9 червня о 18:00Вебінар: Як Вчителю зарядити свою внутрішню батарейку

Методичні рекомендації: Щодо розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи шляхом впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання

Про матеріал
Рекомендації містять шляхи формування особистості молодшого школяра за умови дотримання певних принципів навчання, розвитку читацьких компетентностей через впровадження інтерактивних методів навчання.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

щодо  розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи шляхом впровадження інтерактивних методів навчання
на уроках читання

 

 

 

 

 

 

 

Окуненко Тамара Олександрівна

заступник директора з навчальної роботи

КЗШ №123


Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Усі перетворення, які відбуваються в суспільстві взагалі й у сфері освіти зокрема, зосереджуються на особистості – головній дійовій особі суспільно-історичного процесу. Весь дидактичний процес спрямовується тепер на формування у школярів потреби у навчанні та інтересу до здобування знань.

Сьогодні в світі відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

  • створення позитивного настрою для навчання;
  • відчуття рівного серед рівних;
  • забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
  • усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
  • можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
  • вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

Курс “Літературне читання” – є невід’ємною складовою навчання української мови. Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

  • формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;
  • ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
  • формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять;
  • розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
  • розвиток творчої літературної діяльності школярів;
  • формування у школярів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
  • виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, із застосуванням яких відбувається розвиток пізнавальної активності учнів, творчих здібностей, саморозвиток особистості, забезпечується успіх діяльності учителя.

Однією з основних методологічних інновацій є інтерактивні методи навчання. Це навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

Мета інтерактивного навчання – створювати комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість. Під час такого навчання:

  • у роботі задіяні всі діти класу;
  • учні вчаться працювати у групі;
  • формується доброзичливе ставлення до опонента;
  • кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
  • створюється «ситуація успіху»;
  • за короткий час опановується багато матеріалу;
  • формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору.

Призначення інтерактивного навчання: передати знання, усвідомити цінність інших людей.

 

Це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивне навчання – це певний різновид активного навчання, який, проте, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки вищезгаданій технології відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами уроку.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи 4-6 чоловік.

Інтерактивна робота має свої принципи:

  • всі учні працюють в один і той же час;
  • для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час;
  • група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня;
  • індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного учня - своє завдання).

Заняття організовуються як індивідуально, так і в постійних та у змінних групах. При цьому одна група матеріал вивчає, а друга – відпрацьовує. Спостереження відбувається за допомогою зведеної таблиці або табло.

 

Регламент проведення інтерактивної роботи:

  1. Інструктування (2-3 хв.). Вчитель розповідає дітям про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань.
  2. Об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв.).
  3. Виконання завдання (5-15 хв.).
  4. Презентація результатів виконання завдання (3-15 хв.)
  5. Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального  комплексного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв.).

Рефлексія (підбиття підсумків) – це дуже важливий етап заняття. Саме тут виявляється:

  • зміст опрацьованого матеріалу;
  • підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні;
  • встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться учням у майбутньому.


Функції підсумкового етапу уроку:

  • прояснити зміст опрацьованого;
  • порівняти реальні результати з очікуваними;
  • проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
  • зробити певні висновки;
  • закріпити чи відкоригувати засвоєння;
  • намітити нові теми для обміркування;
  • встановити зв’язок між тим що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, чого саме навчитись у майбутньому;
  • скласти план подальших дій.

 

Основні етапи процедури оцінювання:

Цей процес повинен складатись з таких дій:

  1. Визначення мети (очікуваних результатів уроку).
  2. Вибір показників (критеріїв) оцінювання результатів діяльності.
  3. Визначення мети оцінювання.
  4. Вибір конкретної стратегії (способу) оцінювання.
  5. Вибір шкали оцінювання уроку.
  6. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя.

Робота вчителя початкових класів дуже складна та відповідальна, і складність її полягає в тому, що необхідно викликати в учнів інтерес до знань, не згасити цей вогник допитливості, навчити кожного з них вчитися, запевнити у своїх силах. Інтерес є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальної активності школярів, формування у них позитивного ставлення до процесу навчання та результатів своєї праці.

