подано детальну розробку уроку в 7 класі по темі "Розряди прислівників". приведено посилання на використану літературу. наведено значну кількість практичних завдань.
Хомін Наталія Михайлівна - учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка Іваничівського району Волинської області
Конспект уроку з української мови в 7 класі «Розряди прислівників»
Тема. Розряди прислівників за значенням
Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну частину мови та ознайомити з розрядами прислівників за значенням;
розвивати вміння розпізнавати й правильно, доцільно використовувати прислівники у власному мовленні;
на дидактичному матеріалі виховувати повагу до сім’ї, родини, роду
Обладнання: картки, підручник, обладнання для проектування слайдів, музичний супровід
Підготовка класу до уроку: на дошці записана тема уроку та епіграф; учням роздані картки; клас попередньо поділений на групи
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Організаційний момент
Діти! В народі кажуть:
Добрий гість – дому радість!
Сподіваюсь, що і ви, як і я,
Раді нашим гостям.
Тож, давайте привітаємося:
– Раді вітати вас в нашій оселі!
Зичимо щастя, здоров’я, добра!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
Вправа 1. «Доповни речення»
На минулому уроці ми розпочали вивчати нову частину мови. Що ж ви про неї вивчили, з’ясуємо з допомогою вірша Л. Лужецької.
Доповніть його, вставивши на місці крапок слова.
У дітей на партах для роботи картка 1.
Ознаку дій називає,
А також місце, час, причину,
Цієї дії визначає,
І кожен цю частину знає
Бо це … - всім відомий
… ця часина мови
На запитання як? коли?
Готова всім відповісти.
Сміється сонце … ? - ласкаво,
Мандрує небом величаво,
А небо голубіє дивно,
Пливуть хмарини тихо, мрійно.
Дзвенить кохана мова чисто,
А кожне слово - урочисто,
Земля стрічає нас святково,
Сміються зорі загадково.
Сади цвітуть… ? - весною,
Улітку трав моря шовкові,
А восени врожай збирають,
Узимку снігу всі чекають.
Прислівників багато в мові,
Всі яскраві, всі чудові!
Щоб здобути знань основи,
Вивчім цю частину мови!
Ознаку дій називає,
А також місце, час, причину,
Цієї дії визначає,
І кожен цю частину знає
Бо це прислівник - всім відомий
Незмінна ця частина мови
На запитання як? коли?
Готова всім відповісти.
Сміється сонце як? - ласкаво,
Мандрує небом величаво,
А небо голубіє дивно,
Пливуть хмарини тихо, мрійно.
Дзвенить кохана мова чисто,
А кожне слово - урочисто,
Земля стрічає нас святково,
Сміються зорі загадково.
Сади цвітуть коли? - весною,
Улітку трав моря шовкові,
А восени врожай збирають,
Узимку снігу всі чекають.
Прислівників багато в мові,
Всі яскраві, всі чудові!
Щоб здобути знань основи,
Вивчім цю частину мови!
Л. Лужецька
Вірш проектується на екран по частинах. Після відповідей учнів проектуємо правильний варіант
Бесіда
Зараз перевіримо, як ви вникли в зміст вірша, чи допоміг він вам пригадати теоретичний матеріал, вивчений на минулому уроці.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Сьогодні на уроці ми поглибимо наші знання про прислівник, зокрема за допомогою практичних вправ удосконалимо вміння знаходити та розрізняти прислівники за їх значенням, а дидактичний матеріал заняття сприятиме формуванню нашої моральності, поваги до сім’ї, родини.
Робота з епіграфом уроку
Скільки багатства в нашого народу!
В криниці мудрості не висиха вода.
Свято шануються закони роду,
Душі народної скарбниця не згаса.
Як ви розумієте ці рядки?
Які ключові слова допомогли зрозуміти суть цього вислову? / Традиції шануються свято/
Яке з цих слів наголошує нам, що берегти й шанувати традиції необхідно як? /свято/. Воно і є? /прислівником/
Отже, в добру путь з українським словом та піснею, з хорошим багажем знань, мої семикласники.
Запишіть у зошити тему та епіграф уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Вправа 2. «Біг з бар’єрами»
У дітей на партах для роботи картка 2.
Ця вправа допоможе виявити та закріпити ваші практичні вміння знаходити прислівники. У поданому тексті знайти та виписати прислівники, поставити до них запитання, поміркувати, на що вони вказують у реченні. Про що цей вірш?
Моя сім’я і дорога родина –
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить руку тато на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово – щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.
Я узагальню ваші відповіді. «Без сім’ї немає щастя на землі», говорить народне українське прислів’я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми дійсно не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта … і цей ряд можна продовжувати до безкінечності. Жодна людина не може бути щасливою без цього. Які ж прислівники розкажуть нам про ці почуття?
Колективне опрацювання таблиці. Робота з підручником та картками
То яких розрядів прислівники ми віднайшли у тексті?
Правильні відповіді проектуємо на екран після відповідей учнів.
Тепло, затишно, тихо, надійно, світло, радісно, добре, ніжно – якісно-означальні.
Також – прислівники способу дії.
Завжди – прислівник часу.
Сюди – прислівник місця.
Розряди прислівників за значенням
Картка 3 в учнів на парті
Обставинні
Розряд за значенням |
Запитання, на які відповідають прислівники |
Приклади |
Прислівники часу |
Коли? Відколи? Доки? З якого часу? По який час? |
Завтра, тепер, учора, ранком, щохвилини, з давніх-давен, завжди |
Прислівники місця
|
Де? Куди? Звідки? В якому напрямку? |
Навколо, тут, скрізь, усюди, лісом, праворуч, згори, здалека, униз |
Прислівники причини
|
Чому? Чого? Через що? З якої причини? Від чого? |
Згарячу, зосліпу, зопалу, спросоння, мимоволі |
Прислівники мети
|
Для чого? Навіщо? З якою метою? |
Наперекір, навмисно, на радість, на зло |
Означальні
Розряд за значенням |
Запитання, на які відповідають прислівники |
Приклади |
Прислівники способу дії
|
Яким способом? Подібно чому? Подібно кому? |
Жартома, босоніж, верхи |
Якісно-означальні |
Як? |
Удало, грізно, гарно |
Кількісно-означальні |
Скільки? Наскільки? Якою мірою? |
Дуже, занадто, ледве |
Під час виконання цієї вправи ми уже подолали усі бар’єри, дійшли до фінішу. Із завданням справились як? Гарно, швидко … Продовжіть характеристику нашої роботи.
V. Закріплення вивченого матеріалу в ході виконання практичних завдань
Вправа 3. «Одним словом»
Речення проектуються на екран. Три речення виконуємо колективно, записуємо у зошити та на дошці, два учні виконують самостійно.
Наступна вправа «Одним словом» покаже, наскільки багатою є ваша мова, наскільки ви логічно думаєте і як ви зрозуміли теоретичний матеріал уроку
Завдання: замінити прислівником чи прислівниками виділені словосполучення. Вказати розряд прислівників
Ми ростемо і міцніємо з великою швидкістю, бо живлять нас соки нашої родини. (Дуже швидко кількісно та якісно-означальні)
З почуттям подяки діти намагаються відноситись до своїх батьків, ласкавих і чуйних, у серці яких ніколи не буде зла й зневаги. (Вдячно – якісно-означальний)
Охоче, із задоволенням бабуся розкаже казку улюбленим онучатам, а дідусь дасть мудру пораду. (Залюбки – способу дії)
У гніві не відповідай на мамині та батькові настанови, даруй батькам лише радість і тепло. (Спересердя – способу дії)
В це місце, у батьківський дім, поспішають діти, бо в ньому родинний вогник любові, теплоти, взаєморозуміння. (Сюди, тут – прислівники місця)
Про значення рідного дому в житті людини говорять: «Скрізь добре, але вдома найкраще», «Удома і стіни допомагають», «Добре тому, хто в своєму дому», «Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха». «Не пізно до свого дому й опівночі», «Свій дім не ворог: коли прийдеш — то прийме». Рідна домівка — це не тільки місце притулку, дах над головою, а й сімейне вогнище, місце захисту від життєвих незгод. Батьківську хату діти ніколи не забувають, вона вабить з далеких країв, адже, прийшовши до неї, неодмінно п'єш найцілющу, найсолодшу воду — живу воду з рідної криниці, щоб набратися сил, снаги.
