Формування ключових компетентностей через інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках математики

                КЗ «Миколаївська загальноосвітня

                           школа І-ІІІ ступенів»

Миколаївської сільської ради

Петропавлівського району

Дніпропетровської області

                                                                                      Василенко Олена Петрівна

вчитель початкових класів

Анотація

    Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання є інтенсифікація навчання: по-новому структурований зміст, запровадження сучасних педагогічних технологій, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу.  Традиційні методи навчання слід замінювати на інноваційні, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на розвиток пізнавальних інтересів учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

    Робота стане у пригоді вчителям початкових класів, які організовують педагогічну діяльність з урахуванням природних задатків дитини: інтересу, допитливості, мотиваційної зацікавленості навчанням, які можуть і хочуть працювати по новому.

Зміст

Вступ.............................................................................................................3

Формування ключових компетентностей через інтерактивні форми

організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках математики:

Кейс-технологія.............................................................................................4

Технологія "Сторітелінг"..............................................................................5

Технологія "Перевернуте навчання"...........................................................5

STEM-технологія..........................................................................................6

Технологія квестів........................................................................................7

Метод "Шість капелюхів"..........................................................................12

Методи "Шкала думок", "Прес"................................................................16

Метод "Навчаючи-вчуся"...........................................................................18

Метод "Дерево рішень"..............................................................................20

Метод "Рольова гра"...................................................................................21

Метод "Ажурна пилка"...............................................................................22

Висновки......................................................................................................24

Література....................................................................................................26

Вступ

      Розвиток українського суспільства на сучасному етапі вимагає якісно нового рівня освіти, який міг би відповідати міжнародним стандартам і бути орієнтованим на особистість. Тому весь дидактичний процес спрямовується на формування в учнів інтересу до навчання. Навчання математики має сприяти розвитку інтелектуальної сфери особистості учня, а саме: пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння віднаходити оптимальне розв’язання; дослідницького інтересу, прагнення пошуку; логічного мислення; якостей мислення: гнучкості, самостійності, критичності; схильності до винахідливості. Здійснення такого розвитку можливе за умови використання вчителем на уроках математики інтерактивних технологій навчання. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, формують готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві; створюють позитивні відношення між членами єдиного колективу; виховують самоповагу, повагу до інших та їх думок і переконань.

   Математика в початковій школі є складовою частиною в системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною освітою та базовою освітою. Метою освітньої галузі "Математика" за Державним стандартом є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

1) цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

2) вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною

інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати

обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу

вимірювання величин;

3)інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань;уміння навчатися.                      

  Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації -  випадок), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах), дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної 

діяльності учнів.

   Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень.

Наприклад:

Задача. Родина вирішила в квартирі застелити підлогу ковровим покриттям. 

В квартирі 3 кімнати.1- 4 на 5 м, 2 - 4 на 4 м, і 3 - 2 на 3 м.

Скільки квадратних метрів коврового покриття необхіднодля того, щоб застелити 

підлогу?

Задача. Для здорового росту та розвитку дитини молодшого шкільного віку сніданок повинен становити 600 ккал. Склади собі меню для повноцінного сніданку. Розрахунок ккал для 100 г продуктів.

Комплексні задачі 

Задача. Свої літні канікули Максим, Оленка та Галинка проводили у бабусі. Діти вирішили допомогти їй заготовити ягоди для консервації. Максим нарвав 2 кошики вишень по 5 кг, Оленка — 3 кошики черешень по 2 кг, а Галинка принесла 2 кг малини. Скільки всього кілограмів ягід назбирали діти? 

Завдання 1. Бабуся вирішила приготувати компоти з цих ягід, взявши третю частину. Скільки ягід залишилося у бабусі? 

Завдання 2. Із 10 кг ягід бабуся зварила варення. 6 кг вишневого варення вона розклала у 3 однакові банки. Скільки таких банок потрібно, щоб розкласти 4 кг варення.

