урок засвоєннязнань, умінь і навичок.
Технологія особистісно зорієнтованого навчання
Тема. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди прислівників .
Мета: сприяти поглибленню знань учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;ознайомити учнів з поділом прислівників на розряди за значенням; формуванню навичок дослідно-пошукової діяльності, загально пізнавальних умінь знаходити прислівники в тексті, характеризувати їх, правильно наголошувати; визначати розряд та роль у реченні;
Сприяти розвитку усного зв'язного мовлення учнів, уваги, уяви, творчих здібностей;
виховувати людяність, доброту, почуття прекрасного, бережливе ставлення до природи
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Цілі.
Учні знатимуть:значення прислівника, його морфологічні ознаки, яку синтаксичну роль виконує в реченні.
Учні вмітимуть: знаходити прислівники, відрізняти їх від омонімічних частин мови; визначати морфологічні ознаки прислівників; утворювати ступені порівняння прислівників; правильно наголошувати й писати прислівники; складати речення й тексти з прислівниками.
Методи, прийоми, види, форми роботи: інтерактивні вправи: «незакінчене речення», «мозковий штурм», метод бесіди, метод тренувальних вправ, робота зі словниками, індивідуальне й фронтальне опитування, робота в парах, робота у малих групах, завдання – дослідження, проблемне завдання.
Технологія особистісно зорієнтованого навчання
Обладнання: підручник, відео «Експрес – уроки О.Авраменка», технологічна картка уроку
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
Привітання.
ІІ. Мотиваційний етап.
1.Вступне слово вчителя.
Колись Марк Твен сказав: «Хто не знає куди прямує, дуже здивується, якщо потрапить не туди».
Я пропоную вам із запропонованих фразеологізмів вибрати ті, які нагадають, що можна, а чого не можна робити на уроці
Запишіть у зошити дату, «Класна робота» і Правила сьогоднішнього уроку:
Можна - входити в азарт; - за словом до кишені не лізти; - зарубати на носі; - працювати до сьомого поту; - говорити як по писаному.
|
Не можна - бити байдики; - теревені правити; - бубоніти під ніс; - кидати слова на вітер; - переливати з пустого в порожнє. - писати як курка лапою |
А для того, щоб дізнатися, що зустрінеться на нашому мовознавчому шляху, ми повинні згадати, над якою темою працювали впродовж останніх уроків української мови. (Відповідь учнів)
Тож попрацюємо з текстом
2.Створення проблемної ситуації.
Робота з текстом
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який виражав би тему.
Вслухайтесь, як зворушено шумить ліс. Лякливо тріпочуть листям осики, таємничо шумлять берези, і спересердя глухо гудуть дуби. Внизу поміж ними зітхає ліщина, скаржиться на долю свою, що вона в затінку не бачить неба. Поруч високі сосни, вирвавшись зеленими верхів’ями до неба, теж шумлять журливо.
Я люблю слухати ліс влітку. Очевидно, дерева говорять між собою. По – моєму, у них все таке схоже на життя людей. У кожного деревця свої незгоди, свої скарги, свої
радощі й буяння.
У лісі знаходиться місце для могутніх дубів і слабкої пискливої осички, для біло-корих красунь беріз і завжди настовбурченого, відлюдькуватого глоду. Тут живуть поруч велетенські бронзові осики і темнокорі крихкі кущі чорниці… (За І. Цюпою).
* ВІДЛЮДКУВАТИЙ, рідко ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ, а, є. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно.
– Над чим змушує задуматися цей текст?
-- Виписати речення з дієприслівниковим зворотом, пояснити розділові знаки.
-- Підкреслити члени речення.
Поруч високі сосни, вирвавшись зеленими верхів’ями до неба, теж шумлять журливо.
Лінгвістична діагностика
Зверніть увагу на обставини . На які питання вони відповідають? На що вказують?
Якою частиною мови виражені?
Що пам’ятаєте про прислівник?
Повідомлення теми і мети уроку.
Отже, прийшов час поглибити знання про прислівник як самостійну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;ознайомитися з поділом прислівників на розряди за значенням
формувати навички знаходити прислівники в тексті, характеризувати їх, правильно наголошувати; визначати розряд та роль у реченні
Запис теми у зошити
ІІІ. Етап ціле визначення і планування.
Вправа «Очікування» (додаток)
Продовжити речення:
На цьому уроці я дізнаюся…
На уроці мене чекає…
На уроці я буду розвивати…
ІV Етап освоєння теми уроку.
1. Завдання –дослідження. Вправа «Мозковий штурм»
Дослідити прислівник з точки зору ЛЕКСИКОЛОГІЇ, МОРФОЛОГІЇ, СИНТАКСИСУ і СТИЛІСТИКИ.
І Лексичне дослідження
Лексика – наука про мову, яка вивчає значення слів.
Лексикологія – розділ мовознавства, який вивчає лексику (словниковий склад мови).
Тож перше дослідження, яке ми проведемо буде лексичним.
Завдання:
3 учні працюють біля дошки, решта – у зошитах
Визначити правильно частину мови головного слова, поставити питання до залежного, назвати одну з ознак, яку виражає прислівник.
Відповідно три групи визначать три ознаки прислівника.
Словосполучення: таємничо шумлять, дуже високий, дорога вперед.
Висновок: ми можемо сказати, що прислівник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
ІІ Морфологічне дослідження
Далі нашим завданням буде здійснити морфологічне дослідження. А що таке морфологія?
Морфологія – це наука про мову, яка вивчає частини мови.
Зараз нам потрібно з’ясувати, яка найважливіша морфологічна ознака прислівника.
Робота в групах
І група – провідміняйте прислівник зворушено
ІІ група – змініть за родами прислівник лякливо
ІІІ група – змініть за числами прислівник таємничо
Який висновок ми можемо зробити? Яка найголовніша морфологічна ознака прислівника?
Отже, Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки, рідше – ознаку предмета.
ІІІ. Синтаксичне дослідження
Завдання: зробити синтаксичний розбір речення.
І варіант Я люблю слухати ліс ( коли?) влітку.
ІІ варіант Василько вибрав шлях (який?) направо.
ІІІ варіант У лісі ( є як?) прохолодно
Речення просте, розповідне, неокличне, ……………………………….
Висновок: у реченні прислівники виступають другорядними членами, переважно обставинами, можуть бути присудками, рідше – означеннями.
Ми з вами щойно дослідили прислівник як лексичну одиницю, дізналися про морфологічні ознаки, з’ясували синтаксичну роль, тож пропоную розглянути прислівник з точки зору стилістики
IV Стилістичне дослідження
Стилістика вивчає стилі мовлення
Прочитати текст, вилучивши з нього прислівники.
Що втрачається? Яку роль прислівники виконують у мовленні?
(Прислівник служить для зв’язку речень у тексті, засобом підвищення виразності, образності мовлення).
Інформаційна хвилинка
А як же насправді відбувався розвиток такої частина мови як прислівник ми зараз спробуємо дізнатися.
( повідомлення підготоване заздалегідь)
Історичне дослідження
Як самостійна частина мови прислівники виділені представниками Олександрійської школи (ІІ ст. до н. е.)
Діонісій Фракійський писав: “Прислівник є невідмінюваною частиною мови, яка висловлюється про дієслово або додається до дієслова... прислівник є частиною мови, яка, приєднуючись до дієслова, доповнює й пояснює його значення” [2, 134-135].
Мелетій Смотрицький у книзі “Γραммαтікα Слαвєнски “ (1619) подав семантичну класифікацію прислівників. Учений класифікує прислівники за значенням і визначив розряди, поділивши найбільші групи на підгрупи
У другій половині ХІХ ст. визначальними розробками граматики прислівників стали праці О. О. Потебні, зокрема “Из записок по русской грамматике“.
Автор схарактеризував прислівник як повнозначно-службову частину мови. Дослідник дав суперечливе тлумачення прислівника, назвавши його обставиною й водночас вказавши на те, що він виражає ознаку ознаки.
“Під обставиною, або прислівником, розуміємо ознаку (отже, повнозначну частину мови), яка пов’язується з іншою ознакою, даною, або такою, що виникає, і лише за її допомогою відноситься до предмета (суб’єкта, об’єкта), а сама по собі не має з ним ніякого зв’язку” [12, 124].
2. Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу.
- Перевірте, чи всі висновки ви зробили. Прочитати мовчки матеріал підручника. Озвучити лише ту інформацію, яка не прозвучала.
(Коментар учнів.
Прислівник не має закінчення.
У реченні прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є обставиною: Дорога додому пролягала через ліс.
Іноді прислівник, пов’язаний за змістом із іменником, є означенням: Нам перейшли шлях уповні та місяць уповні заглянув у вікно.
Прислівник може бути вставним словом: Що таке, по‑вашому, щастя?)
Хвилинка релаксації .
Експрес – урок від О. Авраменка (відеоролик)
4. Практикум.
4.1 Орфоепічна хвилинка
Прочитати, правильно наголосивши прислівники
Нам перейшли шлях уповні. ( з повними відрами)
Місяць уповні ( повний місяць) заглянув у вікно.
4.2 Виписати із тексту прислівники. Визначити, на яке питання відповідають, на що вказують.
Прислівник |
Питання |
На що вказує |
Лякливо Спересердя Внизу Поруч Влітку Очевидно По – моєму Завжди |
Як? З якої причини? Де? Де? Коли?
Як? Коли? |
Спосіб дії Причину Місце
Час Вставне сл. Вставне сл Коли? |
Вправа 366. Розподільний диктант ( Ланцюжок)
На завершення
Вірш Ліни Костенко «Цей ліс живий…»
Творча робота. Відновіть текст, добираючи з дужок потрібні, на ваш погляд, прислівники.
Складіть і запишіть продовження розповіді (3-5 речень), використавши прислівники для підсилення виразності мовлення та для зв’язку речень у тексті.