Вправа 4. Творча робота
Що для вас означає ваша домівка, сім’я? Поділіться з нами у творах-мініатюрах «Моя рідна домівка». Звичайно, використайте прислівники вивчених розрядів.
Допоможе створити творчу атмосферу, настрій пісня «Батьківський поріг» у виконанні Михайла Березутського.
Заслуховування творів про батьківський дім. Виявлення вміння учнями використовувати прислівники та визначати їх розряд.
Вправа 5. «Принцип Попелюшки»
Казку про Попелюшку всі знаєте? Яку роботу виконувала дівчина, коли її зведені сестри їхала на бал? Ми хочемо допомогти Попелюшці?
«Принцип Попелюшки». Познаходити у текстах пісень прислівники, виписати їх у зошити, вказати розряд за значенням, тобто позбирати й «посортувати» їх. Працювати будете у групах, так як робота гуртом теж краще виконується. Попелюшці ж допомагали інші персонажі твору. Під час роботи звучатиме пісня Павла Зіброва «Мамина казка». Завдання виконуєте у зошитах. Знайти прислівники, виписати їх, вказати розряд.
І група
Розкажи мені, мамо...
Слова: Оксана Голуб
Як колись, розкажи мені, мамо,
Про весну і найпершу любов.
Зачаруй моє серце піснями,
Заспівай колискової знов.
Бо щемить моє серце від болю,
У коханні спіткала журба.
Розкажи як було це з тобою,
Коли квітка любові цвіла...
Я не знаю...Чим втішити, мамо,
Свою душу...Вже ледве живу.
Все життя сповідаюсь піснями,
Та лиш ти знаєш те, чим живу.
Не кажи, я сама здогадалась
Лиш по виразу рідних очей,
Як би серце в коханні не кралось
Та найбільше болить за дітей.
(Колись, знов – прислівники часу, ледве, найбільше - міри й ступеня дії)
ІІ група
МАМИН ПОГЛЯД (Павло Зібров)
У осінній романс позліталися ноти,
І природа сама мінусує літа,
Жовте листя спадає на жовтому фото,
З нього дивиться мама свята й молода.
Серед білих снігів дві волошки у полі,
Дві блакитні зорі у полоні пітьми,
Це від матері нам залишається погляд,
Щоб в дитинство своє поверталися ми.
Приспів:
Все, що з нами поряд,
Забирає час,
Тільки мамин погляд
Зігріває нас.
Ти тримала любов на розкритій долоні,
У розбитій душі твоя пам’ять жива,
І щовечора знов я наспівую доні,
Твою музику ніжну і теплі слова.
І коли колискова летить над землею
І до неї губами торкаюся я,
Знову бачу у погляді доні своєї
Щось до болю знайоме, матусю моя.
Приспів
(Поряд – прислівник місця, щовечора, знову – часу)
ІІІ група
ПІСНЯ ПРО МАТІР (Таісія Повалій)
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я ж недалечко, де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?... Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли у вись рушники.
- Лишайтесь щасливі, - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
(По совісті – спосіб дії, недалечко – місця, треба - прислівник, який вказує на неохідність, зумовленість, доцільність дії, причини, завжди, навіки – часу, полегко, тихо, сполохано – означено-якісні)
ІV група
МАМА (Віктор Павлік)
Забери мене у моє минуле,
Ніжно пригорни уві сні, як колись.