Завдання 3. Із решти ягід бабуся спекла пиріг прямокутної форми. Діти двома розрізами розділили його на 4 частини так, щоб 2 із них були чотирикутної форми, а інші — трикутної. Як вони це зробили?

Сторітелінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій.

   Наприклад:

Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).

 Можна використовувати історії. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існують дії множення і ділення?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».

Це (Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів) допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

  Перевернуте навчання — це форма активного навчання, яка дозволяє "перевернути" звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відео фрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується на виконання практичних завдань.

  Наприклад

Наприклад при вивченні таблиці множення на 5 : переглянути вдома навчальне відео, вивчити таблицю, а на уроці відтворити набуті знання через творчі завдання, приклади, задачі.

Вдома повторити  матеріал вивчений у 2 класі, а в класі відтворити знання.

STEM — це абревіатура зі слів:

Science (наука)

Technology (технології)

Engineering (інженерія)

Mathematics (математика).

Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент + інноваційні технології.

Наприклад

Проводити різноманітні дослідження

Яка довжина, ширина аркуша в зошиті, підручника в см, дм? Довжина олівця? Якої довжини ручка? Як це виміряти? Довжина, ширина парти ліктями?

 Вже такі завдання покажуть найменшим учням, як працювати з вимірювальними інструментами, як фіксувати, аналізувати, застосовувати інформацію, сформують уявлення про багатовимірність світу. Що для цього потрібно? Набір інструментів найпростіший – лінійка, трикутник, транспортир.

І навіть якщо  учні вже розуміють, що таке довжина, що таке ширина, які існують одиниці вимірювання, їм буде цікаво відчути себе науковцями, що отримують інформацію, застосовуючи спеціальні інструменти, фіксують і систематизують отримані дані. Звісно, надалі завдання, технології, інструментарій ускладнюватимуться.

  Саме англійське слово quest можна трактувати як “пошук” або навіть “пригода”. Власне, на пошуку рішення для якоїсь конкретно поставленого завдання і засновані квест-технології в освіті.

    На сьогоднішній день прийнято розрізняти декілька видів квест-ігор, що сприяють організації освітнього процесу у початковій школі. А саме:

- лінійні (розв'язання однієї задачі дає можливість розв'язувати наступну);

-штурмові (за допомогою контрольних підказок учасник сам вибирає спосіб вирішення завдання);

- кільцеві (по суті, той же лінійний квест тільки для кількох команд, що стартують з різних точок).

   В цілому, якщо подивитися на такі навчальні процеси, можна відзначити, що квест-технології в початковій школі мають ряд подібностей з комп'ютерними іграми, на основі яких вони, власне, і побудовані. По-перше, це досягнення кінцевої мети через пошук проміжних рішень. По-друге, це система підказок (правда, вони зустрічаються не завжди, що ускладнює пошук правильного рішення). Відсутність якогось путівника по квесту часто служить стимулом для творчого мислення і пошуку нестандартних рішень.

Структура квест-технології:

- постановка задачі (введення) і розподіл ролей;

- список завдань (етапи проходження, список питань і т. д.);

- порядок виконання поставленого завдання (штрафи, бонуси);

- кінцева мета (приз).

   Існує мотиваційний момент у іграх-квестах, це приз на фініші. Це може бути хороша оцінка, заохочення або щось ще.

   Будь-яка квест-технологія покликана не тільки поліпшити сприйняття навчального матеріалу або сприяти моральному становленню дитини як особистості, але ще і може стимулювати розумовий і моральний розвиток дітей.

Впровадження квесту дозволяє:

- активізувати розумову, пізнавальну діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених перешкод;

- формувати стійкий інтерес учнів до вивчення математики;

- активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності;

- поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;

- розвинути універсальні форми розумової діяльності в контексті навчання

формування алгоритмічного та логічного мислення.

 Приклади викоритання квест-технологій на уроках математики. У структурі уроку можуть бути використані 12 видів завдань для ігор- квестів: обчислювальні вправи, творче завдання, задача, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу, оцінка, журналістське розслідування, переконання, наукові дослідження та інші.

Оскільки діти проявляють зацікавленість до всього незвичайного, яскравого, то неординарність завдань сприяють переключенню уваги, змінюючи хід думок, учень починає мислити не тільки логічно, а й абстрактно, творчо, що, в свою чергу, сприяє розвитку вищих форм мислення. В процесі використання квест-технологій діти мають можливість більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них розвивалося уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді.

Проведення позакласних занять на одну тему в різних класах однієї паралелі з використанням та без використання квест-технологій сприяє активності учнів, зацікавленості й захоплення математикою.

    Переваги використання квест-технологій:

дозволяє учням пізнати один одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень; виявляє: приховані якості учнів, потенційних лідерів, інтелектуалів, учнів-логістів, які вміють прорахувати на декілька ходів вперед; розвиває логічне мислення, інтуїцію, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації, знайти спільну мову з різними людьми; дозволяє учням краще ознайомитися з темою, бо всі сценарії носять тематичний характер; проводить аналогії й асоціації між явищами; швидка актуалізація інформації; ігрові етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески; інтелектуальні етапи розвивають ерудицію і виявляють спритність.

   Система роботи з використанням інноваційних технологій у вигляді ігор-квестів або квестів-занять формує пізнавальний інтерес до вивчення математики.

Наприклад

     Тема. «Повторення таблиць множення і ділення на 5. Розв’язування задач.»

Формування компетентностей:

-предметна компетентність: формувати вміння застосовувати таблиці множення, розв’язувати задачі; відпрацювати навички усного рахунку;

- ключові компетентності:

   •спілкування державною мовою - грамотно висловлюватись рідню мовою;

   •інформаційно-цифрова компетентність - спостерігати, аналізувати, діяти за алгоритмом, робити висновки;

   •соціальна та громадянська компетентності - продовжувати виховання комунікативних здібностей і взаєморозуміння через організацію спільної діяльності (робота в групі); виховання почуття взаємоповаги, взаємодопомоги.

Розминка.  Математична вікторина "Квитки на корабель"

-Числа при множенні  називаються;

-Якщо від суми відняти один з доданків, то отримаємо…

-Якщо поділимо добуток на один з множників…

 -Щоб отримати половину потрібно поділити на ...

-Щоб отримати третину ділимо на ….

-Три кути і три вершини  має  …

-2 збільшити в 3 рази

 -Назви най більше одноцифрове число

-Іванко спіймав 4 рибини, а Петрик в 2 рази більше скільки рибин у  Петрика

 -За партою сидить 2 учні, в класі 9 парт. Скільки учнів в класі.

 -Бабуся роздала 15 яблук 5 дітям по 3 кожному скільки  діток смакували яблуками.

-Скільки коліс у 5 машин?

-Скільки ніг у 7 папуг?

-Скільки очей у 2 мишок?

-Скільки вух у 5 зайців?

Роздивіться свій квиток і займіть місця на кораблях

 (Кожен з учнів отримує оцінювальну картку.)

3.Правила квесту.

Інструкція до квест-гри

1. Команда повинна працювати злагоджено та дружньо.

2. По закінченню кожного етапу подавати сигнал, взявшись за руки і піднявши їх в гору.

3. Участь в етапах повинні приймати всі учасники команди. За завданням підходить тільки 1 учень.

4.  Прислухайтеся до порад товариша. Допомагайте один одному.

5. За галас  чи грубе порушення дисципліни команда отримує штраф.

6. Під час гри заборонено застовувати фізичну силу.

7. (На дошці  конверти із завданнями для кожної команди)

Працюйте дружно та завзято.

Прислухайтеся до порад товариша.

Допомагайте один одному.

Не галасуйте, не сваріться.

(Після  успішного  виконання завдання один з членів команди підходить за новим завданням і  пересуває  корабель  своєї команди по карті).

