Концертна програма 9 ТРАВНЯ - 2020
Відео 1
Війна і смерть – дві сестри, ніби пара,
Які крокують разом вже віки…
Це – ніби чиясь невблаганна кара,
Що слід лишає на усі роки.
Війна… Ти був там? Ні? То ти щасливий,
Бо ти не бачив сльози, біль і кров,
Не бачив ти, як погляд свій зрадливий
Кидала смерть на юних знов і знов.
Чи бачив ти, як проводжає мати
Свого єдиного, не воїна – дитя,
І молить Бога, щоби дочекати,
Або за нього дать своє життя?
Чи чув ти тихий плач дівчини,
Коли почула вість, що вже нема
Того, до кого серцем лине
І що тепер вона уже одна?
А може, ти вдовиний погляд бачив,
Тої вдови, що на руці дитя,
Що ще недавно тато сина няньчив,
Сьогодні ж – сирота оце маля?
Чи хоч у сні до тебе приходила
Ота проклята усіма війна,
Яку ще в сорок п'ятім загасила
Чарівна, бажана, нескорена весна.
Відео 2
ГЗК: Але до цього бажаного дня було ще 1418 дні жорстокої, кривавої війни....
1. 22 червня 1941 року почалася Друга світова війна.
2.До цього дня фашисти легко і швидко просувалися до меж Радянського Союзу. Захоплювали країну за країною та не знали поразок.
1.Але в цей день проти них піднялися люди, які були готові незамислюючись віддати своє життя на захист своєї вітчизни. Саме тому ця війна для всих нас була та залишається Великою Вітчизняною.
2. Наручний годинник льотчика Івана Іванова зупинися у той момент, коли його літак-винищувач протаранив німецький бомбардувальник о чотвертій годині ранку 22 червня 1941 року.
1.Це був перший повітряний таран Другої світової війни. Для старшого лейтенанта Іванова війна тривала менш, ніж пів години.
2. Але світ переміг фашизм завдяки саме таким людям.
1. І кожного року, 9 травня, святкуючи день перемоги, ми пам'ятаємо: 22 червня 1941 року.
Пісня «22 июня»
2.- «Жодна бомба ніколе не впаде на столицю Берліну Рейха» - влітку 41 заявив німецький голвнокомандуючий Люфтваффе Герман Герінг.
1.Після нападу на Радянський Союз пройшов місяць. Німецька авіація бомбила Москву. У цей момент було особливо важливо зруйнувати впевненість ворогу в успіху Бліцкрігу.
2.Задача ставки верховного голоанокомандувача збросити бомби на Берлін здавалася тоді недосяжною. Тривалість польоту до Берліну - 7 годин. Відстань – майже 2000 кіломери. Летіти було потрібно 7000 метрів. Температура за бортом мінус 35-40 градусів. Через це замерзали стекла кабін і окуляри шлемофонів. Льотчики не знімали кисневих масок. Вихід в радіоефір був категорично заборонений.
1.8 серпня 1941 року 5 радянських літаків бомбили Берлін!
Німці не чекали, що таке можливо. Вони прийняли наші літаки за свої і не відразу включили світломаскування. Психологічна атака почалася!
2.Розгублені фашисти намагалися видати авіаудар за напад англійців, проте у Берліні всі, навіть домогосподарки знали - бомби радянські!
Пісня «Первым делом самолеты»
Сцена дівчат
(Виходять дівчата, за ними командир)
Д. Відділення, шикуйсь! Рівнясь! Струнко!
- Товаришу старшина! Перше відділення друго взводу зенітного батальйону прибуло у ваше розпорядження. Командир відділення молодший лейтенант …
К. Вільно!
Так… Прислали значить… Зенітників… Як же тебе звати хоть, донечко?
Д. …………….., товаришу старшина!
К. …………… значить. Ну що ж! Відділення рівняйсь! Стркнко! Слухайте своє перше бойове завдання! Знайти та знешкодити зброю диверсантів, що становить загрозу об'єкту, який ми охороняємо! Питання є?
Д. Є, товаришу старшина.
К. Слухаю!
Д. Скажіть, … а ви одужений? (дівчата сміються)
К. Одружений.
Д. А дружини ваша де?
К. (сумно) Навіть і не знаю, як сказати… Третій місяць листів від них не отримую…
Д. Не сумуйте!
Д. Напишуть, обов'язково напишуть!
Д. Ви тільки чекайте!
К. Чекатиму!..
Дівчатка … Я прошу вас, будьте обережні… Адже війна – це не те хто кого перестріляє…, а хто кого передумає!
Приступити до виконання бойового завдання!
Д. Є, товаришу старшина!
(вибух, усі завмерли, лунає метроном, старшина підходить до тіла 1 дівчини, лунає запис голосу…)
Д. А зорі тут тихі… І чисті-чисті, як сльози…
К. Як же… як же так сталося? Дівчатонька?..