Всі слова лихі ти давно забула,
Що сталося з нами, пригадай, помолись.
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Приспів:
Я закричу, я крізь роки полечу,
І лише твоє ім’я, мамо моя...
Я закричу, цього щастя досхочу
Даруватимуть мені твої руки неземні.
Я уже давно від образ не плачу,
Тане, наче лід, назавжди біль розлук,
Відчиню вікно і тебе побачу,
Зігріється серце від тепла твоїх рук.
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Приспів
(Ніжно – якісно-означальний, уві сні – місця, колись, давно, назавжди – часу, досхочу – кількісно-означальний)
Представники від груп по черзі відповідають, для перевірки правильні відповіді проектуємо на екран
У житті кожного буває мить, коли так не вистачає мами - рідної, мудрої, доброї і справедливої. Саме тоді й оживають її слова, і рятують, немов краплина живої води від феї-чарівниці, що впала на квітку, на пожовклу від спеки траву-мураву. Саме тоді й усвідомлюєш, що без матері ти ніхто, і, відкидаючи гордість, самолюбство, біжиш-поспішаєш вимолити прощення за спричинений біль.
Любіть, діти, мам, поки вони поряд, любіть ніжно, щиро, завжди, не засмучуйте їх ніколи.
Вправа 6. «Скульптор речень»
Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів'я та приказки. Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата. Вони містять у собі мудрість наших нашого народу.
Наступне завдання полягає у доповненні прислів’їв та приказок прислівниками. Вказати розряд прислівників. Якщо важко підібрати прислівники, скористайтесь довідкою.
Слова для довідки спроектовані на екран
Довідка: тепло, краще, гладенько, добре, скоро, рясно.
Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь … /гладенько, якісно-означальний/.
Батько … /краще, кількісно-означальний/ догляне семеро синів, ніж семеро синів батька.
При сонці … /тепло/, при матері … /добре, якісно-означальні/.
Материн гнів, як весняний сніг: … /рясно, якісно-означальний/ випаде, та … /скоро, часу/ розтане.
VІ. Перевірка домашнього завдання
Вправа 7. «Лінгвомузика»
Додому вам, діти, було задане домашнє завдання – знайти лексичне значення музичних термінівй записати його прислівниками. Перевіримо виконання завдання, яке має назву «Лінгвомузика».
Алегро – весело, адажіо – повільно, анданте – помірно повільно, ларго – широко, найповніше, престо – дуже швидко, престисимо – найшвидше, модерато – помірно швидко, ленто – уповільнено, віво – жваво, віваче – пожвавлено.
VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання
Урок наш завершується. А чи досягли ми мету, яку ставили перед собою? Чи всі завдання уроку виконали?
Які розряди прислівників ми вивчили?
Що допомагає відносити прислівники до певного розряду?
Якими знаннями, уміннями збагатив вас цей урок?
Поєднуючи слова епіграфа, які дали нам настанову свято шанувати своїх рідних, дотримуватись традицій свого роду, хочу додати:
Одного роду ми і племені одного.
Зростаємо в нові часи.
Тому усе, що в роду є святого, —
В своєму серці з гордістю неси.
Любов до праці, прагнення до волі,
Гостинність, щедрість і красу душі.
І доброту, і пісню на роздоллі
В характер свій ввібрати поспіши.
VІІІ. Домашнє завдання
С. 190-191, вправа 346;
твір-мініатюра «Мої батьки»
Шановні гості!
Спасибі, що знайшли час
І прийшли до нас.
Якщо буде ваша ласка,
То приходьте до нас ще будь ласка!
Хомін Наталія Михайлівна
Учитель української мови й літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка Іваничівського району Волинської області
Спеціаліст вищої категорії, звання «старший вчитель»
45342
вул. Порицька, 25
с. Павлівка
Іваничівський р-н
Волинська обл.
Моб. телефон 0974814759
e-mail yfnfksz10@mail.ru
1