Тема. Урок позакласного читання « На шлях я вийшла ранньою весною…»
Мета. Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки; працювати над розвитком зв’язного мовлення, спонукати дітей до самостійного пошуку творів, формувати навички виразного читання; вміння відчувати емоційний зміст поезії; виховувати любов до творчості поетеси, захоплення великою силою волі Лесі Українки.
Тип уроку: комбінований
Міжпредметні зв’язки: літературне читання, розвиток зв’язного мовлення, музика.
Форма проведення уроку: урок-усний журнал
Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка книг поетеси, картки для роботи в групах, ілюстрації до творів Лесі Українки, музичне та мультимедійне оформлення уроку.
Хід уроку
І. Організація класу
Діти, я рада вітати вас на нашому уроці позакласного читання. Сьогодні у нас незвичайний урок: до нас завітали гості. А гостям ми завжди раді. Отже:
Заходьте, будь ласка,
До нас на гостину,
Де Лесина казка
І слово – єдині !
Ласкаво просимо !
Доброго дня !
Емоційне налаштування
1 |
Привітання. Створімо собі гарний настрій! Знайдіть очима сусіда/сусідку й посміхніться так, щоб стало приємно і йому/їй, і вам. |
2 |
Вправа “Башточка побажань”. Діти говорять одне одному побажання, вибирають цеглинку відповідного своєму настрою кольору, викладають башточку.
|
Вправа «ОЧІКУВАННЯ»
За виразом ваших облич я бачу, що у вас гарний настрій. Я дуже хотіла б, щоб цей настрій не покидав вас упродовж усього уроку.
Діти: - цікавих повідомлень;
- задоволення від співпраці;
- ми будемо активні;
- будемо багато розповідати, уважно слухати.
Вчитель: Я впевнена що працюючи разом ваші очікування не будуть марними.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку (слайд 1)
Твій голос в пісні нашій, в нашому житті,
Твоя зоря цвіте над рідним краєм.
Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити!
Ти маш всерці те, що не вмирає.
Й. Струцюк
2. Робота з виставкою книг
Я на гору круту, крем'яную
буду камінь важкий піднімать,
і, несучи вагу ту страшную,
буду пісню веселу співать.
- Так. Ці слова належать жінці. Ніжній, тендітній, розумній, вольовій… Цей рядок епітетів можна продовжувати ще досить довго. Ми будемо говорити про життєвий і творчий шлях письменниці, яку знає і шанує весь світ. Саме ім’я Леся Українка – наче символ України. Воно викликає в нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка. 25 лютого українці святкують 150 років від дня народження цієї талановитої жінки.
- За виставленими біля дошки книгами визначте, чиї твори ми будемо читати. Чому ви так думаєте?
3. Вступне слово вчителя.
Є люди,як свічки,-
згоряють, відходять в небуття.
Є люди, як зірки,-
Горять і світять все життя.
Та ні, це не зірки, холодні, мертві,
вони сонця засвічені у небі,
які горять, обігрівають все.
І не згасають, і не згаснуть…
Пройдуть роки, десятиліття, століття, а Лесина поезія буде жити, бо так написано, щоб не забувати.
Сьогодні ви дізнаєтеся про дитячі роки письменниці, глибше вивчите іі творчість, а сторінки усного журналу доповнять ваші знання.
Відкриваємо першу сторінку життя поетеси.
ІІІ. Усний журнал
1 сторінка – « Стежиною Лесиного дитинства ».
Ти себе Українкою звала.
І чи краще знайти ім'я,
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя.
Тернистий шлях обравши у житті,
Вона ішла, не знаючи спочину.
І щедре серце й мрії золоті
Тобі несла, кохана Україно!
Виходять хлопчик і дівчинка (Леся Українка).
Хлопчик. Ти, дівчино, в які світи мандруєш?
Леся. Я до людей.
Хлопчик. А як твоє імення?
Леся. Леся.
Хлопчик. А де зросла ти, дівчино вродлива?
Леся. Мене весна при лузі породила, заквітчана у проліски. Водила вона мене за руки на лани, на луки дальні до верби старої, розчепленої громом весняним, водицею з криниці степової щоранку напувала. Ну, а тепер, на шлях ступити мушу. Я поспішаю. Я до них іду.
Леся йде до дітей.
1-ша дитина
Хто ця дівчинка вродлива? —
Запитає хтось із вас.
Про її велику славу.
Чули, певно, ви не раз!
Леся Українка звалась.
Добре це запам'ятай!
Що палкі вірші писала,
Що любила рідний край.
Леся
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала.
А хто стрічався на шляху зі мною,
Того я щирим серденьком вітала.
1 |
Розглядаємо світлину письменниці (“Світлина Лесі Українки”).
|
2 |
Таблиця “З-Х-Д”
|
Методичні поради
Заповнюйте таблицю разом із дітьми на дошці (діти — в зошитах, на аркушах), послідовно виконуючи такі кроки: Крок 1: до ознайомлення з текстом або змістом теми заповніть першу колонку “Знаємо”. Крок 2: запропонуйте дітям сформулювати, про що ще вони хочуть дізнатися, і заповніть другу колонку “Хочемо дізнатися”. Крок 3: після ознайомлення з текстом або наприкінці уроку заповніть колонку “Дізналися”, запитавши в учнів, що нового вони дізналися на цьому уроці. Крок 4: підбиваючи підсумки роботи, порівняйте зміст колонок.
|
3 |
Прочитайте інформацію про відому українську письменницю (“Інформація про Лесю Українку”). Поставте біля кожного абзацу відповідний знак.
Запитання до тексту.
|
Сторінка 2. «Дитинство»
Повідомлення учениці. (В українському одязі учениця розповідає від імені Лесі):
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несміло заспівала,
А хто стрічався на шляху зо мною,
Того я щирим серденьком вітала...
Віртуальна екскурсія до Колодяжненського літературно-меморіального
музею Лесі Українки
Вчитель: Змалку Леся була незвичайною дитиною. Вона вигадувала такі ігри, від яких ходором ходив увесь дім. У дитинстві вона була бойовим дівчиськом, верховодила навіть у хлоп'ячому гурті. У Луцьку, де вони жили, був старовинний замок. Леся з Михайликом любили там гратися, мріяли про „ вік лицарства". Леся уявляла себе Жанною д'Арк, французькою героїнею. Одного разу Леся втекла вночі в ліс і, перемагаючи страх, шукала там Мавку – лісову істоту, про яку почула від матері і повірила в неї.
Леся дуже любила слухати кобзарів. Одного разу з вішалки у кімнаті зник старий батьків піджак. Перешукали скрізь, але не знайшли. Леся заплакала і зізналася, що віддала його сліпому кобзареві, який мерз узимку. Батько не насварив Лесю, а сказав: „Ти вчинила правильно. Справедливо."
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.
А зараз ми з вами відпочинемо. Але відпочинок буде дещо незвичайний
Звучить пісня «Вишеньки» (на сл. Лесі Українки).
Діти виконують танцювальні рухи
3 сторінка – « Слова Лесиного пломінь ».
1.Робота з віршем Лесі Українки “Давня весна”
Сьогодні ми ознайомимося з однією з поетичних перлинок Лесі Українки.
Вчитель.
Весна – найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортіло поспілкуватися з живою природою – власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списи зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи.
Весна для Лесі Українки – це час, коли їй не так болить, це відчуття припливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.
Поезія «Давня весна» написана під час хвороби. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом даного вірша.
1 |
Вправа “Передбачення”.
|
2 |
Слухання аудіозапису вірша Лесі Українки “Давня весна”
|
3. Словникова робота.
весела я ясна
хвора шум мила
радісна весна щедра
тісна квітки зелений
білесенькі хатина самотна
4 |
Читання вірша мовчки. Бесіда за змістом прочитаного.
|
5 |
Вибіркове читання.
як про живу істоту.
|
6 |
Виразне читання вірша. Вправа “Квіточка”. Читає вірш той учень / та учениця, на парту якого/якої впала квіточка. |
7 |
Визначення головної думки твору.
|
8. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра «Знайди рими».
б) Гра «Комп’ютер»
- Скільки разів у вірші зустрічається слово ВЕСНА ?
9. Мовно-логічне завдання.
- З’єднайте слова ІІ стовпчика з відповідними прикметниками (словникова робота), щоб утворилися словосполучення із вірша.
7. Гра « Що я чую, що я бачу ».
- Назвати все, що бачив, коли слухав вірш.
- Назвати все, що чув, коли слухав вірш.
8. Робота в групах. ( Гра « Віднови вірш ».)
Вчитель.
Вірш «Давня весна» автобіографічний, пов’язаний із власними переживаннями поетеси, яка мала тяжку недугу й змушена була лежати, страждати через біль. Єдина її розвага і розрада клаптик голубого неба у вікні, гілочка квітучої яблуні, свіжий вітерець, що долинає крізь відчинену кватирку, та дзвінкі співи пташок. Усе інше додавали уява і фантазія дівчини.
Та давня весна запам’яталася, як дарунок долі, бо навчила цінувати найменші радості життя, загартовувала волю.
9. Перегляд відеокліпу до поезії Лесі Українки “Давня весна”
|
Вірші Лесі Українки такі мелодійні, що багато з них покладені на музику. Послухайте пісню на її вірш “Давня весна”.
|
Сторіка 4. «Я в серці маю те, що не вмирає»
Могутньою піснею лунає поетичне слово Лесі Українки по всьому світі, запалюючи «досвітні вогні правди і справедливості», що
Леся Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень.
