Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України

Криворізький коледж

Галузь знань    13   Механічна інженерія

   141  Електрична інженерія

                            01   Освіта  

Спеціальність-133  Галузеве машинобудування      

   136  Металургія (Доменне виробництво.

           Виробництво сталі і феросплавів)

                           141  «Електроенергетика, електротехніка та

                                    електромеханіка»

                           015  «Професійна освіта.  Енергетика»

Дисципліна «Інженерна графіка», «Інженерна та комп’ютерна графіка»

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКА

проведення відкритого заняття –гри «Виробнича ситуація» з використанням кейс-методу на тему  «Деталювання складального креслення» для студентів денної форми навчання

  Кривий Ріг – 2019

       Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії механічних та

загально технічних дисциплін

Протокол № _____ від __________

Голова циклової комісії ____________ Гавриш О.М.         

Розробник (укладач):

 ___________________    Коч О.Д.

     Методична розробка щодо проведення відкритого заняття – гри «Виробнича ситуація» з використанням кейс-методу на тему  «Деталювання складального креслення» для студентів денної форми навчання з дисципліни «Інженерна графіка»,  «Інженерна та комп’ютерна графіка»

     Розроблені методичні вказівки на допомогу викладачам для   узагальнення  і систематизування знань з дисципліни “Інженерна та комп’ютерна  графіка “ у нестандартній формі та перевірки глибини, міцності засвоєних знань і вміння застосовувати їх на практиці студентами освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст зі спеціальності  133 «Галузеве машинобудування», 136 «Металургія (Доменне виробництво. Виробництво сталі і феросплавів)», 141  «Електроенергетика, електротехніка та  електромеханіка»,  015  «Професійна освіта.  Енергетика» .

2

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку щодо проведення відкритого

заняття–гри «Виробнича ситуація» з використанням кейс-методу

на тему  «Деталювання складального креслення» для студентів денної форми навчання з дисципліни «Інженерна графіка»,

 «Інженерна та комп’ютерна графіка»

 викладача ККНМетАУ Коч Ольги Дмитрівни

       Методична розробка щодо проведення відкритого заняття-гри для усіх спеціальностей та усіх форм навчання, а також контролю навчальних знань студентів з модульного блоку «Машинобудівне креслення», та підведення підсумку заняття щодо вивчення теми «Деталювання складального креслення» побудована відповідно до тем даного модульного блоку, базуються на розділах, що допомагають студентам у вивченні основних вимог щодо  виконання креслень відповідно ГОСТ 1.301-68, ГОСТ303-68, ГОСТ 2.304-81, ГОСТ 2.302-68, ГОСТ 2.307-68.

      Мета даної заняття - використання методу ділової гри, як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів

     Виходячи з сутності тем модульного блоку «Машинобудівне креслення», розроблені методичні вказівки змодельовані на таких підходах, як необхідність вироблення у студентів навичок підсилювати теоретичні положення, якщо це можливо, геометричним змістом з плоским або просторовим зображенням. Це дає можливість уявити сутність завдання, а значить зрозуміти і запам’ятати, та перевірити себе, а також пошуку вірних відповідей на засадах  розрахунків та аналізу.

Рецензент:________________

3

ЗМІСТ

1.     Вступ                                                                                                 5

2.     Хід заняття                                                                                      6 - 8

3.     Методика викладання інженерної графіки по кейс-методу            8 - 9           

4.     Теоретичний матеріал. Запитання для самоперевірки та                9-10

         відповіді

5      Читання та деталювання креслень загального виду                        10-12

6.     Приклад деталювання складального креслення «Струбцина»   13- 17                              

7.     Позначення конструкційних матеріалів                                             17

8       Додатки                                                                                           18-19

9       Використана література                                                                   20

4

ВСТУП

   Мета даної методичної розробки  – перевірка засвоєного матеріалу   студентами  розділу «Машинобудівне креслення» теми «Деталювання складального креслення».Це самий складний, завершальний розділ курсу  інженерної графіки, вивчення якого передбачає наявність певного запасу знань по всім попереднім розділам курсу.

   Мета даної заняття - використання методу ділової гри, як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів.

    Гра проводиться в кінці вивчення теми «Читання та деталювання складальних креслень» - як підсумкове заняття. Гра представляє собою групову вправу на виготовлення комплекту технічної документації за складальним кресленням в штучно створених умовах, що імітують виробничу обстановку, одного з відділів конструкторської організації. На заняття, що передує грі, викладач повідомляє студентів про гру, про форму та порядок проведення. Гра проводиться протягом 2 навчальних годин в  кабінеті креслення.  

     Група виступає в якості конструкторського підрозділу.

     Учасниками гри є:

- керівник конструкторського  відділу;

- керівники груп, що входять в відділ (бригадири);

- конструктори;

- нормо контролери.

     Функції арбітра виконує викладач.

     Кожна бригада отримує певну територію. 

Початок і закінчення гри фіксується арбітром.

     Студент поставлений перед необхідністю читання креслення загального виду та їх деталювання не тільки при вивченні курсу інженерної графіки, а й в процесі виконання курсових та дипломних проектів. Деталювання креслення загального виду – це перший етап творчої діяльності інженера-конструктора на виробництві.

     При виконанні завдання студент за кресленням загального виду вивчає взаємодію деталей у складальній одиниці, після чого визначає форму кожної деталі та виконує їх робочі креслення.

     Запропонований посібник призначений для студентів всіх спеціальностей очної форм навчання. Для поглибленого вивчення матеріалу наведена рекомендована література.

     При виконанні завдання з деталювання студенти набувають навички по читанню креслень загального виду, а також закріплюють знання по розробці робочих креслень окремих нестандартних деталей, що входять до представленої складальної одиниці. 

5

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.      Організаційний момент                                                    
   •               Привітання.
   •               Перевірка присутності студентів на занятті.
   • 2. Знайомство з функціями учасників гри та розподіл ролей

          2.1. Постановка мети, теми  і задачі заняття. 

          3. Підготовка до гри:

   - обираються три команди, яким повідомляється  тема, за якою буде  

  проводитися гра.

   - жеребкування за правом першим тягнути кейс ( число – порядковий

   номер вибору кейсу)

   - видача кейсу (  пакету документів для роботи студентів)

Функції учасників гри:

1. Основою комплекту є технічна документація, що поступила з бригад і відібрана на основі конкурсу за критеріями якості виконання. 

2. Керівники груп (бригадири) на стадії підготовки до гри вивчають одержану від арбітра документацію і інші дані, що пов’язані  з розробкою. Розставляють виконавців  на конкретні об’єми робіт.

3. Арбітр виконує слідуючи функції:

     - видає необхідну для роботи документацію (кейс);

     - розв’язує спірні питання;

 - контролює гру, дає підсумкову  оцінку  діяльності  всіх  учасників гри.

   Після  знайомства з функціями учасників гри викладач розподіляє ролі.

   На посаду керівника конструкторського відділу , керівників груп (бригадирів) і нормо контролерів назначаються  найбільш підготовлені студенти.

3. Знайомство студентів з  критеріями оцінки діяльності учасників гри.

Якість виконаної роботи, вірність прийнятих рішень   оцінюється  сумою набраних балів (табл.2)

Тому кожен учасник намагається  в процесі взаємодії набрати  більшу кількість балів. Система бальних оцінок має бути об’єктивною і всебічною, залежати від вкладу кожного учасника  в скорочення строків проектування  і створення  якісного комплекту конструкторських документів на виріб, що виготовляється ( табл.1). Таким чином імітується обстановка близька до  реальної дійсності при розробці технічної документації в конструкторських відділах.

Кожний виконавець одержує кількість балів в залежності від категорії  складності (загальна кількість балів бригади - 50).                                                     

Далі учасники гри знайомляться з штрафами

6

Стадія 1 – підготовка.

 Етап 1. Арбітр  видає бригадирам кейс з комплектом документації.  Доводить до відома, що в кінці роботи на конкурсі буде відібрано зразковий комплект документації.

Стадія  2 – розробка технічної  документації на виріб та перевірка креслень.

Етап 1. Одержавши від бригадира складальне креслення, виконавці приступають до відбирання потрібних креслень даної складальної одиниці. 

    - робота студентів в мікрогрупах

    - дискусія (колективна робота студентів), порядок деталювання

    складального  креслення,   визначення   несправності    технічного

    стану механізму  на  основі  аналізу  їх  влаштування  за  кресленням 

    (завдання на ситуацію аналізу);

    - порівнювання   деталей   складових  частин  із  зображенням  на 

    креслениках   (завдання на ситуацію порівняння);

   - вибір креслення деталей за певною ознакою - відкинь зайве (завдання

   на ситуацію класифікації);

   - перевірка засвоєння теоретичного матеріалу за темою (відповідь на

   підготовлені питання до дискусії)

   - оформлення студентами підсумків роботи, виправлення помилок.

Після закінчення всіх робіт в групі бригадир  здає  повний комплект конструкторських  документів на виріб нормо контролерам. Цей момент фіксується арбітром. 