Конверт 1 

Розв'яжіть приклади і дізнайтеся назву своєї команди

5 * 3 +12  А  (11  - 8) ∙ 3  Р             5 ∙ 6 + 8       Б                      5 ∙ 6 +40   А

5*4 – 5  Я  5 ∙ 3 – 7      З             (48 – 46) ∙ 2  К                     5 ∙ 3 – 14  К

5*6 +30  К  5  ∙  4 – 13  Б     5 ∙ 9 + 11      А                     70  -  5∙ 8  Й

5*5 +25 М    5 ∙ 8  - 23   И             5 ∙ (35 – 30)  Р                      5 ∙ 7 + 34 А

                                                                                                              12 : 4 =     Ч

Конверт 2 

Добери потрібні числа ( картка вклей)

        ∙ 7= 35             ∙7 = 21              ∙7=28             ∙7=14

        ∙ 8= 32            ∙ 6 = 18             ∙ 8= 2              ∙ 8= 40

        ∙ 5 = 15           ∙ 5= 20              ∙ 5 = 10           ∙ 5= 25

         ∙ 8= 16           ∙ 6 = 18             ∙ 6 = 30           ∙ 6 = 12 

Конверт 3

Розв'яжіть задачу

№ 669

Конверт 4

Задача. І варіант

У трюми корабля  завантажили 

5 діжок з солониною, а діжок з питною водою у 4 рази більше?

Скільки діжок з питною водою на кораблі?

Скільки всього діжок на кораблі?

Задача. ІІ варіант

На корабель завантажили 5  мішків   з макаронами,  а мішків  з крупами  в  3 рази більше.

Скільки мішків з  крупами на кораблі?

Скільки  всього мішків  на кораблі ?

Задача. ІІІ варіант

На палубу завантажили 12 ящиків картоплі ,а ящиків  з цибулею в 3 рази менше.

Скільки завантажили ящиків з цибулею ?

Скільки всього  ящиків з овочами завантажили на палубу?

Задача. ІV варіант

Один рибалка спіймав 18 кг риби, а другий у 3 рази менше.

Скільки риби наловив  другий рибалка ?

Скільки всього риби наловили рибалки?

Команда. Що виконала всі завдання отримує  пазл.

Підсумок уроку. Складання пазлу і читання прислів'я. Отже  найкращий скарб це знання, а свою частину скарбу ви отримаєте підрахувавши фішки – це ваша оцінка за працю на уроці.

                              6 капелюхів мислення Едварда Де Боно

  Метод "Шість капелюхів" – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.

Наприклад

Тема: Міри часу.  Визначення часу.  Розв'язування задач

 Формування компетентностей:

-предметна компетентність: формувати знання і виробити навички визначення часу по годинах, вміння вирішувати завдання і вирази на визначення часу; 

- ключові компетентності:

•спілкування державною мовою - поповнити свій словниковий запас, ставити запитання й розпізнавати проблему, доводити правильність тверджень;

•соціальна та громадянська компетентності - співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль у командній роботі.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: капелюхи де Боно, годинник, таблиця одиниць виміру часу.

Методи: інтерактивний метод «Шість мислячих капелюхів де Боно».

Які одиниці вимірювання часу ви знаєте?  Як вимірювали час у старовину?

фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

На сьогоднішній день існують такі одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба, місяць (30 або 31 день), в лютому 28 діб, або 29, якщо рік високосний;  рік звичайний становить 365 діб, високосний 366;  століття - це 100 років.  Люди в давнину відзначали проміжки часу, пов'язані з природними явищами: сезон кладки яєць, сезон виведення пташенят.  Природа сама підказувала, як поділити рік на менші проміжки часу.

У давнину мисливці визначали, як довго вони знаходяться на полюванні, вважаючи кількість ночей.  Єгиптяни поділили день і ніч на годинник.  Сонячний годинник для визначення денного часу були відкриті в Стародавньому Єгипті понад 5000 років тому.  Приблизно 1300 років нашої ери з'явилися перші механічні годинники.  У 1581 році італієць Галілей створив маятниковий годинник, які точно вимірювали час за допомогою маятника, що колишеться .

Що змусило людей ввести єдину міру часу?  Якими годинами користуються сучасні люди?

увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.

  Людям важко було зрозуміти один одного.  Сучасні люди користуються більш точними годинами.  У 1929 році були вперше використані кварцові генератори, що дозволило вирахувати точність ходу до 1 секунди на 3 роки.  У 1948 році винайдено атомний годинник.  Він  настільки точний, що похибка склала 1 секунду за 1,6 мільйона років.

З цього робимо висновок, що людство зробило великий крок у пошуках точності вимірювання часу, а це свідчить про велику залежність людей від часу.

1) 120 міс.+ 2 міс.  = 122 місяці

2) 34 роки 8 міс.  - 9лет 9 міс.  = 24 роки 11 міс.

Які переваги в вимірі часу зараз над тим, як вимірювали час у давнину? дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається

 По-перше, в давнину люди користувалися великими проміжками часу (сезон кладки яєць).  Люди не знали, як визначити, наприклад, день народження, а зараз можуть визначити число, місяць, рік, століття, навіть хвилину з секундами.

По-друге, сучасні люди всієї планети мають загальні одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина.  годину, рік, століття.  Цього не було в старовину.  Якщо одна людина вимірював час водними годинами, то інший - пісочним.  Люди не були впевнені, що зустрінуться, була відсутня загальна одиниця часу.

Сучасні люди мають надточний годинник, які зручні і доступні кожному, навіть школяреві.  А в давнину годинники були великими, їх важко було носити, та й були вони не в кожного.  Користуватися ними могли тільки спеціально навчені люди.

Завдання.

18 деталей слюсар виготовляє за 3 години, а учень - за 6 годин.  За скільки годин можуть виготовити таку ж кількість деталей слюсар і учень, якщо будуть працювати разом?

1) 18: 3 = 6 (дет.) - за 1 годину виготовляє слюсар;

2) 18: 6 = 3 (дет.) - за 1 годину виготовляє учень;

3) 6 + 3 = 9 (дет.) - виготовляють разом слюсар і учень за 1 годину;

4) 18: 9 = 2 (год) -виготовлять 18 деталей разом.

Відповідь. За 2 години.

                 Поясніть призначення одиниць виміру часу.

пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.

   Хвилини використовують в школі, робочий день вимірюється в годинах і хвилинах, досягнення в спорті позначають хвилинами, секундами і часток секунди, в розкладі поїздів і літаків використовують рік, місяць, день, годину і хвилину.  Термін "доба" зустрічається в повідомленнях синоптиків і в тривалості польоту в космос.

Тривалість навчального року - 9 місяців, канікул - 3 місяці.  Рік розписаний по місяцях і числах.  Тижнями в календарях, в пресі теж позначають рік випуску.  При складанні біографії використовують рік народження, число, місяць.

1) 2013 - тисяча дев'ятсот вісімдесят дві = 31год

1500 + 31 = 1531год = 15 століть 31 рік

2) Богдан Хмельницький жив в кінці XV - початку XVI століття;

Тарас Шевченко жив у XVIII столітті;

Леся Українка жила в кінці XVIII - початку IX століття.

  Які недоліки вимірювання часу існують сьогодні?                                               Чорний капелюх

оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку

   У кожній частині планети годинник показує різний час.  Наприклад, якщо на півдні годинник показує 12 годин, то на півночі - 0 годин.  Кожну хвилину доби в різних точках земної кулі відбувається схід і захід сонця: десь зараз північ, а десь - південь.

Світ поділений на 24 часові пояси.  Якщо летіти на схід, то при перетині кожного пояса потрібно переставити годинник на 1 годину вперед, а якщо летіти на захід - то на 1 годину назад.

Якщо ви перетинаєте лінію зміни дати, то необхідно змінити день в календарі.  Рухаючись на захід, потрібно додати 1 день, на схід - відняти 1 день.

Що ми сьогодні вивчали на уроці?Навіщо потрібно знати міри часу?

управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

  Заходи часу займають важливе місце в житті сучасної людини.  Робочий день розписаний по хвилинах.  Важливо знати міри часу, щоб визначити дату історичної події, дня народження.

  Потрібно вчитися цінувати час з дитинства, дотримуючись режиму дня.  На уроці, якщо ти добре попрацював, то використовував час з користю для себе.

Можна зробити висновок, що знання заходів часу для сучасної людини є необхідною умовою.  Люди різних професій залежать від часу.  Користуватися годинами вміє кожен школяр.  А вміння оперувати одиницями часу допоможе нам не тільки в побуті, але і в нашій майбутньої професії.

на фрагменті уроку математики з теми "Розв’язування задач на зустрічний рух", за підручником "Математика 4" М. В. Богдановича.

Задача №609. З Харкова та Запоріжжя назустріч один одному одночасно виїхали два туристи: на мотоциклі та на моторолері. Швидкість мотоцикла 55год/км, а моторолера – 30год\км. Через 3 год туристи зустрілися.Яка відстань між містами?

Аналіз задачі відбувається за допомогою технології "Мікрофон" ,

учні дають відповіді на запитання вчителя.

- Про що розповідається в задачі? (Про двох туристів, які вирушили на

зустріч з різних міст одне одному)

- Що відомо про мотоцикліста? (Мотоцикліст рухався зі швидкістю 55год/км).

- Що відомо про другого туриста? (Він рухався зі швидкістю 30 год/км).

- Чи зустрілися туристи? (Так, вони зустрілись через 3 години).

- Про що запитується в задачі? ( Яка відстань між містами?).

- Чи можемо, ми одразу дати відповідь на запитання? (Ні).

- Що треба знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? ( Треба знати два числові значення: I - відстань, яку подолають туристи за одну годину, II -шлях, який подолають туристи за три години – це і буде відстань між містами).

- Якою арифметичною дією ми знайдемо перше значення? ( Дією додавання).

- Якою арифметичною дією ми знайдемо друге значення? ( Дією множення).

- Чи можна тепер відповісти на запитання задачі? (Так)

   Далі вчитель пропонує учням скласти коротку умову, застосовуючи інтерактивний метод "Шкала думок"  (це різновид стратегії "Займи позицію"). Підготувавши аргументи щодо проблеми, яка обговорюється, вчитель пропонує учням розташуватися однією лінією у будь-якому вільному місці класу (наприклад, біля дошки). Визначити своє місце їм допомагають плакати, картки, що розміщуватимуться на початку, посередині та у кінці шкали ("згодна, згоден на 100%", "згодна, згоден на 50%", "згодна, згоден на 0%" відповідно). Далі вчитель пропонує учням аргументувати свою позицію по шкалі і надає можливість змінити обрану позицію на іншу,

попередньо пояснивши, які саме аргументи вплинули на рішення учня.

Короткий запис умови задачі:

Швидкість мотоцикла – 55год/км.

Швидкість моторолера – 30год/км.

Зустрілись через 3 год.

Відстань – ?

 Тепер вчитель пропонує розв’язати задачу, використовуючи інтерактивний метод "Прес", який використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метою застосування цього методу є надання учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

 Метод "Прес" має таку структуру та етапи (слід роздати, написати на дошці, на плакаті учням матеріали, в яких зазначені чотири етапи стратегії):

1. Позиція Я вважаю, що ...

(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд)

2. Обгрунтування ...тому, що...

(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

3. Приклад ... наприклад...

(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію)

4. Висновки Отже ( тому), я вважаю...

(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це  заклик прийняти вашу позицію)

  Ця стратегія може бути ефективно застосована при роботі над будь-якою темою, що викликає в учнів багато суперечностей та питань.

 Вчитель ділить учнів по групам і за допомогою методу «Прес» представник від кожної групи висловлює свою думку.

Учні висловлюють свої думки:

1) спочатку ми визначимо, яку відстань проїхали туристи за одну годину;            

2) виконаємо дію додавання швидкості мотоцикліста та швидкості моторолериста;

3) знайдений результат помножимо на відомий час;

4) отриманий результат і є відстань між містами (можливо учні запропонують і інші варіанти розв’язку).

 Вчитель відбирає правильні відповіді: Молодці! А тепер давайте запишемо наш розв’язок:

1)55 + 30 = 85 (км) — відстань, яку проїхали туристи за 1 год;

2) 85 × 3 = 255 (км).

 Вчитель пропонує учням записати розв’язання виразом, застосувавши роботу в парах – це різновид роботи в малих групах.

 Кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію. Учні за допомогою вчителя записують правильний вираз розв’язання задачі.

Вираз: 55 × 3 + 30 ×3 = 255 або (55+30)×3=255.

Відповідь.  Відстань між містами 255 кілометрів.

Отже, під час розв’язання навіть однієї задачі можна використати кілька інтерактивних прийомів.

Метод "Навчаючи -вчуся"

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

•Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

•Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

•Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.

•Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

•Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

Наприклад

 Тема "Десяткова система числення. Збільшення (зменшення) числа у 10, 100, 1000 разів" за підручником "Математика 4 клас" М. В. Богданович

 Пояснення нового матеріалу відбувається методом „Навчаючи вчуся”.

Вчитель роздає підготовлені картки з текстом, що стосується теми уроку

(вправа з підручника) кожному учневі (картки п'яти кольорів, один колір - одна група учнів з різною інформацією). Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Учитель перевіряє, чи розуміють вони прочитане. Далі вчитель пропонує кожному учневі ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших (у кого такий самий колір картки). Учень може одночасно говорити тільки з кимось одним.

  Завдання полягає в тому, щоб поділитись своєю інформацією і самому

подати інформацію якомога більшій кількості колег.

  По завершенні даної вправи вчитель пропонує учням по черзі

розповісти, відтворити одержану інформацію. Відповіді учнів можна

доповнити.

  Питання:

- Що можуть розповісти „жовті”?

- Хто хоче або може доповнити?

- Чому люди групували предмети по десять?

- Наведіть, які ви знаєте розрядні одиниці?

- Які утворюються класи чисел?

Метод "Дерево рішень"

  Прийом «дерево рішень» допомагає проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Як організувати роботу

• Оберіть проблему, дилему, що не має однозначного розв'язання. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду з літературного твору.

• Запропонуйте учням необхідну для розв'язання проблеми інформацію для домашнього читання.

• Підготуйте на дошці або роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень».

• Сформулюйте проблему для розв'язання, визначте суть проблеми і запишіть на дошці, заповнюючи схему.

• Дайте необхідну додаткову інформацію про проблему.

• Запитайте в учнів, чи справді хочуть розв'язати проблему люди, яких вона стосується? Якщо проблема важлива й актуальна, процес може тривати.

• Шляхи й варіанти розв'язання проблеми можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.

• Обговоріть кожен з варіантів розв'язання. Що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить?

• Поділіть учнів на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення дійти спільного варіанта розв'язання.

• Кожна група пропонує свій варіант. Організуйте обговорення.

Наприклад

Урок математики, 4-й клас

Тема. "Дія додавання. Закони додавання"

  На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте "коренями" дерева, і ті, які ви вважаєте його "плодами". Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

Метод "Рольова гра"

Формування ключових компетентностей: розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри.                                                                                                                                                                                                                                              Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

Правила участі у рольовій грі:

• чітко дотримуватися своєї ролі;

• намагатися слухати партнерів по грі та вчителя;

• не коментувати дії інших;

• намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації,   вжитися в роль;

• вийти з ролі по закінченні сценки;

• взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

Гра допомагає навчитися через досвід та почуття. На уроках математики ігри можна застосовувати при вивченні таблиць множення.