Уклін землі волинській!
Вічна слава тій,
Що зросла у тиші цих лісів,
Що віддала народові свій спів.
Незламна, чиста, гнівна і ласкава.
Такою йде в безсмертя наших днів...
Разом. Дочка Вкраїни — Леся Українка!
Сторінка 5. «Для неї»
1. Повідомлення «Чи знаєш ти, що ...».
– У 1972 році засновано щорічну літературну премію імені Лесі Українки за кращий твір для дітей. Лауреатами цієї відзнаки стали Н. Забіла, І. Багмут, О. Іваненко, Ю. Збанацький, П. Воронько, М. Пригара, Г. Тютюнник, В. Нестайко та інші.
Пам'ятники поетесі встановлено в с. Колодяжному, м. Києві, Луцьку, Новограді - Волинському, Ялті, Сурамі, Клівленді (США), Торонто ( Канада ).
2. Таблиця «З-Х-Д»
Допишіть у третю колонку, що нового ви дізналися про Лесю Українку з сьогоднішнього уроку.
Сторінка 6 – « Вінок пам’яті Лесі Українки ».
Вчитель.
Творчість Лесі Українки дуже багата і різноманітна. Всі її поезії свідчать про велику любов до рідної землі, її вболівання за долю свого народу. Вона любила пісні й музику свого народу, його звичаї, вбрання, на голові носила віночок. А, оскільки, Л.Українка дуже любила квіти, то ж сплетімо сьогодні з вами віночок у пам’ять про неї.
Учениця.
Я вплету до віночка ромашки – символ миру і кохання. Це улюблені квіти
Лесі. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забирав багато життів, надто молодих, зокрема і Лесине. Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом, і його емблемою була ромашка.
Учениця.
Я хочу вплести барвінок. Ця дивна квітка зберігає свій синій колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок, вважають його символом життя.
Учениця.
А я безсмертник вплету. Він тому так і називається, що людям здоров’я дарує. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це – символ безсмертя.
Учениця.
Я вплету у віночок волошки. Волошки – символ вірності і постійності. Ще їх вважають царськими.
Учениця.
А я хочу вплести до Лесиного віночка калину. Калина – символ краси, вроди і мужності.
Учениця.
Я любисток вплету – символ любові, відданості.
Учениця.
Я вплету конвалії. Здається, ця квітка виточена руками лісових гномів. Їх ще звуть лілія долин, маївка, любка, язик лісовий. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності. Леся назвала свій перший вірш «Конвалія», який написала у 13 років.
Учениця.
Я вплету мак. Мак – символ печалі й туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.
Учениця.
А я вплету незабудки. Незабудки – квіти постійності й вірності.
Учениця.
А тепер подивіться на чудові стрічки у віночку.
Зелені – уособлюють життя,
коричневі – рідну землю,
сині – небо і воду,
жовті – сонце,
червоні – молодість і красу.
СТОРІНКА 7 Підсумкова
Оскільки остання сторінка нашого журналу підсумкова, то закріпимо наше знання грою «Так чи ні».
Леся виховувалася у великій дружній родині? так
довгий час не жити вдома? так
мамі, близьким? ні
Вчитель. Хіба жила на світі ще така жінка,
в серці якої поєдналися б така мужність,
така геніальність, такий вогонь і розум,
така пристрасна любов до Батьківщини !
Ні, другої такої на світі не було.
Л.Смілянський
Леся вболівала за щастя свого народу. Тяжка недуга, з якою вона боролася 30 років, не стала на заваді її літературного, творчого і героїчного життя.
Ще змалку Леся усвідомила, що від болю треба сміятися, а не плакати. Ніхто ніколи не чув від неї нарікань на долю. Вона – безсмертна, бо і сьогодні її поезія кличе на боротьбу за справедливість, пробуджує любов до прекрасного.
Нехай і у ваших серцях вічно горить вогник Лесиної поезії і зігріває вам душу. Кажуть: ти не вмирала ніколи,
Кажуть: ти, наче, пісня живеш.
Ніби юність ясна, смаглочола,
По країні в майбутнє ідеш.
Я.Шпорта
2.Чи погоджуєтесь з тим, що Леся Українка – геніальна донька українського народу?
3. Яка головна думка всіх творів Лесі Українки (любов до природи, до рідного краю?)
4. |
Самооцінювання. Оцініть свою роботу на уроці.
|
5. Рефлексія.
- Чи справдились ваші очікування?
По всьому світі лунає поезія поетеси, будить від сну людські душі, наповнює серця добром. Нехай і у ваших серцях вічно горить і зігріває душу вогник Лесиної поезії.
1