Конспект уроку з літературного читання для 3 класу на тему: "Коли твір розкриває свої таємниці. Ганс Крістіан Андерсен. Ромашка (скорочено)"

Навчальний предмет. Літературне читання. 3 клас

Розділ. Літературні казки

Тема. Коли твір розкриває свої таємниці. Ганс Крістіан Андерсен. Ромашка (скорочено)

Тип уроку: комбінований

Демешкевич Марина Андріївна, вчитель початкових класів, ЗОШ I – III ступенів № 2 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Навчальні програми. 3 клас: методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2016 ⁄ 2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Х. : Видавництво «Ранок», 2016. – 192 с. [Укладено відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 08. 2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»]

Мета: закріплювати поняття про жанрові особливості казки на матеріалі літературної казки; сприяти розвиткові навичок читання, формуванню елементарних узагальнених оцінних суджень; збагачувати соціально-життєвий досвід учнів; формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних творів; виховувати ціннісне ставлення до природи; потребу в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнанні; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, уяву, цілеспрямованість сприйняття.

Обладнання: портрет Г. К. Андерсена, тематичні ілюстрації, опорна схема до казок, виставка творчих робіт учнів класу, виставка літератури.

Список використаної літератури

1.               Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти) / За ред. проф. Г. П. Коваль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 192 с.
2.               Коваль Г. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови. Навчально-методичний посібник для студентів педагогічного факультету / Г. Коваль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 80 с.

Хід уроку

1.                Організаційний момент

1.               Перевірка готовності учнів до уроку
2.               Емоційна вправа-налаштування «Я можу захистити…»

Мета: формувати у дітей здатність використовувати агресивні дії із соціально бажаною метою.

Послідовність виконання: діти по черзі закінчують фразу «Я можу захистити…»

Інструкція для учасників: «Я кидатиму м’яч. Той, у кого він опиниться, закінчує фразу «Я можу захистити…». Подумайте, кого чи що ви можете захистити? Що у вас є для цього? (сила, швидкість, розум, хитрість, дотепність, доброта, прагнення допомогти, любов, ніжність, співчуття, щедрість)».

II. Актуалізація опорних знань учнів

1.               Артикуляційні вправи

1. 1. Читання скоромовок

– Проведемо конкурс скоромовок – хто розкаже найдовшу скоромовку. Але спершу нагадаємо, як ми розказуємо скоромовки? (швидко, але чітко і виразно промовляючи кожне слово).

1. 2. Вивчення скоромовки

– Сьогодні вивчимо ще одну скоромовку. Послухайте її:

Чалапкало

Скоромовка

Чап-чалап чалапкало

Маленькими чалапками.

Й, нарешті, причалапкало

Оте мале чалапкало,

Бо як кудись чалапкаєш,

То завжди причалапкаєш.

Євген Гуцало

– Чи всі слова вам зрозумілі?

– Автор скоромовки вигадав персонажа, назвавши його ім’ям «чалапкало». У реальному світі де нам би зустрівся цей персонаж? (істота, яка кудись іде: тварина, людина).

– З яких слів твору зрозуміло, що істота – маленька? (маленькі «чалапкалки» – ніжки, мале).

– Чого навчає твір? (дослівно: якщо кудись йдеш, то обов’язково прийдеш; якщо докладати зусилля для чогось, то можна досягнути поставлених цілей)

1. 3. Робота над скоромовкою

Читання учнями повільно скоромовки з дошки (хорове, чітко промовляючи слова).

Заучування перших двох рядків скоромовки у повільному темпі.

Заучування третього і четвертого рядків скоромовки у повільному темпі.

Заучування п’ятого і шостого рядків скоромовки у повільному темпі.

Промовляння всієї скоромовки спочатку у нормальному темпі, потім – у швидкому.

Різні види читання:

Пошепки – промовляння повільно;

Тихо – трохи швидше;

Голосніше – ще швидше;

Голосно – швидко.

1. 4. Розповідь окремими учнями скоромовки на вибір за бажанням

2. Перевірка домашнього завдання

– Нагадайте, що вам було задано додому? (підготувати переказ казки Якоба і Вільгельма Грімма «Бременські музиканти»).

(запитую учнів)

III. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку

– У другому класі ми вивчали вірші Анатолія Костецького. В одному із них звучав палкий заклик берегти і не кривдити вже живе, що нас оточує. Хто пригадає назву цього вірша? («Не хочу!»)

Не хочу!

Метелика ловити я не хочу!

Він – квітка неба,

Хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І ні стеблинку,

Гілку чи травинку

Я не ображу:

Це – страшенний гріх!

Бо в кожній з них

Живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх…

– Як ви вважаєте, для чого ми пригадали цей вірш? (варіанти дітей).

– На уроці ознайомимося із твором відомого датського казкаря Ганса Крістіана Андерсена під назвою «Ромашка».

IV. Вивчення нового матеріалу

1.               Підготовча робота до сприйняття тексту

– Подумайте, про що йтиметься у творі з такою назвою?

1.       Словникова робота

Дача – будинок, який знаходиться за межами міста.

Рівчак – заглибина у землі, по якій тече струмок.

Непоказна – непримітна; така, що нічим не виділяється з-поміж інших.

Жайворонок – пташка.

Понадимались – набундючились, запишалися.

1.2. Вступна бесіда

– Народився Ганс Крістіан Андерсен у 1805 році в старому датському місті Оденсі, у сім’ї шевця. Місто славилося різьбярами по дереву, і маленький Андерсен милувався їх роботами на кораблях, будинках. У батька Андерсена, як у всіх шевців, висіла над дверима вивіска, на якій був зображений орел з двома головами – на знак того, що чоботарі шиють лише парне взуття.