    Наприклад

 Множники уявити  у вигляді тварин: 2- каченя, бо двійка схожа на качку, 3- верблюд, 4- жирафа, 5- кенгуру, 6- равлик, 7- крокодил, 8- гадюка.

Гра: зустрілись 2 крокодили: 7 і 7. Вирішили здійснити мандрівку у повітрі, на надувній кулі( корзина - 4, куля – 9 і т.д.).

Метод "Ажурна пилка"

  Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи».

Під час роботи за допомогою методу "Ажурна пилка" учні працюють в різних групах.

Порядок роботи:

• Спочатку вони працюють в «домашній» групі.

• Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.

• Потім учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

Наприклад

 Під час вивчення теми "Доба. Година. Хвилина. Секунда. Визначення часу за годинником" такий вид діяльності дає можливість працювати разом, вивчити значну кількість інформації за короткий  проміжок часу.

    Інформація.

     24 години – це доба. Це ніч, ранок, день, вечір. Хвилинна стрілка робить повний оберт циферблатом за 1 хвилину або за 60 секунд.

     Інформація.

    У корпусі годинника міститься більше 20 маленьких коліщаток. Ми чуємо їх цокання, коли зубчики одного коліщатка чіпляються за зубчики іншого. Рухомі коліщатка відлічують час і переміщують стрілки по циферблату, коротка стрілка називається годинною, довга – хвилинною. Часто  в годинниках ще є тоненька довга стрілка – секундна.

    Інформація.

    До того, як було винайдено годинник, люди визначали час за Сонцем. Вони вставали зі сходом сонця і лягали, коли темніло. Пізніше люди винайшли сонячний годинник – це один із найдавніших видів годинників. Замість стрілки у ньому рухалася тінь, яку утворювало Сонце.
 

Висновки

    Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духовності особистості, розкриття її потенційних можливостей та здібностей, утвердження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих вчителів. 
    Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології. 

   Інтерактивний — означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь.

    Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:

• розвиток мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися («Чи справді це так?»), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв’язків,  розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;

• розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Виявити помилку у судженнях, відповідях,  вказати на неї і довести  це, спонукає завдання, де вчитель допускає  помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв’язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює  діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини

дій, вчинків;

• вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів  та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного,  а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;

• інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

Література

1. Баліцька Н.Г. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів: [монографія] / Н. Баліцька, О. Біда, Г. Волошина та ін. [за заг. ред. Н.С.Побірченко]. - К.: Наук, світ, 2003. - 138с.

2. Жигайло О. Використання навчально-ігрової та інтерактивної технологій на позакласних заняттях з математики / О. Жигайло, М. Жінчин / / Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення і підходи збірник матеріалів І-ї Міжнародної науково-практичної конференції / [редактори-упорядники А. Душний, М. Махмудов, В. Ільницький, І. Зимомря].- Баку - Ужгород - Дрогобич: Посвіт, 2016. - С.137-139.

3. Ілляш С.Д. Психолого-педагогічні аспекти впровадження інновацій у початковій школі / Соломія Ілляш // Молодь і ринок. Щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2012. - №10 (105).

4. Коваль Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання навчальних технологій у процесі викладання математики / Л. Коваль // Початкова школа - 2004. - №11. - С. 50

5. Руденко Н.М. Інтерактивність як спосіб ефективної взаємодії

і навчання студентів / Н.М. Руденко// Нова педагогічна думка. —2014. —№1.

— ст. 25-29.

6. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: підруч. для вищ. навч. закл.

– 2-ге вид. – К.: Грамота,2013. —2013. – 504 с.

7. Савченко О. Я. Формування у молодших школярів загальнонавчальних

комунікативних умінь і навичок // Науково-методичний журнал «Початкова

школа», №10, 2014.– с. 6.

8. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. /  О.Я. Савченко. – К.: Абрикос, 1997. – С.98.

9. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці./ О. Комар // Початкова школа. - 2005. -№2.