У посібнику розкрито теоретичні аспекти, прийоми та методи використання сторітелінгу на уроках української мови в початковій школі, подано конспекти уроків розвитку зв’язного мовлення для 2 класу Ново української школи.

Сторітелінг є ефективним методом розвитку ключових компетентносте здобувачів освіти. У посібнику ми розглядаємо сторітелінг як мистецтво складати та розповідати зворушливі або повчальні історії з реальними чи вигаданими персонажами. Оскільки сучасні діти багато спілкуються онлайн, «живе» спілкування стає для них видом діяльності, якому потрібно навчати.

Посібник може бути корисним для вчителів початкових класів, батьків та усіх тих, хто цікавиться розвитком мовлення дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..       6

РОЗДІЛ 1. СТОРІТЕЛІНГ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ                                              

ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО                                   

МОВЛЕННЯ В НУШ............................................................................................. 8 1.1. Поняття, значення та види сторітелінгу........................................................... 8

1.2. Вимоги програми щодо розвитку зв’язного мовлення учнів 2 класу НУШ. 12

1.3. Сторітелінг як засіб реалізації змістової лінії «Досліджуємо медіа»..........    13

1.4. Етапи та прийоми роботи над складанням історій………………………….. 14

РОЗДІЛ 2. СТОРІТЕЛІНГ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ…………………… 18

2.1. Використання сторітелінгу на уроках розвитку зв’язного мовлення                   

у 2 класі НУШ........................................................................................................... 18 2.2. Розробки уроків  розвитку зв’язного мовлення  учнів  2 класу НУШ……… 23 Урок 1. Робота над виражальними засобами мови (без уживання термінів).  

«Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко»………………………………………… 23 Урок 2. Написання розповіді за серією малюнків. «Птахи – наші пернаті друзі» 26 Урок 3. Складання та поширення речень образними словами.   «Жовте листячко летить, під ногами шелестить»………………………………... 28 Урок 4. Створення простих медіапродуктів (sms-повідомлень).   «Звірі готуються до зими»…………………………………………………………. 30

Урок 5. Складання речень з використанням допоміжного матеріалу.                    

«За вікном летить сніжок»………………………………………………………… 32

Урок 6. Встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків.  

«Поважай старших»……………………………………………………………….. 34

Урок 7. Складання діалогу з дотриманням правил мовленнєвого етикету.               

«Дитячі розваги взимку»…………………………………………………………... 36 Урок 8. Складання розповіді за серією малюнків.   

«Зелену красуню люблять усі»……………………………………………………. 38

Урок 9. Тваринка в моєму домі. Редагування тексту шляхом заміни   повторів того самого слова близькими за значенням словами………………….. 40 Урок 10. Дружба – найдорожчий скарб. Робота над деформованим текстом….. 42 Урок 11. Турбота зігріває в холодну пору. Побудова тексту за   

поданим початком………………………………………………………………….. 44

Урок 12. Вітання зі святом. Складання тексту для вітальної листівки…………. 47 Урок 13. «Струмочки нам співають про добро». Робота над добором влучних   

слів для висловлення думки……………………………………………………….. 49

Урок 14. Перші весняні квіти. Складання опису предмета……………………… 50 Урок 15. «Хто насправді боягуз?» Робота над деформованим текстом,   

добір заголовка до нього…………………………………………………………... 53 Урок 16. Посади своє дерево. Складання розповіді за малюнком    

і опорними словами………………………………………………………………... 56

Урок 17. Складання розповіді «Скоро літо»……………………………………... 59

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 65

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..... 67

ВСТУП

 

Кожна історія варта запису,

як відображення Вічності в кожному з нас

Енн Ламот

 

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей [23].

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Оскільки сучасні діти багато спілкуються онлайн, то «живе» спілкування стає для них видом діяльності, якому потрібно навчати.

Ефективним методом розвитку ключових компетентностей є сторітелінг. У посібнику ми розглядаємо сторітелінг як мистецтво складати та розповідати зворушливі або повчальні історії  з реальними чи вигаданими персонажами.

Засади використання сторітелінгу в освіті були закладені K. Egan у праці «Teaching as Story Telling: An Alternative Approach to Teaching and Curriculum in the Elementary School», яка вийшла у світ 1986 р. в м. Чикаго. K. Egan розглядає сторітелінг як альтернативний підхід до організації навчання в початковій школі [26].

Активно використовувати сторітелінг у різних сферах (бізнесі, засобах масової інформації, педагогіці) починають у 90-х роках ХХ століття в Америці завдяки Девіду Армстронгу.

Мистецтво складання історій, приклади застосування їх у різних сферах життя викладені у працях Вільяма Зінссера («Текст-пекс-шмекс») [6], Стівена Кінга «Про письменство» [18], Енн Ламот «Пташка за пташкою» [9], Таіс Золотковської «Пиши» [7], Марка Лівіна «Сторітелінг для очей, вух і серця» [10].

Теоретичні засади сторітелінгу обґрунтували К. Гопіус, С. Гузенков, Р. Йенсен, Н. Дуарте, Дж. Кемпбел, Р. Маккі, Н. Малік, М. Сайкс. Чимало статей, рекомендацій, вправ зі сторітелінгу окреслили у статтях М. Бакунін, Л. Василик, П. Воловік, І. Горбачова, Н. Заяц, С. Калінін та ін. Усі ці автори намагаються визначати мету сторітелінгу, класифікувати види і типи історій, а також описати, що таке гарна історія [13].

Окремі аспекти використання сторітелінгу відображено у працях Л. Зданевич, Н.Гущиної, К.Крутій, С.Немченко, З.Удич, І.Черешнюк [24].

В українській педагогічній практиці особливості використання сторітелінгу розкрито в онлайн-курсах «Сторітелінг в освіті. Як і для чого оповідати історії в школі» [8], «Сторітелінг. Онлайн-курс для вчителів початкової школи» [19]. Мистецтво сторітелінгу обговорюється на педагогічних конференціях та вебінарах [1; 8; 11; 21]. Окремі методичні розробки з використанням сторітелінгу в освіті розміщено на сайтах «Всеосвіта», «На урок». Сторітелінг активно використовують у роботі з учнями вчителі-практики А. Баєва, І. Большакова, І. Булгакова, Т. Слободянюк, А. Козенко та ін.

Незважаючи на наявність накопиченого педагогічного досвіду, технологія сторітелінгу потребує свого подальшого розроблення на рівні теорії, методики і практики. Особливо актуальною є розробка конкретних методів і прийомів використання сторітелінгу в освітній діяльності, зокрема в початковій школі.

Актуальність та необхідність подальшого дослідження окресленої проблеми зумовили вибір теми дослідження.

Об’єкт дослідження – сторітелінг як ефективна педагогічна технологія у початковій школі.

Предмет дослідження – використання сторітелінгу на уроках розвитку зв’язного мовлення у 2 класі Нової української школи (далі – НУШ).

Мета дослідження – розкрити особливості використання сторітелінгу на уроках розвитку зв’язного мовлення у 2 класі Нової української школи.

Завдання дослідження:

1.               Проаналізувати поняття сторітелінгу, його види та значення у педагогічній практиці.

2.               Розкрити вимоги програми щодо розвитку зв’язного мовлення учнів 2 класу НУШ.

3.               Обґрунтувати можливості сторітелінгу як засобу реалізації змістової лінії «Досліджуємо медіа».

4.               Охарактеризувати етапи та прийоми роботи над складанням історій.

5.               Виявити особливості використання сторітелінгу на уроках розвитку зв’язного мовлення у 2 класі та розробити конспекти уроків.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння та ін.); емпіричні (педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності); обробка та аналіз результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці основних складових історій на основі структурних компонентів тексту. Нами обґрунтовано можливості використання сторітелінгу як засобу реалізації змістової лінії «Досліджуємо медіа».

Теоретичне значення дослідження: розкрито поняття сторітелінгу, його види, значення та можливості використання у початковій школі.

Практична значущість дослідження: розроблено 17 конспектів уроків розвитку зв’язного мовлення для 2 класу Нової української школи.

Результати дослідження викладено в посібнику, який складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1 СТОРІТЕЛІНГ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В НУШ

 

 

1.1. Поняття, значення та види сторітелінгу

 

В науково-методичній літературі існує безліч трактувань поняття сторітелінгу. У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати.  

Сторітелінг розглядається як:  

–     розповідь історій;

–     технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери учня;

–     ефективний метод навчання та виховання;

–     мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики;

–     ефективний метод мотивації людини на вчинок, досягнення;

–     мистецтво складати та розповідати зворушливі або повчальні історії з реальними чи вигаданими персонажами.

 

 

 

 

Сторітелінг як технологію бізнесу у 90-х роках минулого століття розробив і успішно впровадив в управління міжнародною корпорацією американець Девід Армстронг. Він урахував такий психологічний чинник: розповіді з життя значно легше сприймаються, вони цікавіші, ніж логічні аргументи й сухі міркування, а тому здатні викликати в слухача довіру й мотивувати до певних дій (наприклад, щось придбати). Завдяки своїй ефективності технологія складання і розповідання історій набула свого поширення в багатьох сферах діяльності людини: в освіті, у міжособистісній комунікації, медіа, бізнесі, рекламі та піарі, політиці, адмініструванні, психотерапії, мистецтві, сім’ї тощо.  

Людство здавна використовувало цікаві розповіді, історії, не називаючи їх сторітелінгом. За допомогою міфів, легенд, казок наші пращури передавали з покоління в покоління накопичені досвід і знання. За основу брали реальні факти, але їм надавали містичного характеру, метафоричності, вдавалися до перебільшення та інших засобів мовленнєвої виразності. Такі розповіді були емоційні, цікаві, легко асоціювалися з особистим досвідом і надовго запам’ятовувалися.  

Кілька десятків років тому американці стали застосовувати прості історії з життя для розвитку бізнесу та придумали цьому спеціальну назву – сторітелінг. Таким чином, під визначення сторітелінгу підпадають навіть знайомі з дитинства казки та притчі. Виходить, що сторітелінг існував практично завжди, а от в якості спеціального поняття з’явився нещодавно.

Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями вибудовуються емоційні зв’язки, формуються правильні й більш якісні взаємини.

Сторітелінг є ефективним методом навчання. Учні будь-якого віку люблять слухати історії набагато більше, ніж повчання, правила, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються. За допомогою історій задіюється не лише раціональна сторона сприйняття інформації, а й образна.

В історії є герой, який постійно змінюється. Ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо. Учень стежить за життям героя і вчиться робити висновки.

Історія динамічна, побудована на подіях, вчинках, рішеннях. Сучасні діти мають кліпове мислення, а тому краще сприймають історію, ніж текст іншого виду.

Справжня історія з життя викликає емоції слухача, а це підвищує рівень концентрації уваги. Те, що пов’язане з емоціями, людина запам’ятовує набагато краще, ніж факти і цифри. Розповідь залишається в пам’яті без будьяких зусиль з нашого боку. Цікава емоційна історія спонукає нас міркувати: що було б, якби герой вчинив інакше; якщо він зміг – значить, і я зможу. До того ж життєва історія викликає довіру і міркування. Завдяки сторітелінгу учні уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім із легкістю можуть відтворити.  

Сторітелінг є інструментом розвитку дружніх стосунків у навчальному колективі та ефективним способом донесення до інших змісту завдання або проєкту. Діти включаються в роботу, якщо їх зацікавити, мотивувати до виконання навчальних завдань.  

Особливо цінним є створення учнями власних історій.  

Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді

(переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені вихованцем нові образи, ситуації, дії. При цьому діти використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Отже, сторітелінг має важливе значення для розвитку особистості учня, зокрема знайомить:

ü    з різними формами подачі інформації (текст, презентація, відео) допомагає:

ü    вчителю донести, а учню отримати будь-яку інформацію у формі

цікавої історії;

ü    краще запам’ятати навчальний матеріал;

ü    утримувати увагу учнів;

ü    отримати    новий          досвід         вирішення проблем      чи         розв’язання

конфліктних ситуацій; розвиває:

ü    емоційний інтелект; ü критичне мислення; мотивує :

ü    створювати власні історії;

ü    використовувати різні інструменти для презентації складених історій (акторську гру, танець, малюнок, квест, комікс, sms-повідомлення).

