоїть на місці, основа залишається незмінною, а закони природи й поготів. Тож існуючі навчальні дисципліни не втратять своєї актуальності ще довго, хоча дехто з футурологів і вважає, що школа у сучасному розумінні скоро зникне.

Але поки що вона існує та отримати основні навички для ще навіть не існуючих професій цілком реально. Сучасна школа здатна ще й не на таке! Звісно, згодом доведеться отримувати додаткову освіту, але це все буде потім. Наразі головне, розказати дітям, що їх чекає надалі та допомогти виявити свої сильні сторони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справжній must have творчого педагога.

   Креативність – важлива навичка, яку треба розвивати, а потім – постійно підтримувати. Тримати у тонусі так само, як і м’язи. Й якщо хочете навчити своїх учнів креативно мислити, то вам також слід самовдосконалюватися та підтримувати свій рівень творчості.

1. Креативити не лише у стінах школи

   Коли ви нестандартно підходите до викладання та даєте дітям творчі завдання, це чудово, але не обмежуйте власну креативність лише робочим місцем. Адже у світі є стільки всього цікавого, до чого можна застосувати творчий підхід! Навіть до прибирання квартири чи приготування святкової вечері.

Знайдіть творчий підхід до виконання повсякденних справ. Вигадайте власну систему прибирання квартири або поруште вже усталену схему. Забудьте, що зазвичай спершу ви прибираєте у спальні, потім – у вітальні, кухні та ванній. Здивуйте себе та вигадайте щось нове, змінивши звичний хід подій. І тоді навіть така рутинна справа, як прибирання стане проявом вашої творчої індивідуальності.

2. Читати спеціалізовані книжки

Креативність – та тема, яка зараз надзвичайно популярна. У книжкових магазинах безліч книжок, написаних знаними психологами, які або розмірковують над сутністю креативного мислення, або фактично дають інструкцію з його розвитку. А якщо книжки вже написані, то це точно комусь потрібно! Спробуйте почитати, ніколи не знаєш, де і як знайдеш щось цікаве та корисне. А також слухайте гарну музику та насолоджуйтеся творами мистецтва – це дійсно дозволяє розслабитися і надихає.

Є безліч сайтів, присвячених читанню книг, наприклад, Goodreads, де книголюби пишуть відгуки про прочитане. Переконані, там ви знайдете щось за темою, що вже перевірено іншими читачами. Можливо, саме з їхньою допомогою ви складете власний список необхідних до прочитання книг.

3. Виконувати вправи для розвитку креативного мислення

Їх, до речі, ви можете знайти у тих самих книжках, присвячених розвитку креативності. Радимо обирати прості вправи, виконання яких не забере багато часу, зате ви зможете виконувати їх майже щодня, а потім і порадити їх учням. Деякі з цих вправ також можна застосовувати під час розв’язання складних робочих чи навчальних завдань. Звісно, якщо ви хочете впоратися з ними креативно.

І от настає чудовий час для створення дивовижних історій (звісно, з дидактичною метою!) та малювання (з тією самою метою). Йдеться про сторітелінг та скрайбінг. Це надзвичайно цікаві методи, які допоможуть вам тримати власне креативне мислення у тонусі, дозволять зацікавити дітей та розвинути їхні творчі навички.

4. Розширювати свій світогляд

Цікавтеся тим, що відбувається у світі та дізнавайтеся нове. Тим самим ви зможете підтримати власну креативність. Чим більше ви дізнаєтеся, тим більше у вас виникає запитань, на які треба дати відповідь. І вона не завжди проста та очевидна. А нові відповіді нерідко стають джерелом для нових ідей.

Це той момент, коли вчитель перетворюється на учня. Розвинути уяву, спостережливість, викликати цікавість до пізнання нового – це те, до чого прагне кожен вчитель, навчаючи дітей. Чи не час дослухатися до власних порад?

5. Грати, розважатися, посміхатися

Що таке гра? Це те, чим ми займаємося заради задоволення та позитивних емоцій. Ми можемо грати з чим завгодно: речами, процесами, ідеями, концепціями… Грати та відкривати двері до нових ідей. Зрештою, можна грати у звичайні настільні ігри чи карти, адже доведено, що під час будь-якої гри продукуються ендорфіни та покращується мозкова активність, що стимулює креативність.

Розбираємося у перевагах інтернет-олімпіад.

  Що спадає на думку, коли ми чуємо слово «Олімпіада»? Афіни (і не тільки!), олімпійський вогонь, спортсмени, золоті медалі… Але будь-яка причетна до школи людина знає, що олімпіади – це ще й інтелектуальні шкільні змагання зі складними (а іноді й надскладними) завданнями. На такі олімпіади потрапляють лише найкращі учні! Чи ті, хто здаються вчителям найкращими.

Змагання у всіх сферах життя, у тому числі й серед учнів, давно стали звичною справою, але чи справедливо, що у класичній шкільній олімпіаді можуть взяти участь лише обрані? А що робити іншим дітям? І тут на допомогу приходять онлайн-олімпіади від «На Урок»!

У чому ж полягають ключові переваги онлайн-олімпіад?

1. Взяти участь може кожен 

І відмінник, і той, кому вчитися складніше. Той, хто впевнений у своїх знаннях, і той, хто просто хоче себе перевірити. Немає жодних обмежень: хочеш взяти участь – бери! Якщо зазвичай на шкільні олімпіади ходять лише ті, кого відправляють туди вчителі, то для інтернет-олімпіади немає жодних обмежень. Щоб взяти у ній участь, навіть не обов’язково звертатися до вчителя.

2. Тренування

Що там не кажи, але багато хто зі школярів та їхніх батьків майже з першого класу починає думати про майбутнє ЗНО. І це дійсно нервова та ненайпростіша справа, до якої треба добре підготуватися. І олімпіади – чудовий спосіб це зробити! Зрештою, чим більше ми тренуємося, тим простіше подолати фінішну пряму.

3. Цікаві завдання

А ще взяти участь цікаво буде тим, хто терпіти не може стандартні завдання та шукає чогось більш оригінального. І справді, інтернет-олімпіади перевіряють не лише знання з предмету за програмою, а ще й загальну ерудицію, що не може не зацікавити. Так, автори завдань для шкільних олімпіад намагаються вигадати щось цікаве та нестандартне, але вони буквально змушені обходитися лише програмою.

4. Миттєвий результат

Ну хто у нашому надсучасному світі хоче чекати кілька місяців до оголошення офіційних результатів? Тим більше, що саме оголошення зовсім не урочисте, навпаки, інколи вчителю та учню доводиться добре постаратися, аби дізнатися, яке ж таки місце посіли учасники. І що найбільш неприємно, дізнатися, за які завдання та чому були зняті бали, фактично неможливо. А отже, і попрацювати над помилками також. А от з інтернет-олімпіадами все набато простіше! Розумна програма швидко все порахує та одразу видасть відповідь. Не треба чекати та нервувати – результати будуть одразу.

5. Це просто круто

Діти прагнуть виділятися, змагатися, досягати успіхів. А учасникам інтернет-олімпіади навіть не треба вставати з-за ноутбука чи відкладати вбік планшет. Дуже зручно! А якщо потім отримаєш винагороди, то можна ще й похизуватися ними перед однолітками!

Утім, інтернет-олімпіади мають безліч переваг не тільки для учнів, а й для їхніх учителів.

1. Успіхи вчителів – це успіхи їхніх учнів

Так, те, наскільки добре учні справляються із завданнями, є безпосереднім показником успішності вчителя. А отже, високі результати дітей в інтернет-олімпіаді неодмінно покращать імідж педагога та просто принесуть йому задоволення. А хіба цього мало?

2. Інтернет-олімпіади – чудовий навчальний інструмент

Вони можуть стати домашнім завданням чи контрольною роботою – все у руках вчителя. До речі, після такого домашнього завдання (чи контрольної роботи) не доведеться перевіряти зошити. Зручно, чи не так?

3. Можливість зацікавити дітей

Усі навколо тільки і говорять про те, що програма недостатньо цікава, що сучасні технології із запізненням доходять до школи тощо. А тут інтернет-олімпіада! Тільки уявіть, як зацікавляться та здивуються такому несподіваному рішенню вчителя учні.

4. Отримання оперативної інформації

Як ми вже казали, результати інтернет-олімпіади можна побачити миттєво, отже, якщо треба, і оцінки можна виставити одразу. А невдовзі вчитель отримує повний доступ до завдань та відповідей, які давали учні, що дозволяє ґрунтовно проаналізувати помилки та їхні причини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Ідеї STEM-уроків, які можна проводити, залучаючи цікавих роботів-персонажів.

Wall-E, S-3PO, Оптімус Прайм, Сталевий Гігант – це роботи, створені поп-культурою в різні часи. Перипетії їхнього життя розважають дітей. Та головне, що ви та ваші учні можете отримати від них цінні STEM-уроки. Ми можемо нескінченно довго говорити, що сучасна культура змінює дітей (інколи не на краще), але не можна заперечити той факт, що роботи – уже невід’ємні реалії нашого сьогодення. Тому давайте брати краще від того, чим можуть цікавитися ваші учні.

Сталевий Гігант

Однойменний мультфільм був популярним ще у ХХ столітті. Сюжет історії такий: робот падає з неба на невелике місто, його знаходить маленький хлопчик, з яким вони починають товаришувати. Хлопчик захищає робота від нового світу, який є надто ворожим до прибульця.

STEM-урок: Це більше, ніж просто історія дружби. Це історія, яка вчить захищати та приймати тих, хто відрізняється від загалу. Як відомо, STEM будується на інтеграції. І для вчителя важливо не лише дати знання дитині, а й виховати з неї Людину. Мультфільм показує, як люди ворожо ставляться до робота, який відрізняється від усіх, хоча нікому нічим не загрожує. Він просто інший. Це факт дискримінації, і якщо ви прагнете антидискримінаційного виховання школярів, можете взяти за основу історію про Сталевого Гіганта.

WALL-E

Герой мультфільму, створеного компанією Disney, став одним з найвідоміших роботів останнього десятиліття. Він живе на Землі в 2805 році, коли планета перетворилася на сміттєзвалище. Він працює зі сміттям, але одного разу зустрічає іншого робота EVE, і його життя кардинально змінюється. Варто визнати, що мультфільм багато чому може навчити не лише дітей, а й дорослих.

STEM-урок: Окрім низки моральних уроків, є один вкрай важливий з точки зору STEM-освіти. Технології можуть допомагати людині, а можуть створювати проблеми. Важливо тримати баланс, а краще – зосередитися на створенні технологій, які допоможуть вирішити реальні проблеми людства. Попросіть учнів назвати ключові соціальні чи економічні проблеми людства, а потім обговоріть їх. Наступний крок – мотивуйте учнів (самостійно, групами чи усім разом) придумати робота, який здатний допомогти у цій ситуації. Це може бути навіть повноцінний проект. І хто знає, можливо, хтось із ваших учнів у майбутньому створить винахід, який врятує людство.

Оптімус Прайм

Що не кажіть, а це, напевно, один із найпопулярніших роботів серії Трансформерів. Періодично їх слава згасає, але потім неодмінно відновлюється. Серед шанувальників – хлопчики від 3 до 40 років. Цей робот – справжній лідер, що має високі моральні якості, силу та авторитет. Одна з ключових ідей, яка керує Оптімусом, - роботи повинні співіснувати з людьми у мирі.

STEM-урок: В цілому, історії про Трансформерів дозволяють, граючи, вивчати механіку, техніку, особливості створення роботів. Ймовірно, у когось із ваших учнів удома є така іграшка-робот. Попросіть принести її до класу. Одного вистачить, аби продемонструвати та вивчити деталі, механізми роботи. В Україні сьогодні достатньо спеціалістів, які розуміються на робототехніці, запросіть одного з них на урок. Важливо, що з Оптімусом Праймом ви зможете навчити дітей не тільки основам робототехніки, але й людяності. Непогано, як для простого мультфільму, погодьтесь.

S-3PO

Хто не відчув симпатії до робота-перекладача із саги «Зоряні війни»? Його було створено задля спілкування між такими різними представниками всесвіту. Він просто робот, який володіє більше ніж 6 мільйонами форм спілкування, але люблять його і досі.

STEM-урок: Проведіть урок інформатики, використовуючи цього робота. Поговоріть із учнями про кодування як форму спілкування. Такі завдання можна адаптувати для будь-яких класів.

LEGO-роботи

Діти люблять майструвати роботів з будь-чого. Чи то з конструктора, чи то з коробок із-під сірників, чи з самих сірників. Звісно, конструктори LEGO дуже люблять діти будь-якого віку, та не обмежуйте свої можливості та бажання школярів. Адже кожний створений робот може мати власний характер і втілювати певну ідею.

STEM-урок: Розробіть проект із робототехніки. Діти радо до нього долучатимуться, бо це передусім цікаво. Учитель може подати ідею проекту. Можете поєднати це завдання із проектом, описаним у пункті про WALL-E. Головне – не обмежувати фантазію дітей.

Звісно, це не повний список роботів, яких так люблять діти. Ви можете поспілкуватися зі школярами, дізнатися про їхні вподобання та розробити власні STEM-уроки, орієнтовані на ці зацікавлення.

 

 

Усі вчителі прекрасні! І ми доведемо це.

Ми впевнені, що кожен учитель – майстер своєї справи, тому заслуговує на найвищу оцінку з боку школярів, батьків та адміністрації. Але навіть найкращі іноді починають сумніватися у власних силах та замислюватися над тим, чи правильно вони поводяться з учнями. Але, швидше за все, ці хвилювання не мають вагомих підстав, а щоб ви остаточно у цьому впевнились, пропонуємо вам напередодні Дня вчителя переконатися у тому, що ви крутий педагог. Ці ознаки точно є у вас!

