Виховний захід
«Калинонько! Ти з маминої пісні»
Ведуча. Струмок серед гаю як стрічечка
Червоніє калина мов свічечка.
Ведуча. Червоніє калина, квітують поля,
Добридень тобі, Україно моя !
Слайд1
Ведуча. Добрий день вам гості дорогії ! Сьогодні ми розповімо вам про рослинний символ нашої країни – калину.
Запрошуємо всіх на хліб, на сіль,
На слово щире, на бесіду мудру,
На пісні сердечну, на наше
Свято родинне – свято червоної калини.
Ведуча . Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батьківської хати.
Слайд 2
Ведуча . Калина – це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.
Слайд 5
Ведуча. Гарна калина в усі пори року. І весною, коли прикрашена квітами, і восени та взимку, коли горять багряно її спілі ягоди.
Слайд 6
Ведуча. Червона калина – символ України. В усіх народів є улюблені рослини – символи: у молдаван – виноград, у Канади – клен. А у нашому краї з давніх - давен шанують калину. Нема села, двору, де б не зацвітав на весні білим цвітом кущ калини
Слайд 7
Люблю я в рідному краю
Веселі співанки пташині
І річки бистру течію,
І руту – м‘яту при долині,
І кущ червоної калини,
І рідну мову України
Дзвінку і ніжну я люблю.
(Пісня «Гомонять ліси й поля»)
Ведуча. Правду каже українське прислів‘я: «Без верби і калини – нема України». З давніх - давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у легендах і піснях.
Слайд 8
Ведуча. Калина – це пам‘ять. Заметь про матір, найдорожчу людину у світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією на могилах загиблих садили калину.
Слайд9
Десь там, за далекими ланами літ,
Де в травах дитинства стежина,
Стоїть біля батьківських сивих воріт
Калина червона калина.
Вона проводила синів на війну,
Гілля до шинелі тулила.
Не знала в розлуці спокою і сну
Калина, червона калина.
А син під Берліном упав на зорі,
Не стало у матері сина.
І зойкнула вічним вогнем край воріт
Калина, червона калина.
З тих пір в солов‘їних дніпровських краях,
Де в травах дитинства стежина,
Як мамина пам‘ять, стоїть по синах
Калина, червона калина.
Ведуча. Україна і калина не роздільне: Калина полюбила українську землю, а народ України шанує її за пишну вроду, цілющі властивості. Недаремно в народі кажуть: «Червона калина від 100 хвороб лікує»
Я калина, я – краплина
Твого серця, Україно!
Я тонесенька стеблинка,
Я – дівчинка – українка.
Всіх запрошую сідайте,
Разом з нами заспівайте
(Пісня « Ой єсть в лісі калина»)
Ведуча. В калині, кажуть , живе материнська любов і мудрість. Є прислів‘я :» Милуйся калиною, коли цвіте, а дитинкою – коли росте»
І часто матері колихали своїх малесеньких діток, сидячи під калиною, і наспівували колискових пісень. Колиску робили з калини, щоб дитина росла щасливою та співучою.
Слайд 11
Стара прадідівська хатина,
Поросло споришем стежина,
Червоні мальви край віконця, мов діти.
Горнуться до сонця.
Це ж тут обсіли люлі - люлі
Мою колиску сірі гулі.
Тут починався рід наш красний,
Над ганком сходив місяць ясний
Калина в лузі квітувала,
Мене бабуся колихала.
Ведуча. Калинова сопілка … так, саме з калини та верби робили колись сопілки. У народі існувало таке повір‘я : якщо зробити з калини сопілку, то неодмінно в сім‘ї з‘явиться продовжувач роду – син.
Слайд12
Мій дідусь зробив сопілку
Із калинової гілки.
Як заграє, як заграє…
Скільки він мелодій знає!
Я насмілився спитати,
Де він так навчився грати.
Посміхнувсь дідусь лукаво:
- У калини біля ставу.
Ведуча. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня- «Три поради» : «не рубай тополю край дороги, може, та тополя – твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання..» і третя порада: (Слухання пісні «Три поради»(відео))
Не ламай калину коло хати,
Бо вона заплаче, наче мати,
І впадуть на трави на шовкові
Серце сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину.
Краще їй онуків принеси
(пісня «При долині кущ калини»)
Ведуча. Калина оспівана в багатьох творах наших великих поетів : Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Наш великий поет Тарас Григорович Шевченко дуже любив співати пісню про гірку долю матері «Ой зацвіла червона калина». Мабуть, з тієї пісні народилися вірші, в яких йдеться про калину. У своєму «Кобзарі» поет вжив слово «калина» аж 385 разів.
Слайд 13
Тече вода з -під явора,
Яром на долину.
Пишається на водою
Червона калина
Три явори посадила
Сестра при долині,
А дівчина заручена –
Червону калину.
Пісня «Зацвіла в долині»
Ведуча . стала червона калина символом отчого краю нашої рідної України, її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Коли син чи дочка вирушає в дорогу, мати напуває калиновим чаєм, і дає з собою хліб з калиною, щоб нагадувала домівку. Матір, рідну мову.
Слайд14
Як за село виходила ти знову,
А суджений з походу не вернувсь,
Ти вишивала рушники на долю,
Червоний хрестик, чорний – як життя.
Ведуча. Коли починали будувати хату, калину садили біля вікна. Казали, що це символ любові, мудрості, це наша спадщина.
Говорила мати: «Не забудься сину,
Як збудуєш хату – посади калину.
Білий цвіт калини – радість України,
А вогнисті грона – наша кров червона.
Червона калина – і краса, і врода
Нашої країни, нашого народу.
Слайд 15
(Пісня « Матуся навчила нас пісню співати»)
Ведуча. Ламати калину, зневажати калину – великий гріх. Бо калина жива душа того, хто її посадив душа нашого народу.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма,
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Слайд 16
Ведуча. Тож нехай цвіте калина біля кожної оселі, нехай радує кожного і приносить всім щастя.
Калинонько! Ти -з маминої пісні,
Із цвіту у колисці та вінку,
З легенд, казок, сопілок благовісних,
Із болю на могильному горбку.
Червоні грона святим, як і воду,
На зиму їх кладем за образи…
Люблю плекати твою чисту вроду,
Ти – Боже дерево, з роси й сльози!
Пісня «Одна калина»
Ведуча. Тож бережіть калину, любуйтесь її цвітом і плодом. І пам‘ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте. Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Хай цей диво – кущ прикрасить ваш дім, хай у ньому соловейко зів‘є собі гніздечко і співає вам пісню про незнищенність нашого українського народу.
Слайд 18
Ми українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна .
Квітне в садочку червона калина,
Рідна земля для всіх нас – Україна!.
Пісня «Де така ще є земля?»