Це було (взимку, влітку, восени, навесні). Якось (увечері, вдень, вранці, вночі) вирішив (-ла) зустріти схід сонця.(дуже, надзвичайно, трохи) захоплююче видовище, особливо, якщо (поруч, далеко, близько) ліс...
Я (тихо, повільно, швидко, боязко) вийшов(ла) надвір і побачив(ла)…
(Ліс ще дрімає в передранішній тиші... (Непорушно) стоять дерева, загорнені в сутінь, (рясно) вкриті краплистою росою. (Тихо) навкруги, (мертво)... Лиш (де-не-де) прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку.
Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...)
V. Рефлексивно – оцінювальний етап.
Підсумок уроку
V. Етап контрольно-оцінювальний
Виконання тестів
1. Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає...
а) ознаку предмета або їх кількість при лічбі;
б) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета;
в) додаткову дію або стан предметів.
2. Визначити рядок, у якому прислівник позначає ознаку предмета.
а) діяти наперекір;
б) поділити надвоє;
в) читання вголос.
3. Прислівники із значенням ознаки дії, ознаки іншої ознаки у реченні виступають...
а) означеннями;
б) присудками;
в) обставинами.
4. Прислівник змінюється…
а) за числами, родами, відмінками;
б) не змінюється;
в) за відмінками та числами.
5. Синтаксична роль прислівника у реченні.
а) виступає переважно другорядними членами речення;
б) виступає переважно головними членами речення;
в) не є членом речення.
6. Визначте ряд слів, в якому усі прислівники
а) неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизливо;
б) щойно, навесні, удень, вчорашній, надворі;
в) угору, нашвидку, далекий, ліворуч, униз.
Рефлексія
Дати відповідь на питання:
Домашнє завдання
Для учнів із середнім рівнем навчальних досягнень: $ 31, стор.170, 172, 174 (правила), впр. 366
Для учнів із достатнім рівнем навчальних досягнень: $ 31, стор.170, 172, 174 (правила),
Творче завдання Виписати невеликий опис лісу із казки М,Коцюбинського «ОХ», підкресліть у ньому прислівники. Визначте їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.
Для учнів із високим рівнем навчальних досягнень$ 31, стор.170, 172, 174 (правила),
Творче завдання. Написати власне висловлення « Люби природу не як символ…», використовуючи прислівники,
(Доповнення:
Пам’ятайте, щоб досягти успіху треба:
Картка із завданнями до теми
«Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди прислівників»
1. Фразеологічна хвилинка
- входити в азарт; - бити байдики; - за словом до кишені не лізти; - теревені правити;
- бубоніти під ніс;- за словом до кишені не лізти;- зарубати на носі;- працювати до сьомого поту; - кидати слова на вітер;- переливати з пустого в порожнє.- говорити як по писаному, - писати як курка лапою
2.Робота з текстом
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який виражав би тему.
Вслухайтесь, як зворушено шумить ліс. Лякливо тріпочуть листям осики, таємничо шумлять берези, і спересердя глухо гудуть дуби. Внизу поміж ними зітхає ліщина, скаржиться на долю свою, що вона в затінку не бачить неба. Поруч високі сосни, вирвавшись зеленими верхів’ями до неба, теж шумлять журливо.
Я люблю слухати ліс влітку. Очевидно, дерева говорять між собою. По – моєму, у них все таке схоже на життя людей. У кожного деревця свої незгоди, свої скарги, свої
радощі й буяння.
У лісі знаходиться місце для могутніх дубів і слабкої пискливої осички, для біло-корих красунь беріз і завжди настовбурченого, відлюдькуватого глоду. Тут живуть поруч велетенські бронзові осики і темнокорі крихкі кущі чорниці… (За І. Цюпою).
* ВІДЛЮДКУВАТИЙ, рідко ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ, а, є. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно.
– Над чим змушує задуматися цей текст?
-- Виписати речення з дієприслівниковим зворотом, пояснити розділові знаки.
-- Підкреслити члени речення.
2. Лінгвістична діагностика
Зверніть увагу на обставини . На які питання вони відповідають? На що вказують?
Якою частиною мови виражені?
Що пам’ятаєте про прислівник?
3.Вправа «Очікування»
Продовжити речення:
- На цьому уроці я дізнаюся…
- На уроці мене чекає…
- На уроці я буду розвивати…
- Буду виховувати в собі …
4. Творча робота. Відновіть текст, добираючи з дужок потрібні, на ваш погляд, прислівники.
Складіть і запишіть продовження розповіді (3-5 речень), використавши прислівники для підсилення виразності мовлення та для зв’язку речень у тексті.
Це було (взимку, влітку, восени, навесні). Якось (увечері, вдень, вранці, вночі) вирішив (-ла) зустріти схід сонця.(дуже, надзвичайно, трохи) захоплююче видовище, особливо, якщо (поруч, далеко, близько) ліс...
Я (тихо, повільно, швидко, боязко) вийшов(ла) надвір і побачив(ла)…