Завдання і тести до оповідань В. О. Сухомлинського
Завдання і тести до оповідань
В. О. Сухомлинського
Підготувала вчителька початкових класів КЗ «Дергачівський ліцей №3»
Дергачівської міської ради
Харківської області
Праско Світлана Володимирівна
Вербу зрубали
Над ставком росли дві верби. Все було дивляться у воду. Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить. А коли на гілку сідала пташка, воно тремтіло. Верба й дивувалася: хто це прилетів?
Одного разу прийшов до ставка чоловік з сокирою. Підступив до однієї верби, замахнувся, рубонув. Полетіли тріски. Здригнулась верба, застогнала. А листочки тривожно й питають один одного:
– Що це він робить?
Впала верба. Занімів ставок, мовчить очерет, закричала тужливо чайка. Сіра хмарина заступила сонце, і стало похмуро.
Лежить зрубана верба. А листочки перешіптуються та вербу питають:
- Чого це ми лежимо на землі?
Де цюкала сокира, там виступили сльози. Чисті, прозорі, вони падали на землю.
Тест № 1
1. Над ставом росло:
а) 4 верби;
б) 2 верби.
2. Одного разу до ставка прийшов:
а) чоловік із сокирою;
б) хлопчик із собакою.
3. Що сталося із вербою?
а) здригнулася верба, застогнала;
б) впала верба.
4. Яка пташка тужливо закричала?
а) синичка;
б) чайка.
5. Лежить зрубана верба. А листочки перешіптуються та вербу питають:
а) – Чому так сумно стало?
б) – Чого це ми лежимо на землі?
6. Що виступило там, де вдарила сокира:
а) сльози;
б) сік.
Відповіді: 1. б, 2. а, 3. а, б, 4. б, 5. б, 6. а.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Біля ставу росло багато дерев та кущів. –
2. Люди приходили до ставка, щоб відпочити. –
3. Одного разу прийшов до ставка чоловік із сокирою. +
4. Сіра хмарина заступила сонце. +
5. Вітер став сильнішати, почався дощ. –
6. Де цюкала сокира, там виступили сльози. +
Відломлена гілка
Уздовж алеї парку біг хлопчик. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові було весело. Він біг розмахуючи руками.
Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Потішався. От зупинився біля однієї липи. Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвильку зупинився, глянув на тремтячі листочки. Глянув і на липку. З північного боку зяяла ранка…
Хлопчикові стало жалко липки, та жалість у його серці жила недовго. Бо надворі був такий радісний сонячний день… Хлопчик переступив гілочку й побіг далі. Минуло багато-багато літ. Хлопчик виріс, став дорослий. І діти його повиростали.
Ось теплого весняного дня приходить він до того парку, де бігав колись малим пустотливим хлоп’ям. Уздовж алеї росли високі стрункі липи. Одна тільки була мовби з північного боку поранена. У неї ніби руки не було. Замість гілки – глибокий шрам.
Дідусь зупинився. Упізнав липу. Це він давно колись відчахнув гілочку. І ось тепер на високому стрункому дереві не було великої гілки. Менше листя зеленого, менше цвіту липового, менше співу бджолиного – бо він зламав гілочку. Менше й радості в світі.
Дідусь зітхнув. Він стояв на алеї, дивився на рівну доріжку, по якій біг маленький хлопчик.
Тест № 1
1. Уздовж алеї парку бігли:
а) дівчинка;
б) хлопчик.
2. Які дерева росли уздовж алеї?
а) берези;
б) липи.
3. Що зробив хлопчик?
а) відчахнув гілочку з дерева;
б) заліз на дерево.
4. Що побачив хлопчик через багато років, коли став дідусем?
а) відломлена гілка лежала на землі;
б) замість гілки на дереві був глибокий шрам.
5. Чи впізнав дідусь липу?
а) ні;
б) так.
6. Чи зрозумів дідусь свою помилку?
а) так;
б) ні.
Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. б, 5. б, 6. а.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів
літали барвисті метелики. +
2. Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. +
3. Люди приходили і поливали молоденькі деревця. –
4. Сильний вітер зламав багато гілок з молодих дерев. –
5. Одна тільки була мовби з північного боку поранена. +
6. Дідусь зітхнув. +
Тільки живий красивий
Величезний красивий метелик сів на червону квітку канни. Махаон. Сів і ворушить крилами.
До Махаона підкрався хлопчик і спіймав його. Тріпочеться метелик, а вирватись не може. Хлопчик приколов його великою шпилькою до аркуша паперу. Крильця метелика й зів’яли.
- Чого ти перестав тріпотіти крилами, Махаоне? – питає хлопчик.
Махаон мовчить. Хлопчик поклав аркуш з мертвим метеликом на підвіконня. За
кілька днів дивиться – крильця посохли і розсипались, по черевці повзають мурашки.
– Ні, він тільки живий красивий, – сказав засмучений хлопчик. – Коли крильця його тріпочуть на квітці канни, а не на папері.
Тест № 1
- На яку квітку сів метелик?
а) на блакитну;
б) на червону.
2. Що робив метелик?
а) сів і ворушив крилами;
б) сів і покивав голівкою.
3. Що зробив хлопчик?
а) приколов метелика шпилькою до аркуша паперу;
б) підкрався до метелика, щоб роздивитися його.
4. Що сталося з метеликом?
а) метелик полетів у поле;
б) метелик загинув.
5. Чи засмутився хлопчик?
а) так;
б) ні.
6. Який висновок зробив хлопчик?
а) – Метелик завжди красивий;
б) – Метелик тільки живий красивий.
Відповіді: 1. б, 2. а, 3. а, 4. б, 5. а, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Величезний красивий метелик літав над трояндами. –
2. До Махаона підкрався хлопчик і спіймав його. +
3. Хлопчик почав роздивлятися метелика. –
4. Тріпочеться метелик, а вирватись не може. +
5. Хлопчик поклав аркуш із мертвим метеликом на підвіконня. +
6. Метелик більше ніколи не затріпоче крильцями. –
Зайчик під час завірюхи
Була холодна зима. Вранці світило сонце, а потім небо вкрилося хмарами. Повіяв вітер, пішов сніг. Почалася завірюха. Я пішов на подвір’я поглянути, як падає сніг. Ловив сніжинки й дивився: хто їх робить – такі красиві? Аж бачу – полем біжить маленький сірий зайчик, а над ним кружляє великий птах. Підбіг зайчик під копичку сіна та й заховався. Покрутився птах над сіном та й полетів собі.
А завірюха все дужчала: вітер свистів, завивав, виростали снігові замети. Підійшов я до сіна. Зайчик сховався в кубельці, сніг засипав його, тільки очі блищать. Дивиться на мене й ніби просить: не чіпай мене, хлопчику, мені так хочеться жити. Хочеться бігати в зеленому лузі, хочеться поїсти зеленої капустки.
Мені стало жаль зайчика. Я пішов додому.
Цілу ніч завивала хуртовина. Вранці я прокинувся і дивлюсь у вікно. Сяє сонце. Іду я до копички сіна. Ледве добрався через замети. Та зайчика під копичкою вже не було. Він вибрався із схованки і пострибав до лісу. Ось його слід. Гуляй, зайчику, в лісі. Як треба буде врятуватися від небезпеки, біжи до мене.
Тест № 1
- Подія в оповіданні відбувалася:
а ) влітку;
б ) взимку.
2. Якою стала погода під вечір:
а ) почалася завірюха;
б ) затихло, пішов дрібний сніжок.
3. Хто біг полем:
а ) маленький сірий зайчик;
б ) руда лисичка.
4. Зайчик прибіг і сховався під копною сіна:
а ) від заметілі;
б ) від великого птаха.
5. Хто побачив зайчика?
а ) літній чоловік;
б ) хлопчик.
6. Що трапилося із зайчиком вранці?
а ) він залишився сидіти під копною сіна;
б ) він вибрався із схованки і пострибав до лісу.
Відповіді: 1. б, 2. а, 3. а, 4. б, 5. б, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Повіяв вітер, пішов сніг. +
2. Аж бачу – на полі бігають зайчата. –
3. Покрутився птах над сіном та й полетів собі. +
4. Тим часом завірюха вщухала. Затихло. –
5. Мені стало жаль зайчика. Я пішов додому. +
6. Гуляй, зайчику, в лісі. +
П’ять дубків
Дмитрик і Сергійко ходили з учителем до лісу. Вчитель викопав їм по три маленькі дубочки і сказав:
- Несіть додому, посадіть біля хати.
Приніс Дмитро. Викопав ямку посадив дубок. Узяв другий дубок, глянув і здало-
ся йому, що корінець кволий.
Викинув Дмитрик того дубка на дорогу.
Глянув на третій дубок. І здалося Дмитрикові, що гілочки на ньому слабкі.
Викинув Дмитрик і того дубка на дорогу.
А Сергійко посадив свої три дубки, виходить на дорогу, аж бачить: два саджанці у пилюці лежать. Підняв їх, посадив поруч із тими трьома дубками.
Поливає Сергійко дубки, ростуть вони, зеленіють.
А Дмитрик забув про свій дубок. Засохло маленьке деревце.
Минуло багато років. Стали Дмитро і Сергій дорослими людьми. У Дмитра вже синок є – Дмитрик, а в Сергія – Сергійко.
Питається якось Дмитрик у батька:
– Тату, чому біля Сергійкової хати росте п’ять дубків, а біля нашої жодного немає?
Мовчить батько. Мовчить.
Тест № 1
1. З ким ходили до лісу хлопчики? а) з дідусем; б) з учителем.
2. Учитель викопав їм:
а) по 5 дубків; б) по 3 дубки. 3. Дмитрик посадив: а) 1 дубок; б) 3 дубки.
4. Сергійко знайшов дубки: а) на городі; б) на вулиці.
5. Сергійко посадив дубки: а) біля яблуні; б) поруч з трьома дубками.
6. Що запитав малий Дмитрик у батька: а) – Хто посадив дубки біля нашої хати? б) – Чому біля Сергійкової хати росте п’ять дубків, а біля нашої жодного немає?
Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. б, 5. б, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Дмитрик і Сергійко ходили з учителем до лісу. +
2. Дмитрик приніс додому дубки і посадив їх. –
3. І здалося Дмитрикові, що гілочки в нього слабкі. +
4. Поливає Сергійко дубки, ростуть вони, зеленіють. +
5. Зазеленіли дубки у хлопчиків. –
6. – Тату, чому біля Сергійкової хати росте п’ять дубів, а біля нашої
жодного немає? +
Посиротив
Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку.
Враз усі горобці знялися й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо й ласкаво. Потім став чистити дзьобиком пір’ячко.
Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець. Камінець влучив у голівку. На листя бризнула кров, а тільце впало додолу.
Юркові стало страшно. «Невже це я зробив?» – подумалось йому.
Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Обернувся – Панас Іванович, учитель.
Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п’ятеро пташенят. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляючи дзьобики.
– Вони тепер лишилися без матері, – тихо сказав Панас Іванович. – А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив…
Юрко стояв блідий і мовчазний.
– Ну, що ж, іди на урок, – зітхнув Панас Іванович. – Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе…
Уночі Юрко майже не спав. Йому ввижалися пташенятка, що роззявляли дзьобики й жалібно пищали, гукаючи матусю.
Тест № 1
- Що зробив Юрко перед уроками?
а) сів повторювати домашнє завдання;
б) сів під кущем бузку і став дивитися на горобців.
2. Що робили горобці?
а) сиділи на гілці і весело цвірінькали;
б) весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку.
3. Що зробив Юрко?
а) націлився з рогатки і пустив камінець;
б) встав і пішов на уроки.
4. Що зробив Панас Іванович?
а) відхилив гілку;
б) почав сварити Юрка.
5. Що побачив Юрко на бузковій гілці?
а) горобине гніздо;
б) багато квітів.
6. Як спав Юрко вночі?
а) тихо і спокійно;
б) майже не спав, йому ввижалися пташенята.
Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. а, 5. а, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Юрко прийшов до школи з друзями. –
2. Враз усі горобці знялися і кудись полетіли. +
3. На листя бризнула кров, а тільце впало додолу. +
4. Юрко впіймав горобчика і посадив його у клітку. –
5. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляючи дзьобики. +
6. Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе... +
Не забувай про джерело
– Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині? – питає учитель.
– Бачимо, – відповідають діти.
– Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок – аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті усихають… На березі верби росли. В лісі водились білки.
То старовинне козацьке село. Викопали ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, що ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на сходку й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку чи помилувався його красою, мусить набрати відро мулу й винести аж туди, за балку, й висипати в поле.
Люди й дотримувались цього розпорядку. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків – великі, як половина нинішньої бочки. Для жінок, підлітків – менші. Для дітей – маленькі. Тільки той, що був у матері на руках, не платив працею за радість і задоволення.
Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хтозна звідки приїхала в село сім’я (батько, мати, четверо синів і дві дочки), яку прозвали Неприкаяними. Поселились вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі, й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не брались. Спочатку люди якось не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять.
Старі люди брались повчати молодь: «Що ж ви робите?» А підлітки їм:
– Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх.
Поганий приклад виявився перехідним. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив…
Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев’яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлись, розсипались, а потім зникли.
Старий звичай забули.
Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном.
Настав час, коли вода тут затримувалась тільки весною. А потім і того не стало.
І ставок щез.
Тільки спогад про нього зберігся.
Подумайте над цією бувальщиною, діти.
Напившись води, не забувай про джерело, з якого вода витікає.
Тест № 1
1. Що було на місці пустиря? а) весела річка; б) глибокий ставок; в) безмежне море.
2. Скільки дубів залишилося? а) п’ять; б) три; в) сім.
3. Хто викопав ставок? а) запорожці після битви під Жовтими Водами; б) люди, які жили в селі; в) веселі дітлахи.
4. Що вирішили селяни на сходці? а) приходити до ставка кожного дня, щоб помилуватись його красою;
б) кожен, хто скупався у ставку, мусить набрати відро мулу й винести його аж за балку;
в) весело відпочивати на березі ставка.
5. Хто першим порушив угоду? а) старі люди; б) сім’я, яка приїхала жити до села; в) жінки та діти.
6. Що трапилося із ставком? а) залишився таким же красивим; б) трохи помілів; в) зовсім щез. Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. б, 5. б, 6. в.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Ось тут, колись давно несла свої води красуня річка. –
2. На березі верби росли. У лісі водились білки. +
3. Ставок став чистіший і глибший. +
4. Зібрались люди на сходку і вирішили почистити ставок. –
5. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися
після смеркання, щоб ніхто не бачив... +
6. Напившись води, не забувай про джерело, з якого вода витікає. +
Ліхтарник
Серед зелених луків і дрімучих лісів текла річка. Повноводна, глибока, але тиха й ласкава. Багато віків несла вона свої чисті води. Рікою плавали човни й навіть маленькі кораблики.
Жив на березі ріки старий ліхтарник. Увечері сідав він у човник, плив на середину ріки, засвічував ліхтар. До світанку блимав посеред ріки вогник, показував дорогу мандрівникам. Лагідно хлюпались об берег хвилі – тішилась ріка: люблять її люди, й вона людям потрібна.
Та ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці. Вирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що зелені луки – це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли кукурудзу.
Виснажилися студені джерела, задихнулась від спраги ріка й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораблики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетворилося русло ріки на город. Про річку нагадував тільки стовп, до якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар. Але над ним усе рідше збиралися хмари. Палючі вітри прилітали з пустелі й стукали в хати людей.
Як тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на кукурудзяне поле й засвічував на стовпі ліхтар.
Маленький Сергійко й питає:
– Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає.
– Щоб люди краще бачили свою дурість.
Тест № 1
1. Де текла річка?
а) серед зелених луків і дрімучих лісів; б) біля села. 2. Хто жив на березі ріки? а) старий лісник; б) старий ліхтарник. 3. Що зробили люди? а) вирубали ліси по берегах ріки; б) зорали луки. 4. Що сталося з річкою? а) вона й зараз несе свої чисті води; б) вона висохла. 5. Що нагадувало про річку? а) стовп, до якого прикріплювався ліхтар; б) маленький струмочок. 6. Що відповів старий ліхтарник Сергійкові? а) „Щоб людям було видно в темряві”. б) „Щоб люди краще бачили свою дурість” Відповіді: 1. а, 2. б, 3. а, 4. б, 5. а, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Серед степу текла повноводна річка. –
2. Жив на березі ріки старий ліхтарник. +
3. До світанку блимав посеред ріки вогник, показував дорогу мандрів-
никам. +
4. До річки приходили люди милуватися її красою. –
5. Палючі вітри прилітали з пустелі й стукали в хати людей. +
6. – Щоб люди краще бачили свою дурість. +
Миколка, Вітя й цуцик
Дорогою додому Миколка й Вітя підібрали цуцика. Він сидів у канаві і жалібно скавучав.
Кому ж буде цуценя? Довго думали хлопчики й дійшли: нехай три дні живе у Віті, Потім три дні у Миколки, потім знов три дні у Віті… Через місяць хлопчики візьмуть цуцика, винесуть у поле й підуть у різні боки. За ким побіжить – той і господар.
Побудував Миколка для цуцика гарну будку. Тричі на день виносила мама цуцикові суп і котлетку.
У Віті не було ні будки, ні супу, ні котлетки. Поклав він біля свого ліжка ряднинку. На ній цуцик і спав. Іноді вночі йому хотілось в якихось собачих справах надвір, він тихенько торкав лапкою ковдру, Вітя прокидався й випускав малого. Їв цуцик шкуринку, розмочену в гарячій воді
Через місяць узяли хлопчики цуцика й пішли з ним далеко-далеко в поле. Вийшли на високий пагорб, пустили його й розлетілися в різні боки.
Цуцик побіг за Вітею.
Тест № 1
1. Кого підібрали хлопчики?
а) кошеня;
б) цуцика.
2. Чи змогли діти відразу вирішити, у кого буде жити цуценя?
а) так;
б) ні.
3. Де жило цуценя у Миколки?
а) у будці;
б) у хаті.
4. Чим кормив цуценя Вітя?
а) шкуринкою, розмоченою у гарячій воді;
б) супом та котлетою.
5. Скільки пройшло часу?
а) рік;
б) місяць.
6. За ким побіг цуцик?
а) за Вітею;
б) за Миколкою.
Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. а, 5. б, 6. а.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Дорогою додому Миколка й Вітя підібрали цуцика. +
2. За ким побіжить – той і господар. +
3 .Цуценя дуже зраділо новим господарям. –
4. Тричі на день виносила мама цуцикові суп і котлетку. +
5. Через місяць узяли хлопчики цуцика й пішли з ним далеко-далеко
у поле. +
6. Цуцик весело гавкав, граючись з хлопчиками. –
Дівчинка і синичка (казка)
Настала холодна зима.
Наталка повісила на яблуньку годівницю для Синички й приносила їй смажене конопляне сім’я. Синичка завжди чекала на дівчинку. Наталка радісно усміхнулася, Синичка співала їй пісеньку і клювала сім’я.
Весною Синичка сказала дівчинці:
– Тепер не принось мені сім’я. Я сама знайду собі, що поїсти. До побачення – до зими!
– До побачення, Синичко.
Знову настала зима. Все замело снігом. Прилетіла Синичка до годівниці, а й там сніг.
Тривожно стало Синичці. Питає вона Яблуньку:
– Яблунько, скажи, чого немає Наталки? Невже вона забула про мене?
– Ні, не забула. Вона нездужає.
Тяжко стало на душі в Синички. Сіла вона на гілці й думає: «Полечу до дівчинки. Треба чимось її потішити. Понести їй подарунок. Але ж де я візьму той подарунок? Кругом сніг, сніг, сніг…»
І тоді надумала Синичка понести Наталці пісню. Прилетіла до її дому, залетіла в кватирку, сіла біля Наталчиної постелі й заспівала.
Наталка так і звеселіла.
Тест № 1
1. Яка пора року настала? а) весна; б) зима. 2. Що зробила Наталка? а) повісила на яблуньку годівницю для Синички;
б) пішла кататись на санчатах з гірки. 3. Що сказала Синичка Наталці навесні? а) спасибі за насіннячко; б) тепер не принось мені сім’я. Я сама знайду собі, що поїсти. 4. Що побачила Синичка, коли зимою знову прилетіла до годівнички?
а) конопляне насіннячко; б) холодний сніг. 5. Що трапилось з дівчинкою? а) вона переїхала в інше місто;
б) вона занедужала. 6. Чим потішила Синичка дівчинку?
а) гарним подарунком;
б) веселою піснею. Відповіді: 1. б, 2. а, 3. б, 4. б, 5. б, 6. б.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Синичка завжди чекала на дівчинку. +
2. Знову настало веселе літо. –
3. Прилетіла Синичка до годівнички, щоб поласувати насіннячком. –
4. Тяжко стало на душі у Синички. +
5. І тоді надумала Синичка понести Наталці пісню. +
6. Прилетіла до вікна і заспівала веселу пісню. –
Соромно перед соловейком
Оля й Ліда надумали сходити до лісу. Ішли та й ішли, в дорозі стомились та й сіли на траві перепочити.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідають. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його красивим співом, Оля й Ліда сиділи і боялися поворухнутись.
Аж тут він замовк.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
- Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі… Ніхто не бачить…
- Соромно перед соловейком… – тихо відповіла Ліда.
Тест № 1
- Хто з дівчаток пішов до лісу?
а) Маринка та Наталка;
б) Оля і Ліда.
2. Чому дівчатка зупинилися?
а) щоб заночувати;
б) щоб пообідати.
3. Чию пісню слухали діти?
а) соловейка;
б) зозулі.
4. Що зробила Оля?
а) зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала у сумку;
б) зібрала недоїдки і шматки газети, кинула під кущ.
5. Що запитала Оля?
а) – Тобі сподобалась пісня солов’я?
б) – Навіщо ти зібрала сміття?
6. Що відповіла Ліда?
а) – Соромно перед соловейком;
б) – Дуже гарна у соловейка пісня.
Відповіді: 1. б, 2. б, 3. а, 4. б, 5. б, 6. а.
Тест № 2
Завдання: знайти речення, які зустрічаються в тексті.
1. Ішли та й ішли, в дорозі стомились та й сіли на траві перепочити. +
2. Недалеко від них цвірінчали горобці. –
3. Дівчатка уважно спостерігали за ними. –
4. Зачаровані його красивим співом, Оля й Ліда сиділи і боялися
поворухнутись. +
5. Аж тут він замовк. +
6.– Соромно перед соловейком... – тихо відповіла Ліда. +
про публікацію авторської розробки
Додати розробку