Урок "Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови опису місцевості. Усний і письмовий твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень."

Шолох Н.Т.,

учитель української мови та літератури

Жавинської ЗОШ І-ІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист

 

Українська мова (8 клас)

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови опису місцевості. Усний і письмовий твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.

Мета уроку. Навчити школярів складати усні й письмові твори-описи місцевості із вступом, основною частиною, висновками на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі; виробити вміння осмислювати ідею, зміст, обсяг і межі тексту на задану тему, уміння добирати й відбирати потрібний для реалізації задуму висловлювання матеріал, організовувати його в композиційно завершений текст; удосконалювати навички викладати думки послідовно, логічно, яскраво, лаконічно за допомогою граматично правильних конструкцій.

Розвивати зв’язне усне й писемне мовлення, логічне мислення, емоції, уміння бачити красу навколо себе й передавати її за допомогою слова, будити інтерес до художньої творчості.

Виховувати любов до рідного краю.

  Обладнання уроку. Ілюстрації, словники, уривки з художніх творів.

Тип уроку. Уроки розвитку зв’язного мовлення.

Перебіг уроку

1.       Повідомлення теми, мети, завдання уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.
2.    Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Бесіда з учнями.

Орієнтовний план бесіди

•         Які типи мовлення вам відомі?
•         Як ви розпізнаєте висловлювання різних типів мовлення?

-        Які ви знаєте стилі мовлення?

•         Які особливості художнього стилю?
•         Що таке твір-опис? Що є його найхарактернішою ознакою?

Твір-опис - це зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі. Найбільш характерною ознакою тексту-опису є те, що в ньому речення перебувають у відношеннях одночасності (перелічуються й описуються існуючі в той самий час предмети, ознаки, дії, стани).

•         Зачитати дібрані вдома уривки з художніх творів, де описано місцевість. Які художні засоби використали автори?

3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.     Робота з готовими текстами.

•         Прочитайте вголос текст про Хрещатик, написаний, очевидно, киянином (вправа 83, с. 33).

Зверніть увагу, як автор ставиться до описаного. Визначте основну думку.

•         Знайдіть у тексті опис. Прочитайте вжиті в ньому прикметники. Яка їх роль?
•         Знайдіть вирази, вжиті в переносному значенні (наприклад, «весна

зустрічається з літом», «знамениті каштанові свічки»...). Як називаються ці засоби образності в літературі? (Метафори.)

•         Визначити, які типи мовлення поєднані в тексті. Як вони допомага­ють у розкритті теми?
•         У якій мовленнєвій ситуації можна використати запропонований текст?

2. Розв’язання мовленнєвої ситуаційної задачі.

Уважно прочитайте завдання вправи 85. Уявіть ситуацію, що до вас у школу приїхали учні з іншого міста (села). Ви хочете познайомити їх із рідним містом (селом), його природними умовами, історичними пам’ятками.

З цією метою підготуйте екскурсійну розповідь на основі опису місцевості. Які куточки рідного міста ви покажете гостям? Чому? Про що розкажете?

Зверніть увагу, що екскурсійна розповідь може поєднувати розповідь, опис, роздум. У творчій роботі можна використати слова й словосполучення, вміщені у впр. 85.

4. Словникова робота, складання плану твору.

Учитель мусить наголосити, що наше завдання навчитися писати твори-описи місцевості, тому пріоритетним типом мовлення має бути опис. Крім того, творча робота мусить складатися з вступу, основної частини й висновків.

Учні самостійно обирають теми екскурсії, складають план.

Теми екскурсій:

•        Чернігів - місто древнє й вічно молоде.
•        Дитинець - центр древнього міста.
•        Таємниці Болдиних гір.
•        Древній чернігівський Вал.
•        Катерининська церква - пам’ятник військовій славі чернігівців.