Дід хлопчика був різьбярем по дереву. На схилі літ він вирізав різноманітні дивні іграшки – людей з пташиними головами, корів з крилами. Усе це він дарував сусідським дітям. Діти раділи дарункам, а їхні батьки вважали старого хворим і дружно сміялися з нього.

Андерсен виріс у злиднях. Єдино гордістю їхньої сім’ї була надзвичайна чистота їхньої оселі, ящик землі, в якому густо розросталася цибуля, і кілька горщиків на вікнах, у них росли тюльпани.

Змалку хлопчик придумував різноманітні історії. Маленьким він не насмілювався розповідати їх дорослим. Рішучість прийшла пізніше. Тоді з’ясувалося, що ці історії, ці його вигадки називають казками, дають людям привід для роздумів і приносять їм багато радості.

У хлопчика в його оселі був лише один вдячний слухач – старий кіт Карл. Однак Карл часто засинав, слухаючи про чаклунів, старого Клумпе-Думпе, кмітливих сажотрусів, жаб з діамантовими коронами на голові, квіток, які розмовляють.

В Оденсі був свій театр. Але ходити дивитись спектаклі хлопчик не мав можливості. У нього не було грошей. Однак він потоваришував з міським розклеювачем афіш Петером, почав допомагати йому, а за це Петер дарував Крістіану по одній афіші з кожного нового спектаклю.

Крістіан приносив афішу додому, ховався десь у кутку і, прочитавши назву п’єси та імена дійових осіб, туту же вигадував свою п’єсу, з тією ж назвою, що була на афіші.

Андерсен говорив, що за своє життя він випив не одну чашу гіркоти. Життєва дорога людини, яка вміла бачити ночами тихе сяйво шипшини і чути, як бурчить старий пень у лісі, не була встелена вінками.

Незважаючи на негаразди, йому випало велике щастя бути улюбленцем свого народу. Хоча він писав не лише казки, а й поезії, весь свій знає Ганса Крістіана Андерсена саме як казкаря, твори якого із задоволенням читають як діти, так і дорослі.

2.               Первинне сприйняття художнього твору

– Прочитайте казку.

3.               Перевірка перших вражень

– Чи зрозуміла для вас казка?

– Чи відповідає назва твору його змісту? Про що казка?

V. Осмислення вивченого матеріалу

1. Повторне самостійне перечитування тексту

– Прочитайте казку мовчки про себе, і подумайте, чому автор вибрав для нього таку назву?

2.               Поглиблений аналіз прочитаного

– Порахуйте, скільки абзаців у творі? (26).

– Які назви квітів зустрічаються у творі? (ромашка, тюльпани, півонії, троянди).

– Знайдіть у тексті слова, що будуть відповідями на завдання та запитання:

1). Скільки днів із життя ромашки описав казкар? (три дня);

2). Поділи текст на три частини відповідно до днів із життя ромашки. Знайди в першій частині описи цієї квітки. Порівняй їх. (опис квітки: її маленькі блискучо-білі пелюсточки промінням розходилися від золотого сонечка, що було посередині. Жовта серединка ромашки ясніла золотом, а білі пелюсточки навколо блискотіли, як срібло.). Який настрій був у ромашки. Кому вона найбільше зраділа?

3). Прочитай перший опис квітів, які росли в саду. Якими їх побачила ромашка?

4). Прочитай другий опис квітів. Поясни, чому ромашці стало прикро?

5). Прочитай другу частину тексту. чому ромашка забула про все ,чому раніше раділа? Як вона потрапила в клітку? Що розповів їй жайворонок?

6). Чому загинула пташка? Чи трапляється подібне в житті? Чому тоді твір є казкою?

7). Прочитай третю частину тексту. які почуття викликали в тебе описані події? З якою думкою звертається автор казки до читачів?

8). Визначте настрій казки. Поміркуйте ,чому автор так сумно її закінчив?

9). Складіть власну кінцівку твору, використовуючи чарівні перетворення.

3. Аналіз зображувальних засобів

– Знайдіть в тексті, з чим і ким порівнює автор ромашку? (опис квітки: її маленькі блискучо-білі пелюсточки промінням розходилися від золотого сонечка, що було посередині. Жовта серединка ромашки ясніла золотом, а білі пелюсточки навколо блискотіли, як срібло. Простягла свої білі пелюстки, ніби маленькі ручки) – порівнює із сонечком, маленькою довірливою дитиною.

– Який прийом використовує автор, наділяючи ромашку властивостями, притаманними людині? (уособлення).

4.               Усне словесне малювання

– Спробуйте змалювати, які почуття охопили ромашку, коли вона опинилася у клітці із жайвороном? (почуття безвиході, безпомічності, знесиленість, сум).

5.               Виразне читання твору

– Підготуйтеся до виразного читання.

VI. Підсумок уроку

1.Узагальнююча бесіда

– Про що розповів казкар, тобто яка тема твору? (про необдуманість вчинків хлопчиків, яка призвела до загибелі пташки та ромашки).

– Що Ганс Крістіан Андерсен хотів нам сказати, тобто яка головна думка оповідання? (у творі варто виділити декілька важливих думок, зокрема: відповідально стався до своїх вчинків; не кривдь нічого живого; не суди іншого за зовнішнім виглядом).

– З творчістю якого казкаря ми познайомились? (з творчістю Ганса Крістіана Андерсена)

– Який твір його читали? (казку «Ромашка»)

– Яка тема і головна думка казки?

2.Домашнє завдання

– Удома підготуйтеся до переказу казки, с. 36-40.

– Поміркуйте, чи можна заради здійснення власних бажань завдавати болю іншим?

3. Виставлення та мотивація оцінок за роботу на уроці