Як активізувати пізнавальну діяльність учнів? Які методи використовувати, щоб викликати інтерес до навчання, зробити його цікавим? Як допомогти розкритися кожній дитині? Ці питання завжди хвилювали вчителів початкових класів.

Я переконана, що праця вчителя потребує постійного руху вперед, змін, удосконалення, роботи над собою. Адже перед сучасною школою стоїть питання про таку організацію освітнього процесу, який був би зорієнтованим на всебічне виховання освіченої, творчо активної особистості, створення умов для підвищення пізнавальної активності учнів,  формування навичок самостійної творчої роботи. Сучасна освіта повинна забезпечити формування такої особистості.

Найважливіше у початковій школі – створення умов для атмосфери успіху та творчого співробітництва: колективна діяльність, робота групами, парами. Використовуючи інтерактивні форми організації навчання молодших школярів, педагоги намагаються перетворити урок на урок-мислення, урок-спілкування, урок-діалог, щоб розбудити і привити інтерес учнів до читання, математики, мистецтва і природи.

Я погоджуюся з тим,  що слід переходити від «передавання знань» до «навчання жити». В сучасному суспільстві неможливо одній людині знати все, навіть в окремій вузькій галузі. Численні факти добре запам’ятовують  комп’ютери. Сьогоднішнім учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей. Осмислювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено розумово працювати. Саме цьому сприяють інноваційні технології. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа Конфуція, можна сформулювати кредо інноваційного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок». Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі атмосфери, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.

Працюючи в групах чи парах, школярі самостійно розв’язують доступні для них завдання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети. Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями. Вони вчаться критично мислити, дискутувати, самостійно приймати рішення.

У практиці роботи перевагу слід віддавати технологіям ситуативного моделювання (побудова навчального процесу за допомогою залучення учнів до гри), технологіям колективного навчання (методи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод Прес», «Карусель», «Навчаючи-учусь», «Два , чотири – всі разом» тощо) та кооперативного навчання (робота в парах, групах). Проводячи уроки такого типу, зацікавлювати  школярів предметом, формувати активну життєву позицію, розвивати творчі здібності. Разом з тим удосконалювати  мовленнєві і розумові  навички, створювати  ситуацію успіху,  де кожен учень почувається невимушено, а це, в  свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості. А вчитель тут виступає в ролі друга, порадника, старшого товариша.

На уроках читання пропоную застосовувати наступні методи:

Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму». При цьому «мозковий штурм» організовують за  такими правилами:

  1. Усі учасники «штурму» пропонують ідеї.
  2. Один учень «секретар» записує на дошці всі пропоновані ідеї.
  3. Ідеї систематизують, аналізують, розвивають.
  4. Обирають найкращі рішення і записують на дошці.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

  1. Намагатися висунути якомога більше ідей.
  2. Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
  3. Можна розвивати ідеї інших учасників.
  4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

Оголошується проблема, яку треба розв’язати. Всі учні беруть участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування – «мозкового  штурму».

Асоціативний кущ

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови асоціативного куща, адже їм більш знайомі поняття «логічне дерево», «гірлянда асоціацій». На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово розростається.

На уроках читання побудова асоціативного куща може слугувати схемою, яка поступово складається учнями під керівництвом учителя.

Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання вчитися читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.

Читання з зупинками

При роботі над казкою можна використати метод «Читання тексту із зупинками». Вчитель керуючись певними міркуваннями розподіляє текст на частини. Після прочитання кожної частини здійснюється рефлексія діяльності учнів із застосуванням прийому прогнозування, тобто від учнів вимагається вміння передбачати деякі висновки або наслідки з опрацьованого вже ними матеріалу. Наприклад:

Карусель

Ця модель сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу для перевірки обсягу і глибини знань.

