Словник літературознавчих термінів у віршах (для учнів/учениць 1-4 класів)

Словник літературознавчих термінів у віршах

для учнів/учениць  1-4 класів

 

А

Акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення. 

 

Перші літери рядків

Для кмітливих малюків,

Що вивчають рідну мову,

Утворили слово нове.

Ось такий повчальний вірш.

Називають акровірш.

 

Анекдот — коротке гумористичне оповідання про характерний випадок у побутовому житті з несподіваним і дотепним закінченням. 

 

Кумедні випадки з життя.

З гумористичним відчуттям.

Із дотепним поворотом

Називають анекдотом.

 

Архаїзми — слова, їх форми або мовні звороти, що на даному етапі розвитку мови застаріли або зовсім вийшли із загального вжитку.

Є слова в сучасній мові,

Що їх майже не вживають.

Застарілі форми слова

Архаїзми називають.

 

Афоризми, або Крилаті слова — стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення в народі через влучність, дотепність чи широту філософських узагальнень

Є вислови влучні, що творять дива.

Їх ще називають крилаті слова.

Або афоризми, за точність ідей.

Це вислови стислі відомих людей.

Б

Байка - невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру.

Невеликий віршований твір.

Хочеш вір йому, хочеш не вір.

Жартівливий бува і повчальний.

А коли й сатирично-безжальний.

В несерйозному тоні ведеться.

Твір цей байкою здавна зоветься.

В

Веснянки - назви старовинних словянських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт.

Як настануть весняні світанки.

Заспівають  дівчата веснянки. 

Ці пісні обрядові веселі

Полюбилися дуже у селах. 

 

Вірш - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.

 

Ми римуємо рядки.

І  у вірш складаємо.

Всі римуєм залюбки.

Гарний віршик маємо.

 

Г

Гаївки - пісні, що виконувалися тільки у час великодніх свят.

 

У Великодні свята, знають люди.

Буде чутно гаївки усюди:

у лісах, і гаях святкування,

Обрядові пісні - побажання.

 

Гімн — урочистий музичний твір на слова символічно-програмового змісту, вживається переважно як символ держави.

 

Стали струнко, всім мовчать.

Буде гімн для всіх звучать.

Як символ держави, як пісня врочиста.

Як доля держави велична і чиста.

 

Гумор — 1. Різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах. 2. Узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. 3. Взагалі сміх і відчуття комічного. 

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

 

Настрій підніме, завжди розсмішить.

З гумором легко на світі прожить.

Твір із комічним, веселим сюжетом.

Буває прозовий, буває куплетом.

Кожен читач з нього щиро сміється.

Твір гуморескою просто зоветься.

Д

 

Діалог — розмова двох чи кількох дійових осіб.

 

Дві подружки-говорушки

Щебетали про хлоп’ят.

Троє друзів біля грушки

Розмовляли про дівчат.

Звуться їх оці розмови. 

Діалог у рідній мові.

 

Дражнилки – ритмізовані словесні формули, якими діти виражають негативне ставлення до іншої дитини, пробуючи викликати в неї певну реакцію.

 

Звична справа для Данилка

Якусь вигадать дражнилку.

Рими вміло він складає. 

Тільки друзів щось не має.

З

 

Забавлянки - коротесенькі пісеньки чи віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини, розвивають її мовлення.

 

Для маленької Тетянки

Заспіваєм  забавлянки.

Пісні коротесенькі

Дівчинці малесенькій. 

 

Загадка — короткий твір, в основі якого лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. 

 

Коротке влучне запитання,

Чекає від дітей відгадки,

Та ще відгадувать бажання,

І називається загадка.

 

Заклички — короткі поетичні твори, пов’язані з вірою людей у магічну дію слова, у яких звучать звертання  до природних явищ з метою вплинути на погоду, довкілля.

 

Щоби вийшло сонечко,

Полив дощик полечко

І маслята, і лисички.

Заспіваємо заклички.

Кажуть, сила є магічна.

У цих творах поетичних.

 

Заголовок — це назва твору або окремих його частин. 

 

У людини є ім'я, кличка - у тварини.

Заголовок є у творі чи в його частині.

Будемо ми твори   читати цікаві.

До них заголовки  підбирати вдалі.

І

    Ідея - що хотів сказати автор; рішення письменником головної проблеми або вказівка ​​шляху, яким вона може вирішуватися.

Головна проблема твору:

Щастя, радість, сльози, горе.

Що автор хоче нам сказати,

Або вказівку вірну дати.

Ідею твору розпізнаєм.

Як твір уважно прочитаєм.

К

Казка (від «казати», «розповідати») — один з основних жанрів усної народної творчості (фольклору), розповідний твір про вигадані, здебільшого фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні.

Казка – вигаданий твір.

Хочеш вір їй, чи не вір.

В ній події фантастичні.

Так сприймаються як звичні.
 

Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

Поле спить, дріма діброва.

Лине пісня колискова.

З уст матусеньки чи тата.

Щоб дитиноньку приспати.

 

Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним. 

Звучать колядки там і тут.

Малі колядники ідуть.

Колядки весело співають.

Добра і щастя всім бажають.

Л

 

Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю.

В легендах, повелося здавна.

Герой народний діє вправно.

Він має силу фантастичну.

Життя казкове і незвичне.

 

Лічилка -  віршик із лічбою в дитячій грі.

Веселий віршик із лічбою.

Застосуєм перед грою.

Щоб ведучого обрати.

Слід лічилку прочитати.

М
Мирилки – це короткі віршовані твори, які говорять діти на знак примирення, за призначенням вони протилежні до прозивалок і використовуються з метою відновлення товариських стосунків.

 

Знову клопіт у Данилка.

Посварився із Федьком.

Проговорить він мирилку.

І у друзів все ладком.

Монолог — переважно в драматичному творі або кінофільмі роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою чи глядачами.

З класу чути Зоїн голос.

Щось  роздумує уголос.

Розмовля сама з собою.

Монолог вивчає Зоя.

Н

Небилиця - те, чого немас в дійсності; неправда, вигадка.

Розкажу вам небилицю.

Спить на дереві лисиця.

А сорока -  у норі.

То це вигадка чи ні?

У барлозі спить їжак.

Чи буває в світі так?

В  морі плаває синиця?

Так, буває, в небилицях.

О

Опис — зображення письменником місцевості, де відбувається дія, природи (пейзажу), зовнішнього вигляду осіб (портрета), внутрішньої частини приміщень (інтер'єру). 

Опишу природу, де буду гуляти.

А прийду додому, опишу кімнату.

Опишу матусю, не забуду й тата.

Це цікава справа, описи складати.

 

Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох). 

У Оленки - таємне бажання.

Розкажу вам усім по секрету.

Скласти мріє оповідання.

Із життєвим цікавим сюжетом.

П

Пестушки — коротенькі віршики, які виконуються в поєднанні зі своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину, підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності.

Для маленької Настушки

Проговоримо пестушки.

В поєднанні з рухами.

Хай Настушка слухає.

С

Страшилки – короткі розповіді про страшні неймовірні події з рисами містики та фантастики, які розповідають діти ровесникам, щоб викликати в них страх.

Як стемніє все довкола.

Дітлахи сідають в коло.

І страшилки серед ночі.

Всі розказують охоче.

В них і містика, і страх.

Фантастичні дії й жах.