 

ВИДИ СТОРІТЕЛІНГУ

 

В науково-методичній літературі не існує єдиної класифікації видів сторітелінгу.  

В залежності від авторства розрізняють такі види сторітелінгу:

 

Хто автор?
пасивний	активний
історію складає і розповідає вчитель	історію складають  і розповідають  діти

В залежності від змісту історій розрізняють такі види сторітелінгу:

 

 

 

Зустрічаються й інші класифікації сторітелінгу та видів історій.

 

 

 

 

 

 

1.2. Вимоги програми щодо розвитку зв’язного мовлення учнів 2 класу НУШ

 

Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом

О. Савченко [23], визначено очікувані результати навчання здобувачів освіти Нової української школи, які можуть бути успішно реалізовані на уроках розвитку зв’язного мовлення з використанням сторітелінгу.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти:

•             обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка,

лист, вітальна листівка та ін.);

•             відновлює деформований текст з 3-4 речень;

•             створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

•             розташовує слова й віршові строфи в колонку;

•             виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

•             удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів);

•             створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб;

•             складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

•             розпізнає текст за основними ознаками;

•             розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

•             добирає заголовок до тексту;

•             визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

•             знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль; складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

•             використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів

•             перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори.

 

Тематика уроків розвитку зв’язного мовлення у 2 класі НУШ, запропонована  К. Пономарьовою [14]:

 

№ з/п	Тема уроку
1.	Робота над виражальними засобами мови (без уживання термінів). «Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко»
2.	Написання розповіді за серією малюнків. «Птахи – наші пернаті друзі»
3.	Складання та поширення речень образними словами. «Жовте листячко летить, під ногами шелестить»
4.	Створення простих медіапродуктів (sms-повідомлень). «Звірі готуються до зими»
5.	Складання речень з використанням допоміжного матеріалу. «За вікном летить сніжок»
6.	Встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків. «Поважай старших»
7.	Складання діалогу з дотриманням правил мовленнєвого етикету. «Дитячі розваги взимку»
8.	Складання розповіді за серією малюнків. «Зелену красуню люблять усі»
9.	Тваринка в моєму домі. Редагування тексту шляхом заміни  повторів того самого слова близькими за значенням словами
10.	Дружба – найдорожчий скарб. Робота над деформованим текстом
11.	Турбота зігріває в холодну пору. Побудова тексту за поданим початком
12.	Вітання зі святом. Складання тексту для вітальної листівки
13.	«Струмочки нам співають про добро». Робота над добором влучних слів для висловлення думки
14.	Перші весняні квіти. Складання опису предмета
15.	«Хто насправді боягуз?» Робота над деформованим текстом, добір заголовка до нього
16.	Посади своє дерево. Складання розповіді за малюнком і опорними словами
17.	Складання розповіді «Скоро літо»

 

1.3. Сторітелінг як засіб реалізації змістової лінії «Досліджуємо медіа»

Одним із важливих завдань мовної і літературної освіти в початковій школі є дослідження медіа.

Медіа (англ.media – засоби, способи, від лат. medium – посередник) – це засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, призначені для її донесення крізь просторові, часові чи інші перепони. В широкому розумінні будь-яка знакова система, зафіксована в певній формі, є медіа, наприклад, усна мова, зображення чи друкований текст.

О. Я. Савченко у підручнику з читання для 2 класу подає таке визначення поняття: «Медіа – засоби, які зберігають і поширюють різну інформацію» [16].

Види медіатекстів:

 

 

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» є невід’ємною складовою мовнолітературної освітньої галузі і передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти [23].

До очікуваних результатів навчання здобувачів освіти належать:  

üсприймає й обговорює прості медіапродукти;

üобговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

üвизначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

üпояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

üвисловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих/переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

üстворює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб.

Для аналізу медіа можна скористатися картами запитань за І. Большаковою.

Дієвим інструментом для дослідження медіа є сторітелінг.

 

1.4. Етапи та прийоми роботи над складанням історій

Використовуючи сторітелінг у роботі з дітьми, важливо продумати:

–                  на якому етапі уроку його застосувати;

–                  яка мета його створення (вивчення нового матеріалу, повторення вивченого матеріалу, урок розвитку зв’язного мовлення);

–                  хто буде автор історії;

–                  які очікувані результати (зразки історій, способи презентацій тощо);

–                  які ресурси потрібні для створення історії (музика, ілюстрації, опорні малюнки, презентація, відео, опорні схеми, маршрутні листи тощо).

Історія може бути вигаданою від початку і до кінця, але також можна використовувати цілком реальні події, оскільки випадки з життя завжди викликають величезну цікавість. Важливо, щоб розповідь була емоційною та динамічною.

Мистецтво складання історій передбачає поєднання різноманітних прийомів та методів роботи. В залежності від теми, мети уроку, програмних вимог діти можуть складати різні види історій:

1.       Історія на тему, запропоновану вчителем.

2.       Історія за планом.

3.       Історія за запропонованим початком.

4.       Історія за опорними словами.

5.       Історія за власним сюжетом.

6.       Історія за серією малюнків.

7.       Історія в коміксах.

8.       Історія в sms-повідомленнях.

9.       Продовження вже відомої історії.

10.   Редагування готової історії.

Сторітелінг будь-якого виду відрізняється від простої розповіді наявністю таких складових:

 головний персонаж (персонажі);  інтрига; сюжет.

В основі сторітелінгу  має бути цікава тема та ідея.

Персонаж або головний герой може бути реальний або вигаданий. Він має бути зрозумілим і близьким до слухача, оскільки головне завдання сторітелінгу – зробити слухача безпосереднім учасником дії.

Для молодших школярів зрозумілими і близькими є персонажі з мультиків, звірята, діти, люди, вигадані істоти тощо. Героями історій можуть бути звичайні речі, які можуть оживати і діяти в незвичайних обставинах (шкільний пенал, рюкзак, жива ручка, дерева в лісі, овочі в магазині, домашні тварини тощо).

Обов’язковим компонентом сторітелінгу є інтрига. Вона допомагає утримати увагу аудиторії, дослухати історію до кінця, дізнатися, чим усе закінчиться. У молодших школярів увага нестійка, а тому історії мають бути короткі, а інтрига не має бути занадто затягнута.

У сторітелінгу завжди наявний сюжет. Він є «низкою пов’язаних однією ідеєю/темою/змістом/смислом епізодів, що вибудувані послідовно та невід’ємно, в яких взаємодіють герої. Необхідно дотримуватися сюжетної лінії необхідно дотримуватися, зберігаючи логіку розвитку подій та єдність стилю. Для сторітелінгу важливо, аби сюжет розвивався в постійній реальності, у лінійному часі, мав закритий фінал, характеризувався причинністю, зовнішнім конфліктом і мав одного активного головного героя» [13].

Сюжет зазвичай буває класичним і побудованим у вигляді логічного ланцюжка: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка і висновки.

Така структура може змінюватись. Наприклад, можна почати з розвитку дії. Вибір сюжету залежить від теми і мети уроку.

О. Дячук розкриває сутність п’яти основних сюжетів сторітелінгу, які можна використовувати у роботі з учнями, змінюючи основну лінію згідно з потребами [5].

1.               Класичний. Структура: головний герой – ціль – перепони на шляху до цілі – подолання проблеми – результат. Доцільно використовувати для мотивації, пояснення процесів або явищ, вибору шляхів розв’язання певних проблем чи задач.

2.               Боротьба з монстром. Структура: Головний герой – ціль – зустріч з дуже сильним монстром – боротьба та перемога – досягнення цілі. Підходить як мотивація для навчання.

3.               Історія Попелюшки. Структура: герой – незвична ситуація – поява проблем (або ворогів) – втручання чарівного помічника – щасливе вирішення ситуації. Підходить для мотивації, пояснення або порівняння процесів та явищ, опису еволюційних змін в певних сферах життя, вибору виду вирішення задач.

4.               День байбака. Структура: герой – ціль – дії героя та повернення до початкової точки – вибір правильної стратегії дій – досягнення мети. Доцільний для проведення роботи над помилками.

5.               Квест. Структура: герой – ціль – зміна кількох локацій та вирішення в кожній з них певних задач – почергове досягнення міні-результатів – тріумф. Підходить для моделювання проблемних ситуацій, вирішення аналітичних задач, закріплення набутих навичок та вмінь.

І. Большакова [19] в онлайн-курсі для вчителів початкової школи роботу над сторітелінгом радить побудувати у такій послідовності:

1. Робота над експозицією історії.

На цьому етапі потрібно обрати з учнями головного героя історії, уявити його якомога точніше, описати зовнішність, звички, як він буде діяти в різних обставинах, які у нього уподобання, манера спілкування.

1. Робота над зав’язкою історії.

На цьому етапі потрібно придумати з учнями події, які можуть трапитися з героєм, як він може змінитися. Складання історії можна порівняти з підкоренням вершини гори. Спочатку ти знаходишся у підніжжя гори, стисло знайомиш слухачів з головним героєм та місцем, де він знаходиться на початку історії. Далі з героєм повинна трапитися якась подія, яка порушить спокій у його житті. Важливо обговорити з учнями, які це можуть бути події: загубився ключ, прийшов лист від незнайомця, потрібно комусь допомогти, розв’язати якесь завдання тощо.

Зав’язка історії пов’язана з виникненням певних проблем у житті головного героя і необхідністю приймати рішення.

Потрібно вчити дітей бачити протиріччя в навколишньому житті, визначати і називати проблеми. Це полегшить роботу над зав’язкою. 2. Робота над розвитком подій

Весь подальший шлях до вершини історії – це розповідь про різні події, які відбувалися з героєм.

На цьому етапі важливо обговорити з дітьми можливі повороти сюжету, скласти список персонажів, які могли на це вплинути, описати, як герой долав перешкоди і досяг своєї мети. Діти люблять, щоб події відбувалися швидко, було багато пасток, але все вирішилося успішно.

3.               Робота над кульмінацією історії.

Це вершина гори, момент найвищого напруження в розвитку подій історії (рішення проблеми знайдено, герой досягає своєї мети).

4.               Робота над висновками.

Час спускатися з гори. На цьому етапі важливо розповісти, як закінчилася історія, як змінився герой, що зрозумів, від чого відмовився, що буде робити далі, які висновки варто зробити.

5.               Правки. На цьому етапі варто перечитати історію, внести правки у зміст тексту. Можна додати яскравості у слова та вирази. Лише згодом можна виправити помилки в словах, які підкреслить вчитель. Правопис підкреслених слів учні можуть перевірити за словниками.

6.               Публікація історії.

Історії пишуться для людей і люди мають їх прочитати або почути.

На цьому етапі можна скористатися прийомом «авторське крісло», щоб діти розповіли або прочитали записану історію учням свого класу. Готові історії варто розмістити на стінах класу, виготовити книжку історій тощо.

А. Баєва [1] розглядає такі етапи роботи над сторітелінгом: введення в тему історії, робота над образом героя, робота над сюжетом, редагування історії, презентація історії.

На етапі введення в тему можуть бути використані такі вправи і прийоми: гра «Ключ до теми», робота з ключовими словами, робота з відео, прийом «Павутинка думок».

Працюючи над сюжетом, можна використати карти Проппа.

Це своєрідний конструктор казки, що складається з окремих карток, на яких схематично позначені події та епізоди пригод. З їхньою допомогою можна навчити дітей аналізувати зміст будь-якого оповідання, переказувати сюжет і вигадувати власні історії. Автор – всесвітньо відомий російський лінгвістказкар Ю. Я. Пропп.

На етапі презентації історії можна використовувати: театр тіней, ляльковий театр, інсценізацію готової історії, прийом «Заміна позицій» – розповідь історії від імені самого героя, його друга, стороннього глядача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 СТОРІТЕЛІНГ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

 

 

2.1. Використання сторітелінгу на уроках розвитку зв’язного мовлення у 2 класі НУШ

 

У початковій школі учні знайомляться з такими частинами тексту, як зачин, основна частина і кінцівка [15, c. 129]. Такі структурні компоненти тексту нами розглядаються як основні складові історій і покладені в основу роботи над сторітелінгом.

На етапі роботи над зачином історії важливо добирати вправи для введення в тему історії та вибору головного героя. Наводимо зразки вправ для введення в тему історії, які доцільно використовувати на уроках розвитку зв’язного мовлення у 2 класі.

Прийоми роботи над введенням в тему історії та вибором героя

 

1. Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша

 

Учні складають віршик шляхом добору рим на запропоновану вчителем тему.

–   Спробуймо скласти вірш про струмочок Я малесенький ….  (струмочок) В лузі…. (протікаю). А як сонце дужче…. (світить), То враз …. (засихаю).

–   Про що будемо говорити на уроці? (Про струмочок)

–   Що з ним сталося і чому? ( Влітку він засихає від спеки)

 

 

2. Слухання цікавої історії (пасивний сторітелінг)

 

– Такий вид сторітелінгу використовується з метою мотивації учнів до продовження запропонованої вчителем історії або до складання власної.

 

Порятунок Струмка

У лісі протікав невеликий струмочок. Він весело дзюрчав і виблискував на сонечку. До струмочка любили приходити лісові мешканці та школярі. Влітку струмочок почав засихати. Водички у ньому ставало все менше та менше.

Першою цю небезпеку помітила стара Ворона. Вона голосно каркала та гукала на допомогу. Почули це діти і негайно прибігли до струмка. Все уважно оглянули і склали план порятунку Струмочка.

 

 

3.   Вправа «Ланцюжок слів»

Давайте розглянемо план порятунку, який склали діти. За цим планом складемо власну історію про те, як можна врятувати Струмок.

 

 

 

4.   Вправа «Входження в історію»

 

           

 

–                Розгляньте уважно малюнки і подумайте, як вони можуть бути між собою пов’язані?

–                Хто буде героєм нашої розповіді?

–                Де живуть слони? Чи є там сніг?

 

5. Вправа «Кольорові тваринки»

 

 

          Синій + кіт = синій кіт;         чорний+собака = чорний собака

 

Учні записують на листочку свій улюблений колір і назву улюбленої тваринки. Це і буде герой розповіді.

6. Вправа «Відгадай загадку»

Високо ходить,

Землю водить,

Одне око має,

Всюди заглядає,

Дивиться у віконце. Що це? … (Сонце) Я по небу пропливаю Завжди різний колір маю.

Дуже схожа я на вату,

Люблю сльози проливати. ( Хмарка)

 

Отже, героями нашої історії будуть Сонце та Хмарка.

7. Вправа «Упізнай героя за малюнками»

 

– Розгляньте малюнки і подумайте про що і про кого буде наша історія?

(Про тата і хлопчика, які посадили дерево.)

 

  

Прийоми роботи над основною частиною історії

 

1.   Вправа «Встанови послідовність»

Розглянь малюнки та розташуй їх у потрібній послідовності.

 

2.   Вправа «Ланцюжок слів». Складання усної розповіді

Ліс-ялинка-лісоруби-ринок-сім’я-свято-звірята

– Прочитай ланцюжок слів, спробуй поєднати їх у розповідь.

 

 

3. Робота з опорними словами. Гра «Знайди пару»

Ліс, ялинка		росла
лісоруби		зрубали
ринок		продали
сім’я		купили
свято		прикрашали
звірята		сумували

–     Спробуйте поєднати слова правого та лівого стовпчиків. Які пари слів ми отримаємо?

–     Складіть розповідь, використовуючи отримані пари слів.

4. Вправа «Історія з доповненням». Складання кінцівки за серією малюнків

… Восени песик захворів, перестав їсти, не хотів гратися. Цілими днями він лежав біля дверей і жалібно скавчав. Батьки відвезли Рекса до ветеринара.

– Розгляньте малюнки і скажіть, як ще могла закінчитись ця історія (викинули собаку на вулицю, здали у притулок).

 

 

 

5. Вправа «Відома казка-невідома історія»

– Давайте змінимо сюжет відомої казки «Колобок» так, щоб головний герой не співав пісеньку, а складав вітальну листівку усім, кого зустрічає дорогою.

6. Вправа «Шаблон розповіді»

 

Робота в групах

У роботі над складанням історії ефективною є робота в групах, яка дозволяє диференціювати завдання за рівнем складності відповідно до розвитку мовлення дітей.

Наводимо приклади завдань для різних груп:

1      група. Складання розповіді за серією малюнків.

2      група. Складання розповіді за серією малюнків та запитаннями.

3      група. Складання розповіді за серією малюнків та незакінченими реченнями.

4      група. Складання розповіді за серією малюнків та деформованими реченнями.

Прийоми роботи над презентацією історії:

1.   Запис історії у зошит у вигляді тексту.

2.   Запис історії з допомогою коміксів.

 

 

 

3.   Запис історії у формі sms-повідомлень.

Sms-переписка ворони Каркарони

В одному казковому лісі жила-була Ворона Каркарона. Вона мала багато друзів, дуже любила спілкуватися з ними по телефону і писати smsповідомлення.

Було це пізньої осені. Одного ранку ворона прокинулась і вирішила дізнатися, чим сьогодні займаються її друзі і як вони готуються до зими. Каркарона дістала свій мобільний телефон та надіслала всім sms такого змісту:

– Привіт! Що робиш? Як готуєшся до зими?

Усі друзі отримали sms та надіслали свої відповіді.

(Діти розподіляють ролі та створюють sms-повідомленння в телефонах). Ведмідь: я готую барліг для зимового сну.

Білка: ношу в дупло жолуді, горішки, гриби.

Їжак: загортаюся в листя та лягаю спати.

Заєць: міняю сіре хутро на біле.

4. Інсценізація історії.

2.2. Розробки уроків  розвитку зв’язного мовлення учнів 2 класу НУШ

 

Урок 1. Робота над виражальними засобами мови (без уживання термінів). «Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко».

Урок 2. Написання розповіді за серією малюнків. «Птахи – наші пернаті друзі».

Урок 3. Складання та поширення речень образними словами. «Жовте листячко летить, під ногами шелестить».

Урок 4. Створення простих медіапродуктів (sms-повідомлень). «Звірі готуються до зими».

Урок 5. Складання речень з використанням допоміжного матеріалу. «За вікном летить сніжок».

Урок 6. Встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків. «Поважай старших».

Урок 7. Складання діалогу з дотриманням правил мовленнєвого етикету. «Дитячі розваги взимку».

Урок 8. Складання розповіді за серією малюнків. «Зелену красуню люблять усі».

Урок 9. Тваринка в моєму домі. Редагування тексту шляхом заміни повторів того самого слова близькими за значенням словами.

Урок 10. Дружба – найдорожчий скарб. Робота над деформованим текстом.

Урок 11. Турбота зігріває в холодну пору. Побудова тексту за поданим початком.

Урок 12. Вітання зі святом. Складання тексту для вітальної листівки.

Урок 13. «Струмочки нам співають про добро». Робота над добором влучних слів для висловлення думки.

Урок 14. Перші весняні квіти. Складання опису предмета.

Урок 15. «Хто насправді боягуз?» Робота над деформованим текстом, добір заголовка до нього.

Урок 16. Посади своє дерево. Складання розповіді за малюнком і опорними словами.

Урок 17. Складання розповіді «Скоро літо».

 

Урок 1

Тема. Робота над виражальними засобами мови (без уживання термінів). «Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко».

Мета: формувати поняття про закличку як вид усної народної творчості; вчити складати заклички, будувати діалогічне висловлювання; розвивати образність мовлення, компетентності, виховувати любов до природи.

Обладнання: малюнки казкових персонажів: Хмаринки та Сонечка, казка про Сонечко.

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.   Відгадування загадок

Високо ходить,

Землю водить,

Одне око має,

Всюди заглядає,

Дивиться в віконце. Що це? … (Сонце)

 

Я по небу пропливаю, Завжди різний колір маю. Дуже схожа я на вату,

Люблю сльози проливати. ( Хмарка)

 

2.   Виділення виражальних засобів мови у загадках

–                 Які слова з загадки допомогли нам описати сонечко? (ходить, водить, має, заглядає, дивиться)

–                 Які слова з загадки допомогли нам описати хмарку? (Пропливаю, маю, схожа на вату, люблю сльози проливати)

–                 Такі слова називаються виражальними засобами мови. Вони допомагають нам краще описати той чи інший предмет або явище.

ІІІ. Робота над новим матеріалом

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Пасивний сторітелінг. Слухання «Казки про Сонечко» Казка про сонечко

Одного осіннього ранку прокинулось Сонечко і вийшло на прогулянку. Розбудило своїми промінчиками квіточки у лузі, звірів у лісі, діточок у ліжечках. Усі зраділи та посміхнулися.

Прокинулась і хмарка в небі. Побачила Сонечко і попливла до нього. Стали вони сперечатися хто важливіший.

–                 Я – найважливіше у всьому світі, тому що даю світло та тепло усьому живому!   

–                 Ні! Це я – найважливіша тому, що я поливаю своїм дощиком усе живе та рятую від спеки.

І вирішили вони запитати у діток.

3. Робота над виражальними засобами мови

–   Як ви вважаєте, хто важливіший? (спонукаємо дітей до висловлення думок, складаємо кінцівку казки)

–   Давайте пригадаємо, яке сонечко.

–   Сонечко (яке?) лагідне, … , ,… (тепле, жовте, ніжне, усміхнене)

–   Сонечко ( що робить?) світить, гріє, …., …. ( усміхається, пробуджує).

–   Давайте пригадаємо, яка хмарка?

–   Хмарка (яка?) блакитна, … , ,… ( дощова, сумна, легка, усміхнена) – Хмарка (що робить?) пливе по небу , поливає дощиком, …., ….

(усміхається, плаче, дає прохолоду).

 

Фізкультхвилинка

 

4. Складання кінцівки казки То хто ж важливіший на Землі?

Гра «Продовжи речення»

На мою думку, …. (важливі і сонечко, і хмарка). Сонечко …. Хмарка  

5.  Робота над складанням заклички про сонечко

 

Поняття заклички.

Здавна люди вірили, що і Сонечко, і Дощик можна закликати. Для цього вони складали коротенькі віршики або пісеньки. Їх називали закличками (прослуховування закличок «Вийди, вийди, сонечко», «Іди, іди, дощику»). – А сьогодні на уроці ми складемо свої заклички про сонечко. Для цього нам потрібно закінчити рядки, вставивши потрібні слова, що римуються.

Сонечко, сонечко, заглянь у …. (віконечко), Щоб розквітли …. ( квіточки), Посміхнулись … ( діточки).

 

6.  Запис заклички у зошит

 

ІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Гра «Закінчи речення»

 

 

Урок 2

 

Тема. Написання розповіді за серією малюнків. «Птахи – наші пернаті друзі».

Мета: вчити складати розповідь за серією малюнків, збагачувати словниковий запас; розвивати ключові компетентності, усне та писемне мовлення учнів; виховувати бережне ставлення до птахів.

Обладнання: серія малюнків, мультимедійна презентація.

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Робота над матеріалом уроку

1. Мотивація навчальної діяльності

 

Гра «Упізнай пташку»

 

  

 

 

 

– Подивіться уважно на малюнки і назвіть птахів, які на них зображені

(Горобець, синиця, лелека, голуб, ворона, дятел, сойка)

2.  Повідомлення теми і мети уроку

3.  Слухання       легенди      «Як   люди          посварилися       з        птахами»

(мотиваційний сторітелінг)

Легенда «Як люди посварилися з птахами»

Було це дуже давно. В одному невеличкому селі жила сім’я. З ранньої весни до пізньої осені вони важко працювали в садках та на городах, щоб зібрати гарний врожай. Господарі стали помічати, що ворони пошкодили посіви кукурудзи, гороху на городі, а черешню та полуницю склювали граки.

Чоловік та жінка розсердилися на птахів та подумали: «Було б дуже добре, якби вони зникли з нашого села».

Наступного ранку сім’я прокинулась і помітила, що їх бажання здійснилося. На подвір’ї та в садку стояла дивовижна тиша. Ніде не було видно жодної пташки. Люди кинулись на город, а потім у ліс, але і там птахів не було.

Йшов час. Одного дня сім’я помітила, що в садку та на городі з’явилось багато гусені та інших шкідливих комах, які знищували рослини. Ніде не кувала зозуля, не щебетав соловейко, не цвірінькали горобці. Пустувало лелече гніздо. Всюди стало сумно та пусто.

Люди кинулися рятувати врожай і знищувати шкідливих комах. Проте щодня комах ставало все більше. Жінка та чоловік злякалися і зрозуміли, якого лиха накоїли, адже самотужки їм ніколи не впоратись з такою безліччю шкідників.

Тоді вони здійняли руки до неба, стали молитися і благати, щоб птахи повернулися. Але їх не було!

У розпачі господарі всюди розвішали годівниці з різними смаколиками і продовжували молитись.

Одного разу родина прокинулась дуже рано від дивного галасу. Це птахи повернулися!

З тих пір люди з великою пошаною і турботою ставляться до птахів, адже вони – наші пернаті друзі.

4.Фізкультхвилинка

5. Робота над складанням розповіді за серією малюнків Бесіда за змістом легенди:

Яку користь приносять птахи? Чи потрібно їм допомагати? Коли?

– Що для цього можна зробити? Вправа «Колаж малюнків»

 

  

           

Розгляньте малюнки. Складіть речення за кожним із них.

Птахи знищують шкідливих комах. Вони гарно співають. Люди піклуються про пернатих взимку. Птахів потрібно охороняти. Вони – наші друзі.

6. Запис розповіді у зошит

Птахи – наші пернаті друзі

Птахи знищують шкідливих комах. Кожна пташка має свою пісню. Люди піклуються про пернатих взимку. Птахів потрібно охороняти. Вони – наші друзі.

ІІІ. Підсумок уроку.

Вправа «Мікрофон».

–   Сьогодні на уроці я дізнався про ….

–   Ми складали і записували розповідь про …

–   Найбільше всього сьогодні на уроці мені сподобалось….– Не зовсім вдалося ….

 

Урок 3

 

Тема. Складання та поширення речень образними словами. «Жовте листячко летить, під ногами шелестить».

Мета: вчити поширювати розповідь образними словами, добирати риму, складати вірші, збагачувати словниковий запас, мотивувати до складання власних творчих продуктів; розвивати ключові компетентності, усне та писемне мовлення учнів; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: мотиваційна історія, зображення листків з дерев, заготовка для складання вірша, заготовка тексту розповіді.

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Поетична хвилинка. Складання вірша про осінь.

Доповніть віршовані рядки потрібними словами:

Знову осінь вже ….    (прийшла).

Жовті фарби …. (узяла).

З дерев листя ….. (облітає).

Землю килимом …..(вкриває). ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії «Осіннє pаrty» Осіннє party

Щороку, в листопаді, ді-джей Вітер влаштовував party для осіннього листя. На party отримали запрошення листя клена, дуба, берези, каштана, липи та верби. Усі мали різнокольорове вбрання. Учасники кружляли у запальних танках. Особливо подобалися гостям танцювальні батли, ігри. На вечірці було шумно та весело.

3.   Робота в групах. Гра «З якого дерева листок?»

– Я пропоную вам пограти в одну з ігор, у які грали гості на вечірці. Перед вами лежать малюнки листків та картки з підписами. Вам потрібно до кожного малюнка знайти відповідний підпис листка.

1 група ( береза, тополя, дуб, каштан)

3 група ( верба,  акація, липа, вільха)

 

Фізкультхвилинка

4. Вправа «Логічний ланцюжок». Складання усної розповіді

Дерево – вітер – листок - танок – килим

– Прочитайте ланцюжок слів, спробуйте поєднати їх, склавши усну розповідь.

Росло на галявині дерево. Одного разу подув сильний вітер. Він безжально зривав листочки з дерева. Вони кружляли у повітряному танку та падали на землю. Скоро земля вкрилася барвистим килимом з опалого листя.

5.   Поширення речень образними словами.

Завдання: пошир речення образними словами з довідки.

Осінь …. дерева …. кольорами. Раптом налетів …. вітер. Листя з….  і …. в …. танку. Земля вкрилася ….  килимом.

Слова для довідки: зашелестіло, запальному, розфарбувала, стрімкий, закружляло барвистим, різними.

6.   Запис розповіді у зошит

Осінь розфарбувала дерева різними кольорами. Раптом налетів стрімкий вітер. Листя зашелестіло і закружляло в запальному танку. Земля вкрилася барвистим килимом.

ІV. Підсумок уроку.

 

Урок 4

Тема. Створення простих медіапродуктів (sms-повідомлень). «Звірі готуються до зими».

Мета: ознайомити з поняттям «медіа», вчити аналізувати та створювати прості медіапродукти (sms-повідомлення); розвивати ключові компетентності, медіаграмотність, усне та писемне мовлення учнів; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: мультимедійна презентація, телефон для написання smsповідомлень, шаблон «Карта запитань».

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.              Перегляд мультимедійної презентації « Як звірі готуються до зими»

2.              Бесіда за змістом презентації – Коли звірі готуються до зими? (Восени) – Як готується до зими ведмідь? Заєць?

–                 Що робить восени білка?

–                 Як готується до зими їжак?ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії «Sms-переписка ворони Каркарони» Sms-переписка ворони Каркарони

В одному казковому лісі жила-була Ворона Каркарона. Вона мала багато друзів і дуже любила спілкуватися з ними по телефону і писати smsповідомлення.

Було це пізньої осені. Одного ранку ворона прокинулась і вирішила дізнатися, чим сьогодні займаються її друзі і як вони готуються до зими.

Каркарона дістала свій мобільний телефон та надіслала всім sms такого змісту:  

– Привіт! Що робиш? Як готуєшся до зими?

Усі друзі отримали sms та надіслали свої відповіді.

                  3. Робота     над     створенням     простих     медіапродуктів         (sms-

повідомлень). Робота в групах

–   Як ви думаєте, яку sms-ку надіслав Ведмідь? – А білка?

–   Що відповів їжак?

–   Що міг написати заєць?

–   А тепер об’єднаємося у групи та будемо писати sms-повідомленння.

–   А щоб дізнатись, хто яке sms-повідомленння буде складати, пропоную використати лічилочку «Білка, заєць, їжак, ведмідь».

(Діти розподіляють ролі та створюють sms-повідомленння в телефонах) Ведмідь: я готую барліг для зимового сну.

Білка: ношу в дупло жолуді , горішки, гриби.

Їжак: загортаюся в листя та лягаю спати.

Заєць: міняю сіре хутро на біле. Фізкультхвилинка

4.               Запис створених sms-повідомлень у зошит Зразок запису у зошиті:

Привіт! Я готую барліг для зимового сну.

Привіт! Ношу у дупло жолуді, горішки, гриби.

Привіт! Загортаюся в листя та лягаю спати.

Привіт! Міняю сіре хутро на біле.

5.               Зачитування створених sms-повідомлень.

6.               Аналіз медіа продуктів за картою запитань.

Шаблон «Карта запитань» 1. Що це за медіаповідомлення?

2.  Яка його мета?

3.  Як воно привертає увагу?

4.  Якими органами я сприймаю медіаповідомлення?

5.  Як медіаповідомлення  впливає на тебе?

6.  Що я думаю і відчуваю, коли переглядаю медіаповідомлення?

7.  Що можуть думати і відчувати інші?

8.  Чи вірять інші цьому медіаповідомленню? Чому?

9.  Яку інформацію я отримую? У чому мене хочуть переконати?

10.Чи можу я довіряти цьому медіаповідомленню? ІV. Підсумок уроку.    

1. Підсумуй свої знання, продовживши речення:

 

 

 

 

 

 

Урок 5

 

Тема. Складання речень із використанням допоміжного матеріалу. «За вікном летить сніжок».

Мета: вчити складати розповідь, використовуючи допоміжні матеріали (мотиваційну історію та комікси); ознайомити з поняттям «коміксу» як видом медіатекстів, аналізувати та створювати прості медіапродукти (комікси), збагачувати словниковий запас; розвивати усне та писемне мовлення учнів, ключові компетентності; виховувати бажання створювати власні комікси.

Обладнання: малюнок слона та снігу, мотиваційна історія до уроку, заготовки коміксів, шаблон «Карта запитань».

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вправа «Входження в історію». Розглядання малюнків

–                 Розгляньте уважно малюнки і подумайте, як вони можуть бути між собою пов’язані?

–                 Хто буде героєм нашої розповіді? – Де живуть слони? Чи є там сніг? ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії «Як Слон дізнався, що таке сніг» Як Слон дізнався, що таке сніг

В Африці жив Слон на ім'я Тік Ток. Він ніколи не бачив зими та снігу. Одного разу по телевізору він побачив передачу, в якій розповідали про країни, в яких випало багато снігу.

Раптом вимкнулось світло і телевізор перестав працювати, а слон так і не додивився передачу до кінця. Ввечері він довго не міг заснути, все думав про зиму та сніг.

Вранці Тік Ток вирішив обов’язково дізнатися якомога більше про сніг. Він увімкнув телевізор, проте передач про сніг не було. Тоді він став телефонувати друзям з інших країн і розпитувати їх про зиму та сніг. Зателефонував вовкові, зайцю, ведмедю та білочці. Звірі довго і захоплено описували сніг.

Увечері слон був дуже задоволений. Він лягав спати і мріяв, щоб йому приснився білий, пухнастий сніг.

3. Бесіда за змістом історії

–                  Звісно, ми не чули телефонної розмови слона зі звірятами, але можемо здогадатися, якими словами вони описували сніг.

–                  Що міг розповісти про сніг Ведмідь? Чи бачив він його? Чому?

Ведмідь: Я снігу ніколи не бачив. Я взимку сплю.

–                  Що міг розповісти про сніг Вовчик? Чи бачив він сніг?

Вовк: Сніг пухнастий, холодний, лапатий. Падає з неба.

–                  Про що могла б розповісти Білочка?

Білочка: Зі снігу ліплять сніжки, снігову бабу.

–                  Що міг сказати Зайчик?

Зайчик: Сніг білий, як моя шубка. Розтає, коли пригріє сонечко.

Виблискує на сонці. Фізкультхвилинка

4.               Запис розповіді з допомогою коміксів

 

 

Ведмідь: Я снігу ніколи не бачив. Я взимку сплю.

Вовк: Сніг пухнастий, холодний, лапатий. Падає з неба.

Білочка: Зі снігу ліплять сніжки, снігову бабу.

Зайчик: Сніг білий, як моя шубка. Розтає, коли пригріє сонечко. Виблискує на сонці.

5.               Аналіз створених учнями медіапродуктів (коміксів) за картою запитань  

Шаблон «Карта запитань» 1.Що це за медіаповідомлення?

2.Яка його мета?

3.Як воно привертає увагу?

4.Якими органами я сприймаю медіаповідомлення?

5.Як медіаповідомлення впливає на тебе?

6.Що я думаю і відчуваю, коли переглядаю медіаповідомлення?

7. Що можуть думати і відчувати інші?

8.Чи вірять інші цьому медіаповідомленню? Чому?

9.Яку інформацію я отримую? У чому мене хочуть переконати?

10.Чи можу я довіряти цьому медіаповідомленню?

 

6.               Запис колективної розповіді про сніг у зошит

 

 

Сніг

Одного разу вночі випав перший білий сніг. Він був лапатий та пухнастий. Ніжні сніжинки кружляли в повітрі. Діти люблять сніг.

ІV. Підсумок уроку. Гра «Незакінчене речення».

–   Сьогодні я дізнався про ….

–   Було цікаво ….

–   Я зрозумів, що …

–   Було складно ….   

–   Тепер я зможу ….

 

Урок 6

Тема. Встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків. «Поважай старших».

Мета: вчити встановлення межі речень у тексті, записаному без розділових знаків, висловлювати власну думку; розвивати усне та писемне мовлення, ключові компетентності; виховувати повагу до старших.

Обладнання: мотиваційна історія «Повага до старших», віршована заготовка для поетичної хвилинки, текст для редагування.

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.               Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша Старших треба …. (поважати) Їм у справах …..    (помагати).

До порад їх ….. (прислухатись) Завжди місцем….. (поступатись).

2.               Бесіда за змістом складеного вірша

– Що означає «поважати старших?»

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.  Повідомлення теми і мети уроку

2.  Слухання цікавої мотиваційної історії «Повага до старших»

Їжачок Колько-Колючка понад усе хотів вирости і стати дорослим. Якось недавно він дивився мультик і почув, що повага до старших звеличує і допомагає бути успішним. Він вирішив негайно приступати до діла. Для того, щоб обговорити деталі швидкого зростання, став збиратися до свого найкращого друга зайчика Косі Вуханя. По-перше, з другом не так страшно, якщо піде щось не так, а по-друге, разом завжди веселіше.   

Їжачок не став оголошувати домашнім, куди і для чого йде, а на запитання бабусі зневажливо фиркнув, мовляв, не заважай, бо я поспішаю. А ще бабуся просила допомогти знайти окуляри, а мама – полити вазони, але він знову відмовив. На виході з під’їзду побачив сусідку, але не встиг привітатися, дуже вже поспішав.

Прийшовши до Косі Вуханя, ще з порогу повідомив про свою ідею швидко вирости і стати дорослим. Одразу взялися до справи. Спочатку вирішили піти до магазину і дочекатись, поки хтось із старших попросить допомогти донести важку сумку. На жаль, ніхто ні про що не просив. З нудьги, з’їли декілька цукерок, кинули обгортки прямо під ноги. На зауваження двірника уваги не звернули.

Ще пильно вдивлялися у вікна сусідніх будинків, щоб побачити пожежу і врятувати стареньку бабусю. Але за все своє життя жодної пожежі вони не бачили. Не було її і сьогодні. Звірята пригадали, що можна було б перевести через дорогу стареньких, які погано бачать, а ще краще поступитися місцем у тролейбусі чи автобусі. Але і цих ситуацій не було. Пішохідний перехід був далеко, а самостійно їздити в транспорті боялися.

Під вечір Косі зателефонував тато і попросив забрати з дитячого садочка молодшу сестричку. Прийшлося і йому відмовити в очікуванні більш важливих справ.

Так минув день. Увечері Колько повернувся додому засмучений і відразу ліг спати. Навіть їсти не хотілося. Завтра він обов’язково продовжить шукати ситуації, в яких можна проявити повагу до старших  та скоріше вирости.3. Бесіда за змістом прослуханої історії – Хто головні герої історії?

–   Про що мріяв Колько-Колючка?

–   Що робили друзі?

–   Чому засмутились звірята?

–   Про що просили звірят рідні?

–   Чи виконали вони їхні  прохання? Чому?

–   Чи можна назвати Колька ввічливим?

–Чи прислухалися звірята до порад старших?

Фізкультхвилинка

4. Вправа «Павутинка думок». Складання усної розповіді

Повага до старших – бути ввічливим – прислухатися до порад – не втручатися у розмову старших  –  поступитися місцем у транспорті – перевести через дорогу – допомагати – виконувати прохання.

–      Давайте спробуємо скласти «павутинку» до словосполучення повага до старших.

–      Що означає поважати старших? (Бути ввічливим).

–      А ще що це означає? (Прислухатися до тих порад, які дають нам старші люди).

–      Поважати старших – це означає завжди їм у всьому допомагати:

сходити за покупками, перевести через дорогу, поступитися місцем у транспорті. Виконувати будь-які їхні прохання.

5. Робота над редагуванням тексту.

– Прочитай текст, постав потрібні розділові знаки у кінці речень:

Поважай старших людей завжди будь увічливим прислухайся до порад дорослих поступайся місцем у транспорті допомагай старшим людям.

6. Запис відредагованого тексту у зошит

Поважай старших людей. Завжди будь увічливим. Прислухайся до порад дорослих. Поступайся їм місцем у транспорті. Допомагай старшим людям. ІV. Підсумок уроку. Гра «Скажи одним реченням»

 

 

Урок 7

 

Тема. Складання діалогу з дотриманням правил мовленнєвого етикету. «Дитячі розваги взимку».

Мета: вчити складати діалог, дотримуватися правил мовленнєвого етикету, висловлювати власну думку, співпрацювати в парах та групах; розвивати усне та писемне мовлення, ключові компетентності; формувати культуру спілкування; виховувати бажання ввічливо спілкуватися з оточуючими.

Обладнання: мотиваційна історія, віршована заготовка для поетичної хвилинки, текст для редагування.

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.               Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша – Спробуймо скласти вірш про дитячі розваги взимку. Взимку любим …. (розважатись) З гірки на санках …. (кататись). Фортецю з снігу….  (будувати) Та у сніжки разом всі …. (грати)!

2.               Бесіда за змістом складеного вірша

Які зимові розваги дітей ви знаєте?

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.                 Повідомлення теми і мети уроку

2.                 Слухання цікавої мотиваційної історії

Цієї зими насипало багато снігу. Діти дуже зраділи. Юрбою вибігли у двір. Ліза та Аня ліпили сніговика. Хлопці будували снігову фортецю біля паркану. Потім всі разом грали у сніжки. Лише Тимофій сидів вдома у ґаджетах.

Діти вирішили зателефонувати йому та покликати на прогулянку.

3.                 Повторення правил мовленнєвого етикету при розмові по телефону

Під час розмови по телефону дотримуйся таких правил:

1.Привітайся з тим, хто взяв трубку.

2.                  Назви своє ім’я.

3.                  Якщо трубку взяв не той, з ким ти хочеш поговорити, чемно попроси покликати його.

4.                  Якщо той, з ким ти хочеш поговорити, не може підійти до телефону, вибачся і попрощайся з тим, хто тобі відповів.

5.                  Під час розмови будь чемним, не перебивай співрозмовника.

6.                  По телефону довго не розмовляй.

7.                  У кінці розмови попрощайся.

4. Робота в парах. Складання діалогу «Дитячі розваги взимку»

– Давайте придумаємо, про що говорили діти по телефону з Тимофієм.

Для цього нам потрібно скласти діалог.

Діалог – це розмова двох осіб.

Обговорення варіантів розвитку подій у діалозі.

1.Тимофій відразу погоджується вийти на вулицю.

2.                  Тимофій не погоджується вийти на вулицю.

3.                  Тимофій запрошує до себе.

4.                  Діти звинувачують Тимофія в тому, що він сидить у ґаджетах.

5.                  Тимофій звинувачує дітей, що у них нецікаві розваги.

6.                  Тимофій погоджується вийти через певний час.

7.                  Діти повідомляють сенсаційну новину, щоб зацікавити Тимофія вийти (впав метеорит, знайшли собаку, гроші).

 

5. Інсценізація складеного діалогу. Театр одного актора – Привіт, Тимофію!

–     Привіт!

–     Виходь у двір, ми знайшли метеорит.

–     Справжній? Чому раніше не сказали? Вже біжу!

 

6. Запис діалогу в зошит – Привіт, Тимофію!

–   Привіт!

Виходь у двір, ми ліпимо снігову фортецю! Тут так цікаво!

–   Та не хочу. Я граю в цікаву гру на телефоні.

–   Ну і сиди сам удома. У нас так весело! Бувай! – Бувайте!

 

ІV. Підсумок уроку. Рефлексійна вправа «Скажи одним реченням» Самооцінювання

–   На уроці я дізнався….

–   На уроці я зрозумів …

–   На уроці я навчився ….

 

 

 

 

 

 

 

Урок 8

 

Тема. Складання розповіді за серією малюнків. «Зелену красуню люблять усі».

Мета: вчити складати розповідь за серією малюнків, збагачувати словниковий запас, розвивати мовлення та ключові компетентності, виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: серія малюнків, опорні слова для розповіді.

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вправа «Передбачення»

 

Розглянь уважно малюнки і скажи, чи по’вязані вони між собою?

 

 

                                                                       -      

 

–   Чи можна за цими малюнками скласти історію?

–   Про кого або про що буде ця історія?

–   Прочитай заголовок і поясни, як ти його розумієш.

–   Хто любить ялинку?

–   Чому ялинку люблять люди?

–   Чому ялинку люблять звірі і птахи?

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Вправа «Встанови послідовність»

Розташуй малюнки в потрібній послідовності.

3.   Вправа «Ланцюжок слів». Складання усної розповіді

Ліс–ялинка–лісоруби–ринок–сім’я–свято–звірята

Прочитай ланцюжок слів, спробуй поєднати їх у розповідь.

У лісі росла ялинка. Під нею жило багато звірів, вона служила їм домівкою. Одного разу прийшли лісоруби. Вони безжально зрубали ялинку і

понесли її продавати на ринок. Тато купив ялинку для своєї родини на свято. Вони прикрасили її яскравими іграшками та дуже раділи. Лише лісові звірята плакали, бо залишилися без домівки.

4.   Робота з опорними словами. Гра «Знайди пару»

Ліс			росла ялинка
лісоруби			зрубали
ринок			продали
сім’я			купили
свято			прикрашали
звірята			сумували

– Спробуйте поєднати слова правого та лівого стовпчиків. Які словосполучення ми отримаємо? Фізкультхвилинка

5.   Складання розповіді та запис її у зошит

У лісі росла зелена ялинка. Лісоруби зрубали її і привезли на ринок. Тато купив ялинку. Всією сім’єю прикрашали деревце до свята. Звірята дуже сумували без ялиночки. Зелену красуню люблять усі.

6.   Бесіда про бережне ставлення до природи

– А як можна було вчинити з ялиночкою, щоб звірі не сумували і всім було радісно? (Не зрізати, виготовити штучну ялинку своїми руками). ІV. Підсумок уроку. Вправа «Незакінчене речення»

 

 

 

 

Урок 9

Тема. Тваринка в моєму домі. Редагування тексту шляхом заміни повторів того самого слова близькими за значенням словами.

Мета: вчити редагувати текст, складати власні історії за методикою «сторітелінг», збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення та ключові компетентності; виховувати бережне ставлення до тварин.

Обладнання: мотиваційна історія, текст для редагування, малюнки.

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.                 Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша – Спробуймо скласти вірш про улюблену тваринку. Вдома я тваринку … (маю) Та за нею … (доглядаю).

Граєм разом в хаті, в …. (лузі), З нею ми – найкращі …. (друзі)!

2.                 Бесіда за змістом складеного вірша

–   Кого ми називаємо найкращим другом?

–   Хто із тваринок-домашніх улюбленців це може бути?

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Знайомство з історією

Сьогодні вранці я їхала на роботу тролейбусом і почула дуже хвилюючу історію про собаку. Я чула лише початок, оскільки вийшла з тролейбуса на своїй зупинці.

Зараз я вам її розкажу.

Мілана завжди мріяла мати домашнього улюбленця. Особливо їй подобалися собаки. Дівчинка із заздрістю дивилася на дітей у дворі, які гуляли зі своїми собачками.

Незабаром мрія дівчинки здійснилась. На день народження батьки подарували їй омріяного песика. Мілана була неймовірно щаслива. Щоранку вона гуляла з Рексом, годувала та гралася з ним. Рекс став її справжнім другом.

Восени песик захворів, перестав їсти, не хотів гратися. Цілими днями він лежав біля дверей і жалібно скавчав. Батьки відвезли Рекса до ветеринара.

3. Вправа «Історія з доповненням». Доповнення історії (складання кінцівки).

– Як ви думаєте, чим могла закінчитися ця історія?

4. Вправа «Створення кінцівки за серію малюнків»

– Розгляньте малюнки і скажіть, як ще могла закінчитись ця історія (викинули собаку на вулицю, здали в притулок).

 

Фізкультхвилинка

5. Редагування тексту шляхом заміни повторів того самого слова близькими за значенням словами

Батьки подарували дівчинці песика. Дівчинка була дуже щаслива. Щоранку дівчинка гуляла з Рексом, годувала та гралася з ним. Рекс став справжнім другом дівчинки.

Відредагований варіант

Батьки подарували Мілані песика. Дівчинка була дуже щаслива. Щоранку вона гуляла з Рексом, годувала та гралася з ним. Песик став справжнім другом дівчинки.

6. Запис відредагованого варіанту тексту в зошит ІV. Підсумок уроку. Вправа «Продовж речення» Відредагувати текст – це означає ….

Щоб одні і ті самі слова не повторювались, їх потрібно ….

Сьогодні на уроці ми навчились ….

 

Урок 10

 

Тема. Дружба – найдорожчий скарб. Робота над деформованим текстом.

Мета: вчити працювати з деформованим текстом, розташовувати речення в логічній послідовності; розвивати уміння складати усні розповіді та самостійно записувати в зошит невеличке висловлювання; виховувати бажання дружити.

Обладнання: мультфільм https://youtu.be/au6zMAyHHmc, цікава історія, деформований текст, шаблон «Дерево дружби».

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

1. Перегляд мультфільму. Знайомство з поняттям «дружба».

https://youtu.be/au6zMAyHHmc 2. Вправа «Павутинка думок».

– Пропоную скласти «павутинку» до слова дружба. Які слова асоціюються з цим словом? (спілкування, допомога, підтримка, розваги, радість, щастя.

Дружба – спілкування – підтримка – допомога – щастя – щирість – скарб

 

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії

Артем навчався у 2 класі. Він добре вчився, грав у футбол, умів кататися на велосипеді, мав багато дорогих іграшок та домашнього улюбленця – яскравого папугу.

У понеділок Артем вийшов у двір, сів на лавочці та почав грати в ігри у телефоні. Відразу до нього збіглися діти. Всі хотіли теж грати у гру.

–                    Це дуже дорогий телефон, а ви можете його зламати, – вигукнув хлопчик.

–                    Ну і сиди тут сам, – сказали діти та побігли на майданчик.

Наступного дня діти грали в футбол на стадіоні. Артем теж був у команді. З самого початку гри він не дотримувався правил, штовхався, відбираючи м’яч у суперника, обзивав інших гравців. Врешті-решт його команда програла. Хлопчик голосно критикував та звинувачував усіх дітей. Ображений і злий побіг додому.

У середу до Артема прийшов його друг Назар. Хлопчики розповідали один одному свої таємниці і обіцяли їх зберігати. Проте вже наступного дня про таємницю Назара знав увесь двір. Так закінчилася їхня дружба.

У четвер у дворі сталася сумна подія. Діти влаштували перегони на скейтах. Усім було дуже весело. Раптом Оленка впала і травмувала коліно. Вона голосно плакала. Усі діти збіглися та заспокоювали дівчинку, намагалися допомогти. Лише Артем стояв осторонь і голосно сміявся.

–                    Ти невдаха, дивись, куди їдеш. А не вмієш – не берись. Всі перегони зіпсувала!

Всі діти дуже образилися і перестали дружити з Артемом.

У п’ятницю Артем вийшов у двір зі смачним домашнім печивом. Відразу оголосив:

Сьогодні роздаю печиво лише своїм друзям. Підходьте, не соромтесь!

Діти відразу побачили хлопчика, їм дуже хотілося печива, проте ніхто до Артема не підійшов. Усе печиво хлопчик з’їв сам. Ображений, пішов додому.

Вночі йому приснився дивний сон. Він опинився у темному лісі, а усі його друзі зникли. Хлопчик дуже злякався, заплакав, кликав на допомогу, але нікого ніде не було. Раптом посередині галявини він побачив велике крислате дерево з написом «Дерево дружби». На його листках теж було щось написано. Хлопчик почав зривати листки і читати написи. Вранці він прокинувся і побіг шукати друзів.

 

3. Бесіда за змістом історії.

–                    Який сон приснився Артему?

–                    Чому зникли усі його друзі?

–                    Чи добре хлопчик поводився з друзями?

–                    Яких помилок він припускався?

–                    Як називалося дерево? («Дерево дружби»).

–                    Як ви думаєте, що могло бути написано на листочках дерева? (Імена дітей, поради, правила).

–                    Чому Артем прокинувся і побіг шукати друзів? (Зрозумів свої помилки).

 

4. Моделювання «Дерева дружби» (діти прикріплюють стікери з правилами до дерева).

– Які правила дружби ми напишемо?

1.   Довіряй другу.

2.   Умій ділитися.

3.   Підтримуй.

4.   Прислухайся до порад друзів.

5.   Зберігай таємниці.

6.   Допомагай у біді.

7.   Не злися, якщо програв.

8.   Не звинувачуй.

9.   Спілкуйся цікаво.

 

 

 

Фізкультхвилинка

5. Робота над деформованим текстом. Добір заголовка.

– Прочитайте текст, розташуйте речення в потрібній послідовності. Доберіть заголовок.

Артем прокинувся і побіг шукати друзів. Йому приснився сон. Хлопчик дізнався секрети дружби. Артем втратив усіх друзів.

 

6. Запис відредагованого тексту у зошит Секрети дружби

Артем втратив усіх друзів. Йому приснився сон. Хлопчик дізнався секрети дружби. Артем прокинувся і побіг шукати друзів.

 

ІV. Підсумок уроку – Що таке дружба?

–   Які основні правила дружби ти запам’ятав?

–   Кого можна назвати справжнім другом?

 

 

Урок 11

 

Тема. Турбота зігріває в холодну пору. Побудова тексту за поданим початком.

Мета: вчити будувати усну розповідь за поданим початком, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати ключові компетентності, вміння будувати речення та поєднувати їх у зв’язне висловлювання; виховувати доброту, чуйність, милосердя, бажання допомагати іншим.

Обладнання: серія малюнків, мультимедійний комплект.

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Вправа «Павутинка думок». Введення в історію.

–                   Прочитайте уважно заголовок. Чи всі слова вам зрозумілі?

–                   Як ви розумієте слово турбота? (Піклуватися, дбати про когось

–                   Розгляньте малюнки і скажіть, про кого можна піклуватися в холодну пору?

 

 

 

 

Що для цього потрібно робити? ( розвішувати годівниці, розкладати їжу для диких тварин у лісі, підгодовувати та зігрівати покинутих тварин, допомагати одягом та їжею безхатькам, частіше приділяти увагу літнім та хворим людям взимку)

Піклування в холодну пору – птахи – дикі тварини – покинуті тварини – безхатьки – літні люди.

3. Слухання початку історії

Булька та Рікі ще зовсім недавно були домашніми улюбленцями. Вони жили в просторих квартирах, господарі про них піклувалися та любили їх.

Старенький дідусь, з яким жив Булька, важко захворів і помер. Родичі продали квартиру, а песик опинився на вулиці. Влітку він харчувався на смітнику, а з приходом зими життя песика стало важким, холодним та голодним. Щоб зігрітися, він часто лежав на теплому старому люкові біля під’їзду.

Одного дня він познайомився з Рікі, який теж не мав, де жити. Господарі Рікі розлучилися і собака став нікому не потрібний.

Цілими днями вони тулилися один до одного і сумно дивилися в очі перехожих голодними очима…

Фізкультхвилинка

4. Створення кінцівки історії за серією малюнків-підказок.

– Як ви думаєте, як можна допомогти Рікі та Бульці? Придумайте кінцівку нашої історії.

 

 

5. Запис кінцівки у зошит

Орієнтовний варіант кінцівки

Діти нашого під`їзду турбувалися про Бульку та Рікі. Батьки Вані та

Максима збудували для песиків будку. Віка застелила домівку теплим шарфом.

По черзі виносили їжу. Згодом батьки Ліни домовилися про переселення собак до притулку. Діти часто навідували їх. Турбота зігріває в холодну пору. ІІІ. Підсумок уроку

Про кого потрібно піклуватися в холодну пору?

Що для цього можна робити?

 

 

Урок 12

 

Тема. Вітання зі святом. Складання тексту для вітальної листівки.

Мета: систематизувати знання учнів про свята, вчити складати текст вітальної листівки як простого медіапродукту, аналізувати медіатекст; розвивати ключові компетентності, вміння чітко та правильно висловлювати свої думки; виховувати чуйність та увагу до людей.

Обладнання: серія малюнків, шаблон тексту для вітальної листівки, шаблон «Карта запитань»

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда про свята та  види привітань зі святами – Пригадай, які свята ти знаєш?

–   Коли їх відзначають?

–   Як люди вітають одне одного зі святами?

–   Як ти любиш вітати своїх рідних, друзів?

–   Чи доводилось тобі дарувати листівки? Що є у листівках? (Привітання, побажання, малюнки)

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Інсценізація казки «Колобок»

–   Всім вам відома казка «Колобок». Хто головний герой казки? – Що з ним трапилось?

–   Кого зустрів дорогою?

–   Яку пісеньку співав Колобок?

–   Чим закінчилась казка?

–   Тож давайте покажемо виставу.

3. Вправа «Відома казка-невідома історія»

– Давайте змінимо сюжет казки так, щоб Колобок не співав пісеньку, а складав вітальну листівку усім, кого зустрічає дорогою. – Для того, щоб було цікавіше, листівки мають бути різні.

4. Робота над новим сюжетом. Гра «Знайди пару» – Розгляньте малюнки казкових героїв та свят.

–   З яким святом Колобок буде вітати Зайчика? (З Днем народження)

–   З яким святом Колобок буде вітати Вовчика? (З Різдвом)

–   З яким святом Колобок буде вітати Ведмедика? (З Великоднем)

–   З яким святом Колобок буде вітати Лисичку? (З Днем матері)

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка

5. Знайомство зі структурою тексту вітальної листівки

– Розгляньте вітальну листівку і скажіть, з яких частинок вона складається?

(Звертання, вітання зі святом, побажання, підпис того, хто вітає) Люба матусю!     

Вітаю тебе з днем народження!

Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя та радості.

Твій син Артем

6. Складання тексту вітальних листівок за зразком усно

Любий ( Люба) …! (Зайчику, Вовчику, Ведмедику, Лисичко)

Щиро вітаю тебе з … (Днем народження, Різдвом, Великоднем, Днем матері).

Бажаю … ( міцного здоров’я, щастя, радості, успіхів).

Твій друг …. ( Колобок)

7.                  Запис тексту у підготовлений шаблон листівки

8.                  Аналіз створених учнями медіапродуктів (листівок) за «Картою запитань».

9.                  Театралізація фрагменту казки «Колобок» з новим сюжетом.

ІV. Підсумок уроку

–   Які свята ви знаєте?

–   Як можна привітати друга зі святом?

–   З яких частинок складається вітальна листівка?

 

Урок 13

 

Тема. Струмочки нам співають про добро. Робота над добором влучних слів для висловлення думки

Мета: вчити добирати влучні слова для висловлення думки, розвивати уміння складати розповіді за методикою «сторітелінг»; розвивати ключові компетентності, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бажання робити добрі справи та охороняти природу.

Обладнання: цікава історія, шаблон речень з опорними словами, малюнок «План порятунку Струмка».

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.                 Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша – Спробуймо скласти вірш про струмочок. Я малесенький ….  ( струмочок), В лузі…. ( протікаю).

А як сонце дужче…. ( світить), То враз …. ( засихаю).

2.                 Бесіда за змістом складеного вірша

–   Про що будемо говорити на уроці? (Про струмочок)

–   Що з ним сталося і чому? (Влітку він засихає від спеки)

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії

У лісі протікав невеликий струмочок. Він весело дзюрчав і виблискував на сонечку. До струмочка любили приходити лісові мешканці та школярі. Влітку струмочок почав засихати. Водички у ньому ставало все менше та менше.

Першою цю небезпеку помітила стара Ворона. Вона голосно каркала та гукала на допомогу. Почули це діти і негайно прибігли до струмка. Все уважно оглянули і склали план порятунку Струмочка. 3. Вправа «Ланцюжок слів»

–        Давайте розглянемо план порятунку, який склали діти. За цим планом складемо власну історію про те, як можна врятувати Струмок.

 

 

 

–        Який перший етап порятунку Струмка? (Спочатку діти знайшли джерельце, яке напуває Струмок)

–        Що потрібно зробити потім? (Потім заглибили рівчачок, по якому тече

Струмок)

–        Що ще може наповнити Струмок? (Дощик)

Фізкультхвилинка

4. Робота над добором влучних слів для висловлення думки

–                    Прочитайте подані речення та виберіть ті слова, які допомагають влучно висловити думку.

Спочатку діти (закидали, розчистили, сфотографували) джерельце від (снігу, сухих гілок та сміття, каміння). Потім вони (заглибили, засипали, намалювали) рівчачок. Гуртом (прогнали, закликали) дощик. Струмочок наповнився (снігом, водою, квітами) і ( подякував, заплакав, засміявся) дітям. 5. Виховна бесіда «Навіщо діти врятували Струмок?»

–                    Як ви думаєте, а навіщо діти врятували Струмок? ( Струмок напуває рослини і тварин)

6. Складання розповіді. Добір заголовка

– Який заголовок можна дібрати до нашої розповіді? ( Порятунок

Струмка. Як діти врятували Струмочок.)

Як діти врятували Струмочок

Влітку Струмочок почав засихати. Школярі вирішили його врятувати. Спочатку діти розчистили джерельце. Потім заглибили рівчачок. Гуртом закликали дощик веселою пісенькою. Струмочок подякував дітям. 7. Запис складеної розповіді у зошит

ІV. Підсумок уроку

–   Для чого в природі існують струмки?

–   Як за ними потрібно доглядати, щоб вони не пересихали? – Розкажіть про план порятунку струмка.

 

Урок 14

 

Тема. Перші весняні квіти. Складання опису предмета.

Мета: систематизувати знання учнів про первоцвіти, вчити складати опис предметів; розвивати уміння правильно, точно, грамотно та в логічній послідовності висловлювати свою думку, збагачувати словниковий запас; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: серія малюнків, цікава історія, опорні слова, текст-шаблон для написання розповіді.

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Знайомство з первоцвітами

–                    Розгляньте малюнки. Які квіти на них зображені? Назвіть лише перші весняні квіти. (Підсніжник, тюльпан, нарцис, кульбаба)

 

 

–                    Чому їх так назвали «первоцвіти?» (Тому що вони першими зацвітають навесні).

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Вибір героя. Вправа «Кольорові тваринки»

– Запишіть на листочку свій улюблений колір і назву улюбленої тваринки. Це і буде герой вашої розповіді. (Синій кіт, чорний собака, тощо) 3. Слухання цікавої історії

Жив-був зелений кіт. Він дуже любив квіти і навіть мав серед них друзів. Найкращим другом зеленого кота був Підсніжник, що ріс на галявині на окраїні лісу. Ранньої весни він пробився з-під снігу. Його білосніжна квіточка була схожа на наречену. Кіт щодня приходив до друга і вони довго про щось говорили.

Одного разу зелений Кіт прийшов на галявину, щоб поговорити з другом. Але Підсніжника не було. Кіт подивися під деревом, за кущем, став кликати, але друга не було ніде. Він кудись таємниче зник. Сів тоді Кіт на пеньок та й гірко заплакав.

4. Бесіда за змістом прослуханої історії. Виховний момент «Не зривай первоцвітів»

–                    Чому плакав кіт?

–                    Як ви думаєте, де поділася квітка? (Її зірвали люди)

–                    Чому не можна зривати первоцвіти? (Вони – окраса природи, багато з них – зникаючі види і занесені до Червоної книги України)

Фізкультхвилинка

5. Робота над складанням опису підсніжника – Герой нашої історії дуже любив підсніжники.

– Прочитайте слова, оберіть ті, якими можна описати підсніжник.

Стебло                       Квітка                  Листки

Тонке			червона	довгі
Довге			велика	широкі
Ніжне			5 пелюсток	розсічені
Товсте			біла	зелені

3 пелюстки – Чи достатньо цих слів для опису? ( Ні) – Які слова можна додати?

– Давайте доповнимо шаблон-розповідь потрібними словами з довідки: Жив-був … Він дуже любив ….

Це перша … весни. Вона має … стебельце, …. …. листочки. У підсніжника … білі пелюстки.

Довідка: три,  квітка, ніжне, зелені, довгенькі, підсніжники.

6. Запис складеного опису у зошит

Опис підсніжника Жив-був Зелений Кіт. Він дуже любив підсніжники.

Це перша квітка весни. Вона має ніжне стебельце, зелені довгенькі листочки. У підсніжника три білі пелюстки. ІV. Підсумок уроку

–   Які первоцвіти ви знаєте?

–   Чому їх так назвали?

–   Як потрібно відноситись до рослин у природі?

 

Урок 15

 

Тема. Хто насправді боягуз? Робота над деформованим текстом, добір заголовка до нього.

Мета: вчити дітей працювати з деформованим текстом, розташовувати речення в логічній послідовності, складати власні розповіді, добирати заголовок; розвивати ключові компетентності, вміння чітко та правильно формулювати думки; виховувати сміливість.

Обладнання: цікава історія, серія малюнків, деформований текст.

 

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Словникова робота. Пояснення значення слова «боягуз».

– Кого ми називаємо боягузом? ( Того, хто всього боїться)

До слова боягузливий доберіть близькі та протилежні за значенням слова. (Боягузливий – полохливий, лякливий. Боягузливий – сміливий)

ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Слухання цікавої історії

Якось Ліна і Ваня зустрілись під кабінетом щеплень в амбулаторії.

Ваня став вихвалятися, що нічого не боїться: ні диких тварин, ні блискавки. Навіть може вилізти на високе дерево або стрибнути з даху. А недавно навіть їхав по проїжджій частині на велосипеді та не боявся машин.

–                    А я не така смілива, як ти, – сказала Ліна. Я справжня боягузка: боюся перебігати дорогу перед машинами, розмовляти по телефону, коли гримить. Боюся підходити близько до кліток з хижими тваринами в зоопарку, стрибати з висоти та купатися в незнайомих водоймах без дорослих.

Розмова припинилася, Вані було час заходити у кабінет. Ваня сміливо переступив поріг і зачинив за собою двері.

Раптом з кабінету почувся голосний крик, а потім плач. За декілька хвилин Ваня вилетів з кабінету з переляканими очима. Він увесь тремтів та не міг промовити жодного слова.

–                    Що сталося, чого ти так кричав? – стурбовано запитала Ліна. – Там... Там … було дуже страшно… і боляче. Така величезна голка…Ліна посміхнулася і сміливо переступила поріг кабінету.

Хто насправді боягуз?

3. Бесіда за змістом історії – Де зустрілись діти?

–                    Про що вони говорили?

–                    Хто насправді боягуз? (Ваня)

–                    Чого злякався Ваня? (Щеплення) – Чи потрібно боятися щеплень? – Хто з вас не боїться щеплень?

4. Вправа «Розподіли малюнки»

Завдання: розгляньте малюнки і скажіть, чого треба боятися, а чого не треба. Обґрунтуйте свою відповідь.

 

 

 

 

      

Потрібно боятися	Не потрібно боятися
Годувати хижих тварин у зоопарку	щеплень
Стрибати з висоти	візиту до лікаря
Лазити по деревах	дрібних комах та  гризунів
Перебігати дорогу перед машинами	відповідати біля дошки
Спілкуватись з незнайомцями	темряви

Їздити на велосипеді по проїжджій частині

Купатися в незнайомих водоймах без дорослих

Фізкультхвилинка

 

5. Робота над деформованим текстом. Добір заголовка.

–   Прочитай речення. Запиши їх у такому порядку, щоб вийшов текст.

Хто насправді боягуз? Ваня зайшов і з кабінету почувся голосний крик, а потім плач. Хлопчик вихвалявся, що нічого не боїться. Ліна хитро посміхнулася. Якось Ліна та Ваня зустрілися під кабінетом щеплень. А дівчинка вважала себе боягузкою.

–   Який заголовок можна дібрати? (Хто насправді боягуз?)

 

6. Запис відредагованого тексту у зошит

Хто насправді боягуз?)

Якось Ліна та Ваня зустрілися під кабінетом щеплень.

Хлопчик вихвалявся, що нічого не боїться. А дівчинка вважала себе боягузкою.

Ваня зайшов і з кабінету почувся голосний крик, а потім плач. Ліна хитро посміхнулася. Хто насправді боягуз?

 

ІV. Підсумок уроку. Рефлексійна вправа «Мікрофон» – Найбільший мій успіх – це… – Я не вмів, а тепер умію…. – Найбільші труднощі я відчув … – Я змінив своє ставлення до ….

 

Урок 16

 

Тема. Посади своє дерево. Складання розповіді за малюнком і опорними словами.

Мета: вчити складати розповідь за методикою «сторітелінг»; розвивати уміння точно та правильно висловлювати думки, збагачувати словниковий запас; виховувати бажання охороняти природу.

Обладнання: шаблон «Етапи складання розповіді», серія малюнків, картки з записаними словосполученнями для гри «Вибери потрібні словосполучення»

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу

ІІ. Робота над матеріалом уроку

1.                  Повідомлення теми і мети уроку

2.                  Знайомство з шаблоном розповіді (На дошці прикріплюємо етапи складання розповіді:

 

 

 

3.                  Гра «Ключ до теми»

 

– Розгляньте малюнки і подумайте про що і про кого буде наша історія?

(Про тата і хлопчика, які посадили дерево)

 

 

 

4. Гра «Павутинка думок»

–                    Спробуйте встановити взаємозв’язок між словами:

Ліс – тварини – люди

–                    Навіщо потрібні дерева? (Дають кисень, поглинають вуглекислий газ, домівка для тварин, повітря для людей, деревину використовують для виробництва меблів, паперу, окраса природи)5. Моделювання історії Вибір героя.

–                    Будь-яка історія обов’язково має головного героя. Він може бути один або декілька.

–                    Скільки героїв у нашій історії? (Два)

–                    Хто вони ? (Тато і хлопчик)

–                    Як звали хлопчика? (Петрик)Робота над зачином історії.

Початок історії має бути короткий: потрібно сказати, що і де вирішив зробити головний герой. Розпочати історію можна словами:

–                    Було це …   Сталося це… Одного разу….    

–                    Спробуйте закінчити речення.

Було це …( коли?) навесні. Сталося це…(де?) у нашому дворі.

Одного разу…. ( тато і Петрик вирішили посадити дерево).

Робота над основною частиною.

–                    Які події відбувалися в нашій історії? (Як тато і Петрик садили дерево)

Гра «Вибери потрібні словосполучення» (надруковані пари слів розміщуємо на дошці, зайві знімаємо) Завдання:

–                    Прочитайте пари слів та виберіть лише ті, що підходять до нашої розповіді:

Замісили тісто; купили велосипед; купили саджанець; викопав ямку; поклав на деко; поклав деревце; присипали мукою; присипали землею; полили водою, полили олією; молоде дерево зазеленіло, молода травичка зазеленіла.

Гра «Встанови послідовність» Правила та хід гри:

Діти беруть по одній парі слів і стають обличчям до класу. Колективно визначаємо послідовність посадки дерева. Діти розташовуються в потрібній послідовності.

–                    Давайте поговоримо, як садити дерево.

–                    З чого потрібно почати роботу? (Купити саджанець)

–                    У кого в руках таке словосполучення? Станьте, будь ласка, попереду.

–                    Що робимо далі? (Копаємо ямку, кладемо саджанець, присипаємо землею, поливаємо водою). Поступово діти шикуються в правильній послідовності.

–                    Купуємо саджанець – копаємо ямку – кладемо саджанець – присипаємо землею – поливаємо водою.

Складання речень за опорними словами

–   Давайте складемо речення з кожною парою слів.

Разом купили саджанець. Татусь викопав ямку. Петрик поклав у неї деревце. Потім присипали землею. Полили водою. Робота над кінцівкою історії – Чим закінчилась наша історія?

–   Яке словосполучення ще не використали? (Молоде дерево зазеленіло.) – Це і буде кінцівка нашої історії.

6. Запис історії у зошит. Добір заголовка.

– Як можна назвати нашу історію? (Посадили дерево. Наше дерево. Як садити дерево.)

Як садити дерево

Татко і Петрик вирішили посадити у дворі дерево. Разом купили саджанець. Татусь викопав ямку. Петрик поклав у неї деревце. Потім присипали землею. Полили водою.

Невдовзі молоде дерево зазеленіло.

7. Екологічна бесіда «Навіщо садити дерева»

ІV. Підсумок уроку

–   Яке значення в природі та житті людини мають дерева?

–   Навіщо їх потрібно садити?

 

Урок 17

 

Тема. Складання розповіді «Скоро літо».

Мета: вчити складати розповідь на задану тему; розвивати уміння співпрацювати в групах, збагачувати словниковий запас; виховувати бажання створювати власні творчі продукти.

Обладнання: маршрутні листи з планом роботи для кожної групи, малюнки, шаблони.

Хід уроку: І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.   Поетична хвилинка. Доповнення рядків вірша Скоро буде тепле …. (літо).

Його дуже люблять …. (діти)! На сонці будем …. (засмагати), В морі плавати й …. (пірнати)!

2.   Бесіда за змістом вірша – За що діти люблять літо?

– Які літні розваги ви знаєте? ІІІ. Робота над матеріалом уроку

1.   Повідомлення теми і мети уроку

2.   Робота над складанням історії «Скоро літо». Робота в групах

(Клас поділяється на 4 групи, кожна група отримує свій маршрутний лист з планом завдань)

1 група

Складання розповіді за серією малюнків.