Етап 2. Починається з того, що керівники груп конструкторів  передають готові комплекти креслень керівникам груп нормоконтроля, які розподіляють їх безпосередньо між нормо контролерами. 

 Після перевірки всіх креслень нормо контролери здають арбітру заповнені бланки перевірки.  

Стадія 3 –  Підведення підсумків.

Етап 1. Арбітр разом з керівником і всім складом конструкторського відділу  порівнює  креслення, отримані з бригад, із зразками. При цьому всі раніше не виявлені помилки  фіксуються, а нормо контролери, які пропустили їх, наказуються штрафами.

            Етап 2.  Оцінювання:

   - професійне, грамотне рішення проблеми – 10 балів

    - команда вірно вибирає креслення деталей даної складальної одиниці 

    –10 балів

  -  команда правильно відповідає на усі питання – 10 балів

   - коротко і чітко викладає  теоретичну частини рішення проблеми – 10

   балів

   - етика ведення дискусії – 5 балів

7

   - активність роботи всіх членів мікрогрупи – 5 балів

   - штрафні бали (порушення правил ведення дискусії, некоректність

   поведінки і т.п.) -  -5 балів.

Етап 3. Підводять підсумки гри, робиться аналіз робіт бригад і конструкторів..

   Методика викладання інженерної графіки по кейс-методу

       Засобом для досягнення поставлених цілей викладання інженерної графіки є кейс, як пакет документів для роботи студентів.

Структура і зміст кейса:

• пред'явлення теми програми і заняття, проблеми, питання, завдання;
• подібний опис практичних ситуацій;
• навчально-методичне забезпечення;
• наочний, роздавальний чи другий ілюстрований матеріал;
• рекомендації “ як працювати з кейсом ”:
• режим роботи з кейсом;
• критерії оцінок роботи за етапами

Алгоритм роботи за кейс-методом

                                                                                         Таблиця 1

8

Оцінювання:

                                                                                             Таблиця 2             

Теоретичний матеріал.

Запитання для самоперевірки:

1. Де можна отримати відомості про основні розміри стандартних виробів, зображених на складальному креслені?
2. Які відомості про складальну одиницю можна визначити за допомогою основного напису креслення?
3. Що дає змогу визначити, скільки однакових деталей зображено на складальному кресленні?
4. У чому полягає процес деталювання складальних креслень?
5. Які деталі креслення не підлягають деталюванню?
6. Чи завжди кількість зображень деталі на складальному кресленні  має відповідати кількості зображень на кресленні цієї деталі?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Відповіді:

       1. Розміри стандартних деталей та конструктивних елементів визначають не за складальним кресленням, а за відповідними стандартами на ці елементи..

       2. За назвою деталі можна визначити призначення  виробу, та масштаб виробу, в якому його викреслено.

9

       3. Зі специфікації видно з яких деталей складається виріб ( скільки оригінальних, та скільки стандартних).

        4.  Процес деталювання складального креслення полягає  у:

       - вивченні складальної одиниці,

        - визначенні деталі, креслення яких треба виконати

        - знайдення і аналізу зображення призначеної для деталювання деталі, яка  міститься на кресленні. Треба визначити її головне зображення ,  кількість і склад потрібних зображень

        - обрати масштаб зображення

        - обрати потрібний формат аркуша паперу для виконання креслення

        - виконати зображення деталі

        - нанести на кресленні розміри

        5.  Деталюванню не підлягають стандартні деталі.

        6. Кількість і склад зображень деталі  на робочому кресленні можуть і не   відповідати зображенням на кресленні складальної одиниці.

ЧИТАННЯ ТА ДЕТАЛЮВАННЯ

КРЕСЛЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ

     Деталювання – це процес виконання робочих креслень деталей по кресленням загального виду (КЗВ). Деталювання є такою темою машинобудівного креслення, яка вимагає вміння читати КЗВ, знання всіх умовностей та спрощень, що використовуються при виконанні КЗВ, а також вміння виконувати та оформлювати робочі креслення деталей.

   Читання КЗВ починається з ознайомлення із конструкцією виробу та принципом його дії. Під читанням КЗВ розуміється визначення форми, розмірів, взаємного розташування, способу з’єднання деталей, їх взаємодія та призначення у виробі. Таким чином, в процесі читання КЗВ з'ясовують наступні питання:

• призначення виробу та принцип його роботи;

• характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;

• способи з'єднання деталей;

• з’ясування геометричних форм окремих нестандартних деталей.

     На робочому креслені мають бути представлені не тільки зображення деталі, але й наведені всі відомості, що необхідні для її виготовлення та контролю, тобто розміри, допуски, позначення шорсткості поверхонь, назва та марка матеріалу, покриття, термічна обробка й т.п.

     Процес деталювання складається з підготовчої стадії та стадії безпосереднього виконання робочого креслення.

10

Підготовча стадія

■ Спочатку відокремлюють усі оригінальні (нестандартні) деталі, для яких необхідно виконувати робочі креслення. Стандартні та покупні деталі із деталювання виключаються.

■ Вибрану деталь знаходять на усіх зображеннях КЗВ, вивчають її зовнішню, внутрішню форму та визначають габаритні розміри.

■ Відповідно із стандартом ГОСТ 2.305-68 визначають головний вид деталі, який надає найбільшу інформацію про її форму та розміри.   Головним видом може бути вид, розріз чи поєднання виду з розрізом для симетричних зображень. Положення головного зображення деталі на робочому креслені може не відповідати її розташуванню на головному зображенні КЗВ.

     Наприклад, деталі, форма яких складається із поверхонь обертання, необхідно розташовувати таким чином, щоб вісь обертання була горизонтальною незалежно від того, яке положення ця деталь займає на КЗВ.

■ Визначають необхідну кількість зображень деталі (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів) виходячи з того, що кількість їх повинна бути мінімальною, але достатньою для повної уяви про форму та розміри деталі. Кількість та характер зображень деталі на робочому креслені не завжди відповідає кількості зображень деталі на КЗВ.

■ Вибирають масштаб зображення деталі згідно з ГОСТ 2.302-68. Деталі невеликих розмірів чи складної форми рекомендується виконувати у збільшеному масштабі.

■ Згідно з ГОСТ 2.301-68 вибирають формат, необхідний для виконання робочого креслення. Інколи використовують не тільки основні, але й додаткові формати.

  Деякі особливості деталювання КЗВ

     Креслення загального виду — це креслення, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу. Він є основою для подальшого розроблення креслення деталей, специфікації та складального креслення виробу.

     Зображення на КЗВ виконують з максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами ЕСКД для робочих креслень. Якщо на КЗВ складальної одиниці зрозуміла конструкція, взаємодія деталей та принцип роботи, то елементи складових частин виробу зображують спрощено. Так, при розробці КЗВ не завжди показуються дрібні конструктивні та технологічні елементи (фаски, скруглення, проточки, ливарні ухили та інше). При виконанні робочих креслень деталей конструктор “відходить” від цих умовностей та спрощень і дає усі відомості для виготовлення та контролю цієї деталі.

11

     Для аналізу креслення  складальної одиниці треба вміти знаходити межі зображень деталей, визначити, якими поверхнями дотикаються деталі, як вони з’єднуються. Якщо є часткові зображення деталі, то слід уявити форму її частин, закритих іншими деталями, і, виконуючи креслення, відновити відповідні лінії.

    Читання складального креслення дає можливість розвинути вміння умовного уявлення будови виробу та форми його складових частин.       Перед деталюванням складального креслення необхідно детально вивчити — «прочитати» його:

■ встановити призначення, будову та принцип роботи виробу, який  виконаний на кресленні;

■ з'ясувати взаємне розташування деталей виробу та способи; їх з'єднання;

■ встановити характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;

■ з'ясувати форму кожної деталі та їх призначення.

Деталювання складального креслення «Струбцина»

     Розглянемо характер контуру зображених деталей  на прикладі зображень виробу  «Струбцина» ( рис.1 ). Вона містить п’ять  деталей. 

     Застосування для підтримання деталей при обробці та з’єднання їх. Представляє собою скобу (2) (рис.3), в отвір якої запресована втулка (5)-(рис.6)  з різьбою. Крізь втулку проходить підтискний гвинт (4). На нижню частину гвинта для  запобігання  його надягається башмак (3)-(рис.4), який сполучається з гвинтом дротиком  Ø 6 мм (6)-(рис.5). На верхню частину гвинта надягається рукоятка (1)-(рис.2), яка з’єднується з ним штифтом (7).

Позначення конструкційних матеріалів

     Робоче креслення деталі повинне містити відомості про матеріал, з якого має бути виготовлена деталь. Інформацію про матеріал деталі заносять у відповідну графу основного напису.

     Згідно з ГОСТ 2.109-73 позначення матеріалу повинні містити:

■ назву матеріалу,

■ його марку, якщо вона встановлена для нього,

■ номер стандарту або технічних вимог.

      Якщо марка матеріалу містить його скорочену назву, то назва матеріалу може не вказуватися, наприклад Ст 5 ДСТУ 2651:2005/ ГОСТ 380-2005.

     Матеріал деталей «Струбцини» : Деталі позицій 1-4 виконані зі сталі 9ХНВГ ГОСТ 5950-2000, деталь позиції 5 – зі сталі  08 ГОСТ 1050-88. У склад складальної одиниці входить стандартний виріб : штифт 2.4Х24 ГОСТ 3128-70.

12

ПРИКЛАД  ДЕТАЛЮВННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ «СТРУБЦИНА» 

Рис. 1 Струбцина

Рис. 2

14

Рис 3

15

Рис 4

 16

Рис 5

17

Рис 6

18

Приклад складального креслення «СТРУБЦИНА»

Рис.7

19

ДОДАТКИ

Додаток 1

Інструкція керівнику групи конструкторів (бригадира)

   1. Ознайомитись з системою заохочень і штрафів , що стосуються посади.

        2. Знаходитьсь на робочому місці  в момент початку гри.

        3. Мати при собі необхідне креслярське приладдя.

   4. Отримати від викладача (арбітра)  комплект документів, необхідних  для  організації роботи в бригаді.

   5. Провести нараду конструкторів бригади, налаштувати їх  на своєчасне і якісне виконання робіт і видати завдання кожному виконавцю.

        6. Виконати взятий на себе обсяг роботи.

   7.Відстоювати інтереси бригади  перед керівництвом конструкторського відділу і нормо контролерами.

    8. Брати участь в конкурсі на кращий комплект конструкторської документації.

Додаток 2

Інструкція конструктору

   1. Прийняти участь в нараді у нараді, отримати індивідуальні завдання, знайомитись з ними, якщо є незрозумілі питання звернутися за роз’ясненнями до керівника групи.

   2. Провести деталювання складального креслення. (Знайти  креслення загального виду (КЗВ) згідно отриманого складального креслення у встановлений термін.) Звернутися в разі  необхідності за допомогою до керівника групи.

   3. Передати готові креслення на перевірку  керівнику, виправити отримані зауваження.

        4. Здати виправлені креслення керівнику групи.

   5. Прийняти участь у нараді і ознайомитись з зауваженнями нармоконтролерів до креслень. Виявити зауваження з якими не згодні. Погодити точку зору з керівником групи. Підготуватись до аргументованого захисту  своєї думки.

   6. Відстоювати точку зору, підкріпляючи її посиланнями   на стандарти, нормативи.

Додаток 3

Інструкція нормоконтролеру

      1.  Вивчити еталонний комплект креслень.

 2. Взяти участь у нараді по  напрацюванню  єдиного підходу до перевірки креслень.

 3. Ознайомитись з тренажерним комплектом креслень і приступити до його перевірки. Відшукати при цьому по можливості більше помилок.

20

   4. Взяти участь у нараді по розподілу  креслень, розроблених групою конструкторів.

   6. Перевірити отримані креслення.  Після перевірки передати  готові матеріали керівнику групи.

       7. Виправити  зауваження зроблені керівником групи.

             Додаток 4

БЛАНК ПЕРЕВІРКИ КОНСТРУКТОРА  БРИГАДИРОМ

бригада  ______

Додаток 5

БЛАНК ПЕРЕВІРКИ НОРМОКОНТРОЛЕРОМ БРИГАДИ   № ______

21

Використана література

1. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна графіка: Підручник для студ. вищих закл. освіти. К. Каравела, 2004. – 288 с.

2. Антонович Є.А. та ін. Нарисна геометрія. Практикум: Навчальний посібник. Львів: Світ, 2004. – 528 с.

3. Верхола А.П., КоваленкоБ.Д., Богданов В.М. та ін. Інженерна графіка: креслення, комп¢ютерна графіка: Навчальний посібник. К. Каравела, 2005. – 304 с.

4. Бубенников А.В., Громов М.Я. Начертательная геометрия. М. ВШ, 1973. – 421 с.

5. Чекмарев А.А. Инженерная графика. М. ВШ, 1988. – 335с.

6. Четверухин Н.Ф. и др. Курс начертательной геометрии. М. ВШ, 1968. – 435 с.

7. Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. Ленинград. Машиностроение, 1983. – 336 с.

8. ЕСКД – Общие правила выполнения чертежей. Москва. Издательство стандартов, 1988. – 240 с.

9. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение: Учебник для студентов высших технических учебных заведений. М. ВШ, 1988 – 351 с.

10. Ісаєва Т.М., Ткач В.О. Нарисна геометрія (конспект лекцій). Херсон. ХНТУ, 2007. – 62 с.

11. Богданов В.Н. и др. Справочное руководство по черчению. М. Машиностроение, 1989. – 864 с.

22