8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Урок " Олександр Пушкін " Казка про рибака та рибку"

Про матеріал
Ознайомити учнів із життям та творчістю Олександра Сергійовича Пушкіна, з «Казкою про рибака та рибку». Удосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів. Розвивати вміння виділяти позитивні й негативні якості у поведінці персона¬жів, висловлюючи оцінні судження, інтонувати речення зі звертанням. Збагачувати словниковий запас учнів.
Перегляд файлу

 

 

 

Олександр Сергійович Пушкін

«Казка про рибака

та рибку»

 

 

http://img-fotki.yandex.ru/get/6725/16969765.1b4/0_87a16_b399c307_orig.png 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Урок літературного читання

3 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:

Мета:         Ознайомити учнів із життям та творчістю Олександра Сергійовича Пушкіна, з «Казкою про рибака та рибку». Удосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів. Розвивати вміння виділяти позитивні й негативні якості у поведінці персона­жів, висловлюючи оцінні судження, інтонувати речення зі звертанням. Збагачувати словниковий запас учнів.

                   Розвивати зв’язне мовлення, уміння висловлювати свої думки.

                   Виховувати почуття вдячності, поваги один до одного, любов до художнього слова.

Обладнання: підручник «Літературне читання» 3 клас. Портрети О. Пушкіна в дитинстві та в зрілі роки, Наталії Гончарової — дружини поета, слова до складання павути­нок «Море» та «Бажання». Презентація «Життя і творчість О.С.Пушкіна». Виставка Книжок із творами поета.

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку.

Дзвоник пролунав веселий,

Дружно всіх він кличе в клас.

І цікаве на уроці пропоную я для вас.

Станьте струнко, схаменіться,

Один одному всміхніться.

Приготуйте без мороки

Все, що треба для уроку.

Підготовлено – дзвінок.

Починаємо урок.     (І. Козлітіна)

Світлофори настрою. Учні сигналізують, з яким настроєм вони прийшли на урок.

        Девіз уроку:

Виразно читаємо,

Чітко слова промовляємо.

Мову та творчість

Свою розвиваємо.

 

ІІ.  Мовленнєва розминка.

  1. Вправляння у вимові звука [р] у різних позиціях.

Ар — ра - ря

ор - ро — рьо

ур - юр ~ рю

ри - ир — ири

рі - ір - ірі

зри - зрі - мрі

  1. Гра «Утвори слова за зразком».

Ріка — річка — річечка

риба — … — ... (рибка, рибонька)

баба — … — ... (бабка, бабусенька)

дід — … — ... (дідок, дідусенько)

           вода — ... — …           (водичка, водиченька)

  1. Вправа на розвиток швидкості читання. Робота в парах.
  • Читайте швидко, не помиляйтеся.

Клуб, клубок, клад, кладка,

лев, левада, син, синиця,

вік, вікно, зір, зірка,

гай, гайка, ключ, ключка,

ніж, ніжка, гра, граблі,

кора, корабель,

коло, колосок,

порт, портфель, лис, листок,

риба, рибак.

 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують «Казку про старого гнома» .

  • За що було покарано старого сторожа?

 

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Сьогодні на нас чекає нова зустріч, хто є автором казки, яку ми  читатимемо протягом двох уроків, ви дізнаєтеся, коли розкодуєте запис

Робота в парах.  Гра «Декодувальник»

19, 16, 7, 15, 22, 1, 18, 6, 21            20, 24, 29, 15, 12, 18

_______________________             _________________

  • Так, саме Олександр Пушкін, російський поет познайомить нас із своїм твором.

Сьогодні на уроці ми спробуємо торкнутися глибини його літературних творів, відчути їхню красу, яку бачили видатні сучасники великого російського поета.

 

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Показ презентації. Коментують презентацію учні – літературознавці.

Важко знайти людину, як а б не знала і не любила цього чудового поета.

Літературознавець 1. На­родився поет 6 червня 1799 р. у Москві. З раннього дитинства був оточений тур­ботою й увагою своїх батьків. Батько його, Сергій Львович, був нащадком знат­ного дворянського роду. Він любив літературу, був знайомий з багатьма літера­торами, зібрав велику бібліотеку.

Літературознавець 2.

Мати поета, Надія Йосипівна, була

гарною  жінкою, любила світське

життя, розваги, нею захоплю валися

на балах.

Літературознавець 1.

 Батько дозволяв

користуватися синові своєю

бібліотекою. І маленький Сашко

захопився читанням книг і пере­читав

їх безліч. Він любив книги. Вони були його вірними друзями.

Літературознавець 2. У дитин­стві поруч із ним були бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал і няня — Матвєєва Аріна Родіонівна, кріпосна сім’ї Пушкіних, що отримала вільну, але через любов до дітей залишилася в їхньому будинку. Ці дві чудові казкарки пода­рували Саші мудрість, утілену в чарівних образах. Образи перейшли в казки .

 Казки О. С. Пушкіна — це таємниця, де кожен рядок зберігає частинку душі поета. Читаючи його твори, ми стаємо багатшими душею, щедрішими, щас­ливішими. Дивовижні казки писав поет: добрі, веселі, сповнені краси і на­тхнення, не схожі одна на іншу.

 

Гра «Річечка слів».

               ка            ри            ка          риб

 

 

     Каз          про            ба            і               ку

  •                  Сьогодні на уроці ми прочитаємо «Казку про рибака і рибку». Казка ця не просто розповідає про життя старого і його зустрічі з чарівної рибкою. У ній закладений глибокий зміст.

 

Олександр Пушкін написав «Казку про рибалку та рибку» в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка «Жадібна баба». Однак разом з тим поштовхом для написання «Казки про рибалку та рибку» стало також знайомство поета зі збіркою «Казки для дітей і родини» братів Я. і В. Ґрімм, де було вміщено казку «Про рибалку та його дружину» (нім. «Vom Fischer und seiner Frau»). У німецькій казці з’являється риба-камбала, яка насправді є зачарованою королівною. Вона виконує всі бажаніш, які передає бідний рибалка від своєї дружини (нова хата, кам’яний палац, жінка стає королевою, потім імператрицею і Римським Папою — це найвища посада в католицькій церкві). Проте останнє бажання (жінка захотіла стати Богом) риба-камбала не виконала й повернула рибалку та його дружину до їхнього первісного стану, коли вони були бідними. Отже, історія про надмірну жадібність є поширеною темою народних казок різних народів світу.

 

VІ. Опрацювання «Казка про рибака та рибку»

1. Вступна бесіда

— Перегорніть сторінки підручника. Зверніть увагу, як написана казка. (У віршованій формі)

2. Перегляд кадрів з мультфільму «Казка про рибака та рибку»

Поступово під час читання казки на дошці з’являються бажання старої і зміна стану моря.

3. Читання вчителем першої частини під музичний супровід «Звуки моря »(с.49-50) до слів «Було взяти від неї хоч ночви, адже наші, бач, зовсім побиті!»

Словникова робота

Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий.

Невід — сітка рибальська.

Відкуп — плата.

Роззява — дурний, некмітливий чоловік.

Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлен­ня тіста.

Баговиння — тонкі густі водорості.

3. Читання другої частини казки учнями (с. 50-51) до слів «Повертайся, дурню, до рибки, уклонися їй, випроси хату!»

Словникова робота

Світлиця — світла кімната, відокремлена сіньми від кухні.

Недотепа — людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити що-небудь

з належним умінням , як слід; невміла людина.

Телепень — нерозумна, вайлувата лю дина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

4. Читання третьої частини казки «ланцюжком» [с. 51-52) до слів «Вже не хочу я бути селянкою, хочу буть стовбовою дворянкою»

Словникова робота

Стовбова дворянка — дворянка старовинного і знатного роду.

Грезетова кичка — давній головний убір заміжньої жінки із тканини з ві­зерунком того самого кольору.

5. Читання четвертої частини казки «буксиром» за вчителем (с. 52-53) до слів «Та на стайню до коней послала»

6. Гра «Рибки». Мовчазне читання п'ятої частини казки учнями самостійно (с.53) до слів «А не схочеш — неволею підеш!»

7. Робота в парах. Читання шостої частини казки учнями в парі (с. 53-54) до слів «Щоб не ліз не в свої сани»

8. Читання заключної частини казки учнями «ланцюжком» (с. 54-55)

9. Відтворення змісту прочитаного.

  • Де жив старий?
  • Чим займалися дід та баба?
  • Яка пригода сталася якось зі старим?
  • Які слова промовила рибка?
  • Про що попросила перший раз стара?
  • Про що дід попросив рибку вдруге, втретє?
  • Чим закінчилось п’яте звертання старого до рибки?
  • Як змінювався стан моря з кожним новим бажання старої? (записи на дошці)

VІІ. Підсумок уроку.

  • Чому цей твір названо казкою?
  • Хто в казці – чарівний помічник?
  • Назвіть головних героїв казки.
  • Чи сподобалася вам ця казка?
  • Які почуття викликала у вас ця казка?
  • Кому ви співчували?
  • Чиї вчинки засуджуєте?
  • Чого навчає казка?

Світлофори настрою. Учні сигналізують, з яким настроєм вони закінчують на урок.

  • Чи покращився ваш настрій?

VІІІ. Домашнє завдання

Виразно читати «Казку про рибака і рибку»

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Секарева Людмила
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
8 лютого 2019
Переглядів
903
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку