Конспект уроку з літературного читання

Конспект

пробного уроку з літературного читання

студента-практиканта 3 курсу, групи Н

Бабич Даніелли Михайлівни

проведеного в 3 - В класі в ЗОШ №6

Дата 18.03.2021

Класовод: Товт Н.Ф.

Тема: Юрій Старостенко «Хто це такий?», «І трапиться ж таке…».

Мета: Поглибити знання учнів про життя та творчість українського письменника Юрія Старостенка; ознайомити школярів з оповіданнями «Хто це такий?», «І трапиться ж таке…».; удосконалювати навички читання, збагачувати словниковий запас; розвивати в дітей образну уяву, фантазію, зв’язне мовлення; формувати оцінні судження; виховувати інтерес до творчості письменника, дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: підручник, портрет Ю. Старостенка, зображення емоцій ведмежат, зображення ведмедя, зайця, лисиці, вовка, їжака, картки з рисами характеру.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

• Добрий день! Сьогодні урок з читання провду з вами я, звати мене Даніелла Михайлівна.
• Учні, сьогоднішній наш урок незвичайний, адже до нас у гості завітав Мишко.
• Він дуже сумний, аж плаче . Мишко мені передав, що він хоче, щоб ви виконали його завдання і він поступово буде ставати веселим.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Гра «Мозкова атака»

• Мишко вже підготував для вас перші запитання.

• Який розділ ми розпочали читати? (Оповідання)
•  Що називають оповіданням? (Невеликий за обсягом твір, у якому описано одну подію із життя персонажа, називають оповіданням)
•  Як письменник може відноситись до своїх героїв? (Писсьменник може симпатизувати одним, підсміюватись з інших, сумувати з кимось із них тощо)
•  Як називається оповідання, що ми прочитали на попередньому уроці? (Розбишака Чив)
• Хто написав його? (Олександр Копиленко)
• Який був Чив? (Він був вродливішим за інших горобців та зухвалим розбишакою)

2.Гра «Риси характеру»

• Зверніть увагу на дошку. Хто зображений на малюнках? (Ведмідь, заєць, лисиця, вовк, їжак)
•  Які з поданих рис характеру їм притаманні? (Ведмідь - сила, заєць – боягузтво, лисиця – хитрість, вовк – злість, їжак – розум)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Ви дуже добре впоралися із завданнями Мишка, тому він хоч і не веселий, але вже не плаче. Також ще хоче вам сказати, що сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників. Наш урок присвячений творчості  Юрія Семеновича Старостенка.

IV. Вивчення нового матеріалу

  1 . Бесіда

• Які зміни відбуваються у тваринному світі з настанням холодів, зими? (Птахи відлітають у теплі краї, деякі звірі залягають у сплячку, роблять собі на зиму запаси корму)
• Що їдять звірі? (Майже все що росте в лісі, в тому числі різні ягоди)
• Чи вистачає всім лісових ягід? (Ні)
• Між тваринами може виникати сварки, бійки, примирення. Про все це розповідають письменники у своїх оповіданнях про природу. Юрій Старостенко також відноситься до цих письменників

2. Біографічні відомості

Юрій Семенович Старостенко народився 13 червня 1923 року в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати – медсестрою.

Маленьким хлопчиком він любив ходити до лісу, милувався його красою, мешканцями лісу, любив спостерігати за ними.

Коли йому виповнилося 11 років їхня родина переїхала до України в Київ. Там він закінчив школу, разом з ровесниками після закінчення школи поїхав в Донецьку область на жнива.

• Скажіть будь ласка, що таке жнива? (Пора збирання пшениці, жита, рису, кукурудзи…Також це ще називають косінням сіна.)

Коли Юрію Старостенку  виповнилося 30 років, його спіткало непоправне горе – він тяжко захворів. Довгими безсонними ночами письменник згадував своє життя, а саме білоруські бори, українські ліси, та всю красу природи, якою він милувався ще в дитинстві. То чому не розповісти про це все людям? Потім він став писати, і в 1958 році з’явилося перше оповідання Юрія Старостенка про природу «Рідні гори», а наступного року вийшла перша книжка природних оповідань «Ловись, рибко!». Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».

Багато задумів не встиг здійснити  Юрій Старостенко і в 42 роки у 1965 році він помер.

3.Опрацювання статті у підручнику (с.132)

- Прочитайте мовчки статтю про письменника на ст.132.

4. Аналіз прочитанного

• Мишко має до вас питання. Де народився письменник? (Письменник народився в Білорусії.)
•  Куди переїхав? (Переїхав до столиці України – Києва.)
•  Скільки років тоді було письменнику? (Йому було 11 років.)
• Що любив змалечку? (Змалечку він любив природу.)
•  Про що розповідає у своїх оповіданнях? (У своїх оповіданнях Юрій Семенович розповідає про природу та тварини.)
•  Скільки років прожив письменник? (Прожив письменник всього 42 роки)

V. Закріплення  вивченого  матеріалу.

- Сьогодні на уроці ми будемо читати його оповідання які називаються «Хто це такий?» та «І трапиться ж таке…».

1.Загадка

Буркотливий, вайлуватий

В лісі ходить звір патлатий,

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину. (Ведмідь)

• Ви дивуєте Мишка, він вже стає веселішим!

2.Хвилинка-цікавинка

Ведмідь – хижий звір, в нього міцний кремезний тулуб, масивна голова з невеликими вухами та очима, хвіст короткий (6 -21см.), лапи міцні, з великими кігтями (8-15см), шерсть густа, коричневого кольору. Довжина тіла(1-2м.), вага (70-120кг.)

3.Фізкультхвилинка

Вам не хочеться сидіти?
Треба трішки відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
І сусіду посміхнись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть. 
Плигніть, любі, кілька раз.
До роботи братись час. 

4.Читання оповідання «Хто це такий?»

Виразно читаю оповідання учням.

• Про що розповідається в оповіданні? (Про ведмедя)
• Як його звали? (Мишко)
•  Отже, ми бачимо, що його звали так як і нашого гостя. Можливо це і є він.

5.Вибіркове читання

- У яку пору року відбувається подія? (Хоча й осінь надворі.)

- Чи можна їсти горобину? (Горобина ще не достигла.)

- Чи завадило це Мишкові? (Та Мишкові байдуже: йому вже і в роті терпко, а він знай жвакає.)

- Що він вирішив зробити, щоб дістати горобину з верхівки? («Ану ж, — гадає собі, — на дерево вилізу».)

- Чи вдалося йому посмакувати ягодами? (Тільки-но сп’явся, а тонкий стовбур як похилиться, ведмідь — бух у кущі!)

- Який вигляд він тепер має? (Тепер ходить лісом — і сяк-так спереду.)

- Хто задер кожуха Мишкові? (А ззаду хто-зна на кого скидається, так йому кожуха задерло.)

- Як називали ведмедя інші звірі? (І що воно за опудало?)

- На що звертає автор нашу увагу? (На ведмедя.)

- Чого навчає? (Що не можна їсти не достиглі ягоди та лізати по деревах.)

- Чи шкода вам Мишка? (Відповіді учнів)

6.Виразне читання оповідання учнями

- Молодці,  Мишко радіє! Але нам потрібно ще одну емоцію відкрити.

7. Виразне читання оповідання «І трапиться ж таке...» вчителем.

— Якої картини ви уявляли, слухаючи оповідання? (Відповіді учнів)

— Назвіть його головних персонажів. (Мишко, снігур, сорока)

8. Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.

— З якою інтонацією будете читати оповідання? (Злякано, з обуренням, впевнено, го­лосно.)

— Чиї слова прочитаєте злякано?(всіх звірів)

— Чиї — з обуренням?(снігура)

— Чиї - впевнено, го­лосно?(сорока).

9.  Виразне читання оповідання учнями.

10. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як автор пише про наближення зими? (Від самого ранку купалися за лісом сірі хмари і все погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-у...)

— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари. (Цей вислів є художнім засобом, який відображає у творах явища чи події, які неможливі. Адже хмари не можуть купатися.)

— До чого закликали звірі Мишка? (Тікай, Мишку, — гукали всі, — бо зараз як війне снігом!)

— Чому він не поспішав тікати? (А він знай ягодами ласує: то горобиною, то калиною.)

— Яка пригода трапилася з Мишком? (Його барліг замело снігом, і Мишко був зляканий.)

— Хто йому допомагав? (Йому допомагала сорока, адже знає, що навесні Мишко їй обов’язково віддячить.)

— Визначте тему оповідання. (Розповідь про те, як взимку сорока допомогла роззяві-ведмедеві дістатися до барлога.)

— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи? (Ху-у-у..., клюк- клюк, гав! гав!.., пурх-пурх, човг-човг.)

— З якою метою автор використав їх? (Слова, що наслідують звуки природи, дозволяють краще уявити, про що йдеться у художньому творі.)

— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим — відрізняються від неї? (Оповідання автора подібні до казки тим, що дійовими персонажами виступають тварини. Вони говорять людською мовою. У цих оповіданнях зло завжди карається, тому вони навчають бути добрими. На відміну від казок, у них нема казкових зачинів, кінцівок, повторів, чарівних перетворень.)

• Відкриваю останню емоцію Мишка, він махає вам «До зустрічі», і хоче сказати, що сьогодні ви були дуже уважними та слухняними, та допомогли йому радіти. За що він дуже дякує, та обіцяє завжди бути веселим.

VІ. Підсумок уроку

- Як називаються оповідання, що ми читали на уроці? («Хто це такий?», «І трапиться ж таке…».)

- Про кого в них розповідається? (Про Мишка)

- Що ви можете сказати про Мишка, які риси характеру йому притаманні? (Мишко був дуже енергійним, байдужним, любив ласувати ягодами)

- Чи правильно він себе поводив? (Ні, неправильно)

- Що ви йому порадите? (Щоб не їв не достиглі ягоди, щоб не лазив на тонкі верхівки дерев, щоб прислуховувався до інших.)

VІІ. Домашнє завдання

Виразно читати та переказувати оповідання.

• На цьому наш урок закінчено. До побачення!