Маршрутний лист

1.  Розглянь малюнки.

2.  Розмісти їх послідовно.

3.  За змістом кожного малюнка склади речення.

4.  Запиши речення на чистих смужках паперу.

5.  Розмісти смужки з реченнями під потрібними малюнками.

6.  Презентуй розповідь.

 

                           

 

 

 

          

 

Орієнтовний варіант розповіді Скоро літні канікули.

Я буду кататися на самокаті та роликах. Разом з родиною влаштуємо пікнік. Я мрію поїхати на море. А ще буду гратися з друзями.

Я люблю літо!

 

2 група

Складання розповіді за серією малюнків та запитаннями

Маршрутний лист

1.   Розглянь малюнки.

2.   Розмісти їх послідовно.

3.   Прочитай запитання і розмісти їх під відповідним малюнком:

–   Яка пора року скоро настане?

–   На чому ти любиш кататися?

–   Куди ви підете всією сім`єю?

–   Куди ти мрієш поїхати?

–   Чи будеш ти гратися з друзями?

–   Чи любиш ти літо?

4.   Дай повну відповідь на кожне запитання.

5.   Запиши відповіді  на чистих смужках паперу.

6.   Розмісти смужки з відповідями під потрібними малюнками.

7.   Презентуй розповідь.

 

            Яка пора року скоро настане?                                На чому ти любиш кататися?

 

 

                              Куди ви підете всією сім’єю?                      Куди ти мрієш поїхати?

   

       

 

 

                        Чи будеш ти гратися з друзями?                Чи любиш ти літо?

 

Орієнтовний варіант розповіді Скоро настане літо.

Я люблю кататися на велосипеді та скейті. Ми підемо всією сім’єю в ліс на пікнік. Я мрію поїхати в Єгипет. Обов’язково буду гратися зі своїми друзями.

Я дуже люблю літо!

3 група

Складання розповіді за серією малюнків та незакінченими реченнями

Маршрутний лист

1.   Розглянь малюнки.

2.   Розташуй їх послідовно.

3.Прочитай початки  речень та доповни їх.

Скоро …. (які?) канікули. Я буду кататись на (чому?). Разом з родиною підемо (куди?). Я буду (що робити?). Я мрію поїхати (куди?). Я (що роблю?) літо!

4.   Запиши отримані речення на чистих смужках паперу.

5.   Розмісти їх під відповідними малюнками.

6.   Презентуй розповідь.

 

 

                                

                                        Скоро …. ( які?) канікули.                 Я буду кататись на ( чому?)

 

                                 Я мрію поїхати ( куди?)                               Я ( що роблю?) літо!

           

Орієнтовний варіант розповіді Скоро літні канікули.

Я буду кататись на гойдалках. Разом з родиною підемо у ліс на пікнік. Я буду гратися з друзями у різні ігри. Я мрію поїхати на море за кордон.

Я дуже люблю літо!

4 група

Складання розповіді за серією малюнків та деформованими реченнями

Маршрутний лист

1.   Розглянь малюнки.

2.   Розташуй їх послідовно.

3.   Прочитай деформовані речення та відредагуй їх.

Канікули, Скоро, літні. Кататися, буду, Я, самокаті, на. підемо, Разом, родиною, з, парк, у. поїхати, мрію, Я, море, на. купатися, буду, Там. Літо, Я, люблю.

4.   Запиши отримані речення на чистих смужках паперу.

5.   Розмісти їх під відповідними малюнками.

6.   Презентуй розповідь.

 

     

Разом з родиною підемо в парк.

 

  

                                             Я мрію поїхати на море.                      Там буду купатися.

 

        

                                                               Я люблю літо!

 

Орієнтовний варіант розповіді Скоро літні канікули.

Я буду кататися на самокаті. Разом з родиною підемо в парк. Я мрію поїхати на море. Там буду купатися.

Я люблю літо!

 

3. Запис складених історій у зошит ( по групах)

ІV. Підсумок уроку

–   Які канікули скоро настануть?   

–   Як ви будете відпочивати?

–   Яка ваша найзаповітніша мрія?

ВИСНОВКИ

 

Cторітелінг – це калька з англійської мови (Storytelling), що в перекладі означає «story» – історія, а «telling» – розповідати. Це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери учня.

Мистецтво сторітелінгу: знайомить учнів з різними формами подачі інформації (текст, презентація, відео); допомагає краще запам’ятати навчальний матеріал; вчителю донести, а учню отримати будь-яку інформацію у формі цікавої історії; демонструє новий досвід вирішення проблем чи розв’язання конфліктних ситуацій; розвиває емоційний інтелект, критичне мислення, унікальність уяви кожної дитини; мотивує створювати власні історії; дозволяє проявити активність і творчість, використовувати різні інструменти для презентації складених історій (акторську гру, танець, малюнок, квест).

В науково-методичній літературі не існує єдиної класифікації видів сторітелінгу. Буває активний, пасивний, культурний, соціальний, міфи та легенди, історії про людей і взаємини між людьми, Jump story, сімейний, дружній, особистий та ін.

Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Савченко, визначено очікувані результати навчання здобувачів освіти Нової української школи, які можуть бути успішно реалізовані на уроках розвитку зв’язного мовлення з використанням сторітелінгу.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» є невід’ємною складовою мовнолітературної освітньої галузі і передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти. Нами виявлено можливості використання сторітелінгу як ефективного засобу реалізації цієї змістової лінії.

Використання сторітелінгу у початковій школі залежить від теми, мети та етапу уроку, від того, хто буде автор історії, які очікувані результати, які ресурси потрібні для створення історії.

У сторітелінгу завжди є персонаж, інтрига і сюжет.

Сюжет зазвичай буває класичним і побудованим у вигляді логічного ланцюжка: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка і висновки.

Основними етапами роботи над складанням історії можуть бути такі: робота над експозицією історії, робота над зав’язкою історії, робота над розвитком подій, робота над кульмінацією історії, робота над висновками, правки, публікація історії.

В залежності від теми, мети уроку, програмних вимог, діти можуть складати різні види історій: історію на тему, запропоновану вчителем; історію за планом або запитаннями, історію за запропонованим початком, за опорними словами, за власним сюжетом, за серією малюнків, історію в коміксах, історію в sms-повідомленнях, продовження вже відомої історії, редагування готової історії та ін.

У початковій школі учні знайомляться з такими частинами тексту, як зачин, основна частина і кінцівка. Такі структурні компоненти тексту нами розглядаються як основні складові історій і покладені в основу роботи над сторітелінгом.

Нами розроблено 17 уроків розвитку зв’язного мовлення для 2 класу Нової української школи з використанням технології сторітелінгу.

Подані розробки є результатом натхнення і творчості педагогівпрактиків.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури та узагальнення власного педагогічного досвіду нами розроблено пропозиції щодо практичного застосування технології сторітелінгу в початковій школі.

Використовувати сторітелінг:

üяк засіб підвищення мотивації до навчальної діяльності;

üяк інструмент навчання грамоти у 1 класі НУШ; ü на уроках розвитку зв’язного мовлення;

üяк  засіб реалізації змістової лінії «Досліджуємо медіа»;

üяк ефективний засіб вивчення мовних одиниць;

üяк метод вивчення словникових слів;

üяк технологію формування ключових компетентностей здобувачів освіти на різних уроках у початковій школі;

üз метою розвитку літературних здібностей.

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

 

1.                 Баєва А. Вебінар «Storytelling – ефективний метод розвитку комунікативної компетентності сучасних учнів» [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=8Dr—1rE5Zs. Назва з титул. екрану.

2.                 Булгакова І. Storytelling (історії, які навчають) : навч.-метод. посіб. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/navcalnometodicnij-posibnik-storytelling-istorii-aki-navcaut-205089.html. Назва з титул. екрану.

3.                 Всеукраїнська практична онлайн конференція і тренінг: Педагог на часі змін. Інструменти вчителя 2021 (28-29 серп. 2020 року) [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=Bjg3cAwP6o&feature=youtu.be. Назва з титул. екрану.

4.                 Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text. Назва з титул. екрану.

5.                 Дячук О. Storytelling: 7 ефективних формул для створення історій

[Електронний      ресурс].      Режим         доступу: https://www.youtube.com/watch?v=MrN-C7y-XOI&feature=emb_title. Назва з титул. екрану.

6.                 Зінсер Вільям. Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів / Вільям Зінсер [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=GscXfvlp3kE. Назва з титул. екрану.

7.                 Золотковська Таіс. Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки. Дніпро : Моноліт, 2018. 288 с.

8.                 Кириченко Л. М. Модель сучасного уроку словесності на платформі педагогічного сторітелінгу [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://naurok.com.ua/prezentaciya-mayster-klas-tehnopark-integrovanogo-urokuukra-nska-mova-rosiyska-mova-model-suchasnogo-uroku-slovesnosti-naplatformi-pedagogichnogo-storitelingu-103030.html. Назва з титул. екрану.

9.                 Ламотт Энн. Птица за птицей. Заметки о писательстве и жизни в целом.          [Електронний       ресурс].      Режим         доступу:          https://monsterbook.com/reader/3703. Назва з титул. екрану.

10.             Лівін Марк. Сторітелінг для очей вух і серця [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nashformat.ua/products/ebook-storiteling-dlya-ochej-vuhi-sertsya-919432. Назва з титул. екрану.

11.             Метод Storytelling: як зацікавити дітей, розповідаючи історії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://naurok.com.ua/post/metodstorytelling-yak-zacikaviti-ditey-rozpovidayuchi-istori. Назва з титул. екрану.

12.             Онлайн-курс. Сторітелінг в освіті. Як і для чого оповідати історії в школі [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.osvitaua.com/storytelling/?fbclid=IwAR01l_XHnOMmvS54jqigSOI5o _xj2MCG00_3OriKWbhgJT-5rdOKvIHW8A4.Назва з титул. екрану.

13.             Побідаш І. Л. Сторітелінг: ознаки «гарної» історії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/34945/1/OD2019-7_144-150.pdf. Назва з титул. екрану.

14.             Пономарьова К. Напрями та засоби мовленнєвого розвитку другокласників [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/32309139.pdf. Назва з титул. екрану.

15.             Пономарьова К. І. Українська мова та читання : підручн. для 2 класу ЗЗСО (у 2-х ч.). К. : УОВЦ «Оріон», 2019. Ч. 1. 144 с.

16.             Савченко О. Я. Українська мова та читання : підручн. для 2 класу ЗЗСО (у 2-х ч.). К. : УОВЦ «Оріон», 2019. Ч. 2. 144 с.

17.             Слободянюк Т. С. Сторітелінг – ефективний метод навчання та виховання школярів [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://vseosvita.ua/library/storiteling-efektivnij-metod-navcanna-ta-vihovannaskolariv-121977.html. Назва з титул. екрану.

18.             Стівен Кінг. Про письменство [Електронний ресурс]. Режим доступу:   

https://www.rulit.me/books/pro-pismenstvo-memuari-pro-remeslo-read-4982641.html. Назва з титул. екрану.    

19.             Сторітелінг. Онлайн-курс для вчителів початкової школи / І. Большакова [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2aYHz1U19U8. Назва з титул. екрану.

20.             Сторітелінг та інтерактивна дошка [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://teach-hub.com/storitelinh-ta-interaktyvna-doshka-yak-pojednaty. Назва з титул. екрану.

21.             Сторітеллінг як ефективний варіант неформального навчання [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ar25.org/article/storitellingyak-efektyvnyy-variant-neformalnogo-navchannya.html. Назва з титул. екрану.

22.             Сторітеллінг як метод навчання [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://www.creativeschool.com.ua/storytelling. Назва з титул. екрану.

23.             Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко

О. Я.              [Електронний              ресурс].              Режим              доступу:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf. Назва з титул. екрану.

24.             Удич З. І. Сторітелінг (storytelling) у підготовці майбутніх учителів

інклюзивних класів [Електронний ресурс]. Режим доступу:  file:///C:/Users/User/Downloads/VchdpuP_2018_151(1)__69.pdf. Назва з титул. екрану.

25.             David M. Armstrong. Managing by Storying Around: A New Method of Leadership. New York : Doubleday Currency, 1992. 272 р.

26.             Egan K. Teaching as Story Telling: An Alternative Approach to Teaching and Curriculum in the Elementary School. University of Chicago Press, 1986. 122 р.