1. Ваші учні не приховують своїх емоцій

Звісно, ніхто не хоче бачити своїх учнів сумними чи роздратованими, але якщо вони не бояться продемонструвати вчителю власні емоції, бути відвертими, то це добрий знак. Це означає, що вас сприймають як старшого товариша, а не як сторонню людину.

2. Ви допомагаєте учням ставати кращими

   Заохочуючи дітей до розвитку їхніх талантів та інтересів, ви вчите їх наполегливості та допомагаєте досягати мрій. Ви навчаєте школярів бути добрими, співчутливими, здатними допомогти. Ви робите все правильно, будьте певні, учні ще довго будуть згадувати вас з теплотою!

3. Учні можуть звернутися до вас зі своєю проблемою

Будьмо чесними: далеко не кожна дитина може розповісти навіть власним батькам про свої проблеми чи провину. Не завжди така поведінка є ознакою проблем у родині, інколи діти самі себе «накручують», але знайти людину, яка їх розуміє та не буде даремно засуджувати, все одно важливо. І краще, якщо це буде вчитель.

4. Учні не бояться вашої реакції

    Чому навіть у критичних ситуаціях школярі так часто вперто мовчать, нічого не розповідають? Тому що впевнені, що їх будуть сварити! Звісно, якщо діти неправі, їм необхідно це пояснити, але спокійно та виважено.

5. Учні знають, що ви їх розумієте

    Діти бувають різні, але вчитель, який розуміє кожного та не вішає на учнів ярликів, на кшталт «бешкетник», «невиправний двієчник», «жадібний», завжди користуватиметься повагою учнівства.

6. Ви не боїтеся визнавати власні помилки

    Ми всі помиляємося, але далеко не кожен визнає свої помилки. Особливо важко сказати про свою неправоту дорослій людини, особливо якщо це стосується дітей. А от якщо ви чесні, відкриті та здатні визнати, що були неправі, то любов учнів гарантована!

7. Ви хвилюєтеся за безпеку учнів

     Гарний вчитель не просто побудує довірливі стосунки з учнями, він ще й спрямує їхню енергію у позитивне русло та встановить певні обмеження, що принесе тільки користь. Адже всім нам відомо, що повна відсутність кордонів ні до чого хорошого не призводить, але обмежувати при цьому треба не суворо, а м’яко. Чудового Дня вчителя всім!

Доступне пояснення, чому вчителі – герої сучасності.

   Світ палає, він рухається. Інколи буквально, інколи уявно. Інколи можна передбачити події, а інколи різні ситуації б’ють обухом раптовості по голові.

Коли у країні війна, стихійні катастрофи, політичні перипетії, у часи глобальної невпевненості ми шукаємо героїв. Для того, аби вони сказали, що все буде добре. Особливо таких героїв потребують діти – найуразливіша та найбільш незахищена частина нашого суспільства.

А що лишається дорослим? Шукати підтримки у можновладців, у бізнес-колах, у собі. Та справжні герої сучасного суспільства – вчителі.

   Педагоги – недооцінені герої, які перебувають у постійній боротьбі, аби зробити цей світ хоч трохи кращим. Це відбувається поступово, але наполегливо, щоденно, маленькими кроками. У вчителя може не бути костюма супергероя, високої посади, звання. Але у нього не віднімуть чарівну здатність бути оберегом у часи змін.

                          Вчителі – герої для дітей

     Якщо брати площину реальних перипетій, то у найскладніші моменти школа стає острівком безпеки для кожної дитини. Школярі шукають відповіді на свої запитання, їм важливо знати, що все буде добре. Педагогам потрібно пояснити дітям, як живе цей світ, заспокоїти їх, приборкати їхні страхи, дати впевненість у власних силах.

    На інтуїтивному рівні, спираючись на досвід та знання, вчителі знають, як підтримати, коли навіть найсильніші з нас можуть здатися. Педагоги можуть із дітлахів виховати майбутніх лідерів, попри всі перепони.

   Один прояв доброти може змінити чиєсь життя, може полегшити його, хай навіть на короткий час. Для дитини, яка зазнає цькування, підтримка вчителя є свідченням того, що вона не одна. І складний період буде простіше пережити, а в майбутньому стати хорошою людиною, яка може змінити світ.

   Прості слова «Я вірю в тебе» від вчителя учню, який не надто старається навчатися, можуть стати джерелом натхнення, бо важливо вірити в потенціал дитини.

                       Вчителі – герої один для одного

    Ви знаєте вчителів, які постійно комусь допомагають – школярам, їх родинам, колегам – коли на те є нагальна потреба. Можливо, саме ви і є тією людиною. Хтось скаже, що проста доброта та людське милосердя мало що важать у світі, де багато глобальних проблем. Та велике складається з малого. Вчителі змінюють світ, бо змінюють життя, а це поширюється хвилею.

    І тільки вчитель повною мірою зрозуміє колегу. Він знає, коли потрібно прийти на допомогу та підставити плече. Коли катастрофічно не вистачає часу на нормальну роботу, особисте життя, радієш будь-якій підтримці. І коли ти згадуєш, що на завтра потрібно підготувати урок, а в тебе нічого, – досвід колеги може стати безцінним. А в такій ситуації може опинитися кожен. Більше того, розробки колег – це й джерело натхнення, ідеї, які хочеться втілювати у життя. Кожен може стати опорою, підтримкою та джерелом натхнення кожного!

Звички, які завжди видають вчителя.

   За якими ознаками можна безпомилково впізнати вчителя у натовпі? Чи ловили ви себе на думці, що поряд пройшов колега, хоча ви й не знайомі? Виявляється, є декілька ознак, притаманних вчителю, які асоціюються з ним на підсвідомому рівні.

1. Зовнішність

    Недаремно кажуть: «По одежі зустрічають…». Найперше, на що ми звертаємо увагу при знайомстві з людиною – її зовнішність, зокрема, одяг. Яка ж типова педагогічна зовнішність? Мінімум прикрас або взагалі їхня відсутність. Лаконічність форм, стриманість кольорів, навіть асексуальність. Головна вимога до одягу – зручність. Взуття на підборах? Мабуть, не сьогодні. Бо шість уроків, а потім гурток, а ще треба в магазин… 

Але обов’язково – велика сумка, в яку можна покласти конспекти (знадобляться), зошити (перевірити вдома), книжку (неодмінно треба прочитати до завтра), бутерброди (невідомо, коли повернешся додому).

2. Манера говорити

     Ви звертали увагу на те, що педагоги з досвідом розмовляють завжди спокійно, з відповідною інтонацією, розбиваючи на склади слова, які видаються їм надзвичайно важливими. При цьому їх легко упізнати за звучністю голосу. Вони не кричать, не галасують, але всі їх чують, навіть якщо не бачать. А звертали увагу на те, що така манера часто заспокоює в стресовій ситуації?

3. Звичка все організовувати

    І «все вирішувати». Із майже стовідсотковою впевненістю ви можете сказати, що оцей чоловік, який щойно організував чергу на автобусній зупинці й усім пояснив, як треба поводитися в очікуванні громадського транспорту, або ця жінка, яка зробила зауваження бабусі з онуком, що перебігали дорогу на червоний, – педагоги. Чому так? Вчителі звикли до того, що саме від них залежить, наскільки організованим буде процес. Вони мають за все відповідати, тримати ситуацію під контролем, робити зауваження. А якщо не вони, то хто?

4. Вчителі звикли оцінювати все, що відбувається

     Буквально – ставити оцінку. «Ти сьогодні молодець. Усе зробила вчасно». Знайома фраза? Поряд з вами є вчитель! А може, ви й самі так кажете? Але як приємно, коли виконана робота отримує схвальну оцінку. І ми щиро радіємо такій вчительській звичці.

5. Вчителі завжди готові все пояснити і всьому навчити 

    Ви спитали, як знайти потрібну адресу, а дізналися про історію цілої вулиці, навіть міста, про те, які історичні постаті тут мешкали, де можна смачно і дешево перекусити й ще багато цікавого?

Добірка версій, що є джерелом та проявом учительського щастя. 

    Якщо ми зазирнемо у словник, то побачимо, що щастя – це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Але давайте чесно, хіба можна дати вичерпну характеристику поняття «щастя»? І тут доречно пригадати вічну істину: кожному своє.

    А втім, жага дослідництва змушує людей знову і знову намагатися з’ясувати сутність щастя. І, мусимо зізнатися, ми теж піддалися їй, результатом чого й став конкурс рецептів учительского щастя. Ми з’ясували, що вчительска кухня зовсім не пекельна, а у кожної господині є власні секретні інгредієнти, додавання яких робить смак страви унікальним та неперевершеним. Деякі рецепти вразили нас настільки, що ми не можемо не звернути на них увагу!

   Ми зібрали для вас найцікавіші, на наш погляд, рецепти, які, можливо, стануть вам у пригоді. Адже у колег можна багато чому навчитися!

Щастя? Голосне : «А-а-а! Доброго ранку!» на подвір'ї гімназії щоранку, квіточка, зірвана на клумбі, щоб пахло у класі, «таємний лист» у нашій пошті, чиєсь: «А можна розказати незвичайне?», шкільні симпатії й перемоги. І рецепт мого щастя простий: щоб не чула я слова «нічий», щоб у класі малята дружили, один одного щиро любили. Я колег поважаю усіх. Рада чути їх лагідний сміх. Люди добрі, ну що тут казати? Щастя кращого годі шукати!

                                                                                      Жанна Пелюх

Учительське щастя в кожного своє і залежить від того чого ти переступив поріг школи. Якщо головними складовими є любов до дітей, бажання йти в ногу з часом і розуміння батьків, то тільки тоді ти справді почуваєшся щасливим.

                                                                 Оксана Соколовська

Рецепт вчительського щастя: взяти діток, посипати їх любов'ю та добром, додати їм віру в себе та знання. Вкіньте пригощу щедрості та стакан гумору. Це все залишити в їхніх серцях на все життя. Одночасно приготувати крем з турботи, поваги, надії та бажання. Це все змішати разом та щодня додавати добре слово.

                                                              Татьяна Ляшко

Вчительське щастя – бути корисним, цікавим нинішньому підростаючому поколінню, бачити гарні плоди та результати своєї праці і відчувати, що все що ти робиш, не даремно!
                                                                Ольга Дидух

Вчительське щастя - допитливі учні, бажання вчитися і пізнавати нове!
                                                               Юлия Юзкевич

Учительське щастя – це «добридень» через десятки лiт з уст вихованцiв, упевненiсть у правильно обраній професії.

                                                              Larisa Kostenko

Рецепт учительського щастя: любов до дітей і праця над собою.

                                                                 Олена Яковчук

Рецепт простий – мати достатньо часу для того, щоб творити, надихати й отримувати натхнення, фантазувати, любити, відпочивати. Саме це, на мій погляд, зробить вчителя щасливішим.

                                                      Світлана Солдатова

 

Досвід чарівників, який можна використати в українських шкільних реаліях.

   На одному з наших вебінарів ми шукали підтвердження того, що вчителі найбільше довіряють колегам у навчанні. Досвід іншого педагога може навчити більшому, ніж стоси методичок. Ми вирішили проаналізувати роботу професорів Гоґвортської Школи Чарів і Чаклунства та знайти щось корисне для вчителів України.

   Серія книг про Гаррі Поттера захоплює чарівністю світу, небуденними історіями, магією. Звісно, наші вчителі щоденно творять дива на уроках, та чому б не повчитися у таких незвичних колег? Викладачі у книзі наділені магічними силами, досконало володіють певними категоріями магічних (і не дуже) знань, та головна їхня заслуга у тому, що вони знали, які знання потрібні підопічним.

Урок від професорки Макґонеґел: не бійтесь брати на себе відповідальність

    Професорка все своє життя провела у школі магії і була відданою їй. У найскрутніші для Гоґвортсу часи вона не боялась брати на себе відповідальність та ставала на захист слабших, протистояла сильнішим. Вона підтримувала вчителів та учнів, не займаючи найвищої посади, просто інакше вона не могла, адже на першому місці справедливість.

    Ми знаємо, що вчителі постійно відчувають тягар відповідальності за дітей, за виконання навчального плану, за успішність… (список безкінечно довгий). А інколи хочеться перекласти тягар відповідальності ще на когось. Але мова йде про більш глобальне розуміння цього слова. Не бійтесь брати на себе відповідальність як вчитель, який здатен робити цей світ краще, наперекір усьому.

Урок від Рубеуса Геґріда: ризикуйте та відстоюйте свої переконання 

     Коли Рубеус тільки заступив на посаду, він міг навчати учнів вирощувати черв’ячків, як і всі вчителі до нього. Це ж традиція, перевірена часом, це безпечно та досить легко! Та замість цього він вчив дітей дружити з драконами, чудернацькими створіннями, до яких більшість дорослих побоялися б підійти. Це був ризик, який міг стати поразкою та завершенням кар’єри для вчителя. Та замість цього він надихав учнів і будував з ними міцні зв’язки.

   Це не значить, що ви маєте наражати учнів на небезпеку. Та вчителям інколи потрібно пробувати нові речі, а інколи й помилятися, обравши щось не те, але інколи невдача – це добре. Та якщо ви ризикуватимете, то станете тим вчителем, якого учні згадують до старості.

Урок від професора Слизорога: не обирайте собі улюбленців

    Професор Слизоріг був вражений потенціалом Тома Реддла. І піддавшись на вмовляння, передав заборонене знання про те, як досягти безсмертя. Професор був гарною людиною і чудовим вчителем, та саме він створив Воландеморта, обравши Тома своїм улюбленцем.

  Запитайте у школяра, чи дратує його, коли у вчителя є очевидні фаворити (і ця дитина не входить у їх число), і він відповість – так! А може ще й додати, що його демотивує така позиція, що він не хоче навчатися на таких умовах.

  Найкраще, якщо вам вдасться час від часу хвалити кожного зі школярів, рівномірно комунікуючи з кожним із дітей. Та демонстративна робота лише з улюбленцями спровокує поділ класу та відкриє між вами і дітьми прірву нерозуміння.

Урок від викладачки Сивіли Трелоні: залишайтесь собою, навіть якщо вас не розуміють

    Колеги вважали Сивілу дивачкою, хтось принижував її знання, хтось ставив під сумнів її дар та потрібність науки віщування у магічному світі. Учні подеколи відверто кепкували з неї. Та вона лишалася вірною собі, вдосконалювала своє мистецтво. А її дар активізувався у найвідповідальніший момент, коли від того залежало чиєсь життя. Для когось вона стала взірцем вірності собі.

   На жаль, у школі інколи утворюється ієрархія предметів, буцімто деякі важливіші за інші. Так само до деяких вчителів можуть ставитися дещо зверхньо. Але цінність кожного – у собі. І варто про це пам’ятати.

Урок від професора Снейпа: більше практики

   Найкраще матеріал засвоюється на практиці – коли його проживають, а не коли про нього говорять. Потрібно відчути, а не лише почути. Маленькі чарівники не просто читали підручники про те, як літати на мітлах, вони літали! Вони бруднились у шкільній оранжереї, вирощуючи рослини. Вони кожен новий урок закріплювали на практиці.

   Навіть професор Снейп вимагав не теорію, а практику, з першого заняття. Він є блискучим прикладом вчителя, який вміло організував групову роботу, де кожен може показати себе. Гоґвортс є ідеальним зразком закладу освіти, де використовується проектне навчання.

Урок від учнів Гоґвортсу: дозволяйте школярам навчати

    Деякі з кращих уроків були проведені не викладачами школи, а дітьми. Гаррі Поттер разом з друзями сформував армію Дамблдора та взяв на себе роль вчителя, віддаючи усі знання однокласникам. У ньому не було зверхності, він знав, що потрібно їм, як підбадьорити кожного.

   Не бійтесь давати більше повноважень учням. Адже у такому разі вони більше цінують навчання, саме так твориться справжня магія. Звісно, не завжди усе буде за планом, але це матиме чудові результати.

Урок від вчителів Гоґвортсу: не забувайте про доброзичливі відносини

    Дійсно плідна співпраця учня та вчителя починається з доброзичливості. Перш ніж професор Люпин навчив Гаррі користуватися закляттю «Патронус», йому довелось зазирнути у душу та поділитися спогадами про батьків хлопчика. Замість того, аби вигнати Гаррі зі школи за порушення правил, професорка Макґонеґел запросила його до команди з квідичу. Це стало зародком безмежної любові до Гоґвортсу. Дамблдор роками плекав добрі стосунки з хлопчиком, і у складну хвилину Гаррі взяв на себе відповідальність з порятунку школи та світу.

    Дружні відносини є основою навчання. А коли школяр знає, що йому довіряють та піклуються про нього, його не страшить ні твір, ні складне рівняння, ні Темний Лорд, який, здавалося б, надто могутній, аби його подолати.

 

 

 

 

Знання літературного персонажа, які може використати кожен вчитель у своїй роботі

     Не так важко знаходити методи, стратегії управління класом, взаємодії з учнями. Часто доводиться звертатися до кращих педагогів, чиї надбання надихають. Проте не тільки реальні, а й вигадані персонажі здатні давати хороші поради. Сьогодні мова піде про педагогічний досвід Мері Поппінс, створеної англійською письменницею Памелою Треверс. Цей знаменитий персонаж не просто ідеальна няня, а й педагог, чиї ідеї варто використати в сучасних реаліях, адже ця пані завжди керувалась добрим серцем та мала гарне почуття гумору.

Будьте добрими, але твердими

    Ми знаємо, що Мері Поппінс у книзі з перших хвилин знайомства прямо говорить про свої методи та наміри. А найголовніше те, що вона неухильно їм слідує.

Акуратність у всьому – це добре

   З наймолодших класів переконуйте учнів у тому, що за собою треба прибирати. А ще краще, взагалі не смітити. І мова йде не лише про охайність в одязі, чистоту у кабінеті, а й про ошатність думок, намірів та слів. Це і є один із прикладів шанобливого ставлення до чужої роботи.

Перш ніж щось говорити, переконайтесь, що вас усі слухають

   Говоріть прямо та не завуальовано, коли хочете привернути чиюсь увагу. Вас має слухати увесь клас, це початкова мета кожного вчителя.

Удосконалюйте свою міміку

    Досвід поколінь доводить, що для того, аби заспокоїти клас, інколи достатньо одного погляду. Потренуйтесь і зробіть так, аби учні з першого погляду зрозуміли, що зайшли надто далеко.

Не забувайте хвалити

   Звісно, можна побудувати прекрасний урок: ідеальний план, цікаві завдання, інтерактивна дошка, можливо, музика, хвилинні перерви, які допоможуть оживити роботу. Діти будуть у захваті, ви молодець! Та наприкінці уроку не забудьте похвалити себе і школярів за хорошу роботу.

Нехай учні знають, що на вас можна покластися

    Підтримуйте зусилля всіх учнів, підбадьорюйте кожного, особливо тоді, коли дитина пізнає гіркоту невдачі. І будьте готовими навіть забруднитися, якщо доведеться.

Не бійтеся посміхатися чи сміятись

   Ви – зразок для наслідування всіх емоцій. Покажіть дітям, що можна бути серйозною, веселою – різною. І це добре!

Встановіть межу

   Учні можуть бути нетактовними у своїх запитаннях. Ви не зобов’язані відповідати на кожне з них. Придумайте собі коронну фразу на випадок такої ситуації.

Будьте чарівником, не втратьте магію

   Трапляються дні, коли ви розчаровані та надто втомлені. Підготуйтесь до такого дня, заховайте у шухлядці маленьку шоколадку чи шоколадну монетку, або напишіть короткого листа та скажіть, що все буде добре. Це стане маленьким чудом, яке дозволить вам й надалі творити чудеса.

Не забувайте, завтра довгий-довгий день

   Важливо піклуватися про себе. Особливо наприкінці напруженого дня. Важливо й уміти очистити свої думки, адже завтра буде новий день, що принесе зміни.

Розбираємо найцікавіші відомості про педагогічних працівників.

    Вчитель – безумовно складна, але разом з тим дуже цікава професія. А ще, саме вчителі за будь-яких умов залишаються затребуваними спеціалістами протягом не те що десятків, а навіть сотень років. Так-так, адже що не кажи, а кожній людині на певному життєвому етапі потрібні наставники, які не просто роздаватимуть розумні поради, а ще й буквально підштовхнуть у потрібному напрямку. Тож поява вчителів була просто життєвою необхідністю.

   Дійсно, наш світ без педагогів був би не просто інакшим, він буквально став би догори дригом! І це зовсім не жарти. Тому ми зібрали для вас найцікавіші факти про професію вчителя, які покажуть, наскільки вона все ж таки є цікавою та подеколи несподіваною.

Вчитель – одна з найдавніших професій

   Історики вважають, що перші вчителі з’явилися ще тоді, коли люди почали полювати на диких звірів. Саме в ті часи старше покоління почало навчати молодь цій справі. При цьому людина, якій довіряли навчання дітей та підлітків, користувалася у племені великою повагою та мали певні превілеї.

    Перші ж школи з’явилися у IV–V тисячолітті до нашої ери на території Давнього Сходу (Китай, Індія, Асірія, Вавілон). На території Русі навчальні заклади почали відкривати ще пізніше: приблизно у 988 році, одразу після прийняття християнства. Та й тоді навчатися могли, за наказом князя Володимира, лише «діти кращих людей».

Педагог = раб?

   Слово педагог, як і багато інших у нашій мові, має давньогрецьке походження. І означало воно «дитиноведення, дитиноводіння». Чому? Тому що педагогами називали рабів, нездатних до фізичної праці, отже, єдине, що вони могли робити - проводжати до школи, а потім і забирати з неї, дітей впливових людей.

Какулятурус аріфметікус

   А от вчителям арифметики пощастило трохи більше – їх у Давній Греції поважали та називали калькуляторами. Саме так! Вся справа в тому, що з латини слово «calculus» перекладається як «камінець», і саме каменці в той час використовували для рахування.

Перші школи – при церквах

      Перші школи у Київській Русі відкривалися при церквах, і це не дивно, адже найбільш освіченими людьми того часу були саме священнослужителі. Спонсорами таких шкіл були світські особи, а вчитися могли діти не лише бояр, а ще й купців, лихварів та навіть заможних ремісників. Щоправда, можливим це стало лише після приходу до влади князя Ярослава Мудрого.

Дорогу іноземцям!

    Всі чули про те, що до революції 1917 року заможні родини винаймали для своїх дітей гувернанток та гувернерів. Але чомусь вважалося, що співвітчизники дітей нічому хорошому не навчать, отже, варто запрошувати іноземців. Німці, італійці та британці охоче їхали працювати до тодішньої Російської Імперії, але згодом пальму першості вибороли французи. І все б нічого, але насправді ці люди подеколи навіть не мали освіти! А єдина їхня цінність полягала в тому, що вони могли навчити своїх підопічних іноземній мові. До речі, саме стараннями влади Російської Імперії всі освітні надбання Україні були зведені нанівець: близько 90% населення країни навіть не знали грамоти.

Шана та повага

    У 2013 році було проведене глобальне дослідження Global Teacher Status Index, яке показало, що найбільшою повагою вчителі користуються у… Китаї. Дослідники кажуть, що це пов’язано з культурними особливостями країн Азії, де старших людей, які до того ж є дуже освіченими, надзвичайно поважають. США та Велика Британія опинилися лише у середині списку, а Ізраїль взагалі на останньому місці. Українці, на жаль, участи в опитуванні не брали.

Все вище та вище

    В нашій країні своєю зарплатнею задоволені далеко не всі вчителі, та й варто визнати, що підстав для цього у них достатньо. Вже згадана організація Global Teacher Status Index провела дослідження рівня оплати педагогічної праці та констатувала: найбільше вчителів цінують у невеличкому Люксембурзі. А от найнижча зарплатня у вчителів у Східній Європі – Словаччині, Чехії, Польщі та Угорщині. Україна у рейтингу не представлена.

Жіноча справа

    Ми всі звикли, що у школі частіше працюють жінки, а не чоловіки (їх кількість у закладах освіти не перевищує 20%), але так було не завжди. До революції 1917 року в більшості вчителювали саме чоловіки, також багато представників сильної статі прийшло до шкіл після Другої Світової Війни. Баланс змінився вже згодом, і що цікаво, фемінізація професії притаманна всім країнам світу. Чому? Соціологи говорять про низьку престижність праці вчителя та не досить високу зарплатню, що, звісно, відлякує більшість чоловіків.

   Ось така вона цікава та неординарна, професія вчителя. Це важка, але разом з тим така захоплююча та надважлива праця, що приховує в собі ще безліч цікавинок. А якими неочікуваними фактами можете поділитися ви?

 

Поговоримо про Ad Astra, навчальний заклад, заснований Ілоном Маском.

    Tesla, SpaceX, всесвітній інтернет, колонізація Марсу – ім’я Ілона Маска постійно на слуху. Досягнень у того, кого називають головним підприємцем світу, багато, навіть складно повірити, що все це зробила одна людина. Але це так. І Маск, схоже, не збирається зупинятися на досягнутому, втілюючи у життя все більше нових проектів. Одним з них стала таємнича школа Ad Astra.

    Колись давно Ілон Маск усією душею ненавидів школу: йому довелося зіштовхнутися з булінгом з боку однокласників, вчителі не дуже опікувалися учнями, а навчальні предмети були нецікавими. Тому до вибору навчального закладу для своїх дітей (а них у нього п’ятеро!) мільярдер підійшов з великою відповідальністю. Спочатку сини Ілона Маска вчилися у Мірманській приватній школі для обдарованих дітей, куди можна потрапити лише склавши складний тест.

Цілком таємно!

    Ілон Маск натхненно взявся за новий проект. Школа Ad Astra (з лат. – «до зірок») була створена у 2014 році та функціонує безпосередньо на території маєтку Маска в Південній Каліфорнії. Враховуючи те, що весь світ сприймає засновника SpaceX як геніального підприємця, новатора та винахідника, можна зі впевненістю сказати, що багато хто хотів би віддати своїх дітей до цього навчального закладу. Хоча б з цікавості. Але це неможливо.

    Ad Astra працює в режимі суворої секретності, а вчаться тут, окрім нащадків Ілона, лише діти працівників SpaceX. Загалом – близько 40 учнів. Та навіть їм для початку довелося скласти тест на рівень інтелекту. Подати заявку до школи Маска неможливо: у неї немає офіційної адреси, сайту, номеру телефона, сторінки у соцмережах… Нічого. А викладачі та батьки учнів обов’язково підписують угоду про нерозголошення. Та й сам засновник навчального закладу говорить про нього дуже рідко. Що тільки додає цікавості. А може Маск готує у своїй школі справжніх надлюдей, гідних його проекту колонізації Марсу?