(лунає метроном, старшина підходить до тіла 2 дівчини, лунає запис голосу…)
Д. Поспішала я… Хотіла наших попередити… Та от… не встигла…
К. Лізо!...
(лунає метроном, старшина підходить до тіла 3 дівчини, лунає запис голосу…)
Д. А мені мама завжди казала… Вір, донечко, вір! Може і тебе щастя не обійде стороною… Та де воно, щастя…
(Усі йдуть вперед)
К. Нехай живуть у пам'яті народу
Всі вірні йому дочки і сини!
Всі ті, що не вернулися з походу
Тієї грізної, великої Війни!
Пісня «Фронтовые подруги"
(Дівчина лицем до глядачів, за спиною стоїть нерухомий солдат)
«- З Києва виїхало багато… Керівництво виїхало в першу чергу: кому важливе, кому ні… Коли прйшли німці, відразу дали наказ здати всі радіоприймачі. Пошта вже давно не працювала, я листів твоїх не отримквала… А тепер ще і радіо не буде. Я все уявляла, що це ти відступаєш разом з усіма, чи біжиш в атаку… А тепер окупація… І тепер невідомість… Це важче понад усе!
Ну де ж ти!!!
Ти живий? Чи ні!?
А що ж мені тепер слухати?
Добре, я буду слухати серце!
Я буду слухати серце і знати: якщо воно зупинеться, я зрозумію, що тебе більше… немає…
Пісня «Не дай же чорна квітка польова, опалена жорстокими руками»
1.Досягнення медицини і охорони здоров’я нашої країни в роки Великої Вітчизняної війни — славна сторінка історії, неминуща цінність для наступних поколінь.
2.На фронті і в тилу було зроблено дуже багато, щоб організувати допомогу пораненим воїнам, не допустити виникнення епідемій, зберегти підростаюче покоління, створити службу охорони здоров’я робітників оборонних підприємств, забезпечити населення медичною допомогою.
1.Уроки війни наші медики повернули в стрій 72,3% поранених і 90,6% хворих воїнів.
2.Якщо ці відсотки представити в абсолютних цифрах, то число поранених і хворих, повернутих в дію медичною службою за всі роки війни, складе близько 17 млн осіб.
1.Якщо зіставити цю цифру з кількістю наших військ у роки війни (близько 6 млн 700 тис. осіб у січні 1945 р.), то стає очевидним, що перемога була здобута в значній мірі солдатами і офіцерами, повернутими в дію медичною службою.
2. При цьому особливо слід підкреслити, що, починаючи з 1 січня 1943 р. з кожної сотні уражених у боях 85 осіб поверталися в дію з медичних установ полкового, армійського і фронтового районів і тільки 15 осіб — з госпіталів тилу країни.
1.Зовсім юні медсестри мерзли, недоїдали і при цьому витягували з поля бою чоловіків, які частенько важили в 2 рази більше їх самих.
2.Старша медична сестра вчила їх: "Якщо бачите, що хоч хто-небудь ворушиться або хоч би руку підняв - повзіть до нього"! І вони повзли! У дощ і град, заметіль і замети! Але бувало, що рука ще піднята, а він вже - мертвий!
Пісня «Он не вернулся из боя»
(розповідь матері)
«-Лінія фронту була вже дуже близько від Одеси і наші військові їздили просто на передову на трамваї, до кінцевої зупинки. І я свого сина пішла до зупинки проводжати. Він, коли маленький був, я його з цієї ж зупинки до школи проводжала. Із собою 3 бутерброди давала. А вій один завжди назад привозив, мені, мамі. Я і цього разу йому тир бутерброди дала. Але… він назад нічого не привіз… і сам… не повернувся… А я ще довго, довго ходила на цю зупинку… його зустрічати…»
Пісня «Мальви»
«- Стою у самому центрі, у парку. Не на околиці, а в центрі! Люди так і говорять: «-Зустрічаємося біля солдата» . В дні весіль приїздять сюди, фотографуються. Вони не знають, як мене звати. Та це і не важливо. Адже я… невідомий солдат…»
Пісня «СОЛДАТ УКРАЇНИ»
Слова: К.Бужинська, В.Радченко; музика: В.Радченко
(виходять командир і солдат)
Командир. Ось бачиш, ми і дійшли. Ти не вірив, а ми дійшли!
Солдат. Дійсно, не вірив товарише підполковник, не вірив… А слово своє ви дотримали… Я в Берліні!
К. Так, Сергію!
С. Але мені дуже прикро… Ви знову про своє.
К. Мені дуже прикро, що ти загинув тоді.
С. Це ж добре, що я вчасно кермо в бік скерував, а то німець нас обох би поклав! Тоді справді, залишилися б під Києвом! А так… ви мене до Берліну донесли! В пам’яті, в серці своїм!
К. Але ж я…
С. Відставити! Я забороняю вам так думати! Ви подивіться, який гарний день!
Так. А день сьогодні дійсно гарний!
Пісня «Перемога, свята перемога»