Словникова робота

Записати на дошці слова, які можна використати у творі: Дитинець, Лісковиця, Кремль, Спасо-Преображенський (Спаський) собор, Борисоглібський собор, Катерининська церква, Іллінський монастир, Троїцький монастир, Болдині гори, меморіал Слави тощо.

Пояснити учням значення незрозумілих слів.

5.   Створення усного твору на задану тему.

  VI.Підготовка чорнового варіанту твору. Індивідуальна допомога вчителя окремим учням.

VII. Зачитування творів на розсуд вчителя й рецензування їх учнями. Відповіді на питання, які виникли в дітей під час роботи з твором.

Зразок творчої роботи

Таємниці Болдиних гір

Чернігів - славне, цікаве та древнє місто, яке розташувалося на високому правому березі річки Десни, там, де вона круто повертає на південний захід до Дніпра. Чернігів — то давня велич, давнє суперництво з Києвом, то власна глибока культура, традиції, стильові прийоми.

Уже на початку X сторіччя наше місто за розмірами і значенням серед інших міст поступалося лише Києву, хоч мало такі ж кам ’яні храми, гостроверхі князівські палаци, міцні кріпосні стіни, таку ж багату історію. Краса та інтригуюча старовинність кожного куточка зберігає безліч таємниць. Та чи знайдеться ще в Чернігові таке місце, де б ховалося стільки таємниць, як на Болдиних горах.

Прогуляймося по них.

Мальовничі Болдині гори підносяться над Лісковицею. Це заповідний комплекс природи й старовини. Територія гір не визначена. Одні вважають Болдині гори місциною, де розташовані пантеон-некрополь міста і Троїцько-Іллінський монастир. Інші ж називають цим іменем гряду, що охоплює місто дугою, беручи початок із заплави Стрижня, тобто площу під пантеоном, Троїцько-Іллінським монастирем, а далі з перервами, і весь Єлецький монастир з його схилами.

У минулому гори вкривали дубові ліси. Звідти й назва: «болд» по-давньо- слов ’янськи — дуб. У староукраїнській «болди» - насипані кургани.

А далі-далі ще більше потаємного. Відомо, що пантеон міста- це переважно поховання часів язичництва. До наших днів тут збереглося понад сто курганів. Найвідоміші з них — Безіменний та Гульбище. Але хто в них похований і коли? Вже й не дізнатися. Лише після розкопок Гульбища довідалися, що там спить вічним сном богатир, бо поруч лежав меч, довжина якого сягає один метр двадцять сантиметрів.

Біля підніжжя Болдиних гір - меморіал Слави, створений на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Від цього урочистого місця ведуть на гору 120 сходинок, і там височить над могилою Невідомого солдата тригранний обеліск Слави.

На південному схилі Болдиних гір скромненько тісниться старовинний Іллінський монастир. Найдавніша його частина — Антонієві печери (1069 р.) з трьома підземними церквами та системою галерей. Біля входу в печеру — церква Іллі Пророка, зведена наприкінці XII століття. Поруч з церквою скромно височить невелика триярусна дзвіниця.

Неподалік криниця, кажуть, із цілющою водою. Чи так це? Роздуми бентежать свідомість, питання залишається без відповіді.

Мовчить, тільки хмуриться віковічний дуб, посаджений Антонієм Печерським. Ретельно приховує своє минуле Маліїв рів.

Болдині гори завжди ваблять, притягують наче магнітом тисячі відвідувачів, бо це святе місце.

Ви побачили, скільки тут цінних пам’яток, який казковий природний ландшафт. Сподіваємося, що і вас вони зачарували, навіяли думки про сиву давнину та спонукали до роздумів про ще не розгадані таємниці.

8.        Переписування відкоректованих творів начисто. Індивідуальна допомога слабо підготовленим учням.
9. Підсумок уроку.
10.   Завдання додому.

Написати невелику розповідь з елементами опису місцевості на одну з тем: «Мій проект майбутньої вулиці міста», «Моя вулиця влітку (восени)», «Улюблений куточок у міському парку».