Усе інакше

Дізнатися про Ad Astra можна не так багато, Ілон Маск не дуже часто говорить на цю тему. Проте дещо все таки відомо, і це виглядає принаймні цікаво.

• Відсутнє ділення на класи, діти різного віку навчаються разом. Сам Маск називає такий спосіб навчання «конвеєром».
• Учні не отримують оцінки – вважається, що це може спричинити психічну травму та ще й стати причиною спотвореної уяви про справжні цінності.
• Інтереси дитини понад усе. Ілон Маск вважає, що структурована навчальна програма не є необхідною. Навпаки, логічніше будувати навчання виходячи з того, що цікавить учнів саме зараз.
• Варто вчити дітей вирішувати проблеми, а не давати їм готові інструменти. Не треба розказувати дітям про те, як влаштований двигун, краще показати його та запропонувати самостійно розібрати, вважає мільярдер.
• Учні не мають сидіти лише у школі. Тому ті, кому пощастило вчитися в Ad Astra, часто відвідують офіс SpaceX та спілкуються, чи навіть дискутують, з працівниками компанії.
• Використання гаджетів не є обов’язковим. У той час, коли у більшості шкіл світу намагаються використовувати більше електронних пристроїв, Маск вважає, що діти можуть чудово вчитися і без них. Адже з фантазією у них все добре, а це є головним.
• Інші мови можна не вивчати. Великої уваги вивченню іноземних мов у Ad Astra не приділяють, можливо, це пов’язано з тим, що Ілон фінансує компанію, яка працює над проектом взаємодії мозку людини та комп’ютера. І справді, навіщо витрачати час на вивчення мов, якщо за потреби їх можна буде просто завантажити до мозку?

    Однією з цікавих рис Ad Astra є те, що викладачі багато уваги та часу приділяють питанням етики та моралі. Дітям пропонують розглянути проблемні питання, наприклад, що робити з заводом, який забруднює озеро, але одночасно дає роботу мешканцям маленького містечка? Закрити, захистивши природу, чи залишити, забезпечивши робочі місця?

    Ілон Маск найняв чудових вчителів, кожен з яких, до речі, теж нічого не розповідає про свою роботу. Але вони мають зробити головне: навчити дітей. І певно, що їм це вдається, адже сини Маска, за його особистим твердженням, дуже люблять школу та не можуть дочекатися закінчення канікул. І хоча зараз інформації про Ad Astra небагато, можливо, згодом ми дізнаємося більше та навіть побачимо вражаючий результат!

Поговоримо про батьків учнів, з якими доводилося спілкуватися кожному вчителю

    Доля вчителя непроста: треба не лише піклуватися про учнів, а ще й контактувати з їхніми батьками. А це не завжди легко! Тим більше, що батьки бувають дуже різні. Вони можуть дратувати, псувати нерви та навіть викликати бажання піти зі школи. Але ж ви – мудрий педагог, який може впоратися будь з чим, чи не так? Треба лише правильно класифікувати небезпеку! Якими ж вони бувають, ці неординарні люди, які є батьками ваших учнів?

 Батьки особливих дітей

   Їхня дитина особлива і крапка. А ще вона геніальна, розумна і просто чудова. Як можна не бути від неї у захваті? Тож і всю увагу вчитель має приділяти лише їй. А от правил, а тим більше вимог, просто не має бути. Що, у класі є інші діти? Але ж вони не особливі.

Батьки вундеркіндів

    Діти таких батьків вчаться на відмінно, читають безліч книжок, відвідують одразу декілька гуртків і, здається, зовсім не відпочивають. Дитина має всім навколо довести, що вона найрозумніша та найуспішніша, а от права на помилку в неї немає. Кожна, навіть незначна, невдача, сприймається батьками як трагедія всесвітнього масштабу. В якій, до речі, будуть винні вчителі.

Активісти

   Саме вони зазвичай стають на чолі батьківських комітетів та є ініціаторами змін у класі. Вони постійно фонтанують ідеями, пропонуючи то зробити позачерговий ремонт у кабінеті, то майже не щотижня домовляючись про екскурсії. З одного боку активісти це добре, але з іншого – їх забагато. Вони постійно надокучають батькам інших дітей та запросто можуть подзвонити вчителю рано вранці на вихідних, бо вигадали щось надзвичайно цікаве.

Невловимі батьки

Вони, звісно, в дитини є, але водночас їх ніде нема. Вони не приходять на батьківські збори та лише зрідка відповідають на телефонні дзвінки. Є у цій категорії ті, кому зовсім все одно – вони передали дитину школі і цілком цим задоволені, а є й ті, які просто не хочуть перенапружуватися. На жаль, у цьому випадку перевиховання неможливе.

Батьки-терористи

   Вони не просять уваги до своєї дитини, вони її відверто вимагають, постійно приходячи до вчителя. На їх думку, педагог винний буквально у всьому: він погано ставиться до дитини, гримає на неї, занижує оцінки та ще бо зна що. Найчастіше причини вигадані, але це не заважає батькам вчинити грандіозний скандал. Навіщо? Бо хочеться більше уваги.

Найрозумніші батьки

   Як вести уроки, що має бути в програмі, як вчитель має спілкуватися з класом – ці батьки знають все. І звісно, краще за вас. Вони прискіпливо спостерігають за кожним кроком вчителя та шукають у його діях негатив. А як відомо, хто шукає, той завжди знайде. Тож потім починаються спроби повчати педагога та змусити його робити так, як здається за краще батькам. Якщо вчитель не піддається, такі батьки охоче починають повчати вже адміністрацію школи.

Королі драми

    У школі інколи трапляються інциденти, більшість з яких не вартує навіть уваги. Проте ці батьки так не вважають. Дитина спіткнулася чи її легенько штовхнули? А може вона отримала оцінку «добре» замість «відмінно»? Жах! Такі батьки будуть драматично заламувати руки, кричати, плакати – все що завгодно. При цьому ні на вчителя, ні на саму «постраждалу» дитину вони не звертають особливої уваги. В них спектакль!

Батьки-стукачі

    Стався конфлікт чи банальне непорозуміння? Діти не можуть порозумітися, батьківський комітет працює неналежним чином, у когось з учнів зник олівець? Про це терміново мають знати всі найвищі інстанції! І навіть не директор чи керівник райвно, а одразу Міністр. А ще треба звернутися на телебачення та написати у соцмережі. Спочатку поговорити з дітьми, вчителем та іншими батьками? Ні, не чули.

Господарі життя

   Такі батьки бачать у вчителях не наставника дитини, а свого робітника. Вони діють за принципом «я сплачую податки – мені всі винні». Зрозуміти, що перед ним не підлеглий, а рівний партнер, таким людям не вдається.

 

Вчителям, яким доводиться зіштовхуватися з такими батьками, можна лише поспівчувати та побажати терпіння та витримки. І наснаги.

 

 

 

Поговоримо про учнів, з якими доводилось працювати кожному вчителю.

   Всі діти – унікальні, і ми дуже добре це знаємо. Але все ж таки є певні типажі, з якими будь-який вчитель обов’язково зустрічається за час своєї педагогічної діяльності. І до кожного треба знайти особливий підхід, кожного треба навчити, а ще краще – дати пораду. А щоб не схибити, варто добре розуміти, хто є хто зі школярів. То ж які вони, ваші учні?

1. Скромний відмінник

    Цей учень тихо сидить за першою партою і завжди уважно слухає вчителя. Він спокійний, акуратно вдягнений та дуже стриманий в емоціях. А головне – він завжди готовий до уроку! З ним приємно працювати, а ще його можна сміливо відправляти на предметні олімпіади: навіть якщо не посяде перше місце, то принаймні покаже себе достойно. І все, що треба, дати йому більше знань. Не учень, а мрія!

2. Геній

     Йому вдається абсолютно все. Здається, він досконально знає все зі всіх навчальних дисциплін, а деколи розуміє навіть більше, ніж вчитель. На уроках йому часто буває трохи нудно, тому він відволікається або взагалі займається власними справами. Зацікавити учня можна тільки кинувши певний виклик, а то й поставивши під сумнів його знання. От тоді він стає активним, вражаючи всіх навколо. З таким учнем не завжди просто, бо він впевнений, що апріорі кращий. Але ж ним так цікаво!

3. Балакун

    Це дуже веселий та відкритий учень, який залюбки спілкується з більшістю однокласників та навіть з учителем. Звісно, якщо він не практикує на уроці тоталітаризм. Але з балакуном треба бути обережними, адже він дуже любить ставити питання не за темою уроку. Здавалося б, що тут поганого? Проте ви зрозумієте це, коли раптово помітите, що замість закону Ома обговорюєте ймовірність знайти життя на Марсі.

4. Талановитий ледар

    Він не дуже переймається навчанням, адже воно таке нудне… Проте його справжній потенціал видно здалеку. За бажання та натхнення такий учень легко вивчить надскладну тему, яка його раптово зацікавила. При чому здогадатися, що саме припаде йому до душі цього разу, фактично неможливо. Так само важко вгадати, коли саме тема йому набридне. Тож залишається лише вчасно підхоплювати хвилю цікавості та підігрівати її.

5. Спортсмен

    Не може похвалитися успіхами ані в точних, ані в гуманітарних науках. Та й коли йому займатися ними, якщо одразу після занять треба бігти на багатогодинні тренування? А потім ще їхати на змагання, на яких він, до речі, представляє всю школу, а подеколи і ціле місто. Ставити за такі заслуги погані оцінки не добре, чи не так? Тож треба спробувати допомогти опанувати навчальні дисципліни на достойному рівні, але при цьому не перевантажити.

6. Захоплений

    У цього учня є хобі, про яке він розповідає всім і кожному. Це можуть бути танці, шахи, авіамоделювання чи будь що інше. І він настільки захоплений своєю справою, що так чи інакше згадує про неї і під час навчання. Треба написати твір чи зробити доповідь? Звісно, вона буде пов’язана з хобі! І це навіть чудово, головне аби учень робив все з задоволенням, тож заохочуйте його.

7. Дипломат

     Завжди поводиться неупереджено та виважено, намагається ніколи не займати чиюсь сторону. Саме через таку поведінку часто стає арбітром у суперечках однокласників за що його дуже поважають. Чи варто казати, що і з вчителями він теж легко знаходить спільну мову? При чому навіть з найсуворішими. Точно майбутній дипломат! І такому підходу до життя варто повчитися.

8. Хуліган

    Від нього потерпає весь клас. Він нічим не цікавиться, на уроки ходить коли заманеться, а на вчителя майже не звертає уваги. Зате він завжди перший там, де починається якась колотнеча.Тут важливо спрямувати його енергію у правильне русло та виховати зі звичайного хулігана благородну людину, яка за потреби зможе заступитися за товариша.

9. Одинак

    Такий собі самотній вовк, якому досить непогано живеться у власному світі. Та й далеко не всі однокласники здатні зрозуміти його специфічний гумор та нестандартне мислення. Навчанням такий учень цікавиться не дуже, але зазвичай має оригінальне хобі. Не варто наполягати на участі у груповій роботі, якщо одинак проти.

10. Лідер

    Веселий та харизматичний, любить бути у центрі уваги та подобається всім: і однокласникам, і вчителям. Всі дівчатка закохані у нього, а всі хлопчики намагаються наслідувати його. Досить розумний та непогано вчиться, проте відмінником бути не хоче, а от потрапити у невеличку неприємність може легко. Давайте йому більше цікавих завдань, що потребують активності.

   Звісно, з ними усіма не завжди легко, але всі учні різні та такі цікаві. Ви можете багато чому їх навчити і, хто знає, може, вони теж чомусь навчать вас!

 

 

 

 

 

 

Добірка фактів та фотоматеріалів, які висвітлюють особливості навчання та побуту шкільного життя у різних країнах (Ємен, Тайвань, Індія, Ефіопія та Північна Корея).

   Згадайте ту мить, коли вам доводилося зайти до шкільного класу вперше. Попереду знайомство з вашими майбутніми учнями. Але зараз ви ще нічого не знаєте один про одного. Пригадайте, які у вас виникали відчуття?

      Заходиш – і декілька десятків допитливих дитячих очей в очікуванні чогось від тебе! Аж мурашки по шкірі! А тепер пропонуємо зазирнути у класні кімнати, де на вас «чекають» діти з різних країн:

Ємен

  Коли ви відчините двері класної кімнати, то перед вами, ймовірно, відкриється саме така картина:

                     Ємен, Акамат Аль-Мегаб, школа Al Ishraq Primary

   Так, в одному класі можуть навчатися дівчатка та хлопчики різного віку (від 6 до 14 років). Причому кількість дівчаток в основному не перевищує 30% із загальної кількості учнів. А вся школа взагалі може складатися всього з однієї кімнати, як у Al Ishraq Primary.

   Хоча освіта і є безкоштовною, але навчальні заклади відвідують лише 46% дітей шкільного віку. Відповідно, не мають можливості навчатися понад 2 млн потенційних школярів Ємену! Це пов'язано з недостатністю самих шкільних будівель в наслідок військового конфлікту (триває з 2004 року). Також великою проблемою є нестача спеціалістів-учителів.

Рівень грамотності дорослого населення не перевищує 70% (майже 5 млн осіб не вміють читати та писати).

Тайвань

Завітавши до класної кімнати у Тайбеї, не дивуйтесь, якщо побачите таку картину:

                 Тайвань, Тайбэй, школа Min-sheng Junior High School

   Справа в тому, що в цих учнів на день 8-9 уроків, тому після обіду в них за розкладом 30-хвилинний сон.

   До навчання учні ставляться з високою відповідальністю, і як результат — рекордно високий рівень грамотності у цій країні — 98,7%. Основну увагу у навчанні приділяють точним наукам. Знання тайванських учнів з математики одні з найкращих у світі. А що, ви вчитель малювання? Тоді у вас менше шансів на успіх у цих учнів.

Індія

   Опинившись в Індії, ще дорогою до школи містом, ви звернете увагу, що переважна більшість школярів має уніформу. Навіть в одному місті учнівська форма відрізняється. І чим престижніша школа, тим фасон більш наближений до європейського.

                          Учні з різних шкіл міста Мумбаі, Індія

Учні республіканської школи Shiv Public School, Гаргаон, штат Харьяна, Індія

    Але звісно, не всі діти, які вчаться у школі, мають уніформу. Через жорстку кастову систему, яка неофіційно, але все ж таки зберігається у країні, не всі мають однакові умови доступу до шкільної освіти. Якість шкільних знань, відповідно, дуже різниться.

   Хоча теперішня влада за останні 16 років створила умови, щоб залучити до навчання додатково понад 20 млн дітей з найбідніших каст, але це не вирішило проблему повністю.

  На сьогодні майже 8 млн дітей шкільного віку не навчаються взагалі. При цьому «армія» школярів Індії нараховує майже 200 млн осіб!

   За виключенням приватних шкіл, рівень шкільного навчання в Індії переважно низький. Згідно з експериментом, майже 20% учнів другого класу не відрізняють числа від 1 до 9, лише чверть учнів 3 класу вміють роботи найпростіші арифметичні дії, себто додавання чи віднімання чисел.

Освіта — мрія більшості громадян Індії, адже понад 40% дорослого населення залишається безграмотним.

Отже, «завітаємо» тепер до шкільної кімнати? Хоча це і не завжди кімната…

Школа під мостом метро для дітей з найбідніших сімей, Нью-Делі, Індія

   Розмістившись під мостом метро у Нью-Делі, діти з нетрів вивчають тут основи математики, опановують навички письма та читання.

  Щодня на добровільних засадах заняття проводить Раджеш Кумар Шарма. Він сам колись через бідність не зміг вступити до коледжу. Тому вирішив по можливості допомагати дітям з найбідніших сімей Делі та найближчих сіл, навчаючи безкоштовно тому, що знає сам.

  Так виглядає освітній процес, зрозуміла річ, не по всій країні.

  В престижних школах — інша справа: школярі охайні та у формі, навчаються, використовуючи найсучасніші гаджети. Але навіть у таких школах у класі навчається по 60-70 учнів.

                                    Gurunanak School,  Мумбаі, Індія

Ефіопія

   Ви й досі нарікаєте, що у вашому кабінеті немає проектору і тому без цього неможливо вести навчальний процес? — Тоді вашу думку, можливо, змінить становище у більшості шкіл Ефіопії…

  Ефіопія є однією з найбідніших країн у світі. Це обумовлює той факт, що вона входить у 10-ку країн з найменшою грамотністю. Так, лише 39% жителів Ефіопії вміють читати та писати. Але і це прорив: у 1974 році безграмотними були понад 90% населення. Ну, а рівень забезпеченості школи технічним оснащенням, не викликає додаткових запитань...

                           Початкова школа у Бейл-зоні, Ефіопія

Північна Корея

    Завітавши не те, що у школу, навіть у країну, мабуть, українським вчителям здасться, що вони потрапили у минуле. В цій країні зараз багато що нагадує часи Радянського Союзу. Тому і шкільна система схожа, і самодіяльність, і дозвілля у вигляді обов’язкових робіт у колгоспах, і червоні краватки…

Виступ із самодіяльністю школярів в одній із типових шкіл, Пхеньян,

У класі тиша і сувора дисципліна. Мабуть, для вчителя зручно?

                      Типовий клас звичайної північно-корейскої школи

  Але, якщо вам запропонують відвідати із північно-корейськими школярами екскурсію, будьте готові до того, що ви поїдете дивитися на виконання смертної кари…

   Не дивлячись на те, в школі якої країни навчаються діти, якою мовою вони говорять та який мають колір шкіри – всі вони змалечку мріють про щасливе майбутнє. А вчитель, який заходить до класної кімнати, для них – мов коридор між їхнім «зараз» і особистим «тоді»... 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковці довели, що ідеальний вчитель існує. До вашої уваги теорія та практика. Читайте про результати та робіть власні висновки!

   Кожен вчитель хоче бути хорошим, хтось прагне стати ідеальним. Але які критерії поняття ідеальний? Як взагалі таким стати? Досить непросто знайти ту саму межу. Можливо, все починається з того, що більшість учнів любить вас. А може, й навпаки.

    В одній із шкіл працюють разом два вчителя Mr. Perfect та Mr. Imperfect, обоє стараються, хтось більше, хтось менше. Але успіхи у них приблизно однакові, як і невдачі. Так у чому справа? Кожен хотів стати ідеальним. І коли оприлюднили результати роботи науковців, кожен з педагогів взяв на озброєння нові критерії бездоганного вчителя та почав діяти. Але кожен по-своєму перегинав палицю.

Вчитель має бути доброзичливим та приязним

    Лакмусовим папірцем, який визначає риси гарного вчителя є його приязність та близькість зі школярами. Погодьтесь, непогано, коли учень може довіритися своєму вчителеві без остраху та сумнівів, бо часто старші сприймаються за ворогів. Поводитися зверхньо – неприпустимо. Пригадайте себе у школі, хто вам більше подобався – приязний чи грубий вчитель?

   Mr. Perfect: Він завжди йде назустріч, навіть забуваючи про власні інтереси. Треба почекати, поки учні прийдуть після уроків розказувати вірш?   Легко! То нічого, що вдома чекають – обов'язок в першу чергу. Забули принести домашнє завдання? Не страшно, потім здадуть. Mr. Perfect ідеальний для учнів, він наче каганець в темному царстві науки.

   Mr. Imperfect: Йому й на думку не спаде затриматись хоч на хвилину поза робочим часом. Учні мають робити все вчасно, крапка! «Я вчу їх бути дисциплінованими». 45 хвилин уроку – ось і все, решта вже не його проблеми, гасить гніт і йде у своїх справах.

Вчитель має бути яскравою особистістю

   Гарний вчитель має власну індивідуальність. Саме це, мов магніт, притягує учнів, а в результаті – покращує спілкування, взаєморозуміння. Вирізняйтесь з-поміж інших, покажіть, що ви – особистість, навчіть дітей бути такими ж, щоб стати для них авторитетом.

  Mr. Perfect: Його видно здалеку. Він у яскравому райдужному костюмі, якщо смикнути за галстук, то замиготять лампочки (інколи діти так розважаються). Його уроки незабутні, хоча не завжди продуктивні. Прийдешні покоління будуть пам'ятати, хто такий Mr. Perfect (але не питайте, що він викладав).

  Mr. Imperfect: Одного разу його сплутали зі стіною, бо сірий костюм, бліде обличчя дуже гармонійно влились в інтер'єр. Хоча Mr. Imperfect давно звик, що його не помічають ні учні, ні колеги. Власне, він розказує все по плану, справно перевіряє зошити, а хіба ще щось треба?

Вчитель має бути гуру зі свого предмету

   Прогалини в розумінні тої чи іншої програмної теми дуже швидко підірвуть довіру до педагога. Зрештою, робота вчителя – викладати, навчати. Якщо йому самому не вистачає знань з предмету, чи зможе він гідно пояснити тему? Станьте справжнім гуру зі своєї дисципліни, вдосконалюйтесь, будьте в тонусі. Учні це оцінять.

   Mr. Perfect: Його постійно помічають на різних профільних та суміжних конференціях, часто він там доповідач. Він експерт фактично з усіх тем, що стосуються не просто шкільної програми, а й взагалі галузі. Mr. Perfect радо ділиться знаннями з учнями, весь урок можна розказувати, що цікавого було на семінарі, а для ефекту – зацитувати колегу доповідача. «Що? Програма? Та там просто, і нудно, давайте краще розкажу про...».

Mr. Imperfect: Все в межах програми! «Які ще додаткові питання? Ви щось не зрозуміли? Так нащо вам підручник? Погугліть, все одно з телефонів не вилазите» – важливо сказати це якомога швидше та тікати в учительську. Чого ці діти такі допитливі і такі дурні?

Вчитель має бути легким у спілкуванні

   Дуже важливою рисою гарного вчителя є його навички спілкування. Потрібно бути справжнім  оратором, завдяки цьому можна досягти такої мети:

   Робота на уроці більш продуктивна, інформація сприймається легше.
Є можливість контролювати клас, який автоматично сконцентрується на тому, що ви говорите.
Людям подобається слухати тих, хто добре володіє своїм голосом, не використовує слів-паразитів, досить жваво веде розмову.

  Mr. Perfect: Світові не вистачає гарних ораторів! Вчитель врятує всіх! Красномовства йому не займати. Найпростішу фразу може сказати таким чином, що істинний сенс її дійде лише наступного дня. Правда, це стосується і теми уроку також. Джедаї так філігранно не вміють володіти мечем, як Mr. Perfect словом.

   Mr. Imperfect: Джедайський меч в його руках замиготів червоним, а потім взагалі згас. Цей непотріб закинули десь у шафу за дошкою, щоб ніхто не поранився. «Майстерне володіння словом? Ми не на конкурсі ораторів. А учні засинають на уроці, бо в них навантаження велике».

Вчитель має бути здатним вислухати

  Якщо вміння говорити – це срібло, то вміння слухати – золото. У того, хто слухає, завжди багато друзів та шанувальників. Дітям приємно, коли їх можуть вислухати, а не примушують постійно тільки говорити. Коли вчитель розвиває в собі цю здібність, він росте в очах учнів.

Mr. Perfect: «А ви знаєте, які історії вигадують учні, коли намагаються виправдатись? Завжди вислуховую». До нього завжди можна підійти й поговорити, у будь-який час. Подзвонити вночі спитати про домашку? Справа термінова, і о третій можна!

Mr. Imperfect: «Кажуть, що вміння слухати – це мистецтво. Як добре, що я фізик і не маю жодного нахилу до вашого мистецтва». Він колись спробував вислуховувати негаразди та переживання учнів, але це так нудно. Все одно нічим не допоможеш, та й хай вчаться вирішувати свої проблеми самостійно, не маленькі вже.

Вчитель має бути з добрим почуттям гумору

   Гарне почуття гумору завжди підкупає. Вчитель, як правило, суттєво старший за учнів. Діти люблять, коли весело. Вони чекають цього на уроці, а коли не отримують – розчаровуються. Важливо, щоб вчитель розумів цю потребу школярів і вмів час від часу сказати якийсь жарт, який би розрядив загальну атмосферу, але зумів не порушити дисципліну.

  Mr. Perfect: У нього на уроці завжди весело, жарти, двері зайвий раз не можна відкрити, бо і в коридорі буде гамірно. Ну то й що? Головне, що атмосфера приязна і ніхто не сумує.

  Mr. Imperfect: «Жартують хай вдома. У нас серйозний предмет! Дістали подвійні листочки і пишемо самостійну!».

Вчитель має бути люблячим (любити в першу чергу дітей, а потім – свою роботу)

   Це остання і найважливіша ознака. Любов до дитини об’єднує усі попередньо сказані пункти. Учні розуміють, коли їх люблять, та віддячують тим же. Зрештою, це неодмінно покращить роботу та результати навчання.

   Mr. Perfect: «Кожен учень для мене, наче рідна дитина, переймаюсь їх проблемами сильніше за свої. Багато пробачаю їм. Так і треба, любов саме так проявляється. Головне, щоб усім було добре».

   Mr. Imperfect: «Навіщо любити дітей? Їх треба навчати, а люблять їх хай батьки. А робота моя мені подобається, так… Думаю, що я ідеальний вчитель, необхідно терміново зателефонувати до Франції в Міжнародне бюро мір та ваги, щоб виступити в якості еталону».

 

 

 

 

 

 

 

Українського учня в Америці чекає багато несподіванок, та чи всі вони будуть приємними? Ми представляємо вам перелік цікавих фактів про інакшу школу в малознайомій країні

Ніякого стресу, ніяких переживань!

   Переїзд з однієї країни в іншу важкий не тільки для дорослих, а й для дітей. Це кардинальні зміни і способу життя, і всіх його аспектів. Ми ж серед усіх питань найбільшу увагу звертаємо на адаптацію дитини у новій школі.  Але саме в США за це можна буде не хвилюватися.

   У кожному штаті і в кожній школі педагоги зроблять усе можливе, щоб не додавати переживань дитині. Тому на початковому етапі учень буде відчувати себе, як отой «сир в маслі», адже йому приділяється найбільше уваги від вчителів.

   До речі, в деяких штатах батьків навіть можуть просити зайвий раз не турбувати дитину, саме так трапилось і з починаючою сценаристкою Лілією Кім, яка переїхала у Лос-Анджелес із Росії. Особливість країни в тому, що система освіти приділяє дуже багато уваги психологічному стану дитини.

Додаткові переваги

1. Якщо дитина погано знає англійську, то на уроках її може супроводжувати учитель-перекладач. Він може бути присутнім на хімії, літературі та інших уроках. Насправді, для учня це дуже добре, але наші діти таку підвищену увагу можуть сприймати як додатковий контроль.

2. Кожного ранку батьки або спеціальний шкільний транспорт привозять дітей до школи. Така невеличка подорож протягом усього навчального року однозначно сподобається тому, хто певний проміжок часу йшов до школи пішки вулицями одного з українських міст.

3. В Америці для дітей роблять багато, тому не треба дивуватися жодному факту. Так, наприклад, в штаті Массачусетс (перед початком уроків і після) на перехрестях стоять регулювальники, які зупиняють рух транспорту і тим самим гарантують максимальну безпеку дітям різного віку. А ще, в цей час неподалік від навчальних закладів чергує поліція, яка слідкує не лише за порядком, а й за тим, щоб у полі зору не з'явилися підозрілі особи.

Несподівані сюрпризи

   В цій країні структурована система освіти, тому ваша дитина буде навчатися в тому класі, який відповідає віку. Нагадуємо: в США діти йдуть до школи з 5 років у kindergarten-клас. По суті, це дитячий садок, але відноситься він до elementary school (початкової школи), з нього і починається навчання. Якщо ж дитина йде навчатися у 6 років (що характерно для багатьох штатів), то вона просто пропускає перший рік. Американці намагаються все-таки раніше віддавати дітей на навчання, оскільки це має позитивний вплив на майбутнє дитини.  В elementary school навчаються 5 років (0 - 4 клас). Усі 4 роки (за виключенням канікул)  маленькі американські студенти відвідують уроки 5 днів на тиждень з 8.40 до 14.40.

   Стосовно початкової школи варто знати, що вона подібна до української. Викладає у ній один вчитель і лише декілька педагогів з додаткових предметів.

Зверніть увагу!
    Українській дитині в американській школі треба назавжди забути звичне для неї звертання до вчителів. Міс Смітт або місіс Хетчер - саме так треба буде звертатися до кожного вчителя.

Після 5 (інколи 6) років навчання розпочинається середня школа middle school (з 5 по 8 клас). Це період непростого вибору для батьків і дітей. Наряду з обов'язковими предметами треба визначитися із додатковими. Риторика та театральне мистецтво найбільше цікавлять дітей середнього віку,  але можна вибрати й журналістику.

   Старша школа - high school - відповідальний період для студентів. Після кожного року навчання можна обрати для себе спеціальність і паралельно отримати важливі і необхідні знання для майбутнього.

Український учень може так само як і американський (після 8, 9, 10 класу) розпочати вивчати:

• слюсарне ремесло;
• основи електромеханіки;
• ландшафтний дизайн та багато не менш цікавих дисциплін.

Зміна місця проживання не в усьому райдужна і прекрасна. Опинившись в американській школі, треба буде звикнути до багатьох особливостей.

1. Відома усім клятва американському прапору
   Не всі діти з України швидко прилаштуються до того, що кожного ранку перед початком навчального процесу треба промовляти клятву американському прапору. В Міссурі її промовляють раз на тиждень, а в Техасі кожен день. В штаті Міссісіпі практикують цей ритуал раз на місяць.

2. Відсутність єдиної системи навчання
Якщо кожен рік переселятися в інший штат, то дитина одразу помітить відмінності.  І вони можуть стосуватися як правил поведінки в цілому, так й інших аспектів. Здебільшого різниця не суттєва, проте про неї важливо знати і батькам, і дитині.

3. Одна спортивна гра на цілий рік
Протягом усіх 170–186 днів уроки фізичного виховання будуть однотипними. Якщо в Україні за 45 хвилин можна було пограти в футбол і теніс, волейбол, баскетбол, то в Америці все інакше. Тільки одному виду спорту присвячуються усі навчальні години, і ним може бути:

• американський футбол;
• плавання;
• атлетика;
• баскетбол;
• бейсбол.

4. "Сідай! Ти залишаєшся на другий рік!"
Однією із несподіванок може стати і те, що найстрашніші історії про другий рік навчання в одному класі саме в Америці можуть перетворитися на реальність. Ніякі досягнення у спорті або інші переваги не врятують учня, якщо він отримав низький середній бал.

Останній шанс відправити ситуацію – це ще три тижня додаткових занять. Якщо не покращив результат, то в наступному році учень повторить програму минулого року. В Україні вчителі намагаються обійти стороною таку ситуацію, тому і допомогають дітям будь-яким способом отримати найнижчий, але "перехідний" бал.

5. Багато тестів не буває
Систематичні тестування, які спрямовані на перевірку знань є ключовим аспектом навчання. А значить студент має навчатися якісно і доводити кожного разу свої знання. Саме це і виключає можливі списування, бо вони не приносять користі.

6. Безлюдні коридори американських шкіл
Можливості «гуляти» під час навчального процесу у американських дітей немає. В школах діє певна система контролю. Тільки вчитель може дозволити вийти з класу і тільки він видає картку-пропуск. Саме її учень має показати черговому вчителю, саме цей документ і свідчить про те, що дитина не прогулює урок.

7. В Америці навчать планувати бюджет!
Саме в цій країні в школах під час уроків трудового навчання українські діти зможуть навчитися:

• ремонтувати побутову техніку;
• планувати бюджет і складати список потрібних для дому товарів;
• готувати та навіть прибрати.

8. Батьки можуть з'явитися на уроці несподівано
Вчителі і батьки в Америці взаємодіють між собою, тому для матусь і татусів двері школи завжди відкриті. В Україні подібне спостерігається або рідко, або зовсім ніколи. Америка в цьому плані більш відкрита для спілкування. Саме тут, якщо хтось з батьків виявить бажання побачити урок і побути з дитиною, то для нього не буде перешкод.

9. Ні дня без гамбургеру та нагетсів
Українська дитина може уявляти собі різне, проте разраховувати на те, що шкільна їдальня в новій країні - це McDonalds не варто. В більшості навчальних закладів студентам пропонується  finger food меню, в якому можуть бути рибні нагетси, фрукти. Молоко або какао є обов'язковою складовою шкільного меню. Для учнів старших класів система харчування дещо інша, вони можуть їсти навіть у кафе поряд зі школою.

Як ми бачимо, американська освітня система суттєво відрізняється. Вона інша і більш дієва. А тому варто звернути увагу на усі особливості і обов'язково повідомити про них своїх дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добірка найбільш цікавих занять, які проводяться в різних школах світу в якості повсякденних уроків.

   Фізика, хімія, алгебра та інше і великі домашні завдання — реалії життя українських школярів. Не складно уявити типове домашнє завдання сьогодні: прочитати параграф, завчити купу історичних фактів про династію Мін, розв`язати приклади за формулами, які навряд чи можна застосувати у реальному житті. Здебільшого такі домашки нудні, а час, витрачений на них, кожному старшокласнику здається вирваним із життя.

   А як би змінилося ставлення до навчання, якщо б домашні завдання передбачали реалізацію… особистої мрії! Або ще і розповідали у школі про те, чим цікавиться кожен підліток, але про це з дорослими у нас — ні-ні!

Як готують школярів до дорослого життя у різних школах світу — підбірка найбільш цікавих шкільних дисциплін:

Урок 1. Кібербезпека у школах Ізраїлю
   Ізраїльскі педагоги розуміють важливість для учнів отримання навичок ефективного використання інтернет-ресурсів! Тому в цій країні на спеціальному уроці вчать, як орієнтуватися у «всесвітньому павутинні», як спілкуватися в соціальних мережах та адекватно реагувати на різні коментарі.

  Окрім того, на таких заняттях вчителі знайомлять дітей з ризиками ігроманії. Усе це відбувається у межах спеціальної дисципліни – кібербезпеки. Погодьтесь, такий урок був би пізнавальним і для українських школярів! А ще й корисним! 

Урок 2. Виклик до дошки по-гавайські

Урок серфінгу в австралійській школі

Уявіть українських школярів, які б приходили на урок з дошкою для серфінгу! Мабуть, діти б йшли до школи з більшим натхненням! У розкладі навчальних закладів Австралії та Гаваїв це типовий урок за шкільною програмою.

Урок 3. Просте німецьке щастя
Домашнє завдання на уроках щастя — один з ефективних прийомів виховання гармонійної особистості. Така дисципліна передбачена школами міста Гейдельберга у Німеччині.

Погодьтеся, кожен учень виконував би із захопленням домашнє завдання, сенс якого полягає у створенні чогось нового за власною ідеєю. Все залежить виключно від особистих уподобань учня: створити іграшку, зняти фільм, вигадати гру — будь-що!

Урок 4. Справжні наукові відкриття в межах звичайної домашнього завдання

Школярі США в процесі наукових досліджень на уроці

   Часто наші школярі навіть не уявляють, де, окрім успішної здачі ЗНО, можна в житті застосувати кіпу теоретичних знань, отриманих в школі. А програмою США для цього передбачений спеціальний предмет — «наукові відкриття».

   Так, в рамках домашнього завдання, на виконання якого дається цілий рік, кожен школяр створює власний винахід на основі отриманих раніше теоретичних знань. Під час презентації своїх доробків учні класу разом обговорюють актуальність винаходу та успішність його реалізації автором проекту.

Урок 5. Екзамен з «милування природою»
Більшість наукових досягнень в галузі робототехніки належить саме японцям. Але це зовсім не означає, що вся увага у шкільному навчанні приділяється лише математиці, інформатиці чи фізиці. Так, шкільною програмою Японії передбачений навчальний курс «милування природою». І це зовсім не прості прогулянки, як могло б здатися на перший погляд! На цих уроках діти вчаться бути уважними, терплячими та спостережливими. Головна задача цієї дисципліни – навчити підмічати і цінувати естетичну складову навколишнього світу. Успішність учня оцінюється вчителями відповідними поточними та навіть екзаменаційними оцінками!

В рамках освітньої реформи України було б не зайвим скористатися японським досвідом. На жаль, все частіше у нашому суспільстві можна побачити молодих людей, які цілком поглинені власним гаджетом, не помічаючи нічого навкруги.

Урок 6. Про фінансові махінації з першого класу
   Курс фінансової грамотності, який започаткований в якості факультативу у школах Росії, передбачає набуття учнями навичок ефективного розпорядження грошима. На уроках школярам просто і зрозуміло пояснюють такі складні речі, як кредитування та його умови, вигідність інвестивуваня, корисність цінних паперів, які бувають фінансові махінації та як їх уникнути.

   Знання, отримані на таких уроках, стовідсотково стануть у пригоді в дорослому житті! Шкільний предмет передбачений для учнів з 1 по 11 класи.

Урок 7. «Тобі — мат»
    В республіці Калмикія Російської Федерації була введена обов’язкова шкільна дисципліна — «шахи». На думку спеціалістів, діти, які грають саме в шахи, більш зосереджені, стримані, мають краще розвинене логічне мислення та пам’ять у порівнянні з однолітками. Це підтверджено результатами Єдиного Державного Екзамену. Так, бали з математики та фізики калмикійских випускників найвищі у РФ.

Гіперактивність школярів все частіше постає проблемою для українських педагогів, можливо, приділення уваги в межах навчання шахам дозволило б її вирішити найбільш ефективно.

Урок 8. Про «це» з 8 років
   В державних школах на території пострадянського простору слово «секс» — переважно табу. А ось норвезькі вчителі в межах загальнодержавної освіти викладають окремий предмет, присвячений питанням сексу. Цей урок викладається учням віком від 8 років.

   На жаль, в українському суспільстві досі не прийнято обговорювати цю сферу особистого життя в школі, не всі батьки можуть говорити про це з дітьми і вдома. Тому наші школярі переважно самопросвітлюються в мережі інтернет з відповідними наслідками…

Урок 9. Замість гаджетів поза лотоса
    В межах шкільної програми в’єтнамські школярі міста Хошимін щодня відвідують уроки йоги. Такі заняття, на відміну від більшості уроків в українських школах, починаються не з фрази «відкрили зошити і записали сьогоднішнє число», а з пози лотоса. Потім вчитель не читає нотації, а розповідає притчі.

   Обов’язковий урок триває годину, але бажаючі мають змогу відвідувати йогу ще і факультативно. Ця дисципліна користується попитом. Так, батьки зазначають, що йога дозволяє зменшити дитячу залежність від гаджетів, а спеціалісти констатують зниження рівня стресу та підвищення загальної успішності у навчанні.

Урок 10. Хакатони для програмістів у звичайній українській школі
     Реалізувати проект будиночку з відеоспостереженням через власний iPhone, створити нашийник з вбудованими камерами, проект дорожньої зебри з підсвіткою чи власний 3D-мультфільм — все це можна просто на уроках. Київський навчально-виховний комплекс "ОРТ" №141 займається за власною програмою, а на звичайних уроках тут викладається веб-дизайн, мікроелектроніка, 3D-моделювання і робототехніка. На базі ліцею проходять навіть хакатони — справжні форуми з програмування, в яких беруть участь школярі з України та інших країн.

Винахід, створений на уроці робототехніки у Київському НВК №141, Україна

    Прагнучи підтримати національні традиції, в Бутані на окремих уроках вчаться стріляти з луку, в Башкирії — поратися на пасіці з бджолами, а в Техасі і Австралії існують цілі фермерські школи. Так, головна задача навчальних дисциплін у будь-якій школі світу, перш за все, пристосувати маленьку людину до дорослого життя.

   В українських школах поки що теорія переважає над практикою. Чи зможе змінити ставлення до навчання учнів українських шкіл освітня реформа?..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добірка найбільш незвичайних шкіл світу, які здатні викликати неприхований подив в українських педагогів та учнів.

Школа… Типові шкільні кабінети, часто нудні уроки, несумісні з реальним життям, нецікаві домашні завдання, багатогодинне сидіння за партою – сувора реальність більшості вітчизняних державних шкіл сьогодення до реформування. А що б здивувало українських школярів у найбільш нетипових школах світу? - Наша добірка до вашої уваги!

«Я прийшов – її нема»: або мандруюча школа як популярний тип навчального закладу Півночі

Адреса: Оленекський евенкійский національный район, Якутія, РФ

    Так, поряд зі звичними оф- та онлайновими школами, в Росії набувають популярності так звані кочові школи. Вони поширені в районах, що спеціалізуються на розведенні оленів. Зокрема, в Якутії таких шкіл вже більше десяти, одна з них «Кенелекен» Оленекського евенкійського національного району.

    Хоча в навчальних закладах такого типу небагато учнів, але їх знання відповідають загальнодержавному стандарту! Згідно з національним проектом учні-діти оленеводів займаються за спеціальним розкладом, а домашні завдання та різноманітні перевірочні роботи мають змогу отримувати і відправляти через супутниковий інтернет, до якого підключені в рамках державної освітньої програми.

                       В школу на індивідуальному човнику?
                     – Чом би й ні!

                                        Адреса: Kompong Luong, Kandal Province, Камбоджа

     У Камбоджі є справжнє плавуче селище Компонг Луонг розташоване в межах озера Тонлесап. Завдяки розмірам цю водойму ще називають "внутрішнім морем Камбоджі". Всі будівлі селища, в тому числі й школа, повністю стоять на воді, а пересування населеним пунктом можливе виключно на човнах і човниках.

     Багато для кого з учнів ця школа стала не лише закладом освіти, але й домівкою, чимало дітей є сиротами. Зважаючи на те, що основних спосіб заробітку в Камбоджі є рибальство, багато жителів країни гине на човнах під час повенів. З цієї причини багато дітей Компонг Луонг не тільки навчаються, а й живуть у місцевій школі.

     Допомагають дітям численні туристи, забезпечуючи майже всім необхідним для навчання та життя.

Школа, яка не має можливості зібратися разом для загальної лінійки

Адреса: Sector D, Kanpur Road, LDA Colony, Lucknow, Uttar Pradesh 226012, Індія

         Найбільша школа в світі за кількістю  учнів знаходиться в місті Лакнау в Індії. Щоб зібрати всіх учнів разом, довелося б орендувати цілий футбольний стадіон. Але в Лакнау нема такого місця, де можна було вмістити одночасно 45 тис. осіб!

    Кількість учнів настільки велика, що школа змушена була відкрити понад 20 філіалів по всьому місту з облаштованими містечками всередині. Ще півстоліття тому починався цей заклад всього з 5 учнів. А сім’я Бхарти та Джагдиш Ганді започаткувала заклад, маючи капітал всього 300 рупій (це близько 125 грн).

    Зараз тут навчаються діти віком від 3 до 17 років у класах з середньою чисельністю по 45 учнів на платній основі (школа не фінансується державою).

    Хоча в місті ще понад 100 різних навчальних закладів для здобуття середньої освіти, однак школа сім’ї Ганді користується великою популярністю. Це обумовлено нестандартним підходом до викладання за методикою Монтесоррі та високим рівнем загальної підготовки учнів.

     Для Індії, країни з чітким дотриманням кастової системи, така школа є нетиповою. Тут навчаються діти з різних каст та релігійних конфесій, тому міська школа Монтесоррі отримала навіть премію ЮНЕСКО за виховання в дусі миру, а засновник школи отримав від Далай-лами премію «Надія для людства».

Школа, де дітей не поділяють на дівчаток та хлопчиків, а звертаються «людина»…

                               Адреса: Carl Alberts gränd 5, 118 27 Stockholm, Швеція

    В Швеції знаходиться єдина в світі гендерно-нейтральна школа Egalia. Імена учнів здебільшого вигадані, а за зовнішністю дитини часто важно зрозуміти перед вами дівчинка чи хлопчик. До того ж, дитина має право сама вибрати, як до неї звертатися — за власним чи вигаданим ім`ям незалежно від дійсної статті, або просто Hen (відповідно, «воно» чи просто людина).

    Більшість українських вчителів, мабуть, зразу гнівно вигукнуть: «Вони зовсім вже з глузду з’їхали?!», але Лотта Райялін, директорка школи, впевнена, що цей підхід дозволяє сприймати дитину особистістю і просто людиною, не прив’язуючись до гендерної індентифікації.

    Окрім того, на думку директорки, така система виховання формує лояльне ставлення та вчить взаємодіяти з найбільш різноманітними людьми та сім’ями у будь-який проявах. Так, у шкільній бібліотеці Egalia багато книг, підібраних особисто Лоттою Райялін, про сім'ї з двома мамами чи татами, «чайлдфрі», виховання у неповних сім’ях тощо.

    Погоджуватися з принципами цієї школи чи ні? – питання суперечливе, бо, намагаючись відійти від гендерних стереотипів, можна отримати зворотній ефект – сором самопозиціонуваня за статевою приналежністю та орієнтацією.

Школа, в якій нема вчителів і навчальних предметів, а оцінки виставляють самі учні

                               Адреса: R. Dr. Fausto Ferraz - SP, 01333-030, Бразилія

     Щоб створити ефективну шкільну освіту, не завжди треба вводити загальнонаціональну реформу, іноді варто розпочати все з нуля. Так, 14 років тому в Бразилії була створена принципово нова школа Lumiar, а вже через 4 роки існування вона стала переможцем міжнародного конкурсу інноваційних шкіл, започаткованого Microsoft — «Innovative Schools Program».

    Сутність методики викладання полягає в розвиненні інтересів учнів. В класах Lumiar навчаються діти, об’єднані не віком, а певним інтересом. Замість звичних категорій «шкільний предмет» оперують такими поняттями, як компетенція, спроба, проект, проблема, сумісна робота, взаємодія.

    В цій школі немає звичних вчителів, класичних шкільних кабінетів з партами, уроків-лекцій, та обов’язкових домашніх завдань. У Lumiar форма навчання складається виключно з практичних занять: майстер-класи, участі у проектах та групових заняттях.

     Замість вчителя є тьютор. Його задача — направляти та підтримувати інтерес дитини до навчання, взаємодіяти з батьками, відслідковувати вектор інтересів та траєкторію успіхів учня. Роль спеціаліста-предметника виконує майстер — людина, що захоплюється своєю справою та має вміння ділитися досвідом, вони курирують проекти, допомагають здобувати реальні навички. Майстри запрошуються в школу на реалізацію строкових проектів.

    Комплексне оцінювання учнів проводиться раз на 2 місяці, після закінчення проекту. До того ж учні оцінюють один одного під час проектної роботи.  А ще школярі самі керують школою поряд з дорослими, беручи участь у обговорення нагальних питань на щотижневих зборах Circle.

     Учні голосуванням можуть навіть прийняти будь-який закон для школи, але обов’язково його дотримуватися щонайменше тиждень. Це дає змогу виховувати свідомість та відповідальність за прийняті рішення з дитинства.

    Всі школи різні, дотримуються власних принципів та форм навчання. Але їх об’єднує спільна мета — не тільки пізнати навколишній світ і своє місце в ньому, проте і виховати особистість.

 

 

 

У вчителів та олімпійських чемпіонів більше спільного, ніж здається!

  О, скільки людей хотіло б потрапити на Олімпійські ігри, хоча б у якості глядача. Але не так просто поїхати, ще й квитки на літак страшенно дорогі. Але ж! Ми щоденно бачимо досягнення олімпійського рівня, просто спостерігаючи за вчителями! Не вірите? Ми доведемо, що у вчителів дуже багато спільного зі спортсменами Олімпійських ігор.

1. Специфічний режим дня

Олімпійські спортсмени прокидаються о 4 ранку, аби йти тренуватися. А хто ще встає так рано, аби доперевіряти зошити чи дописати конспект?

2. Щоденна можливість створити чудо

Багато хто захоплюється тим, що робить вчитель! Далеко не кожен зможе щоденно працювати з дітьми.

3. Звичка оцінювати та бути оціненим

Вчителі оцінюють рівень знань… Але щоденно батьки, адміністрація і, особливо, учні (найсуворіші судді) оцінюють вчителя.

4. Робота в умовах, які не завжди сприяють успіху

Тренуєтесь та працюєте з тим, що є, аби потім показати кращі результати. Немає інтерактивної дошки? Ніхто не відміняв звичайну дошку, магніти (кнопки) та папір. Труднощі загартовують!

5. Спроможність добре показати себе в будь-яких умовах

Провести відкритий урок на свіжому повітрі перед представниками районної адміністрації? Треба так треба!

6. Інколи здається, що все виходить з-під контролю

1 робочий день = 6 годин уроків + класна година + зустрічі з батьками + поговорити з адміністрацією + підготувати захід на вчора + перевірити контрольні + прослухати вірші тих, хто не встиг на уроці (написати з ними контрольну, самостійну, практичну). Ой, а ще вдома чоловік і діти, і з собакою ніхто не погуляв.

Але все це круто. Інакше було б сумно жити.

7. Нелюдська витривалість

Фінішування біатлоністів як спроба хоч чомусь ще навчити школярів у квітні.

8. Робота в команді

День за днем разом з колегами вчителі намагаються виховати нове покоління, за яке у майбутньому не буде соромно.

9. Завжди знайдеться той, хто в тебе вірить

Успішно пройшли атестацію? Подякуйте тому, хто вас підтримував у цей момент.

10. Дійти до фінішу будь-якою ціною

Не все йде за планом, але головне – красивий фініш. Щось схоже вчитель відчуває наприкінці року.

11. Напружена робота може отримати найвищу оцінку

Але щоб результат перевершував усі очікування, потрібна багаторічна практика. Вчитель зі стажем знає, як показати свою сильну сторону.

12. Інколи удача переписує історію

Ви думали, що до учня, який постійно псує дисципліну, не вчиться вже не достукатись? Швидше б він пішов зі школи! А через декілька років цей найбільший шибеник класу приходить з квітами та говорить, що ви найкращий вчитель у світі. Не все трапляється так, як очікуєш.

13. Усі заслуговують на медалі

Можливо ви не стоятимете на найвищому подіумі, слухаючи гімн країни, але вчителі все одно чемпіони.

Ось настільки вчителі подібні до олімпійських чемпіонів. Цінуйте себе!

 

 

 

 

 

 

 

Час перестати соромитись гармидеру на вчительському столі.

    Робочий стіл вчителя – особливе місце, на якому панує або повний порядок, або цілковитий безлад. План-конспект, зошити на перевірку, журнал і, може, ноутбук – ідеальний мінімум. Але скільки вчителів можуть похвалитися таким станом речей?

   Якщо це стіл у вашому кабінеті, то там ще будуть ручки, олівці, можливо флешка чи дві, кольоровий папір, степлер та скріпки, купа паперів до якогось проекту чи звіту, зошити декількох класів, листочки з самостійної роботи, багато листочків. А ще гарно, якщо тут же стоїть квіточка у горщику. А між іншим, що коїться на робочому столі ноутбука чи на електронній пошті? У вас може бути ідеально прибраний дім, порядки у шафах. Якщо ви жінка, то й у сумочці може бути не традиційна «чорна діра». Але робочий стіл...

    Ми не збираємось говорити, що добре, а що погано, та й повчати не будемо. Це не стаття із серії: «5 порад швидко прибрати на робочому столі». Захаращений стіл не має змушувати когось виглядати непрофесійним, бо не це головне. Навпаки, ми розкажемо про те, чому мотлох на столі – це добре.

Безлад стимулює творчість

   У США в 2013 році провели дослід серед 48 вчителів. Їх розділили на дві групи, половину помістили у кабінетах з чистими столами та хорошим освітленням, а решту – у напівтемних приміщеннях із брудними столами. Групам дали м’ячики для пінг-понгу та попросили придумати нові ідеї стосовно неординарного їх використання. Як результат, друга група на 28% була більш креативною, видала більше оригінальних та вдалих ідей. А це говорить про те, що безлад підсилює творчу думку.

Хаос породжує зміну стандартів

   Коли все ідеально прибрано, хочеться спокою, стандартних подій та реакцій на них. Створюється відчуття безпеки. Проте безлад стимулює новаторський підхід до типових речей, підсилює потяг до експерименту. Запитайте у себе, що важливіше?

Ейнштейн, Твен, Джобс не стежили за порядком на столі, і що?

    Ейнштейн говорив: «Якщо захаращений стіл є символом занадто жвавого мозку, то знаком чого є ідеальний порядок?». І це значить, що не варто роздавати ярлики. Комусь простіше придумувати нові ідеї для уроку, ніж прибирати на столі. Чому ні, якщо це на користь дітям? Любите безлад – можете порівнювати себе з геніальними Марком Твеном, Стівом Джобсом, та іншими. Ви в одному таборі. Наступного разу, коли відчуватимете провину за безлад, подумайте про теорію відносності, iPhone чи «Пригоди Тома Сойєра».

Захаращений стіл – постійний рух

Подумайте над цим. Якщо на вашому столі купа різного, то ви, швидше за все, перебуваєте у русі. Рух допомагає думати. Вам не захочеться вести урок, сидячи за столом, де за зошитами нічого не видно. Ви будете ходити по кабінету та контактувати з учнями, покращуючи дисципліну та зацікавленість предметом.

Потреба у порядку була викликана часом

   Існує думка, що високі вимоги до організації вчителя та його робочого місця були спричинені історичними подіями. На початку ХХ століття вчитель мав стати взірцем, стабільно хорошим прикладом високої організації. Адже у той час не було жодної стабільності – ні у програмах, ні у відвідуваності, ні у стандартах оцінювання та викладання. Сьогодні пріоритети змінюються. Перед педагогами стоять інші завдання. Аби бути прикладом, вчитель має постійно змінюватись, розвиватись, опановувати нове. Якщо безлад не заважає вам цього робити, то дайте йому спокій.

Ігноруйте думку інших та звільніть свій розум

Подивіться, як виглядають робочі столи у вчителів, митців по всьому світу. Для цього можете використати будь-яку пошукову систему чи ресурс Pinterest. І ви побачите, що організація – це добре, але вона не універсальна для всіх. Хаос на столі, як і порядок, абсолютно нормальний. Ми провели опитування в редакції, яке виявило, що у кожного були вчителі з ідеально прибраними робочими столами і з захаращеними. І це ніяким чином не впливало на те, наскільки хороший то був вчитель, наскільки доступно він викладає матеріал. Ви добре працюєте, а це головне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Статистика, поради, думки українських вчителів та експертів

   Чи актуальні питання секс-просвіти для українських школярів? Думки вчителів та експертів стосовно цього, а також добірка корисних освітніх відеоматеріалів, які кожен вчитель може використати на уроках чи виховних годинах.

   Сексуальна сфера. Про це не прийнято відкрито говорити в українському суспільстві. Щодо сексуальної просвіти дитини – на жаль, цих питань взагалі воліють не торкатися ані більшість батьків, ані вчителів в Україні.

  Сухий програмний матеріал у підручнику з біології за темою «Розмноження і розвиток людини» – і той переважно викликає збентеження у вчителів під час викладання! Хіба ні в кого з нас не було вчителя біології, який, червоніючи та біліючи, проводив аналогії з маточками та тичинками та намагався розказати про будову статевих органів дев'ятикласникам? Якщо у вас було не так – вважайте, вам пощастило!

    Це, звісно, не означає, що треба якнайскоріше переймати просвітницький досвід Норвегії, але і так точно не варто. Хоча нам є що запозичити з міжнародної практики сексуального виховання, яку запроваджують у школах інших країн (цьому питанню ми присвятили окрему статтю).

Секс-обізнанність: наскільки це важливо для підлітка

   Цьогоріч українська просвітницька організація Sex Education UAпровела соціологічне опитування, щодо того, чи потрібна сексуальна освіта в нашій країні, та дослідила обізнаність українців в цій сфері:

   Тож, для більшості дорослих це незручна тема, при обговоренні якої вони переважно бентежаться. Хоча дивно, процес природній, а сфера життя – важлива! Адже статевий інстинкт закладений на рівні з іншими у генетичному коді людини.

  Секспросвіта – це не пропаганда, а роз'яснення, що відбувається із власним організмом, і виховання відповідного ставлення до інтимної близькості. Адже повноцінні статеві стосунки у відповідному віці – запорука фізичного та психо-фізичного здоров'я.

   Чи обходить секс школярів? Соціологи з університету Огайо з'ясували, що підлітки в середньому думають про секс 19 разів на день. Це не означає, що всі тінейджери ведуть активне статеве життя, а лише те, що їх думки сфокусовані саме на цій сфері.

  А якщо про це говорити вдома та в школі зась, де школярі можуть отримати доступну і не хибну інформацію у відповідь на запитання, які їх дійсно турбують?

   Чи ви й досі вважаєте, що результати дослідників стосуються виключно американців і не мають жодного відношення до українських школярів?

Факти про статеве життя українських підлітків

   За даними всеукраїнських ЗМІ, українські підлітки починають вести статеве життя вже з 13 років. Українки вважаються одними з наймолодших породіль у світі, це підтверджує і МОЗ України (найбільш юною була харків'янка Ліза Пантуєва, вона народила у 6 років, випадок зареєстрований у 1934 році).

   Згідно з результатами розслідування однієї з латвійських ЗМІ, у порівнянні з іншими європейськими країнами, саме Україна посідає перше місце за віком початку інтимних стосунків.

  За даними офіційних ЗМІ, за минулий рік породіллями стали 118 дівчат віком до 14 років та 5,7 тис. – віком 15-17 років. 

   Як повідомляє УНІАН, протягом 2017 року понад 4,5 тис. дітей в Україні стали жертвами сексуального насильства. 

  Факти говорять самі за себе, а ми й досі сперечаємось, чи не зарано про «це» говорити у школі…

  На щастя, існують більш прогресивні думки з цього приводу серед спеціалістів освітньої сфери!

Ставлення українських спеціалістів щодо необхідності сексуальної просвіти у школі

                                                    * * *

Ольга Волченко (Євтушок), вчитель охорони здоров'я, ХССМШІ

— Чи варто говорити по секс та стосунки на уроках у школі? Якщо так, то як? Якщо ні, то чому?

— Звичайно потрібно. Секс – частина життя і досить важлива. Це не тільки фізична, а й емоційна близькість. Посереднє інтимне життя або його відсутність – одна з основних причин подружніх зрад і розлучень. Сексуальна безграмотність призводить до формування маси комплексів і заниженої самооцінки. Не можна не говорити й про проблеми з фізичним здоров'ям! На уроках анатомії, основ здоров'я обов'язково потрібно торкатися цієї теми. Перш за все, сам учитель повинен бути теоретично і практично підкований, давати інформацію впевнено, без сорому і тремтіння у голосі. Секс – це запорука фізичного і психічного здоров'я, а не тільки спосіб репродукції.

— Чи доцільно в межах шкільної програми вводити окрему навчальну дисципліну, присвячену цим питанням?

— Не думаю, що це можливо. Але, як варіант, можна включити цю тему в план виховної роботи, запрошувати фахівця, який правильно підбере форму проведення заняття відповідно до віку аудиторії (щоб не перетворити все на фарс). Ми ж пам'ятаємо, хлопчики дорослішають пізніше, тому доцільно проводити заняття для паралелей – дівчатка окремо, хлопчики окремо.

                                                          * * *

Альона Карпенко, психолог у центрі Boiko Family, тренер-психолог у ІТ школі для дітей та підлітків GeekSchool

— Чи потрібно впроваджувати сексуальну освіту у школі?

— Сексуальна просвіта є необхідною, бо взаємини статей, інтимна близькість, народження дітей – важливі невід'ємні аспекти нашого життя. Відповідно, ця просвіта повинна включати теми не тільки фізіологічних відмінностей, але й особливостей розвитку хлопчиків і дівчаток, питання гігієни, захворювань, контрацепції, сексуального насильства, взаємин статей тощо.

   Далеко не завжди дитина може задати питання на цю тему батькам, і батьки часто губляться або ж можуть агресивно реагувати на подібні речі. І тоді дитина йде за інформацією до таких же однолітків, які мало що розуміють у цьому питанні, або в інтернет без цензури…

Розібратися, зрозуміти та виробити правильну позицію з цих питань дитина не завжди може самостійно - і тоді виникають страхи, проблеми взаємодії з однолітками, комплекси, проблеми статево-рольової самоідентифікації та гендерної приналежності.

Сексуальне виховання – це не лише просвіта у відповідній сфері, а й виховання, а це вже більш тривалий системний процес, який під силу або батькам, або спеціалістам школи, психолог же в цьому плані може допомогти вирішити виключно локальну індивідуальну проблему.

                                                         * * *

Юлія Ярмоленко, секс-педагог, автор програм з сексуальної освіти для дорослих та підлітків

— Чи варто говорити про секс і відносини саме у школі? Якщо так, то з учнями якого саме віку, якщо ні, то чому?

— Якщо відповідати на запитання «Чи потрібна сексуальна освіта нашим дітям?», то, безумовно, відповідь «Так!». Якщо ж говорити щодо наших шкіл, то у мене в такому випадку виникає маса питань: а хто буде проводити ці заняття, якщо вчителі самі втрачають свідомість від слів «секс», «мастурбація», «пеніс», «вульва»? Хто готуватиме цих фахівців? За якою програмою? Тому в умовах сучасних реалій я за те, щоб нормалізувати тему сексуальності для батьків та спеціалістів. А там вже і з дітьми можна буде починати працювати. З якого віку? З будь-якого. Просто інформацію потрібно подавати по-різному і про різне.

У молодшому шкільному віці потрібно багато говорити про гігієну, фізіологію, попередження насильства, про уміння говорити «ні», про стосунки, взаємоповагу, про правила безпеки та про те, як діяти в небезпечних ситуаціях, як і у кого просити допомоги. У середніх класах – про зміни, що відбуваються в тілі, про менструацію, полюцію, мастурбацію, будову статевих органів, ЗПСШ/ВІЛ, вагітність. У старших – про статевий акт, контрацепцію, згоду на секс, розпізнання маніпулятивних стосунків, про міфи, які призводять до негативних наслідків та про відповідальність. Маса тем, які важливо обговорювати з дітьми у різному віці. Адже сексуальна освіта вирішує дві найважливіші задачі: збереження здоров'я і забезпечення безпеки.

                                                       * * *

Олександр Макагон, кандидат педагогічних наук, директор приватного закладу «Авторська школа Бойко»

— Чи варто говорити про секс і відносини у школі? Якщо так, то з якого віку, якщо ні, то чому? Як здійснюється сексуальна просвіта у Вашій школі?

— Звичайно варто, але класу з 10-го, років з 16. В нашій школі ми говоримо про цю сферу не в площині статевих стосунків, а в площині контрацепції, венеричних захворювань та небезпеки СНІДу.

Я вважаю, що в силу доступності будь-якої інформації через інтернет, немає сенсу розповідати підліткам про прописні істини, вони і самі здатні знайти інформацію, що їх цікавить. Завдання школи – систематизувати вже існуючі знання з цієї області і пояснити з науково обґрунтованої точки зору, що правда, а що маячня та розповісти про практичні прийоми, які навряд чи будуть показувати і розказувати батьки.

Тому ми запрошуємо практикуючого лікаря-гінеколога, який проводить заняття, розповідаючи про засоби контрацепції. В ході них учні практикують надягання презервативів на реальні фалоімітатори. Цей досвід практичних занять був запозичений нами у приватних школах Англії. А діти дійсно вдячні за такі заняття.

Чому доцільно говорити про контрацепцію саме з цього віку? За відчуттями. В нашій школі працює штат психологів, я і сам спілкуюсь з учнями, стає зрозумілим, чим вони живуть і що їх бентежить. Тому здається, що 10 клас – саме той вік, коли знання такого роду є найбільш необхідними. Але в інших школах мабуть по-різному.

Те, що ця тема актуальна, а відсутність певних знань з цієї сфери може привести до болючих наслідків – не виникає питань.

Щодо сексуальної просвіти в школі – про це варто говорити, а ось у який спосіб і в якій саме площині – відповідальність цілком покладена на спеціаліста. Адже в такому випадку перед педагогом, психологом чи лікарем стоїть комплекс задач: сформувати адекватне сприйняття дійсності, виховати відповідне ставлення до статевих стосунків та закласти розуміння наслідків за певних дій.

Обов'язково перед тим, як проводити будь-які бесіди на цю тему, доречно підібрати саме той формат, яка буде відповідати фізичному та психо-емоційному розвитку школярів.

Матеріали, які можна використовувати на виховних годинах для відповідних вікових груп учнів

Молодша школа:

• добірка французький мультфільмів La vie (26 серій, кожна з яких присвячена будові та функціонуванню організму, 2 серія стосується статевої сфери);
• мультфільм «Звідки беруться діти».

Середня школа:

• мультфільм про правила гігієни для дівчат;
• мультфільм «Коли дівчинка дорослішає».

Старша школа:

• YouTube-канал «Цікава наука» (серії про тести на вагітність, як і чому відбуваються менструації, чому важко вилікувати ВІЛ/СНІД, чому хлопчиків більше, ніж дівчат тощо);
• YouTube-канал «Научпок» (навіщо люди змінюють стать, наукове обгрунтування гомосексуальності, перший статевий досвід, навіщо жінкам потрібні місячні, як виникає почуття закоханності, навіщо люди цілуються, чому люди зраджують, як дібрати контрацептиви тощо).

Впроваджуючи сексуальну просвіту на уроках, мабуть, є сенс говорити про статеві стосунки також у площині емоційної близькості. Тому радимо добірку короткометражних мультфільмів, присвячених темі закоханості, яку варто подивитися з учнями на виховних годинах.

Мультиплікаційні короткометражки про кохання, які ймовірніше сподобаються школярам середніх та старших класів:

• «Сила кохання»
• La Maison en Petits Cubes
• Lavatory
• «Дівчинка дурепа»
• Мультфільм про те, як виникає кохання
• A Quoi Ca Sert L'Amour
• «Історія двох пар»
• The wishgranter

Знайдіть баланс між професійним та особистим життям!

РОЗДІЛ ІІІ. Викорнистана література

1.   https://vsimosvita.com/account/
2.   https://naurok.com.ua/journal
3.   https://pedpresa.ua/195075-tsikavi-fakty-pro-shkolu-ta-pro-profesiyu-pedagoga.html
4.   https://1plus1.ua/shkola/novyny/shkoli-mriyi-10-cikavih- vidminnostey-osviti-u-riznih-krayinah-svitu
5.   https://naurok.com.ua/library/cikavi-fakti-pro-osvitu-2456.html
6.   https://sarni-school2.webnode.com.ua/sots%D1%96alno-psikholog%D1%96chna-sluzhba/tsikavo-dlya-vchiteliv2/
7.   http://pml.if.ua/kafedru/pidgotovka/571-forteacher.html
8.   https://irynadenysjuk.blogspot.com/2014/09/blog-post_16.html
9.   Садкіна «101 педагогічна ідея як створити урок»

10.  Дуг Лемов «Мистецтво вчителя»

11.  Пасі Сільберг «Фінські уроки»

           12  Робінсон «Освіта проти таланту»

           13.  Fly High Ukraine 1