Виховний захід на тему: «Рідна земля для нас всіх – Україна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

на тему:

«Рідна земля

для нас всіх – Україна»

 

 

 

Федорової Галини Михайлівни,

вчителя I категорії,

початкових класів,

Татарбунарського НВК

«Школа I- III ступенів-гімназія»

Татарбунарського району

Одеської області 

 

 

Виступ педорганізатора

Добридень, гості!

Раді ми усіх вітати

У нашій школі

На прекраснім святі!

Попорошу всіх я привітати

Дітей і класного керівника –

Вони для Вас сьогодні

Будуть виступати

І представляти наш славетний НВК!

(Під фонограму заходять діти)

1. Виступ вчителя

Любі друзі, хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці,

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити –

Найважніша з усіх справа.

- Шановні батьки! Дорогі гості! Ми раді зустрічі з вами на святі

Діти хором: Рідна земля для нас всіх - Україна.

Вчитель:

У нас сьогодні свято,

Гостей зібралося багато,

Привітайте їх у нас,

Що завітали в добрий час.

1 учень:

Здрастуйте, люди добрі!

Здрастуйте, люди хороші!

Привіт вам у нашій оселі!

2  учень:

Від щирого серця

Дозвольте вам, люди,

У пояс вклонитись.

3 учень:

І за давнім українським звичаєм

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

(Дарують хліб-сіль під фонограму пісні «Ой зелене жито…»)

 

4 учень:

Де зелені хмари яворів З

упинили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

5 учень:

Сонце усміхнулося здаля: -

Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де родився ти!

6 учень:

На світі білому єдине,

Як Дніпрова течія.

Домашнє вогнище родинне

В людських запалене серцях.

7  учень:

Рідна казка про гнома,

Рідна стежка і сад,

Всюди добре, а вдома

Краще, кажуть, стократ.

8 учень:

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна,

Але до рідної землі

Забайдужитись не можна.

9 учень:

В щасливі і в тяжкі години –

Куди б нам не стелився шлях

Не гасне вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я.

10 учень:

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

11 учень:

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов'їна.

Пісня неповторная твоя.

(Пісня «Наша мова»)

12 учень:

Сходи свій край,

Красу пізнай

Велику і чудову,

Річок блакитний хвиле грай.

Лісів пташину мову.

13 учень:

Шумить степів Безмежна шир

У золоті пшениці.

Шумлять зелені зводи гір

У сяйві блискавиці.

14 учень:

Гуде прибій,

Гудуть бори,

Гудуть гучні турбіни,

В обійми, сонечко, бери

Простори Батьківщини.

15 учень:

Що таке Батьківщина?

Під віконцем - калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями - хата.

16  учень:

Під вербою - криниця.

В чистім полі - пшениця,

Серед лугу - лелека,

І діброва далека.

17 учень:

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна.

Ти навік у нас одна.

18  учень:

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша,

Наша отча сторона.

19  учень:

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

 

20  учень:

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

(Пісня «Червона калина»)

21  учень:

Добута з надр далеких поколінь

Ти скарб наш вічний, українська мово.

Тебе кували в кузнях ковалі -

І гартувалось сталлю кожне слово.

22  учень:

Для мене рідна ти з дитячих літ,

Коли співала мати колискову.

І гріх забуть Шевченків «Заповіт» -

Святе й безмежне Кобзареве слово.

23  учень:

І тобі рости й не в'януть зроду.

Квітнути в поемах і віршах,

Бо в тобі великого народу

Ніжна і замріяна душа.

24  учень:

Свою Україну любіть.

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту,

За неї Господа моліть.

25 учень:

Як не любити до нестями

Тебе, що в серці, як розмай,

Залитий сонцем і піснями,

Весною сповнений мій край!

В тобі надія, віра й сила,

Як зір незгасні янтарі,

Як птиць твоїх сталеві крила

В промінні ранньої зорі,

Як пісні юної відрада,

Шумить мій край весняним садом,

Щебечуть птиці золоті.

26 учень:

Люби, шануй, піднось до зір.

її пісні і мову,

Нема солодшої, повір,

За неї пречудову.

 

 

27 учень:

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

28 учень:

Любіть Украшу у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

29 учень:

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками.

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіма своїми ділами.

Вчитель:

Про Україну ми дізналися багато,

І зараз настає та сама мить,

Коли потрібно всі знання зібрати

І в пам'яті їх добре закріпить.

Я пропоную кросворд вам розгадати

І назву нашої держави прочитати.

Кросворд «Україна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Перше слово в кросворді - національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя.

(Відкриваю слово Рушник. Виступ групи)

1. Хліб і рушник - це людські символи.

Хліб на вишитому рушникові - то є ознака гостинності українського народу.

Це культові і обрядові знаки -Чудовий український наш рушник! На щастя, він ще з побуту не зник. Прекрасні візерунки рушників Несуть красу із глибини віків.

2. Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на столі - давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов'ї.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро,

- На рушник розшитий

Хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги

Славили Вкраїну,

Щоб у нашій праці

І в гучнім весіллі

Шанували в світі

Над усе людину.

3. Рушник український є на кожнім святі,

Його вишивають мами й дівчата,

І сьогодні рушничок,

Зве дівчаток у танок.

(Танок з рушниками)

Вчитель: Друге слово - це кущ з білими квітами і червоними ягодами, оспіваний в українських народних піснях як символ дівочої краси, кохання і щастя.

(Відкриваю слово Калина. Виступ групи)

1. Білий цвіт калини - радість України,

А вогняні грона - наша кров червона.

Зоряна калина і краса, і врода

Нашої країни - нашого народу.

4. Криниця з журавля і кущ калини,

Безсмертя символ, символ Батьківщини,

Це символ вірності, це символ чистоти,

Людського милосердя й доброти.

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали,

Як символ долі, щасті і краси

І чистої дівочої краси.

Її  вплітали у вінок дівчата.

Садили кущ калини біля хати.

Очистить І повітря навесні

І знадобиться у зимові дні,

Бо чай з калини - ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди

І  лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік з калини п'ють.

(Танок « Український»)

Вчитель: Третє слово — символічний знак держави, міста чи роду, зображений на прапорі, монетах, печатках.

(Відкриваю слово Герб. Виступ групи)

1.  Наш герб - тризуб - Це воля, слава й сила.

Наш герб - тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

2. Став незалежним наш народ,

Про це він мріяв здавна,

І пригадали ми свій герб –

Князівський знак державний.

Він символ влади у князів,

Тризуб є на печатках,

І знаком племінних вождів

Цей символ був спочатку.

Оздоба ця - не просто знак,

Не видумана зроду.

Цей герб - історія сама

В країнського народу.

Сіяє герб наш золотий,

Виблискує вогнисто. Щоб жить щасливому тобі Під небом синім, чистим.

Вчитель: Четверте слово - полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації.

(Відкриваю слово Прапор. Виступ групи)

1. Прапор - це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо –

Ми з ним дужі і єдині, 

Ми навіки вже - народом

Українським в Україні.

2. Поглянь, як прапор наш розцвів

На небі сонця краплі.

Вінок з кульбабок й волошок –

Це синьо-жовтий прапор.

І кольори ці недарма

З'єднались тут навіки,

Рідніше прапора нема,

Як угорі над нами.

Бо мине небо голубе,

Сіяє Батьківщині,

Пшениці поле золоте –

Багатство України.

Ми на парад йдемо із ним

В святкові дні погожі,

І нас під прапором ясним

Ніхто не переможе.

3. Бо є у нас захисники

     Наші хлопці козаки

 Саблі в руки всі візьмуть,

 І таночок поведуть.

(Танок з саблями)

Вчитель: П'яте слово - місто, яке відомо кожному українцеві в Україні І далеко за її межами.

 (Відкриваю слово Київ. Виступ групи)

(Фонограма пісні «Як тебе не любити, Києве мій».

1. Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора.

Жив там першим Кий з Хоривом,

Щек та Либідь, їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

     2. Хрещатик твій - неначе вишиванка,

Серця узорами своїми полонить,

І до Дніпра гукає на світанку,

І гомоном каштановим п'янить.

Київ - серце України

І найстарше місто в світі,

Хоч пройшов деякі зміни,

Гарний і в зимі, і в літі!

Там церкви золото банні,

А в них дзвони сріблом куті,

Як задзвонять на світанні,

То на всю Вкраїну чути!

Вчитель: Шосте слово - урочиста головна пісня, яка уславляє Україну, є її символом державності і національної єдності.

(Відкриваю слово Гімн. Виступ групи)

1. Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйона голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

2. Встала мати-Україна.

Сонце засвітила,

Пробудилася народна

Незнищенна сила.

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи.

Слава тобі, Україно.

Невмируща слава.

Да святиться твоя воля

І твоя держава.

Слава тобі, Україно,

Від роду до роду,

Як накажеш - ми поляжем

За твою свободу.

3. Щоб возвеличить Україну рідну,

І щоб її героїв вшанувати,

І вічно прославляти Батьківщину,

Ми хочем Гімн Вкраїни заспівати.

(Гімн)  

Вчитель: Сьоме слово - національний символ України. Це дерево здавна використовується в медицині, своїм корінням очищує воду. Його гілочки освячують в церкві та зберігають як засіб від злих сил.

(Відкриваю слово Верба. Виступ групи)

1. Верба - одне з найпоширеніших дерев в Україні. Наші пращури вважали вербу священним деревом. Вона була символом і оберегом родинного вогнища. Під час буревіїв проти вітру кидали вербову гілку - вона зупинить бурю, вбереже від лиха.

 

2. Верба - одвічний символ України –

Також відома культова рослина,

Символізує вірність, рідний край,

Любов безмежну, ніби небокрай.

Вчитель:     Кросворд ми з вами розгадали,

Держави назву прочитали.

Держава наша - Україна,

Це наша рідна Батьківщина.

1 учень:

Під рідним небом жайворон співа.

Я рад би знати тих пісень слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово - Україна!

2  учень:

На ріднім полі шепчуть колоски,

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово: Україна!

3  учень:

У ріднім краї зелен гай шумить,

Я знати рад, про що він мріє-спить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно: Україна!

4  учень:

О Боже, дай навік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: Україна!

5учень:

Її  ми славимо в віршах,

У наших танцях і піснях.

Ану-мо пісню заспіваймо,

Державу нашу прославляймо!

(Пісня «Барви рідної землі»)

6  учень:

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині.

Хором: Присягаєм!

7  учень:

Наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І  для нього жити.

Хором: Присягаєм!

8 учень:

Рідну мову

Завжди визнавати,

Українською говорити,

Читати, співати.

Хором: Присягаєм!

9 учень:

«Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!» -

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас — найкраща, бо ти в нас - єдина,

Немає другої такої землі!

(танок «Червона калина»)

Вчитель:

Не забувай Шевченка слів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди пам'ятай.

Хочу подякувати усім за допомогу

І спонсорам – батькам

І вчителям,

Які завжди ідуть зі мною в ногу,

Й свята готують нашим діточкам.

1. Наш педагог-організатор Рита В’ячеславівна 

Завжди у курсі наших класних справ

Я собі навіть і не можу уявити

Хто б нам без неї віршики складав?

2. Ірина Вікторівна – наш філолог славний

З комп’ютером все вміє поєднати

І дуже гарні слайди підібрати.

3. Леся Степанівна вчить гарно танцювати

І вміє музику для танцю підібрати.

4. Микола Григорович –

Нам прекрасно грає –

Пісень чудових діточок навчає.

5. І діточкам хочу подякувати щиро

Від  всього серця,

За їхні старання

За те, що виправдали мої сподівання.

6. А зараз зупиніться, посміхніться,

Стоп – кадр

І хай це фото вам напам’ять залишиться.  

 

1 учень:

Кожен із нас сам створив Україну,

Сильну, заможну, величну, єдину.

І щоб свято наше славне ви змогли запам’ятати

Свої вироби чудові хочем вам подарувати.

(під фонограму діти вручають свої подарунки)

Вчитель:

Шановні гості,

Мами й тата,

Вчителі і учні,

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято.

Ми, українці, велика родина,

Мова і пісня у нас - солов'їна.

Квітне усюди червона калина,

Рідна земля для нас всіх - Україна.