Тема : «Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета
Називні речення»
Мета :
Тип уроку : урок засвоєння нових знань
Форма уроку : урок-дослідження
Обладнання : підручник української мови для 8-го класу, ноутбук.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
День добрий, діти! Ще один урок до нас прийшов за розкладом сьогодні, отож давайте зробимо ще крок , щоб знов пірнути в мовну цю безодню. Щоб краще працювалося, налаштуємо себе на активну роботу. Прошу повторювати за мною. «Я – учень, я – особистість творча. Я думаю, аналізую. Я не боюсь висловлювати свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Я хочу багато знати.»
Зачитування творів із використанням односкладних речень із головним членом у формі присудка.
Я зачитаю вам 10 речень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення ви помічаєте собі погоджуєтесь або ні із твердженням, пояснюєте, чому.
1 |
+ |
Односкладне речення може мати головний член, співвідносний підметом або присудком. |
2 |
+ |
Речення виражає закінченну думку. |
3 |
– |
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні та окличні. |
4 |
+ |
За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні та неокличні |
5 |
– |
Питальні речення щось повідомляють, розповідають
|
6 |
+ |
За будовою речення поділяються на прості і складні
|
7 |
+ |
Складні речення мають дві або кілька граматичних основ
|
8 |
– |
Розповідне речення висловлює наказ, пораду, прохання
|
9 |
+ |
Прості речення можуть бути односкладні та двоскладні
|
10 |
+ |
Односкладні речення, які мають головний член, співвідносний з присудком, поділяються на озаченно-особові, неозначенно-особові, безособові, узагальненно-особові, інфінитивні |
Тема нашого уроку: «Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета. Називні речення».
Отже, зараз ми з вами визначимо, що ви будете знати й уміти наприкінці уроку.
Знати :
Уміти :
Холодний вітер. Сніг. Сузір’я Лебідь, розпластане над нами в вишині. (Ю. Клен)
(Речення односкладні називні)
Зверніть увагу ! Якщо прикметник виступає перед підметом, то він виступає означенням. А якщо — після (Вітер холодний), то прикметник виступає частиною складеного присудка
Зверніть увагу ! Якщо у реченні є будь-яка обставина , то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком. ( Записати приклад : Білий сніг навколо – двоскладне, Яскраві зорі вгорі)
Вечір. Зима. Сніжинки. Вітер. Завірюха.
Перевірка. Учні зачитують речення, пояснюють чому їх можна вважати називними (номінативними).
б |
у |
т |
т |
є |
в |
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
л |
а |
с |
н |
і |
|
н |
а |
з |
в |
и |
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
м |
о |
ц |
і |
й |
н |
о |
- |
о |
ц |
і |
н |
н |
і |
|
§ 19 вивчити с.8-87, впр.193 – на 10-12 б.; впр.189(І-ІІ завд.) на 9 б.