Тема: Значення байки Леоніда Глібова
у сучасному світі
Мета
Формувати ключові компетентності – соціальну компетентність (вміння продуктивно працювати в колективі, ефективно взаємодіяти з різними партнерами у групі, виявляти ініціативу); моральну компетентність (формування високих моральних якостей у дітей, активну життєву позицію, нетерпимість до проявів негативних якостей).
Формувати предметні читацькі компетентності: поглибити знання учнів про жанр байки, творчість видатного українського байкаря Леоніда Глібова; розвивати уміння самостійно усвідомлювати та визначати тему й основну думку твору; аналізувати та інтерпретувати байку, розмірковувати про проблеми, які піднімаються у творі, висловлювати власну думку, давати оцінку вчинкам героїв; розвивати навички зв’язного мовлення, критичного та творчого мислення.
Формувати міжпредметні компетентності: природничу – поглиблення знань про тваринний світ.
Епіграф: Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде.
Л.Глібов
Обладнання: портрет Л. Глібова, виставка творів письменника, тексти байок; учнівські малюнки
Підготовка до уроку. Для позакласного читання учням були запропоновані байки Л.Глібова: «Ягня», «Ведмедик», «Ластівка й шуліка». Учні мали обрати одну із них, прочитати, підготувати виразне читання, намалювати ілюстрації.
Хід уроку
І. Емоційне налаштування на урок
Психологічна вправа «То весело, то сумно». Діти по колу закінчують речення, виражаючи свої почуття. Говорить той, у кого в руках «чарівна» іграшка-тваринка. Це сприяє кращій організації бесіди та спонукає дітей до ненав'язливої відповіді:
1. Мені весело, коли... 2. Мені сумно, коли...
ІІ. Мовна розминка
ІІІ. Актуалізація читацького досвіду
Конкурс «Я знаю про байку все!»
Запитання
ІV. Оголошення теми та мети уроку
Учитель. Сьогодні я запрошую вас продовжити подорож чарівним світом байок відомого українського байкаря Леоніда Глібова. З деякими творами письменника ми вже з вами познайомилися на уроках літературного читання, деякі опрацюємо сьогодні.
Епіграфом до нашого уроку обрані слова Леоніда Глібова «Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде». Давайте, спробуємо пересвідчитися, чи справді у байках Л.Глібова сучасні читачі можуть знайти для себе щось важливе і корисне?
V. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди (біля портрета Л.Глібова)
Діти, погляньте на портрет письменника. Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорять про її мужній і стійкий характер. І дивні очі... Ніби добрі і лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без блиску, немов погаслі. Справді, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Після п'ятдесяти років Л. Глібов почав втрачати зір, хвороба прогресувала, і на старість він майже осліп.
Але незважаючи на недугу, письменник продовжував мужньо працювати. За останні чотири роки свого життя Л. Глібов написав майже вдвічі більше творів, ніж за всі попередні роки.
Ми з вами можемо уявити, як за столом сидить чоловік, сивий, високочолий, з орлиним носом. Перед ним – аркуш паперу, який він розглядає через лупу. Час від часу він відкладає лупу набік і навпомацки пише під лінійку.
Заходить поштар, і з його рук, як голуби, випурхують конверти. На одних вправною рукою дорослого написано: «Леоніду Івановичу Глібову», а на інших – невпевнені дитячі кривулі: «Дідусеві Кениру…».
Старий, немічний, підходить він до вікна, розгортає листи, і його очі враз ніби оживають: не забувають його люди…
Так, дорослі і діти люблять його за те, що він написав багато віршів, байок, загадок, акровіршів, які запали в душу багатьох.
Свої твори письменник друкував у львівському журналі "Дзвінок", підписуючи їх псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Л. Глібова «Кенир». Діти щоразу з нетерпінням чекали журнал «Дзвін», аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.
Загалом Л. Глібов написав 107 байок, низку чудових ліричних творів, наприклад, пісня "Журба" ("Стоїть гора високая"), багато казок, загадок, жартівливих віршів. Творчість цього письменника – це яскраві сторінки української літератури.
Байки Леоніда Глібова сьогодні дуже актуальні: вони не лише цікаві й кумедні за змістом, а і навчають нас жити!
Робота з текстами байок Леоніда Глібова
Налаштування на роботу з текстом байки
Виразне читання учнем байки
Моторні діти, дівоньки й хлоп’ята!
Первоцвіт наш, веселі небожата!
Щоб знали ви, як в світі треба жить,
Як шанувати долю молоденьку
І стерегтись, чого не слід робить,–
Я розкажу вам баєчку маленьку.
Було собі Ягня, потішненьке таке,
В кошарі не було такого,
Жартливе і швидке,
Не слухало нікого.
Раз – чи само або ж підмовив хтось –
Надумалось воно все стадо насмішити:
У вовчу шкуру одяглось
І ну скакать, аукать і страшити.
Регочуться, плигають і кричать,
Неначебто бояться вовкулаки,–
Таке там стали вироблять,
Аж насторочились собаки,
А потім кинулись на вовчика гуртом,
Дали йому такої наминачки,
Що аж шматки посипались кругом –
Собаки не дають вовкам потачки.
Де й дівся сміх, піднявся стон і плач,
Насилу бідного оборонили.
Отак, як бач,
Із жартів лиха наробили!
Всіх жаль бере – овечок і ягнят,
І журиться вівчар, і плаче бідна мати,
Бо то не іграшки, не жарт —
В зубах собачих побувати.
Такого лишенька ніколи б не було,
Коли б не слухали дурної волі;
Жило б собі Ягнятко і росло,
Радіючи на ріднім полі.
Аналіз байки
Учитель. Всі були дуже сильно засмучені тим, що сталося, проте ані вівчар, ані «бідна мати», ані інші овечки і ягнята не висловили жодних претензій до собак. Як ви гадаєте, чому? (Вони розуміли, що винуватцем лиха стало саме неслухняне Ягня).
«Такого лишенька ніколи б не було,
Коли б не слухали дурної волі;
Жило б собі Ягнятко і росло,
Радіючи на ріднім полі».
Розповідь учителя
Як часто ми стаємо свідками в реальному житті, коли гинуть або травмуються діти через свою необережність, нерозсудливість, необдуманість учинків, бажання похизуватися або розважити чи посмішити друзів.
Ось приклад. Хлопчик заліз на дах електропоїзда, щоб показати друзям, який він герой! Піддавшись, словами Глібова, «дурній волі», він потрапив у смертельну небезпеку. Таке геройство для відчайдуха закінчилося трагічно: від отриманих електричних опіків він залишився інвалідом на усе життя.
Як тут ще раз не пригадати рядки із байки Глібова «Ягня»:
«Такого лишенька ніколи б не було,
Коли б не слухали дурної волі;
Жило б собі Ягнятко і росло,
Радіючи на ріднім полі».
Відверта розмова
Демонстрація та обговорення ілюстрацій до байки. Розміщення ілюстрацій на дошці.
Фізкультхвилинка
«Каченята»
Раз-два – всі пірнають,
Три, чотири – виринають,
П'ять, шість – на воді
Кріпнуть крильця молоді,
Сім, вісім – що є сили
Всі до берега поплили,
Дев'ять, десять – обтрусились
І за парти опустились.
Налаштування на роботу з текстом байки
Виразне читання учнем байки
Ведмедик
На муріжку, серед двора,
Гуляла дітвора;
Гостинчики переглядала,
Що матінка понадавала.
– Нум у ведмедика гулять! –
Сусідній Хлопчик став казать.
– Нум, нум! – всі почали кричати.
– Ведмедиком лежати буду я,–
Вигадує Хлоп’я,–
Гарчатиму на вас, мов хочу похапати,
А ви кажіть мені: «Ведмедику, цить, цить!»
У рот гостинчики потрошечку кладіть.–
Послухали, усі докупи збились
І у ведмедика гуляти заходились.
Лежить Ведмедик і гуде,
А дітвора у рот йому кладе
Потрошку та по половинці,
Пооддавали всі гостинці.
– Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить,–
Навчає Хлопчик,– віточки беріть! –
І діти віточки побрали,
Ведмедика ганяти стали.
Ведмедик хитрий скік та скік,
Туди-сюди і, сміючись, утік.
Ведмедика нема, гостинчики пропали,
І діти матері жаліться стали:
– Ведмедик, мамо, обдурив,
Гостинчики поїв…–
А в оченятах слізочки блищали…
– А нащо ж ви йому давали? –
Сказала мати їм,–
Так вам і слід, дурним:
Ото з дурлигою не знайтесь
І у ведмедика не грайтесь!
Так іноді і ми, як дітвора,
Дурієм, ніде правди діти:
Ведмедикам надаємо добра,
А самі плачемо, як діти.
Аналіз байки
«Так вам і слід, дурним:
Ото з дурлигою не знайтесь
І у ведмедика не грайтесь!»
Чи погоджуєтесь ви з матір’ю? Хто ж винен у тому, що діти позбулися своїх гостинчиків? Чому мати називає дітей «дурними»? (Діти вчинили нерозумно, коли погодилися на гру).
Учитель. Ця байка Глібова надзвичайно актуальна у наші дні. Сьогодні трапляється дуже багато випадків, коли нечесні люди різними злочинними діями і хитрістю намагаються привласнити чуже майно.
Ось декілька прикладів.
На базарі до мами з сином підійшов чоловік. Він щось таємниче зашепотів жінці на вухо, і та із сином пішла за чоловіком у безлюдний куток базару. Туди ж підійшли ще декілька покупців з базару. Чоловік запропонував їм усім зіграти у гру на гроші, пообіцяв, що переможець отримає цінний приз. Довірливі люди починають гру. Звичайно, всі віддають гроші, програють, а цінний приз отримує підставна людина. Жінка починає плакати, просить, щоб їй віддали гроші; рюмсає її малий син, який не лише не побачив цінного приза, але й не отримав обновок до школи.
Сьогодні багато можливостей злодіям для нечесних оборудок дає Інтернет. Запитайте у своїх мам і тат, чи користалися вони пропозиціями через інтернет придбати якісь цінні товари (можливо, засоби для схуднення чи чудодійні ліки)? Найчастіше, це та ж гра «Ведмедик» – привласнення чужих грошей. Сьогодні в народі таку гру називають трішки по-іншому – лохотрон. Гадаю, вам не потрібно пояснювати, від якого слова походить така назва…
Тож, хочеться звернутися, діти, до вас, а ви передасте своїм батькам: не можна бути такими довірливими і нерозумними. Пам’ятайте: у нашому суспільстві, на жаль, дуже багато бажаючих зіграти роль Ведмедика. Вони просто очікують, що ми погодимося на гру, яка має однаковий фінал: нас обдурять, обкрадуть, змусять плакати і шкодувати про зроблене.
Будемо пам’ятати байку Л.Глібова і слова із неї, звернені до кожного з нас:
«Ото з дурлигою не знайтесь
І у ведмедика не грайтесь!»
Демонстрація та обговорення ілюстрацій до байки. Розміщення ілюстрацій на дошці.
Байка «Ластівка й шуліка»
Налаштування на роботу з текстом байки
«Довідкове бюро». Коротка інформація про шуліку
Шуліка – рід хижих птахів родини яструбових.
Під час полювання планує на невеликій висоті, висліджуючи дрібну здобич. Помітивши жертву, каменем падає вниз і схоплює її своїми гострими кігтями. Він полює на невеликих тваринок, птахів, дощових черв’яків тощо. Часто полює на невеличких домашніх тварин. Іноді харчується падлом, особливо останками овець.
Виразне читання байки учнем
Трудяща Ластівка край берега літала,
Земельку мокрую збирала,
Щоб хатоньку собі зліпить,
Щоб де було і їй, і діткам жить,
Тихеньку долю веселити,
І бога, і людей хвалити.
Сидів Шуліка на вербі
І так до неї обізвався:
– Дивуюсь я тобі,–
Не раз я придивлявся,
Усе ти між людьми і не боїшся їх,
Пройдисвітів таких,
Не тільки що під стріхою співаєш,
Ще й у вікно літаєш…
От хоч і я — не в тебе вдавсь,
Шулікою на світі звуся,
А лиха від людей набравсь,
І зло бере, а все-таки боюся;
Досадно стане хоч кому:
Тобі привіт, мені – біда велика.–
А та йому:
– Я – Ластівка, а ти Шуліка;
Я людям не чинила зла,
Де не була,
А ти подумай, пане-брате,
Яке життя твоє завзяте:
Ввесь вік курчат і пташечок хапав,
Ні ласки, ні жалю не знав.
Давно-давно мовляють люде:
Що добренько роби, то добре й буде.
Аналіз байки
Робота з прислів’ями
Завдання. Поясніть, як наступні прислів’я пов’язані зі змістом байки?
Відверта розмова
Демонстрація та обговорення ілюстрацій до байки. Розміщення ілюстрацій на дошці.
VІ. Підсумок уроку
Робота з епіграфом до уроку
Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде. Глібов
Завдання. Висловіть свою думку, чи справді байка Глібова стає у пригоді сучасним дітям і дорослим?
Метод «Мікрофон»
VІІ. Домашнє завдання. Напишіть листа «дідусеві Кениру…», висловіть у ньому своє враження про байки.