Клас ділиться на 2 варіанти. Учні 1 варіанту будуть нерухомі («Бережок»), а учні 2-го варіанту – рухомі («Річечка»). Учні першого 1-го варіанту за певною темою готують одне запитання. По сигналу вчителя учні 2-го варіанту переміщуються на одну парту вперед, через 1-2 хв (час що відводиться на спілкування так званих змінних пар). Один учень – «бережок» виступає у ролі вчителя. А інший -  «річечка» - у ролі учня.

В процесі роботи кожен учень – «річечка», переміщуючись повинен отримати запитання від «вчителя» (учня 1-го варіанту) і відповісти на певну їх кількість. Після завершення роботи учні першого варіанту міняються місцями з учнями другого варіанту. Опитування проходить у тому ж порядку.

Криголами

На уроках української мови та читання дітям пропонується така форма як «криголами» - спеціально психологічно обґрунтовані вправи, які використовуються на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, згуртовують учнів, сприяють формуванню товариськості.

1. Написати ім’я друга, мами, товариша, рідної людини і за початковими літерами надати характеристику цій людині, наприклад:

Н – ніжна

А – активна

Т – талановита

А – артистична

Л – лагідна

І – ініціативна

Я – яскрава

2. За літерами алфавіту записати побажання (до свята 8 Березня, Нового року), наприклад:

Щоб ти була

А – активна

Б – бадьора

В – весела    і  т. д.

Для створення доброзичливої, щирої атмосфери на початку уроку доречна така вправа «Друзі про мене».

Учасники стають у коло з учителем. Пропонуємо їм розказати, що думають про них їхні друзі. Наприклад, учитель говорить про себе: «Я думаю, що друзі вважають мене цікавою, щирою людиною.» аналогічно всі учасники по черзі промовляють свої думки вголос.

Отже, «криголами» сприяють активізації роботи учнів на уроці, допомагають організувати їх діяльність у групах, створити атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості, створити ситуацію успіху, надати право вибору.

Мале групове відтворення.

Діти відтворюють історію в малих групах. Перед уроком підготувати цікаву історію. Сформувати з учнів невеликі групи. Кількість учасників у кожній групі повинна бути такою ж, як і кількість персонажів історії.

Пояснити мету завдання: кожна група відтворює свою історію. Кожна група обирає виконавців ролей, дається кожному опис або характеристика їхнього персонажа. Дати достатньо часу на підготовку, щоб вони старанно ознайомились зі своїми ролями. Потім групи показують у ролях свої історії і обговорюють дії персонажів. Наприклад:

Стратегії невеличких груп.

Невеличкі групи планують здійснення рольової гри до того, як вона презентується всьому класу. Ця процедура допомагає повністю задіяти всіх учнів.

В підготовці гри виділяються такі етапи:

  1. Розробка ситуації.
  2. Об’єднання в групи.
  3. Інформація про ситуацію та роль кожної з груп.
  4. Обговорення і домовлення про стратегії, якими діти будуть користуватись у рольовій грі.
  5. Виділення достатнього часу на підготовку для сумлінного розгляду їхніх ролей.
  6. Ознайомлення іншої частини групи, яка складається зі спостерігачів, про те, що саме вони повинні шукати у рольовій грі.
  7. Проведення гри.
  8. Загальна дискусія.
  9. Підведення підсумків рольової гри.

Отже, заняття з використанням інтерактивних методів проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, Значно зростає ефективність уроків читання, у дітей виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали. Але це не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Адже важливі всі форми і методи пізнання.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості,  надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій вчитель має попередньо добре підготуватися:

  • глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі й додатковий;
  • ретельно планувати і розробляти заняття, визначити хронометраж, підготувати питання, визначити критерії оцінювання;
  • заохочувати дітей до вивчення теми, шляхом добору найцікавіших випадків;
  • оголошувати мету заняття.

Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і, після декількох старанно підготовлених уроків, вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера в класі, що стане додатковим стимулом роботи.

docx
Додано
18 лютого
Переглядів
220
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку