Календарно-тематичне планування з історії 10 класу (за оновленими програмами)

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з історії 10 клас. Документ налічує календарне планування з історії України 2 години на тиждень +1 год. для підсилення. Автор підручника Пометун О. І. Календарне планування з всесвітньої історії 1 год. на тиждень, автор підручника Щупак І. Я.

Перегляд файлу

ВОЗНЕСЕНСЬКА ЗШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

 

«ПОГОДЖЕНО»       «ЗАТВЕРДЖЕНО»

Заступник директора з НВР     ДИРЕКТОР

В.О. Левадна        М.М. Биковський

________________________     ___________________

«_____» ____________ 20____ р.     «_____» __________ 20_____ р.

 

 

 

Календарно-тематичне планування

з історії України / всесвітньої історії

10 класу

на 2018 / 2019

Сидоренко І. В.

 

 

    Розглянуто на засіданні МО філологічного, художньо-естетичного циклу

    Протокол №    від

    Голова МО: Є.О. Федорець

 

Складено до підручника: Щупак І. Я. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. / І. Я. Щупак. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 208 с. : іл.

 

Складено до підручника: Пометун О. І. Історія України : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 288 с. : іл.

 

Затверджено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 310

 

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

10 клас (52 годин + 35 год. на підсилення)

Дата

Зміст

Д/з

Державні вимоги

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

 

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку.

 

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція.

2

 

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст.

 

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:

зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.:

3

 

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили.

 

4

 

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

 

5

 

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

 

6

 

Практичне заняття: Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

 

7

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Знати:

зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;

етапи Української революції 1917–1921 рр.;

вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;

на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;

проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження.

 

8

 

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

 

9

 

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.

 

10

 

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко.

 

11

 

ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників

 

12

 

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

 

13

 

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки.

 

14

 

Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

 

15

 

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

 

16

 

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР.

 

17

 

Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами. IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

 

18

 

Більшовицько-російська окупація України. Мирний договір УНР із Центральними державами.

 

19

 

Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

 

20

 

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

 

21

 

Практичне заняття: Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

 

22

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

23

 

Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.

 

Знати:

зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

 висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;

визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;

розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

24

 

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

 

25

 

Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

 

26

 

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич.

 

27

 

Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

 

28

 

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання. Військова присутність Антанти на півдні України.

 

29

 

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух.

 

30

 

Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

 

31

 

Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР.

 

32

 

Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

 

33

 

Практичне заняття: Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.

 

34

 

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР.

 

35

 

Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ.

 

36

 

Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.

 

37

 

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.

 

38

 

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

 

39

 

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.

 

40

 

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Релігійне життя.

 

41

 

Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Повсякденне життя.

 

42

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

43

 

Формальний та реальний статус УСРР у «договірній федерації» радянських республік. Християн Раковський.

 

Знати:

зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм;

суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;

Уміти:

встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій.

44

 

Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

 

45

 

Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр.

 

46

 

Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

 

47

 

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський.

 

48

 

Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

 

49

 

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

 

50

 

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

 

51

 

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово- промислового комплексу.

 

52

 

Згортання непу і перехід до директивної економіки.

 

53

 

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі.

 

54

 

Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

 

55

 

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Розстріляне відродження.

 

56

 

Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

 

57

 

Конституція УРСР 1937 р. Ідеологізація національно-культурного життя радянської України.

 

58

 

Практичне заняття: Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

 

59

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

 

60

 

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини.

 

Знати:

зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ;

правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

 

61

 

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання.

 

62

 

Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

 

63

 

Українські землі у складі Румунії Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

 

64

 

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя.

 

65

 

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

 

66

 

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування.

 

67

 

Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

 

68

 

Практичне заняття: Повсякденне життя населення в УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

 

69

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

70

 

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р.

 

Знати:

зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;

причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;

основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;

вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

 

71

 

Початок Другої світової війни. Українці в польській армії.

 

72

 

Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

 

73

 

Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

 

74

 

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни.

 

75

 

Бойові дії в 1941–1942 рр.

 

76

 

Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.

 

77

 

Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

 

78

 

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією.

 

79

 

Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

 

80

 

Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

 

81

 

Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.

 

82

 

Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Завершення бойових дій на території України.

 

83

 

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом.

 

84

 

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни.

 

85

 

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

 

86

 

Практичне заняття: Війна в пам’ятниках рідного краю (краєзнавча експедиція).

 

87

 

Узагальнення. Тематичний контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

10 клас (35 год.)

Дата

Зміст

Д/з

Державні вимоги

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

1

 

Початок Великої війни. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.

§1,2

Знати:

зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

 

 

2

 

Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р.

§3

3

 

Поразка Німеччини та її союзників. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі. Практичне заняття: Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

§4

4

 

Узагальнення. Тематичний контроль.

§5

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

 

5

 

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

§6

Знати та розуміти:

зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 

6

 

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності. Практичне заняття: Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

§7

7

 

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога. Узагальнення. Тематичний контроль.

§8

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

 

8

 

Сполучені Штати Америки. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

§9

Знати та розуміти:

зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

 “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

 цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

 

9

 

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

§10

10

 

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр.

§11

11

 

Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

§12

12

 

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм.

§13

13

 

Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

§14

14

 

Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії.

§15

15

 

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм. Практичне заняття: Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

§15

16

 

Узагальнення. Тематичний контроль.

§16

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

 

17

 

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

§17

Знати:

зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 

18

 

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску. Болгарія в міжвоєнний період

§18

19

 

Угорська революція. Режим М. Горті. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

§19

20

 

Практичне заняття: Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом. Узагальнення. Тематичний контроль.

 

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

 

21

 

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

§20

Знати:

 час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

 

22

 

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.

§21

23

 

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

§22

24

 

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів. Узагальнення. Тематичний контроль.

§23,

24

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

25

 

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Політика “умиротворення” агресора. «Аншлюс» Австрії та Мюнхенська угода.

§25

Знати:

 зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, Вісь;

час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 

26

 

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготовчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу. Англо-франко-радянські переговори в Москві.

§26

27

 

Узагальнення. Тематичний контроль.

 

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Знати:

зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

характер, періодизацію, головні події.

29

 

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення.

§27,

28

30

 

Особливості окупаційного режиму і руху Опору. Голокост. Праведники народів світу. 

§29

31

 

Хід війни в 1943–1944 рр. Дипломатія

часів війни. Людина під час війни.

§30

32

 

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

§31

33

 

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

§32

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

34

 

Найважливіші досягнення науки і техніки. Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період.

§33

Знати:

зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

 

35

 

Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух. Узагальнення. Тематичний контроль

§34,

35

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Тітова Олена Григорівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Струкевич О.К., Дровозюк С.І., Котенко Л.В.)
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
813
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку