Презентація " Хочеш бути щасливим , не будь лінивим"

Хочеш бути щасливим, не будь лінивим. Урок позакласного читання. Підготувала:вчитель І категоріїКліщинського НВКІм. М. П. Старицького. Литовченко А. М.

Завдання уроку:продовжити знайомство дітей зі складовими успіху;продовжити знайомство дітей зі складовими щастя;учити аналізувати свою поведінку та героїв прочитаних творів;вчити долати труднощі у досягненні мети;учити аналізувати ставлення до навчання, показати, як у процесі життя людина змінюється і розвивається; учити міркувати над майбутнім; виховувати працьовитість, бажання багато знати і вміти.

Гра “Правильний вибір”Які з цих якостей допоможуть досягти успіху?допитливість, інтуїція, незібраність, байдужість, працьовитість, невпевненість, заздрість, талант, наполегливість, лінощі, уважність. 

Гра «Так чи ні?» Праця — основа успіху людини. Не говори — «не вмію», говори — «навчусь». Щоб не бути лінивим, необхідно постійно гратися. Щоб бути успішним, потрібно бути охайним..

Робота в парі— Пофантазуйте, що було б, якби:• усі були лінивими;• усі були не ввічливими;• ніхто не хотів учитись.

«Повчання Володимира Мономаха дітям» як порадник батькам для доброго виховання дітей

“Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло»

Данило Кирилович Забалотний

    Із простого сільського хлопчика він доріс до всесвітньовідомого вченого,президента Академії наук України. Данило Кирилович мікробіолог, епідеміолог, вивчав небезпечні хвороби: чуму, холеру, дифтерію, тиф, дизентерію. Бажання допомогти людям, доброта, талант, терпіння, наполегливість, чесність допомогли йому здійснити мрії, досягти успіху – винайти вакцину проти хвороб. Для цього він багато вчився: у прогімназії, гімназії, університетах (Новоросійському і Київському); писав наукові праці, досліджував віруси в лабораторіях. А щоб упевнитись у тому, що вакцини можуть допомогти людям запобігти чумі чи холері, на собі проводив досліди, заражаючись хвороботворними мікробами. Йому допомагали не тільки здобуті завдяки книгам знання, а й життєвий досвід. Він вивчав ці хвороби, боровся з ними не лише в Україні, Росії, а й в Індії, Франції, Монголії, Китаї, Шотландії, на Кавказі. Життя Дмитра Кириловича було важким. Він часто голодував, не мав житла, хворів, але заради перемоги над страшними хворобами,заради науки терпів усе. Він так звертався до молоді: “Діти мої дорогі, любіть науку і правду”.

Данило Кирилович намагався все віддавати людям. І його любили всі: за широке й благородне серце, за рідкісно чуттєву самовіддану душу. Він жив для інших. Овдовівши, учений знаходив утіху в тому, що допомагав сиротам, власним коштом навчав 13 дітей, яких усиновив. «Його праця — подвиг. Навіть короткий перелік його заслуг завжди вражатиме…»

Проблемне питання ????? Діти, як ви вважаєте, чи були щасливими ті люди, про яких ви щойно почули на уроці?Запам’ятай! Життя – це зміни. Усе на світі змінюється.   “Людина не просто проживає своє життя, вона його будує, створює”.

Вивчення порад «Як стати успішною людиною»• «Нехай також завжди живуть у твоїй душі й такі слова: згаяний той час, який ти не використав для навчання» (Григорій Сковорода). «Треба любити те, що робиш, і йти крок за кроком» (Іван Павлов). Щоденні кроки для людини, яка прагне стати успішною.• Складай план дій на день.• Придумуй девіз дня. Наприклад: «Сьогодні буду найуважнішим» або «Сьогодні буду найпрацьовитішим».• Замислюйся перед сном, як ти прожив цей день.• Хвали себе за будь-які досягнення.

Подорож в світ прочитаних творів до даної теми

А Григорук . Знає кіт, чиє сало з'їв. Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш склянку олії.– Зараз, – буркнув Дениско. – Ось останні картинки в калейдоскопі додивлюсь та й катну.– Це ж які такі в калейдоскопі «останні картинки»! – підвищила голос бабуня. – Ану живо по олію, бо млинці підгорять. Дениско нехотя зсунувся з лави, узяв на олію пляшку і вийшов з хати. Та, перебігаючи провулок, побачив, що в леваді, побіля річки, хлопці запускають змія. Змій низько зависав над вільхами, в'яло метляв хвостом – от-от упаде й заплутається у верхів'ї дерев.– Дужче! Дужче за шворку смикай! – ще здаля загукав Дениско. Він жбурнув пляшку під кущ і став допомагати хлопцям укоськувати змія. Вони бігали понад річкою, то попускаючи шворку, то шарпаючи її, ніби підсікали на гачку рибину. І змій потихеньку-помаленьку, пручаючись і комизуючи, став підніматися вище, ще вище, а потім ще. І враз горішній потік повітря підхопив його, поклав на своє дуже крило й поніс далі й далі, аж під хмари.

Може, годину, може, дві хлопці пасли в небі свого змія. Аж тут Дениско згадав, куди й за чим його послано.– Ой лишечко! – вигукнув він. – Що ж тепер буде!Вхопивши пляшку, Дениско навпростець припустив до тітки Уляни. Там йому налили олії, і він щодуху повернув додому.– Де це тебе носило? – гнівно стріла його на порозі бабуня.– Ну, там, – непевно махнув рукою Дениско. – У леваді... З хлопцями...– Бачили телепало! – шукаючи співчуття у всіх, хто був у хаті, спитала бабуня – Як пішов по масло, то й у печі погасло.– Мовчить, ніби язика ковтнув, – гостро глянув на Дениска тато.– Бо знає кіт, чиє сальце з'їв, – посміхнулась Мар'янка. – Не давай йому, бабуню, млинчиків. Хай він буде ситий тим сальцем до самісінького вечора.

Хочеш бути щасливим, не будь лінивим

Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу, там же і насінинки бур'яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того хіба може бути каша смачна!Сів Дениско за стіл, чисті крупинки відгортає по ліву руку, а весь непотріб – по праву. Тільки робота ця загайна і вимагає великого терпцю та уваги, а на Дениска швидко ліньки напали. От він і перебрав крупи абияк. Бабуня ж була певна, що Дениско попрацював на совість, і висипала крупи в окріп. Зварилася каша. Сіли всі вечеряти. Коли це Дениско як не підскочить:– Ой! Що ви мені підсунули! – і виплюнув на край тарілки крем'яшка. Всі повернули до нього голови, а бабуня відклала набік ложку і з докором сказала:– Це дякуй тому хлопчачкові, що крупи перебирав. Все йому, бач, ліньки.– Е, лінивому й нитку перервати важко, – підтакнув тато.– Щира правда, – не втримавшись, докинув і своє слово дідусь. – Лінивий сидячи спить, лежачи робить.– Ледачому завше ніколи, – посміхнулася мама. – Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.– Знаю, знаю, – винувато закліпав Дениско. – Хочеш бути щасливим не будь лінивим...

До нових прочитаних творів!Читайте, щоб було про що поспілкуватися!